Дежа вю з 2014-го

Якесь бісове, сказав би навіть “грьобане”, але то буде дуже грубо, тож бісове дежавю із 2014-го. Все, що стосується економіки, якось так нагадує 2014-й, що аж лячно. Суто плани, бравурні рапорти, що не мають нічого спільного з реальністю, візіонерство та професійні реформатори, великі плани, як за три місяці перетворити Україну на квітучий сад, повне ігнорування ризиків, повна недовіра до всіх, хто каже щось інше. Єдине, чого немає, це політичних розборок на кшталт літа-14, та навіть не знаю, чи це добре, бо без тих політичних розборок, без розпуску парламента і без неочікуваних результатів виборів не було б того уряду грудня-14, який, несподівано, зміг хоч щось перебудувати. Загалом ситуацію дуже сильно характеризує фраза “втрачено інстинкт самозбереження”.

Читати далі

Розтяжка Зеленського, або «Цвєтік-сєміцвєтік»

Біда “розтяжки” Зеленського в тому, що в “новому” уряді він не отримує найменшої надії на ефективність. В силу персональної професійної придатності складу. Зате кількість “бенефіціарів” і “джерел впливу” збільшилася значно. Наприклад “частка” Ахметова помітно зросла. І Фірташ тут. А вже про людей Єрмака з російським впливом і говорити нема чого. Важко очікувати, що всі ці люди будуть (як попередники) метушитися з приводу виконання всіх вологих мрій найвпливовішого політика сучасності. Ці люди початково заточені абсолютно під інше.

Читати далі