Зрада. Юзівська та газова
Негатив, на жаль, поширюється значно швидше за позитивні новини. По мережах розганяється «зрада»: «Юзівське родовище передали фірмі Кононенка». У чому її суть?
У вівторок, 18 грудня, інформпростір України розірвала новина – Кабмін схвалив передачу 90% прав і зобов’язань компанії «Надра Юзівська» в угоді про розподіл продукції по Юзівський газоносній площині на користь компанії «Yuzgaz» з інвестором-оператором проекту в особі словацької компанії «Nafta». Про що взагалі ідеться?
Юзівська площа – газоносне родовище, розташоване на територіях Донецької та Харківської областей України. Видобувати там газ намагалися ще за президента Віктора Януковича – тоді уряд уклав договір про розподіл продукції з транснаціональною «Shell», і та вже навіть почала працювати. Але. Початок війни на Донбасі (прямо в районі Юзівської площі міститься місто Слов’янськ) і падіння цін на газ у світі зробили цей проект для «Shell» малопривабливим. Перспектива щодня чекати прориву банд терористів ДиРи або теракту задля прибутку нижчого за запланований «Shell» не надихнула. Але.
Відтоді навколо Юзівської площі повсякчас ламаються списи. Кандидати на розробку газу на Юзівський площі щоразу сильно не подобаються записним «борцям з корупцією». Особливо тут дістається фірмі «Yuzgaz», переможцеві другого конкурсу на розробку родовища. Від моменту оголошення результатів конкурсу компанія практично не вилазила з судів. Але.
20 травня 2017 р. Окружний адмінсуд Києва постановив відмінити рішення уряду, яким Кабмін відмовив компанії «Надра Юзівська» у відступленні прав і зобов’язань компанії «Yuzgaz», тобто переможцеві конкурсу. Про компанію «Yuzgaz» відомо, що створена вона спеціально під розробку Юзівського родовища, та що 100% компанії належить люксембурзькому фонду «Emerstone Energy», яким володіє компанія з керування активами «Emerstone Capital Partners» також з Люксембурга. В принципі все сказане – не недолік, якщо така форма власності не порушує умов конкурсу.
Україна вже знала історію з компанією «Венко Інтернешнл ЛТД», головною претензією до якої з боку уряду Тимошенко було її офшорне походження – Бермудські острови. За збуреним лементом прем’єра Тимошенко ніхто тоді не почув роз’яснень фахівців, що всі фірми-учасники того конкурсу були представлені своїми офшорними «доньками» – умови конкурсу це допускали. Світові корпорації офшорні «доньки» використовують не менше нашого. Сам директор «Yuzgaz» громадянин Канади Ярослав Кінах власниками «Yuzgaz» назвав себе та свого земляка Тімоті М. Еліота, колишнього топ-менеджера компанії «Serinus Energy Inc» з активами у Румунії, де на різних посадах він працював з 2006 р.
«Де ж тут Кононенко?» – запитаєте ви. А справа в тому, що існує одне-єдине джерело, яке заявляє про дотичність нардепа Ігоря Кононенка до фірми «Yuzgaz», і джерело це – народний депутат Вікторія Войцицька з фракції «Самопоміч». Саме вона поширила цю мульку, і саме на неї посилаються практично всі ЗМІ. Але. Того самого 18 грудня та сама Вікторія Войцицька привітала інвесторів і побажала їм успіхів у розробці Юзівської площі. Зробила вона це, вочевидь, тому, що в справу вступив крупний європейський інвестор, і байки про Кононенка стали виглядати як звичайний лобізм певних інтересів.
Названа вище інвестором-оператором проекту словацька компанія «Nafta» – це підрозділ чеського холдингу «ЕРН», який того ж самого вівторка, 18 грудня, заявив про намір взяти участь в розробці Юзівського родовища, залучивши біля 200 мільйонів доларів інвестицій. Плюс холдінг явно має намір поборотися за інші газоносні ділянки в Україні.
Важливість цієї новини важко переоцінити.
По-перше, можна назавжди поховати байку про ніби погіршання інвестиційного клімату в Україні і про ніби шалену недовіру світових інвесторів до України. Факти, як бачимо, свідчать про протилежне.
По-друге, можна хором посміятися з осіб, які реготали зі старань Кабміну укласти угоду з лоукостером «Ryanair», наполягаючи, що це проект іміджевий, і що захід в Україну «Ryanair» буде сигналом для інвесторів інших. Наразі сам «Ryanair» в Україну завів свою дочірню компанію. Тепер крупний інвестор зайшов і на видобуток газу.
По-третє, очевидно, чеський інвестор не боїться проблем у разі загострення на фронті (а це поруч), а також у разі зміни влади в Україні. А це говорить у переконанні інвестора – українська армія захистить його активи, а влада… Не факт, що зміниться.
По-четверте, відомо що Кабмін намагається збільшити видобуток газу на 1 мільярд кубів на рік, і минулого року обіцянки дотримався. Видобуток газу в Україні наразі виріс до чотирирічного максимуму – до 59 мільйонів кубометрів на добу. Помалу Уряд доводить країну до того рівня, за яким Москва може будувати Північні потоки №3, 8, 96, 178, тощо, Україні від того буде ні спека, ні холод. Нас неможливо буде задушити відсутністю газу.
І ще. Чорта з два так піднявся б видобуток газу, якби не поступове збільшення тарифів до рівня Європи. Бо див не існує, а за будь-яку «шару» розплачуватися доводиться потрійно – доведено Совецьким Союзом. Бо за низьких тарифів ми маємо дешевий газ допоки дружимо з Москвою – за високих тарифів ми маємо газ незалежно від настроїв Москви. Якщо тарифи не підніме влада українська – їх підніме влада окупаційна. Сотню разів про це говорено. Не ходять інвестори туди, де громадяни прикормлені «шарою» коштом бюджету країни – вкладаються туди, де газ – це товар, і де уряд говорить категоріями ринку, а не совкового популізму. Власне, факти це підтверджують. За нинішньої влади інвестори в країну приходять, тоді як за Юлії Тимошенко, яка обіцяє нині зменшити тарифи, інвестори тікали прожогом. Вигнання з України вже згаданої «Венко» без суду і навіть позову на нуль тоді помножило всю інвестиційну привабливість країни, здобуту після реприватизації «Криворіжсталі».
Кому все це сильно не до вподоби? Ну, подивіться з ким пов’язують журналістів та «борців з корупцією», які більше за всіх розганяли зраду про «Юзівське родовище», Кононенка і газ. Часом не з Коломойським та Фірташем?
