Щодо проблем з Угорщиною

Їх немає. Є спроба Угорщини, використовуючи зосередженість України на війні з Росією, шляхом шантажу створити п’яту колону на заході України.

Але будем чесними, є у цьому й частка нашої вини. Бо ситуації, що склалась, вельми сприяла неврегульованість внутрішнього законодавства: з одного боку, у Конституції прописано, що є єдине українське громадянство, а от як бути з тими, хто за фактом здобуває друге, законодавчо не врегульовано.

Тобто, висилка консула – це добре, але що заважає у стислі терміни вибити ґрунт з-під ніг СИСТЕМИ, законодавчо вирішивши таку проблеми у ВР? Єдине: наявність великої кількості іноземних паспортів у самих депутатів, – таких у ВР близько 60. Залишається єдиний вихід, – ретельна перевірка на громадянство ВСІХ кандидатів у депутати наступного скликання. І тільки вони вже наважаться прийняти відповідні закони.

ОК, це наша справа, а як бути з Будапештом? Він не тільки не визнає своєї провини, але й продовжує шантажувати Київ, – на цей раз перешкодами на шляху до ЄС. Але, як написав Клімкін, дехто в Україні та за кордоном недочув. Проблемою на відео з Генконсульства в Берегове є не стільки роздача громадянства, скільки ЗАКЛИК ПРИХОВАТИ це від України. Тобто, Угорщина діє шахрайськими методами та цим пишається.

Як на це реагувати.
Не треба забувати, що Угорщина step-by-step стає своєрідним ізгоєм ЄС, – тиждень тому Європарламент проголосував за санкції проти Будапешту за порушення цінностей Євросоюзу, попередивши, що наступним кроком може стати позбавлення права голосу. А з урахуванням того, що Україні ще років десять ЄС не світить (та й не треба раніше, якщо чесно), ми сміливо можемо класти велике тепле вєто на всі “хотєлки” Орбана енд компані. Та поступово робити із Закарпаття справжню Україну, – делікатно та без перегинів, але твердо та послідовно. Інакше матимемо другий Крим.

А якщо взяти до уваги, що 2 дні тому Орбан мав довготривалу зустріч з Путіним, після якої обидва не приховували мерзенно-карамельних посмішок, необхідно й надалі посилювати військову складову на Закарпатті, – я, наприклад, не знаю, як поведе себе п’ята колона у випадку подальшої ескалації українсько-російських відносин.

Наразі вже не 14-й рік, і жодні спроби шантажу стосовно України не пройдуть: армія та дипломатична твердість – наші основні аргументи. Бо політика батога і політика пряника за ефективністю рівнозначні, – розходження у вартості: батога досить одного, а пряників потрібно багато. Яких на всіх може й не вистачити.

Шануймося!