Зеленському вкотре нагадали, в яких ще сферах спостерігається суттєве гальмування чи навіть відкат у реформах. Запровадження відбору суддів КСУ потрапило під №1 у список семи пунктів, необхідних для подальшої європейської інтеграції України.
Читати далі
Якесь бісове, сказав би навіть “грьобане”, але то буде дуже грубо, тож бісове дежавю із 2014-го. Все, що стосується економіки, якось так нагадує 2014-й, що аж лячно. Суто плани, бравурні рапорти, що не мають нічого спільного з реальністю, візіонерство та професійні реформатори, великі плани, як за три місяці перетворити Україну на квітучий сад, повне ігнорування ризиків, повна недовіра до всіх, хто каже щось інше. Єдине, чого немає, це політичних розборок на кшталт літа-14, та навіть не знаю, чи це добре, бо без тих політичних розборок, без розпуску парламента і без неочікуваних результатів виборів не було б того уряду грудня-14, який, несподівано, зміг хоч щось перебудувати. Загалом ситуацію дуже сильно характеризує фраза “втрачено інстинкт самозбереження”.
Читати далі
Петро Порошенко у відеозверненні привітав рішення Європейської Комісії щодо України і закликав лідерів держав-членів Європейського Союзу підтримати заявку України на засіданні Євроради. П’ятий Президент також наголосив, що українське суспільство, влада і опозиція мають об’єднатися для продовження європейських реформ та реалізації «дорожньої карти» членства в ЄС. Війна – не привід для гальмування реформ і згортання демократії, вважає Петро Порошенко.
Читати далі
Треба нищити окупанта і не висувати претензії до союзників, що чогось не додали, а дякувати і доводити вже не лише на полі бою, але й в політиці і економіці – ми надійні партнери і друзі. Представити новопризначеного керівника САП, розпочати конкурс на адекватного і справді незалежного керівника НАБУ, передати у ВАКС ті справи, які «припадають пилом», показати і почати реформи, на які давно чекають всі, і насамперед, українці. Business as usual з подвійним «коефіцієнтом» за рахунок західних вливань не буде, облиште марні сподівання! І домовитися посередині не вдасться. Україна йде на захід!
Читати далі
Гегемонії Берліна у Європі приходить кінець. Це означає, що тепер на ситуацію в Європі сильно впливатиме офіційний Лондон. В Європі це розуміють. І бояться. Саме звідти виникають всі ці просторікування про «зберегти лице Путіна» і «хай Україна поступиться територіями». Саме звідти постійні намагання Європи «макронити» і «валяти Шольца». Як на мене, не вийде у них нічогісінько. Крім одного. Внутрішні проблеми ЄС загостряться ще сильніше, і ЄС доведеться проводити внутрішні реформи. Інакше невдовзі виникне новий ЄС. Навколо Лондона.
Читати далі
У 2020 році «реформування» районного рівня управління і самоврядування командою Зеленського пройшло у неприпустимий спосіб. Позбавивши районні ради фінансових ресурсів, їх зобов’язали передати на баланс громад об’єкти соціальної інфраструктури – лікарні, спортивні школи, заклади соціальної опіки тощо. Через рік у результаті такої мудрої «децентралізації» більше 250 об’єктів соціальної інфраструктури припинили своє існування або були ліквідовані і біля 100 погіршили надання послуги.
Читати далі
Живеш і не відаєш, як просто перетворити Україну на розвинуту, передову країну. Треба просто, аби простий народ взявся до справи! Бо це ж він здобув Безвіз, Асоціацію з ЄС і статус країни-аспіранта НАТО для України. Так само простий народ розбудував ЗСУ. Саме завдяки простому народу Україна виграла у Газпрому Стокгольмський арбітраж. Більше 200 нових підприємств, що з’явилися в ті часи, – теж, безумовно, заслуга простого народу. Проте весною 2019 р. у простого народу щось поламалося. З невідомих причин робити він почав зовсім не те, чого вголос бажав. Що ж сталося з простим народом? Нічого не сталося. Бо ніколи не було ніякого «простого народу».
Читати далі
Ковід – провал. Війна – провал. Оборона, армія – провал. Газ, тарифи – провал. Реформи, економіка – провал. Далі все буде тільки веселіше, Володимир Олександрович на цьому не зупиниться і піде танцювати далі вже до справжнього свого сумного кінця. Тому що Володимир Олександрович і його весела шобла не з тих, хто зупиняється. Не те щоб дуже добре – знову втрачено дорогоцінний час. Але мабуть так було треба. Щоб сцяною метлою – і назавжди.
Читати далі
Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Анна Дерев’янко зазначила, що “у держполітики немає комплексності. Немає цілісного бачення і чіткості в законодавстві”. Крім того, за її словами, “Європейські практики імплементують в українське законодавство на свій розсуд: щось включають частково, щось повністю і навіть більше. При цьому зауваження бізнесу не враховуються. Не хотілося б думати про некомпетентність кадрів, але якість законодавчих ініціатив від цього явно страждає”.
Читати далі
Бажання Зеленського назавжди залишитися в історії починає реалізовуватися. Щоправда, немає впевненості, що таке місце йому сподобається. За один день кілька міжнародних організацій оприлюднили свої звіти щодо України, в яких критично оцінюється стан реформ і дотримання верховенства права в Україні часів Зеленського. Потрапляння Зеленського в історію продовжиться, адже до звітів міжнародних організацій ще не потрапили антиконституційний зміст та процес прийняття з порушенням процедури й регламенту так званого «закону про олігархів» (№5599).
Читати далі
Кулеба бідкається, що в ЄС нас не беруть через політичні причини, а не через відсутність реформ. Перед цим Президентка Естонії заявила, що Україна на відстані 2 світових років від ЄС. От такі розмови почалися з перемогою олігархів. Тепер вже “нас тримають на гачку реформ”. Порошенкові теж так відповідали. Всі, хто в темі, знають, що чиновники ЄС його теж годували завтраками про безвіз. Але Порошенко тиснув і дотиснув, змусив їх поставити підписи під списком зі 144 реформ. А потім тиснув в Україні й дотиснув, щоб їх прийняли. Так діють нормальні Президенти.
Читати далі
На мою думку, єдине, що є спільне в ситуації з Афганістаном і Україною, – 1 000 000 000 000 доларів. Саме у таку цифру оцінила влада зеленських-шмигалів незреалізований потенціал України. І начебто за останні 20 років саме близько 1 трлн. доларів США інвестував в Афганістан американський уряд. Ми не можемо особливо чимось допомогти Афганістану, але точно можемо допомогти собі. Але потім вирішив краще інвестувати цей трильйон у власну, американську інфраструктуру. Коли не працює держава, приходять окупанти і змушують працювати кожного, але на окупантів, а не на власну державу і на себе.
Читати далі
У п’яти пунктах держсекретаря США Блінкена, озвучених вчора на міжнародній конференції Ukraine Reform Conference у Вільнюсі, я не почув нічого нового. Всі ці рекомендації давно відомі українській владі, яка завзято їх ігнорує. У цій промові мені дуже сподобалося інше: «$40 млрд… Приблизно 30% українського ВВП втрачається через корупцію, може й більше. Це переплата за енергетику, це недообслуговування українських лікарень і шкіл, а також хабарі», — сказав Блінкен. Щодоби в кишенях Зеленського і його компанії зникає близько 3 млрд грн. Тому Зеленський сяде. Зуб даю! 😎
Читати далі
Аби реформи в Україні запрацювали і дали результат, треба міняти ставлення українців до свого керівництва. Треба аби емоції замінила логіка. Аби важила ефективність, а не вподобання. Аби нація подорослішала. Обрання Порошенка у президенти знову означатиме, що цю суспільну інфантильність бодай частково вдалося переламати. Як це зробити? Те саме – говорити. Багато. Достукуватися. До тих, хто здатен почути, для початку.
Читати далі
5-10 років при владі достатньо для побудови фундаменту і механізмів якісних окремих змін. І, коли надходить новий політичний цикл, і нова влада формує власні національні цілі, закладених ресурсів та інститутів вистачить, щоб підтримувати заданий попередниками темп на старих напрямках і братися за нові. Ресурсів будь-якої держави недостатньо, щоб змінити одразу все. Коли ж до влади приходять популісти і аферисти, цей ланцюг послідовних позитивних змін обривається і доводиться розпочинати все спочатку.
Читати далі
Невтішний підсумок зустрічі Держсекретаря з нашим найвеличнішим – той в очі Блінкену та Нуланд розповів, що до його президенства ніяких реформ не було. А те, що 5 років до “кінця епохи” реформами в Україні якраз опікувалася команда на чолі з Байденом, до якої входили сьогоднішні представники президента США, цьому мега-дипломату було невідомо. Тобто “чувак” знову зіграв Голобородька, але вже не перед капловухим електоратом, а перед зубрами світової політики, які прекрасно знають, що було до 2019, і що коїться зараз.
Читати далі
