Клоун пішов в рознос

Mason Lemberg

Відсутність голосів за антиконституційний клоунський “закон” змусила його зателефонувати голові Венеціанської комісії.

Тому самому, який кілька днів тому, направив лист Разумкову, що не можна приймати антиконституційний “закон”.
Тому самому, чию думку шлюxoта типу палія і шабуні називала “особистою думкою”.
Сьогодні клоун йому телефонує і з’ясовує “А шо такоє (гундосно)?” То нашо телефонувати людині з особистою думкою? Га, підори?

Переказ діалогу, відображений на сайті ОПи, – суцільна маніпуляція, бо містить виключно слова клоуна. Слова опонента, очевидно, не важливі. То для чого ж було телефонувати?
Бо в Україні немає людей, які проти відновлення довіри до судової системи, особливо до КСУ. Питання в способі відновлення і в законності цього процесу.
Бо чомусь клоун розказує за відновлення довіри до судової системи, а ручний ОАСК він досі не розпустив.

Поділитися:

НАЗК відреагувало на заяву глав Венеціанської комісії та GRECO стосовно конституційної кризи в Україні

Учора, 31 жовтня,  на сайті Ради Європи було опубліковано лист президента Групи держав проти корупції (GRECO) Маріна Мрчели та президента Венеційської комісії Джанні Букіккіо до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова, у якому йдеться про наслідки нещодавнього рішення Конституційного Суду України (КСУ).

Вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно не можливе за умови незмінності рішення КСУ.

Таким чином, у цій ситуації варто врахувати три наступні обставини:

 1. У своєму рішенні КСУ порушив Конституцію України принаймні двічі:

  • Суд втрутився у повноваження Парламенту, зазначивши, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, а також умисне неподання декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. Згідно Конституції України, визначення того, яке діяння є злочином, відноситься виключно до повноважень законодавчої гілки влади.

Це означає, що повернути кримінальну відповідальність за декларування недостовірних відомостей, а також відновити рівність всіх гілок влади, прийнявши новий закон, неможливо. Будь-який закон, який повертатиме кримінальну відповідальність, чи не автоматично буде вважатися неконституційним, з огляду на це рішення КСУ.

  • Конституція встановлює спільне для всіх гілок влади правило – діяти виключно в межах повноважень, у спосіб та на підставах, передбачених нею та законами України. 

Згідно Конституції та законів України, КСУ міг приймати рішення лише щодо положень законодавства про запобігання корупції, які оскаржувались у конституційному поданні.

Однак, судді порушили вимоги Конституції та скасували положення Закону України «Про запобігання корупції», які не оскаржувались у конституційному поданні 47 народних депутатів.

2. Бути суддею у власній справі заборонено основоположними принципами права.

Приймаючи рішення, судді діяли у власних інтересах. За скасованими положеннями антикорупційного законодавства тривала процедура притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності трьох суддів КСУ – Мойсика, Сліденка та Завгородньої. Про цей факт вони були обізнані, однак, не заявили про відвід, а скасували відповідні норми. У день постановлення рішення було встановлено факт недекларування 3,6 млн грн суддею Головатим, який був обізнаний з цим фактом на час участі у засіданні.

Ухваливши це рішення, КСУ зупинив роботу НАЗК, скасувавши його повноваження, та дозволив уникнути відповідальності тисячам інших публічних службовців.

3. КСУ зазначив про неприпустимість здійснення контролю подання декларацій та конфлікту інтересів у всіх суддів нарівні з іншими публічними службовцям. Це суперечить попереднім висновкам Венеційської комісії з аналогічного питання.

Так, Венеційська комісія в справі щодо змін до Судового кодексу у Вірменії зазначає, що перевірка декларацій органом, який не належить до судової влади, є кращим рішенням за створення окремої інституції для суддів.

«У цьому випадку можливі два рішення: або створити спеціальний орган у рамках судової влади, який буде відповідальним за перевірку фінансових декларацій суддів, або доручити цю функцію зовнішньому органу, який перевіряє декларації всіх публічних службовців», — зазначено в рішенні Венеційської комісії.

«Перше рішення краще для незалежності суддів, але йому бракує прозорості, що може спричинити корпоративістську поведінку. Отже, розробники Пакету віддали перевагу другій моделі: саме КЗК (ред. — Комісія із запобігання корупції Вірменії) перевіряє фінансові декларації суддів нарівні з іншими публічними службовцями, і який зараз має повноваження розпочинати дисциплінарне провадження проти суддів», — додається у звіті.

Варто додати, що у своїх звітах GRECO позитивно оцінює створену в Україні систему декларування.

«GRECO цінує, що вжито правових та регуляторних заходів для покращення контролю декларацій і забезпечення шляхів оскарження», — зазначено у звіті GRECO за результатами четвертого раунду оцінювання.

«Також є позитивним повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення», — значиться у звіті.

Хоча у звітах-оцінках GRECO є спеціальний розділ «Запобігання корупції стосовно суддів», відсутні жодні рекомендації щодо створення окремого органу для збору, зберігання та перевірки  їхніх декларацій.

Джерело

 

Європейські правничі інституції попереджають…

Поділитися:

Європейські правничі інституції попереджають…

Володимир Ар’єв

Все дуже серйозно!

Дві авторитетні європейські організації: Венеціанська комісія та антикорупційна GRECO у безпрецедентно миттєвій спільній (!) реакції застерегли монобільшість ВР від ухвалення законопроекту Зеленського щодо КСУ. Отже, Європа дає Україні чіткий сигнал: бити правове свавілля беззаконням – лише погіршувати ставлення до України, і без того зіпсуте рішенням Конституційного Суду.

Якщо Зеленський, монобільшість та їхні штатні та позаштатні підспівувачі все одно просуватимуть цю історію, ми будемо мати чіткий список тих, хто свідомо шкодить Україні чи в запалі просто не здатний подумати про наслідки. І наслідки можуть бути катастрофічними, якщо не почати шукати прийнятні виходи з кризи, а не те, що зараз. Бо наразі планується спалити хату, щоб вигнати тарганів.

Поділитися:

Україна повинна утримуватися від прийняття неконституційних рішень у будь-якій сфері – Голова Верховного Суду

Сьогодні набув чинності Закон України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яким серед іншого передбачено нові правила притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, включаючи можливість відкриття дисциплінарного провадження на підставі анонімного звернення, припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та скорочення суддів Верховного Суду з двохсот осіб до ста.

З моменту внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради положення зазначеного Закону зазнали критики як з боку судової влади, так і з боку міжнародних партнерів, бізнес-асоціацій, юридичної спільноти.

Голосуючи за цей Закон та скріплюючи його підписом, Верховна Рада України й Президент узяли на себе політичну відповідальність за погіршення ситуації з доступом до правосуддя в Україні, нехтування гарантіями суддівської незалежності, порушення міжнародних зобов’язань України та розбалансування системи стримувань і противаг, що є основою будь-якої демократичної та правової держави.

Коментуючи прийняття нового Закону, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зазначила: «Судова система не вперше стикається з наступом на гарантії її функціонування та з порушенням європейських стандартів незалежності судової влади, проте цього разу будуть знівельовані ті серйозні надбання останніх чотирьох років, які неодноразово були позитивно оцінені нашими міжнародними партнерами, бізнес-середовищем та правничою спільнотою. Україна, як демократична і правова держава, повинна утримуватися від прийняття неконституційних рішень у будь-якій сфері, а насамперед, у захисті прав і свобод людини».

Ухвалюючи зазначений Закон, Україна вже вкотре продемонструвала відсутність послідовного реформування судової гілки влади.

«Верховний Суд виконуватиме покладені на нього завдання та функції, адже більш як 60 тис. справ очікують свого розгляду. Для нас важлива якість і своєчасність рішень Верховного Суду, на які сподіваються українські громадяни», – наголосила Голова ВС.

Джерело

 

Безвіз, прощавай?

Закон про ручні суди прийнято (відео)

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Поділитися:

Закон про ручні суди прийнято (відео)

Законодавча гілка влади, на жаль, так і не почула судову владу і Верховна Рада України прийняла сьогодні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №1008 у другому читанні та в цілому

Попри критичні зауваження міжнародної спільноти про те, що законопроект суттєво загрожує суддівській незалежності, народні депутати підтримали ініціативу Президента України. Так, з критикою законопроєкту 1008 виступили Представництво ЄС в Україні, Посольство Канади, Рада Європи, а Моніторинговий комітет ПАРЄ спрямував запит до Венеційської Комісії щодо запропонованих проектом №1008 змін стосовно діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська під час свого виступу в Парламенті у день голосування закликала народних депутатів не ігнорувати міжнародних партнерів України і діяти спільно задля забезпечення незалежного суду в Україні.

«Шановні народні депутати, я абсолютно підтримую пані Климпуш-Цинцадзе у тому, що не можна ігнорувати міжнародну спільноту, не можна ігнорувати наших партнерів. Це дуже небезпечно. Крім того, я хотіла б сказати що народ України чекає, що гілки влади будуть співпрацювати і давати людям те, що вони чекають роками. У нашому випадку – це своєчасні судові рішення. Отже, я би просила продемонструвати зараз народу нашу солідарність в тому, що ми спільно будемо напрацьовувати положення, які дозволять забезпечити в Україні незалежний суд».

Джерело


До Дмитра Разумкова звернулися посли Канади, Британії, ФРН, ЄС з приводу судової реформи

До керівництва Верховної Ради України та Офісу Президента звернулися посли Канади, Великобританії, ФРН та посол ЄС з приводу закону про судову реформу — законопроекту №1008.

Як відомо, 16 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому судову реформу Президента Володимира Зеленського.

На законопроект відреагували представники іноземних країн та міжнародних інституцій. Так, Посол ЄС Матті Маасікас, Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, Посол Канади Роман Ващук, Генеральний директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне та Посол ФРН Анка Фельдгузен звернулися до керівництва Верховної Ради України та Офісу Президента з приводу закону про судову реформу (законопроекту №1008).

Нижче наводимо неофіційний переклад тексту заяви:

«Шановний пане Разумков,

Як партнери, які підтримують демократичні реформи в Україні, ми схвалюємо і підтримуємо високий рівень амбіцій, який демонструє новий уряд України.

Ми поділяємо Вашу думку, що судова реформа лежить в основі успішної трансформації України і що незалежна, підзвітна, професійна та ефективна судова влада має першорядне значення.

У цьому контексті ми вітаємо Ваш намір продовжити судову реформу, у тому числі шляхом активізації органів судової влади, а також дисциплінарної та етичної складової судової влади, як це передбачено законопроектом №1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування”.

Ми також схвалюємо, що проект закону передбачає залучення міжнародних експертів до процесів відбору та етичного нагляду, спираючись на позитивний досвід відбору суддів до Вищого антикорупційного суду.

Ми розуміємо, що цей проект закону є одним із кроків більш тривалої судової реформи, і він є сильною, політичною, вкрай важливою задачею для стрімкої реформи.

Ми також визнаємо, що проект закону був удосконалений під час підготовки до другого читання.

Тим не менш, ми все ще турбуємося з приводу відповідності деяких елементів законопроекту щодо незалежності суддів.

Аналогічні занепокоєння нещодавно висловив також Генеральний секретар Ради Європи.

Короткий перелік наших основних питань, що викликають занепокоєння, є в Додатку.

Ми хотіли б зустрітися з Вами, щоб з’ясувати, чому деякі з наших питань щодо цього законопроекту можуть мати великі ризики для реформи, яку запропонував уряд.

Ми також хотіли б обговорити можливі альтернативні рішення, які б підтримували темп реформи, який визначив уряд, уникаючи деяких ускладнень, викладених у Додатку.

Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеціанською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим загальним цінностям.

Ми готові продовжувати забезпечувати допомогу для подальшого впровадження судової реформи в Україні.

Матті Маасікас, Посол ЄС

Мелінда Сіммонс, Посол Великої Британії

Роман Ващук, Посол Канади

Маттео Патроне, Генеральнй директор ЄБРР в країнах Східної Європи та Кавказу

Анка Фельдгузен, Посол ФРН

Копія:

Його високоповажність Олексій Гончарук, Прем’єр-міністр України

Андрій Богдан, керівник Офісу Президента України

Руслан Рябошапка, Генеральний прокурор України

Руслан Стефанчук, перший заступник Голови Верховної Ради України

Ірина Венедіктова, Голова Комітету ВР з питань правової політики

Денис Монастирський, Голова Комітету ВР питань правоохоронної діяльності

 

Додаток: Головні нагальні питання, підготовлені ЄС, USAID, експертами з Канади

1. Запланований повторний відбір суддів Верховного Суду та скорочення його кількості без чіткої процедури та в незрозумілий термін.

Потенційні проблеми, пов’язані з доброчесністю та професіоналізмом кожного судді ВС, можуть бути вирішені у відповідності до  поставлених цілей, що відповідають основному принципу здійснення суддею повноважень.

Хоча це незалежне право кожної держави — змінювати кількість суддів, але такі рішення мають відповідати принципу забезпечення незалежного виконання суддею його повноважень. Будь-якому скороченню суддів Верховного Суду має передувати перегляд норм юрисдикції суду та укомплектування належним штатом судів нижчих інстанцій для забезпечення доступу до правосуддя та стабільності судової системи.

2. Передбачуване підпорядкування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів нереформованій Вищій раді правосуддя.

Надання ВРП повноважень затверджувати правила та методологію, що стосується судового відбору, перешкоджає ВККС ефективно виконувати свої функції. Таке підпорядкування має відбутися лише після реформування ВРП.

3. Повноваження комісій

Вимоги щодо створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП, включаючи умови участі та залучення міжнародних експертів, повинні бути переглянуті для забезпечення їх ефективності».

Текст звернення опинився у розпорядженні «Судово-юридичної газети».

Джерело


Петро Порошенко: Судова реформа «слуг народу» змусить українців шукати справедливість в судах за кордоном

 

Сьогодні фактично відбувається атака на судову систему України та скасування судової реформи. Через це українці будуть змушені шукати правди за кордоном, як в Лондоні, де українська держава захистила свої інтереси і виграла у колишніх власників ПриватБанку, чи як в Панамі, де відкрили кримінальну справу проти Портнова за розповсюдження неправдивої інформації, – сказав п’ятий президент України, лідер політичної партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко в коментарі журналістам.

«На жаль, сьогодні голосування (прийняття закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування (1008) – ред.) про скасування де-факто судової реформи, скасування де-факто незалежності Верховного суду», – заявив Петро Порошенко.

«Де-факто йде атака на судову систему України, що дивним чином збігається з оприлюдненим вчора рішенням Лондонського суду, коли Приватбанк виграв у колишніх власників», – зауважив він.

«Я б дуже не хотів, щоб правду українці вимушені були шукати тільки закордоном. Як Панама, яка порушила справу проти Портнова, і як Лондон, який врешті-решт захищає Україну в питаннях з колишніми власниками (ПриватБанку – ред.)», – сказав п’ятий президент України.

Джерело


Ірина Геращенко

«Європейська Солідарність» голосувала проти знищення незалежного ВСУ, проти законопроекту №1008, який отримав нищівну критику Генсека Ради Європи і наших міжнародних партнерів. Посли Канади, Великої Британії, Німеччини надіслали листа спікеру ВР, в якому висловили глибоке занепокоєння знищенням суддівської незалежності. За закон проголосували лише Слуги і тушки з позафракційних.

Голові ВСУ надали на виступ… аж 1 хвилину, й ніхто її застережень не почув.

«Європейська Солідарність», інші фракції меншості закликали направити цей закон на повторне друге читання, дочекатися висновків Венеціанської комісії та врахувати їх. Зараз в ВСУ накопичилося більше 70000 справ, люди роками чекають права на захист в останній інстанції. Скорочення вдвічі кількості суддів тільки поглибить проблему.

Але це не всі новини про рух слуг до Європи. Як поінформував нас наш колега, член регламентного комітету Олег Синютка, слуги разом з ОПЗЖ запропонували парламенту зняти з розгляду законопроект «Про засади державної політики у сфері євроінтеграції». Цей законопроект передбачає обов’язковий аналіз всіх законопроектів на відповідність Європейському законодавству. Мотивація – на це треба додаткові кошти.

Так, незалежність безцінна, євроінтеграція і наближення до НАТО мають свою високу ціну. Слуги сказали, що це для них дорого.

Наступний крок – дешевий російський газ? Бо ж ми тепер все гаманцем міряємо.


Volodymyr Ariev

Є слова слуг про наміри продовжити євроінтеграцію, а є дії. Сьогодні їх дві:

1) Євросоюз, Раду Європи, Канаду, Велику Британію та інших вони послали куди подалі у відповідь на прохання не спішити приймати законопроект №1008, який є небезпечним і шкідливим для судової реформи, і почекати хоча б до висновків Венеціанської комісії. Ні, відступ від європейських норм суддівського самоврядування зроблений, а зачепили найбільше Верховний Суд, реформа якого на Заході була добре оцінена. Отже, євроінтеграція послана,  раз…

2)… а ось і два. На регламентному комітеті ВР запропонували парламенту зняти з розгляду законопроект «Про засади державної політики у сфері євроінтеграції». Слугам, напевно, не сподобалось, що цей законопроект передбачає відповідність Європейському законодавству всіх актів при ухваленні з проведенням відповідного аналізу, і на це треба виділити кошти (кошти на новостворене міністерство цифрової трансформації знайшли без проблем). А тут євроінтеграція якась. Дорога надто. І хоча це ще не остаточне рішення – за це має голосувати Верховна Рада – наміри означені чітко.

Ну і нагадаю, і європейська інтеграція, і незалежність коштують дорого. А шлунково-кишкова частина населення буде голодною завжди. Так, до слова.


Mason Lemberg

То була погана судова реформа Порошенка.
То було погано, що відмінили суддівську недоторканість (яку раніше можна було зняти тільки голосуванням у ВР).
То було погано, що організовували конкурси для вибору суддів в новостворені суди.
То було погано, що створювали органи суддівського контролю.
То було погано, що створили антикорупційний суд (хоч я вважаю, що погано, але більшості подобалось).

А все інше, так, було погано.
І Печерський, і Баришівський суди…

То ж прийшов “новий” онучок бородатой бабушкі.
І що він взявся реформувати ті найкорупмованіші суди?
Ні, онучок бородатой бабушкі, всупереч обуренням ЄС, які дали нам безвіз через ці закони, взявся підминати суди під бабушку бородату.

З початком епохи беззаконня, дятли!
І щось я не бачу трусєлєй перед Радою. Та й емоційних статей на УП нема з проханням відібрати безвіз.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Ну, вітаю всіх. Народні обранці зеленого кольору питання судової реформи вирішили махом і капітально. Вони її відмінили. В сенсі, навіть те, що було зроблено за Порошенка. Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроект №1008. Що це означає?

Це означає, по-перше, те, що склад Верховного Суду зменшується з 200 до 100 суддів. Краса? Зараз я вам ту красу розтлумачу, а поки що повідомлю, що закон впроваджує новий порядок комплектування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію гідності і етики тощо. І вишенька – запланований повторний набір суддів до Верховного суду, установи яка єдина пройшла реформування, і до роботи якої наразі немає жодних претензій.

Посли Канади, Німеччини, Британії та представники ЄБРР уже висловили занепокоєння і надіслали відповідного листа спікеру Разумкову. Висловився з цього приводу і голова Ради Європи. По факту зелена більшість у ВР відкинула поради іноземних експертів і не узгодила законопроект з Венеціанською комісією. І на біс. Зменшення суддів Верховного суду мусить бути компенсоване збільшенням суддів нижньої ланки, аби громадяни змогли банально здобути доступ до правосуддя. У нас же наразі суддів недоштат біля 20% по країні. А нам ще й Верховний суд зменшують.

Впізнаю почерк голови ОПУ Андрія Богдана! Всьо чьотко – не даремно писали про його широкі зв’язки в судах. Опанувавши ОПУ і ВР, пан Богдан і так по факту встановив диктатуру, але зі взяттям під контроль ще й судової гілки влади процес можна буде вважати довершеним.

А чого там? Коли британський суд краще захищає інтереси держави Україна ніж суд український, а панамська прокуратура наклепи Портнова спростовує оперативніше за вітчизняне ДБР, – говорити нема про що. Країна, яка обирає коміків в президенти, заслуговує як раз на таку судову систему.

Судову систему, яка стрімко іде в ОПУ.

Карикатура © Олег Смаль

 

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Рада Європи відзначила позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя

Європейський Союз приєднався до критики судової реформи Зеленського

Поділитися:

Європейський Союз приєднався до критики судової реформи Зеленського

Генсек Ради Європи стурбована законодавчими змінами щодо судової гілки влади в Україні

Марія Пейчинович-Бурич висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008.

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у своєму терміновому листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який у вівторок, 1 жовтня, був рекомендований до ухвалення у другому читанні Комітетом Верховної Ради  з питань правової політики.

Законопроект, зокрема, передбачає скорочення суддів Верховного Суду до 100 осіб (наразі працює 192 судді), зміну правил добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з повним перезавантаженням цього органу та звуження гарантій незалежності суддів.

«У ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, проект закону впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на пов’язані з цим процедури», — зазначає генеральний секретар Ради Європи у своєму листі.

«Найбільш важливо, щоб реформування ґрунтувалося на досягненнях реформ, впроваджених, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам», — наголошує пані Пейчинович-Бурич.

Днями був оприлюднений повний звіт Ради Європи щодо реформування системи правосуддя в Україні 2014-2018 років, в якому експерти РЄ відзначили «позитивну тенденцію у підвищенні професіоналізму, ефективності та якості правосуддя».

Генеральний секретар Ради Європи привернула увагу до рішення Комітету міністрів РЄ, оприлюдненого за результатами розгляду питання щодо виконання Україною рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України».

Комітет міністрів Ради Європи підкреслив, що «запропоновані законодавчі зміни мають узгоджуватись із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, з принципами незалежності судової влади і з відповідними рекомендаціями Ради Європи», та закликав органи української влади «в повній мірі використати практичний досвід та знання експертів Ради Європи в цьому питанні».

«Наполегливо підтримую цей заклик та пропоную підтримку Ради Європи в цьому питанні», — підсумувала пані Пейчинович-Бурич.

Переклад листа генсека Ради Європи:

«Шановний Міністре,

В продовження нашої зустрічі минулого тижня, хочу поділитися з Вами певними зауваженнями щодо реформ, розпочатих Верховною Радою та, зокрема, щодо реформи судової системи, що відбувається в Україні.

Як Ви знаєте, досягнення незалежної, ефективної та професійної судової системи, якій довіряє громадськість і яка відповідає на потреби громадськості є частиною зобов’язань, які взяла на себе Україна, коли вступала до Ради Європи.

В цьому контексті ми з занепокоєнням звернули увагу на Проект Закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який в першому читанні схвалила Верховна Рада.

В ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, Проект Закону впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на пов’язані з цим процедури.

Ми повністю визнаємо бажання Української держави продовжувати впровадження реформ. Водночас, найбільш важливо, щоб це ґрунтувалося на досягненнях реформ, які було впроваджено для того, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам.

Особливу увагу слід звернути на вимоги Європейської Конвенції про права людини. Комітет міністрів чітко висловив позицію щодо цього в середу, 25 вересня.

В рішенні про виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо незалежності та безсторонності судової системи та системи дисциплінарної практики та кар’єри судді в Україні (група справ «Олександр Волков проти України») Комітет Міністрів відзначив, що «прийняття в першому читанні Проекту Закону № 1008 спрямоване саме на внесення змін до системи дисциплінарної практики та кар’єри судді». Комітет Міністрів «підкреслив, що запропоновані зміни до законодавства повинні відповідати Конвенції та практиці Суду, принципам незалежності судової влади, викладеним у рішенні у справі «Олександр Волков проти України», та відповідним рекомендаціям Ради Європи».

Також Комітет міністрів «закликав владу в повній мірі використати практичний досвід та знання експертів Ради Європи в цьому питанні».

Наполегливо підтримую цей заклик та пропоную підтримку Ради Європи в цьому питанні. 

Ми повністю готові надати органам влади України будь-які висновки експертів, підтримку та аналіз, які можуть бути необхідні щодо Проекту Закону №1008 та в більш загальному контексті щодо розробки та впровадження нового законодавства чи інших заходів, які мають вплив на незалежність та функціонування судової системи та прокуратури.

Сподіваюся на продовження тісної співпраці. 

З повагою, Марія Пейчинович-Бурич»

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» писала, що Пленум Верховного Суду виступив проти законопроекту №1008.

Також ми повідомляли, що суддя ККС ВС розповів про наслідки скорочення суддів ВС, передбачене законопроектом №1008.

Джерело

 


Новопризначений Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас приєднався до критичних зауважень щодо законопроєкту №1008, висловлених Генеральним Секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич.

Матті Маасікас у своєму Твіттері зазначив:

«Жорства позиція Марії Пейчинович-Бурич щодо деяких аспектів судової реформи в Україні. Європейський Союз поділяє занепокоєння щодо дотримання європейських стандартів. Ми виступаємо за продовження діалогу щодо проєкту Закону №1008».

Проєкт Закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» передбачає скорочення суддів Верховного Суду до 100 осіб (наразі працює 192 судді), зміну правил добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з повним перезавантаженням цього органу та звуження гарантій незалежності суддів.

«Найбільш важливо, щоб [реформування] ґрунтувалося на досягненнях реформ, впроваджених для того, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам», – наголошує у своєму листі пані Пейчинович-Бурич.

 

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Рада Європи відзначила позитивну тенденцію в підвищенні професіоналізму, ефективності і якості правосуддя

 

Поділитися:

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради (текст звернення)

Верховний Суд звернувся до Президента і Верховної Ради з пропозицією отримати висновок Венеціанської комісії щодо законопроєкту №1008 та провести консультації із судовою гілкою влади.

У понеділок, 30 вересня, Верховний Суд звернувся до Президента України та Голови Верховної Ради України з пропозицією отримати експертний висновок щодо законопроєкту №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» перед голосуванням за проєкт Закону у другому читанні.

Зокрема, у зверненні йдеться: «сподіваючись на щирість намірів щодо покращення правосуддя в Україні», Верховний Суд пропонує «відкласти розгляд [законопроєкту №1008] до отримання відповідного висновку Венеціанської комісії та проведення консультацій із судовою гілкою влади».

Верховний Суд зазначає, що таких консультацій між гілками влади «наразі не відбулося».

На необхідності проведення консультацій наголошують і міжнародні партнери України. Так, виконувачка обов’язків Голови Представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн та Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук закликали розпочати ретельний консультативний процес щодо законопроєкту № 1008 із залученням відповідних правничих експертів, громадянського суспільства й міжнародного співтовариства.

А Комітет Міністрів Ради Європи 25 вересня 2019 року під час 1355-ї (Права людини) зустрічі заступників міністрів підкреслив, що «запропоновані законодавчі зміни мають узгоджуватись із Конвенцією [про захист прав людини і основоположних свобод] та практикою Суду [Європейського суду з прав людини], з принципами незалежності судової влади і з відповідними рекомендаціями Ради Європи», та закликав органи української влади «скористатись експертизою (досвідом) Ради Європи в цьому контексті».

Джерело

 

Верховний Суд: ухвалення законопроєкту №1008 негативно вплине на доступ громадян до правосуддя

Поділитися:

МОН: висновок Венеціанської комісії стосовно мовної статті Закону «Про освіту» є збалансованим та конструктивним

Міністерство освіти і науки України вважає перебіг фінального замідання Венеціанської комісії (ВК, Комісія) стосовно мовної статті Закону «Про освіту» збалансованим та конструктивним, готове сприяти деталізації ст7 у Законі «Про загальну середню освіту», а також погоджується з рекомендацією про видовження перехідного терміну для імплементації. Відповідна позиція сформульована за результатами фінального засідання Венеціанської комісії сьогодні, 8 грудня 2017 року.

МОН вітає послідовну позицію Комісії в питанні місця й ролі державної мови в освітньому процесі.

 Підтримано позицію, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема у Законі «Про загальну середню освіту». Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами.

Одна з важливих рекомендацій Комісії – видовжити перехідний період для імплементації статті. Так, наразі Закон «Про освіту» вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити в 2020 році. Міністерство освіти і науки України погоджується, що з педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим і повністю підтримає цю рекомендацію. Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН  і планує зробити.

Україна вдячна Венеціанській комісії, що  запит на підготовку аналізу українського законодавства на його відповідність існуючим міжнародно-правовим стандартам було опрацьовано  у стислі терміни, і сподівається, що зауваження української сторони будуть відображені у фінальному висновку.

 Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази в сфері забезпечення прав національних меншин. Крім того, Україна закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу.

 Докладніший відгук на рішення Венеціанської комісії буде розміщено на сайті МОН після офіційної публікації висновку на інформаційному ресурсі ВК, що орієнтовно відбудеться в понеділок 11 грудня.

Джерело

Поділитися:

«Зволікання зі створенням Вищого антикорупційного суду є недопустимим» – Президент звернувся до Голови Парламенту

Президент Петро Порошенко надіслав листа Голові Верховної Ради України Андрію Парубію із пропозицією вжити передбачені Регламентом Верховної Ради України заходи для відкликання законопроекту №6011 «Про антикорупційні суди», а також якнайшвидше доручити голові профільного комітету Верховної Ради України утворити робочу групу із напрацювання відповідного законопроекту з урахуванням рекомендацій Венеціанської Комісії.

«Створення Вищого антикорупційного суду має стати вагомим елементом системи протидії корупції і зволікання з його створенням вважаю недопустимим», – підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави нагадав, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проект якого був внесений ним на розгляд Верховної Ради України, передбачене створення Вищого антикорупційного суду – як спеціалізованого суду для розгляду кримінальних справ, пов’язаних із корупцією. «Згідно пункту 16 розділу XII вказаного Закону, Верховна Рада України має ухвалити Закон, який визначатиме спеціальні вимоги до суддів Вищого антикорупційного суду для того, щоб забезпечити їх відповідний професійний рівень», – зауважив Президент.

«Саме ефективної боротьби з корупцією, в першу чергу, вимагає від усіх гілок влади українське суспільство, рівно як і інвестори, які готові рухати вперед українську економіку, створювати нові робочі місця і підвищувати добробут українців. Наше спільне завдання – належним чином реагувати на вимоги людей, а ще краще – випереджати їхні справедливі та обґрунтовані очікування», – підкреслив Петро Порошенко.

Президент нагадав, що Венеціанська Комісія у Висновку від 6 жовтня 2017 року критично оцінила законопроекти № 6011 та № 6529 щодо створення та функціонування спеціальних антикорупційних судових органів. «Отже, вкрай нагальними є розробка та внесення нового узгодженого законопроекту про Вищий антикорупційний суд», – зазначив він.

За словами Глави держави, подання та реєстрація нового законопроекту є неможливим через законопроект № 6011, який все ще залишається включеним до порядку денного сесії Верховної Ради України, попри рекомендації Венеціанської Комісії його відкликати.

«У зв’язку з цим пропоную вжити передбачені Регламентом Верховної Ради України заходи для відкликання вказаного законопроекту, а також якнайшвидше дати доручення голові профільного комітету Верховної Ради України щодо утворення робочої групи для напрацювання законопроекту з урахуванням рекомендацій Венеціанської Комісії», – йдеться у листі Президента.

Петро Порошенко також зазначив, що «для успішного та швидкого ухвалення законопроекту він має бути підготовлений із залученням представників усіх або принаймні якнайбільшої кількості парламентських фракцій та депутатських груп».

Президент підкреслив, що напрацьовані робочою групою пропозиції будуть враховані у законопроекті, який буде внесений ним на розгляд Верховної Ради України як невідкладний.

«Наголошую, ми повинні докласти всіх зусиль для того, аби до кінця поточного року ухвалити цей законопроект. Витрати на фінансування Вищого антикорупційного суду вже передбачені в проекті бюджету на 2018 рік – це зроблено наперед, бо є політична воля на створення такої інституції», – зазначив Глава держави.

Джерело

Поділитися:

«Я готовий до кінця року підписати Закон «Про Антикорупційний суд» – Президент (фото)

Президент Петро Порошенко заявляє про твердий намір запустити наступного року роботу Антикорупційного суду. Глава держави наголошує на готовності до кінця року підписати Закон «Про Антикорупційний суд», у разі його прийняття Парламентом.

Під час відвідування 10 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України Петро Порошенко наголосив, що створення нового суду, передбачає остаточне ухвалення, підписання Президентом Закону «Про Антикорупційний Суд» до кінця поточного року.

«Наголошую, що графік створення нового суду, як я його собі уявляю та планую, передбачає ухвалення остаточне, підписання Президентом Закону «Про Антикорупційний Суд» до кінця поточного року. Це є абсолютно реально», – заявив Петро Порошенко.

Глава держави нагадав, що незабаром Верховна Рада в першому читанні розглядатиме новий бюджет України на 2018 рік, проект якого був підготовлений у серпні, а до Парламенту Уряд його вніс 15 вересня поточного року. «Найдопитливіші із журналістів та фінансових аналітиків помітили, що в ньому була передбачена одна дуже важлива стаття – це фінансування антикорупційного суду, яка була внесена за моїм наполяганням», – додав він.

«Що це означає? Це – індикатор, який свідчить про твердий намір керівництва держави запустити наступного року в роботу цей принципово новий судовий орган»,- пояснив Президент.

Водночас, за словами Глави держави, у Верховній Раді прийняття Закону (про створення відповідного судового органу – ред.) було заблоковано двома депутатськими законопроектами. Верховна Рада звернулася до Венеціанської комісії, і зараз ми вже маємо її висновки.

«Ще минулого року в Законі «Про судоустрій і статус суддів», який був внесений мною, також з’явилася норма про Антикорупційний суд. Тепер я наполягаю і наголошую на тому, щоби за участю представників всіх фракцій негайно почалася робота по розробці нового проекту, де будуть враховані всі пропозиції Венеціанської комісії», – заявив Глава держави.

Президент наголосив, що готовий делегувати у таку робочу групу свого представника, щоб впродовж буквально кількох тижнів був представлений узгоджений законопроект. «Якщо цього не буде зроблено, я вимушений буду взяти ініціативу на себе», – зазначив він.

Джерело

Поділитися:

У ПАРЄ ухвалили резолюцію щодо закону про освіту в Україні

«Ми захищатимемо право всіх українських дітей на отримання якісної та конкурентної освіти у нашій Державі», – заявила представник Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Ірина Геращенко.

Коментуючи дебати щодо обговорення Закону України «Про освіту» № 2145-VIII, які відбулись в ході роботи четвертої частини сесії ПАРЄ-2017, Перший віце-спікер повідомила, що зазначений закон приведений до норм і стандартів країн ЄС та є ліберальним.

Політик зауважила, що стаття 7 цього Закону надає можливість представникам національних меншин України отримати відповідну освіту материнською мовою в дитячих садках та в початковій школі, а в середній також вивчати рідну мову та літературу, при цьому опановуючи державну мову. За словами політика, знання державної мови робить дитину більш конкурентною, відкриває їй шлях до вищих навчальних закладів, дає можливості отримати гарну роботу, в тому числі й на державні службі.

«Вивчаючи державну мову, представники національних меншин України зможуть вступити до найкращих вищих навчальних закладів, отримати якісну освіту та бути конкурентними на ринку праці. Цю позицію важливо пояснити нашим угорським та румунським колегам», – зауважила І. Геращенко.

Також Перший заступник Голови Верховної Ради прокоментувала ухвалену резолюцію ПАРЄ з рекомендаціями для України по цьому питанню. 12 жовтня ц.р. за схвалення цього документа із внесеними в нього поправками проголосували 82 депутати, проти – 11, 17 утрималися. Вона повідомила, що за резолюцію голосували угорська, румунська та молдовська делегації, які також мобілізували ліві партії.

«Ця резолюція базується на подвійних стандартах і ускладнює можливість для представників національних меншин в Україні здобувати якісну освіту українською. Українська делегація голосувала проти цієї резолюції», – поінформувала Ірина Геращенко.

Перший віце-спікер наголосила, що зазначена резолюція носить рекомендаційний характер, і Україна чекає на рішення Венеціанської комісії щодо зазначеного закону.

Разом з тим, підкреслила І.Геращенко, «ми будемо доносити свою позицію, яка базується на захисті права всіх українських дітей вивчати і мову національних меншин, і державну мову».

Джерело

 

Додатково

Поділитися:

Документ Венеціанської комісії Rule of Law Checklist перекладено українською мовою

Влітку цього року відбулася публічна презентація видання українського тексту Rule of Law Checklist, розробленого і затвердженого Венеційською Комісією на 106 пленарній сесії 11-12 березня 2016 року.

Метою Rule of Law Checklist стало слугування документу інструментом оцінки стану верховенства права в окремій країні через оцінювання відповідних конституційних і законодавчих структур, законодавства та судової практики.

Програма «Нове правосуддя» ініціювала підготовку цього видання й погодила з Радою Європи відповідним чином його переклад і друк.

На веб-сайті ВАСУ розміщено електронну версію видання для ознайомлення та його практичного використання у своїй роботі.

Додаток: Rule of Law Checklist («Мірило правовладдя»)

Джерело

Поділитися: