Знову Якукович-Путін-Коломойський?
Коломойський хотів домовитись з Януковичем ще під час Майдану, згадайте хто до останнього їздив до Межигір’я, тому не треба дивуватися такій кількості повернувшихся регіоналів та проросійських людей при посадах, ми просто бачимо ту Україну, яка мала бути в трикутнику домовленостей Якукович-Путін-Коломойськи
Останній грамотно і цинічно використав “патріотичну” тему за допомогою парасюківщини, а потім відкинув її заради власної вигоди, разом з сотнями загиблих в його “добробатах” на “війні з самими собою”.
Зараз нам пропонується винести за дужки жертви тієї зими, п”ять років боротьби і втрат на війні задля реалізації “формули” такого консенсусу.
Без державної суб’єктності, без спражнього руху до НАТО, без потужної підтримки розвитку української ідентичності, без рівного з Москвою голосу дипломатії тощо.
І це вдається, багато хто і з професійних патріотів підхопив цей рух по простій доріжці – бо смертним гріхом українського населення завжди була зрада своїх воїнів та пам’яті про них.
Питання притягнення до відповідальності державних зрадників вже не стоїть, не кажучі про помсту кремлівським вбивцям, гнів народний скеровано проти українських же ворогів Кремля.
І результат буде такий же, відкатаний століттями.
Москва отримує контроль, її молодші партнери – ярлик на стрижку овець, а зрадливе населення – кладовище своїх ілюзій, як в бюджеті Гончарука.
