Основний зміст політики Зеленського – прожектерство і гігантоманія, не підтверджені реальними діями, фінансами або хоча б розрахунками; погано підготовлений популізм; гучні назви, за якими нічого нема.
Читати далі
Головна наша проблема, проблема України зараз – колоніальна залежність від Москви, яка все ще існує. Неусталена державність. Не зроблений чітко та однозначно цивілізаційний вибір. Боротьба за незалежність від Москви, яка триває. І без вирішення цих проблем – проблеми повноцінної незалежності, повноцінного становлення української держави, цивілізаційного вибору, ми ніяких інших проблем не вирішимо. Ні проблем корупції, ні проблем олігархії, ні проблем економічних, ні проблем добробуту та рівня життя, ні інших. Тому що просто немає на що спертись. Тому саме ці питання мають бути в основі ідеології кожної української державницької політичної партії. Чотири приклади тестування, спробуйте і ви 🙂
Читати далі
Не варто дивуватися підтримці калькованих з більшовиків “слуґ народу” – історія завжди повторюється через невивчені уроки, іноді у вигляді фарсу, як зараз. Той же “вождь” і “духовний лідер” – тільки карикатурний. Те саме Політбюро – тільки з продюсерів, шахраїв і збоченців. Ті самі обіцянки “свєтлого будущєго” – тільки “конца епохі” та “економічного прориву”. Та сама газета “Правда” – тільки “Г+Г”. Ті самі претензії до всього світу – тільки про “почіму ми нє в НАТО?”. Місія нашого покоління розірвати це порочне коло та нарешті знищити холопський менталітет “слуґа-хозяїн” – інакше станемо ще одним сумним прикладом історії.
Читати далі
Правда не завжди десь посередині між двома крайніми точками зору. Не кожна альтернативна точка зору має право на життя. Деякі з них потрібно придушувати та прикопувати, доки вони не наробили непоправної шкоди.
Читати далі
Зеленський приймає популістський закон щодо обмеження зарплатні державним службовцям, і у тому числі менеджменту держкомпаній. Друзі Зеленського розуміють, що вони його друзі, і закон можна не виконувати, бо їм нічого не буде. І вони праві, бо їх не тільки не наказують, а ще й підвищують. Так було з «Велюром» Колі Тищенко, який працював, коли інші ресторани були закриті, так було і з Кирилом Шевченко, який зараз призначений Зеленським головою Нацбанку, і його Укргазбанком, який отримував свої мільйони, поки інші отримували тисячі. Таке відчуття, що Зеленський читав Лі Кван Ю у гоблінському перекладі. Реально, все навпаки. Кожне слово.
Читати далі
Щоб подолати когнітивну проблему (наш вибір між реальністю і міфом) потрібно зробити перший крок – усвідомити, що усі ми без виключення обираємо те, що зручніше та популярніше. Ця когнітивна криза настільки стала загрозливою для людства, що вимагає переглянути основні підвалини його модерної організації. Наприклад, загальне виборче право, яке за задумом мало гарантувати дотримання свобод і добробуту для всіх, приносить більше шкоди ніж користі. Тепер політики не мають бути реалістами. Хочеш перемогти на виборах – стань популістом. Але наші мавпячі хотілки і дії відповідно до міфів – це пряма дорога до катастрофи.
Читати далі
Популіст пропонує так звані “прості рішення”, які подобаються “простому народу”. Подобаються саме тому, що вони прості та начебто очевидні. Їх, в принципі, можна виконати. От тільки їх виконання руйнує державу. Тому що “прості рішення” враховують зазвичай лише одну сторону проблеми. А в проблеми завжди багато сторін. Замість об’ємного, багатовимірного світу популісти пропонують нам пласку картинку. Де конус виглядає як трикутник. Циліндр як квадрат. «Прості рішення» руйнують завжди. Руйнують все: управління, безпеку, оборону, економіку. Саме тому кремль використовує популізм і популістів в своїй гібридній війні. Для зламу демократій, для руйнації держав.
Читати далі
Ситуація в Броварах не повинна просто завершитися з’ясуванням обставин конфлікту, а стати каталізатором визначення причин, наведення порядку і створення нової реальності. Бо інакше завтра будемо розбиратися з маршрутом Кривий Ріг – Київ, а післязавтра обговорювати ядерну війну між Київською Перепічкою і Велюром. Чи це потрібно? Так, потрібно! Бо якщо український Ілон Маск не зможе швидко доїхати з Броварів до Києва на навчання чи з Солоного в Дніпро на роботу, а загине десь в перестрілці біля кіоску з шаурмою, ми ніколи не зможемо полетіти в космос. Як і не зможемо відправити в космос тих, кого потрібно…
Читати далі
Держава (суспільна угода) – це не фільм, який закінчиться за півтори години. Вона існує трохи довше. Тому державник думає про втрати протягом тривалого часу, а популіст не далі як до моменту наступних виборів, або й взагалі протягом тижня. Тактичне збільшення втрат може призвести до його стратегічного зниження. Українська історія чудова тому ілюстрація. Відмова від боротьби з більшовицькою Росією зменшила кількість втрат в 1918-1920 роках, але призвела до мільйонів передчасних страшних смертей наступного століття (репресії, Голодомор, світові війни, нова російсько-українська війна…).
Читати далі
Україну наздогнали наслідки кричущого популізму ЗЕкоманди, з одного боку, та маніпуляції солодкої парочки голови комітету ВР з питань ПЕК Андрія Геруса та екс-міністра енергетики Олексія Оржеля, з іншого. Тарифи на комунальні платежі були одним з наріжних каменів нищівної критики п’ятого президента Порошенка. Зменшення тарифів на комуналку від ЗЕкоманди чекали більшість її виборців. Довелося зменшувати…
Читати далі
Мені сильно не подобаються настрої, які останнім часом запанували серед наших же прибічників. Всі оці «Порошенко не має шансів» та «надмірний оптимізм є шкідливим» у першу чергу зневірюють своїх же. Насправді ситуація зараз у прибічників Порошенка далека від катастрофи – були ситуації безнадійніші у рази, які завершувалися перемогами. А приклад я вам зараз наведу.
Читати далі
Прибравши Брюховецького силою, Дорошенко фатально помилився. Популярність популіста Брюховецького була значно більша, ніж він думав. Дорошенку треба було в тих умовах робити щось одне. Або рубанути Брюховецькому в очі правду-матку про те, що він йому не вірить і ставати під його руку не буде. Або домовитися з Брюховецьким і дати йому «обхезатися». Зазнати військової поразки або дискредитувати себе якимись переговорами. Убивати треба було не Брюховецького, а його імідж. Історія вчить, коли здається, що ситуація безнадійна, треба не забувати – силове рішення подекуди може неймовірно нашкодити.
Читати далі
Те, що ЗЕкоманда заходилася пресувати «Прямий», обмежувати свободу слова, садити генерала Марченка (і це явно не межа), має просте пояснення. ЗЕкоманда втрачає рейтинг. Так, вся інша ЗЕкоманда втрачає рейтинг швидше ніж сам «бубочка», але факт є фактом. А попереду – зима і платіжки… Результат намагань підняти рейтинги через посадки і утиски відомий. Тих, кого хочуть звабити, – не зваблять, а тих, кого хотіли залякати, – озлоблять.
Читати далі
Коли головнокомандувач – “типу французький фантаст”, і оточує себе монопартією “типу французьких фантастів”, то наслідки цього відгрібає насамперед “простий нарід”. Той самий “простий нарід”, який вірить в “декрети про мир” і “пакти про ненапад”, “спільні паради” і “сніданки на кордоні”.
Читати далі
64% хочуть зменшення ціни комуналку. 62% хочуть збільшення зарплат та пенсій. Це показник шизофренії – ніде у світі немає низької вартості послуг ТА високих зарплат. Є низька комуналка та низькі зарплати. І держава як інститут НЕ може прямо вплинути на рівень зарплат, бо зарплати формуються бізнесом – ціною послуг та доданою вартістю, яку виробляє бізнес. Ані Зеля, ані сам Господь Бог НЕ зменшать суттєво комуналку та НЕ підвищать зарплати, бо грошей нема. Фізично нема. А жити в борг можна, але не довго. Доведено Юльволодимірівною та мікілою яничем.
Читати далі
В плануванні свого особистого майбутнього це було для мене майже константою та фактором, який я безумовно враховував. Єдине, в чому я прорахувався, – в своєму сподіванні на те, що в цей період на чолі держави, в якій я живу, перебуватиме ефективний Президент і відносно ефективна адміністрація, а не Зеленський, клоуни та рейдери. Але народєц вирішив, що кататись на кривавій каруселі веселіше без ременя безпеки. Що ж.
Читати далі
