Якби я приймав капітуляцію росії, то однією з обов’язкових умов висунув би законодавчу заборону: щоб вони стосовно себе та своєї історії не використовували “слов’ян” у будь-яких формах. Під загрозою кримінального покарання.
Читати далі
Росія зараз, з точку зору більшості її населення, переживає свої найкращі часи. Середньостатистичний росіянин має прямі вигоди від війни. Навіть якщо це тільки в його уяві.
Читати далі
Спостерігаючи черговий скандал на цей раз в США. Українці: Ми з вами на одному полі навіть присісти не хочемо. Росіяни: Вы атказываєтєсь, потому что вам запрєщєно вашєй властью! Аааа, давайтє гаваріть о проблємє націзма укрАінского! Ані нас нє любят!
Читати далі
Діагноз вірний, але. Це діагноз не Путіну. Це діагноз російському народу. Бо саме росіяни десятиріччями обирали Путіна владою. Саме росіяни не спромоглися на бодай якийсь опір путінізму. Росіяни не сахнулися від Бучі та Ірпеня – вони волають “Можем павтаріть!”.
Читати далі
Вони банально вважають, що ми думаємо так само, як вони. Століття мантр про «братскійнарод» не пройшли повз: тепер ця мантра заважає їм самим. Вони не здатні зрозуміти, що ми інші. Що ми думаємо інакше. Маємо інші цінності. Маємо інше бачення. І що ми ніколи не здамося.
Читати далі
Перемагати треба не тільки армію РФ, чи Путіна особисто. Перемагати треба колективну Росію. А це неможливо тільки при стратегії «вийдемо на кордони 23.02.22». Це неможливо і при концепції кордонів станом на 2013 рік. Це абсолютно інша задача. Це задача денацифікації 140 мільйонів особєй. Тому ще раз. Ми переможемо. Варіантів немає. Але кого ми переможемо – Російську Федерацію, Путіна чи всю колективну Росію – це велике питання. І це питання головне. Бо від нього залежить інше, коли буде наступна війна – за рік чи за століття.
Читати далі
Скільки до неї не лізь – можливості її нескінченні. Особливість українця в тому, що насправді не родюча земля робить його успішним чи здатним нагодувати свою родину. Куди не закинь того українця – він знайде собі роботу та зробить свій побут кращим, ніж в росіянина. В Сибіру, в пустелі чи на місці зруйнованого росіянином українського села. Нищити українські будинки безглуздо. Вони виростуть як гриби після дощу, кращі і міцніші, проте тепер в кожному будинку буде бомбосховище та зброя.
Читати далі
Наш ворог – московська хунта, російський фашистський режим, так званий “русский мир”, який пішов 7 днів назад окупаційною війною на мирну мою Націю і Державу Україна. Вам цього Україна ніколи не вибачить! Принаймні в сьогоднішніх поколіннях. Ви – прокляті! Ви не “освободітелі”, ви – чума, ви – кати, які приносять муки на святу Українську землю, ви поставляєте смерть моїй любій українській Нації і Державі. Вас ніхто не кличе і ніхто не хоче бачити вас у жодній Українській хаті, в жодному українському селі та містечку. Вас сьогодні може з радістю прийняти тільки сира українська Земля. І вона, до речі, це успішно робить вже сьомий день! Наше майбутнє без вас!
Читати далі
Всі ці ролики з ГРАДами по житлових кварталах, зі снарядами Ураганів, що стирчать із дитячих майданчиків, – це предмет насолоди для російських очей. Ролики із закликами до росіян одуматися, побачити правду, розплющити очі – шкідливі. Росіяни знають правду, і вона їм ПОДОБАЄТЬСЯ. Приправлена українськими слізьми подобається ще більше. А ось ролики, де люди, прості люди, які скандують “Бердянськ – це Україна”, питають “Що ти обличчя ховаєш?”, і одним цим змушують ретируватися окупантів – це найефективніше. Ми не розуміємо, що ми для них не люди. Вони для нас – люди, а ми для них – ні.
Читати далі
Часто-густо від істот, що вважають себе патріотами, доводиться чути фразу “мова – це єдине, що відрізняє українців від росіян”. Саме у такому формулюванні. В такі моменти дуже хочеться порушувати Кримінальний кодекс. І справа не в тому, що таке формулювання принципово ігнорує існування іншомовних українців (до речі, не тільки російськомовних) – це війна з реальністю, але пес би з нею. І навіть не в тому, що за такою логікою з українця в росіяни і у зворотному напрямку можна за секунду перетворюватись хоч по чотири рази на день. О ні, справа в іншому.
Читати далі
Коли українці радіють впавшим російським військовим літакам, – це нормально. Навіть якщо військовими були музиканти. Бо це ворог. Він на службі та отримує гроші за те, що забирає чужі життя у складі армії РФ. Коли росіяни радіють збитому українському цивільному літаку, – це теж нормально. Для росіян. Бо в світі змінюється все: президенти, клімат, тривалість робочого дня і два рази на рік телефони від Apple. Не змінюється тільки лють і ненависть росіян від однієї тільки думки про те, що Україна може бути вільною.
Читати далі
Питання 1. Чому вони такі? Російський народ – результат багатовікової колонізації, багатовікової селекції рабів. З мисленням рабів, культурою рабів, піснями рабів, чеснотами рабів. Російський народ не здатен до свободи. Він просто не знає, що з нею робити. Чи винні вони в цьому? Мабуть, ні. Будь які спроби дати йому свободу зверху породжували розпад держави, криваві вакханалії, які припинялися лише після повернення до диктатури.
Читати даліПомните вот эту фоточку с полосатой тряпкой? В центре Илья Богданов, российский ФСБшник (или якобы ФСБшник), долго пиарившийся в Правом
Читати далі
