Обмежений хуторянин національного рівня
Кандидат Андрій “ми-програли-війну” Садовий чомусь фішкою своєї кампанії обрав протиставлення ситуації в своєму місті стану справ всієї країни.
Дивно чути в його передвиборній агітації акцент на проблемі відтоку робочої сили та зневажливе “Петро, кондитер, поїхав працювати в Європу” під час перебування Президента на міжнародній безпековій конференції.
Зі Львова вже ніхто не їздить працювати до ЄС? Невже?
І яке відношення мер-господарник має до результатів ЗНО, щоб високі результати місцевих випускників теж примудритися вставити в рекламу себе?
А обов’язкові слова про “олігархів”, “вони все вкрали”, “дістало” від людини, яка відмовилася бути прем’єром та гостинно серед ночі зустрічала “прориватєлєй граніци”, виглядають єзуїтською насмішкою.
І взагалі пафосне “Я хочу щоб було, як у нас у Львові” в ефірах на всю державу – “патріотизм” на грані фолу.
У кого це “у вас”?
У Парасюка з Сироїд, чи шо? Чи у тих, хто “програв війну”?
Ідеологію підкрутіть там в своїй так званій “Самопомощі”, бо давно “попахіваєт”.
От, наприклад, “у нас” в Запоріжжі купа проблем, але сміття завжди вивозилось без збоїв, і завод давно збудовано, – це треба якось використовувати місцевим кандидатам в конкуренції проти Садового з його “як у нас”?
Прекрасний Львів – гордість України, а от його мер як політик національного рівня виявився обмеженим хуторянином.
“Взяв і наробив”.
