Рада ухвалила судову реформу

Народні депутати ухвалили у цілому поданий Президентом законопроект “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адмінсудочинства України та інших законодавчих актів”, який входить до пакету судової реформи.

Відповідне рішення підтримали 234 парламентарії.

Розгляд законопроекту №6232 тривав 7 пленарних днів, оскільки до нього було подано 4 383 поправки.

Законодавчим актом викладено в новій редакції Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України», доповнено зазначені акти відповідними прикінцевими та перехідними положеннями.

Внесення змін спрямоване на подолання процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні, удосконалення принципів судочинства (змагальності, диспозитивності, пропорційності) та процесуальних механізмів (розгляд справ, запобігання зловживанню правами, впровадження «електронного суду» тощо).

Одним з основних нововведень закону є визначення Верховного суду як єдиної касаційної інстанції в Україні та введення нового порядку розгляду ним справ.

Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцезнаходження або роботи якої невідоме, викликатимуть до суду через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Документ також передбачає перегляд ставок судового збору.

Законопроект прийнято з урахуванням пропозиції Комітету з питань правової політики та правосуддя.

Проект Закону зареєстровано за №6232.

Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (№6232) – у другому читанні та в цілому.

Джерело

Поділитися:

Нацгвардійці вперше склали присягу біля будівлі Верховної ради (фото, відео)

Біля Верховної Ради України, на площі Конституції, відбулось урочисте складання військової присяги особовим складом молодого поповнення військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Урочистий захід розпочав командир військової частини 3066 полковник Роман Леонович, після чого відбулася церемонія підняття Державного Прапора та виконання Гімну.

«Під керівництвом досвідчених командирів ви маєте опанувати ази військової науки, аби стати фахівцями своєї справи, заслужити повагу військового колективу, щоденно стояти насторожі законності та правопорядку на перешкоді тим, хто порушує закон», – наголосив у своєму зверненні до присутніх військовослужбовців командир частини.

Солдати один за одним промовляли слова військової присяги, а по завершенню – вшанували хвилиною мовчання військовослужбовців, які загинули від вибуху гранати біля стін Верховної Ради 31 серпня 2015 року та поклали квіти до меморіальної дошки на їх честь.

«256 вчорашніх новобранців, а сьогодні справжніх солдатів, які були призвані з Київської, Житомирської, Черкаської, Одеської, Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської та Миколаївської областей, склали сьогодні присягу на вірність Українському народові. Віднині вони тісно пов’язують свою долю з нелегкою, але почесною і вкрай необхідною нашій Державі справою – захисту територіальної цілісності та боротьбі зі злочинністю, – зазначив у своїй промові  заступник командувача Національної гвардії України по роботі з особовим складом генерал-майор Ярослав Сподар. – Отже, вітаю вас зі знаменною подією у вашому житті. Пишайтесь службою у лавах Національної гвардії України та з гордістю носіть почесне звання Нацгвардійця!»

Захід завершився освяченням особового складу та проходженням молодого поповнення урочистим маршем.

Джерело

Поділитися:

Верховній Раді рекомендовано прийняти за основу законопроект про фінансовий лізинг

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект про фінансовий лізинг.

Під час засідання Комітету зазначалося, що розробка проекту нової редакції Закону «Про фінансовий лізинг» викликана необхідністю привести законодавство у відповідність з сучасними практиками та кращим світовим досвідом.

Також є необхідність усунення суперечливих дефініцій та тлумачень, що описують лізингові відносини; усунення колізій між загальним цивільним та специфічним фінансовим законодавством, створення необхідних умов для залучення через механізм лізингу реальних інвестицій.

Законопроектом №6395 пропонується викласти Закон «Про фінансовий лізинг» у новій редакції. Крім того, пропонується внести низку змін до Кримінального та Цивільного кодексів, до законів України «Про дорожній рух», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Народні депутати підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме:
– посиленню на законодавчому рівні захисту прав споживачів лізингових послуг, зокрема, від недобросовісних дій лізингодавців щодо непрозорої структури плати за такі послуги і її суттєве завищення;
– значному розширенню пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств, і відповідному підвищенню їх конкурентоспроможності;
– збільшенню бюджетних надходжень від росту виробництва товарів і послуг, що будуть вироблятись на придбаних у лізинг основних засобах;
– здешевленню лізингових операцій для їх кінцевих користувачів–лізингоодержувачів;
– мінімізації ризиків учасників лізингових правовідносин;
– розвитку стабільного, конкурентного та багатопрофільного фінансового ринку України.

Джерело

Поділитися:

Мистецька освіта відтепер окремо включена в новий Закон України «Про освіту»

Верховна Рада схвалила в другому читанні та в цілому Закон України «Про освіту» (№3491Д). За відповідний законопроект, метою якого є створення та запровадження дієвого механізму реалізації, охорони та захисту конституційного права людини на освіту, а також забезпечення законодавчих гарантій підвищення інвестиційної привабливості системи освіти, спрямованих на економічне зростання і культурний розвиток країни, проголосували 255 депутатів.

Міністерством культури України з метою захисту інтересів культурно-мистецької освіти було розроблено норми щодо мистецької освіти та ініційовано їх включення до проекту Закону України «Про освіту». Так, норми в Законі визначають мистецьку освіту як спеціалізований вид освіти, який має особливі умови реалізації, встановлює пов’язаність між собою її ланок, взаємозалежність рівнів і наступність її здобуття в процесі підготовки професійних митців.

Розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону «Про освіту» доповнені пунктом 31, що передбачає приведення законодавства і установчих документів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (шкіл естетичного виховання) у відповідність із цим Законом. А саме, терміни «початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)» і «мистецька школа» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються мистецьких шкіл, а також положеннями законодавства, що стосуються спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) у частині, що не суперечить цьому Закону. За особами, які обіймають посади педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл, зберігаються існуючі професійні права та соціальні гарантії. Розмір заробітної плати педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію та/або педагогічні звання. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом на мистецькі школи поширюються умови та порядок фінансування, передбачені для шкіл естетичного виховання дітей і початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

Окрім цього у законопроекті передбачено визначення особливих умов акредитації освітніх програм мистецької освіти, ліцензування та акредитації закладів мистецької освіти, вимоги до педагогічних працівників, які визначатимуться Міністерством культури. Таким чином, в освітньому законодавстві закріплюється єдність галузевої системи освіти, основною ланкою якої є початкова мистецька освіта.

Також мистецька освіта включає:

початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;

профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;

фахову передвищу мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю;

вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або фахової перед вищої мистецької освіти та повної загальної середньої освіти і полягає в набутті здобувачем вищої освіти компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва та доктора наук) за певною мистецькою спеціальністю.

З проектом Закону України «Про освіту» можна ознайомитись на офіційному сайті Верховної Ради України.

Джерело

Поділитися:

Година запитань до Уряду: Чому Уряд не візьме і просто не підніме пенсії без будь-якої реформи? (відео)

Відбулася «година запитань до Уряду».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив, що у засіданні беруть участь члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Після виступу представника двох фракцій, які попросили виступ, розпочалася «година запитань до Уряду».

Головуючий надав слово для виступу Міністру соціальної політики Андрію Реві, який доповів про законодавче забезпечення пенсійної реформи, заходи Уряду щодо підвищення пенсій українським громадянам.

Урядовець на початку виступу нагадав, що 13 липня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект №6614 про пенсійну реформу. Зараз законопроект доопрацьовується за пропозиціями 81 народного депутата у чіткій процедурі з Регламентом і готується до розгляду у другому читанні. Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на засіданні 6 вересня опрацьовано 2151 поправку до урядового законопроекту та підготовлено до розгляду Верховною Радою в другому читанні.

За словами урядовця, зараз очікується розгляд законопроекту у сесійній залі. «Однак, часто, як у цій сесійній залі, так і поза її межами ми чуємо запитання: чому Уряд не візьме і просто не підніме пенсії без будь-якої реформи?», – зазначив Міністр.

Він погодився з тим, що підняття пенсій, підвищення їх розміру є пріоритетним завданням Уряду, яке буде вирішено за будь-яких умов. За його словами, цього давно чекають 12 мільйонів пенсіонерів, більшість з яких живуть за межею бідності. «Але цей крок не можу бути єдиним», – наголосив урядовець. «Однократне підвищення пенсій не вирішить всіх питань. Для того, щоб люди отримували гідну пенсію, її розміри потрібно підвищувати щороку», – додав він.

Міністр соціальної політики вважає, що проблема пенсійної системи значно глибша, ніж просте підвищення пенсій. «Ми констатуємо, що у нинішньому вигляді солідарна пенсійна система не життєздатна і без докорінної модернізації не має шансів забезпечити подальше зростання пенсій», – заявив А.Рева.

Міністр далі у виступі спробував відповісти на запитання як забезпечити гідний рівень пенсій людям, де взяти гроші і чому у нас такі мізерні пенсії. За його словами, рецептів того, де взяти гроші, все зводиться до того, що кошти беруться у державному бюджеті, не в олігархів, а з заробітних плат лікарів та вчителів тощо.

А.Рева нагадав, що джерелом виплати пенсій є Пенсійний фонд. «Наша мета, задекларована в законі, це – трирівнева система пенсійного забезпечення, тобто можливість отримувати пенсії з трьох джерел. Але її основою, її фундаментом є солідарна пенсійна система», – зазначив доповідач.

Міністр сказав, що українська система не здатна забезпечити ці функції. За його словами, сьогодні по суті підвищення пенсій перетворилося у державну благодійність.

А.Рева вважає, що бездефіцитність Пенсійного фонду має бути закладена в самих умовах пенсійного страхування.

Міністр на слайдах продемонстрував народним депутатам математичну модель бездефіцитної пенсійної системи. Механізм бездефіцитності передбачає, що сума внесків, які сплачує людина із заробітної плати протягом своєї трудової діяльності повинна відповідати сумі отриманих пенсійних виплат після виходу на пенсію.

Ключовою умовою цієї моделі є визначення тривалості страхового стажу, достатнього для того, аби покрити витрати Пенсійного фонду на пенсійне забезпечення.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і члени Уряду відповіли на запитання народних депутатів.

Джерело

Поділитися:

Поліція припинила протиправні дії на акції біля Верховної Ради України

Невідомі принесли шини та намагалися підпалити їх. Одного чоловіка для з’ясування обставин доставили до управління поліції. Внаслідок події ніхто не постраждав.

Під час акції автомобілістів група осіб принесла шини і намагалася підпалити їх. У ситуацію відразу втрутилися правоохоронці та припинили правопорушення.

У результаті одного чоловіка доставили до територіального управління поліції, аби з’ясувати мотиви та обставини інциденту. Під час спілкування із організаторами акції вони зазначили, що ці люди провокатори. Проводиться перевірка, після якої діям правопорушникам буде надана правова оцінка.

Джерело

Фото  Якобчук Андрій

Поділитися:

Порошенко запропонував зняти недоторканність через три роки (повне відео послання)

З Щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України перед народними депутатами виступає Президент України Петро Порошенко.

У виступі Президент України окреслив головні успіхи та невдачі.

«Ми за Вами вибралися із глибокої, смертельно небезпечної прірви – це є наше очевидне досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку поки що вершину, яку маємо підкорити, – це наша велика мета. Та ми все ще близько до урвища, можемо схибити і оступитися. Один лише неправильний крок – і ми знову вниз… Це – наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда – це небезпечна і довготривала загроза», – заявив він.

Президент України у виступі поінформував про нові ініціативи України.

“У липні на саміті Україна-ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництву Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це асоціація з шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, приєднання до Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку”, – зазначив П.Порошенко.

За його словами, “реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на вже східні кордони Європейського Союзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до Євросоюзу”.

“Внаслідок такої стратегії ми максимально маємо наблизитися до критеріїв членства Євросоюзу. Україна буде секторально інтегрована з ЄС, майже як будь-яка інша країна Євросоюзу, – і тоді питання про членство стане лише формальним питанням часу”, – заявив він.

Президент України далі у виступі наголосив на розбудові спільно з НАТО нової української армії на натівськими стандартами, яких вона в основному має досягти вже на кінець 2020 року». Він висловив впевненість, що саме армія стане першою державною інституцією, яка відповідатиме критеріям членства в Альянсі. «Без формального схвалення Плану дій щодо членства ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку», – додав Порошенко.

Він повідомив, що ініціює референдум про вступ України до НАТО.

Говорячи про енергетичну незалежність України, П.Порошенко зауважив, що вже два роки, як ми не купуємо газ у Росії. За його словами, «епоха газового шантажу безповоротно залишилася позаду».

Президент України також наголосив, що санкції проти Росії є дуже ефективним інструментом для її стримування.

Найболючішим питанням П.Порошенко назвав боротьбу з корупцією.

Невідкладним завданням, наголосив Президент України, є створення незалежного антикорупційного органу.

Ще одним завданням П.Порошенко назвав відновлення і розширення середнього класу.

Президент закликав депутатів скасувати депутатську недоторканність.

“Закликаю внести і узгодити нарешті зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканість. Щоб полегшити для вас прийняття цього рішення, щоб у вас не було відчуття, що воно якимось чином спрямоване проти вас, я маю дуже просту пропозицію. Давайте ухвалимо це рішення із введенням його в дію 1 січня 2020 року для депутатів вже нової Верховної Ради”, – зазначив він.

П.Порошенко висловив сподівання, що вже наступного пленарного тижня Верховна Рада ухвалить пенсійну реформу.

Джерело

Поділитися:

У Верховній Раді презентовано виставку “Колесо історії Тараса Франка” сина Івана Франка – Тараса (фото)

У Верховній Раді презентовано виставку “Колесо історії Тараса Франка”  сина Івана Франка – Тараса.

Експозиція, у якій представлено понад сто невідомих робіт, що поки не зіставлялися з іншими видами діяльності Тараса Франка, розміщена на третьому поверсі кулуарів українського парламенту. Завдяки роботам Тараса Франка ми можемо зазирнути у Галичину 30-х років минулого століття, пережити тривоги міжвоєнного періоду, радість міського життя та тонкий галицький гумор. Автору вдалося створити цілу низку оригінальних трактувань пластичної форми, хоч стратегічною метою його зусиль була авторефлексія на події, сучасником яких він був.

Експозиція є значущою і невід’ємною складовою інтелектуального портрета Тараса Франка і суттєво поглиблює розуміння геніальності Франкового родоводу в широкому форматі світоглядних ідей і духовно-ціннісної парадигми.

У художніх роботах Тараса Франка можна побачити безсумнівний талант «бути учасником» відтворених мотивів через свою емоційність, життєлюбство, самоіронію в рамках єдиної наївно-реалістичної системи малювання. Серед експонатів також картини 40-60 років ХХ століття.

Підготовлено експозицію, яка триватиме у стінах Верховної Ради України до 15 вересня 2017 року, Міжнародним фондом Івана Франка за ініціативи українського вченого, дипломата і голови правління Фонду, внука Івана Франка – Роланда Франка.

Фото Андрія Нестеренка

Джерело

Поділитися:

Прийнято Закон «Про освіту»

Законодавчий акт регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.Згідно із Законом, «Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору».

Законом встановлено: «Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак».

Закон передбачає, що право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, в різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Закон визначає державну політику у сфері освіти, згідно з якою «освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави».

Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Законом встановлено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Держава забезпечує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.

Закон визначає види освіти, форми здобуття освіти, структуру освіти, організаційно-правовий статус закладів освіти, встановлює автономію закладу освіти, управління закладом освіти, права і обов’язки засновника закладу освіти.

Закон також удосконалює систему управління освітою, визначає вимоги до формування змісту освіти, врегульовує питання економічної діяльності закладів освіти.

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань науки і освіти.

Проект Закону зареєстровано за №3491-д.

Джерело

Поділитися:

5 вересня 2017 року відбудеться відкриття 7-ї сесії Верховної Ради України VIII скликання

Відповідно до статті 83 Конституції України, відкриття сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання відбудеться 5 вересня 2017 року о 10-й годині в сесійній залі Верховної Ради України (м. Київ, вулиця М.Грушевського, 5).
Поділитися:

Біля Верховної Ради увічнили пам’ять нацгвардійців, які віддали свої життя 31 серпня 2015 року (фото)

На Площі Конституції біля будинку Верховної Ради України відбулися заходи з нагоди увічнення пам’яті військовослужбовців Національної гвардії України, які віддали свої життя 31 серпня 2015 року під час несення служби, захищаючи Українську Державу, та відкриття пам’ятної дошки на честь загиблих

У заходах із вшанування пам’яті загиблих бійців Нацгвардії Ігоря Дебріна, Дмитра Сластнікова, Олександра Костини, Богдана Дацюка взяли участь батьки загиблих військовослужбовців, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, Командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Юрій Аллеров, військовослужбовці, офіцери Головного управління Національної гвардії України та Північного Київського територіального управління, представники Національної поліції м.Києва.

15 листопада 2016 року прийнято Постанову Верховної Ради України щодо увічнення пам’яті бійців Національної гвардії України, які загинули біля будинку Парламенту, захищаючи свободу та демократію України, проведено роботу щодо виготовлення на їх честь меморіальної дошки.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, звертаючись до учасників заходу, сімей загиблих військовослужбовців, наголосив, що Національна гвардія стала одним з перших підрозділів, який пішов на захист України на східні кордони. «Я мав честь бути причетним до створення Національної гвардії, і тому для мене близькі і ці почуття, і ця пам’ять, яка є про усіх загиблих нацгвардійців, – сказав Голова Парламенту. – Тут сталася трагедія, яка призвела до смерті гвардійців не на далекому фронті, а в Києві, біля стін Парламенту. Я пам’ятаю той день і пам’ятаю ті хвилини, які нагадують нам, що боротьба за Україну і її захист, захист безпеки наших громадян є однаково важливим і на Сході України, і в Києві».

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять чотирьох українських воїнів, які загинули на бойовому посту, захищаючи державу, закон, гідність, безпеку громадян, віддали свої життя за усіх нас, щоб держава могла розвиватись, щоб держава могла стримувати агресора, і, віддаючи їм шану, ми маємо пам’ятати, що їхня жертва нагадує нам про ті завдання, які стоять перед Українською державою, перед Національною гвардією», – наголосив Андрій Парубій.

Голова Верховної Ради висловив співчуття родинам загиблих і тим, хто отримав поранення під час подій 31 серпня 2015 року, та запевнив, що «всі ми разом зробимо усе можливе, щоб здобути перемогу і не допустити більше таких дій тут, біля стін Верховної Ради, – це є і наш обов’язок, і наша обіцянка».

Довідково: Військовослужбовці, які віддали за Україну найцінніше – свої життя під стінами Верховної Ради України:

Старший солдат Дебрін Ігор Анатолійович, строковик з Херсонської області. Ігор народився в 1990 р. В квітні 2015 р. був призваний херсонським військкоматом і направлений для подальшого проходження строкової служби у військову частину № 3027 Нацгвардії України. Помер у лікарні 31 серпня 2015 р. в результаті ураження серця осколком від гранати. Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Стрілець Першої оперативної бригади Національної гвардії, солдат Сластніков Дмитро Анатолійович, 1994 року народження. Родом з м. Жовті Води Дніпропетровської області. Призваний на строкову службу у квітні 2015 р., до призову працював барменом в місцевому пабі. Проходив службу у військовій частині № 3027. Помер від поранень в реанімації клінічної лікарні № 17 м. Києва. Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Солдат строкової служби Костина Олександр Сергійович проходив службу у військовій частині № 3027 Національної гвардії України. Народився в 1995 р. в Херсонській області, йому було всього 20 років. Отримав важкі осколкові поранення в результаті вибуху. У хлопця була відкрита черепно-мозкова травма і проникаюче поранення грудної клітини. Майже добу юнак перебував у комі у важкому стані в Олександрівській клінічній лікарні м. Києва. Медики до останнього боролися за життя гвардійця, однак важкі рани виявилися несумісними з життям. Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

25-річний Богдан Дацюк, старший кулеметник БТР, родом з Літина. Службу проходив у військовій частині Нацгвардії 3027. До проживав призову в с. Агрономічне Вінницької області. Богдан після отриманих поранень боровся за життя ще 25 днів. Весь цей час перебував у критичному стані, був підключений до апарату штучної вентиляції легенів, у комі. Хлопець втратив око, кілька разів у нього зупинялося серце, але лікарям вдавалося його перезапустити. На жаль, всі зусилля виявилися марними, 25 вересня 2015 року боєць помер. Поховали Богдана Дацюка 27 вересня у рідному Літині. Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Фото © Прес-служба НГУ та Прес-служба ВРУ

Джерело №1

Джерело №2

Поділитися:

Народні депутати здійснили робочу поїздку до Донецької області (фото)

30 серпня 2017 року Уповноважений Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко разом з народним депутатом, Представником Президента України у Верховній Раді Іриною Луценко та заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Марією Іоновою здійснили робочу поїздку до Донецької області.

У ході робочого візиту народні депутати України побували у кількох підрозділах 72 окремої механізованої Красноградсько-Київської бригади, якій було присвоєно почесне найменування 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Політики привітали бійців з присвоєнням почесного звання та взяли участь у церемонії Посвяти в «Чорні запорожці».

Ірина Геращенко відзначила героїзм та мужність військовослужбовців, які гідно несуть службу на Сході України, захищають територіальну цілісність України та самовіддано служать Українському народові.

Від імені Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у захисті державного суверенітету України, проявлені при виконанні завдань в зоні АТО, зразкову службу, вміле військове управління в бойових умовах Ірина Геращенко вручила Почесні грамоти та грамоти Верховної Ради України офіцерам 72-ої окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Окрім того, народні депутати України передали до підрозділів 72-ої бригади понад 130 книжок для польової бібліотечки. Зазначені книги надані Державним комітетом телебачення і радіомовлення України у рамках благодійної акції «Бібліотечка для Донбасу», започаткованої українськими видавництвами.

Народні депутата І.Геращенко, І.Луценко, М.Іонова передали 72-ій ОМБр імені Чорних запорожців необхідне обладнання для життєзабезпечення бригади, зокрема, вісім пральних машин, 24 електро- та масляних обігрівачів, 20 бензокосарок, 15  мікрохвильових печей та 3 індукційних плити, а також три ноутбука і сім принтерів.

У ході візиту І. Геращенко, І. Луценко та М. Іонова відвідали та ознайомились з роботою підрозділів 72-ої ОМБр імені Чорних запорожців.

Джерело

Поділитися:

Відновлення територіальної цілісності України та її суверенітету має відбуватись політико-дипломатичним шляхом (фото)

28 серпня 2017 року у Парламенті відбулась чергова зустріч учасників неформальної депутатської групи «Мінська платформа» з делегацією Республіки Хорватії на чолі з екс-міністром юстиції Республіки Хорватії, екс-заступником Глави Адміністрації Президента Республіки Хорватії Весною Скаре Озболт.

Ірина Геращенко наголосила на важливості хорватського досвіду для України, зокрема в питаннях, що стосуються безпекового та гуманітарного блоку, реінтеграції і всебічного суспільного діалогу .

Перший заступник Голови Верховної Ради України окреслила хорватським колегам поточну ситуацію України та наголосила, що на шляху до відновлення територіальної цілісності важливими завданнями є встановлення тривалого режиму тиші на Донбасі, демілітарізація окупованих територій, виведення іноземної зброї і техніки.

Політик зауважила, що вирішення конфлікту на Донбасі має відбуватися мирним шляхом, у політико-дипломатичний спосіб, але при цьому дуже важливим фактором є посилення і модернізація української армії.

«Відновлення територіальної цілісності України та її суверенітету має відбуватись політико–дипломатичним шляхом. Для цього важливо домогтися від Російської Федерації і іі маріонеток виконання Мінських угод. Проте, це надзвичайно складно зробити, враховуючи деструктивну позицію представників окупованих територій та Російської Федерації», – підкреслила І.Геращенко.

Перший віце-спікер поінформувала, що 23 серпня 2017 року у Мінську учасниками переговорів було досягнуто домовленостей щодо встановлення режиму тиші – «шкільне перемир’я», та нагадала, що зазначена позиція напередодні була підтверджена Президентом України та учасниками Нормандського формату під час телефонної розмови. Однак, вже 25 серпня представниками ОРДЛО було порушено режим тиші, що призвело до поранень як українських військових, так і цивільного населення.

Своєю чергою, В.Озболт поінформувала про досвід Республіки Хорватія під час війни за незалежність і цілісність хорватської держави та відзначила важливість мирної реінтеграції. Зокрема, вона звернула увагу присутніх на проведену хорватською стороною демілітаризацію території, заснування поліцейських підрозділів на перехідний період, реалізацію пілот-проектів з повернення біженців, поступову реінтеграцію системи освіти, культури, охорони здоров’я, комунальної і транспортної інфраструктури.

У ході зустрічі хорватські колеги також поділились своїм досвідом щодо організації проведення в перехідний період місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях та розповіли про закон про прощення для учасників бойових дій. Також хорватські колеги поінформували, що всі, причетні до військових злочинів, були засуджені спеціальними судами, і до них не застосовувалася амністія.

Джерело

Поділитися:

Відбулися оглядові екскурсії Верховною Радою у День Державного Прапора та День Незалежності України (фото)

З нагоди Дня Державного Прапора України 23 серпня та Дня Незалежності України 24 серпня у Верховній Раді відбулися оглядові екскурсії. За допомогою відкритої реєстрації, що здійснювалася на сайті парламенту, було сформовано екскурсійні групи. Відтак, протягом двох днів будинок Верховної Ради відвідали понад 400 осіб. Вони не лише ознайомилися з архітектурною спадщиною будинку парламенту та роботою єдиного законодавчого органу країни, а й мали змогу більше дізнатися про головні віхи історії України, завдяки експозиції, підготовленій у Верховній Раді до Дня Державного Прапора і Дня Незалежності.

Так, відвідувачам було представлено відкритий 23 серпня Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм почесний портал, в якому віднині зберігатиметься Прапор Незалежності України, внесений до будинку парламенту народними депутатами першого скликання 24 серпня 1991 року.

Також гості Верховної Ради почули розповідь про подію, що відбулася 25 років тому, – церемонію передачі повноважень Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі владі України. Цій ювілейній даті присвячена розгорнута у кулуарах третього поверху виставка «Шлях Держави. Символи відродження». В основі експозиції – унікальні документи та артефакти української історії, що засвідчують багаторічні прагнення до незалежної вільної держави, пронесені кількома поколіннями українців – від періоду Української Народної Республіки до незалежної України. Серед експонатів представлені Прапор, Печатка та Президентський Клейнод, передані Президентові незалежної України 22 серпня 1992 року. Захоплююча розповідь музейного працівника доповнюється демонстрацією з екрана документальної добірки на основі оригінальних кінохронік ключових моментів української історії ХХ ст. та відеоцитатами зі спогадів безпосередніх учасників подій 22 серпня 1992 року – Леоніда Кравчука та Левка Лук’яненка. Зазначена експозиція започатковує створення Музею українського парламентаризму.

Слід зауважити, що окрему екскурсійну групу було сформовано з іноземних громадян. До неї увійшли представники дипломатичних установ з Канади , Аргентини, Бельгії, Естонії, Австрії, Норвегії, Німеччини, Великобританії, Німеччини та інших. Екскурсія була проведена англійською мовою.

Традиційно, учасники екскурсій мали можливість сфотографуватися біля картини «Державотворення», побувати в гостьовій ложі сесійної зали Верховної Ради України, в якій ухвалюються закони України, а також завітати до кулуарів парламенту і прес-пойнту, де проходять брифінги народних депутатів.

Кожна екскурсія тривала близько години.

Минулого року у Верховній Раді також проводилися екскурсії у День Державного Прапора та День Незалежності України. Торік завдяки відкритій реєстрації на сайті парламенту, було сформовано 33 екскурсійні групи. Тоді відвідувачам було презентовано експозицію з нагоди 25-річчя Незалежності Української держави.

Додатково інформуємо, що у Верховній Раді запроваджені відкриті відвідувальні заходи, також є можливість відвідати пленарні засідання парламенту.

Джерело

Поділитися:

Екскурсії до Верховної Ради України до Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності

До Дня Державного Прапора України 23 серпня та Дня Незалежності України 24 серпня у Верховній Раді відбудуться екскурсії, під час яких буде представлено Прапор Незалежності України, розміщений у почесному порталі, та експозицію до 25-річчя передачі повноважень Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі владі України «Шлях Держави. Символи відродження» у рамках створення Музею українського парламентаризму.

Для того, аби потрапити на екскурсію, слід попередньо зареєструватися та обрати час екскурсії за посиланням.

Минулого року у Верховній Раді відбулися оглядові екскурсії до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Екскурсії тривали протягом двох днів – 23 та 24 серпня. Завдяки відкритій реєстрації, що здійснювалася на сайті парламенту, було сформовано 33 екскурсійні групи. Загалом, за два дні будинок Верховної Ради відвідали понад 600 осіб. Учасники екскурсій мали змогу оглянути виставку «Символи нашої Незалежності», присвячену Дню Державного Прапора України та 25-річчю Незалежності Української держави, відвідати експозицію «Головний Прапор країни» та сфотографуватися біля картини «Державотворення». Окрім того, відвідувачі протягом 30-хвилинної екскурсії побували на балконі сесійної зали парламенту, в якій ухвалюються закони України, а також завітали до кулуарів Верховної Ради та прес-пойнту, де проходять брифінги народних депутатів.

Джерело

Поділитися:

Авдіївка готується до нового навчального року

«Цього року на День знань загальноосвітні школи Авдіївки поповняться 160 першокласниками, і наше спільне завдання – забезпечити сприятливі умови для їх навчання», – заявила Ірина Геращенко в ході робочого візиту до м. Авдіївки.

Напередодні нового навчального року Уповноважений Президента України з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко разом з Заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Марією Іоновою та Першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитром Андрієвським відвідали м. Авдіївку та ознайомились зі станом підготовки навчальних закладів до 1 вересня.

У ході робочого візиту народні депутати України відвідали ЗОШ №1 та ЗОШ №6 м. Авдіївки, котрі перебувають у стані реконструкції та разом з Керівником військово – цивільної адміністрації міста Авдіївки, Малихіним Павлом Володимировичем зустрілись з директорами місцевих загальноосвітніх шкіл та дошкільних навчальних закладів для обговорення поточної ситуації в освітній сфері.

Під час наради директори шкіл поінформували про повну готовність навчальних закладів до 1 вересня.

За попередньою інформацією у 2016-2017 у загальноосвітніх школах міста навчались 1381 дитина, у дошкільних навчальних закладах – 445.

Через агресію Російської Федерації на сході України, у м. Авдіївка було частково призупинено діяльність двох шкіл та трьох дошкільних навчальних закладів, водночас, наразі місцевою владою вживаються усі заходи для врегулювання проблемних питань у сфері освіти.

Зокрема, за рахунок місцевого бюджету проводяться капітальні та поточні ремонти у школах та дошкільних навчальних закладах. Цього року на цю сферу було виділено понад 3,5 млн. грн.

За інформацією Павла Малихіна, цього року заплановано, що у період з 2017 по 2018 рік середню освіту в Авдіївці будуть здобувати 1386 учнів, а у дошкільних навчальних закладах будуть виховуватись 462 дитини.

Окрім того, під час зустрічі освітяни повідомили про вагому підтримку міжнародних партнерів України, так для відновлення однієї з шкіл міста Польський Уряд виділив 25 тисяч євро.

Також керівники навчальних закладів поінформували, що у листопаді ц.р., за підтримки Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, 40 дітей з території лінії розмежування поїдуть навчатись до Мюнхена, ФРН.

Водночас, освітяни зауважили, що існує необхідність у додатковому забезпеченні навчальних закладів інтерактивними дошками та автобусом для перевезення учнів. Перший віце-спікер висловила сподівання, що зазначені питання будуть врегульовані до початку навчального року.

«Ми високо цінуємо Вашу кропітку роботу та зі своєї сторони докладемо усіх зусиль для забезпечення сприятливих умов для навчання нашої молоді», – підкреслила І. Геращенко.

Перший віце-спікер повідомила, що забезпечення загальноосвітніх шкіл інтерактивними дошками може відбутись до початку цього навчального року.

Під час наради було обговорено й інші теми, зокрема проблеми м. Авдіївки у комунальній сфері.

У рамках благодійної акції «Бібліотечка для Донбасу», розпочатої українськими видавцями за ініціативи Державного комітету телебачення і радіомовлення України в 2014 році, народні депутати України передали навчальні підручники та художню літературу військовослужбовцям та бібліотекам ЗОШ №1, ЗОШ №2, ЗОШ №4, ЗОШ№6 та ЗОШ №7 м. Авдіївки.

Також, на прохання автора-видавця Валентини Кирилової, народні депутати передали бібліотекам загальноосвітніх шкіл та військовослужбовцям книжки «NOMINA. Україна. Сторінки родинного альбому» про біографії 158 українців, що стали знаковими у світовій історії.

Наприкінці робочого візиту, народні депутати України завітали до будинку культури Авдіївського коксохімічного заводу, де відбувся благодійний концерт українського музичного фолк-рок-гурту «Мандри» з нагоди 26 річниці незалежності України.

Також І. Геращенко, М. Іонова і Д. Андрієвський відвідали позиції 72 бригади і передали необхідну бригаді гуманітарну допомогу.

Джерело

Поділитися: