Закон України «Про освіту» спрямований на забезпечення рівних можливостей для всіх громадян України

Мовна стаття Закону «Про освіту» усуває існуючу дискримінацію національних меншин в частині доступу до вищої освіти і забезпечує  рівні умови для них у здобутті повної загальної середньої освіти. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з представниками дипломатичних місій 11 країн, Ради Європи, ОБСЄ щодо статті 7 нового Закону «Про освіту».

«Згідно з офіційною статистикою, в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах. З них молдовською навчається 2 693 учні, польською – 1 785 учнів, 355тис 955 учнів навчається російською. Близько 16тис дітей румунської та ще 16тис дітей угорської громад також навчаються рідною мовою. У цих школах навчання здійснюється виключно мовою національних меншин, при цьому українську вивчають як предмет, на що відводиться 2 години на тиждень», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що ситуація, яка склалася, «робить заручниками дітей цих мовних меншин та ізолює їх в межах громади».

Так, за офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, в 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. 60,1% школярів, що належать до угорської та румунської меншини і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови.

«Це означає, що ці діти стають заручниками свого мовного середовища, що не притаманне переважній більшості території України. Вони не можуть потрапити на державну службу чи обіймати інші важливі посади в органах місцевого самоврядування та органах державної влади. Такі тенденції є вкрай тривожними і Україна не може не реагувати на них, адже йдеться про освітні шанси дітей, які є громадянами нашої держави, а також про забезпечення їхнього конституційного права на працю, закріпленого у статті 43 Конституції України», – пояснила Міністр.

Вирішити проблему з низьким оволодінням державною мовою у дітей, що є представниками нацменшин в Україні, можливо лише через збільшення частки викладання предметів українською мовою.

«Діти, що належать до нацменшин, які проживають компактно та, більш того, є носіями мови зовсім іншої мовної групи, як, наприклад, румунська чи угорська, не мають відповідних умов для вільного оволодіння державною. Вони проживають у місцевостях, де нема повноцінної мовної практики українською мовою, в результаті вони навіть не володіють термінологією на достатньому рівні», – додала Лілія Гриневич

Для вирішення цієї проблеми новий Закон «Про освіту» передбачає, що у дитсадках та початковій школі діти з національних меншин зможуть навчатися рідною мовою. При цьому поруч вони почнуть вивчати державну. Це допоможе без зайвого стресу перейти далі у базову та старшу школу, де мовою навчання буде українська.

Діти громад, мови яких належать до мов Європейського союзу, також зможуть вивчати деякі предмети рідною мовою у базовій та старшій школі, а також у професійно-технічних НЗ.

Частка предметів, що вивчатиметься мовами Європейського союзу, регулюватиметься іншими законодавчими актами, підзаконними актами та двосторонніми Угодами.

Міністерство освіти і науки України готове до створення консультативної робочої групи з представників зацікавлених посольств та міжнародних організацій для спільного вироблення механізму імплементації нового Закону України «Про освіту».

«Закон «Про освіту» відповідає усім нашим міжнародним та внутрішнім зобов’язанням. Ми поважаємо наших міжнародних партнерів і готові працювати разом із ними. Однак найпершим пріоритетом для нас завжди залишатиметься успіх та захист прав українських громадян. Новий Закон «Про освіту» розширює можливості українських дітей, які належать до нацменшин, для отримання освіти та сприяє реалізації їхніх Конституційних прав. Українські діти, що належать до нацменшин, є нашими українськими громадянами і їхні інтереси, права і свободи залишатимуться для нас головним пріоритетом», – підкреслила Міністр.

Нагадуємо, що 5 вересня 2017 року Верховна Рада України 255-ма голосами ухвалила новий Закон України «Про освіту», включно зі статтею 7, яка регулює питання мови освіти.

Джерело

Поділитися:

Мистецька освіта відтепер окремо включена в новий Закон України «Про освіту»

Верховна Рада схвалила в другому читанні та в цілому Закон України «Про освіту» (№3491Д). За відповідний законопроект, метою якого є створення та запровадження дієвого механізму реалізації, охорони та захисту конституційного права людини на освіту, а також забезпечення законодавчих гарантій підвищення інвестиційної привабливості системи освіти, спрямованих на економічне зростання і культурний розвиток країни, проголосували 255 депутатів.

Міністерством культури України з метою захисту інтересів культурно-мистецької освіти було розроблено норми щодо мистецької освіти та ініційовано їх включення до проекту Закону України «Про освіту». Так, норми в Законі визначають мистецьку освіту як спеціалізований вид освіти, який має особливі умови реалізації, встановлює пов’язаність між собою її ланок, взаємозалежність рівнів і наступність її здобуття в процесі підготовки професійних митців.

Розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону «Про освіту» доповнені пунктом 31, що передбачає приведення законодавства і установчих документів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (шкіл естетичного виховання) у відповідність із цим Законом. А саме, терміни «початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання)» і «мистецька школа» є ідентичними, а всі суб’єкти владних повноважень і початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) керуються всіма положеннями цього Закону, що стосуються мистецьких шкіл, а також положеннями законодавства, що стосуються спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) у частині, що не суперечить цьому Закону. За особами, які обіймають посади педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл, зберігаються існуючі професійні права та соціальні гарантії. Розмір заробітної плати педагогічних працівників початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) або мистецьких шкіл не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію та/або педагогічні звання. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом на мистецькі школи поширюються умови та порядок фінансування, передбачені для шкіл естетичного виховання дітей і початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

Окрім цього у законопроекті передбачено визначення особливих умов акредитації освітніх програм мистецької освіти, ліцензування та акредитації закладів мистецької освіти, вимоги до педагогічних працівників, які визначатимуться Міністерством культури. Таким чином, в освітньому законодавстві закріплюється єдність галузевої системи освіти, основною ланкою якої є початкова мистецька освіта.

Також мистецька освіта включає:

початкову мистецьку освіту, що здобувається одночасно з початковою та/або базовою середньою освітою і полягає в набутті здобувачем компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва;

профільну мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької освіти одночасно з повною загальною середньою освітою та орієнтована на продовження навчання на наступному рівні мистецької освіти;

фахову передвищу мистецьку освіту, що здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти або на основі повної загальної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю;

вищу мистецьку освіту, що здобувається на основі профільної або фахової перед вищої мистецької освіти та повної загальної середньої освіти і полягає в набутті здобувачем вищої освіти компетентностей відповідного ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва та доктора наук) за певною мистецькою спеціальністю.

З проектом Закону України «Про освіту» можна ознайомитись на офіційному сайті Верховної Ради України.

Джерело

Поділитися:

Прийнято Закон «Про освіту»

Законодавчий акт регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.Згідно із Законом, «Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору».

Законом встановлено: «Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак».

Закон передбачає, що право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, в різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Закон визначає державну політику у сфері освіти, згідно з якою «освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави».

Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Законом встановлено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Держава забезпечує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.

Закон визначає види освіти, форми здобуття освіти, структуру освіти, організаційно-правовий статус закладів освіти, встановлює автономію закладу освіти, управління закладом освіти, права і обов’язки засновника закладу освіти.

Закон також удосконалює систему управління освітою, визначає вимоги до формування змісту освіти, врегульовує питання економічної діяльності закладів освіти.

Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань науки і освіти.

Проект Закону зареєстровано за №3491-д.

Джерело

Поділитися: