Ви дійсно вірите в “рейтинги”, де “лідирують” клоун і фурія брехні?

Виктор Федорончук

Народ, а ви дійсно вірите в оці всі “рейтинги”, де “лідирують” клоун і фурія брехні?
А якщо не вірите, то чому так болісно сприймаєте особисте бажання Бені відправити свого кишенькового шута в кандидати на Президента?

Всього навсього взнаємо справжній відсоток дебільно-дурнуватого населення в Україні, яке проголосує проти самих себе та свого майбутнього. А раб Зеленський зіграє свою чергову клоунську роль на потіху своїм власникам.

Незважаючи на колосальну роль П.Порошенка в тому, що Україна вистояла, це сталося також завдяки українському народу, який в своїй основній масі проявив мудрість, розуміння та волю до перемоги. А значить, більшість народу України проголосує за українського кандидата, і єдиним таким кандидатом є П. Порошенко.

Безумовно, боротьба між Порошенком і кандидатами-гнидами з боку кремлівських і деструктивних кандидатів буде вестися дуже жорстко поза межами всіх можливих моральних норм. По іншому і бути не може, адже вибори Президента України 2019 в першу чергу надважливі якраз для московії – від вибору українців залежить буквально фізичне існування недоімперії.

Я впевнений, що практично кожен уже зробив свій вибір, і, якою би активною не була виборча кампанія кожного кандидата, на загальний результат це вплине вже мало. Неможливо за декілька місяців зробити з порохобота юлебота, чи навпаки.

Прихильник Порошенка чи прихильник Тимошенко/Зеленьского – це насправді не вибір кращої стратегії розвитку країни, це глибока ментальна, розумова, інтелектуальна прірва в свідомості людини. Це як різниця між людиною розумною та рибкою гуппі, в якої відсутній мозок: розумна людина ніколи не погодиться перейти на рівень безмозкої тваринки, а людина зі свідомістю гуппі ніколи не зможе вже стати людиною.

Карикатура © Валерій Тарасенко

Поділитися:

Заворожує відсутність у декого спогадів і історичної пам’яті

Анна Амарго

Знаєте, у всіх цих історіях, що мусуються й липнуть до пальців, мене більш за все заворожує відсутність у деяких людей спогадів і історичної пам’яті.

Артисти забули, як їм довелося принижуватися, палити партквитки та знімати покаянне кіно – щоб залишитися після розвалу совка у обоймі потрібних. Все – аби лиш глядач пробачив артистові брехню та хваління радянської влади.

Священики забули, як в них ошалілий від когнітивного дисонансу нарід забирав землю й церкви, і знову роблять те саме – гребуть гроші та принижують власних вірян.

Про політиків і не скажеш. Бо що можна сказати про рибку гуппі, яка їсть власне гівно.

От прямо дивлюся й дивуюся. Окей. Хай вони думають, що в нас погана пам’ять. Але ж вони не можуть не пам’ятати і не знати історії?

Пам’ятають?

Тоді нахріна артисту, що пам’ятає 1987 рік, у дві тищі сімнадцятому нахвалювати, скажімо, Путіна. Він же бачить, що все йде на коло?

І нафіга попові, що знає про 1918, нариватися на людський гнів і на побиті дзвони?

Про рибок гуппі мовчу…

Поділитися: