Зараз пішла дуже нездорова тенденція затикати рота всім, хто не на фронті або в бомбосховищі. Прикметно, що частіше всього затикають рота не фронтовики, а звичайні цивільні або тероборона Івано-Франківська. Бо ж є час писати і натхнення є. Не треба так. Давайте не знецінювати інших. Нам доведеться пройти дуже довгий шлях визнання, що кожен, хто допомагає нашій перемозі, – свій. І нема чого ділити, як ублюдочні комуністи під час Другої світової, на героїчних фронтовиків і жалюгідних тилових щурів. І так, єдність – це не згуртуватися навколо Арестовича. Єдність – це берегти своїх і разом йти до перемоги.
Читати далі