Прийшов час дорослішати

Індустріальну та економічну міць, яка стоїть за нашими спинами перемогти неможливо. І ми вже довели союзникам, що ми варті підтримки. Ми чинимо опір, ми розмінюємо території на час, який потрібен світу, аби перебудуватися. На жаль, окрім територій ми платимо життями. Але ми не здаємося, і тому стратегічних перспектив у цій війні росія не має, хоча ще досі утримує ініціативу на фронті. Це не буде тривати вічно. Але, скоріше за все, це буде тривати довго. Бо світу потрібен час. Нам потрібен час. Нам потрібно берегти людей. Але чого нам зараз не потрібно – так це зневіри. Вашої в тому числі. Нам потрібно бути на одну добу більш стійкими, ніж вони. Це буде важко, бо це війна. Найбільша у Європі з часів Другої Світової. Це привід реально подивитись на ситуацію. Зробити висновки для себе та модифікувати як свою поведінку, так і свої очікування.

Читати далі

За все завжди настає відповідальність

Відповідальність за помилки, за пофігізм, за “не все так однозначно”, за “какая разніца”, за “мене політика не цікавить”, за “поржать” і за “по приколу”. За “олігархи наживаються на війні” та за “в своїй голові я війну закінчив”. Тепер ми всі платимо за ці помилки. Чи можемо ми повернутись і змінити? Звичайно, що ні. Єдине, що ми можемо – це вивчити цей страшний урок. Навчитись нарешті правильно розставляти пріоритети. Закарбувати на все життя, навчити своїх дітей та онуків, що “дороги, басейни, нові університети, парки та все інше” – це чудово і гарно. Але виключно за умови, якщо все це є чим та як захистити! Виключно за умови!!!

Читати далі

Відповідальність влади – це поважати і чути власний народ. І зберегти країну…

Зеленський заявив, що найближчі тижні війни будуть складними. Він правий. На полі бою буде непросто. Військова ситуація, як кажуть, не катастрофічна, але дуже не проста. Зараз вирішується доля країни. Бо і наша міжнародна підтримка під тиском агресора похитнулася. Не час для дитячого популізму і образ. Агресор зміг перемогти молоду українську державу на початку минулого століття через те, що покликав в уряд і «красну армію» фахівців , незалежно від політичних поглядів, так званих «спеців». Українська ж влада пересварилася між собою. Це і є найбільший злочин у війні – знищення єдності. Зараз те саме робить влада сучасна. Давайте дорослішати, бо загинемо.

Читати далі

Ми благали їх виїжджати…

Я прямо зараз дивлюся на мапу, де вказана адреса перебування родини, яка сьогодні молить про допомогу, і з сумом констатую, що вони спокійно з усіма дітьми та людьми похилого віку мали не тільки змогу пішки дійти до Романівки. Не тільки підсісти в наші авто. А й спокійно неквапом завантажитися в ті автобуси, які централізовано приїжджали в центр забирати людей. Кожен день вони мали шанси спокійно піти. Тепер шансів поки що немає. Я ні в якому разі не засуджую і не звинувачую. Війна така штука, де кожен сам відповідає за свої рішення і сам собі суддя та критик. Усі відповідають самі за себе. Усі, окрім, бляха, дітей. Ось що розриває мені серце.

Читати далі

Президенти приходять і йдуть, а присяга і відповідальність назавжди

Простою мовою для цивільних щодо гіпотетичних розпоряджень під час можливого загострення з приводу “не стріляти” або “відступати”, які можуть гіпотетично надійти з Банкової. Без політичних та емоційних оцінок. Для того, щоб ви розуміли та не робили собі нерви. Бо в нас зараз через низьку довіру до вищої влади в країні та рвані контексти з’являється багато питань, припущень та фантазій. Не буде відступу. Не буде наказу не стріляти. Не буде. То не будет швидка “пабеда”. То буде крах імперії. А потім ще з німцями побалакаємо за життя.

Читати далі

«Свобода» безкарності за часів Зеленського

Україна скочується все нижче у рейтингу міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” (RSF). У «Світовому індексі свободи преси 2021» Україна опустилася на 97 місце. 14.09.2021 р. Офіс генпрокурорки та медійні й правозахисні громадські організації підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю для посилення боротьби з безкарністю за напади на журналістів. Однак його ефективність перебуває на рівні меморандуму між урядом та центральною владою щодо тарифів на ЖКГ. Навіть після того, як справа щодо злочину проти журналіста потрапить на розгляд до суду, це не гарантує покарання обвинувачуваному. Наразі минає 2 роки з того часу, як Зеленський «призначив» «вбивць» Павла Шеремета – і досі жодної відповідальності за це не поніс.

Читати далі

«Слугам народу» закон не писаний

Один з розділів передвиборчої програми Зеленського називався пафосно: «Справедливість і Рівність усіх перед Законом». Однак і ця обіцянка виявилась брехнею. Кейс Трухіна – це ще один доказ того, що належність до «Слуги народу» і команди Зеленського – гарантія реальної та юридичної недоторканості. Ліза Богуцька, Олександр Юрченко, Євгеній Брагар, Микола Тищенко… Та й сам Зеленський неодноразово безкарно порушував антикорупційне законодавство (коли літав в Оман у січні 2020 року), антикарантинне законодавство, і жодної відповідальності.

Читати далі

Офіс Президента і сам Зеленський пробують уникнути відповідальності за ситуацію з COVID-19 в Україні

В середині березня ще 2020 року Зеленський створив Координаційну раду з протидії поширенню COVID-19. Пройшло вже майже півтора роки з моменту початку роботи цієї ради, однак результати її роботи наразі невідомі. Відсутність протоколів з конкретними прізвищами та рішеннями фактично унеможливлює демократичний контроль над результатами діяльності такої ради при президентові України. За відсутності активної роботи Координаційної ради, ситуація з поширення захворювань на COVID-19 фактично кинута напризволяще з усіма негативними наслідками. Зеленський у всіх складних для країни ситуаціях продовжує «практику страусу», який ховається від проблем.

Читати далі

Час великої відповідальності

Якщо вас коли-небудь цікавило, як себе відчували в тридцятих роках двадцятого сторіччя розумні, чесні, притомні люди в Європі або Америці, які бачили, як в повітрі збиралася велика світова війна, як політикам було страшно приймати на себе відповідальність за те, щоб назвати ублюдків ублюдками, і вони здавали позиції прямо цілими країнами, не помічали вбивств, терору, злочинів, аби тільки не взяти на себе відповідальність за майбутню велику війну. То озирніться навколо. Зараз саме такий час.

Читати далі

Весна прийде – валити будемо

Як там висловилася одна з сосен партії “Слуга народу” – “валити треба”? Якби з України один раз звалили і сосни, і слуги, і ті, яким завжди було, є і буде наплювати на те, що в нашій країні відбувається, то ми могли бути таким собі аналогом Ізраїлю. Маленьким за кількістю населення, але результативним. Тому що ніяка сосна б не заважала. Чи не крала б бюджетні гроші. Чи не проїдала б наші податки. Чи не наживалася б на вакцинації. Чи не послаблювала б нашу армію. Чи не плювала б ні на цю землю, ні нам в душі. Уявляєте, як було б здорово? І те, що вони вже замислюються про втечу, це дійсно добре.

Читати далі

Петро Порошенко незадоволений сьогоднішнім рішенням ВРУ по відповідальності за недостовірне декларування

«Грошові пороги для покарання завищені, а саме покарання — занадто м’яке. Це ліпше, ніж нічого. Це краще, ніж жодної відповідальності. Що монобільшості заважало відновити закон за кілька днів? Волинку тягнули сорок днів. Це ми звикли декларуватися з 2016 року, а нові обличчя злякалися декларування. І через відсутність політичної волі Зеленського забезпечити силами власної коаліції відновлення реальної відповідальності за свідомі помилки у деклараціях. Його, як виявилося, у цій історії цікавило лише одне — підім’яти під себе Конституційний Суд. А з корупцією він не бореться. Він її кришує і тому вирішив стати особистим адвокатом пана Татарова», – Петро Порошенко.

Читати далі

Хтось відповість за недолугий «карантин вихідного дня»?

Карантин вихідного дня себе виправдав, але не виправдав. Кабмін скасував карантин «вихідного дня». Чи планує Зеленський компенсувати втрати бізнесу через непродумані дії Уряду, які завдали значних збитків і не принесли жодних результатів? Хто уЗеленського понесе за це відповідальність? Влада – це відповідальність і стратегія, а не випадковий генератор безуспішних спроб і невдач.

Читати далі

В СІЗО не буде поділу на ОРДЛО і Україну

Гей, панове військові та ветерани! Як там у нас з адвокатами? А з сухарями? А свої знамениті “тривожні рюкзаки” у нас ще не переукладені? Згідно останніх трендів в рюкзаку повинна бути зміна білизни, шкарпетки, теплий светр, кружка, ложка, спортивний костюм, ручки, папір, предмети гігієни і взуття без шнурків. Чай і сигарети вітаються особливо! Коротше, все, що вам може знадобитися в СІЗО. А там вже вам розкажуть про все, що родичі та друзі повинні підігнати перед відходом на зону. А зона буде суворою. Там, де військові злочинці сидять.

Читати далі

Прабачце, сябри

Протести у Білорусі тривають. Попри репресії, тиск, затримання. Саме собою не розчиниться. І “не робити нічого” – це не найкраща стратегія для України. Нинішнє керівництво України з Зеленським на чолі упустило шанс посилити позиції України в регіоні, стати миротворцем для сусідів і піднести свою суб’єктність і авторитет у світі. Це не відосики записувати. Маємо навести лад у себе. Тоді будемо спроможні допомогти друзям.

Читати далі

Так вбивається здатність керувати

Здатність приймати рішення перевіряється лише реальними обставинами і ніякі атестації/характеристики/анкетування ні в чому тут не допоможуть. Одним із беззаперечних здобутків наших Збройних Сил з початку війни є саме категорія командирів, здатних приймати рішення. Це їх наша війна навчила, хоча б і ментально, говорити велике словосполучення “я вирішив”. І це вони, ще достатньо молодими, відчули тягар наслідків і відповідальність за будь-яке своє рішення. А сьогодні на виконання волі керівництва добитися миру і тиші на лінії зіткнення поруч з кожним командиром в ОС з’явився контролюючий! А чи сумлінно дотримується командир української бригади/батальйону всіх обмежень, які для нього винайшли в тристоронній (на третину формально українській) контактній групі?.. Так в наших майбутніх генералів і полковників надовго закладається страх перед рішенням, страх брати на себе відповідальність, страх перед контролюючими.

Читати далі

Ілюзії на продаж

Є така суспільна ілюзія, за яку люди готові дуже дорого платити. Назвемо її – “ефект Я В Хатці”. Хтось платить, щоб “не бачити збоченців на вулицях”. Хай будуть, кажуть, але не в моєму полі зору. Хтось платить за відчуття удаваної безпеки. Хтось платить за те, щоб реальність не порушувала його душевного спокою, щоб на її частину можна було закрити очі та не помічати. Хтось платить за те, щоб відповідальність за його життя та життя його родини була не на ньому, а на комусь іншому. Це все рентна плата за пісок, в який встромлена голова. За страусине паркомісце. За право залишатися великою дитиною. І ця послуга користується надвеликим попитом. Це продають громадянам десятки політиків. Але, якщо чесно, я хочу бути тим, хто продасть дорослішання.

Читати далі