Оптимістично про неминучий локдаун

Віктор Литовченко

Тут уже не треба ніякого вміння читати між рядками, аби усвідомити, що локдаун буде. Причому скоро.

Статистика росту захворюваності та перші обережні (та не зовсім) заяви про то говорять уже красномовно. І тут не треба сварити владу за те, що вони готують якийсь хитрий план. Ніякого плану у них немає. Вони у тому ж шоці від того, що відбувається, як і ми з вами. І може, і мають бажання щось змінити (отут не берусь стверджувати), але відсутність досвіду, інтелекту, гідного прикладу для наслідування та ресурсів елементарно не дає їм можливості робити якісь правильні та корисні речі.

Час на підготовку був успішно просраний з кінця весни починаючи. Тому зараз мова йде лише про якийсь поштовх, яким може стати чи крутий стрибок у статистиці (який не стається хіба тільки “дякуючи” дезорганізованій системі тестування), чи ряд резонансних смертей, чи раптове запровадження локдауну в авторитетній Європі. Тоді тремтячими руками вони спробують посадити країну в локдаун. Спробують, само собою, малоуспішно.

Для контролю дотримання карантину необхідні три речі: силовий ресурс, який-не-який авторитет влади і висока самодисципліна людей. З усім цим у нас станом на нинішню осінь не склалось. Тому локдаун буде запроваджений в режимі бардака і паніки. Народ активно бунтуватиме, ресурсу гасити бунти не буде. Не буде і ніяких компенсацій. Не тому, що жадні. А тому, що грошей уже на найнеобхідніше у казні не густо. Та ще й насамкінець року, коли з цим традиційно біда.

Що ж до часу запровадження локдауну, то у влади є бажання дотягти як попало це усе до новорічних свят, але то навряд чи їм вдасться. Думаю, мова уже йде про дні. Тому морально треба починати готуватися до цього процесу. Добре те, що ми це все уже проходили, то хоч туалетний папір в гастрономах уже ніхто масово не скуповуватиме. Тому цей пост прошу вважати не песимістичним, а скорше оптимістичним.

Поділитися:

Влада Зеленського намагається активно протидіяти веденню виборчої кампанії «Європейської Солідарності»

Влада свідомо перетворює вибори в Україні на фарс

Щодня «Європейська Солідарність» змушена повідомляти про нові факти брутального порушення владою прав опозиції та руйнації виборчого процесу.

При безпосередньому потуранні керівництва країни представники місцевої влади, які працюють на правлячу партію та її сателітів намагаються не допустити «Європейську Солідарність» до участі у виборах у місті Кременчук.

Так, місцева ТВК провела жеребкування учасників виборчих перегонів без кандидатів від «Європейської Солідарності». Ці зухвалі злочинні дії відбувалися не зважаючи на рішення судів двох інстанцій з вимогою припинити свавілля щодо нереєстрації кандидатів від «ЄС».

«Європейська Солідарність» вимагає від президента Зеленського зупинити демонстративну цинічну руйнацію виборчого процесу та повернення брудних схем часів Януковича.

Ми вимагаємо від ЦВК відповідно до українського законодавства розпустити контрольовану владою ТВК.

Ми вимагаємо від МВС відкрити кримінальні справи проти кишенькових членів комісій за невиконання рішень суду та грубе порушення виборчого законодавства.

Ми також закликаємо міжнародні організації та спостережні місії вплинути на владу, яка вдається до системного порушення права опозиції на ведення вільної конкурентної передвиборчої кампанії.

Джерело

 

Влада використовує ПриватБанк для боротьби з опозицією

Передчуваючи поразку на місцевих виборах, влада Зеленського намагається активно протидіяти веденню виборчої кампанії «Європейської Солідарності» – головної української опозиційної сили.

Ми вже неодноразово повідомляли про факти брутального порушення прозорості виборчого процесу представниками влади, однак послідовники Януковича вдаються до нових методів фальсифікації народного волевиявлення.

Так, за вказівкою влади повністю підконтрольний їй ПриватБанк незаконно заблокував кошти, виділені партією на ведення виборчої кампанії. 5 жовтня з центрального рахунку «Європейської Солідарності» було здійснено перерахунок коштів на рахунки регіональних партійних структур. Але без жодних підстав вони були заблоковані працівниками ПриватБанку. Таким чином, незаконно втручаючись у виборчий процес, влада руками підконтрольного їй ПриватБанку повністю заблокувала фінансування виборчої кампанії нашої партії в регіонах, зокрема, оплату реклами на телебаченні.

«Європейська Солідарність» чітко виконує вимоги законодавства щодо фінансування політичних партій та використовує кошти, які пройшли перевірку в НАЗК і були отримані в якості компенсації після парламентських виборів 2019 року. Саме НАЗК має виключне право перевіряти прозорість партійного фінансування. Тому розцінюємо грубе втручання ПриватБанку у виборчий процес як виконання злочинної вказівки Банкової у боротьбі з опозицією.

«Європейська Солідарність» вимагає від Зеленського припинити перетворювати вибори на фарс та використовувати банківську систему як інструмент у боротьбі з опозицією.

Ми вимагаємо від правоохоронних органів та керівництва Національного банку України зупинити цей злочин і провести розслідування щодо свідомого перешкоджання працівниками ПрибатБанку ведення виборчого процесу в Україні. Відповідні матеріали щодо грубого порушення владою України виборчого законодавства ми надаємо міжнародним організаціям та спостерігачам, які працюють в Україні.

Джерело

Поділитися:

Влада програла бій з епідемією

Ірина Геращенко

994… Новий антирекорд хворих на COVID в країні.

Саме тому ЄС не планує поки що відкривати свої кордони для українців. До того ж Європа не довіряє нашій офіційній статистиці, а отже українській владі. Яка програла бій з епідемією.

Це вирок владі, яка кричала про мільйони тестів, а маємо найнижче в Європі тестування, кричала про пройдене плато, але цифри інфікованих щодня збільшуються, хакнула економіку, закрила метро і все, що можна, коли в країні був один інфікований, а зараз, після «Велюрів» і хмельницьких посиденьок президента, нікого на карантин вже не заженеш. Тестів не вистачає, а їх результатів треба чекати 7-10 днів, бо лабораторії перевантажені. При цьому допомогу від благодійників і меценатів, якщо це опозиціонери (в першу чергу Порошенко) брати медикам не рекомендують…

Влада не захистила лікарів і надурила їх. Щотижневі візити в регіони та спілкування з медиками підтверджують, що ніхто з захворілих лікарів не отримав страховки. А дехто – навіть 300% надбавки. Якщо лікарня не належить до так званої визначеної «першої хвилі», але там до встановлення точного діагнозу перебували інфіковані, медики не отримають жодної копійки доплати. Й зараз я пишу про ці випадки в МОЗ.

Мене дуже тривожить, як розгортається ситуація.

Влада «забила» не лише на тести і захист медиків, але й на інформаційну роз’яснювальну кампанію для людей, прохання все ж дотримуватися дистанції та захисту. При цьому невідомо з яких джерел і скільки коштів витрачається на борди про «дороги президента». 1000 інфікованих в день, а країна вже дуже близька до цієї цифри, кардинально змінить епідеміологічну ситуацію і означатиме сигнал SOS. Чи готова до цього країна і влада? Питання риторичне.

Поділитися:

Важка проблема українців

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

#роздуми_порохобота

Ну, сталося. Дожився. На пабліках шанувальників ЗЕ з’явилися просторікування про те, що українців не задовольнить ніяка влада, що українці – вражаюче невдячні, та що більшість голосувань українців не ЗА щось, а проти чогось або когось. Дивовижно прочитати таке від людей, які ще пару років тому дорікали порохоботам: «чудовій владі дуже не пощастило з огидним народом!» Проте.

Ні, я не буду глузувати про те, що перебування на владі (коли вся відповідальність на тобі) примушує сильно змінити погляди і гасла, – саме це ми спостерігаємо зараз. Проблема справді існує. З нею стикнувся Ющенко. З нею стикнувся Порошенко. Зараз саме ця проблема (помножена на кричущу непрофесійність ЗЕкоманди) руйнує рейтинг Зеленського. З проблемою цією стикнеться будь-який президент після Зеленського. Так, українці категорично не хочуть помічати позитивних перемін, ненавидять владу і мріють, аби за них їхні проблеми вирішував хтось, а не вони самі. І проблема ця – не наслідок совка. На жаль, вона набагато глибша.

Наведу приклад. Одною з груп козаків, які під час альянсу гетьмана Мазепи зі шведами обрали бік Москви, були паліївці, тобто прибічники легендарного полковника Семена Палія. Гасла паліївців запалили чимало людей – саме вони стали «вірними козаками царя Петра І». Чому так сталося? Бо паліївці апелювали до образу борця за гноблених і злиденних Палія, на противагу пану і гнобителю Мазепі.

Насправді образ Палія неймовірно міфологізований. Повстання, яке ще й досі в історії носить назву «Паліївщина», очолював не Палій, а Самійло Самусь. Він керував всіма повстанцями, включаючи Палія, чий полк знаходився на кордоні з Гетьманщиною Мазепи – практично в тилу. Збереглися листи Самуся, де Палій змальований як абсолютно некерований п’яниця та анархіст, який весь час хитався між Польщею і Московією, і чиї козаки від безкарності скотилися до грабунків та бандитизму. Зрозуміло чому Мазепа замкнув його в кайдани – кому потрібний був такий кадр? Характерно, що всі інші повстанці не зазнали з боку Мазепи ніяких переслідувань – Самусь та Іскра лишилися полковниками, навіть зять Палія Антін Танський у Мазепи командував полком. Власне, Танський і перебіг до Петра першим, і він же потягнув за собою всіх інших палїівців. Москві відтоді паліївці служили на совість – воювали проти козаків гетьмана Орлика у 1711 р. і брали участь в депортації українського населення з Правобережжя того ж року.

Просто усвідомте. З одного боку гетьман, який об’єднував українські землі, кріпив економіку та будував храми й школи, – з іншого полковник-повстанець, описаний вище. Хто для українців став героєм? Судячи з численних народних пісень та з документів тих часів – саме Палій. Він же за обидлених проти гнобителя Мазепи!.. Він же постраждав!.. Вам не нагадує це стосунки між Порошенком, з одного боку, і Нацдружинами, Правим сектором та добробатами, з іншого? Згадайте, на чиєму боці тоді були симпатії суспільства? Раніше з тою самою проблемою стикнувся гетьман Павло Скоропадський. Очевидно, те саме явище наразі відкрилося Зеленському, тому й застогнали його прибічники.

Проблема є, і проблема тягнеться з часів козацтва – так точно. Українці справді схильні до анархії, та ідеал держави для багатьох з них – ні за що не відповідати, але користуватися всіма можливими благами, яких завжди мало. Саме тому в Україні такий успіх має жанр «антикорупційного розслідування», бо українці захоплено вірять в будь-яку байку про «бариг і мародерів». Це знімає з себе відповідальність. І ще це руйнує наше майбутнє. Секрет Полішинеля, одна з найбільших проблем ЗСУ під час АТО була прірва недовіри між солдатами і командуванням. В бізнесі, в Україні – все те саме.

Я не знаю що з цим робити. Переслідувати за наклепи – марно, переслідуванні зразу ж ставатимуть героями і борцями за правду. Думаю, цю дитячу хворобу суспільства можна тільки пережити. А Зеленському я радив би активніше працювати з опозицією, а не тягати її на допити. Співпрацювати дуже корисно. Для всіх.

Поділитися:

Стратегії влада не має

Дмитро Вовнянко

Кабмін вирішив – роботу харчових ринків буде відновлено. Звісно, для торговців уже виставили низку вимог – від захисних масок до екранів, якими мусять розділяти ятки. Але вже очевидно – триватимуть такі заходи від сили 3-4 дні. Перевіряючі, яких обіцяють поставити на кожен ринок, швидко будуть корумповані самими ж торговцями. Інакше в Україні це не працює.

Очевидно й інше – на таке послаблення влада пішла не через зниження захворюваності на коронавірус. Навіть офіційні дані вказують на зростання захворюваності – від 5710 осіб на 20 квітня до 10406 осіб на момент написання цих рядків. Незмінною лишається середня кількість захворювань – приблизно по 450 осіб на день. Складно сказати, наскільки реальну картину показує офіційна статистика – протестовано лише 111859 осіб – 0,3% населення України.

Відтак висновок – на відкриття ринків влада пішла не через зменшення захворюваності, а через протести підприємців, що відбулися по всій країні. Влада злякалася, що протести набиратимуть розмах, до них долучиться ветеранська спільнота і опозиція – а там і до Майдану недалеко.

Що це означає? Це означає, що одразу після відкриття ринків уряд дуже швидко зніме обмеження на роботу магазинів, кав’ярень, ресторанів та сервісів. Бо всі вони вийдуть на протести, і уряд піде їм на поступки так само – йому подітися не буде куди. Що далі?

Аби це дізнатися, достатньо вийти в будь-який парк і подивитися на феєрію типового інфантилізму українців. У парках повно людей. Значна їх частка – без масок. Справді – чого перейматися? Хвороба десь там – далеко. Особисто вони – не хворіють. Логічно?

Шкода, всі ці доводи мало цікавлять неклітинну форму життя, відому нам як COVID-19. Я би дуже хотів, аби пом’якшення цих карантинних заходів збіглося зі зменшенням захворюваності від якихось суто природних чинників – хай навіть тричі ненависна мені ЗЕкоманда запише це собі в заслуги. Бо якщо цього не станеться, відкриття ринків, а за ними магазинів, майстерень, сервісних центрів тощо призведе лише до одного – до нового спалаху хвороби. Противники карантину вказують на те, що від COVID-19 низька смертність – наразі 261 особа на 10406 хворих, тобто лише 2,5%. Мене ж набагато більше лякає інше. 261 особа померла, 1238 – одужали, а решта 9107 осіб (87,5%) – досі хворіють.

COVID-19 небезпечний не високою смертністю. Він небезпечний тим, що хвороба протікає незвично довго і важко. І ще – COVID-19 заразитися можна від людини, яка сама не почувається хворою. Тобто в разі спалаху хвороби ми ризикуємо потрапити в ситуацію, коли хворих стане більше, ніж усі ми здатні доглянути! Коли станеться все, як у Британії XV ст. під час епідемії Англійського поту: ніхто не збирав податки, ніхто не служив у церквах, ніхто не працював, ніхто не охороняв фортеці… І ніхто не наважувався таку безпорадну країну завоювати – знову таки через епідемію.

А спалах хвороби буде обов’язково – якщо тільки не станеться зменшення захворюваності через природні умови. Це означає, що уряд буде змушений знову впроваджувати карантин – ще більш суворий. От тільки грошей у людей вже не буде. І закрити потреби людей уряду буде нічим. За даними Держказначейства, бюджет у січні-березні поточного року виконаний з дефіцитом 17,3 млрд грн, що у 1,9 разів більше дефіциту роком раніше. Доходна частина бюджету була виконана на 88,4%. Що покаже квітень – здогадатися не важко.

Все це називається – у влади відсутня стратегія протистояння пандемії. Вона була відсутня, коли міністр МОЗ пішла на обсервацію замість готувати країну до епідемії. Вона була відсутня, коли не зупиняли вивезення з країни масок і медобладнання. Вона відсутня зараз, коли карантин згортають просто під тиском громадськості. Діяти або для піару, або «на відчепися» – фірмовий стиль ЗЕвлади. Що з цим робити всім нам?

Лише одне – дбати про себе самим. Уникати людних місць. Дотримуватися техніки безпеки. І не впадати в нудьгу. Ми пережили 2014-й – переживемо й це. Мусимо пережити. Нам ще країну відновлювати.

Поділитися:

Великоднє

Mason Lemberg

Ні, не про паску, яйця і не про гіфки з привітаннями.
Про християнські цінності.

Звертаюся до тих, хто досі, через рік, живе в поділеній державі, де є “73%” і є “25%”.
Сьогодні й надалі знайдіть в собі сили вийти за рамки цих світів.

Чому? Тому що:

1) Нема вже ніяких “73%”. Їх вже 25%.
І нема вже ніяких “25%”. Їх незрозуміло скільки.
І відкрию вам велику таємницю, що багато з тих, хто зробив правильний вибір рік тому, зараз прислужують клоуну. Подивіться хоча б на Кабмін.
А багато з тих, хто тоді з тих чи інших причин зробив неправильний вибір, зараз усвідомили свою помилку, хоч нічого назад не повернеш.
Тому не варто себе страшити міфічними “73%” переважної більшості, бо нема вже ніякої більшості з того боку.

2) Ви праві, ви виграли в цій суперечці, вони обісралися.
Все, крапка, досить.
Розбиратися будемо потім.
Зараз треба перемогти та зберегти країну.
Тому не треба протиставляти себе більшості, якої немає, бо так не переможеш.
Тому нав’язування поділу на “73%” і решту вважаю технологією влади+гусні та пропоную відмовитися від поділу українців
Повірте, в мене є більше хейтерів, ніж у багатьох з вас, набагато більше моїх зелених опонентів фантазувало про те, як я буду перевзуватися, поїду в Польщу на клубніку після того, як Зеленський закриє міфічну ботофабрику. Так мені би хотілося потицяти їхніми постами річної давності, але я цього свідомо не роблю, якщо люди щось усвідомили за той час.

3) Не треба плутати опонентів і ворогів.
Опонентами є не міфічні “73%”.
Опонентами є ті, хто досі, попри всі зашквари, сліпо вірить клоуну.
А ворогами є свинособаки і їхня недодержава, є ті, хто хоче нас загнати в дружбу зі свинособаками, хто бачить мир в очах путіна, хто продає Україну оптом, і свинарчуки, які торгують посадами в роздріб, і всі ті пропагандони, які намагаються й далі перетворювати українців в худобу, і хто робив це тоді. А також ті, хто маскується під патріотів, а самі роблять чорну справу.

Всі інших сьогодні, на Великдень, простіть.
Бо досить. Деструктив, агресія (навіть якщо вона має причини і вона правильна) не приведуть ні до перемоги, ні до побудови сильної України.
А ви ж цього хочете?
Чи хочете бути правим, і це вище всього на світі?

Поділитися:

Що найбільше вбивали в українському суспільстві всі останні 30 років?

Виктор Федорончук

Культуру професіоналізму і компетентності.

Найбільше від знецінення чиннику “професіоналізм і компетентність” постраждала вся сфера державного управління, де цінність цього чиннику і цих якостей управлінця фактично знівельована до нуля.

А замість них на вершину у список здібностей управлінця винесли здібності “рішати”, відбирати і ділитися.

Причому важливість і справжня цінність цих якостей в порівнянні з кумівством і родинними/дружніми зв’язками і так була не високою серед українців, але зараз вона знищенна буквально до нуля.

Навіть в час великої небезпеки, коли доля країни критично залежить від професіоналізму/компетентності чиновників – нарід в більшості випадків вибирає – і буде вибирати – відвертих нікчем, горлопанів і аферистів.

Система демократії в сучасному вигляді інфікована смертельним вірусом, який працює проти самої демократії.
Колективна відповідальність в будь-якій структурі завжди перероджується в масову індивідуальну безвідповідальність.

В українській національній системі світогляду будь-яка управлінська посада сприймається не як відповідальність, а прямо в протилежному контексті – як можливість уникати відповідальності, як можливість безкарності за свої дії і злочини, як свобода і воля.

І чим вище посада, тим більше в цій системі світогляду такий чиновник з точки зору пересічного українця має право НЕ відповідати за свої дії і порушення. Саме страшне те, що така система цінностей цілком добре сприймається суспільством.

“Сам краде, але й іншим дає красти” – в Україні сприймається майже як ідеал гарного чиновника високого рангу і його професіоналізму. В Україні бунтують тільки тоді, коли правитель порушує цей баланс в свою сторону.

Тому то в очах наріду Зеленский і Ко виглядають майже своїми, плоть від плоті, тому що діять в рамках загально прийнятої та зрозумілої моделі суспільних відносин і моральних цінностей.

А Порошенко їм є чужий – середньостатистичний українець просто не може повірити, що ПП не крав, а працював на благо України. Виникає когнітивний дисонанс, який нарід просто не в змозі подолати. І тому виникає лють, як проти чужого і незрозумілого.

Чому Порошенко програв вибори? Тому що він і діяв, і жив, і виконував свої обов’язки Президента, і проводив свої піар- і виборчу кампанії в рамках чужої, незрозумілої, навіть ворожої для українців системи цінностей і світогляду.

Поділитися:

Згодом все одно доведеться відповідати перед нацією

Віктор Литовченко

Як у них так цікаво виходить кожен раз доказувати, що вони ще більші довбні, аніж думалось до того?

Будь-який мало-мальськи притомний інтриган чудово знає, що коли хочеш помститися якійсь групі людей, починати треба з найменш буйного. Бажано вибрати якусь аморфну мямлю, і можеш прокататись по ній від душі.

Так ні, вони обрали сакральною жертвою Тетяну Чорновол, яка у своєму буйстві кому хоч фору дасть. Тому я навіть радий за Тетяну – у неї тепер в руках перепустка у велику політику.

А у цих довбнів велииииикі проблеми попереду. Які вони самі собі здуру організували. Ну і кращої мотивації для гуртування майданних сил навіть не придумаєш. Навіть білі пальта, кривлячись від поїдання власних шмарклів, змушено починають відточувати стерті чорті-на-шо ікла.

Останніх прошу сцяними тряпками менше шмагати – швидше свою природну жовч у правильне русло пустять. Давайте хоча би ми в цьому шапіто дорослими людьми будемо.


Олексій Петров

Виходячи з ситуації… Тобто повного ЗЕленого провалу скрізь, де можна.
Зовнішня політика та безпека, а саме загравання з російськими окупантами.
Провалена економіка країни.
Купа скандалів серед так званих… Так, так… Так званих Слуг народу (бо вони такі ж слуги, як і я космонавт).

Так ось, все це потребує чогось такого, що дасть можливість змінити вектор уваги.
Шоу! Гучне та яскраве… Це ж так по-кремлівськи! Нехай живуть по вуха у гівні. Головне, щоби працював телевізор.

Спроба з арештом Тані Чорновол вийшла невдалою. Хтось струхнув. Зробив крок назад…

Але ці потвори все одно будуть йти вперед. І ось тут їм би пам’ятати одну приказку…

«В экстремальных видах спорта главное – видеть черту, перед которой заканчивается экстрим и после которой начинается 3,14дец».

Точно так же і в політиці… Відповідати все одно доведеться перед нацією! Але трохи згодом…

На фото: Десь під Чермаликом, 2016 рік. Я та ті, кого називають нацією!

Поділитися:

Лікарня – така сама передова, як на фронті

Ігор Артюшенко

На календарі вже 11 квітня, а українським медикам ще й досі не виплатили обіцяні додаткові виплати. Гірше того, як виявилось, ці доплати будуть нараховуватись не на всю зарплату, а тільки на голий оклад.

Також досі невідомо, чи отримають ці виплати лікарі інших спеціальностей. Наприклад, лікарі-рентгенологи, які не менше наражаються на небезпеку, бо так само контактують з хворими. І це одна з головних причин, чому почали звільнятись медичні працівники.

Тут хтось з читачів, можливо, почне згадувати міфічну “клятву Гіппократа” та заявляти, що лікарі мають працювати безкоштовно, бо їх діти харчуються, мабуть, манною небесною, квартира оплачується сама, а машина їздить на енергії вітру.

Скажу одне таким читачам – от через такий комуністичний міф у нас така і якість медичної допомоги.

Бо лікар має отримувати гідну зарплату. Особливо тоді, коли безпосередньо ризикує власним здоров’ям і життям заради порятунку життя хворого.

Бо сьогодні лікар – це такий самий наш захисник, як і український військовий.
А лікарня – така сама передова, як на фронті.

Тому медичний працівник має бути забезпеченим всіма необхідними засобами захисту, а лікарня – всім сучасним обладнанням.

А ще лікар має точно знати, що держава захистить його та його сім’ю, якщо з ним щось трапиться на передовій. Тоді він зможе жертовно і самовіддано нести службу.

Але влада про це взагалі не думає.

Добре, що думає проукраїнська опозиція, – це я про ініціативу Петра Порошенка щодо страхування медиків. За повною аналогією з військовими.

Петро Порошенко ініціював запровадити обов’язкове страхування життя медичних працівників у розмірі 1 576 500 грн. А у випадку захворювання на коронавірусну інфекцію – 105 100 грн.

Сподіваюсь, що владі Зеленського вистачить розуму та совісті почути та зробити все необхідне для реалізації цієї правильної ініціативи. Бо лікарі лікують всіх і незалежно від політичних переконань.

Поділитися:

Немає бога, крім коронавірусу, і психоз – пророк його

Олена Монова

А тем временем.

А тем временем МВФ чухає потилицю и говорит о том, что “никогда в истории МВФ мировая экономика не оказывалась в тупике. Это хуже, чем глобальный финансовый кризис 2008-2009 годов. Это ни на что не похоже”.

А тем временем ООН взувает на лицо максимальной степени deep concern и сообщает об “ужасающей вспышке” домашнего насилия.

А тем временем Италию захлестнула волна суицидов.

Но миру похрен, мир весь во власти стокгольмского синдрома, ибо нет бога, кроме коронавируса, и психоз – пророк его.

И когда пытаешься об этом осторожно и аккуратно говорить, собеседник сразу же затягивает глаза мутной пленочкой, как припадочная курица, начинает хлопать крыльями и кудахтать “трупы! горы трупов на улицах! трупы в ангаре! абырвалг! не давать Моновой ИВЛ!”

Да будут вам трупы, трупоеды, со счета собьетесь. Тысячи, миллионы смертей, растянутых во времени, но корни которых лежат в сегодняшнем дне.

Потому что, пока вы спасаете условного рядового дедку Райана, заперев его в душной клетке без воздуха, без движения, во власти страха и безденежья, погруженного в обострившиеся хронические болезни, которые негде сейчас полечить, вы убьете его спустя полгода, убив экономику.

Такие дела.

P.S. Как всегда в последнее время, приходится делать сноску для долбое*ов, читающих перепуганной жопой. Я за карантин. Но разумный, а не то, во что он превратился сейчас. Я за самоизоляцию, но не в таком воплощении, как она сейчас.

И я за то, чтобы кто-нибудь ответил за все происходящее.
Но это уже утопия.


Victor Tregubov

Всім привіт. Це Трегубов з ДемСокири, і це лонгрід про дві біди. Себто, про коронавірус і довбограїв.

Коронавірус – це пошесть. І цю пошесть намагаються приборкати карантином. Але цей карантин показує усі дірки та усіх тарганів у головах тих, хто взяв на себе керівництво нашими містами, установами, країнами.

Для чого взагалі потрібні карантинні заходи?

Карантин потрібний для стримування розповсюдження віруса. Якщо вірус, вірогідно, залишиться з нами вже назавжди – а коронавірус саме такий, карантин має зробити так, щоб перший спалах не вивів з ладу всю систему охорони здоров’я, задавивши її масою захворівших. Треба протягнути – а там, може, вже й вакцина.

При цьому, золоте правило – “по своєму ліжку простягай ніжку”. Карантин (як і, блін, будь-яка обмежувальна норма) має відповідати певним вимогам. А саме:

– не створювати проблем більше, за необхідне;
– бути чітко роз’ясненим та доведеним до кожного. Себто щоб люди знали, що відбувається, знали, що робити їм, знали, що робить влада, розуміли, навіщо це робиться, і щоб в їхні голови не закрадалася думка, що над ними знущаються просто тому, що можуть;
– бути контрольованим. Себто якщо ти вводиш, наприклад, заборону виходити на площу Ринок во Львові, ти маєш мати достатньо нукерів, щоб розставити їх по периметру площі – розвертати громадян порушників.

Як у нас з цим?

У нас з цим паскудно.

Є нормотворці – це Офіс президента, Кабмін та місцеві органи, які розробляють карантинні обмеження. І є правоохоронці, які мають обмежування впроваджувати. Складається враження, що обидва боки роблять щось не зовсім те.

Нормотворці не стільки переймаються тим, як стримати хворобу, стільки тим, як їхні дії виглядають в очах глядачів, ой, перепрошую, виборців. Від початку історії з Новими Санжарами неготовність до епідемії прикривалася великою кількістю зайвих рухів. У намаганні доказати, що щось таки робиться, влада сипала обмеженнями, не думаючи ані про те, як їх впровадити, ані про те, який вони ефект матимуть. Головне – щоб виглядало серйозно, як у дорослих. Щоб ніхто не сказав, що нічого не робиться!

При цьому на крок вперед ніхто не думав. Так, перекриваючи метро та обмежуючи маршрутки до Києва, ніхто не думав, що медичні працівники, які працюють в столиці, часто живуть в містах-сателітах – так просто дешевше. Опа! Сюрприз! І я не кажу, що не треба було перекривати, я кажу, що треба було трішки подумати заздалегідь, щоб вирішувати проблеми добирання до лікарні медсестри з Броварів доводилося б не за свій рахунок.

У правоохоронців взагалі зоряна година настала. Дуже добре видно і по очільнику МВС, і по його численним радникам, офіційним та неофіційним. Багато галасу в мережі наробив пост одного з них, в якому автор із неприхованою та майже еротичною насолодою в кожній букві розписував, як зараз “сильна рука” загонить дурних українців в здоровий побут. Правоохоронці відчули, що ось він, той момент, коли вони можуть реалізувати свої найпотаємніші мрії – поставити всіх цивільних рачки, промовляючи “для вашого ж, дурні, блага”.

Чи не влаштує наше МВС під шумок диктатуру? – питалися люди.
Не влаштує, – казав і кажу я.

А знаєте, чому?

Бо навряд чи втримає кожного українця під наглядом орган, що не зміг завадити десятку туристів розбігтися з готелю в центрі Києва.

Серйозно. Яка, нафіг, Північна Корея в країні, де кількадесят хіпстерів, що прилетіли з теплих країв, на виході з аеропорту з матом проривають кордон Нацгвардії? Який, нафіг, загальний контроль над мільйонами у виконанні тих, хто не зміг дві дюжини проконтролювати?

Може, комусь на чолі контролюючих органів і хочеться. Може, вони сплять і бачать себе у френчах та з люлькою. Але прокидаються вони в реальності, де їх підлеглі – ті самі сержанти Петренки з сумнівною зарплатнею і ще більш сумнівною працелюбністю. З такими гулаг не побудуєш. Навіть на території окремо взятого готелю.

Отже, давайте по конкретиці.

Перше. Нинішній карантин слабо підготовлено з юридичної точки зору.

Для того, щоб можна було, наприклад, притягати людей до кримінальної відповідальності за порушення карантину, в законодавстві України є особлива процедура. Президент вводить надзвичайний стан (не плутати з оголошенням надзвичайної ситуації, це різні речі), а паралельно головний санітарний лікар країни вводить карантинні міри.

Чому так не зробили?

По-перше, в нас скасовано санепідемслужбу та головного санлікаря як її голову (є головний санлікар як заступник міністра охорони здоров’я, але не як очільник СЕС – “не то пальто”). А норми змінити забули.

По-друге, для введення надзвичайного стану потрібно перетнути епідеміологічний поріг, який за нормами МОЗ становить, якщо не помиляюся, 191 тисячу хворих. Тут би МОЗ чи Верховній Раді змінити цю норму. Але обидва відомства дуже зайняті – перше змінює міністрів, друге воює саме з собою. Та й вводити надзвичайний стан та нести відповідальність якось стрьомно. До того ж скільки в нас взагалі хворих, ніхто не знає, – і це повертає нас до питання відсутності тестів.

На виході ми маємо юридичний безпредел: норми, що передбачають позбавлення людей базових конституційних прав, чи за якими людей можна притягнути до серйозної відповідальності, встановлюються свавільно указами президента, кабміну та місцевих органів. А це робить їх сумнівними. Бо не може місцевий голова, наприклад, заборонити мирне зібрання чи обмежити право на свободу пересування, це прямо суперечить Конституції. І Кабмін теж не може.

Чому, наприклад, Московський Патріархат посилав владу в еротичні прогулянки та проводив масові обряди аж до того моменту, поки не почали хворіти його ж єпископи? Тому що в них є юристи, які сказали їм, що для обмеження свободи релігійних обрядів потрібний режим надзвичайного стану, а його не введено.

З цим треба щось робити якнайшвидше. Бо зараз поліцейські вже затримують людей за відверто неправовими постановами. Хай в окремих випадках це можна виправдати з точки зору практичної необхідності, але, по-перше, люди потім їх оскарживатимуть, а по-друге, не хочеться, щоб поліцейські звикали до такої лафи. Бо вони вже трактують нові постанови дуже довільно, в межах власних розумових здібностей, – так, у Львові ще 4-го квітня пов’язали громадянина за порушення норм, що вводяться з 6-го.

Друге. Карантинні обмеження часто-густо введені по принципу “про всяк випадок заборонимо” і не продумані.

Так, постанова Кабміну №255 просто рясніє дивними формулюваннями.

Наприклад, “забороняється… з 6 квітня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно”.

Хто-небудь поясніть міністрам значення логічного сполучника “зокрема”. Бо в такому формулюванні засобом індивідуального захисту можна вважати хоч газовий балончик, хоч презерватив. Штопаний. Самостійно.

Ну добре, навіть якщо не прискіпуватися – все одно дивно. Себто можна в будь-які саморобній масці, незалежно від типу її захисту? А навіщо вона тоді? Просто щоб людям та поліцейським було спокійніше?

Також ніхто не може чітко пояснити, чому заборонено гуляти в парках, – адже там, якщо тримати дистанцію, просто неможливо заразитися, а прогулянки якраз корисні для укріплення імунітету та від актуальної навесні нестачі вітаміну Д. Пояснення, зазвичай, стосуються того, що людина може заразитися на шляху до парку, наприклад, через ручку двері. Але вона все одно буде виходити з дому та братися за ту саму ручку, коли піде в магазин. Чи не логічніше замість заборони розповісти людям, чому китайці насамперед закупали туалетний папір, – просто для того, щоб відчиняти двері та натискати кнопки в ліфті, не контактуючи з поверхнями.

Тим часом поліція вже ловить велосипедистів за відсутність масок. Кого може заразити велосипедист під час руху – велике питання.

Заборона роботи закладів громадського харчування – а, власне, чому? Ні, я розумію, чому заборонені кафе зі столиками, але чому заборонена кава to go, де люди не сидять в приміщенні, а просто підходять та беруть? Можуть заразитися від продавця? Але ж так в будь-якому магазині можна – і можна легко запобігти за умов незначних заходів безпеки баристи.

Рішення відправити усіх, хто старше 60-ти, на самоізоляцію, припустимо, що вимушене. Хоча дивно, що в постанові Кабміну одні й ті ж обмеження застосовані до тих, хто є потенційним розносником вірусу, і тих, хто є його потенційною жертвою. Подекуди це спричинило дурню. Цитую: “Особам, які потребують самоізоляції (крім осіб, які хворі на COVID-19) та заявили про неможливість забезпечення піклування про них у період самоізоляції іншими особами, дозволяється відвідування місць торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни, лікарськими засобами, медичними виробами, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції, за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок без клапану видиху”. Це логічно, якщо мова йде про людей, які контактували з хворими. Але якщо мова про стареньких – обмеження по наявності клапану видиху на масці абсолютно зайве та навіть шкідливе.

Нарешті, нема кому контролювати виконання. Що, якщо хтось справді та всерйоз вирішить забити на всі карантинні міри? Тут ми повертаємося до першої частини – свідомі громадяни будуть все робити й самі, але як бути з несвідомими чи, більше того, незаконослухняними? Тут ми бачимо і Нові Санжари, і Бориспільський прорив, і втечу з Шоушенка, перепрошую, готелю Козацький, і абсолютно безпорадність поліції перед Московським патріархатом, – це не самотнього перехожого чи точку з кавою щемити.

Отже. Карантинний режим в Україні не спирається на законність – він введений з порушеннями Конституції. Він не спирається на здоровий глузд, бо і про нього в процесі виписування норм неодноразово забували. Він не може спертися навіть на грубу силу, бо її тупо нема. Він спирається лише на спокійність наших громадян і їхнє небажання йти на конфлікт у скрутні часи.

І тут дуже важливо, щоб цим не спробували зловживати.


Сергей Петренко

Бывают такие ситуации, когда приходится выбирать из двух плохих вариантов. И это не то, что думают некоторые мамкины свидетели злочинного Порошенка. Это вот как сейчас, когда суровая реальность взамен 3,14децу с зеленским предлагает широкий выбор других 3,14децов:

– Вот 3,14дец с оваковым (с децтва за этот 3,14дец).
– Вот 3,14дец с Бойко.
– Вот прям очень хороший, с Тимошенко.
– А вот совсем неприятный, с одним народом во главе с х*йлом.

И люди, что естественно, в некотором ох*ении – ой, а какой же стул выбрать-то.

Вот сейчас такое вот с этим всраным вирусом (не мог он, падла, например, только путена убивать или комуняк).

Есть вирус, который несет опасность и не изучен.
Есть не очень широкий спектр действий – забить х*й на вирус (х*й с ними, с пенсионерами, у нас тут Спарта, и выживает сильнейший) или уделить все внимание вирусу, забив на все остальное. Между этими позициями есть ряд стабильных промежуточных орбиталей.

В первом случае нужно просто смириться с тем, что пару мильенов (а в условиях украинской реальности это больше мильенов, чем парочка) уедут на кладбище в срок пару месяцев.

Во втором случае нужно смириться, что экономика уедет на кладбище…

Некоторые страны смогли более правильно выбрать промежуточные уровни и правильно их внедрить. Нынешняя зевласть выбрала “вариант б”, дескать нах*й ту экономику, то, что мы уе*ошили за полгода, умереть не может. Это плохо, хотя можно пояснить, почему так получилось, но тут уже несколько лет пытаются пояснить, а в ответ только “Зеееее, беееее, зееее, ачтопривашемпорошенко лууучше быыыыло”.

Впрочем, всем странам уже скоро придется решать, как совместить приятные похороны бабушек с отвратительными рабочими понедельниками. Кто успел за месяц собрать силы и ресурсы для уменьшения потока гробов – тот молодец. Кто месяц бегал целовать жопу Хенку (коломойскому, трампу, путену и всякое такое) – тот не молодец.

Ну и среди людей то же самое, кто предусмотрительно окопался, создал запасы и ресурсы – тот молодец. Кто все прошедшее время жил “эгегей, жизнь короткая, нужно успеть все, не думай о завтрашнем дне” – тот сидит думает о дне, на котором завтра рискует оказаться.

Се ля уи…

 

Ілюстрація © Вася Ложкин

Поділитися:

Авторитарний ідіотизм

Володимир Ар’єв

Закрити, заборонити, штрафувати! Цей совок глибоко сидить в головах влади, незалежно від її прогресивності та новизни. Ще й посилаються на західні стандарти. Але, на відміну від цивілізованих країв, у нас з легкістю минають етап створення умов.

Штраф – крайня стадія. Там спочатку роблять все можливе, щоб людина його уникла. Не можна користуватися спортивними і дитячими майданчиками? Огородити їх поліцейськими стрічками. Так само можна «запечатати» лавки в парках, щоб там не сиділи, і штрафувати не за прогулянки, які зміцнюють імунітет, а за пікніки і здерти стрічки. Штраф за вихід без маски? А де її взяти? Написи на аптеках «Вхід без маски заборонено» і «Масок нєт» стали прикладом безвиході.

Але при цьому в Києві вирішили, що стрічки дорого, а маски клопотно та ухвалили… поставити камери вимірювання температури і розпізнавання облич. Ага, особливо тих, що в масках! А думки про заборону пересування на власному транспорті – це вже не тільки глупство, а й майбутня кримінальна справа за узурпацію влади і порушення 33-ої статті Конституції. Це дратує чимдалі більше. Ще трохи і люди розлютяться настільки, що ломбарди, куди влада після заборони на роботу пропонує людям нести з дому останні цінності, доведеться знову закривати і ставити посилену охорону.

Авторитарний ідіотизм – найгірше, що могло статися з країною в такий момент. І єдине, що суспільству наразі залишається, – це масове обурення в соцмережах непродуманими заходами і диктаторськими замашками. А якщо не почують і не зрозуміють, доведеться вийти з віртуала, бо такими темпами вони феодалізм повернуть. По дурості.


Mason Lemberg

Ви знаєте, я не проти штрафів за відсутність масок.
Я навіть за.

Не зручно, щоправда, на вулиці. І контрпродуктивно.
Бо не можна носити маску на вулиці здоровій людині (про це навіть ВООЗ каже), але буду вдягати на вулицю якусь фуфлижку.
А в місця скупчення людей я і так вдягав вже давно.

І впевнений, що більшість так званих порохоботів теж до цього готові, як морально так і організаційно.
Бо нам не чуже поняття власної відповідальності.

На відміну від іншої частини населення.
І ми бачили сьогодні шоу зеленого електорату в Кривому Розі, як підтвердження.

 

То ж я готовий на такі обмеження.
Хоча б заради того, щоб подивитися як уважаємая влада буде власними руцями штрафувати своїх бидлуватих виборців.

– Сержант Петренко, дозвольте вам виписати штраф 17000 гривень?
– Так, звичайно, виписуйте, зробимо їх разом! ВЄРІМ ВЛОДІМІРУ!

Не кажучи вже про те, що враховуючи суму штрафу і хід реформи, в багатьох виникне бажання прібарахліться, використавши повноваження, просто пропонуючи домовитись посередині.

Але то нічо. Хоть посмійомся. Правда ж?

І ще нюансик, про який варто було б нагадати. Перед минулорічними виборами одним з найбільших суспільних рухів був рух халявщиків-корупціонерів-мародерів-контрабандистів, які всиралися від штрафів за незаконно ввезені автівки, з одночасною роздачею хабарів на митниці і одночасними криками про корупцію.
І цим людям найвищий законодавчий орган країни двічі чи тричі скасовував ЗАСЛУЖЕНІ штрафи.

То ж я тепер з задоволенням подивлюся, як ця прекрасна влада буде штрафувати на співмірні суми без будь-яких обґрунтованих, адекватних правових підстав.

Зробіть їх ще раз разом!
Just do it!


Сергій Марченко

Через жопу – это когда можно заходить в супермаркет. Лапать там руками упаковки, бутылки, апельсины. Дышать в лицо другим покупателям на входе, выходе, в очереди.

Но в парк, блеать, в парк, где вокруг тебя в радиусе 50 метров никого нет, в парк тебе, гражданин без собаки, нельзя.

Почему? Ну, шоб було.

А как же Конституция? В жопу твою Конституцию.

Печаль…


Костянтин Зоркін

Смотри, хрень, какая собачка.

Мы тут в некоторой мере справедливо возмущаемся идиотскими ограничениями.
Ну теми, которые за пределами разумного.
Типа больше одного не собираться (и то только потому, что меньше не было смысла).
Типа в парк или лес на прогулку нельзя зайти (это чтобы даже здоровый человек посидел без свежего воздуха и заболел).
Типа все намордники быстренько одели, а что купить намордник без намордника нельзя – то ваши проблемы, все в смартфон.
(Хотя, конечно, насчет смартфонов, может, это просто такое изящное решение пенсионной и демографической проблемы от молодой свежезеленой команды. Ну там всё в смартфоне, а если у пенсионера нет денег, зрения или осилить по причине возраста не может, то хай поскорее сам вымрет, а все остальные останутся со смартфонами).

Но проблема в том, что мы это заслужили. Ну то есть не совсем мы, но вот наши многочисленные долбоящеры прекрасные наимудрейшие богоносные сограждане.

Дело в том, что разумные ограничения работают только с разумными согражданами.

С долбоящерами работают вот те самые идиотские, и то вовсе не факт. Лучше было бы еще для верности по хлебалу лопатой. Дважды. А потом еще каждое утро для закрепления целительного эффекта. Бо как иначе с индивидуумами, которые в ответ на нормальные уговоры не собираться группами сидят компаниями по 5-20 человек, кто на шашлыках, кто на лавочке.

Которые постят в фейсбучике всякую хрень о том, что вирус придумали американцы, чтобы почти всех убить и поработить, поэтому никакого вируса нет, а есть обычный грипп. Или что Британия объявила коронавирус неопасным (еще 19 марта, а что как раз вот тут и случился всплеск, то “ах, оставьте, какая разница”).

Которые захарканную масочку друг другу передают, чтобы в магазин пустили.

Которые устраивают скандал с вызовом полиции, бо их не пустили в этот самый магазин без маски и потому – внимание! – нарушили права человека. И полиция приезжает и говорит, что таки да, бо в маске – это лишь рекомендация, а не прямая норма, так что по закону можно спокойно гулять толпой по АТБ и без масок. О правах несчастных работников АТБ при этом никто естественно не думает, бо продвинутость только для себя родимого.

Которые бьют стекла в автобусах, бо им надо ехать.

Которые устраивают круиз по родственникам, а потом в церковь иконы поцеловать и крестным ходом походить.

Вы скажете, что вы-то всего этого не делаете, и вас-то за что. Правильно, не делаете. Но вирусу-то наплевать.
А если вы думаете, что вас не коснется, потому что вы этого не делаете, то почитайте про южнокорейского пациента №31.

Увы. Коронавирус несправедлив. Долбоящеры не вымрут. К сожалению, скорее наоборот, многие даже не заметят или обойдутся легким насморком. Что только утвердит их в сознании собственной правоты. А то, что они при этом могут оставить след из трупов, так это такие материи, которые им просто непонятны.

У нас только выявленных онкобольных 1,2 млн, а еще диабет, туберкулез, хронические заболевания легких, иммунодефициты и еще куча болячек, сопровождающихся ослабленным иммунитетом. В конце концов куча пожилых людей. Все это группа риска. И даже если 90% будут сознательными, то 10% способны своим идиотизмом ничтоже сумняшеся угробить кучу народу просто так. При этом еще, и поглядывая свысока, пояснять, что они все равно старые и умерли бы и так, и вообще, слишком много тут пенсионеров. И вообще, здоровые останутся, и генофонд только здоровее будет.

Спартанцы недоделанные, социал-дарвинисты доморощенные.
Не, здоровее не будет. Будет еще тупее.
Ценность для человечества одного очень больного Стивена Хокинга или Мишеля Петруччиани многократно больше, чем сотни здоровых безмозглых долбоящеров.

Поэтому, увы. Намордник каждому, и больше одного не собираться. Бо иначе не доходит.

При этом отдельный привет доблестным чиновникам, которые пишут такую нормативку, что с одной стороны ни на какую голову не налазит, а с другой одновременно прописывают так, что юрист-первокурсник раздолбает за 5 минут.

Впрочем, кто знает, возможно, это такая стратегия. Вирус прочитает постановы Кабмина и Минздрава и умрет со смеху.

* * *

Прочитал правила карантина.

“Люди старше 60 років поки що мають сидіти вдома. Вони відносяться до групи підвищеного ризику, відтак – потребують самоізоляції. Люди, що знаходяться на самоізоляції (крім хворих на COVID-19) та про яких немає кому подбати, дозволено відвідувати магазини та інші місця торгівлі, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції. Ці люди мають дотримуватися масочного режиму”.

Нате вам сходу из жизни сразу два случая:

1. Бабушка старше 60 лет и внучка младше 14, живущие в одной квартире. Кто из них должен ходить за хлебом?

2. Мать старше 60 лет, ухаживающая за онкобольной дочерью. То есть такая группа риска, что дальше некуда. Кто из них должен идти в аптеку?

В общем, все как обычно. Кабмин часть той силы, что вечно хочет блага и вечно порет хрень..


Никита Соловьев

Мне кажется, даже самые критически настроенные к действующей власти люди абсолютно неверно оценивают действия властей в отношении эпидемии. Не по результату, а по мотивам.

По какой-то неясной причине все исходят из подсознательного убеждения, что эти действия направлены на минимизацию жертв. В то время как факты говорят о противоположном. Действия власти не НАПРАВЛЕНЫ на борьбу с эпидемией. Действия власти СОВЕРШАЮТСЯ В УСЛОВИЯХ эпидемии. А направлены они на какие-то совершенно другие цели. В первую очередь на удержание и укрепление власти. Ну и временами на заработок, это у нас святое.

Лучшее объяснение по схожему вопросу дает Изя Кацман Андрею в начале “Града обреченного” по поводу ошейников на павианов. Андрей тоже, как и большинство наших граждан, возмущался алогичностью и бессмысленностью решения властей. А Изя ему совершенно спокойно объяснил, что действия совершенно логичные и осмысленные. Просто не нужно подменять цели властей своими или целями общества. Да и “государство у нас до отвращения демократическое”, все сходится. 🙂

* * *

Вчерашний пост о действиях властей в условиях эпидемии явно есть необходимость развернуть. Судя по комментариям, донести мысль у меня не получилось.

Давайте не будем приписывать властям какие-то мотивы и делать выводы об осмысленности и эффективности этих действий. Эффективность это оценка достижения тех целей, которые ставились. Пока мы не поняли целей, обсуждать эффективность бессмысленно. Бессмысленно обсуждать, эффективны ли мои действия по преодолению социальной катастрофы в Венесуэле, потому что мои действия не направлены на это.

Сделаем противоположное. Давайте по действиям властей попытаемся вычислить их мотивы. Делаем разные предположения о целях. Оцениваем, насколько совершаемые действия успешно меняют ситуацию в этих целях. Рассматриваем другие варианты действий, направленных на те же цели. Если для какого-то из предположений эффективность окажется заметно выше, чем для остальных, то скорее всего именно эти цели и ставились. Во всяком случае, такое предположение будет наиболее осмысленным из всех. (В физике аналогичный метод называется решением обратной задачи рассеяния.)

Гипотеза 1:

Действия властей направлены на борьбу с эпидемией, то есть на минимизацию количества пострадавших от коронавируса, в первую очередь на минимизацию смертей.
Оптимальные действия: Подготовка системы здравоохранения к пиковым нагрузкам, обеспечение населения средствами защиты, разъяснительная работа о реальных угрозах и мерах предосторожности, жесткий въездной карантин, карантин внутренний как способ растянуть нагрузку на медицину и выиграть время. Бюджет перераспределяется в пользу медицины «на все деньги». Поддержка низовой социальной солидарности и самоорганизации. Максимально широкое тестирование, с целью получения как можно более точной и детальной картины

Гипотеза 2:

Основная цель: минимизация последствий эпидемии для экономики и социальной сферы.
Оптимальные действия: Аналогичные по медицине и средствам защиты, успокоительная риторика, точечные карантинные меры, программы поддержки занятости, малого и среднего бизнеса. Бюджет перераспределяется в пользу медицины и поддержки занятости, малого и среднего бизнеса. Поддержка низовой социальной солидарности и самоорганизации.

Гипотиза 3:

Основная цель: повышение популярности власти у населения.
Оптимальные действия: Совершение действий, наиболее заметных, понятных и ожидаемых массовым избирателем. Все действия максимально публичны, последовательность не важна, важно, чтобы они отвечали сиюминутным ожиданиям. Бюджет перераспределяется на наиболее популярные цели, неважно какие. Сложная системная работа не нужна. Действия, направленные на максимальное сокрытие реальных данных, чтобы можно было по мере необходимости выдавать населению наиболее удачную картинку. Препятствование низовой самоорганизации, повышение зависимости населения от государства и связанных с ним «ответственных лиц».

Гипотеза 4:

Основная цель: максимальная консолидация реальных властных рычагов, получение контроля над силовыми и контролирующими органами, предотвращение возможной протестной активности гражданского общества, полицейское государство.
Оптимальные действия: Максимальное количество запретительных мер, ужесточение ответственности, крайне обширные и сложно соблюдаемые требования, расширение полномочий правоохранительных органов. Бюджет перераспределяется в пользу правоохранительной системы. Создание в обществе панических настроений. Препятствование низовой самоорганизации, повышение зависимости населения от государства и связанных с ним «ответственных лиц».

Возможно, есть еще какие-то осмысленные гипотезы, но мне они в голову не пришли. Буду благодарен, если вы свои, не сводимые к перечисленным, оставите в комментах.

Теперь давайте разберем действия властей и выясним, на который из вариантов они боьше всего похожи. Моя теория заключается в том, что именно этот вариант и будет описывать реальные, а не декларируемые цели властей.

Честно говоря, жаль тратить время и место на довольно самоочевидные на мой взгляд вещи. Мне кажется, что реальное поведение властей полностью описывается комбинацией третьей и четвертой гипотез. (Опять же, если кто-то не согласен, готов в комментариях к предметному диалогу).

Из этого делаем вывод, что реальными целями властей является не борьба с эпидемией или ее социально-экономическими последствиями, а сохранение и усиление власти через поддержку собственной популярности и усиление запретительных, контрольных и правоприменительных практик. Поэтому я и говорю, что власть действует не в целях преодоления эпидемии, а в своих целях в условиях эпидемии.

UPD: Удивительно, что никто не приводит в качестве основного контраргумента к моим построениям бритву Хэнлона. 😛


Anton Senenko

Почитав суть заборон від завтра в країні.
Я ж вірно зрозумів, що права собак тепер більші за права людей на пробіжці, а кур’єри Глово на велосипедах – то взагалі богі?
Почув ще й, що можуть заборонити пересуватися власними автівками. Таксі теж заборонять, вірно?

Будь-яку притомну ідею, навіть про соціальне дистанціювання, можна довести до абсурду.
Замість того, аби боротися точково з шашличниками та групами людей, які вночі вживають алкоголь біля цілодобових магазинів, йдуть від зворотного – заборонити усім з’являтися на вулиці взагалі.

В мережі вже писано-переписано про ці обмеження та ризики, які вони насправді у собі містять, але суть речей, як на мене, правильно вхопив Вахтанг Кіпіані.
Тільки окрім академії я б сюди вписав ще медиків.

“Епідємія! Стой, раз, два.
Скільки в нас там лишилось невикористаного бюджету?
Опупіліард мільярдів?
Заборонити виходити на балкони!
Заборонити кашляти!
Заборонити скаржитись на заборони!”


Ірина Геращенко

Під час першої позачергової сесії, на якій обговорювали закони протидії короновірусу, наша фракція виступила із застереженнями щодо норм про посилення повноважень МВС і поліції, надмірних штрафів і криміналізації недотримання карантину (саме карантину, а не самоізоляції). «Європейська Солідарність» і на робочій групі, і в залі намагалася відбити ці норми, переконати колег, що ми усвідомлюємо необхідність карантинних заходів і самоізоляції для подолання пандемії, але ще більше усвідомлюємо ризики свавілля силових структур і узурпації влади в українських реаліях. Нам не вдалося збити ці поправки, на жаль, а наші застереження виявилися пророчими.

Влада, яка не змогла забезпечити громадянам доступні захисні засоби, в умовах реального збідніння населення, переходить межі істерії та маразму.

Найдешевша маска коштує 18 гривень. Міняти її треба щодві години. Очевидно, в місцях масового скупчення треба бути в масці. Але тепер за прохід вулицею без маски штраф. Метро і міський транспорт не працють. В супермаркет можна виїхати тільки на машині. Супермаркети працюють. Але влада заговорила про заборону користуватися і власним авто. З собакою вийти в брудний двір можна. З дитиною парком прийти в найближчу аптеку чи продуктовий – ні. Двом людям з симптомами короновірусу виходити в аптеку можна. Трьом здоровим – ні. В супермаркеті стояти в черзі можна. В сквері перетнутися з колегами в робочих справах – ні. Проводити 15-годинне засідання Ради за ініціативи Зеленського можна. Іти на наступну позачергову наступного тижня Маріїнським – ні. Їхати на авто – ні. А як тоді? На поштових голубах? В ліс не можна. А в поле садити картоплю та іншу городину можна?

Продати маски за кордон в розпал епідемії можна. Ходити без масок, коли їх ніде немає, – ні. За вивіз масок ніхто не покараний. За вихід без маски штраф 17 тисяч грн. А чи знає влада, що деякі українці тягають ту одну маску вже 3 тижні карантину, бо іншої немає?

Зустрічати з обсервації здорових людей в Нових Санжарах і робити бутафорію можна, провести інформаційну кампанію про необхідність самоізоляції для тисяч пасажирів літаків, потягів, автобусів з Європи вже в розпал епідемії в країнах ЄС – ні.

Працювати онлайн можна. Але чи знає влада, який інтернет вже за 30 км від Києва? Й чи у всіх вдома є комп чи бодай планшет?

На повному серйозні в ВР деякі фракціі обговорюють можливість введення комендантського часу. Не ввечері, а на цілий день. Так може тоді легше вже замурувати українців по хатам?

Ще раз наголошую, що я усвідомлюю принциповість карантинних заходів як ключового превентивного засобу розповсюдження хвороби. Але чи варто владі впадати в маразм? Мені здається, ці питання потребуть серйозної дискусії уряду і парламенту. І дуже прикро, що керівництво ВР десь зникло, самоізолювалося і робить вигляд, що нічого, крім позачергових сесій, їх не стосується. Буду ініціювати обговорення цих питань на нараді з лідерами фракцій. Й не виключено, що наша фракція виступатиме за зміни маразматичних статей законів, які сьогодні дозволяють зловживання і свавілля під виглядом боротьби з епідемією.


Тарас Чорновіл

Головне, що потрібно знати про “українську специфіку запобігання поширенню коронавірусу”: ми на 103 місці в світі за кількістю проведених тестувань на душу населення серед 111 країн, які надають такі дані до ВООЗ. При тому сьогодні уже завезено десятки тисяч тест-систем, тільки 23 березня з вихваляннями Зеленського з Китаю надійшли 50 тисяч. Перед тим бахвалився, що будуть 10 мільйонів… Плюс ще значна кількість (до кількох десятків тисяч), отриманих іншими шляхами. І з них усіх станом на 3 квітня (майже за 2 тижні) використано лише 4893!!!

Я наводив тут приклад, коли місцевий медноменклатурник відмовлявся надати тест системи для перевірки ймовірних інфікованих та заборонив тестувати навіть важко хворого з безумовними ознаками Ковід-19, щоб “не зіпсувати статистику в районі”. Стосовно майже половини померлих від цієї хвороби результати тестування отримали вже після смерті, або й саме тестування зробили посмертно. Усі правильні й неправильні дії з локалізації поширення епідемії нейтралізуються тим, що в нас поки локалізують лише погану статистику.

І це набагато небезпечніше, ніж сама хвороба. Річ у тім, що сам вірус не належить до швидких за розповсюдженням інфекцій. Існують доволі точні статистичні дані про середній рівень передачі тих чи інших захворювань за відсутності жорстких карантинних заходів. Для кору – це 18 (тобто одна хвора людина в середньому інфікує 18 інших осіб). Для сезонного грипу – це, здається, десь на рівні 1,5. А для Ковід-19 прораховують цифру в 2,5. Коли ви орієнтуєтеся, хто і в яких групах інфікований, то запобігти поширенню дуже легко, легше навіть, ніж при звичайному грипі (попри гірший коефіцієнт) через особливість головних симптомів.

Пригадуєте нашого першого офіційно зареєстрованого хворого з Чернівців? Він разом із своєю дружиною вертався з Італії кількома транспортами, мав контакти зі значним числом людей, але не заразив нікого, у тому числі й свою жінку. Бо усвідомлював, що може бути потенційно інфікованим та поводився відповідально. А немудра баба з одного із сіл Буковини, приїхавши з заробітків, не була ніким перевірена й ізольована, активно гонила селами й брала участь у мітингах, гостинах, церковних обрядах. Заразила численних мешканців кількох сіл. Діагностували кілька десятків людей, а потім, щоб не псувати статистику, в тому районі різко скоротили кількість тестувань, лише блок-пости виставили…

Отже, при нормальних заходах таке поширення легко зупинити. Для цього треба виконати дві умови:

1. Максимально швидко й повно діагностувати захворювання на ранній стадії, бажано ще в інкубаційному періоді та при безсимптомному перебігу.
2. Створити оптимальні карантинні перешкоди поширенню методом створення “соціальної дистанції”.

Друге невміло й з великими запізненнями, а головне зі страшними й дикими провокаціями для інфікування (бездумна й безсистемна акція повернення українців з інших країн без жодного контролю), але все ж у нас якось виконується. Можна навіть сказати, що з кожним тижнем помилок стає менше, а законослухняність більшості українців дуже цьому сприяє.

Але перший і основний захід із розповсюдження масового зараження у нас навіть не провалено. У нас ця робота відверто саботується. І хоча доволі чіткі групи ризику вже окреслено, особливо серед тих, хто на заклик і після провокаційних заяв Зеленського ринулися в Україну зі всього світу, навіть їх не перевіряють. Не ведуть тотальних перевірок серед медиків. А це означає, що за два тижні при несприятливому перебігу подій вони самі себе зможуть заразити (саме так сталося в Монастирищенській районній лікарні), й українців не буде кому лікувати…

Усьому цьому можна було запобігти ще вчора, коли, натомість, притримували отримані з-за кордону тест-системи й блокували фінансування вітчизняним їх розробникам. Можна обмежити загрози й сьогодні, використовуючи наявний потенціал. Але, на жаль, поки не бачу готовність почати масову перевірку всіх критичних груп навіть у найближчому майбутньому.

Тому поки уповаємо на власну обережність, акуратність та Божу поміч. Може ж якимось чудом виявитися, що всі наші земляки повернулися зі світів не зараженими? Статистично це майже нереально, але нас уже кілька разів рятував Бог, коли влада виявлялася не на нашому боці… А далі спекотне літо, коли поширення віруса скорочується у природний спосіб. Ну і до осені напрацюють якісь ліки та, ймовірно, вже й вакцину. Шкода, що ті, хто уповноважений дбати про країну тут геть ні при чому, навіть ще й трохи шкодять…


Ігор Артюшенко

У боротьбі з епідемією коронавірусу українська влада реалізує жорсткі обмежувальні заходи, які повинні стримати та уповільнити розповсюдження інфекції. І ми всі, так чи інакше, платимо за це грошима. Тому подібна практика матиме тяжкі наслідки для економіки: зупиняються цілі галузі, або значно зменшується виробництво.

Існує й інша модель: масове тестування на COVID-19, ізоляція хворих та груп ризику. Та якби у команди Зеленського вистачало стратегічного мислення, планування та організаційно-кадрових рішень для подібної практики, то не було б потреби в руйнівних для економіки заходів.

Бо будь-які обмеження повинні бути логічними та збалансованими між гарантуванням безпеки, дотриманням громадянських прав і свобод та забезпеченням економічної діяльності.

І якщо у нас впроваджують жорсткі заходи, то вони повинні бути виправдані. Наприклад, комендантська година ніяк не впливає на поширення вірусу, адже він однаково активний і вдень, і вночі.

Владі необхідно змінювати методи комунікації, адже якщо не пояснювати, чому людина не має права заробляти гроші, то це може закінчитися незабаром масовими протестами чи навіть голодними бунтами. А проросійським силам це на руку — вони бажають дестабілізувати ситуацію. Тому вони і виступають не тільки за посилення карантинних заходів, але й за порушення прав людей.

Доречі, комітет ПАРЄ теж закликає владу країн по можливості не обмежувати права людини через карантин і не впроваджувати заходи, що суперечать демократичним принципам.


Тамара Горіха Зерня

Ілон Маск пропонує апарати ШВЛ, Супрун лишає заявку від імені України, прибігає громадянин зі звинуваченнями проти Супрун, тут же у коментарях виникає сто п’ятсот українців, які чубляться між собою, попутно відпихаючи ліктями Маска, щоб не ліз під гарячу руку.

І це не разовий інфернальний прорив. Цей клубок, який з гарчанням качається по всьому світу, і з якого вилітають вибиті зуби і щелепи, і у якому українці рвуть за горло своїх же українців – це дійсно ми. І якби існував якийсь сторонній цивілізований спостерігач, він би захлопнув хвіртку, перехрестився, сказав – «їй Богу, як діти малі» – і не заглядав би у кімнату ще років двісті, доки не переказяться.

Але справа у тому, що більше немає цивілізованих спостерігачів. Коронавірус показав, як швидко злітає мана цивілізації і з Європи, і з Америки. Права людини і демократію, і безліч інших нерушимих прав, виявляється, можна посунути, і одні звірі завжди будуть рівнішими за інших.

Ось Польща заявляє про можливість перенесення президентських виборів на пару років. Ось Європа відмовляється від свободи пересування, закриваючи (поки що) зовнішні кордони від «чужих пацієнтів», але ми прекрасно розуміємо, що відновлення внутрішніх бар’єрів – питання часу. Ось світ перетворюється на одну велику комендатуру, де крок вліво, крок вправо – розстріл.
І ми тут такі, зі своїм клубком пристрастей.

Я знаю, що наш Зеленський дуже швидко забудеться. Ну, в історичному масштабі швидко. А той дивак, який вліз у твіт Маска, уже забувся, це відпрацьований матеріал, який скоїв прикре самогубство з одному йому відомих причин. А от коли ми з вами і перелопатимо, і, на превеликий жаль, наїмося достатньої кількості цього відпрацьованого матеріалу, і нас рватиме ним, і всі доріжки будуть загиджені, і ще потім будемо вигрібати і чистити асфальт… Так от, коли все нарешті закінчиться і устаканиться, ми з великим подивом помітимо, що у нас з’явилася група людей, яка прибігає з лопатою на кожен такий срач. Просто для того, щоб дати у чоло придуркові. Просто для того, щоб захистити свою Україну, таку яку вони знають і люблять, і яка у них одна.

Якщо треба це зробити у соцмережах – взагалі без питань, хвилина часу на мобілізацію. Якщо треба це зробити на Банковій – чисто доба на те, щоб всі наші підтягнулися. У черзі, у банку, у поліклініці, у парку на лавці прилетіти може миттєво, навіть якщо нічого не віщувало біди. «Да какая разніца…» – бам у лоба. «Да ваш Парашенка…» – бам. «Да ви хах…» – бам, бам, і контрольний з ноги у голову.

І найголовніше, ти ніколи з вигляду не скажеш, у котрого із цих людей, які сидять, їдять чи працюють довкола тебе, вавка на тему України. У кого нульовий рівень толерантності, у кого зірве дах від одного твого українофобського руху. А для того, хто іще не зрозумів, – ну що ж, казус Сивохи вам у поміч. Або цього, як його там, ну той що до Маска приперся, як же його звали…

Поділитися:

Чи ці тести радикально допоможуть у боротьби з епідемією?

Дмитро Левінський

Схоже, що багато хто геть не розуміє ситуації та радіє тому, що нам везуть багато тестів.
Можливо, хтось має надію, що він зможе про всяк випадок здати тест.
Чи ці тести якось радикально допоможуть у боротьби з епідемією?
Ні та ще раз ні.

По першому ні – майже й нема чого писати.
Вони працюють лише з 10-12 дня від появи симптомів. А для безсимптомних носіїв – взагалі, як до жопи дверцята. Можуть нічого не показувати весь період носіння вірусу. Єдина їх мета – підтвердження діагнозу у хворих та контролю перехворівших. Або для встановлення діагнозу вже постфактум через місяць-два після перенесеної хвороби, специфічні імуноглобуліни G ще можуть бути присутні у крові. Єдиний надійний спосіб раннього виявлення – ПЛР.

По другому пункту – вже пізно.
А тут треба трошки розписати чому.

Якими взагалі бувають протиепідемічні міри? Умовно їх можна поділити на активні та пасивні. Або попереджувальні та обмежувальні. І головне – саме активні або попереджувальні міри.

Активні міри – то такі, що направлені на виявлення хворих, встановлення їх контактів, та обсервація тих й тих.
На прикладі Південної Кореї та Японії – при своєчасному початку активних протиепідемічних мір можна обійтися майже без пасивних, тобто обмежувальних заходів. Тотальний контроль усіх можливих переносників та обсервація для них і для всіх їх можливих контактів. Тільки так можна попередити або максимально знизити шанс виникнення епідемії.

А жорсткі обмежувальні заходи – то вже остання лінія оборони. Коли ніхто не знає напевно, скільки хворих та безсимптомних переносників є в суспільстві, а тим більш, як вони розподілені по регіонах, скільки вже мали контактів та таке інше.

І тести везуть тепер не для усіх бажаючих. І не для усіх, кого слід було перевірити. Бо з початку оголошення епідемічного стану в Китаї, а потім в Італії, тисячі наших співгромадян повернулися без будь-якого контролю. У тому числі багато хто повертався через треті країни, навмисно, я б навіть сказав, зловмисно, приховуючи свій епідемічний анамнез.

Рекомендації по організації діагностичного та лікувального процесу китайці розробили ще в лютому. Під кінець лютого ВООЗ адаптувала їх для загального використання. А там чорним по білому писалося, що єдиним надійним способом виявлення є нуклеїнові тести з послідуючим розгорнутим ПЛР. Щоденний дворазовий контроль всіх медпрацівників. Та ізоляція їх у випадку підозри.

Корейці з японцями дослухалися.
Інші – не дуже.
Ми, як і італійці, просрали всі полімери.
Жодних попереджувальних заходів не проводилося.

Ось і маємо те що маємо. Тобто не маємо. Перевіряти тепер треба усе населення поголовно. І цито-тести тут безсилі. Тільки NAT/ПЛР. А таке не по кишені не тільки нашій країні, а взагалі 99% країн.

Єдине, що лишається рядовим громадянам – “Дякую, дуже дякую” ©

 

Фото © Facebook Кирило Тимошенко

Поділитися:

Коронавірус в Україні. Гібридний карантин від гібридної влади

Дмитро Левінський

Невірно казати, що Україна не проґавила початок епідемії коронавірусу.

Проґавила ще з самого початку. На відміну, наприклад, від Японії, яка почала здійснювати загороджувальні заходи майже з самого початку епідемії в Ухані. Обмеження контактів зі світом, обсервація для тих, хто прибуває у країну, тестування не просто за експрес-тестами, а NAT та ПЦР, ретельне розслідування епідемічного анамнезу усіх підозрілих та їх оточення, ізоляція до повного одужання по лабораторних показниках та припинення виділення вірусу.

Як результат, за трохи менший період — 1000+ випадків, 40+ смертей, щоденний приріст у районі 10 осіб.

Те саме – по інших провінціях Китаю. Не такі жорсткі обмеження і тотальний скринінг. І всі інші провінції Китаю разом – лічені проценти від загальної статистики.

https://tverezo.info/wp-content/uploads/2020/03/dmytro-levynskyy-tverezo-koronavirus-v-ukrayini.-gibrydnyy-karantyn-vid-gibrydnoyi-vlady.mp3?_=1

Ще як приклад – італійська провінція Венето, де почали проводити скринінг та перші загороджувальні заходи ще 22 лютого, наступного ж дня після першого померлого у Ломбардії. Як результат, за місяць – кількість хворих у 5,5 разів менша за кількість у Ломбардії, а кількість смертей – у 20 разів нижча.

Водночас наші репатріанти з епідемічних регіонів прибували абсолютно безконтрольно. Ніяких скринінгових заходів не проводилось. Не проводились навіть експрес-тести, не кажучи про обсервацію, нуклеїнові тести та ПЦР.

Також, у той самий час, наша напівмертва РНБО не вживає ніяких заходів, щоб підготуватись до можливого спалаху епідемії. Не закупаються ані тести, ані реактиви для нуклеїнових тестів та ПЦР, засоби захисту для медиків не те що не закупляються, а ще й активно вивозяться за кордон.

Багато хто з медиків у курсі або здогадується про реальний стан справ справ. Як не крути – медична спільнота за всієї її різношерстності – досить тісна, і чутки в ній розходяться швидко. Трапиться якійсь дивний випадок у Харкові, а у Львові медики про це дізнаються раніше, ніж про те дізнається міністерство. Головне – вміти слухати. Та виділяти ключове і раціональне з почутого.

Наприклад, по одній тільки Харківський області за останні півтора місяці вірусних пневмоній та пневмоній “неясного генезу” зафіксовано більше, ніж зазвичай фіксується за весь сезон. Схожа ситуація в Івано-Франківській, Дніпропетровській та деяких інших областях. Смертельних випадків також значно більше, ніж зазвичай. Звісно, абсолютній більшості цих хворих ніяких тестів не проводилось, бо їх навіть не було у країні.

А зараз доходять чутки, що як мінімум в одній з позначених вище областей є смертельні випадки з позитивними результатами тестів на новітній коронавірус. Але у статистиці їх немає. Не можу стверджувати, чи то за вказівкою згори, чи то ініціатива вже місцевого керівництва, але факти замовчування – це не дуже добре, дуже м’яко кажучи.

Я розумію, чому є і будуть факти замовчування. Бо виплив такої статистики може спричинити справжню паніку серед населення. І вилізуть назовні всі факапи й центрального керівництва служб охорони здоров’я, й факапи місцевих служб. Які, маючи усі застережливі дані, могли почати проводити загороджувальні заходи ще до анонсування пандемії і ще до того, як почали рухатися РНБО і МОЗ.

Але дива не сталося. Реальної кількості хворих та померлих ми не можемо навіть уявити. І, скоріш за все, ніколи вже й не дізнаємось.

Виходячи з усього зазначеного, на даний момент введення жорстких карантинних заходів є виправданим. Бо якщо реальні цифри дійсно є в сотні або навіть тисячі разів вищими за офіційні – це ледь не єдине, що може спинити вибух на кшталт того, що стався в Ломбардії.

Але це не скасовує необхідності проведення активних протиепідемічних заходів – скринінгових та обсерваційних. Навпаки, вони мають бути посилені. При достатній ефективності цих заходів – жорсткі пасивні карантинні стануть зайвими.

Тобто все це фактично є зізнанням вищого керівництва країни в імпотенції. Це повний провал керівництва в умовах кризи.

Чи вірю я, що вище керівництво зможе організувати дійсно ефективні активні протиепідемічні заходи? Десять разів “ні”.

Тому слід готуватись до того, що всі заходи будуть лишатися такими ж жорсткими, але пасивними.

Як довго? Допоки епідемія не почне згасати сама собою.

І ще я чомусь впевнений, що діюча влада не проігнорує можливість використати введені надзвичайні кроки у своїх шкурних та політичних інтересах. А платити за це все доведеться всім громадянам з власної кишені…

Поділитися:

Це не карантин, а зміна ланцюгів поширення вірусу

Іван Хомяк

Роками безуспішно борюся із підміною понять в екології та охороні природного середовища. На мене під час цього походу на вітряки дивляться як на конченого чудіка – “какая разница”. Тобто тут різниці немає? Тобто, коли “Він вночі назвав мене Лєна, а я не Лєна Я Яна”, – це важливо, а коли в інших сферах життя – це дурня.

Діточки, це дурня із наслідками. Я міг би процитувати “Спочатку було слово”… Але сьогодні не про мій фах. З іншого боку предметом досліджень екології є відносини живих організмів із середовищем, в тому числі із іншими живими організмами…

Так ось, припинення занять – це не “карантин”. І припинення масових зібрань також. Карантин передбачає ізоляцію. А це лише змінює ланцюги поширення вірусу. Раніше це могло йти таким чином: батьки-діти- купа дітей- купа батьків. Судячи з того, що вчора на вулиці Михайлівській бачив добру сотню дітей, то ланцюг не розірвано, а просто розплетено косу на купу дрібних дред.

Тут влада кинула піплу кістку, щоб той відчепився. Адже справжній карантин – це штука, яка є дуже некомфортною, не популістською і складною у виконанні.

Епідемію можна собі уявити як дерево, гілки якого весь час ростуть і розділяються. Зупинити її можна лише вчасним “обрізанням” цих гілок. Тобто за час, менший за період нового “розгалуження”, потрібно ізолювати усіх ймовірно заражених.

Приклад “жіночки із Радомишля”. Мені невідомий її маршрут, тому далі гіпотетично. Вона їхала автобусом (контактували 30 осіб, із них, ймовірно, 10 вже хворіють), потім добиралася до райцентру (30% тих, хто був з нею поруч, захворіли/захворіють), далі її контакти в Радомишлі. Гіпотетично, необхідно знайти цю сотню чи дві людей і їх ізолювати під контролем медиків. Це перше коло зараження.

Якщо ми так не зробимо, то за два тижні у нас буде плюс 50-70 хворих тільки з цього епіцентру. Однак пройшло вже десять днів. Якщо врахувати скільки ми за два тижні маємо зазвичай контактів, то вже зараз десь буде від 1000 (дуже оптимістичний сценарій) до 5000 контактерів другого кола. Із них від 300 до 1000 захворіють за наступні 2-3 тижні. Кожні два тижні це число за нашого псевдокарантину зростатиме у (“у” означає помножити) 50-70 разів.

В чотирьох центрах, відведених під ізоляцію хворих, лише в двох є відділення інтенсивної терапії. Навряд чи там зможуть надавати допомогу більш як півсотні постраждалих. Офіційно на всю область 160 апаратів штучної вентиляції легень. Отже, як тільки число хворих перевалить за 750-800 в нашій області, смертність із 3-6% поповзе до 20-25%. За місяць Італію переженемо.

Держава справляється з епідемією лише в тому разі, коли влада здатна ізолювати контактерів швидше, ніж наростають кола (нові ряди гілок) зараження. Це не буде зроблено з однієї важливої причини – ментальності народу, який цю владу обрав. Тут як у приказці – який йшов, таку здибав. Подивіться, як ми переходимо вулицю. Ми не користуємося правилами дорожнього руху. Вони не лише написані кров’ю та мізками, розмазаними по асфальту. Вони ще й ознака поваги до спільноти, до її цінностей і інтересів. Чому ми це не цінуємо? Тому що нам насрати на нашу спільноту. Тому що у нас не сформувався дух державника, людини, соціум якої простягається далі за її особисті контакти. Тому ні карантину, ні обсервації ці люди не дотримуватимуться. Вони від них не просто тікатимуть, а ще й допомагатимуть іншим втекти. Не вірите? Ви ніколи не бачили, як люди, виходячи із тролейбуса, передавали свій квиток незнайомцю, що заходить, або кондуктору? З позиції ментальності, це той самий акт.

Отже, на наших теренах епідемія буде неконтрольована. Те, що я писав у січні, відбудеться. Припинення навчання знизить темп поширення лише на 2,5-3%. Якщо для вас є різниця між 975 і 1000 хворих, то ви щаслива людина. Якщо влада не зможе ізолювати більше 750 людей, то усе, що вище цієї цифри, значення не має. Виграємо час? Так виграємо. За наступний тиждень необхідно ізолювати до тисячи людей, із них до 300 в медичних закладах і біля сотні в інтенсивній терапії. Чому тисячу, а не 26, як це зараз зробили. Ну невже ви думаєте, що за два тижні жіночка контактувала із 26 людьми? Встигнемо? Припинення навчання додасть нам додатково 5-7 годин. Це могли б бути критичні години, якби щось робити. Робити, а не гратися в імітацію роботи. Президент який грав і грає роль президента, і влада, яка грає владу…

Тому повторюся. Захист від епідемії в наших руках. Самоорганізація, взаємодопомога, жертовність і розсудливість – єдиний наш порятунок. Ми маємо прийняти те, що має статися, і пройти його максимально холоднокровно. Це не лише зменшить жертви, а й збереже нас як державу. Бо коли ми й державу втратимо, то замість півтора мільйони померлих матимемо в десять раз більше.

Соціологам, які переживуть пандемію. Між темпами поширення епідемії та ставленням людини до інтересів групи, в яку вона входить (в тому числі державництво), є дуже чітка кореляція. Напишете купу монографій.


Читайте також інші статті за темою:

Коронавірус. Найгірший сценарій, або Що треба знати про вірус

Ми стоїмо на порозі…

Уряд оголосив карантин до 3 квітня (відео, прес-брифінг КМДА)

Тепер у коронавіруса немає шансів

«А де наші вчені? Чому не роблять вакцину?»

Virus Para Bellum, або Військові нотатки протидії

Поділитися:

Влада змінює зовнішньополітичні пріоритети

Валерій Прозапас

Якось малопомітно пройшла зустріч Зеленського з послами G7 та ЄС в Полтаві.

Але те, що всі представники Заходу моментально відреагували на останні дії влади та прилетіли поговорити з Зеленським, багато про що говорить.

А те, що ця зустріч майже ніяк не була висвітлена ОП, говорить про ще більше.

Зазвичай будь-яка зустріч найвеличнішого з представниками іноземних держав подавалась як велике звершення та доказ прогресивності президента, а тепер буденні фрази, скучноє ліцо Єрмака та офіціоз, – чому?

Влада змінює зовнішньополітичні пріоритети та просуває рішення на користь відновлення співпраці з РФ, це вже очевидно.

Маска “нових ліц” сповзла як мінімум наполовину, а під нею старі кадри Януковича і Кучми, коаліція з Медведчуком, згортання інтеграційних процесів з Євросоюзом, копіювання московської державної моделі, наступ на українську ідентичність.

Незабаром Зеленський отримає свої Сочі, якщо вони вже не відбулися в Омані, і він буде змушений вскритися.

То буде той момент істини, який українці не мають права проґавити, тоді соціологія, політичні уподобання, сварки та старі образи перестануть мати значення – як взимку 2014.

* * *

Отой Путін зі смішних бордів минулого квітня про вирішальний вибір вже спустився з них і ходить по українському парламенту, правоохоронним структурам та адміністрації президента.

Поки що прописується і проговорюється теорія московського управління, іноді голосується, а незабаром почне втілюватись.

Влада ментально готова зрадити державу, як це зробила влада Януковича, її представники заявляють про це кожного дня майже відкрито, а деякі, напевно, вже і діють, просто ще не так помітно.

Треба готуватись знову захищати і Незалежність, і європейський вибір, і державу як таку.

Поділитися:

Якби…

Віталій Гайдукевич

Якби…

Репресивні структури зеленого режиму почали обшуки і арешти в учасників російсько-української війни. FB не вірить очам. Обурено скролить екран і задається питанням “як далеко вони зайдуть?”

Ну от, дивіться…

Якби після визнання Банковою плану Путіна-Штайнмаєра, на вулиці вийшло не 50 тисяч людей, а мільйон в Києві і десятки тисяч в областях…

Якби після кількох капітулянтських заяв Пристайка, його б закидали десь яйцями…

Якби після спроб відступу урядовий квартал перекрили б масовими акціями…

Якби після намахалова вчителів по країні зупинились би школи через загальнонаціональний страйк педагогів…

Якби після того, як Моніка Янелох назвала акцію “НІ капітуляції” – “якийсь дощ”, на Банковій би влаштували акцію “пільговий шиномонтаж, поки що без диму”…

Якби після кидалова ФОПів, підприємці (егегей, таксисти і євробляхери, шо там, как?) влаштували загальнонаціональний страйк із перекриттям автотрас…

Якби після ПОБИТТЯ підприємців “реформовану” поліцію закидали б борошном, фарбою і нагадали б про 2013-14…

Якби треш від Слуг в Раді, Уряді, ОДА щоразу натикався на обурення…

Якби чергова проституція в ДБР і судах натикалася на зустрічні позови, масові запити, вал розслідувань (егегей, розслідувачі-антикорупціонери, де ви? у вас антикорупційність здулася!)…

Якби у відповідь на обшуки і арешти учасників російсько-української війни Печерний суд був заблокований, а ветерани б помахали рукою тому ганьбиську в мантіях…

Все це моделювання ситуації – “якби”…

Чому влада робить те, що вона хоче?
Тому, що громадяни дозволяють це робити. Не більше, і не менше.

Посіпакам Моніки одразу нагадаю, щоб не смикалися зайве – коли у фермерів Франції чи Нідерландів забрали дотації від ЄС, вони тракторами блокували центри столиць і виливали просто на вулиці цистерни молока.
Т Р А К Т О Р А М И. В И Л И В А Л И.

Коли в Італії виходить народ протестувати за будь що значуще, то карабінери і поліція реально відбиваються від демонстрантів – палають автомобілі поліції, бруківка і презервативи із фарбою стають аргументами обурення.

Коли у Франції (мова не про жовті жакети, погортайте історію країни) влада зазіхає на права чи свободи громадян, першими вибухають студенти і саме вибухають – в районах Парижа спалених машин – сотнями…

Британія, США, Гонконг… скрізь.

Так, все це акції протесту, що порушують громадський порядок. Але все це стає аргументом, ТІЛЬКИ коли ВЛАДА вирішує, що вхопила Бога за бороду.
ВАЖЛИВО – ці протести починаються зі спокійних пікетів і емоція збільшується по мірі ігнорування владою своїх громадян. Як правило, влада вмикає розум.

І це в жодній зі згаданих країн на кону не ставало питання збереження державності, незалежності та суб’єктності.

У нас – постало.

Чи всілися б Янелохи на голову нації, якби Громадяни регулярно нагадували – Конституція гарантує право на протест?
Не забуваймо, опора державності – відповідальні громадяни, а не “прості люди”. Відповідальні громадяни не питають “доколє” чи “скільки ще можна”, вони захищають свої права, цінності, інтереси, країну.

Не питайте “якби”, “якщо”, “скільки ще” – дійте так, щоб не довелося ховати очі від прямих питань дітей чи виїжджати на еміграцію.

Вільним людям слуги не потрібні.

 

Ілюстрація © Mariusz Kozik

Поділитися: