Стосовно розкритої FT схеми з постачання підсанкційних товарів у рф за допомогою фіктивного транзиту. І до чого тут Курченко. Схема не є новиною, хоча б для українців, тому що ми самі були обʼєктом реалізації такої самої схеми.
Читати далі
Оперативна обстановка на Східному фронті, в Криму і Білорусі та дещо з військово-політичних новин у світі, які так чи інакше торкаються ситуації в Україні.
Читати далі
Цікаві розклади починають вимальовуватись у Середній Азії. Скоріш за все, ОДКБ має на цих теренах усі шанси перетворитися на “легенду гор и степей”.
Читати далі
Ситуація, за якої по результатах цієї війни до Росії буде пред’явлена маса територіальних претензій (від Фінляндії, Японії, Китаю, Грузії, Польщі, Швеції тощо), цілком реальна. З іншого боку, українцям взагалі не треба покладатися на такі очікування. Ніколи не можна забувати, кожна країна дбає у першу чергу про свої інтереси. Якщо вони захочуть висунути Москві територіальні претензії, вони висунуть їх тоді, коли буде вигідно їм, і так, як буде вигідно їм. Ми можемо цим скористатися, але не треба від них цього вимагати. Дякувати треба за ту допомогу, яку дають, а не за ту, якої нам хочеться.
Читати далі
Росіяни все більше стурбовані тим, що домінування Москви в Каспійському морі ставиться під сумнів. Можливість інших держав завести на Каспій свої ВМС може різко змінити баланс, що і так поступово змінюється в регіоні. Також це робить вірогіднішою нову війну, результати якої важко передбачити.
Читати далі
В який вже за рахунком раз за останні сто років Росія фактично кинула напризволяще свого регіонального союзника, на цей раз – Вірменію. А в той же час за більш ніж 70 років існування блоку НАТО жодна держава, включно з амбітними світовими лідерами всіх часів, не ризикнула на практиці перевірити дієвість статті 5 Північноатлантичного договору 1949 року, згідно з якою “напад на одну або декілька країн-членів Альянсу вважається нападом на всіх”!
Читати далі
Менше тижня тому підписанням спільної заяви лідерів Азербайджану, Вірменії та Росії про припинення вогню закінчилися півторамісячні масштабні бойові дії в Нагорному Карабаху і на прилеглих територіях. Примітно, що перелік учасників конфлікту не співпадає повністю з підписантами зазначеної заяви, оскільки не включає основного політичного гравця – Туреччину. Відносно неочікуване і достатньо швидкоплинне загострення тліючого регіонального конфлікту, в якому було майже все: інформаційна підготовка, залучення значної кількості військ, застосування авіації, бронетехніки і артилерії, втрати з обох сторін і відчутний, для декількох учасників одночасно, позитивний практичний результат.
Читати далі
Азербайджанські війська захопили місто Шуша. Карабахську кампанію можна вважати завершеною. Населення масово тікає зі Степанакерта – столиці Нагірно-Карабахської республіки. Все 25-тисячне угрупування армії НКР під загрозою оточення та розгрому. Я ніяк не хочу розбиратися, хто в тому конфлікті правий, а хто ні, – на Кавказі розберуться і без мене. Я хочу перелічити головні висновки для України.
Читати далі
Ніщо так не солодить душу дегенерата, як славний міф про минулу імперську велич. Нації, які опиняються на межі між сферами інтересів двох імперій приречені на страждання. Їм приходиться приймати чиюсь сторону, але вони все рівно опиняться в пеклі протистояння. Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном – це давній конфлікт між Османською та Російською імперією. Танго Ердогана і Путіна – чудова тому демонстрація. Сирія, Лівія, Азербайджан… Російсько-турецька війна неминуча, хіба що хтось із них помре раніше. Зараз вона ведеться майже чужими руками (іхтамнєти, обмежені контингенти, союзники), але…
Читати далі
Війною, яка зараз точиться між Азербайджаном та Вірменією, перенасичений інформаційний простір. Не існує “заморожених” конфліктів. І навіть через 30 років у будь-який момент на території, де, здається, вже все покинуто, може политися кров. Це урок для тих, хто хоче заглянути в очі Путіна і знайти там мир. Для тих, хто хоче з метою стримання падіння рейтингів піти на здачу інтересів та “умиротворення” агресора. Таким чином стратегічні цілі підміняються тактичними, а країни опиняються в багаторічних пастках Кремля. І в будь-який момент може спалахнути не тільки Донбас чи Крим, але й Придністров’я.
Читати далі
Кожне слово, яке додатково розбурхує пристрасті – це зайвий деструктив і підмога не одній із кавказьких держав, а лише головному набувачу вигод від їхньої війни. Ключовим союзником РФ в регіоні є конфлікт. Не окрема країна, а сам факт конфлікту між ними. Якби в нас була мудра влада, вона мала б максимально продемонструвати хоч якісь миротворчі й посередницькі ініціативи. Їх не врахують і вони не дадуть жодного результату ТАМ. Хіба спокійніше й без підозри та перестороги обидві країни будуть на нас дивитися. За пасивної позиції влади вони тут можуть запустити детонацію протистояння обох колосальних діаспор.
Читати далі
Все дуже непросто. Мі-мі-мі-шечки про “волелюбний народ” це, звісно, гарно. Та якось часто ці мі-мі-мі-шечки перетворювалися на збурений лемент “нас обдурили” і до самих несподіваних поворотів.
Читати далі
Результат вірменського протесту – це наочний приклад, як владу узурпував Кремль, скориставшись слабкостями парламентської республіки і можливістю зміни Прем’єра одним чи двома голосуваннями Парламенту, контрольованого грошима, шантажем, компроматом і т.д.
Читати далі
Першу успішну спробу вони провели в Абхазії в 2014, зараз проводять у формально незалежній державі – Вірменії. І я думаю, Лукашенко з Назарбаєвим та інші лідери держав Середньої Азії зараз мають напрягтися…
Читати далі
Терористичний акт у вірменському парламенті 27 жовтня 1999 року. Загалом загинуло вісім людей. Лідер нападників вигукував, що уряд «смокче кров народу». Мирного врегулювання так і не сталося…
Читати далі
Участь в Асамблеї беруть представники Європейського парламенту та парламентів країн Східного Партнерства (Україна, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова).
Читати далі
