У недорогеньких черговий приступ
Тут у недорогеньких черговий приступ – вони масово збурилися на Віталія Гайдукевича за те, що журналістку Анну Бабінець той назвав… самі прочитаєте як.
Знаєте чому мене зачепила ця історія?
Є такий журналіст Олекса Шалайський, друган антикорупціонера Шабуніна, – у нього у френдах висить і оця пані, і ще чимало різних недорогеньких. І от нещодавно, цей самий Шалайський звинуватив мене в роботі на Кремль через певний допис.
І от жоден з недорогеньких не нагадав Шалайському, що в роботі на Кремль він звинуватив учасника АТО. Ніхто не нагадав йому, що на війні я був не у ЗСУ, а в добробаті. Ніхто не розповів, що в добробат я попрямував сам, бо в ЗСУ мене не брали через стан здоров’я та стан сім’ї. Що в добробаті я ні копійки не отримував – так само як правосєки. Що війна – це дуже страшно, що там доводиться щодня знаходити в собі сили, аби виконувати поставленні задачі. Що там убивають і калічать, так, на секундочку.
Що, нарешті, в той час, коли наш загін накривали вогнем на КПП “Новоазовськ” у серпні 14-го, сам Шалайський грів дупцею диванчик у Києві – так само як його друган Шабунін, який тоді бігав від призову.
Ніхто з недорогеньких не сказав журналісту Шалайському, що треба знати ціну словам, і що звинуватити АТОшника в роботі на Кремль, – це практично, як звинуватити єврея у службі в СС.
Не нагадав йому цього і я сам, навіщо? Про що можна нагадувати особі, яка погрожувала бити порохоботів ногами та побічно виправдовувала єврейські погроми, тобто заявляла, що справедливість вища за закон, бо справедливість – це те, чого хоче більшість (більшість колись хотіла єврейських погромів – тобто?…)?
Мова не про Шалайського – мова про недорогеньких.
Ніхто не збурився через той допис Шалайського, – збурилися через Бабінець. Бо Бабінець для них своя. А я – так, погуляти вийшов… Ще й порохобот. Мене можна.
Отак для них виглядає справедливість. Отака в них ціна словам.
І так, обзивати дівчат я вважаю огидним і неприпустимим. Категорично.
Додатково:
Фото на заставці © Facebook Дмитро Вовнянко
