Ми не зміняли життя на життя. Ми обміняли вбивць і терористів на невинних

Петро Порошенко

Звільнення українців – бранців Кремля – це велика і радісна подія не лише для них самих та їхніх родин, а для кожного українця в усьому світі. Вітаю наших з поверненням додому! Цьому щиро радіє вся Україна!

Як п’ятий президент України, причетний до звільнення тисяч наших співвітчизників, знаю, що простих і лінійних рішень тут не буває. Пишаюся тим, що виборене нами ще весною рішення Міжнародного морського трибуналу приперло Путіна до стіни і спонукало нарешті звільнити наших героїв.

Сьогоднішній піднесений настрій не повинен нас розслабляти. У нас попереду виснажлива боротьба із запеклим ворогом України, сильним і підступним. Це спільна справа влади і опозиції.


Віталій Гайдукевич

Визволяти своїх – правильно. Не правильно доводити до ситуації, коли можеш заплатити за визволення лише здачею державних і національних інтересів.

Сьогодні день емоцій і радості. До питання “якою ціною” повернуться навіть не завтра і точно не усі. На жаль, питання ціни в принципі мало кого обходить. Але в усій цій історії наші люди стали для Путіна капіталом, за який він виручив все, що хотів. І в Україні, і на Заході.

Звісно, життя безцінне. Але давайте не забувати – хтось віддав життя за те, щоб з Путіним не розплачувались шматками незалежності.

І коли сьогодні будете радіти прізвищам звільнених, замисліться – за їх волю розрахувалися тим, що своїми життями купили Шаповал, Хараберюш, Галва, Мединський і ще тисячі українських вояків. А ще – майбутнім Ваших дітей.

Це важливо, щоб усвідомлювати цінність того, що у нас було і від чого ми зараз малодушно відмовилися.


Джон Смит

– Владімір Владіміравіч, умоляю вас! Я стану перед вами на колени, только не ставьте на колени Украину!

В результаті сам став на коліна і поставив на коліна Україну.

“Масштабний обмін”. 35 на 35. Масштаб вражає.

Моряків звільнили під особисте зобов’язання Уповноваженої з прав людини Денісової. Україна не тільки злила Міжнародний суд з морського права, офіційна українська особа зобов’язалася перед агресором, що моряки після звільнення будуть виконувати КПК агресора (відео). Зеленський визнав російський суд.

Цемаха Зеленський віддав, коли моніторинг виконання Росією вимоги Міжнародного суду звільнити моряків і кораблі без жодних умов закінчується за тиждень. А далі закриття морських портів. Не використав цей аргумент.

Фактично просто віддав ключового свідка по Боїнгу, при захопленні котрого загинув український розвідник.

Фактично 35 зрадників, вбивць, шпигунів, серед яких корегувальних обстрілу Маріуполя, під час якого загинуло 30 людей, ми віддали за 11 цивільних заручників. Троє серед яких взагалі самі поїхали в Рашку.

Українські спецпризначенці, захоплені ще під час Дебальцевого, продовжують сидіти. На кого тепер міняти українських військових в лугандонських ямах, незрозуміло. На мавп, на котрих Путіну плювати? Одного Цемаха можна було обміняти на їх всіх.

Ганчірки дири і рашки вивісили в Станиці Луганській. Відвів війська, і росія одразу захопила нашу землю.

Вбивства українських військових під усмішки про перемир’я.

Розмови про готовність дати офіційну російську мову частині нашої території. Тисячі українських військових загинули за легалізацію путінських бойовиків в тілі України.

Мір любой ценой.

Плясав перед Путіним в якості шута. Продовжує плясати перед путіним в якості президента.

* * *

Шут навіть картинку не отримав.

Визволенням, виявляється, займався Рабінович. Виявляється, він – такий майданівець, ну такий майданівець, ви просто всього не знаєте, що знає Карпюк, і він займався звільненням Карпюка… З яким вони давно знайомі.
Звичайно, в цьому і президент був задіяний, так, на підхваті, але основна заслуга у Рабіновича і Медведчука (відео).

Шуту насцяли в обличчя.
Шут хотів бажане шоу, навіть віддав для цього Цемаха, якого він не захоплював, але навіть бажане шоу не отримав. Росіяни обернули шоу на користь кремлівської п’ятої колони.

* * *

Лол кек шатун, ага, не раскачівайтє лодку, у вас всє, кто протів барігі – агенти крємля, ато путін нападьот, геге.

Історія знає багато випадків, коли командування навмисно посилало добровольця у полон ворога. В тому числі і наша історія. І розвідника там не просто кидали у в’язницю, як моряків. Його катували. А він не просто тримався, він переконливо вдавав, що зламався під тортурами, щоб вороги упевнилися, що спіймали справжнього язика. А після вдалої операції його не звільняли. Ні. Він гинув. Та тисячі його побратимів було врятовано завдяки йому.

Зелені ботоферми дують фанфари і розповідають, що Володя звільнив моряків, яких Порошенко навмисне послав в полон. І хоча це тупа брехня, а що Порошенко зробив би точно – це не профукав би скористатися наслідками. Якби завдяки рішенню Міжнародного суду ми домоглися закриття портів для Росії, а також зняття блокади наших морських портів, то Росія отримала б урок назавжди: українські кораблі атакувати безкарно вилізе боком.
І ми б зберегли багато життів у майбутньому.

Але замість Богдана Хмельницького обрали шлємазла. І всі задумки Хмельницького, Кривоноса, Богуна, Виговського і Нечая шлємазл злив в унітаз. Ось що ви добилися своїм гигиканням про шатун.

Натомість тепер байки про близький мир з ворогом. Він намагається знищити нас тисячу років, і тут з чогось мир. Клініка.
В Ізраїлі підписали такий мир з ворогом. Про це не розповідають ботоферми Федорова. Легалізували ворога на своїй землі у вигляді “народної міліції”.
Ізраїльського підписанта через рік убили самі ж ізраїльтяни.
А війні не видно кінця-краю.


Юрій Гудименко

У меня есть ощущение радости выигранного боя и ощущение горечи проигранной войны одновременно.

Не знаю, как это описать. И сформулировать лучше не знаю как.

Извините.

 

 


Victor Tregubov

У тезі “немає нічого ціннішого за людське життя” під час війни мене бентежить лише одне.

Що будуть робити її послідовники, якщо наступного заручника росіяни запропонують поміняти на Харківську область?

 

 


Гліб Бабіч

З поверненням!

Вибачте, що не всіх.

Вибачте, що вже в іншу країну.

Вибачте, що в таку ціну.

 


Олександр Дедюхін

Практически у каждого из нас есть друг, который погиб, защищая Украину. Друзья в могилах, но мы продолжаем приходить к ним в гости, теперь уже на кладбище, и рассказывать о происходящем, делиться впечатлениями и радостями. С такими друзьями можно и посмеяться, и побухтеть. Всплакнуть и улыбнуться.

В последнее время мне все сложнее улыбаться. Раздражения куда больше. И даже если провластные СМИ и полезные идиоты вовсю трубят об очередных достижениях зеленодранцев, мне становится больно.

Сегодня вроде бы мы имеем повод для радости: возвращение наших пленных. И знаете, когда в прошлый раз мы все (кто в аэропорту, кто у экранов телевизоров) встречали украинцев, вернувшихся домой, нас душили слезы радости. Но сейчас в районе кадыка застыл комок отчаяния. Над нами смеются Путин и дьявол.

Да, наши моряки и многие другие пленные вернулись домой. Это хорошо. Но если раньше возвращение пленных всегда было победой, то теперь это поражение.

Путин моряков должен был ОТДАТЬ по решению международного Трибунала, иначе рашка получала бы новые санкции. Путин умудряется их ПРОДАТЬ нам за военных преступников, которые могут свидетельствовать против него.

Наши солдаты и офицеры ВОЕВАЛИ с империей-агрессором, они жертвовали собой ради победы над врагом. Они клали жизнь и здоровье за нас с вами, в том числе и в московских застенках. А теперь получается, что все жертвы были напрасны. Их похерили просто потому, что Владимир Зеленский не считает Владимира Путина своим врагом. Зеленский и Ко годами пресмыкались перед российскими деньгами и запоребриковскими хозяевами. То же самое он продолжает делать и сейчас…

Сенцов писал: «Не нужно меня освобождать любой ценой». Но это происходит, идет освобождение заложников ценой сдачи интересов Украины. На мосту близ Станицы Луганской уже сняли украинские флаги. Зеленая власть перестает стрелять и отдает важных свидетелей.

Мы куплены дорогой ценой. Зеленодранцы наши сокровища спускают в унитаз и спасают Путина.

Доколе будет сие?

Что мне говорить погибшему другу, когда я приду к нему на могилу?


Helgi Sharp

Сегодня – один из особенных дней, и не хочется думать о цене вопроса – о ней я подумаю завтра.

Хочу только заметить, что заслуги Зеленского (который всё чаще начал повторять словосочетание: “Я и Путин…”) в сегодняшнем событии нет. Просто так решил кремлёвский царёк, и лишь потому, что у него на это были свои причины.

Так что давайте без пиетета – настоящую цену сегодняшнего события мы узнаем позже. Хорошо, если она ограничится Стокгольмским синдромом или синдромом Савченко у кого-то из освобождённых, но, подозреваю, сегодняшняя сделка может стать первым шагом к сдаче наших позиций по другим фронтам.

А ребятам здоровья, праздника от встречи с родными и скорейшей адаптации к реалиям сегодняшней Украины.

P.S. Кстати, переводчик Гройсмана тоже был на борту российского самолёта, и это второй после Цемаха человек, ради которого так поднапрягся Кремль.


Oleh Yermokhin

«Якщо Цемах – такий важливий свідок, чому Кремль його досі не прибрав?»

Сідайте зручно, мої дорогенькі конспірологи і слухайте уважно.

Злочинні організації побудовані таким чином, що кожен причетний до неї гарантовано отримує захист. Звичайно, що до тих пір, поки він не зрадив. Тоді можна сьорбнути чайку з полонієм, або тупо отримати цеглою по кумполу.
Якщо вбивати своїх «солдат», інші «солдати» не будуть виконувати ваших наказів. Тут виключно діло принципу. Ти виконуєш все що тобі наказали, а ми тебе дістаєм з любої жопи, за будь яку ціну.

Якщо би Цемах дав «цінні показання», як бреше Зєля, він би ховався в посольстві Нідерландів, а не летів до Москви.

Так що ніхто його там не вб‘є. І нікому вони його не видадуть.


Филипп Духлий

Не разделяю всеобщего ликования.

Украина перестает быть субъектом, мы идём дорогой быстрых побед, меняя стратегию на тактику, переходим к более примитивным реакциям. Нас загоняют по уже проложенному маршруту.

Порошенко играл вдолгую. Было уже решение трибунала по морякам, и в сентябре начались бы санкции и аресты имущества. Цемах был одним из главных свидетелей. И если завтра он в россии заявит, что показания из него выбивали под давлением, то можно про него забыть, и голландцы его не увидят больше, а его показания никто не будет рассматривать.
Были отпущены также убийцы наших солдат и офицеров, и они уже не понесут наказание.
Мы подыграли путину, вывели его из-под удара. И, судя по всему, это только начало.

Зеленский играет вкороткую. Здесь и сейчас, не думая о стратегии. Даже непонятно, как теперь будут идти следствие и суды по отпущенным. Высшие государственные чины Украины помогли им избежать правосудия. Но они об этом не думают.

Мы сейчас выиграли бой. Пленные освобождены. Но все идёт у тому, что мы проиграем войну, и нас вернут назад в малороссийское стойло. А все жертвы в этой войне были зря. Но это ж не их война, этим, у власти, насрать. Она только мешает, как и нашим западным партнёрам. Сорри, это бизнес, солдат, ничего личного.

Россия никуда не денется, будет также воевать с нами и делать все, чтобы не было независимой Украины. А с руководством, которое не думает наперед и живёт короткими победами, это будет легко.

Тут сложно принимать решение. Думаю, если бы самих пленников спросили, готовы ли они на такой обмен, – это был бы тяжёлый выбор.

Спасибо тем, кто рискуя жизнью притащил сюда Цемаха, спасибо нашим героическим морякам, спасибо пленникам, которые не сломались, и тем, кто воевал и продолжает воевать.

И позор тем, кто работает статистом по чужому сценарию не в своей игре.


Валерій Прозапас

Піраміда говорячих голів на чолі з Антоном Гєращєнко запевняла, що як свідок Цемах був неважливим.

А Баканов каже, що відсутність Цемаха в списку зупинила б переговори з РФ про обмін, тобто для РФ він був чомусь ключовим персонажем

Хтось один з них бреше.

Хоча в епоху постправди це вже неважливо.


Костюк Олександр

Недалекі прихильники Зеленського дуже вихваляють свого кумира за звільнення кремлівських заручників. Так, Зеленський і Путін здійснили обмін. Путін віддав фактично випадково набраних ним заручників. Сенцова, Кольченко взяли в Криму за надуманими звинуваченнями. Панов сам навіщось поїхав в Крим. Гриб поїхав на зустріч з дівчиною. Сущенко поїхав до родичів в РФ. І т.п.
Зеленський взамін віддав частину суверенітету та міжнародної підтримки України.
Це і є чудовий, рівноцінний обмін?

Тоді просте питання до прихильників Зе: завтра путін за тим же принципом набере в Криму, Білорусі, РФ вдвічі, втричі більше таких самих заручників. Як Кольченко, Гриб, Сущенко . Випадкових людей, можливо, з проукраїнською позицією, за надуманими звинуваченнями. Таких в Криму, Білорусі, РФ тисячі.
Питання – на що ви готові будете міняти нових заручників? Вода в Крим? Автономія «нарота Донбаса»? Прямі переговори з маріонетками кремля? Федералізація? Російські губернатори в Києві, Одесі, Львові? Мотороли і Гіві в ВР? Кадирівці у ваших хатах?

Терорист перестає брати заручників тільки тоді, коли отримує відсіч. Коли він несе втрати за свій тероризм. Коли його карають: санкціями, міжнародним судом, конфіскацією майна, збройним опором. Віддавати терористу взамін заручників те, що він вимагає, – це заохочувати терориста брати нових заручників. В рази більше. І поводитися з ними в рази жорстокіше.


Mason Lemberg

Порошенко за 5 років звільнив з російських тюрем і підвалів Донбасу 3244 полонених.
Без здачі інтересів держави Україна.

Зеля звільнив міжнародного терориста під особисте зобов’язання.
Зеля звільнив путіна від відповідальності за війну в Україні, збитий Боїнг і піратство.

* * *

Давайте відділимо зерно від полови.

Розвиток подій є цілком прогнозованим.

Було очевидно, що після тижня поїдання гівна зеля сьогодні включить на повну всіх своїх гівновбросерів і ботофабрику, щоб прославляти його і створювати імідж миротворця та державника.
Були очевидні їхні меседжі про “главноє пацани вдома”, що абсолютно рівно месежду “главноє – мір”. Але ні. Главноє – це ціна, яку ми заплатили і ще заплатимо.
Було очевидно, що справжню далекосяжну перемогу від цього отримає медведчук, який посилиться від цього, канали якого і російські канали роблять медведчука переможцем, і для прихильників якого “Главноє – мір” є природнім меседжем навідміну від прихильників зелі.

Є очевидним, що прихильникам зелі пофігу ці полонені хоча б тому, що їм пофігу війна, її для них не існує.
Раніше, за Порошенка, ці істерички фальшиво оплакували загиблих, щоб маніпулювати на смертях проти Пороха, зараз вони фальшиво радіють.
Раніше, коли Порошенко обмінював 3200 полонених українців, вони не раділи, вони проклинали, бо не всіх звільнив, бо не такий обмін, бо це захарченко відпустив і т.д.
Сьогодні вони фальшиво радіють.

Чого вони радіють, якщо війна їм пофігу? Вони не звільненню радіють, радіють тому, що нарешті в них з’явився аргумент, виправдання – чому вони голосували за клоуна.
Разом з тим очевидно, що їх награна радість вже завтра пройде.
Бо ж найвищою цінністю в їх житті є ціна комуналки і ковбаси.
Тому абсолютно пофіг на них.

Що ж робити нам, тим, хто дійсно щиро радіє поверненню наших, але переживає за ціну цього повернення?
Нічого, усвідомлювати, що ціна, яку ми заплатили і заплатимо, дуже велика.
Сьогодні зеля звільнив путіна від санкцій морського трибуналу.
Сьогодні зеля звільнив путіна від санкцій ЄС. Не маю сумнівів, що ЄС тепер зніме частину санкцій.
Сьогодні він демонтував нашу підтримку в світі, і незабаром ми залишимося сам на сам з х*йлом.
І ще невідомо скільки зданих територій і скільки життів забере процес колонізації України, розпочатий такою радісною подією.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Перетнувся зі знайомим – від обміну радіє несамовито. Мовляв, війна закінчується, нарешті. Сам на війні він не був – був я. А він від війни втомився…

І раптом я збагнув, чого вони радіють. Від чого втомилися…

Від страху. Вони всі ці роки шалено боялися опинитися на війні, в траншеях. Боялися, що призовуть.

Ми від страху пішли на війну, а вони… А радіє, насправді, той хто радіє останнім.


Андрій Шор

Когда кто-то пишет, что что-то надо сделать “любой ценой”, как правило, это значит, что лично он ничего платить не собирается.

 

 

 


Никита Соловьев

В спорах об обмене есть один аргумент, который меня просто несказанно раздражает. Это постоянное поминание обмена израильтянами Гелада Шалита на тысячу с чем-то террористов. Вумными словами это называется аппликативный перенос. А попросту говоря, натягивание совы на глобус.

Израиль является в военном (и не только) отношении региональной сверхдержавой. В случае полномасштабного военного столкновения Израиль в состоянии размазать своих противников полностью. Что временами и демонстрирует, задействуя весьма небольшую часть своих возможностей, когда террористы совсем теряют берега. И если возникает такая необходимость, то Израиль в состоянии поставить на колени или уложить в гроб своих противников в регионе без помощи мирового сообщества, а временами вопреки его мнению. Это та база, тот контекст, в которых принимаются подобные и все остальные решения в конфликте.

Мы же находимся в войне с противником, кратно превосходящим нас в военном отношении. Да, за последние годы наша армия возмужала и в состоянии эффективно противостоять ограниченной агрессии РФ. Но совокупный военный потенциал все равно не сопоставим даже без учета ЯО. А давление мирового сообщества – это чуть ли не важнейшее наше оружие в войне с РФ. И это та база и тот контекст, в котором все решения должны принимать мы.

Напомните мне, во времена войны за независимость или Войны Судного дня были у Израиля прецеденты подобных ультра асимметричных обменов как в истории с Шалитом? Возможно я чего-то не знаю. Но что-то мне подсказывает, что подобное было невозможно.

Вот когда мы окажемся в ситуации, что не будем полноценно применять против врагов всю свою военную мощь только из гуманизма и опасения обвинений в геноциде, когда технически для нас будет реальным полное уничтожение военными средствами противника в течение дней, максимум недель, тогда я признаю подобный аргумент абсолютно адекватным и разумным. А пока ситуация кардинально иная, давайте попытаемся притвориться взрослыми и обсуждать принимаемые решения с учетом реальности.

Это очень напоминает регулярно звучащие в качестве аргумента рассказы то об уровне социальной защиты в США, то об обамакер, то о дискуссиях вокруг безусловного дохода. При этом обсуждать подушевой ВВП и прочие странные вещи, сделавшие это возможным, людям скучно и неинтересно. И от предложений перейти к уровню соцзащиты в США в те времена, когда США становились мировым гегемоном, почему отказываются.


Ivan Lapchenko

Лента задолбала рассказами, как “Израиль обменивает 1000 на одного”.

Зайчики, Израиль не только “обменивает 1000 на одного”, он еще и мочит террористов всеми доступными ему способами. Даже в жилых кварталах, где так любят прятаться палестинские террористы (и их братья лугандонские). Про “стук в крышу” слышали?

Это совсем не то же самое, что тупо выполнять требования терров по обмену заложников и ждать, кого еще они захватят и что потребуют взамен.

Совсем не то же самое, что запрещать стрелять в ответ и тупо смотреть, как растет число твоих погибших на этой войне.


Іван Хомяк

Quo Vadis?

“Я гадаю, що перший етап виконано. Я повинен підтвердити, що я як Президент України і президент Росії Володимир Путін зробили все, що пообіцяли, і зробили все, не змінюючи по ходу наші домовленості”.

Нікого не зацікавило, яку другу умову виконає команда Коломойського заради зміцнення своєї абсолютної влади та можливості швидко та безкарно видоїти з держави всі соки?

А яка буде третя, четверта, середня, прикінцева умова?.. Коли вже ми повністю відбілимо Путіна, виведемо його із під санкцій, візьмемо на себе провину за Керч, за Боїнг, за Донбас, за Крим? Коли почнемо бойовикам і сім’ям російських найманців та строковиків платити компенсації, а Росії репарації за 23 роки окупації Криму Україною? Іронія, сарказм, фантастика?

Ні, мої дорогенькі, це наше близьке майбутнє. Ми ще росіянам віддамо все, що маємо, та підемо до них на відробітки, щоб компенсувати за моральні незручності, які їм спричинили протягом останніх п’яти років…

* * *

Хакери і програмні інженери

Ти можеш бути крутим програмістом, придумувати шикарні алгоритми, але це не гарантує тобі перемоги над хакером.

Я спостерігаю, як щодня свідомість українського населення хакають. Цинічно і вміло. Ось сьогодні знову. Нам, програмним інженерам, цього не змінити.

Справа в тому, що для нас важливо, щоб система працювала. Ми відчуваємо себе її частиною. Тому жоден наш алгоритм не допускає загроз для неї навіть у віддаленій перспективі.

Хакеру це все пофігу. Негайний результат за будь-яку ціну. Після хоч потоп.

Тому ми програємо (наголос поставити за вподобою). Система ляже. Але ляже із щасливими дебільними усмішками абсолютної більшості населення…


Анна Оскомина

На мою думку, головне, що нас відрізняє від 73% – це горизонт планування та передбачення подій. “Врємєнщікі”, які не бачать далі власного носу, вибрали таких самих “врємєнщіков”. Тактична перемога ціною великих майбутніх поразок. Наполеонівські обіцянки, що роздмухують значні сподівання, але обернуться згодом величезним розчаруванням. Популістські порухи, яки тішать зараз гонор люмпену та плекають його зловтіху, але б’ють по довгостроковим перспективам країни. Жадоба, помста, понти та пил у вічі дурному ошуканому населенню, більш нічого. Кажи їм те, що вони хочуть чути, відволікай їх увагу яскравими обгортками, а сам роби, що заманеться.

Я радію, що наші люди вдома. Я не схвалюю тієї ціни, яку за це заплачено. Я не підписувалася на те, щоб вбивці з руками по лікоть у крові українських людей та європейських малюків залишилися непокараними за свої злочини. Ба більше, вернулися до Кремля героями.

Мені кажуть, а от якби твій чоловік чи син був серед полонених?
Окей, в цю гру можна грати вдвох. А як щодо того, що вбивця твого чоловіка чи твоєї дитини був зараз серед тих, хто повертається зворотнім літаком у країну, яка спонукала його на вбивство? Що ти відчував би? Біль? Відчай? Зраду?

Ми не зміняли життя на життя. Ми обміняли вбивць і терористів на невинних.
Ми не просто прогнулися під шантажиста. Ми вказали йому досконалий шлях впливу на себе. Хапай невинних, шантажуй, міняй на своїх асасінів, ще й з великим політичним зиском для себе.

Ми посунули гросмейстера, отримавши взамін тупенького пішака у короні ферзя.


Роман Доник

На следующий обмен террористов и российских наемников, россияне опять наловят граждан Украины, которые поедут в РФ по делам, в гости, к родственникам, по работе.

Одно радует, что практически все, кого Россия будет отлавливать для следующего обмена, будут сторонники Зеленского и мызамировцы.

 


Ірина Геращенко

Україна своїх не кидає! Так було, так є і так буде. Вітаємо українських моряків і бранців Кремля на волі! Це щасливий день і подія, яку всі ми чекали. Щаслива за наших, які на волі, за їх багатостраждальні родини. Безмежно захоплююся мужністю і патріотизмом украінських бранців, яких не зламала тюрма, й силою їх родин, які боролися за своїх близьких.

ДЯКУЮ всім, причетним до звільнення. Президенту Зеленському, його команді, урядовцям, дипломатам, СБУ, ГПУ, омбудсмену, всім переговорникам.

Особлива подяка й групі, яка була сформована ще президентом Порошенком і представляла Україну на слуханнях морського трибуналу в Гамбургу, бо без цього рішення на користь України, з вимогою негайного звільнення моряків і кораблів, не було б сьогоднішнього щасливого дня.

Дякую президенту Порошенку за всі його зусилля всі ці роки для звільнення наших. Дяка всім причетним до переговорів і звільнення, знаю, який це важкий, виснажливий процес.

Також дякую всім людям доброї волі з усього світу, які ці довгі роки і місяці підтримували Украіну і наших бранців, вимагали їх звільнення, виходили на мітинги, підтримували родини.

Наша команда так само віддано боролася за бранців і моряків, ми готові були передати РФ засуджених в Україні росіян в обмін на політв‘язнів Кремля, неодноразово передавали списки з прізвищами більшості з тих, кого сьогодні передали Москві, аби витягти наших. Прикро, що Кремль роками блокував цей процес і вкрав кілька років життя в украінських політв’язнів і їх родин.

Але слава Богу, що нарешті украінські герої на волі. Емоції переповнюють. Вітаємо ВАС в Україні! Це новина, яка об‘єднує країну і всіх українців, всіх людей доброї волі.

Р. S. Щиро бажаю новій команді, щоб якнайшвидше відбувся наступний етап звільнення і вдалося витягти всіх наших з ОРДЛО, яких там катують роками. Не забуваємо про всіх інших наших бранців, і, дай, Бог, сил витягти всіх.

Р.Р.S. В грудні 2017 РФ разом з ОРДЛО намагалися включити росіян, засуджених в Україні, в списки на передачу ОРДЛО. Команда Порошенко тоді витримала шалений тиск, в тому числі ззовні, і шантаж РФ, але ми чітко заявили, що росіян передамо тільки РФ в обмін на політв‘язнів Кремля: Сенцова, Сущенка, Кольченка, Панова, Гриба, Карпюка, Клиха, інших. Сьогоднішній день засвідчує, що це було правильно.

P.P.P. S. Дивлюся трансляцію з аеропорту і плачу від щастя!

* * *

Я відчуваю щастя!

В списку звільнених ті, за кого Україна роками боролася на всіх майданчиках.

Рада, що окрім Сенцова, Сущенка, Кольченка, Карпюка, Панова, чиї імена знає весь світ, в списку звільнених є Олексій Сизанович, скромна літня людина, наш патріот і партизан з Луганська. Я вперше публічно можу сказати, що це Герой, який діяв в тилу ворога. Його катували, вивезли в Ростов, там судили і потім тримали в тюрмах в Сибіру. Ми кілька місяців розшукували його і будь-яку інформацію, РФ приховувала факт вивезення і суду. І саме його кейс був для нас в Мінську важливим для тиску на РФ і ОБСЄ, на Гризлова і Ко, всупереч їх доводам, що, мовляв, українці в російських тюрмах не мають відношення до війни, і їх прізвища не можуть обговорюватися в темі звільнення.

Всю інформацію щодо заручників і нюансів переговорного процесу наша команда передала новій команді президента Зеленського відразу після інавгурації.

Ну, й ще одне, важливе. В грудні 17 РФ разом з ОРДЛО включила в списки більшість тих росіян, яких сьогодні передали Москві. Нас тоді поставили перед фактом і шантажували, що ніякого обміну не буде, якщо ми їх не віддамо. Тоді президент Порошенко і наша команда чітко заявили РФ і нашим західним партнерам, що ми готові передати цих реальних злочинців з російськими паспортами тільки в обмін на політв‘язнів Кремля. Ще 2 роки тому ці росіяни в українських тюрмах написали листи на Путіна з проханням забрати їх в РФ. Добре, що нарешті він їх «прочитав».

То все таке, головне, що наші дома. Я дякую президенту Зеленському, Президенту Порошенку, який докладав всіх зусиль для звільненя.

І, ключове, гасло «Україна своїх не кидає!» є для нас об‘єднуючим. Для країни.


Владимир Завгородний

Ну, в общем, МИД РФ хорошо подытожил события сегодняшнего дня.

“В отличие от своих предшественников, новая администрация В. Зеленского продемонстрировала здравый подход и ГОТОВНОСТЬ К КОМПРОМИССАМ.”

“Для успешного разрешения накопившихся комплексных проблем на Юго-Востоке Украины местным жителям нужно, прежде всего, почувствовать изменение отношения к себе СО СТОРОНЫ КИЕВА, которое бы, в первую очередь, выражалось в ПРЕКРАЩЕНИИ ОБСТРЕЛОВ, отмене торгово-экономической и транспортной блокады, восстановлении социальных выплат и пенсий.”

“Очевидно, что привычка винить Россию во всех бедах Украины должна остаться в прошлом. Постоянная антироссийская риторика не приблизит страну к решению реальных внутриполитических и экономических проблем. Россия как один из гарантов Минских соглашений подтверждает готовность и далее содействовать любым конструктивным шагам, направленным на достижение согласия между сторонами ВНУТРИУКРАИНСКОГО КОНФЛИКТА. При этом ключевую роль в нормализации ситуации на Украине должны сыграть новые украинские власти.”

“Надеемся, что согласованное взаимное освобождение лиц послужит консолидации всех здравых политических сил на Украине вокруг идеи скорейшего завершения кровопролитного конфликта и НОРМАЛИЗАЦИИ ДОБРОСОСЕДСКИХ ОТНОШЕНИЙ с Россией.”

Ну вот, собственно. План действий на осень-зиму.

И чё теперь?


«Це ляпас будь-кому, хто хоче правди по MH 17» – Нідерланди про видачу Цемаха

Глава МИД Нидерландов: Мы сожалеем о передаче Цемаха России

 

Фото на заставці © Михайло Марків

Поділитися:

Дежурные темники Кремля от «Новой»

Антон Швец

“Новая газета” реально сегодня отработала все темники Кремля. Кокозиционеры хреновы.

Честнейшие журналисты НГ заявили, что Кремль хочет в прямых переговорах обменять Сенцова на Ярошенко, Бутину и Бута (данные от российско-украинской группы по обмену, якобы).

Такое предложение публично, конечно, даже российскому МИДу тяжело озвучивать (Захарова съехала, что не слышала) сходу, так как Ярошенко взяли за перевозку кокаина, Бута за торговлю оружием, а Бутину за шпионаж, которого РФ не признала.

И хрен на самом деле с ней, с Бутиной, – не признавать своих агентов нормальная практика в деле разведок, в США даже отдельная постанова по теме есть “Родина тебя предаст сынок и будет говорить что ты х*й до самой твоей смерти, потому не попадайся”. Бутина даже в украинском аспекте через связи с УАВЗ и Учайкиным более интересна, чем ее эпикфейл в США. Ну, серьезно, шпион, которого задерживают после перевода 3500 на карту, потому что вот типа она все сбережения вывела, – это мегалол. Все сбережения – цена двух билетов на регулярные рейсы из РФ в США, серьезный, б*дь, шпион, штатная красная ворописька из конторы.

Но Бут и Ярошенко – это ололо.

Бут был пойман на продаже оружия ФАРК, колумбийским кокаиновым левачковым повстанцам. Их реально так и называют в Колумбии “наркопартизаны”. Это именно с Бута рисовали Оружейного Барона с Николасом Кейджем. Там у чувака в анамнезе всё, вот всё вообще, даже больше, чем в фильме. Чувак сидит в тюрьме как бог, за его меню посольство рф в США решает с Минюстом США.

И его реально готовили к выдаче в рф, но чет у него это энтузиазма не вызывало, а потом и Минюст США передумал. Выращивал чайный гриб и гнал из него самогонку, которой угощал других арестантов и надзирателей, за что ему накинули срока. Ну, короч, просто эпический х*й, и сидит тоже эпически. И что с ним делать, никто не знает.

Ярошенко поймали на организации перевозки кокаина в Монровии (Либерия, Африка, бамбата еба) типа местными спецами, которые тут же сдали его ДЕА. Дело на четыре тонны кокаина за одну поставку. Вы не поверите, поставщик кокаина – ФАРК. Какое, б*дь, совпадение. На задержание Ярошенко сразу начал бугуртить МИД 3,14орахии, но было уже поздно, там спецоперация была достойная отдельной статьи. Ну, и сразу после того, как взяли Ярошенко, кокаиновый трафик по российской теме резко сместился, и никто не особо понимал куда, пока Патрушев из Аргентины немного кокаина в самолете не перевез диппочтой.

Как вы понимаете, поддерживать их Кремль поддерживал, но в рамках консульской поддержки своих граждан, хотя все всё понимают. Менять их как агентов на “агента” Сенцова, конечно, можно, но есть большие сомнения, что США отпустят Ярошенко, и есть большие сомнения, что Бут, после разговоров с понятно кем, горит желанием переехать в российскую тюрьму.

Так что я обоими руками за такой обмен, но чет не верю что США даст согласие.

Ну, вы же под посольство придете потребовать у американцев обеспечить обмен, не зассыте? Ваши ж друзья из Новой сказали, что правда, значит, правда?

 

На фото: Виктор Бут. © Валерий Мельников / Коммерсантъ

Поділитися:

Петро Порошенко провів телефону розмову з Ангелою Меркель

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Співрозмовники скоординували позиції напередодні зустрічі канцлера ФРН та президента РФ. Петро Порошенко та Ангела Меркель обговорили ситуацію на Донбасі та подальші зусилля, в тому числі миротворчі, для забезпечення прогресу у мирному врегулюванні.

Особливу увагу Петро Порошенко приділив питанню звільнення українських заручників та політичних в’язнів, які незаконно утримуються на тимчасово окупованих територіях та в Росії, зокрема необхідності негайного звільнення українського режисера Олега Сенцова.

Президент України та Канцлер Німеччини також обговорили безпекові виклики, пов’язані з будівництвом «Північного потоку-2».

Співрозмовники узгодили графік наступних контактів у рамках подальшого розвитку двостороннього діалогу.

Джерело

Поділитися:

Нас всех этой ночью немного условно расстреляли

Алексей Петров

Ну, что, самолёт из Салехарда уже куда-то долетел хоть? Или ещё в воздухе?.. А может, не было никакого самолета? И не планировалось, по крайней мере, вчера?! А может, нас снова на*бали, нашли ту веревочку, на которую мы все точно отреагируем, и дернули! Хорошо так смыкнули, больно. А утром сказали, что ошиблись. Бывает, конечно, чего уж там? Во время гибридной войны одного государства против другого все бывает.
(Президент не в курсе, Людмила Денисова не в курсе, ещё десяток людей не в курсе, но вот аппазиционная россиянская журналистка в курсе).

Как вы думаете, почему Лубянка так любит применять ложные расстрелы? Когда ужас неминуемой смерти сменяется эйфорией от того, что ты живой. А затем снова и снова? Так вот, мои дорогие, нас всех этой ночью немного условно расстреляли. В обратном порядке зарядили движение эмоций, но суть одна… Кремль дернул за веревочку. Дал надежду, заставил в неё поверить, а потом стало больно. Очень. И будут постоянно дёргать, ровно до того момента, когда мы не перестанем на это реагировать. Пока не научимся проверять информацию, ее источники, находить подтверждение событию ещё, как минимум, из двух медийных уст.

Кстати, чуть не забыл. Оппозиционные журналисты в самой роиссии или работают под контролем Лубянки, или смотрят на мир с гранитного обелиска. Третьего не дано.

Плакат © Andriy Yermolenko

Поділитися:

А працювати вони вміють?

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Уповноважену Верховної ради з прав людини Людмилу Денісову цілий день маринували під російською колонією, не пускаючи на зустріч з Олегом Сенцовим. У неї не приймали заяву. До неї не виходив ніхто з керівництва. Ба більше, повз представницю Парламенту нашої країни проїхав кортеж російського омбудсмена Тетяни Москалькової, яка на свою українську колегу – нуль уваги, пуд презирства. На очах Людмили Денісової Москалькова чимчикувала по колонії, робила селфі… Не відповідала на дзвінки Денісової…

Російських держиморд не зупиняло навіть те, що гарантії про безперешкодне відвідування українських політв’язнів Людмилі Денісовій дав особисто Путін. Не треба робити припущень – все очевидно. Саме Путін віддав наказ поводитися з Денісовою так. Це – свідоме приниження. Це – відверта зневага. Це – тонка, суто московська підлість. Не можемо Авдієвську промзону захопити – то над представником ВР познущаємося. Хай вся Україна відчує, як представникові її Парламенту плюють в душу і регочуть в очі. Самодовольство слабака, який насолоджується тим, що десь він сильніший.

Як завжди.

І це те, що потрапило на камери. А так само – скрізь. Ми так само з ними воюємо – вони просять переговорів, щось обіцяють, і самі ж порушують свої умови. В таких самих умовах працюють наші дипломати – Москва не залишає жодної нагоди, аби підставити, обмовити, виставити Україну в чорних кольорах. Москва не вважає нас за людей, а відтак – і людяність проявляти до нас не збирається.

І саме в цих умовах доводиться працювати нашим дипломатам, нашим політикам, керівникам, офіцерам СБУ і ЗСУ. От з таким ворогом ми маємо справу.

Але тут ми нічого нового не дізналися. Москва вкотре показала своє ікласте рило, але ми давно знаємо, як воно виглядає. Я про інше.

Я це намагаюся уявити на місці Денісової Лізу Богуцьку – і мені бракує фантазії. Думаю, Богуцька до колонії навіть не доїхала б – вона влаштувала б по дорозі бурну істерику, яка гарно виглядала б на камери, але користі не принесла б ніякої.

Я намагаюся на місці Ар’єва, який б’ється за інтереси України в Брюсселі, уявити Шабуніна – і розумію, що цей чувак почав би шукати корупцію у ЄС, але толку з того для нас було б нуль.

Я уявляю на місці керівника Міноборони Семенченка і… ну, хто бачив, що робилося влітку 14-го з речовим забезпеченням у баті «Донбас», все збагне. Я уявляю Соболєва та Парасюка… Я уявлю Gnaпа… Інших борцунів…

Шановні, ви всерйоз вважаєте, що особи, які навчилися лише пиляти гранти і шукати корупцію навіть там, де її немає близько, принесуть користь своїй країні? Я от думаю про інше.

Денісова принижується, долає душевний біль, по сотні разів відчуває бажання кинути все це до біса, але проривається до Синцова. Бо так треба. Наші дипломати годинами переконують європейських партнерів у необхідності продовження санкцій, і санкції продовжують. Керівництво «Нафтогазу» б’ється в судах за мільярди доларів, втрачені завдяки угодам імені самі знаєте кого. Керівництво Міноборони будує гуртожитки і зміцнює армію.

Соболєви, Лещенки, Семенченки, Богуцькі, Gnaпи, Вакарчуки, Зеленські, Бубенчики, Гриценки та інші у цей час роблять тільки одне – піарять. Самі себе. Вони не намагаються допомогти чинному керівництву – вони хочуть стати керівництвом самі.

От тільки що вони робитимуть, ставши владою? Працюватимуть, як чорні воли? Протистоятимуть Москві, вигризаючи наші території та наших громадян так само, як влада нинішня? Чи робитимуть те саме, що й зараз – піаритимуться?

А вони взагалі працювати вміють?

Поділитися:

Гарантированный садизм небратьев

Джон Смит

Посмотрите эти видео. Наша Уполномоченная по правам человека поехала в рашку и столкнулась с русской подлостью. Путло дал гарантии про свободный доступ к политзаключенным, но вопреки им Денисову не пустили в колонию к Сенцову. Более того кортеж москальковой проехал мимо нее не останавливаясь, а москалькова не берет трубку на звонки Денисовой.

 

 

Посмотрите как свинособаки изощренно издеваются над нашей Уполномоченной по правам человека. Тупо маринуют под воротами. Видят, как она хочет встретиться с Сенцовым, и играют на этом, сначала дают надежду, типа, договорились, а в последний момент тупо не пускают. Обращайтесь в пресс-службу.

Вот это наш враг. Подлая сволочь, которая получает садистское удовольствие, просто обманывая тебя и издеваясь. Вот это – вести с ним переговоры. Посмотрите и больше никогда не пишите ничего про то, что “у Порошенко не хотят освобождать пленных”.

И да. Вот это наша Украина, где государство борется за тебя и сражается, когда ты попал в беду. Денисова практически грудью и голыми руками ловит тот джип из кортежа москальковой. Госчиновник, а искренне переживает. Это не подделаешь.

Эти видео – лучшая пропаганда разницы тех двух миров, которые в Украине и в россии. Как наша Уполномоченная борется за наших, и как их Уполномоченная борется. “Слишком много у уполномоченного дел, чтобы просто так находится в стране.” – вот ответ москальковой, когда она была в Киеве. Приехала, не пустили – ну, и фиг с ними, с пленными.

Смотрите эти видео. Это лучшая пропаганда разницы тех двух миров и двух векторов, которые мы выбрали в Украине и в россии.

Поділитися:

І де обурення адекватних журналістів?

Віталій Гайдукевич

Риторичне…

А це норм, що журналістська спільнота спокійно (тобто ніяк) не відреагувала, що в Києві на медіатусовку приїздить наглухо путінський чувак з ОБСЄ?

Від появи ОБСЄ-персонажа (в якого немає жодних питань до Путіна, але є питання до спецоперації щодо порятунку Бабченка та арешту інформаційного диверсанта і порушника української Конституції громадянина Вишинського) в захваті голова медійної профспілки, пан Томіленко. Цей профспілковий діяч активно вдуває в голови європейцям (перш за все готовим це підхопити – пропутінський пул), що в Україні біда-біда зі свободами. З різних боків Томіленка лєлєють Крюкова, Гужва, колишній медійник Януковича – Іванеско. Совпадєніє?

На ту ж тусу пруться інфобойовики від НТВ. Там же, раптом, з’являється чувак, який по суті каже: “Сенцов – терорист, я в курсах про вибухівку, сам участь брав…”

Про сукупність маразму, що був озвучений на збіговиську, я вже мовчу. Ще трохи і Януковичу б компліменти проголошували – йопта, це ж свєточ демократій був!

І де обурення адекватних журналістів?
Може хтось на знак протесту вийшов з профспілки або ж задав публічно питання – якого біса профспілка відкрито танцює під дуду Москви?

Нє, ну, напевно ж, хтось обурився? Не може бути, щоб ніхто геть зовсім не відреагував?

Поділитися:

Два цікавих кримінали

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Дві класні новини за день.

Перша – ГПУ порушила справу проти нардепа Євгена Мураєва, за його висловлювання про ув’язненого в Росії Олега Сенцова. Мураєв сказав, що Сенцов готував підпали та вибухи, і для частини суспільства через те він – терорист. Порушити справу проти Мураєва зажадали фракції БПП і «Народний фронт» у парламенті, при чому, нардеп Береза (екс-командир батальйону «Дніпро») навіть трохи поштовхав оппоблоківця Долженкова. Чи закінчиться для Мураєва це чимось серйозним – не знаю. Але нехай хоча б потренується ходити на допити в СБУ та ГПУ – ще не раз знадобиться.

Друга новина – затримані власники агрохолдінгу «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») Євген і Марина Сігали. Причина затримання – створення на Київщині незаконного птахомогильника замість переробки залишків курячих тушок, що завдало довкіллю збитків на 200 мільйонів гривень. В пресі скрізь називають Євгена Сигала екс-депутатом від «Партії Регіонів», хоча у парламент він потрапив ще у 1998 р. як депутат від «Народного Руху України», вже у 2002 р. – обрався як депутат СДПУ(о) Медведчука, а від 2006 по 2011 р. Євген Сігал – народний депутат від Блоку Юлії Тимошенко. Попередня зрада Сігалом РУХу у 2006-му Юлію Володимирівну не зупинила – з ким не буває? Сама, либонь, фракцію Лазаренка розколола свого часу…

Під час депутатства Євген Сігал примудрився провернути грандіозну оборудку. Після того, як роздача «Юліної тисячі» (себто, грошей взятого державою Україна кредиту, розданого під маркою “погашення боргу Ощадбанку”) розігнала продовольчу інфляцію, через ВР був протягнутий «антиінфляційний закон», за яким було встановлено обмеження націнки на низку харчових продуктів (у першу чергу – м’яса птахів) у 15%. При цьому оптові ціни виробника закон ніяк не обмежував. Результат – власники дрібних торгівельних точок лягли на бетон пузиком – з такою націнкою вони торгувати не могли. Супермаркети (які така націнка влаштовувала) опанували весь ринок. А виробники підняли ціни та озолотилися.

За інших умов такий закон ВР звісно не прийняла б, але закон був названий «антиінфляційним», і задля його прийняття було влаштоване блокування БЮТом трибуни ВР в день, коли президент Ющенко мав звертатися до ВР зі щорічним посланням.

Очевидно, цей підтриманий фракцією фортель був розплатою з Сігалом за фінансування виборів. Сігал, до речі, щирості не оцінив, перебіг у коаліцію з «ригами» та невдовзі став нардепом від ПР – як і ще чимала кількість нардепів БЮТ. Зрадник раз – зрадник завжди.

На місці слідчих я б поцікавився – оцей птахомогильник з’явився часом не в період між 2007 і 2010 роками? А ще я б на їхньому місці перевірив би таку компанію «Агросоюз Фенікс», чия основна діяльність – виробництво перепелячих яєць і м’яса перепелів. Очевидно, від тої оборудки Сігала «Агросоюз Фенікс» теж виграв нечувано. Ба більше, в одному з інтерв’ю працівники компанії похвалилися, що завчасно уклали угоди з крупними мережами супермаркетів. Часом, там ніякого птахомогильника не створено?

Бо «Агросоюз Фенікс» донедавна належав (а можливо і зараз належить) чоловікові самі знаєте якого екс-прем’єра.

Такі от цікаві кримінальні справи. В період між 2006 і 2014 роками, їх би точно не виникло.

Поділитися:

Не допомагай кремлю шантажувати Україну

Mason Lemberg

Дивіться… відмова нібито (!) Сенцова від зустрічі з українським священиком є дуже логічним кроком з точки зору поведінки кремля. Доступ до Сенцова та інших полонених продовжує залишатися “стерильним”, і до них допускають лише добре контрольованих маріонеток: адвокати, всякі собчаки і т.д.

Тобто, ми й далі не знаємо, що насправді відбувається з Сенцовим та іншими заручниками, бо отримуємо інформацію з контрольованих кремлем джерел.

Ще раз і вкотре нагадую, що образ Савченко (який їй зовсім не характерний) був створений її кремлівськими адвокатами.

Тому ще раз дуже прошу не вестися на інформаційні істерики інспіровані кремлем.

Пропозиція української влади в даному випадку чітка:
Україна не хоче обмінювати тільки Сенцова. Україна хоче звільнити всіх – і Карп’юка, і Павла Гриба, і всіх інших, яких ми готові обміняти на 23 росіян.

Зауважте, російське суспільство й не знає про цих 23 росіян, і ми не знаємо (бо нам не доносять це українські філії кремлівських ЗМІ), але чомусь ми вирішили, що ми в цьому найбільше розбираємося та допомагаємо кремлю шантажувати Україну, маніпулюючи заручниками, до яких має доступ тільки кремль.

 

Не ставайте інструментом маніпуляцій

Поділитися:

Не ставайте інструментом маніпуляцій

Mason Lemberg

Бачу, що багато хто з вас “вдягнув” аватарку #FreeSentsov.
І я вірю щирості багатьох з вас, тим більше, що дехто (згадаю тут Таню) ніколи не забував Сенцова, писав йому листи і т.д.

Але я хочу, щоб ви поглянули на цей тренд #FreeSentsov з іншої сторони, просто осмисливши наступні факти:

  1. Тренд #FreeSentsov став популярним відразу після арешту агента Вишинського з медалями “За повернення Криму”.
  2. До випадку з Вишинським суспільство було в режимі очікування, а зараз суспільство намагаються підняти з цього приводу. І тут треба задати та відповісти на запитання “Кому і чому це потрібно?”
  3. Цей тренд розкачують занадто зашкварені люди, які організовують акції під Банковою і чомусь замість російської влади виставляють вимоги до української влади та українського Президента. Зокрема, у Львові, цей тренд розкачують люди Садового, якому плювати на військових, війну, який вже організовував “блокаду” заради звільнення полонених, яка вилилася в те, що шахтами керує росія.
  4. Цей тренд масово підтримують кремлівські пропагандони, які відкрито заявляють, що треба поміняти Вишинського на Сенцова і чим скоріше, тим краще. На днях до цього всього діла підключили ручну Собчак.
  5. Останнє і найголовніше. Це повне дежавю з історією Савченко – це коли кремль руками підконтрольних ЗМІ мусував тему звільнення Савченко, ставлячи її вище за всіх, в ЗМІ та соцмережах нагніталася істерія, нав’язувалася думка, що її треба звільнити за всяку ціну, а про інших полонених просто забували.

Абсолютно те ж саме ми бачимо і зараз, #FreeSentsov – це добре, це прекрасно, я ЗА. Але що про інших полонених? Чому людей, які так піклуються долею Сенцова, не хвилює доля інших полонених, яких більше ніж сто людей?

Вибіркова емпатія? Я не вірю в вибіркову емпатію, не можна вибірково мати співчуття до окремих людей в звичайних обставинах. Зате можна вибірково мати співчуття до окремих людей в умовах інформаційної істерії, що спеціально провокується та нав’язується людям, в результаті чого люди стають керованими та перетворюються в інструмент досягнення цілей тих, хто стоїть за такою інформаційною істерією.

Один раз українці під впливом інформаційної істерії, керовані щирими почуттями, вже на це повелися, і ми отримали Савченко. Потім багато хто з вас каявся. Не треба каятися, просто не здійснюйте тієї ж помилки ще раз.

І я зовсім не про те, що Сенцов такий же саме, як Савченко. Ні, я маю великі сподівання, що Олег не підведе, і я не маю поки фактів, що свідчать про протилежне.
Але його використовують як заручника, як інструмент для маніпуляції вашими почуттями, як інструмент тиску, для того, щоб добитися виконання українською владою своїх вимог, використовуючи вас.
І я би дуже просив вас зважати на цей факт.

Українська влада за ці роки з полону звільнила 3088 людей, в тому числі більше 1000 військових. А скільки звільнили ті, хто під Банковою ламає стільці? Скільки звільнив Садовий?.. Хоча тут, напевне, правильніше питати, скільки людей залишаються там через таких як Садовий?

Я вірю що більшість з вас є щирими людьми, які співчувають Сенцову і хочуть його звільнення. І я цього хочу, але я вас прошу не ставати інструментом в руках тих, хто тримає Сенцова в заручниках і, маніпулюючи ним, хоче добитися своїх цілей.

Поділитися:

Не Україна вбиває Сенцова

Николай Ткаченко

Знову бачимо заголовки на кшталт “Денисова хоче пояснень в Мін’юсту по справі Сенцова та Кольченка”.

Складається таке враження, що хтось умисно перекладає відповідальність за звільнення українців із російських в’язниць на українську сторону. Вже і РФ “не проти” обміняти (не звільнити негайно без всіляких умов, а саме обміняти, як військовополонених!) Сенцова на Вишинського. Раптом за 4 роки, вони “не проти”. Вже неодноразово бачив версії, що нібито СБУ спеціально Вишинського накрили заради звільнення Сенцова. Мовляв, щоб не допустити його смерті від голодування в російській в’язниці.

Ніби й логічно, але, на мій погляд, непереконливо. Навряд поспішали би, ризикуючи допустити серйозних помилок при розкритті цілої мережі. Тому вважаю, що взяття Вишинського не обумовлене голодуванням Сенцова. А от у тому, що починають тиск заради обміну Вишинського на Сенцова, – сумнівів в мене немає. Ми пам’ятаємо твіт в.о. МОЗ Супрун, перформанс під АП з розбитими стільцями та істерію в засобах масової комунікації.

А тут вже виникає наступна дилема: якщо Вишинський цінний для Кремля (а цінний він може бути лише у разі володіння ним інформацією корисною для України/наших спецслужб), тобто цінність в тому, що він потенційно може розказати, то виходить, що він цінний і для української сторони. Тому він втратить цінність після:

  • надання по максимуму усієї корисної інформації;
  • розкриття справи та засудження його, тобто коли йому вже призначать покарання.

Бо після нього він навряд чимось поділиться. Тому цілком логічно, що росіяни хочуть його витягти якомога швидше. Ну, і ще вони хотіли би знати – що українській стороні вже відомо від самого Вишинського.

Тому тут питання якраз в тому, якщо він досі цінний для України як носій інформації, яка нам може бути корисна задля протидії ворожій діяльності всередині країни (а це, знову ж таки, життя наших громадян та ризик існуванню державності), то чи варто його стрімголов міняти на одного Сенцова. Якщо хтось хоче мені розказати про безцінність людського життя, то відсилаю до “дилеми вагонеток”. Якщо хтось мені хоче закинути, що я проти звільнення Сенцова з російського полону, то тут питання так взагалі не стоїть: витягувати його чи не витягувати? Однозначно витягувати! Але чи потрібно це робити стрімголов і за будь-яку ціну? Чи готові ми поступитися життями інших українців чи взагалі ризикувати Україною у разі його звільнення за будь-яку ціну, коли цього можна уникнути?

Але саме головне тут нав’язування нам (Україні, українській владі та персонально кожному українцю за те, що “зробив замало”) відповідальності за можливий трагічний фінал його голодування. Це все одно що звинувачувати Україну за те, що росіяни збили Boeing МН17. Не ми його вбиваємо. Якщо він веде голодування добровільно заради звільнення УСІХ українців-політв’язнів РФ, то він не має приставляти цим ніж до нашого горла. Не наша вина, якщо його росіяни не звільнять, і він помре. Якщо вірити тому, що голодування було його рішенням, його вибором, його засобом тиску на Кремль, то чому ми маємо цей тиск послаблювати, підігруючи Кремлю?

Вина за його можливу смерть буде повністю на тих, хто його незаконно ув’язнив. В цьому сама суть голодування.

Поділитися:

Павло Клімкін закликав Раду Європи рівнятися на Сенцова, Балуха та Абдуллаєва у захисті своїх принципів

18 травня 2018 року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін взяв участь у 128 засіданні Комітету міністрів Ради Європи на рівні глав зовнішньополітичних відомств, що відбулося в Ельсінорі, Данія.
Павло Клімкін взяв участь у дискусії міністрів, присвяченій актуальним викликам демократичній безпеці в Європі, та заявив, що єдиною ефективною відповіддю на такі виклики є безумовна відданість справедливості та її дієвий захист.

Глава зовнішньополітичного відомства України зазначив, що більше 60 громадян нашої держави, які кинули виклик країні-агресору, та наразі утримуються Росією як політичні в’язні в Криму та на території РФ, є прикладом такої боротьби за справедливість.

П. Клімкін також привернув увагу присутніх до оголошення Олегом Сенцовим безстрокового голодування та закликав присутніх міністрів, а також Раду Європи загалом, активно долучитися до звільнення українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються Росією.

Він також привернув увагу до ситуації довкола Володимира Балуха та Узейра Абдуллаєва і наголосив, що українські політв’язні в Росії та на окупованих територіях Криму та Донбасу рішуче захищають справедливість та принципи, у які вірять.

«Сподіваюся, наші дискусії у Раді Європи та подальші дії будуть гідними тих людей, які мають достатньо сміливості та відданості відповідати на виклики беззаконня та свавілля, які Росія принесла в Європу», – наголосив Клімкін.

Міністр окремо згадав про вшанування цього дня річниці депортації кримських татар, подякував партнерам України в Комітеті міністрів РЄ за ухвалене минулого року окреме рішення щодо ситуації в Криму та висловив сподівання на його імплементацію.

У рамках засідання Міністр повідомив про прийняте Урядом України рішення здійснити добровільний внесок до бюджету Ради Європи.

П. Клімкін окремо подякував міністрам за масштабну програму зі сприяння реформам в Україні, що реалізується за безпосередньої та вагомої підтримки Європейського Союзу та низки держав-членів, зокрема в рамках Плану дій РЄ для України на 2018 – 2021 роки.

Джерело

 

Поділитися:

МЗС вимагає негайно допустити українського консула до Сенцова

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії надати негайний доступ консулу до українського політв’язня, режисера Олега Сенцова через погіршення стану його здоров’я. Про це повідомила речник МЗС Мар’яна Беца в Twitter.

16 березня незаконно утримуваний в Росії Олег Сенцов повідомив про погіршення стану свого здоров’я:

Джерело

Поділитися:

Об украинских политзаключенных

Helgi Sharp

Путин освободил Умерова и Чийгоза – в эти минуты они встречаются с Президентом.

Освободил не столько под международным давлением, сколько из-за желания сохранить видимость нормальных отношений с Анкарой. Эта видимость ему крайне необходима в нынешнем политическом раскладе, и он её будет использовать до тех пор, пока у Эрдогана продолжаются “тёрки” с Евросоюзом. К тому же, вот-вот должна состояться крупнейшая сделка по продаже Турции российских С-500.

Что дальше? Дальше Сенцов, Сущенко и ещё несколько украинцев, фамилии которых на слуху.

Когда будут освобождены? Если исходить из информации, которая циркулирует в околокремлёвских кругах, а также алгоритма предыдущих действий кремлёвского карлика, то в апреле-мае 2018 года – за месяц до ЧМ по футболу.

Этот чемпионат, скорее всего, переносить уже не будут, так как ФИФА позиционирует себя в качестве коммерческой организации, которая “вне политики”, а Эрэфия пока выполняет перед ней все финансовые обязательства. Цинично? Безусловно.

Но! Отдельные футбольные федерации грозят бойкотом ЧМ-18, требуя, среди прочего, освобождения политзаключённых. К тому же давят правозащитные организации, призывающие граждан западных стран не ехать в Эрэфию.

Но на этот чемпионат Путин поставил ВСЁ, воспринимая его в качестве иллюзорного повода для прорыва международной блокады, а потому готов на многие уступки. Достаточно вспомнить, как он освободил ряд политзаключённых перед Олимпиадой в Сочи.

Освободит и перед ЧМ, но будет держать этот козырь до апреля-мая следующего года.

Раньше? Очень на это надеюсь…


 

Поділитися: