Істерика у Верховному суді. Частина 2

Антон Швец

Частина суддів Великої Палати Верховного суду заявила про тиск на них з боку мене та Демократичної Сокири.

Мені особисто загрожує кримінальна відповідальність за “завідомо неправдиве повідомлення про злочин”. Також зрозуміло, що судді будуть намагатися відкрити кримінальну справу за тиск на суддів.

Ось список цих суддів, які підписали звернення до Вищої Ради Правосуддя.

В мене питання.

А чому тиск відчула лише частина суддів Великої Палати Верховного суду? А чого не всі? Як так, хлопці та дівчата?

До речі, є судді ВП ВС, про яких я писав навіть повідомлення про можливий злочин, та їх нема у списку тих, що повідомили про тиск. А чому? А як так? А шо такоє?

Проте є судді, про яких я не писав, і вони є у списку тих, хто відчув тиск. І ні про кого з них не писали, навіть у ЗМІ. А як так? А що за тиск тоді, а? Тобто як хтось тисне, якщо про вас не казав ні я, ні партія, ні ЗМІ?

А чого у зверненні до ВРП поважні судді забули про “фанатів Динамо», яких пригнав Суркіс під наш мітинг, і які кричали, щоб Суркісам повернули гроші? І які закидали машини суддів яйцями (вони намагались поцілити у нас, але ж в них лапки)?

Чи проплачені хлопці від Суркіса – це не тиск, а? І тітухани від Суркісів, що намагалися нам наваляти, але засцяли, – це не тиск? Це – окей, так?

Це 3,14ць яка тупість.

Ви б ще явку з повинною написали.


Никита Соловьев

Они необучаемые!
Это первая мысль, которая приходит в голову после новости об “уведомлении о вмешательство в деятельность судей” со стороны Швеца и Демсокиры.

Ну ок. Что такое “эффект Барбары Стрейзанд”, они не знают, а на гугле их всех забанили. Бывает. Но они же, наверное, что-то имели в виду и на что-то рассчитывали, когда писали и подписывали эту бумажку? Ну какие-то цели они же ставили перед собой, когда совершали это действие? Это же не чисто рефлекторный процесс уровня управления сфинктером. Это же нужно сесть, написать буковки, собраться и подписать. Чтобы что?

Так на что они рассчитывали? Что увидев эту ничего не значащую, заведомо не имеющую никакой перспективы бумажку, Швец и вся Демсокира обосрется от ужаса и будет сидеть тихо, как мышь под метлой? Или что побежим просить прощения и договариваться? Риали? Ну вопрос же даже не в смелости и/или отмороженности. Коню же ясно, что теперь мы начнем их пинать с утроенной силой. Даже не потому, что мы молодцы такие, а просто потому, что теперь так точно нам это выгоднее. Ну очевидно же. Это же даже не двухходовка.

Они в панике и просто от испуга такое начудили? Тоже не верю. У меня мания величия довольно откормленная, я ее поливаю регулярно, но не до такой же степени. Не могла их наша акция напугать настолько, чтобы они просто в состояние паники впали и начали настолько очевидные невынужденные ошибки лепить.

Они считают, что они великие, им все можно и они просто “пока предупреждают”, а все вокруг это понимают и быстро врубят заднюю? Теплее, но тогда это симптом. Если они так действуют, значит по какой-то причине считают, что это скорее поможет, чем навредит. Хотите верьте, хотите нет, можете смеяться над моей наивностью, но в Вышке не самые тупые люди заседают. Ходят даже непроверенные слухи, что там профессиональные юристы есть. (Но это не точно).

А значит, у них есть основания так считать. То есть раньше чаще всего реакция в подобном стиле приводила к желаемому результату. То есть общественники или “общественники” затыкались. (Нас они, скорее всего, так и воспринимают, потому что партия в их понимании – это политпроект олигарха. А раз никто к ним после подобного в качестве нашего хозяина не заезжал, значит мы не партия).

Так что вторая мысль будет совершенно другой. Они, конечно, слабообучаемые и на гугле забаненные. Но это поведение – еще и очень показательный симптом. Симптом того, что у нас среди знающих реальное положение дел по сей день общественники, активисты и независимые политики воспринимаются как некоторая обслуга за мелкий прайс. Которых недорого купить, а значит, и легко припугнуть. С которыми нет необходимости всерьез считаться и просчитывать их ответные ходы. Которые не имеют вообще субъектности, а могут быть только одной из многих фишек в игре “серьезных пацанов”.

Бритва Хэнлона работает не всегда. Не в отношении людей, так или иначе вылезших в своей области настолько наверх. Если они удивляются, что наступили внизу и на железное, а прилетело сверху и деревянное, то это не только и не столько об их тупости говорит. А о том, что с граблями они раньше не встречались, или встречались крайне редко.

Так что этот конкретный эпизод, к моему глубокому сожалению, не столько этих, извините за выражение, судей описывает. Он в значительно большей степени описывает все наше общество. В котором упертый и честный активист воспринимается как персонаж детской сказки, в лучшем случае, городского фольклора через запятую с Дедом Морозом и Честным таможенником. То есть в принципе встретиться может, конечно. С такой вероятностью, что при выстраивании стратегии поведения явно нет смысла учитывать его предполагаемое существование.

 

Истерика в Верховном суде. Часть 1

Поділитися:

Особливості розгляду справ в судах в умовах запровадження карантинних заходів

Вчора, 2 квітня 2020 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX від 30 березня 2020 року).

Згідно з цим Законом, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський, Кримінальний та Цивільний процесуальні кодекси України були доповнені положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів, які стосуються таких питань.

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

Під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (КАС, ГПК, ЦПК).
Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису. Якщо особа немає такого підпису, то таке підтвердження здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», або Державною судовою адміністрацією України (КАС, ГПК, ЦПК).

Процесуальні строки

Всі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину (КАС, ГПК, ЦПК).
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширенню COVID-19 (КАС, ГПК).

Гласність судового процесу

Суд (або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).

Тимчасові особливості судового контролю у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження (КПК)
Перехідні положення КПК України доповнено пунктом 20-5, відповідно до якого тимчасово, на період карантину, встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження:

розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів).

Пропонуємо ознайомитися з інфографікою, в якій проілюстровано основні зміни, що стосуються гласності судового процесу, процесуальних строків та участі осіб у судовому засіданні.

Джерело

Поділитися:

Верховний Суд: Правова позиція щодо повноважень Уряду при перерахунку пенсій військовослужбовцям

Орган виконавчої влади не уповноважений і не вправі змінювати перелік складових грошового забезпечення, які встановлені ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати (статті 51, 52, 55, 63 цього Закону).

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши в касаційному порядку справу за позовом особи, яка отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Кабінету Міністрів України.

Позивач просив визнати протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, і додатка 2 до нього, оскільки всупереч Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» цими нормативними актами для обрахунку розміру пенсійного забезпечення не враховано щомісячних додаткових видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців (надбавки, доплати, підвищення та премії), безпідставно встановлено поетапність виплати підвищення до пенсії.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до п. 5 зазначеного Порядку і додатка 2 до нього є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд роз’яснив, що норма ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься в розд. V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

Також Верховний Суд вказав на відсутність у відповідача права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії. У п. 2 спірної постанови КМУ № 103 передбачено, що виплату перерахованих підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року – 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року – 75 відсотків; з 1 січня 2020 року – 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Суд вважає це обмеженням виплат перерахованих сум підвищених пенсій, які є власністю осіб, котрим така пенсія нарахована.

Абзац 3 ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд вказав, що оскаржувані пункти постанови КМУ № 103 всупереч вимогам ч. 3 ст. 1-1, ст. 43, ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Постанова Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 (адміністративне провадження № К/9901/10882/19).

Джерело

Поділитися:

Верховний Суд: Звернення до Конституційного Суду щодо конституційності законів, що стосуються судової системи

Верховний Суд оприлюднив повний текст звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності окремих положень законів, що стосуються судової системи.

Нагадаємо, що 15 листопада ц.р. Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у редакції Закону України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

У поданні Верховний Суд наголошує на неконституційності повторної перевірки на компетентність, доброчесність та професійну етику суддів Верховного Суду через скорочення Верховного Суду. Крім цього, Пленум ВС звертає увагу на неконституційність положень, які зменшують заробітну плату суддям та визначають порядок дисциплінарної відповідальності суддів. Верховний Суд також вважає неконституційним визначений законом порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та порядок звільнення членів Вищої ради правосуддя новим органом, не передбаченим Основним Законом.

З повним текстом конституційного подання можна ознайомитися за посиланням.

Крім цього, оприлюднено висновки Пленуму ВС щодо окремих положень законопроєкту про внесення змін до процесуальних кодексів та щодо законопроєкту про вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів.

Джерело

 

Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо конституційності положень законів про судову реформу

Пленум Верховного Суду звернувся до парламенту щодо законопроєктів про судову реформу

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Європейський Союз приєднався до критики судової реформи Зеленського

Поділитися:

Пленум Верховного Суду звернувся до парламенту щодо законопроєктів про судову реформу

Пленум Верховного Суду звернувся до парламенту щодо законопроєктів про внесення змін у процесуальні кодекси та про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів за ухвалення скасованого рішення

Вчора, 15 листопада 2019 року, Пленум Верховного Суду звернувся до Верховної Ради України щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» (реєстр. №2314), вказавши на необхідність його доопрацювання, та затвердив відповідний висновок.

Секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник зазначив, що деякі норми законопроєктів не сприятимуть зменшенню навантаження на суд, а лише збільшать його, зокрема, через те, що запропоновані зміни також створюють штучні підстави для збільшеного строку касаційного оскарження судових рішень.

«В основу будь-якого нового підходу до визначення порядку перегляду судових рішень має бути покладена ідея підвищення ефективності судочинства, забезпечення реалізації принципу правової визначеності, а також посилення авторитету Верховного Суду як найвищого судового органу. Це дуже важливо для нас, оскільки стосується відповідності міжнародним стандартам системи перегляду судових рішень», – зауважив Секретар Пленуму.

Крім того, Пленум Верховного Суду вирішив звернутися до парламенту щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (реєстр. №2271).

Доповідаючи із зазначеного питання, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив на тому, що ст. 126 Конституції України прямо вказує, що суддю не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ухвалене ним судове рішення за винятком вчинення злочину чи дисциплінарного проступку. І народні депутати цього не можуть не знати. Таке положення відповідає міжнародним стандартам у сфері правосуддя.

Натомість у законопроєкті №2271 передбачено можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за скасоване або змінене судове рішення.

«Консультативна рада європейських суддів неодноразово наголошувала на неприйнятності притягнення судді до відповідальності за виконання ним своїх обов’язків. Якщо ж суддя може бути притягнутий до відповідальності за ухвалене рішення, тоді неможливо зберегти судову незалежність та демократичний баланс гілок влади. Такі ж висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини», – зауважив Михайло Смокович.

Пленум Верховного Суду дійшов висновку, що ухвалення законопроєкту №2271 призведе до порушення принципу суддівської незалежності та затвердив відповідний висновок.

Нагадаємо, що Пленум ВС також звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» у редакції Закону України №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Джерело

 

Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо конституційності положень законів про судову реформу

Поділитися:

Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо конституційності положень законів про судову реформу

Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо конституційності окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у редакції Закону України 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Таке рішення судді ВС ухвалили сьогодні під час засідання Пленуму Верховного Суду.

Верховний Суд наголошує на неконституційності повторної перевірки на компетентність, доброчесність та професійну етику суддів Верховного Суду через скорочення Верховного Суду. Також Пленум ВС звертає увагу на неконституційність положень, які зменшують заробітну плату суддям та визначають порядок дисциплінарної відповідальності суддів. Крім цього, неконституційними Верховний Суд вважає визначений законом порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та порядок звільнення членів ВРП новим органом, не передбаченим Основним Законом.

«Ми сподіваємось, що КСУ розгляне наше подання у найкоротші строки, щоб убезпечити судову систему від початку впровадження неконституційних положень цих законів», – зауважила Голова Верховного Суду Валентина Данішевська.

Джерело

Поділитися:

Україна повинна утримуватися від прийняття неконституційних рішень у будь-якій сфері – Голова Верховного Суду

Сьогодні набув чинності Закон України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яким серед іншого передбачено нові правила притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, включаючи можливість відкриття дисциплінарного провадження на підставі анонімного звернення, припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та скорочення суддів Верховного Суду з двохсот осіб до ста.

З моменту внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради положення зазначеного Закону зазнали критики як з боку судової влади, так і з боку міжнародних партнерів, бізнес-асоціацій, юридичної спільноти.

Голосуючи за цей Закон та скріплюючи його підписом, Верховна Рада України й Президент узяли на себе політичну відповідальність за погіршення ситуації з доступом до правосуддя в Україні, нехтування гарантіями суддівської незалежності, порушення міжнародних зобов’язань України та розбалансування системи стримувань і противаг, що є основою будь-якої демократичної та правової держави.

Коментуючи прийняття нового Закону, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зазначила: «Судова система не вперше стикається з наступом на гарантії її функціонування та з порушенням європейських стандартів незалежності судової влади, проте цього разу будуть знівельовані ті серйозні надбання останніх чотирьох років, які неодноразово були позитивно оцінені нашими міжнародними партнерами, бізнес-середовищем та правничою спільнотою. Україна, як демократична і правова держава, повинна утримуватися від прийняття неконституційних рішень у будь-якій сфері, а насамперед, у захисті прав і свобод людини».

Ухвалюючи зазначений Закон, Україна вже вкотре продемонструвала відсутність послідовного реформування судової гілки влади.

«Верховний Суд виконуватиме покладені на нього завдання та функції, адже більш як 60 тис. справ очікують свого розгляду. Для нас важлива якість і своєчасність рішень Верховного Суду, на які сподіваються українські громадяни», – наголосила Голова ВС.

Джерело

 

Безвіз, прощавай?

Закон про ручні суди прийнято (відео)

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Поділитися:

«Європейська Солідарність» виграла суд у «News One» та відстояла право депутатів на свободу висловлювання

Політична партія «Європейська Солідарність» виграла судову справу за позовом телеканалу «News One» щодо захисту ділової репутації та відстояла право народних депутатів і фракцій у Верховній Раді на свободу висловлювання власної позиції.

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду визначив, що формулювання, які були використані в заяві фракції про антидержавні і антиукраїнські висловлювання та факти, які ретранслює телеканал «News One», а також про відповідність риторики ЗМІ до «темників Кремля» і меседжів російської пропаганди, є оціночними судженнями і не містять інформації, яка завдає шкоду діловій репутації телеканалу.

У цій справі, «Європейська Солідарність» виграла всі три судові інстанції. У судових рішеннях підтверджено право фракції політичної партії та її спікерів на власну точку зору щодо процесів, які відбуваються в країні.

Окрім цього, суд наголосив на тому, що заяви фракцій у Верховній Раді щодо оцінки діяльності інституцій захищені статтею 80 Конституції України, згідно якої народні депутати не несуть юридичної відповідальності за висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

«Європейська Солідарність» є партією, яка дотримується європейських принципів демократії і свободи слова, і буде відстоювати право кожного на можливість реагувати на будь-які процеси, що відбуваються в країні.

Джерело

Поділитися:

Закон про ручні суди прийнято (відео)

Законодавча гілка влади, на жаль, так і не почула судову владу і Верховна Рада України прийняла сьогодні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №1008 у другому читанні та в цілому

Попри критичні зауваження міжнародної спільноти про те, що законопроект суттєво загрожує суддівській незалежності, народні депутати підтримали ініціативу Президента України. Так, з критикою законопроєкту 1008 виступили Представництво ЄС в Україні, Посольство Канади, Рада Європи, а Моніторинговий комітет ПАРЄ спрямував запит до Венеційської Комісії щодо запропонованих проектом №1008 змін стосовно діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська під час свого виступу в Парламенті у день голосування закликала народних депутатів не ігнорувати міжнародних партнерів України і діяти спільно задля забезпечення незалежного суду в Україні.

«Шановні народні депутати, я абсолютно підтримую пані Климпуш-Цинцадзе у тому, що не можна ігнорувати міжнародну спільноту, не можна ігнорувати наших партнерів. Це дуже небезпечно. Крім того, я хотіла б сказати що народ України чекає, що гілки влади будуть співпрацювати і давати людям те, що вони чекають роками. У нашому випадку – це своєчасні судові рішення. Отже, я би просила продемонструвати зараз народу нашу солідарність в тому, що ми спільно будемо напрацьовувати положення, які дозволять забезпечити в Україні незалежний суд».

Джерело


До Дмитра Разумкова звернулися посли Канади, Британії, ФРН, ЄС з приводу судової реформи

До керівництва Верховної Ради України та Офісу Президента звернулися посли Канади, Великобританії, ФРН та посол ЄС з приводу закону про судову реформу — законопроекту №1008.

Як відомо, 16 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому судову реформу Президента Володимира Зеленського.

На законопроект відреагували представники іноземних країн та міжнародних інституцій. Так, Посол ЄС Матті Маасікас, Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, Посол Канади Роман Ващук, Генеральний директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне та Посол ФРН Анка Фельдгузен звернулися до керівництва Верховної Ради України та Офісу Президента з приводу закону про судову реформу (законопроекту №1008).

Нижче наводимо неофіційний переклад тексту заяви:

«Шановний пане Разумков,

Як партнери, які підтримують демократичні реформи в Україні, ми схвалюємо і підтримуємо високий рівень амбіцій, який демонструє новий уряд України.

Ми поділяємо Вашу думку, що судова реформа лежить в основі успішної трансформації України і що незалежна, підзвітна, професійна та ефективна судова влада має першорядне значення.

У цьому контексті ми вітаємо Ваш намір продовжити судову реформу, у тому числі шляхом активізації органів судової влади, а також дисциплінарної та етичної складової судової влади, як це передбачено законопроектом №1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування”.

Ми також схвалюємо, що проект закону передбачає залучення міжнародних експертів до процесів відбору та етичного нагляду, спираючись на позитивний досвід відбору суддів до Вищого антикорупційного суду.

Ми розуміємо, що цей проект закону є одним із кроків більш тривалої судової реформи, і він є сильною, політичною, вкрай важливою задачею для стрімкої реформи.

Ми також визнаємо, що проект закону був удосконалений під час підготовки до другого читання.

Тим не менш, ми все ще турбуємося з приводу відповідності деяких елементів законопроекту щодо незалежності суддів.

Аналогічні занепокоєння нещодавно висловив також Генеральний секретар Ради Європи.

Короткий перелік наших основних питань, що викликають занепокоєння, є в Додатку.

Ми хотіли б зустрітися з Вами, щоб з’ясувати, чому деякі з наших питань щодо цього законопроекту можуть мати великі ризики для реформи, яку запропонував уряд.

Ми також хотіли б обговорити можливі альтернативні рішення, які б підтримували темп реформи, який визначив уряд, уникаючи деяких ускладнень, викладених у Додатку.

Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеціанською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим загальним цінностям.

Ми готові продовжувати забезпечувати допомогу для подальшого впровадження судової реформи в Україні.

Матті Маасікас, Посол ЄС

Мелінда Сіммонс, Посол Великої Британії

Роман Ващук, Посол Канади

Маттео Патроне, Генеральнй директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу

Анка Фельдгузен, Посол ФРН

Копія:

Його високоповажність Олексій Гончарук, Прем’єр-міністр України

Андрій Богдан, керівник Офісу Президента України

Руслан Рябошапка, Генеральний прокурор України

Руслан Стефанчук, перший заступник Голови Верховної Ради України

Ірина Венедіктова, Голова Комітету ВР з питань правової політики

Денис Монастирський, Голова Комітету ВР питань правоохоронної діяльності

 

Додаток: Головні нагальні питання, підготовлені ЄС, USAID, експертами з Канади

1. Запланований повторний відбір суддів Верховного Суду та скорочення його кількості без чіткої процедури та в незрозумілий термін.

Потенційні проблеми, пов’язані з доброчесністю та професіоналізмом кожного судді ВС, можуть бути вирішені у відповідності до  поставлених цілей, що відповідають основному принципу здійснення суддею повноважень.

Хоча це незалежне право кожної держави — змінювати кількість суддів, але такі рішення мають відповідати принципу забезпечення незалежного виконання суддею його повноважень. Будь-якому скороченню суддів Верховного Суду має передувати перегляд норм юрисдикції суду та укомплектування належним штатом судів нижчих інстанцій для забезпечення доступу до правосуддя та стабільності судової системи.

2. Передбачуване підпорядкування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів нереформованій Вищій раді правосуддя.

Надання ВРП повноважень затверджувати правила та методологію, що стосується судового відбору, перешкоджає ВККС ефективно виконувати свої функції. Таке підпорядкування має відбутися лише після реформування ВРП.

3. Повноваження комісій

Вимоги щодо створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП, включаючи умови участі та залучення міжнародних експертів, повинні бути переглянуті для забезпечення їх ефективності».

Текст звернення опинився у розпорядженні «Судово-юридичної газети».

Джерело


Петро Порошенко: Судова реформа «слуг народу» змусить українців шукати справедливість в судах за кордоном

 

Сьогодні фактично відбувається атака на судову систему України та скасування судової реформи. Через це українці будуть змушені шукати правди за кордоном, як в Лондоні, де українська держава захистила свої інтереси і виграла у колишніх власників ПриватБанку, чи як в Панамі, де відкрили кримінальну справу проти Портнова за розповсюдження неправдивої інформації, – сказав п’ятий президент України, лідер політичної партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко в коментарі журналістам.

«На жаль, сьогодні голосування (прийняття закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування (1008) – ред.) про скасування де-факто судової реформи, скасування де-факто незалежності Верховного суду», – заявив Петро Порошенко.

«Де-факто йде атака на судову систему України, що дивним чином збігається з оприлюдненим вчора рішенням Лондонського суду, коли Приватбанк виграв у колишніх власників», – зауважив він.

«Я б дуже не хотів, щоб правду українці вимушені були шукати тільки закордоном. Як Панама, яка порушила справу проти Портнова, і як Лондон, який врешті-решт захищає Україну в питаннях з колишніми власниками (ПриватБанку – ред.)», – сказав п’ятий президент України.

Джерело


Ірина Геращенко

«Європейська Солідарність» голосувала проти знищення незалежного ВСУ, проти законопроекту №1008, який отримав нищівну критику Генсека Ради Європи і наших міжнародних партнерів. Посли Канади, Великої Британії, Німеччини надіслали листа спікеру ВР, в якому висловили глибоке занепокоєння знищенням суддівської незалежності. За закон проголосували лише Слуги і тушки з позафракційних.

Голові ВСУ надали на виступ… аж 1 хвилину, й ніхто її застережень не почув.

«Європейська Солідарність», інші фракції меншості закликали направити цей закон на повторне друге читання, дочекатися висновків Венеціанської комісії та врахувати їх. Зараз в ВСУ накопичилося більше 70000 справ, люди роками чекають права на захист в останній інстанції. Скорочення вдвічі кількості суддів тільки поглибить проблему.

Але це не всі новини про рух слуг до Європи. Як поінформував нас наш колега, член регламентного комітету Олег Синютка, слуги разом з ОПЗЖ запропонували парламенту зняти з розгляду законопроект «Про засади державної політики у сфері євроінтеграції». Цей законопроект передбачає обов’язковий аналіз всіх законопроектів на відповідність Європейському законодавству. Мотивація – на це треба додаткові кошти.

Так, незалежність безцінна, євроінтеграція і наближення до НАТО мають свою високу ціну. Слуги сказали, що це для них дорого.

Наступний крок – дешевий російський газ? Бо ж ми тепер все гаманцем міряємо.


Volodymyr Ariev

Є слова слуг про наміри продовжити євроінтеграцію, а є дії. Сьогодні їх дві:

1) Євросоюз, Раду Європи, Канаду, Велику Британію та інших вони послали куди подалі у відповідь на прохання не спішити приймати законопроект №1008, який є небезпечним і шкідливим для судової реформи, і почекати хоча б до висновків Венеціанської комісії. Ні, відступ від європейських норм суддівського самоврядування зроблений, а зачепили найбільше Верховний Суд, реформа якого на Заході була добре оцінена. Отже, євроінтеграція послана,  раз…

2)… а ось і два. На регламентному комітеті ВР запропонували парламенту зняти з розгляду законопроект «Про засади державної політики у сфері євроінтеграції». Слугам, напевно, не сподобалось, що цей законопроект передбачає відповідність Європейському законодавству всіх актів при ухваленні з проведенням відповідного аналізу, і на це треба виділити кошти (кошти на новостворене міністерство цифрової трансформації знайшли без проблем). А тут євроінтеграція якась. Дорога надто. І хоча це ще не остаточне рішення – за це має голосувати Верховна Рада – наміри означені чітко.

Ну і нагадаю, і європейська інтеграція, і незалежність коштують дорого. А шлунково-кишкова частина населення буде голодною завжди. Так, до слова.


Mason Lemberg

То була погана судова реформа Порошенка.
То було погано, що відмінили суддівську недоторканість (яку раніше можна було зняти тільки голосуванням у ВР).
То було погано, що організовували конкурси для вибору суддів в новостворені суди.
То було погано, що створювали органи суддівського контролю.
То було погано, що створили антикорупційний суд (хоч я вважаю, що погано, але більшості подобалось).

А все інше, так, було погано.
І Печерський, і Баришівський суди…

То ж прийшов “новий” онучок бородатой бабушкі.
І що він взявся реформувати ті найкорупмованіші суди?
Ні, онучок бородатой бабушкі, всупереч обуренням ЄС, які дали нам безвіз через ці закони, взявся підминати суди під бабушку бородату.

З початком епохи беззаконня, дятли!
І щось я не бачу трусєлєй перед Радою. Та й емоційних статей на УП нема з проханням відібрати безвіз.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Ну, вітаю всіх. Народні обранці зеленого кольору питання судової реформи вирішили махом і капітально. Вони її відмінили. В сенсі, навіть те, що було зроблено за Порошенка. Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроект №1008. Що це означає?

Це означає, по-перше, те, що склад Верховного Суду зменшується з 200 до 100 суддів. Краса? Зараз я вам ту красу розтлумачу, а поки що повідомлю, що закон впроваджує новий порядок комплектування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію гідності і етики тощо. І вишенька – запланований повторний набір суддів до Верховного суду, установи яка єдина пройшла реформування, і до роботи якої наразі немає жодних претензій.

Посли Канади, Німеччини, Британії та представники ЄБРР уже висловили занепокоєння і надіслали відповідного листа спікеру Разумкову. Висловився з цього приводу і голова Ради Європи. По факту зелена більшість у ВР відкинула поради іноземних експертів і не узгодила законопроект з Венеціанською комісією. І на біс. Зменшення суддів Верховного суду мусить бути компенсоване збільшенням суддів нижньої ланки, аби громадяни змогли банально здобути доступ до правосуддя. У нас же наразі суддів недоштат біля 20% по країні. А нам ще й Верховний суд зменшують.

Впізнаю почерк голови ОПУ Андрія Богдана! Всьо чьотко – не даремно писали про його широкі зв’язки в судах. Опанувавши ОПУ і ВР, пан Богдан і так по факту встановив диктатуру, але зі взяттям під контроль ще й судової гілки влади процес можна буде вважати довершеним.

А чого там? Коли британський суд краще захищає інтереси держави Україна ніж суд український, а панамська прокуратура наклепи Портнова спростовує оперативніше за вітчизняне ДБР, – говорити нема про що. Країна, яка обирає коміків в президенти, заслуговує як раз на таку судову систему.

Судову систему, яка стрімко іде в ОПУ.

Карикатура © Олег Смаль

 

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Рада Європи відзначила позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя

Європейський Союз приєднався до критики судової реформи Зеленського

Поділитися:

Європейський Союз приєднався до критики судової реформи Зеленського

Генсек Ради Європи стурбована законодавчими змінами щодо судової гілки влади в Україні

Марія Пейчинович-Бурич висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008.

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у своєму терміновому листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який у вівторок, 1 жовтня, був рекомендований до ухвалення у другому читанні Комітетом Верховної Ради  з питань правової політики.

Законопроект, зокрема, передбачає скорочення суддів Верховного Суду до 100 осіб (наразі працює 192 судді), зміну правил добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з повним перезавантаженням цього органу та звуження гарантій незалежності суддів.

«У ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, проект закону впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на пов’язані з цим процедури», — зазначає генеральний секретар Ради Європи у своєму листі.

«Найбільш важливо, щоб реформування ґрунтувалося на досягненнях реформ, впроваджених, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам», — наголошує пані Пейчинович-Бурич.

Днями був оприлюднений повний звіт Ради Європи щодо реформування системи правосуддя в Україні 2014-2018 років, в якому експерти РЄ відзначили «позитивну тенденцію у підвищенні професіоналізму, ефективності та якості правосуддя».

Генеральний секретар Ради Європи привернула увагу до рішення Комітету міністрів РЄ, оприлюдненого за результатами розгляду питання щодо виконання Україною рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України».

Комітет міністрів Ради Європи підкреслив, що «запропоновані законодавчі зміни мають узгоджуватись із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, з принципами незалежності судової влади і з відповідними рекомендаціями Ради Європи», та закликав органи української влади «в повній мірі використати практичний досвід та знання експертів Ради Європи в цьому питанні».

«Наполегливо підтримую цей заклик та пропоную підтримку Ради Європи в цьому питанні», — підсумувала пані Пейчинович-Бурич.

Переклад листа генсека Ради Європи:

«Шановний Міністре,

В продовження нашої зустрічі минулого тижня, хочу поділитися з Вами певними зауваженнями щодо реформ, розпочатих Верховною Радою та, зокрема, щодо реформи судової системи, що відбувається в Україні.

Як Ви знаєте, досягнення незалежної, ефективної та професійної судової системи, якій довіряє громадськість і яка відповідає на потреби громадськості є частиною зобов’язань, які взяла на себе Україна, коли вступала до Ради Європи.

В цьому контексті ми з занепокоєнням звернули увагу на Проект Закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який в першому читанні схвалила Верховна Рада.

В ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, Проект Закону впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на пов’язані з цим процедури.

Ми повністю визнаємо бажання Української держави продовжувати впровадження реформ. Водночас, найбільш важливо, щоб це ґрунтувалося на досягненнях реформ, які було впроваджено для того, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам.

Особливу увагу слід звернути на вимоги Європейської Конвенції про права людини. Комітет міністрів чітко висловив позицію щодо цього в середу, 25 вересня.

В рішенні про виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо незалежності та безсторонності судової системи та системи дисциплінарної практики та кар’єри судді в Україні (група справ «Олександр Волков проти України») Комітет Міністрів відзначив, що «прийняття в першому читанні Проекту Закону № 1008 спрямоване саме на внесення змін до системи дисциплінарної практики та кар’єри судді». Комітет Міністрів «підкреслив, що запропоновані зміни до законодавства повинні відповідати Конвенції та практиці Суду, принципам незалежності судової влади, викладеним у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», та відповідним рекомендаціям Ради Європи».

Також Комітет міністрів «закликав владу в повній мірі використати практичний досвід та знання експертів Ради Європи в цьому питанні».

Наполегливо підтримую цей заклик та пропоную підтримку Ради Європи в цьому питанні. 

Ми повністю готові надати органам влади України будь-які висновки експертів, підтримку та аналіз, які можуть бути необхідні щодо Проекту Закону №1008 та в більш загальному контексті щодо розробки та впровадження нового законодавства чи інших заходів, які мають вплив на незалежність та функціонування судової системи та прокуратури.

Сподіваюся на продовження тісної співпраці. 

З повагою, Марія Пейчинович-Бурич»

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» писала, що Пленум Верховного Суду виступив проти законопроекту №1008.

Також ми повідомляли, що суддя ККС ВС розповів про наслідки скорочення суддів ВС, передбачене законопроектом №1008.

Джерело

 


Новопризначений Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас приєднався до критичних зауважень щодо законопроєкту №1008, висловлених Генеральним Секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич.

Матті Маасікас у своєму Твіттері зазначив:

«Жорства позиція Марії Пейчинович-Бурич щодо деяких аспектів судової реформи в Україні. Європейський Союз поділяє занепокоєння щодо дотримання європейських стандартів. Ми виступаємо за продовження діалогу щодо проєкту Закону №1008».

Проєкт Закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» передбачає скорочення суддів Верховного Суду до 100 осіб (наразі працює 192 судді), зміну правил добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з повним перезавантаженням цього органу та звуження гарантій незалежності суддів.

«Найбільш важливо, щоб [реформування] ґрунтувалося на досягненнях реформ, впроваджених для того, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам», – наголошує у своєму листі пані Пейчинович-Бурич.

 

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Рада Європи відзначила позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя

 

Поділитися:

Рада Європи відзначила позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя

На думку експертів Ради Європи, Верховний Суд, який почав роботу в Україні в кінці 2017 року в результаті судової реформи, показує хорошу роботу з новим процесуальним законодавством для забезпечення єдності судової практики. Про це йдеться в повному тексті звіту Ради Європи, підготовленому за результатами оцінювання судової реформи (2014–2018 років) в Україні.

Нагадаємо, новий Верховний Суд почав свою роботу в грудні 2017 року. Суд працює у складі 192 суддів, призначених за результатами проведення відкритого конкурсу, який відбувся вперше. На думку Ради Європи, процедура конкурсу є дуже позитивною для забезпечення об’єктивного добору кандидатів і була схвалена зовнішніми спостерігачами за її прозорість та ретельність.

Експерти також зазначають, що результати судової реформи демонструють «позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя, а також зменшення корупції».

Водночас зараз на розгляді парламенту перебуває ініційований президентом Зеленським законопроєкт №1008, який, серед іншого, передбачає перезавантаження нового Верховного Суду шляхом проведення повторного добору суддів і скорочення їх кількості вдвічі. У пояснювальній записці до законопроєкту немає жодних аргументів на користь такого «перезавантаження».

Як повідомлялося раніше, Представництво ЄС і Посольство Канади в Україні негативно оцінили законопроєкт №1008, зазначивши необґрунтованість скорочення кількості суддів Верховного Суду.

Джерело

 

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Огляд судової практики Європейського суду з прав людини 16 – 20.09.2019

Поділитися:

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради з пропозицією отримати висновок Венеціанської комісії щодо законопроєкту №1008 та провести консультації із судовою гілкою влади.

У понеділок, 30 вересня, Верховний Суд звернувся до Президента України та Голови Верховної Ради України з пропозицією отримати експертний висновок щодо законопроєкту №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» перед голосуванням за проєкт Закону у другому читанні.

Зокрема, у зверненні йдеться: «сподіваючись на щирість намірів щодо покращення правосуддя в Україні», Верховний Суд пропонує «відкласти розгляд [законопроєкту №1008] до отримання відповідного висновку Венеціанської комісії та проведення консультацій із судовою гілкою влади».

Верховний Суд зазначає, що таких консультацій між гілками влади «наразі не відбулося».

На необхідності проведення консультацій наголошують і міжнародні партнери України. Так, виконувачка обов’язків Голови Представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн та Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук закликали розпочати ретельний консультативний процес щодо законопроєкту № 1008 із залученням відповідних правничих експертів, громадянського суспільства й міжнародного співтовариства.

А Комітет Міністрів Ради Європи 25 вересня 2019 року під час 1355-ї (Права людини) зустрічі заступників міністрів підкреслив, що «запропоновані законодавчі зміни мають узгоджуватись із Конвенцією [про захист прав людини і основоположних свобод] та практикою Суду [Європейського суду з прав людини], з принципами незалежності судової влади і з відповідними рекомендаціями Ради Європи», та закликав органи української влади «скористатись експертизою (досвідом) Ради Європи в цьому контексті».

Джерело

 

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Поділитися:

Огляд судової практики Європейського суду з прав людини 16 – 20.09.2019

Друзі! Ділимось черговим оглядом судової практики Європейського суду з прав людини.

Черговий (тридцять другий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить два рішення проти України: GRYNENKO AND PORTORENKO v. UKRAINE та CASE OF LYSENKO v. UKRAINE, в яких встановлені ЄСПЛ порушення відображують наявність структурних проблем системного характеру в національному законодавстві та практиці його застосування, а саме надмірної тривалості цивільних проваджень та незабезпечення належних умов особам, що перебувають під вартою.

Окрім того, на увагу заслуговує справа IOVCEV AND OTHERS v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA AND RUSSIA. Заявниками в ній виступили десять працівників румуно/молдовомовних шкіл на території, яка перебуває під контролем самопроголошеної «Придністровської Молдавської Республіки», п’ятеро учнів та троє батьків учнів, які стверджували, що на них здійснювався тиск з боку органів влади самопроголошеної «Придністровської Молдавської Республіки» в рамках кампанії з переслідування та залякування шкіл у 2013–2014 роках. ЄСПЛ у цій справі констатував порушення Російською Федерацією статті 2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на освіту), пункту 1 статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність) та статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).

У справі ANDERSENA v. LATVIA розглядалося питання правомірності застосування положень Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, на підставі якої дочку заявниці було повернуто до Норвегії, де проживав її батько. ЄСПЛ у цій справі констатував порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд), яке відбулося під час судового процесу між заявницею та її колишнім чоловіком у латвійському суді.

Джерело

Поділитися:

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Верховний Суд оприлюднив Висновок Пленуму Верховного Суду щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстраційний №1008 від 29 серпня 2019 року).

У Висновку йдеться, що «законопроєкт №1008 у редакції, прийнятій 12 вересня 2019 року в першому читанні, створює істотні ризики для незалежності судової влади та може знівелювати досягнення реформи правосуддя 2014–2018 років у частині посилення незалежності та деполітизації судової влади».

Прийняття законопроєкту у другому читанні потрібно відтермінувати для врахування всіх зауважень і пропозицій, обговорення Комісією з питань правової реформи та отримання висновків міжнародних організацій на відповідність його європейським стандартам незалежності судової влади.

Положення законопроєкту №1008 не пройшли попереднього обговорення ані з представниками суддівського корпусу, ані з представниками професійної спільноти та громадянського суспільства, ані з представниками міжнародних партнерів України, такими як Рада Європи, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія), Європейський Союз, ОБСЄ, США та Канада тощо.

Пленум ВС надав оцінку і таким пропозиціям законопроєкту №1008 як скорочення максимальної кількості суддів Верховного Суду до 100 осіб, повторний добір суддів та зменшення суддівської винагороди, зазначивши, що вони суперечать стандартам Ради Європи та міжнародним зобов’язанням України.

Окремо Пленум ВС висловив застереження щодо положень законопроєкту, які передбачають можливість відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді на підставі анонімного звернення, вказавши на те, що такий порядок може використовуватися як інструмент тиску на суддів.

Водночас Пленум ВС підтримав ініціативу вирівнювання зарплат суддів першої та апеляційної інстанцій незалежно від того, чи завершилося щодо них кваліфікаційне оцінювання.

З повним текстом Висновку можна ознайомитися за посиланням.

Джерело

Поділитися:

Ще одна схема реалізації реваншу

Тарас Чорновіл

Хочете побачити ще одну схему реалізації реваншу? Це стосується діяльності загалом добропорядних, часто належним чином рефомованих структур. Вони, за умов відсутності недобропорядних втручань у їхню роботу, телефонного права, тиску влади тощо, давали цілком адекватний для правового суспільства результат. Візьмімо для прикладу той же Верховний Суд України. Він єдиний, який повністю пройшов процедуру очищення під час судової реформи, суддів підбирали за участі Громадської ради доброчесності. Якісь сумнівні постаті туди таки пробралися, користуючись шпаринами в законодавстві, але ж їх там мізерна меншість. Ми вже з певністю говорили, що поки ще злочинці можуть купити рішення судів першої та апеляційної інстанції, але у касації справедливість конче восторжествує. І так усе й виглядало до недавнього часу.

Але раптом щось пішло не так. Спершу російські та олігархічні пропагандисти зуміли провести надуспішну дискредитацію чинної влади та всіх її досягнень, далі населення (“оні же усталі”) виригнуло зі себе 73% насєлєнія, які вирішили перезавантажити країну “новими обличчями”. Ті з почуттям цілковитої безвідповідальності обрали владу, яка, хтось від тупості, а хтось і за злим умислом, відкрила дорогу реваншу. І в одну мить усі інститути демократії просто обвалилися. Про ДБР та його Трубу мова окрема – так втратити гідність, щоб з керівника найвищого слідчого органу країни перетворитися на дрібного підлизувача двох дружків-Андріїв Портнова й Богдана, це ще треба зуміти. Але я тут про наш реформований і очищений Верховний Суд (відмітьте: пишу без лапок).

Вони за останні тижні вже подавали перші тривожні сигнали, але на них звернули увагу лише окремі спеціалісти. А тут – мов обухом по голові: Клюєв і Шарій можуть балотуватися, і ЦВК мусить їх зареєструвати. Але ж це повний правовий нігілізм прямо на догоду силам реваншу! Тут же не може бути двох оцінок.

Для розуміння суті проблеми наведу короткий правовий і фактографічний екскурс, дуже простою людською мовою. Отже, балотуватися в депутати не може особа, яка останні 5 років не проживала постійно в Україні. Не буду обтяжувати вас деталями встановлення цієї безперервності проживання, але там усе абсолютно чітко. Є термін перебування за кордоном, понад який особа втрачає цю безперервність. І є виключний перелік винятків (коли відсутнім можна бути довше). Це такі обставини як дипломатична служба, офіційне довготривале відрядження, плавання на кораблях під українським прапором, праця на антарктичній станції… У всіх інших випадках безперервність втрачається. Доказувати, як у Саакашвілі, що він за кордоном перебував не за своїм бажанням – уже правовий нігілізм – нема таких винятків (у Саакова ще й з часом початку перебування в Україні недобір), але суддів це геть не зацікавило.

Але випадки Шарія й Клюєва просто шокуючі. Суд заявив, що факти їхнього перебування упродовж кількох останніх років поза межами України непереконливі. А які ж це факти, що через них ЦВК не бажало обох реєструвати? Клюєв офіційно покинув Україну в лютому 2014 року. Кордон перетнув у напрямку “звідси” й донині ні разу не здійснив перетин у керунку “сюди”. ЦВК підтверджує цей факт офіційним повідомленням прикордонної служби. А ще ж були його заяви з Москви, дані розвідки, багато іншого. Про що ще можна після цього говорити. Ви покидаєте країну й більше в неї не повертаєтеся, але ваш адвокат заявляє, що ви весь цей час жили в Україні, але в її окупованій частині, тому ви є особою, яка безперервно проживає в країні. І реформовані, очищені судді кажуть: “Так точно!” Офіційного підтвердження неправдивості цих слів від державної прикордонної служби для суддів недостатньо, а голослівні слова адвокати – достатні! А те, що Україна офіційно закрила всі свої пропускні пункти на неконтрольованій ділянці кордону й проникнення через них на окуповані території не лише не може бути встановлене як юридичний факт, але й є злочином, це для суддів пустий звук. Бо ж сказав адвокат “ааах какого харошєго чєловєка”, що Андрій Клюєв проживав увесь цей час в українському місті Донецьку, і цього досить.

Десь подібним чином виглядала ситуація з пропагандистом Шарієм. Там крім даних прикордонників є ще відомості ОБСЄ, факт надання Шарію права притулку в Литві (втік туди ще на фініші Януковича – це ж треба так перестаратися в проросійській агітації, щоб навіть від Януковича втікати). Ще є сотні власних текстів і фото, оприлюднених Шарієм на підтвердження свого перебування в ЄС. Він і зараз не приховує, що перебував і перебуває не в Україні. Але є в Шарія хороші вірні друзі. І серед них, крім іншого до вчорашнього дня опального чоловічка Гужви, попадаються дуже впливові при нинішній владі персонажі. Наприклад, персональний друг А. Богдана та творець усієї системи кривосуддя в часи Януковича Андрій Портнов. А ще персональний медіа-кілер Коломойського О.Дубинський. І лише цього виявилося достатньо, щоб наші реформовані винесли вердикт, що “чорне – це біле, біле – це мокре, а мокре – це кисле…”

Я до чого все це тут так розгорнуто пишу? Бо сьогодні увесь цей обвал демократичних інституцій ще не став незворотним і тотальним. Усе може зацементуватися зовсім скоро – через три тижні. От стараюся себе переконати, що такі дикі й очевидні речі хоч когось стримають від голосування за реванш остаточний і незворотний. А цей приклад – це просте роз’яснення, що всі позитивні зміни нічим не гарантовані і можуть обвалитися за одну мить. І ні записи в Конституції, ні всі попередні реформи, ні антикорупційна інфраструктура нічого-нічогісінького не захистить. Але поки логічно думати хочуть далеко не всі, принаймні насєлєнія, то вже точно…

P.S.: А карикатури звично від чудового львівського художника Влодка Костирка з Поступу за початок 2000-их.

 

 

Поділитися:

Петро Порошенко взяв участь у конференції «Роль Верховного Суду в забезпеченні прав і свобод людини» (фото)

Президент Петро Порошенко на конференції «Роль Верховного Суду в забезпеченні прав і свобод людини» зазначив, що минулого року судді нового Верховного Суду склали присягу, а сам Суд розпочинав свою роботу.

«Минув рівно рік з дати початку діяльності нового Верховного Суду. Слухайте, невже рівно рік? Але дуже багато вдалося зробити за цей рік. Час підвести перші підсумки», – сказав Президент.

«Два роки тому ми лише мріяли про нову судову систему, нові підходи у роботі суду, нові зрозумілі правила процесів, які змінять підходи відповідальності та справедливості в нашій державі. І сьогодні крок за кроком ми втілюємо їх у життя», – додав він.

Глава держави наголосив: «Сьогодні Верховний Суд яскраво демонструє, що все це можливо на практиці. Тож відтепер і надалі саме від вас, шановні судді, залежить, чи втримаємо ми ці позиції, чи стане Верховний Суд реальним лідером змін у судовій владі… І врешті-решт, як швидко судова влада стане сильною, незалежною та ефективною – в інтересах кожного простого українця».

Президент підкреслив, що Верховний Суд має стати прикладом для інших судів – і новостворених апеляційних, і окружних, які будуть створені. «І Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності, конкурси до яких наразі проводяться Вищою кваліфікаційною комісією суддів. І дуже непросто зараз членам ВККС у напруженій роботі. Але ми чекаємо найближчим часом конкретних практичних результатів», – зазначив Петро Порошенко.

«Розпочинаючи судову реформу, в яку далеко не всі вірили, ми ставили собі за мету створити сильний незалежний суд, вільний від корупції. Суд, який діє на засадах верховенства права, сповідує принципи компетентності, незалежності, неупередженості та відповідальності», – наголосив Петро Порошенко.

«Ми дуже добре пам’ятаємо свою історію. Часи, коли людина важила набагато менше, ніж держава. Часи, коли її права, її життя і здоров’я, не мали жодного значення для сумнозвісних «трійок», які без жодного судового розгляду виносили вироки ціною в життя. Часи, коли поняття «справедливий суд» не існувало за визначенням», – додав Президент.

Глава держави підкреслив, що з набуттям Україною незалежності ситуація повинна була змінитися. Президент зауважив, що «реальна перебудова системи, зміна підходів до створення судів, добору суддів, побудови органів суддівського врядування за кращими європейськими моделями почалася лише після змін до Конституції щодо правосуддя в 2016 році».

«Ті кроки, які ми зробили два роки тому з деполітизації та посилення незалежності судової гілки влади, дають перші результати. Зараз уже дуже швидко забули як судді роками чекали затвердження у Верховній раді, виклику «на килим», звіту по конкретним справам і політизація тоді здавалась можливою. Зараз ми маємо абсолютно іншу модель», – сказав Петро Порошенко.

За його словами, ефективне поєднання досвіду адвокатів, вчених, суддів теж йде на користь реформі. «Я маю на увазі, що до складу нового Верховного Суду були залучені саме адвокати, наукові працівники і найкращі судді», – сказав Президент.

Він окремо наголосив, що неабияке значення для незалежності суду має і належне фінансування судової системи. «І це сьогодні визначено пріоритетом державної влади. І ви це бачите на власному досвіді, на власному прикладі. І сьогодні ці статті бюджету залишаються захищеними, в умовах війни, в умовах пріоритету оборони держави, підвищення рівня захисту людей. Судова влада залишається пріоритетом», – підкреслив Президент.

Джерело

Поділитися: