Вакарчукові проповіді

У Вакарчука не програмні тексти, а проповіді.

• “Треба, щоб суди були чесні”.
• “Треба, щоб не було корупції”.
• “Треба, щоб закон був один для всіх”.
• “Треба, щоб політики не ходили в розкошному одязі”.
• “Треба, щоб професіонали з бездоганною репутацією отримали провідну роль”.
• “Треба, щоб олігархи не впливали на політику”.

Треба, щоб у всіх розпочалася дольче віта.

Жодного прізвища, жодної цифри, жодного механізму, жодної процедури, жодного згадування про війну та тиск РФ, – все має з’явитися по змаху чарівної палички, як в піснях ОЕ.

Вакарчук не розуміє, що став інструментом ментального розбещення, яких штампують сотнями, продовженням традиції прекраснодушного красивослівного популізму, – до нього таке ж саме казали Мороз, Літвін, Симоненко, Тимошенко, Чєчєтов, Шуфріч, Тягнібок, Зімін, Лєщєнко та купа інших говорящіх голів олігархів.

Правда, не всі з них в позитивному контексті з’являлися чомусь на Ехє Москви.
Краще б Святослав подумав, – хто, для кого та проти чого це робить.

А нам давно вже не потрібні проповіді.