Недільна проповідь 15.09.2019
Притча Ісуса Христа про злих виноградарів для кожного покоління, для кожної епохи несе свій зміст. Зараз і я спробую пояснити як можна прочитати її сьогодні.
Спаситель розповідає цю притчу фарисеям. Однак, якщо дивитися на реалії сьогодення, ця притча про лихих слуг, які назвали себе “слугами народу”, але насправді схотіли стати господарями над усім, при цьому вони нічого доброго ніколи не зробили ні для України, ні для укріплення армії, ні для міжнародного авторитету нашої країни. Про їх віру взагалі краще мовчати.
Сучасні господарі нашого виноградника замість того, щоби віддавати справжнім господарям, нам з вами, його плоди, щоби намножувати багатства та доглядати за Україною, тільки знущаються з законів, Конституції та всіх державних інституцій.
В принципі, це звичайна річ у світі, коли купка злодіїв при сприятливих умовах захоплюють собі ті, чи інші права, які їм зовсім не належать, а потім не зупиняються перед іншими темними злочинами. Так сталося в нас. Спочатку хочуть знищити парламентаризм, потім признати злочинців-бойовиків повноправними громадянами України, визнати вибори на окупованих територіях і абсолютно знищити державність. Ну а тих, хто цьому буде заважати піддати репресіям та прєщєніям. Такий план.
Якщо злодії, про яких розповідає Ісус Христос, хоч за виноградником доглядали, то наші просто планують його знищити, збагатитися на цьому, та зникнути у своїх закордонних маєтках.
Але не сумуємо, в решті решт, Євангеліє – це дуже мудра та оптимістична Книга. Там про злих та несправжніх “слуг народу” сказано так: ” злочинців цих покарає смертю, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди своєчасно”. Так буде. Отже, творимо волю Христову, приносимо добрі плоди та чистимо кулемет.
Ну і ось текст притчі повністю, для тих, хто раніше її не читав.
“Був якийсь господар дому, який посадив виноградник і обніс його огорожею, викопав у ньому виностік, збудував башту і, віддавши його виноградарям, від’їхав. Коли ж наблизився час плодів, він послав своїх слуг до виноградарів узяти свої плоди. Виноградарі, схопивши слуг його, кого побили, кого вбили, а кого побили камінням. Знову послав він інших слуг, більше, ніж перше; і з ними зробили так само. Наостанок послав він до них свого сина, кажучи: посоромляться сина мого. Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: це спадкоємець, ходімо уб’ємо його і заволодіємо спадщиною його. І, схопивши його, вивели геть з виноградника і вбили. Отже, коли прийде господар виноградника, що він зробить з цими виноградарями? Говорять Йому: злочинців цих покарає смертю, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди своєчасно. Ісус говорить їм: невже ви ніколи не читали в Писанні: камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним каменем? Це від Господа, і дивне в очах наших. Тому кажу вам, що відбереться від вас Царство Боже і дане буде народові, який буде приносити плоди його. І той, хто впаде на камінь цей, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить. І, слухаючи притчі Його, первосвященики і фарисеї зрозуміли, що Він про них говорить. І шукали нагоди схопити Його, але побоялися народу, бо Його мали за Пророка.” (Мф. 21.33-46)
