Сенат США щойно підтримав законопроект, яким затверджується оборонний бюджет США на 2020 рік (NDAA)

Andriy Kobolyev

Американський Сенат щойно підтримав законопроект, яким затверджується оборонний бюджет США на 2020 рік (NDAA). Також ним впроваджуються обов’язкові санкції щодо компаній та осіб, які прокладають труби на будівництві Північного потоку-2 або допомагають це робити.

За законопроект проголосували 86 сенаторів, 8 проголосували проти. Минулого тижня аналогічний законопроект підтримала нижня палата Конгресу США – Палата представників. Там документ підтримали 377 голосами проти 48.

Законопроект набирає сили після підписання його Президентом Трампом. Очікується, що це відбудеться протягом кількох днів.

Після цього компанії, залучені на будівництві Північного потоку-2, муситимуть згорнути роботи протягом найближчого часу, або опиняться під санкціями США.

Дякую нашим друзям в Україні і за кордоном за підтримку на цьому шляху. Також дякую команді Vadym Glamazdin, Oleksandr Kharchenko, Aliona Osmolovska, Vitalii Shcherbenko, які три роки допомагали цій події статися 🙂

Ще один важливий крок зроблено. Працюємо далі.

Поділитися:

Північний потік-2 буде зупинено!

Нафтогаз України – Naftogaz

Тим часом одна маленька команда донесла персня до Ородруїну  🙂 Точніше, майже донесла, але сьогодні маємо дуже суттєвий крок вперед, і про це тепер можна сказати.

Санкції, які зупинять роботи з будівництва Північного потоку-2, таки включені в законопроект, яким ухвалюється оборонний бюджет США. Очікуємо, що проект буде проголосований в обох палатах американського парламенту і підписаний Президентом Трампом до початку Різдвяних свят.

Введення цих санкцій має потужну підтримку обох партій (bipartisan) як в Сенаті, так і в Палаті представників (bicameral).

А тим часом у Балтійському морі складні погодні умови Ну бо зима, а що ж.

Дякуємо Сенатору Крузу та Сенаторці Шахін за активну і незламну позицію, яка захищає не лише енергетичну безпеку Європи, а і транс-атлантичне партнерство.

Дякуємо маленькій команді, яка працювала над цим процесом три роки. Дякуємо також величезній кількості людей, які допомагають, підтримують і вірять, або навіть і не вірять, але вболівають. 😆


Vadym Glamazdin

Північний потік-2 буде зупинено!

Північний потік-2 – це зброя. І Україні, як і всьому світові, потрібно докласти максимальних зусиль, аби ця зброя не була завершена, і в Росії не було можливості її використати. І сьогодні – визначальний день у цій боротьбі.

Три роки тому, коли ми з Oleksandr Kharchenko починали нашу боротьбу, ми якось пожартували, що найкрутіше було би дозволити росіянам витратити максимум грошей та добудувати відсотків на 90 – і потім зупинити будівництво. Хто ж знав тоді, що цей жарт виявиться пророчим…

Я особисто знаю всього трьох людей, які вірили в те, що це можливо, од початку і до кінця – себе, Oleksandr Kharchenko та Daniel Vajdich. Ніхто більше не вірив у те, що це можливо, коли ми починали. Майже ніхто не вірить і досі – навіть ті, хто приймає участь у боротьбі та підтримує. Кремлівська пропаганда з усіх отворів волає, що нічого не буде. Наші доморощені експерти та «експерти» постійно розповідали нам, що ми «не тим займаємося», та розганяли зраду.

Втім… втім, щойно було оприлюднено підсумки конференції щодо узгодження тексту законопроекту NDAA. Сьогодні ж буде оприлюднено і текст законопроекту – і він міститиме санкції щодо компаній, які постачають технології та кораблі для побудови російських морських енергетичних трубопроводів. Це вже офіційна інформація. Цей текст погоджено всіма учасниками процесу NDAA і буде проголосовано найближчими днями (голосування у Палаті представників очікується у четвер, Сенат голосуватиме на самому початку наступного тижня). А вже до кінця наступного тижня його буде підписано Президентом США і він стане законом. І ПП-2 буде зупинено. І це не просто перемога – це без перебільшення визначальна подія для України та всієї Європи.

Це були дуже складні і виснажливі три роки. Три роки боротьби на всіх фронтах одразу. Боротьби за Україну, в якій уряд України був… проти цієї боротьби. Боротьби, в яку не вірив майже ніхто в самій Україні. Але ми не складали рук, вірили і пройшли цей шлях – і перемогли. І я щиро і безмежно вдячний всім, хто долучився та допоміг досягти цього результату.

Трохи згодом буде великий пост подяки всім, хто долучався. Але зараз, в першу чергу, я хочу подякувати всього кільком людям, які, фактично, зробили цей результат.

В першу чергу це Daniel Vajdich – один з найбільш щирих та беззастережних друзів України з усіх, кого я зустрічав, і один з найпрофесійніших політичних консультантів. Саме він писав Ukraine Freedom Support Act та проводив його через Конгрес. Саме він та його фантастична команда розробили текст санкцій та провели його через Конгрес попри всі політичні ускладнення та турбулентність. Daniel – ти найкращий! До речі, цього тижня Ден у Києві, та я дуже раджу всім, хто цікавиться міжнародною політикою і відносинами між Україною та США, скористатися можливістю і поспілкуватися з ним.

Також, безперечно, я дякую Oleksandr Kharchenko – друже, ми це зробили, і я дуже радий, що ми робили це разом!

Окремо я хочу подякувати Andriy Kobolyev, який (хоч і не вірив ) повністю підтримував од початку і до кінця, і приймав найактивнішу участь у процесі.

Shcherbenko Vitalii… Ця людина вирішила одне з найскладніших завдань – завдання адміністративної підтримки процесу. Віталію, друже, дякую!

Ну і, безумовно, я дякую Aliona Osmolovska – найкращому спецу з комунікацій! Твоя участь і підтримка були надважливі!

 

Карикатура © Сергей Елкин / DW

Поділитися:

Відступаємо по всіх фронтах…

Володимир Ар’єв

Це все відбувається прямо зараз.

Данія здається перед тиском і дозволяє Північний Потік-2.

Угорщина блокує спільну декларацію НАТО щодо України, в структурах ЄС активно говорять про можливість послаблення санкцій, в США Україною ведуть міжпартійну війну при відсутності посла України…

Тим часом міністр закордонних справ оголошує про розведення військ і рахує, скільки заберуть у пенсіонерів, якщо не буде формули Штайнмаєра, очільник парламентської дипломатії займається тим, що навіть нагадувати незручно.

Якщо це не тягне на відставку, то я не знаю що тоді на неї тягне.


Mason Lemberg

Перша подія:
Данія дала дозвіл на будівництво Північного потоку-2.
Про те, що це загрожує безпеці України, замість нас говорить Польща.
Ви чули щось таке від клоуна і його свити?
Ви бачили, щоб клоун і його свита їздили на переговори в Данію з цього приводу?
Ви бачили, щоб клоун говорив щось про безпеку з ЄС?
Нічого.

Друга подія:
На фоні нових загроз війни, на фоні зменшення наших можливостей та інструментів стримування агресора, зелені клоуни в особі віце-прем’єра Кулеби відмовляються подавати заявку на вступ до НАТО.

То ж коли до тебе в Київ, Тернопіль, Калуш, Мукачево чи Дрогобич приїде Моторола на танку і буде гвалтувати твою дружину чи дочку на твоїх очах, обов’язково розкажи йому про бариг і абстрактну корупцію, яка була при Порошенку.


Андрій Коболєв

Ми очікували цього рішення протягом осені. Принципова позиція Данії затримала проект на якийсь час, але геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини.

Дієва протидія агресії в сьогоднішньому світі – санкції великих західних держав. Плануємо максимально підтримати українських дипломатів в цьому напрямку.

А нам своє робити. Ще важливішим стає завершення реформи ринку газу і повне впровадження європейського енергетичного законодавства в Україні. Це законодавство захищатиме нас так само, як захищає споживачів Євросоюзу.

Зберігається значення арбітражних і судових проваджень між Нафтогазом і Газпромом, а також якісний анбандлінг, який дозволить Україні залучити потужного західного партнера до управління українською ГТС.


Pavlo Klimkin

Друзі, ніхто ж з нас не наївний і розуміє, що означає данське рішення щодо дозволу Північного потоку. Тим більше за два місяці до завершення наших контрактів з РФ, що ставить нас у заздалегідь невигідну позицію.

Це означає, що ЄС допускає будь-який, підкреслюю, БУДЬ-ЯКИЙ, розвиток подій в Україні і хоче застрахуватися від нього.

Варто замислитися над цим, ми на порозі дуже складних і непересічних подій.
І ставка в них не Донбас, а Україна.

Поділитися:

Про Північний потік-2 без рожевих окулярів

Helgi Sharp

Вчора Комітет постійних представників держав ЄС (Coreper) погодив проект поправок до газової директиви, які стосуються проекту газопроводу “Північний потік-2”.

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Означає, що ЄС фактично дав зелене світло спорудженню газогону. Суть у тому, що поправки, які вноситимуться до європейського енергетичного законодавства (Третій енергопакет), не призведуть до блокування проекту “Газпрому”, хоч і зроблять вимоги до нього більш жорсткими. Згідно з досягнутим компромісом, Німеччина зможе робити виняток із правил ЄС для “Північного потоку-2” лише після перевірки і схвалення цих винятків Єврокомісією.

Тож Євросоюз на законодавчому рівні будівництво газогону дном Балтійського моря вже не зупинить. Але це все ще можуть зробити США. Вашингтону достатньо накласти штрафні заходи на високоспеціалізовані компанії Allseas Group (Нідерланди/Швейцарія) та Saipem (Італія), яким належать необхідні для реалізації проекту кораблі-трубоукладачі, і роботи в морі просто припиняться. Наразі Трамп розглядає таку можливість, але американські експерти стверджують, що ймовірність позитивного вирішення цього питання 51/49 – не більше.

ДЛЯ КОГО ЦЕЙ ГАЗ?
В основному, не для Німеччини. Наразі майже 90 відсотків газу, який надходитиме по ПП-2, піде територією ФРН транзитом. Основний обсяг газу із сухопутного EUGAL призначений для Австрії. Із хабу в Баумгартені його перекачують до Італії. І це для мене найбільша загадка – заради чого Меркель з такою впертістю “вписується” за австріяків та італійців? Думаю, щоб мати важелі впливу на ці країни.

УКРАЇНСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ
Існує міф, що обхідний газогон запрацює на повну потужність вже до кінця 2019 року. Це не так. До цього часу в кращому разі буде завершене прокладання двох ниток дном Балтійського моря. Однак сухопутний EUGAL до цього часу буде готовий лише наполовину. Тому навіть якщо морський газопровід буде побудовано у вказаний термін, він не запрацює. А якщо врахувати, що будь-яку нову магістраль із технологічних причин ніколи відразу не виводять на проектну потужність, то на повну силу взаємозалежна система “Північний потік-2” + EUGAL запрацює не раніше літа 2021 року.
Це означає, що до цього часу “Газпрому” доведеться, як і раніше, прокачувати основну частину свого європейського експорту через Україну, а Москві і Києву до кінця 2019 року необхідно буде домовитись про продовження транзиту українською територією.

ЩО НА ВИХОДІ?
Навіть якщо американські санкції ПП-2 не зупинять (щось не дуже я довіряю Трампу у цьому питанні), у України в запасі 2,5 роки безальтернативної прокачки російського газу через її територію.

2,5 роки – досить великий відрізок часу для того, щоб диктувати свої умови Газпрому, вигравати у нього суд за судом та належним чином підготуватись до зведення російського газового транзиту до мінімуму (повністю з технологічних причин він не припиниться ще багато років).

Хочу зазначити, що будівництво цього суто політичного газогону у поєднанні з технологічними санкціями дуже виснажує Росію в економічному плані. Як на мене, через 2,5 роки вона святкуватиме Піррову перемогу, бо на цей проект підуть шалені гроші, а значення газу для Європи зменшуватиметься з кожним роком.

У України теж є час, щоб зміцніти у військовому плані та майже повністю перейти на своє блакитне паливо (Гройсман пообіцяв до 2023 року). І, звісно, я не виключаю, що ще вдасться домовитись про міжнародний газовий консорціум з використання української труби, але то вже питання до Коболєва.

Так, у найгіршому випадку якийсь час втрачатимемо десь $2 млрд (не три!) щорічного прибутку. Проте варто нагадати, що повна незалежність коштує дорого, але у перспективі окупається сторицею. До того ж, час працює на нас і, сподіваюсь, через 2,5 роки у північного агресора не залишиться військового шансу та фінансового ресурсу для розширення агресії проти України.

Рожеві окуляри б’ються склом в очі, а тому знімаємо їх та робимо своє. Без паніки та з упевненістю в своїй перемозі. Шануймося!

* * *

Деякі люди бачать, що склянка наполовину повна, інші – наполовину порожня. Я ж бачу, що стакан в два рази більше, аніж він повинен бути. Р – раціоналізм.

На фото: До розвалу СССР залишається 11 років…

Поділитися:

Уявіть інших глав держав на місці Порошенка

Mason Lemberg

Сьогодні білоруський “опозиціонер” дорікнув мені тим, що я підтримую Порошенка. Ну так, чим ще зайнятися білоруському “опозиціонеру” в той час, коли його 5-ти терміновий підсанкційний диктатор здає його державу 4-ри терміновому підсанкційному диктатору в Москві?

І дуже шкода, що багато моїх співгромадян повторюють ту ж колоніальну мантру про те, що громадянин за жодних обставин має не підтримувати владу.

Але це повна дурня, бо єдиним критерієм підтримки чи не підтримки влади є те, що вона робить для країни. І саме тому я підтримую Порошенка, бо він зробив не тільки те, що до нього не робили українські Президенти та українські політики, він зробив й те, що до нього не робили лідери інших держав.

Давайте, наприклад, назвемо країну світу, лідера іншої держави, який зміг сформувати коаліцію проти рф? Ну ж бо! Рф напала на Молдову, Грузію, вмішувалася в діяльність багатьох інших держав, в тому числі й України. А хто ще крім Порошенка сформував антиросійську коаліцію? Хто ще зміг добитися антиросійських санкцій за порушення суверенітету держави, які кожних півроку продовжують вже 5-й рік підряд, продовжують всупереч мільярдам доларів, які вкладає путін для того, щоб санкції були зняті?

Давайте, наприклад, назвемо лідера іншої держави, який зміг врятувати угоду про Асоціацію з ЄС після того, як жителі одної з країн, важливої країни, проголосували проти цього? А безвіз з Європою, попри спротив тої ж рф, в часи піку мігрантської кризи?

І ще дуже багато чого, включаючи Томос, суди проти рф, суди проти Газпрому, Південний потік і т.д.

І давайте уявимо на його місці когось іншого. Ні, не з попередніх і не з числа тих блазнів, які допомагали путіну боротися за те, щоб в Порошенка нічого не вийшло. Давайте порівняємо його з іншими главами держав? Давайте уявимо інших глав держав на місці Порошенка? Багато з них би справилося? Як ви думаєте?

А тепер головне питання: А для кого він це все робив? Це йому особисто безвіз потрібен? Це йому Томос треба? Це в нього особистісні мотиви введення санкцій проти рф?

Чуваки, Порошенко робив це для України! І як я, українець, можу не підтримувати цього Президента?
І як ви, українці, можете зрівнювати цього Президента, якого поважають всюди в світі, з двома підсанкційними диктаторами?

Поділитися:

Ударний день підтримки України у США

Петро Порошенко на своїй сторінці в Facebook виразив вдячність Палаті представників Конгресу США, яка ухвалила одразу три дуже важливі резолюції:

  • Американські парламентарі засудили військову агресію, вчинену РФ проти української держави у Керченській протоці.
  • Окремою резолюцією Конгрес висловився проти завершення будівництва російського газопроводу “Північний потік – 2”.
  • І нарешті рішення, якого українці чекали десятиліттями та над яким невтомно працювали наша дипломатія та українська громада у США. Палата представників Конгресу США визнала Голодомор геноцидом українського народу. Це без сумніву історичне рішення тепер вже всього Конгресу США.

Всі три резолюції були ухвалені одноголосно.

Джерело

Поділитися:

Петро Порошенко дав інтерв’ю британському телеканалу Sky News (фото, відео)

Президент в інтерв’ю Sky News: Маємо чинити тиск для повернення Росії до цивілізованого світу, бо вона є загрозою для всієї глобальної безпеки

 

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю Sky News наголосив, що очікує від міжнародної спільноти солідарності з Україною і організації тиску для деескалації ситуації та звільнення українських моряків.

«Вже бачив реакцію Президента США Дональда Трампа – він написав у Твіттері, що прийняв рішення, якщо Путін не відреагує на прохання про звільнення солдатів, скасує їхню зустріч. І я думаю це реакція, де Путін в повній ізоляції. Після хімічної атаки у Великій Британії, після терористичної атаки MH17, агресії на сході моєї країни, після Сирії, після всіх цих жахливих речей – Путін в ізоляції», – додав Глава держави.

«Ми повинні організувати тиск, щоб повернути Росію до цивілізованого світу. Тому що це катастрофа, це велика загроза для всієї глобальної безпеки… Це проблема не лише для України. Ми не лише боремося за суверенітет та територіальну цілісність (України – ред.), а ми боремося за свободу та демократію», – сказав Глава держави.

Президент наголосив, що ніхто не знає, де Путін з’явиться завтра. «Можливо, що Путін прийме рішення захищати «Північний потік-2», і тому вирішить атакувати країни Балтії, Скандинавські країни. Для Путіна не існує «червоних ліній», – додав він.

Глава держави підкреслив, що в існуючій ситуації дуже важливо виступати єдиним фронтом – не лише лідери, але і народи всього цивілізованого світу мають виступати разом. «І це надзвичайно важливо для глобальної безпеки», – сказав він.

Джерело

 

Російський президент ніколи не буде вирішувати, хто буде українським Президентом – Петро Порошенко

«Маю дві погані новини для пана Путіна. Перша: російський президент ніколи не буде вирішувати, хто буде Президентом України. Це рішення прийме український народ». Про це Президент Петро Порошенко сказав в інтерв’ю Sky News, відповідаючи на запитання щодо звинувачення російської сторони у створенні провокації у Керченській протоці для впливу на майбутні вибори.

Глава держави зауважив, що впевнений і довіряє Українському народу.

«Друга: якщо через закон про воєнний стан ми скасуємо вибори, в даній ситуації виграє лише одна людина. Знаєте хто це? Це пан Путін», – додав Президент.

Джерело

Поділитися:

Україна та США започаткували стратегічний енергетичний діалог (фото)

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Міністром енергетики США Ріком Перрі.

Глава держави підкреслив виключно важливе значення співпраці зі США в сфері енергетики для зміцнення енергетичної безпеки України.

У ході зустрічі було оголошено про започаткування українсько-американського Стратегічного енергетичного діалогу, який буде сприяти більш тісній співпраці причетних державних установ та компаній.

Президент відзначив успішну реалізацію низки спільних українсько-американських проектів в ядерній енергетиці, а також постачання в Україну американського вугілля.

Глава держави підтвердив зацікавленість у залученні до нашої країни сучасних американських технологій та передового досвіду для ефективної розробки наявних запасів нафти і газу.

Відзначено необхідність подальшої протидії проекту «Північний потік-2», а також диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, зокрема шляхом розширення можливостей для поставок зрідженого газу із США.

Джерело

Поділитися:

Президент України прийняв делегацію державних секретарів ФРН

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із делегацією державних секретарів федеральних міністерств Німеччини.

Учасниками заходу було відзначено суттєвий прогрес України на шляху реформ та зростання привабливості України для німецьких компаній.

Сторони відзначили важливість майбутнього візиту Канцлера Ангели Меркель до України з точки зору зміцнення двостороннього партнерства.

Петро Порошенко висловив вдячність німецькій стороні за допомогу, яка надається нашій державі для реалізації реформ, а також за роль Німеччини та особисто Канцлера Меркель в питанні відновлення територіальної цілісності України.

Було наголошено на важливості продовження санкційної політики ЄС щодо Росії як країни-агресора.

Глава держави наголосив на активізації військової присутності Росії в Азовському морі, що є прямим продовженням окупації та подальшої мілітаризації Кримського півострова.

Представники німецької делегації висловили співчуття з приводу трагедії в Керчі.

Особливу увагу було приділено питанню звільнення українських політв’язнів.

Було порушено також питання реалізації Росією проекту «Північний потік-2» та ризики, які він створює для безпеки в Європі.

Джерело

Поділитися:

Турчинов провів зустріч з Президентом Парламентської асамблеї НАТО Юкнявічєнє (фото)

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов провів зустріч з Президентом Парламентської асамблеї НАТО Расою Юкнявічєнє.

Під час зустрічі сторони обговорили ситуацію на сході України та в Криму, що склалася внаслідок агресії РФ.

За словами Секретаря РНБО України, РФ посилює військову присутність в Азово-Чорноморському регіоні, окрім того, на кордоні з Україною РФ продовжує розгортати військову інфраструктуру та посилювати військові підрозділи збройних сил.

«Росія використовує весь арсенал гібридної агресії проти України, розглядаючи нашу державу як випробувальний майданчик для технологій, які потім використовуються проти Європи та США», – сказав О. Турчинов.

Секретар РНБО України наголосив, що попри війну Україна активно реформує сектор безпеки і оборони, який розбудовується за моделлю країн-членів НАТО.

Говорячи про необхідність продовження санкцій проти РФ, О. Турчинов зазначив, що «не зовсім зрозуміла позиція Європи, яка, продовжуючи санкції, дозволяє Росії будувати Північний потік-2, таким чином підтримуючи стратегічні економічні інтереси РФ та наражаючи свій енергетичний комплекс на небезпеку».

Співрозмовники також обговорили питання інтенсифікації співробітництва з країнами-членами НАТО в питаннях військово-технічної співпраці.

Своєю чергою, Р. Юкнявічєнє наголосила, що Україна завжди на порядку денному в ПА НАТО.

«Сьогодні у всіх держав є чітке розуміння агресивної ролі Росії та тієї позиції, яку займає ця країна в світі», – зазначила Президент Парламентської асамблеї НАТО, резюмувавши, що сильна Україна – це важливий елемент європейської системи безпеки.

Джерело

Поділитися:

Петро Порошенко провів телефону розмову з Ангелою Меркель

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Співрозмовники скоординували позиції напередодні зустрічі канцлера ФРН та президента РФ. Петро Порошенко та Ангела Меркель обговорили ситуацію на Донбасі та подальші зусилля, в тому числі миротворчі, для забезпечення прогресу у мирному врегулюванні.

Особливу увагу Петро Порошенко приділив питанню звільнення українських заручників та політичних в’язнів, які незаконно утримуються на тимчасово окупованих територіях та в Росії, зокрема необхідності негайного звільнення українського режисера Олега Сенцова.

Президент України та Канцлер Німеччини також обговорили безпекові виклики, пов’язані з будівництвом «Північного потоку-2».

Співрозмовники узгодили графік наступних контактів у рамках подальшого розвитку двостороннього діалогу.

Джерело

Поділитися:

Юрій Вітренко про транзит, Північний потік, газові контракти, премії та опалювальний сезон (відео)

Час відповідати. Ведучий Валерій Калниш. Гість Юрій Вітренко. Ефір від 13.07.2018.
Гість — комерційний директор Нафтогазу України Юрій Вітренко.
Програма Час відповідати виходить в ефірі Радіо НВ щоп’ятниці о 20:00 – 21:00.


 

Валерій Калниш: Сегодня у нас в гостях Юрий Витренко – главный коммерческий директор Группы Нафтогаз, здравствуйте.

Юрій Вітренко: Доброго дня.

Валерій Калниш: Давайте начнем с традиционного вопроса для Нафтогаза: как обстоит ситуация с решением Стокгольмского арбитража? Я напомню нашим слушателям, что Стокгольмский арбитраж присудил Газпрому выплату штрафа в размере более четырех с половиной миллиардов долларов, а по итогам решения двух арбитражных споров на поставку и транзит газа Газпромом, последний обязан выплатить НАК Нафтогаз Украины более двух с половиной миллиардов. Как обстоит сейчас ситуация с выплатой этих денег, вы что-то увидели уже или нет?

Юрій Вітренко: Невелике уточнення: за транзитною справою ми виграли 4,6 мільярдів доларів, це та компенсація, яку має сплатити Газпром. З цих 4,6 мільярдів доларів ми вже отримали 2,1 мільярди доларів, міжнародний арбітраж провів так званий залік, тобто він сказав: Газпром має вам сплатити 4,6 мільярдів, ви мали доплатити за газ, який ви отримали вже за новою зниженою ціною, яка була встановлена в арбітражі по контракту на поставку газу, ви маєте доплатити 2,1 мільярди, тому ми віднімаємо ці 2,1 мільярди від 4,6 мільярдів.

Таким чином 2,1 мільярди ми вже отримали і, відповідно, не отримаємо його вже в майбутньому. В майбутньому ми маємо отримати від Газпрому суму, спочатку вона була 2,56 мільярди, зараз це вже більше ніж 2,6 мільярди, більше 60 мільйонів доларів уже склали відсотки, які нараховані за цим боргом.

Валерій Калниш: Вы проводите какие-то переговоры с Газпромом? Потому что, насколько я понимаю, это все-таки некие взаимозачеты, это не живые деньги, которые поступают на счет украинского казначейства. Вы находитесь сейчас в каких-то переговорах с Газпромом, вообще какие-то отношения у вас есть?

Юрій Вітренко: Зараз ні, 2,6 мільярди – це живі гроші, які Газпром має сплатити, бо нам немає зараз за що робити залік, ми не купуємо газ у Газпрому, вони його не постачають. Але якщо би вони навіть його постачали, ми за транзит кожного місяця отримуємо більше, ніж ми мали би сплатити їм за газ. Тобто залік можна проводити, якщо є якісь зустрічні вимоги. Зараз вони нам винні гроші, ми їм ні за що не винні, тому ми розраховуємо на те, що ці 2,6 мільярди будуть сплачені як живі гроші.

Інша справа, що якщо вони не сплатять, тоді, відповідно, їх активи, які ми вже арештовуємо по всій Європі, будуть реалізовуватися на аукціонах, і ми маємо отримувати гроші як надходження від реалізації цих активів на аукціонах. Якщо вони не будуть реалізовані (їх ніхто не купить, наприклад), тоді окреме питання: чи буде Нафтогаз брати участь у таких аукціонах, чи буде Нафтогаз потім власником цих активів. Але поки це питання не розглядається, ми очікуємо отримати живі гроші від Газпрому.

Валерій Калниш: И все-таки на уровне департаментов, на уровне руководителей (Коболев, Миллер) идет какой-то контакт? Вы вообще разговариваете друг с другом?

Юрій Вітренко: По-перше, ми кожного дня, кожної секунди транзитуємо російський газ. Відповідно, на робочому рівні і наші диспетчери, і наші працівники мають спілкуватися, оскільки транзит газу – це такий процес, який вимагає відповідної координації, це по-перше. На рівні керівників ми вже відносно багато часу не спілкувалися, але маємо зустрітися 17 липня у Берліні на тристоронніх переговорах. До цього часу останній раз ми спілкувалися у квітні, мені здається, я проводив зустріч з Мєдвєдєвим – це заступник голови Газпрому.

Для нас це було вже відносно давно, бо раніше ми частіше зустрічалися і проводили переговори, але ми готувалися до переговорів у тристоронньому форматі. Коли було зрозуміло, що у двосторонньому форматі ми не можемо досягти певних домовленостей, тоді було запропоновано тристоронній формат, залучити європейців, це зайняло певний час, але зараз ці перемовини мають відбутися.

Валерій Калниш: Давайте мы как раз о них поговорим, они будут посвящены, насколько я понимаю, транзиту. А с какими предложениями едет на эти переговоры украинская сторона?

Юрій Вітренко: Ми їдемо туди, по-перше, з головною нашою пропозицією – це застосувати європейські правила щодо транзиту російського газу через територію України. Ми говоримо для того, щоби не сперечатися, наскільки наші пропозиції є обґрунтованими, щоби нас ніхто не звинувачував у тому, що українці щось не зрозуміли, що хочуть тощо. Проста і найбільш зрозуміла всім у світі, бо це вже міжнародні перемовини, позиція полягає у тому, що ми говоримо: за тими ж правилами, за якими Газпром працює у Європі, ми наполягаємо, щоби Газпром працював і в Україні. Це стосується всього: і тарифів на транзит газу, і бронювання потужностей, і обміну даними, все-все-все як в Європі, так і у нас.

Валерій Калниш: Можно немного подробнее, чем правила транзита по Украине отличаются от правил российского транзита по Европе? Где плюсы, где минусы у нас?

Юрій Вітренко: Дуже велика різниця. У нас, наприклад, зараз є поточний транзитний контракт. Транзитна ставка була за домовленістю сторін, це не визначав регулятор. Ця транзитна ставка не має прямого відношення до певного рівня покриття витрат…

Валерій Калниш: Это фиксированная ставка.

Юрій Вітренко: Це фіксована ставка, вона змінюється на певний індекс інфляції, але в принципі це просто така переговорна процедура: дві сторони – Путін і Тимошенко – сіли, про щось домовилися. У нас, наприклад, місце, де вирішуються суперечки – це Стокгольмський арбітраж, і право, яке застосовується – це право Швеції. Якщо це європейські правила, то, відповідно, по-перше, там є третій енергопакет, є європейські кодекси, є національні регулятори, але при цьому є наднаціональні регулятори (ACER), потім є європейські суди, які можуть це розглядати (European Court of Justice), тобто вся стандартна система, яка застосовується в Європі і яка не застосовується у нас.

Бо навіть, наприклад, коли ми судилися з Газпромом в арбітражі у Стокгольмі, ми не могли застосовувати все європейське законодавство, ми могли застосовувати тільки матеріальне право Швеції, яке було зазначено в контракті. Йдемо далі: наприклад, зараз ми не можемо робити так званий віртуальний реверс, щоби не відправляти газ у Європу, а потім з Європи фізично імпортувати його в Україну. Нас звинувачують у тому, що ми це робимо.

Ми, на жаль, не можемо це робити, але за європейськими нормами ми мали би отримати таку можливість – робити віртуальний реверс, тобто залишати російський газ в Україні, купувати відповідні обсяги газу в Європі і, наприклад, у Словаччині, де Газпром має отримати свій газ, щоби потім з ним щось зробити, ми би віддавали Газпрому газ, який ми купили у Словаччині або у Європі тощо. Це дуже звичайна практика для європейських операторів. Ми, на жаль, не можемо це робити зараз, але якщо будуть застосовані європейські правила, то ми зможемо це робити.

Валерій Калниш: И все-таки, в Берлине, я по-простому спрошу, вы будете просить повышения транзитной ставки, чтобы Россия платила больше?

Юрій Вітренко: Ми вимагаємо перегляду транзитної ставки у бік підвищення через арбітраж, ми нещодавно подали позов на майже 12 мільярдів доларів і вимагаємо дуже суттєвого підвищення транзитної ставки, але це на період на 2018-2019 років. У Берліні основною темою перемовин буде транзит після 2020 року. І після 2020 року, ми говорили і говоримо, що транзитна ставка буде навіть нижчою, ніж є зараз за контрактом.

Тому ми не будемо вимагати на довгостроковий період підвищення ставки. Ми говоримо, що зараз і там є, ми можемо пояснити чому, по-простому, щоби людям було зрозуміло. Що Газпром де-факто зробив за допомогою домовленостей Путін-Тимошенко? Аналогія з готелем: він забронював там, наприклад, три номери, але при цьому зробив так, що готелем ніхто, крім нього, не може користуватися.

Валерій Калниш: Всем отелем.

Юрій Вітренко: Всім готелем. Наприклад охоронців розставили по всіх боках. Ви – готель, вам платять за три номери, а у вас їх 30, але ви розумієте, що ніхто інший не може підійти до вашого готелю. За європейськими правилами так робити не можна: якщо забронював три кімнати, будь ласка, у трьох кімнатах і живи, а всі інші хочуть – купують і можуть використовувати. Те ж саме стосується того, чому ми виграли у Газпрому ці 4,6 мільярдів. Мало того, що вони “забронювали три кімнати”, але зачинили весь “готель” де-факто, так при цьому вони хотіли платити за ці “три кімнати” тільки на той час, коли вони там живуть.

Ми говоримо: “Хлопці, ну якщо ви забронювали, то це ваша справа, ви живете – не живете, але принаймні наші збитки ви маєте компенсувати”. На жаль, у контракті не було ship-or-pay – або качай, або плати, ми не могли напряму це зробити і ми вимушені були тільки отримати компенсацію за наші збитки. Ми вираховували з цього недоотриманого доходу ще витрати, які ми зекономили, наприклад, що не качали їх газ, витрати на паливний газ. Але, щоби вже не вдаватися в технічні деталі, ми говоримо, що якщо будуть європейські правила, то це буде в принципі краще для Газпрому, Газпром зможе платити нижчий тариф; це буде краще для нас, тому що система буде розблокована і, крім газпромівського газу, ми зможемо транзитувати газ з Середньої Азії, вони ж де-факто заблокували весь імпорт.

Туркменістан, Узбекистан, Казахстан хочуть експортувати газ у Європу через Україну і не можуть через Газпром. Те ж саме незалежні видобувники газу в Росії, там же не тільки Газпром видобуває газ, там багато компаній, які видобувають великі обсяги газу, в рази більше, ніж Україна споживає; дуже суттєвий навіть для Європи обсяг газу. Наприклад Роснефть, Ітера і все інше. І ми говоримо про те, що якщо за європейськими правилами Газпром буде платити менше, він не буде блокувати транзит; для європейських споживачів це буде краще, тому що більше газу в Європі, буде нижча ціна, бо якщо Газпром монополізує, блокує надходження газу з альтернативних джерел, таким чином він обмежує конкуренцію.

Валерій Калниш: Скажите, пожалуйста, вы, наверное, как никто другой в этой стране знаете содержание, вы уже два раза упомянули договор Путина и Тимошенко. Вы нашли ответ на вопрос, почему изначально не были закреплены в украино-российских, российско-украинских газовых отношениях европейские обычные нормы?

Почему мы об этом договоре говорим до сих пор, мы оспариваем его в Швеции, и я где-то видел цифру, по-моему это была ваша цитата о том, что каждая украинская семья понесла убыток в районе 60 тысяч гривен из-за этого договора. Почему не были изначально закреплены прозрачные правила игры?

Юрій Вітренко: Тому що газ для Росії – це політична зброя, вони хочуть використовувати газ або як удавку, яку вони накинули, а потім ви маєте на колінах щось вимолювати; або як хабар: вам дали якийсь дешевий газ. Ринкові правила означають, що у Путіна вже не буде про що домовлятися. Люди говорять: “Так а що, ми купуємо газ за ринковою ціною, про що домовлятися?” Не потрібно їздити у Кремль, не потрібно мати якісь неформальні стосунки, давати якісь обіцянки на вибори і все інше.

Тому це було невигідно ні для Кремля, ні, відповідно, принаймні наскільки я розумію, для тієї ж Тимошенко, в її плани також не входило просто зробити європейські принципи, ринок, де ціна визначається попитом і пропозицією, а не якимись політичними рішеннями. І крім того, мені здається, що всі ці скрєпи або російський світ полягає у тому, що мудрі правителі хочуть вирішувати все за всіх, хочуть правити, але вони не хочуть віддавати ринку владні повноваження, щоби ринок визначав як розподіляти ресурси, як їх об’єднувати, як має працювати економіка, вони [ринок] це хочуть робити.

Валерій Калниш: Политические монополисты. Давайте поговорим вот о чем: следующий отопительный сезон. Как сейчас обстоит ситуация с запасами газа, наполняем ли мы ПХГ, пройдем ли мы отопительный сезон спокойно?

Юрій Вітренко: Ситуація абсолютно нормальна. Якщо раніше, коли, наприклад, ми стали керівниками Нафтогазу 2014 року, ми першу зиму 2014-2015 років, навіть другу зиму 2015 року, ми реально хвилювалися, щоби вистачило газу, щоби все було нормально. Зараз ми розуміємо, що ситуація йде вже в такому руслі, що вона не вимагає від нас щосекундного оперативного контролю. Ми розуміємо, що ми можемо купити достатньо газу в Європі, у нас є потужності для того, щоби цей газ провести в Україну.

У нас проблема була тільки першого березня, коли ми мали за контрактом отримувати газ від Газпрому, достатньо великі обсяги, майже всі наші потреби закривати з Газпрому, і тоді ми не могли купувати і в Європі, і в Газпромі, бо тоді ми розуміли, що ми два рази будемо платити за газ, який нам не потрібен. Але зараз, оскільки ми не отримуємо газ із Росії, ми на це не розраховуємо, ми спокійно купуємо газ у Європі, кожен день у нас є спеціальна політика, як ми це робимо, для того, щоби не було якихось пікових навантажень на попит у Європі, щоби ціна була найкращою. І ми зараз купуємо, закачуємо газ з Європи для того, щоби вийти на комфортний рівень газу у підземках на початок опалювального сезону. Ми вже три сезони проходимо з надлишком газу у підземці, ми навіть перестраховуємося і закачуємо більше газу, ніж нам потрібно.

Валерій Калниш: Скажите, пожалуйста, я очень часто слышу о том, что мы закупаем газ в Европе. Но это российский газ.

Юрій Вітренко: Мені складно відповісти на це питання, я поясню чому. Я особисто їду до Статойлу, підписую контракт зі Статойлом, потім зі Статойлу ми координуємо, як ми цей газ отримуємо, і все. Ми отримуємо цей газ, і нам говорять: “Це російський газ”. За контрактом це газ Статойлу. Статойл не купує російський газ, щоби ми всі розуміли. Але все одно говорять, що російський газ. Я розумію, що технічно, наприклад, у словацькій системі, у чеській системі цей газ може заміщуватися. Словаки отримують газ, який виходить з України, і пускають його в Україну потім, коли ми купуємо його, який має надійти зі Словаччини.

Словаки можуть цей газ фізично із Норвегії сюди не тягнути, але можуть і тягнути. Це вже питання, яке вирішує газотранспортний оператор. У нас заброньовані потужності, так званий firm capacity booking, що означає, що навіть якщо взагалі не буде газ з України виходити, словацький оператор має поставити цей газ в українську трубу, він фізично отримує його з Норвегії, він піде в Німеччину, з Німеччини в Чехію або в Австрію, з Австрії потім у Словаччину, або з Чехії у Словаччину, і потім потрапить в Україну. Тобто це вже оперативне питання, як заміщуються обсяги газу.

Те ж саме газ, який виходить з України, наприклад, у Словаччину, навіть за контрактом (до речі, він є не тільки російський, бо російський газ за контрактом – це газ походження з Росії та Середньої Азії). Реально він не з Середньої Азії, але за контрактом він може бути де завгодно. Тому це швидше спекуляції, щоби сказати: “Ось, дивіться, в Україні немає енергетичної незалежності, ми все одно залежимо від російського газу”. Певна навіть технічна залежність у нас є просто тому, що це велика система, ми транзитуємо російський газ, ми отримуємо три мільярди доларів на рік, тому, звичайно, є залежність.

Валерій Калниш: Еще у меня будет один вопрос про российский газ. Вот если допустить, что не было бы боевых действий, не было бы войны, Россия не напала на Украину, нам было бы дешевле покупать напрямую газ у россиян, чем покупать его в Европе? Исходя из нынешней финансовой конъюнктуры, я не о политике.

Юрій Вітренко: Це не питання війни, це питання контракту. На жаль, Тимошенко з Путіним домовилися про умови, які гірші, ніж просто ринкові умови купівлі газу з Європи. Я розумію, що за логікою це неправильно; я розумію, що газ, який постачається з Росії за рахунок того, що його не потрібно транспортувати в Європу…

Валерій Калниш: Конечно, там “плечо” короче.

Юрій Вітренко: Він має коштувати дешевше. Але конкретний контракт, підписаний Тимошенко і Путіним, говорить, що ціна має бути вищою, ніж навіть ціна за європейський [газ]. Та формула ціни, яка закладена в контракті, призводить до того, що ціна є вищою, ніж на європейському ринку. Інше питання, щоби ми розуміли, така економічна логіка, що російський газ має бути дешевший, працювала би, якщо би Росія хотіла розвивати відносини з Україною як з нормальним економічним партнером. На жаль, це не так.

На жаль, вони хочуть, щоб у України був дорогий газ; вони хочуть, щоб, відповідно, в Україні не було транзиту, була слабша економіка; або ми робили з ними якісь політичні договори, за рахунок нашої незалежності і всього іншого отримували якісь знижки. Моя особиста точка зору, що політика Росії стосовно України – це типова неоколоніальна політика. Вони знаходять українських посіпак, які продають їм за якийсь невеличкий хабар український національний інтерес або якусь долю, такі намісники, і потім вони просто витискають усі соки з України. Це їх політика, на жаль.

Валерій Калниш: Четвертого июля НАК сообщила о том, что Высший суд швейцарского кантона Цуг возобновил арест акций Nord Stream и Nord Stream-2. Для слушателей, если кто не знает, это газопроводы в обход Украины. Как этот арест может сказаться на строительстве газопроводов, которые идут в обход нас?

Юрій Вітренко: Тут я маю бути дуже обережним, тому що Газпром використовує той факт, що ми заарештували ці акції, як аргумент того, що насправді ми не хочемо з них отримати гроші, а ми хочемо просто зашкодити їх операційній діяльності. Такий аргумент вони використовують у судових процесах проти нас. Тому я говорю публічно, що ні – ми просто хочемо отримати наші гроші, оскільки вони нам не платять, ми заарештовуємо ті активи, які ми змогли знайти і змогли арештувати. Це, до речі, не кінець цієї історії, ми будемо заарештовувати і інші активи, в інших юрисдикціях, просто ми почали з Північного потоку-1 і Північного потоку-2.

Валерій Калниш: Хорошо, безотносительно к решению кантона Цуг. Насколько опасно для нас строительство обходных газопроводов?

Юрій Вітренко: Це дуже великий ризик для нас, тому що ми розуміємо, що якщо буде побудований Північний потік-2 і Південний потік, то росіяни можуть обійтися без українського транзиту взагалі, тобто обсяги транзиту можуть бути нульовими з 2020 року.

Валерій Калниш: Мы просчитывали убытки, которые мы понесем в случае, если эти сценарии будут реализованы?

Юрій Вітренко: Так, це мінус три мільярди доларів на рік, це мінус три відсотки ВВП України. Замість того невеличкого економічного зростання, яке є, ми відстаємо навіть від Європи щодо темпів економічного зростання, тобто ми нарощуємо наше відставання від Європи, але навіть цього економічного зростання не буде, якщо не буде транзиту.

Валерій Калниш: Как бы вы тогда, в свою очередь, оценили вероятность того, что эти газопроводы заработают, и мы действительно потеряем транзит?

Юрій Вітренко: Я думаю, що я заангажований щодо цього, бо я знаходжуся у вирі боротьби щодо Північного потоку-2. Але це дуже серйозна загроза. Нам дуже сильно пощастить, це буде велике досягнення, якщо ми зупинимо Північний потік-2, ми маємо це розуміти.

Валерій Калниш: Допускаете ли вы вариант… Для того, чтобы прекратить строительство, как я это представляю, нам надо разговаривать с Германией, нам надо говорить с теми, кого принято называть страны-партнеры, чтобы они отказывались прокладывать определенные куски газопровода по своей территории или по своим внутренним водам. Но можно и по-другому рассмотреть. Вы скажите, было такое или не было, чтобы россияне выходили на нас и говорили: “Ребята, вы для нас сделайте нечто, а мы остановим строительство Nord Stream”?

Юрій Вітренко: Ні, на нас ніколи не виходили з такими пропозиціями. Це політичний проект на найвищому рівні. Мало того, план росіян полягає в іншому – вони хочуть його збудувати, щоби потім сказати українцям: “Дивіться, ми взагалі можемо газ через вас не транзитувати. Тому якщо ви хочете отримати якісь кошти, от тоді давайте робіть, що ми скажемо”. Поки вони зараз не в такій ситуації, вони хочуть для себе таку ситуацію створити.

Валерій Калниш: И мы на это не пойдем.

Юрій Вітренко: Ми, наприклад наша команда, не підемо, тому у нас є і план B, і план C, і план D. І той же позов на 12 мільярдів – це ж не просто так, ви розумієте це. Ми говоримо: “Дивіться, якщо не буде транзиту, то, відповідно, ви маєте заплатити додатково десять мільярдів доларів”. Ви дивіться самі. Це один зі шляхів. Ми говоримо з американцями щодо санкцій, ми говоримо з європейцями і щодо залучення європейських компаній у консорціум для оператора ГТС. Ми різними шляхами ідемо для того, щоби зупинити Північний потік-2.

Валерій Калниш: Языком цифр, какая пропускная способность запланирована у Nord Stream’ов и какая пропускная способность у украинской ГТС?

Юрій Вітренко: Якщо брати потужність української ГТС, то ми можемо транзитувати приблизно 140-145 мільярдів кубів газу, у нас потужність на вході набагато вища, ніж потужність на виході, але для транзитної потужності потрібна потужність і на вході, і на виході. І якщо ми говоримо про Північний потік-2, то це, приблизно, там теж потужність може коливатися, але приблизно 50-55 мільярдів кубів. Тобто вони фактично…

Валерій Калниш: То есть они фактически могут распределить, диверсифицировать, скажем, наполовину загрузить Nord Stream-2 и на какую-то…

Юрій Вітренко: На 30 мільярдів, які залишаються… У нас обсяг транзиту зараз приблизно 90 мільярдів, 50-60 мільярдів – Північний потік-2, 30 мільярдів – Південний потік, відповідно. Все, українського транзиту немає. Крім того, для росіян є ще багато можливостей, тому що потрібно дивитися на їх мінімальні контрактні зобов’язання, тобто той обсяг газу, який вони зобов’язані постачати європейцям.

Нижче цього обсягу їм складно йти, але навіть і цей обсяг вони можуть теж заміщувати – закачати раніше у сховища 2019 року, а потім віддати 2020 року, або можуть використовувати той же LNG-газ. Але якщо ми подивимося на ці мінімальні обсяги – так, ми розуміємо, що росіяни менше продадуть газу Європі. Але з іншого боку буде вища ціна, тому що буде менша сукупна пропозиція. Тому для росіян це теж неоднозначне питання, бо їм навіть вигідно, коли є штучний дефіцит газу в Європі, ціна підвищується, і вони продають свій газ за вищою ціною.

Валерій Калниш: Еще один вопрос по этой теме: как выглядит сценарий выхода из самого апокалиптического варианта, когда Россия прекращает транзит по территории Украины?

Юрій Вітренко: По-перше, це не апокаліптичний варіант, можливо, наслідки цього варіанту. Наприклад, ми говорили про те, що це не наша ідея, але військові експерти говорять, що це підвищує ризик повномасштабної війни між Росією та Україною, тому що тоді Європа буде менш зацікавлена у тому, щоби не було цієї війни, бо це не буде загрожувати постачанню газу.

Валерій Калниш: Да, потому что они защищали в том числе свои газовые интересы.

Юрій Вітренко: Ми це розуміємо, багато військових експертів про це говорять, тому ми серйозно ставимося до такого ризику. Але якщо цей ризик трохи відокремити, то щодо всього іншого: наша система буде в якомусь вигляді працювати, просто буде економічна проблема, мінус три мільярди доларів – це дуже багато. Щоби ми розуміли, це реально буде дуже суттєва економічна проблема для всієї України. Якщо би економіка України розвивалася, якщо би були інші галузі виробництва, наприклад, ми говоримо – Нафтогаз.

Ми, за рахунок нашої нової стратегії, яку ми ще не можемо погодити з урядом, можемо збільшити ВВП на п’ять відсотків щороку, тобто ми можемо навіть більше вкласти в економіку України, досягнути економічного ефекту, ніж зараз ми отримуємо за транзит. Це не означає, що транзиту не має бути, ми хочемо і те, і те, але ми говоримо, що потрібно розвивати інші галузі промисловості. Наприклад, ми говоримо, що неправильно, коли Нафтогаз забезпечує від 15 до 20% всіх надходжень до бюджету. Ми ж не Саудівська Аравія, ми навіть не Росія. Це означає, що інші не платять податки до держбюджету, або щось у нас неправильно.

Валерій Калниш: Давайте о правительстве и поговорим. В начале июля премьер-министр Владимир Гройсман заявил о том, что требование Международного валютного фонда о повышении цены на газ для населения остается, и Украина с МВФ находится, как он сказал, в постоянном поиске решения.

Гройсман в свою очередь заверил, что ключевым является значение уровня цены для населения. В свою очередь, источники в правительстве говорят, что на повышении тарифов настаивает НАК, и некоторые даже обвиняют вас в неком непатриотизме. Какое ваше решение этого вопроса, я имею в виду вопрос тарифов для населения?

Юрій Вітренко: По-перше, Нафтогаз ніколи не наполягав на підвищенні тарифів. Нафтогаз послідовно говорить, що мають бути конкурентні ціни, має бути вільне ціноутворення, і ціна має утворюватися внаслідок співвідношення попиту і пропозиції на ринку, а не внаслідок урядових рішень, рішень регулятора, рішень кого завгодно. Має бути нормальний ринок, конкуренція. Чому це важливо? Тому що люди тоді будуть сприймати це як справедливі і чесні правила.

Якщо ціна підвищується, вони розуміють, що значить попит перевищує пропозицію – потрібно менше газу споживати, тоді попит упаде і ціна впаде, або потрібно видобувати більше газу. Люди будуть по-іншому це сприймати. Коли ціну встановлює уряд, коли ціну встановлює регулятор, люди говорять: несправедлива ціна, вона зависока тощо. Ми ж на ціни там, де є ринкове ціноутворення, люди скаржаться, що високі ціни, але таких масових протестів немає.

Це ж не така політична проблема, що люди говорять: в Україні [погані] автомобільні дорогі. Я розумію, що газ – це більш життєва потреба, ніж автомобілі. Але навіть на якісь продукти харчування, на моркву або молоко, у людей немає [грошей], в газетах кожного дня молоко…

Валерій Калниш: Когда они слышат о том, что в сентябре тарифы вырастут на 40%, вот тут как-то так напрягаешься.

Юрій Вітренко: Але про молоко і моркву такого немає, бо люди розуміють, що хочеш – вирощуєш свою моркву, хочеш – менше їж, хочеш – більше їж. Я не диктую свої правила, я говорю, що коли буде нормальний ринок, люди будуть по-іншому це сприймати.

Валерій Калниш: Правильно, но это когда он будет, а когда его нет и повышают тарифы на 40% – как быть с этим?

Юрій Вітренко: Тому ми і кажемо – не потрібно регулювати ціни. Наша позиція дуже проста, пропозиція для уряду: давайте уряд не буде регулювати ціни. Мало того: закон, який прийнятий 2014 року, не передбачає за європейськими правилами, що уряд встановлює ціни. Це раніше було, і це робив не уряд, це робив регулятор. Уряд взагалі не має регулювати ціни. Уряд може сказати: у нас є незахищені верстви населення, ви постачайте їм газ, бо ми хвилюємося, що вони не знайдуть постачальника. Будь ласка, Нафтогаз буде постачати їм газ.

Але регулювати ціни для всіх – це неправильно, це не європейські правила. Інший момент, на чому Нафтогаз дійсно наполягає, Нафтогаз говорить: “Ціна – це ваше питання. Ми говоримо, що ціна має бути вільна, ринкова, конкурентна, але навіть якщо ви хочете регулювати ціну, поясніть, будь ласка, а чому ви нас зобов’язуєте продавати газ облгазам Фірташа, монопольним посередникам? Чому? Ми що, самі не можемо постачати газ населенню? Ми – велика компанія, ми видобуваємо газ, імпортуємо газ, у нас 80 тисяч співробітників по всій Україні; ми – національна компанія, чому ми не можемо возити українцям газ, навіщо нам потрібні”…

Валерій Калниш: И что вам отвечает правительство?

Юрій Вітренко: Нічого, півтора року. Тобто для нас це не питання ціни. По-друге, ми говоримо, наша ж головна проблема, що ці посередники не повертають нам кошти. Ми їм продаємо газ за ціною, яка менше ринкової, вони кажуть, що постачають цей газ населенню, ми це перевірити не можемо. Єдиний облгаз, який ми контролюємо, як тільки ми цей контроль отримали, ми відразу ж знайшли там мертві душі, ми знаємо, що в облгазах крадуть газ.

Валерій Калниш: Это какой?

Юрій Вітренко: Кіровоградгаз. Ми знаємо, що там крадуть газ, це не якась така теорія, це практика. Ми знаємо, що там крадуть газ, що той газ, який вони говорять, що віддали населенню, частина цього газу вкрадена. Мало того, навіть якщо частину вони вкрали, а за іншу частину ми гроші просто не отримали. Тому для нас найголовніша проблема – це принаймні отримати прямий контакт зі споживачами, щоби ми могли постачати газ напряму споживачам, і потім уже з ними ми будемо вирішувати питання хто платить, як, хто не платить.

Валерій Калниш: То есть, условно говоря, если спрогнозировать, если бы вы напрямую без посредников поставляли газ населению, то и цена, наверное, была бы ниже?

Юрій Вітренко: Ціна – це окреме питання. На ринку ціна – це співвідношення попиту і пропозиції, а це вже питання нашого прибутку. Якщо би ми продавали не через посередників, і ці посередники собі в кишеню не клали би кошти, то ціна, можливо, не змінилась би, але принаймні національна компанія отримувала би більше коштів, більше прибутків; ми, відповідно, сплачували би більше коштів у держбюджет, ось у чому питання. З іншого боку, ми могли би більше видобувати, а вже збільшення видобутку впливає на зниження ціни.

Валерій Калниш: Открою небольшой секрет: у НАК произошли некоторые обострения отношений с Киевом. Напомню слушателям, которые живут не в Киеве, что в Киеве решили отказаться от услуг компании Киевэнерго, создать свою коммунальную компанию Киевтеплоэнерго, но при этом старые долги Киевэнерго столица признавать не намерена. В свою очередь вы отказываетесь подписывать договор с новой компанией до погашения долгов. Что может заставить вас изменить это решение?

Юрій Вітренко: Зміна закону. Для нас ситуація дуже сумна. Ми кияни, у нас співробітники кияни, у нас батьки кияни, ми розуміємо всю проблему, яка є для киян, люди сидять без гарячої води. З іншого боку ми говоримо, що є пряма норма закону, яка говорить, що якщо є нова компанія, яка хоче укласти договір, вона має взяти на себе борги попередника…

Валерій Калниш: Правопреемник.

Юрій Вітренко: Так, який був оператором цих теплових мереж. Будь ласка, виконайте пряму норму закону. У нас ніхто не підпише такий контракт, порушивши закон і ризикуючи кримінальною справою проти себе. При всій повазі до киян…

Валерій Калниш: Цена вопроса, сколько?

Юрій Вітренко: Немає у нас зараз людей, які підуть у тюрму заради того, щоби просто виконати забаганку якихось київських політиків, які замість того, щоби виконувати закон, приймають якесь незрозуміле рішення в своїй Київраді, яке має юридичну силу набагато меншу, ніж закон; де вони говорять: “А ми себе самі звільнили від необхідності виконувати український закон щодо цього”. Ну так же не працює.

Валерій Калниш: “Кому я должен – всем прощаю”. Цена вопроса, сколько долгов у Киевэнерго?

Юрій Вітренко: Це приблизно шість мільярдів. Єдине, там де ми можемо знаходити компроміс, ми говоримо: “Будь ласка, давайте знаходити компроміс щодо цього, це так звані штрафи і пені. Є основна сума боргу, яку ви беззаперечно маєте на себе взяти. По штрафах і пенях давайте сідати, давайте розбиратися, де вони обґрунтовані, а де ні, бо тоді, якщо вони необґрунтовані, якщо, наприклад, є суперечка, яку вирішуємо в суді, ми можемо поки їх не враховувати. Там, де є пряма норма закону, ми не можемо нічого зробити”.

Валерій Калниш: А штрафы и пени – это сколько?

Юрій Вітренко: Приблизно мільярд.

Валерій Калниш: То есть все равно пять миллиардов Киев должен.

Юрій Вітренко: Так, потрібно на себе взяти. Ми не говоримо, що потрібно погасити зараз. Давайте зробимо розсрочку, давайте узгодимо будь-який графік, ми хочемо допомогти киянам, щоби наші співробітники і ми самі були з гарячою водою. Але при цьому зрозумійте нас, ніхто не піде в тюрму. Окрім того, це просто неправильно – порушувати закони.

Валерій Калниш: Десятого июля, раз уж мы заговорили о деньгах, глава счетной палаты Валерий Пацкан сказал, что счетная палата проведет аудит премий, которые были начислены сотрудникам НАК как раз за победу в Стокгольмском арбитраже. Премий было выписано на сумму более 46 миллионов долларов, это один процент от общей суммы выгоды. Как вы относитесь к тому, что ваши премии проверят?

Юрій Вітренко: По-перше, це загальний преміальний фонд, він має скласти 46 мільйонів доларів як один відсоток від загального результату, але поки було виплачено тільки один відсоток від тієї суми, яка уже була отримана. По-друге, рішення приймав не сам менеджмент, ми самі собі премії не виписуємо, як всі розуміють. Орган, який над нами – це Наглядова рада, яка складається з незалежних авторитетних членів, яких призначив Кабмін, уся міжнародна спільнота брала участь у виборі цих людей. Тому якщо перевіряти, що у нас перевіряти – отримали ми ці кошти чи ні? Чи все ж таки потрібно перевіряти, як приймалося рішення?

Але ми в принципі не проти будь-якої перевірки, ми вважаємо, що в Україні є багато інших речей, які мають пріоритет для того, щоби перевірити, але якщо хочуть нас перевірити, будь ласка – приходьте, перевіряйте. Перевірте, будь ласка, чи було це дійсно екстраординарне досягнення, чи, можливо, хтось інший у нашій країні вигравав у Газпрому або когось іншого мільярди доларів, давайте подивимося. Давайте подивимося і перевіримо, чи дійсно ці 2,1 мільярди доларів були отримані, бо є спекуляції, що ось, виплатили премії за те, що не було отримано. Давайте дочекаємося. Ці 2,1 мільярди ми ніколи ж не дочекаємося, бо вони вже були отримані. Давайте перевіримо, чи дійсно Нафтогаз був винен Газпрому 2,1 мільярди доларів за газ, який ми фізично отримали 2014 року вже за зниженою ціною в арбітражі.

Якщо, наприклад, ми не виграли би по першій справі, по постачанню газу, то ми би мали за цей газ сплатити чотири мільярди, а не 2,1 мільярди. Це крім 56 мільярдів доларів за “бери або плати”, нехай це перевірять. Будь ласка, ми відкриті, нехай перевіряють для того, щоби люди в Україні цей приклад бачили як приклад того, що в Україні можна заробляти гроші чесно. Якщо ти заробляєш кошти для держави, для своєї компанії, ти отримуєш результат. Для того, щоби наші діти, студенти, замість того, щоби думати, як поїхати з України, заробляти десь у Європі, бачили: “Ні, так ми хочемо так, зробити щось таке класне і отримати за це винагороду”.

Валерій Калниш: Как вы объясняете эту волну, не то чтобы протеста, а какого-то возмущения? Кстати, как вы думаете, кто те люди, которые особенно возмущаются тем, что вот, “миллионы долларов платят в Нафтогазе”, “вот они получают те деньги, которые вроде как бы государственные”, “мы платим за газ не просто так, а вроде как бы из налогов, а премии почему-то достаются двадцати людям или двадцати одному”.

Юрій Вітренко: 41.

Валерій Калниш: Да, 41 сотрудник получит.

Юрій Вітренко: Це складне питання. По-перше, багатьох людей просто ввели в оману. Реальні люди, які на зарплаті у олігархів, у тих же російських інтересів, розповсюджують неправдиву інформацію, що премії були виплачені за ще неотриманий результат, або самі собі нарахували премію і багато іншого. Вони можуть вигадувати якісь такі речі кожен день, але це все неправда, ми можемо пояснювати людям і пояснюємо, чому це неправда. Що премії тільки за отриманий результат, один відсоток, що це встановлювала Наглядова рада, вона все перевіряла, що юристи окремо, їх робота, вона не має бути…

От люди говорять: “Це все робили юристи”. Це теж неправильно, премія за екстраординарне досягнення. Наглядова рада розглядала склад конкретної команди, що ці люди зробили. Вони якраз визначили, що внесок цих конкретних людей, цієї команди, є екстраординарним, що юристи просто супроводжували, допомагали, але реальна основна заслуга тих людей, які отримали цю премію. Та крім цього є й інша проблема, я розумію людей. Це не просто, як хтось говорить, заздрощі. Це не просто питання заздрощів. Дійсно, в Україні ми звикли до того, що фактично неможливо чесно заробити гроші.

Більшість людей, які мають гроші, вони їх вкрали, називаємо речі своїми іменами, отримали хабарі, нечесно заробили. І це вже така суспільна свідомість, норма. Ми говоримо: в Україні чесно заробити гроші неможливо. А потім з’являється хтось, хто говорить: я чесно заробив. І тоді для людей це ментальна проблема, вони говорять: “А як це може бути? Якщо можна заробити чесно, чому тоді я не заробляю?” І ми говоримо, що цей наш новий приклад, поки що це виняток із правила, але він має стати новим правилом, і люди це побачили.

Валерій Калниш: Действительно ли велика опасность покушения на главу Нафтогаза Украины Андрея Коболева, что надо было покупать бронированный Кадиллак Эскалейд?

Юрій Вітренко: Це питання нашої служби безпеки, я не хочу спекулювати, окрім того це і мій начальник, і мій особистий товариш, тому спекулювати, навіть просто, як кажуть, накаркати щодо цього, точно не хочу.

Валерій Калниш: Спасибо за откровенный эфир.

Джерело

Поділитися:

Українська делегація ПА ОБСЄ провела захід щодо проекту будівництва газогону “Північний потік-2” (фото)

В рамках XXVII-ї Щорічної літньої сесії ПА ОБСЄ членами української делегації проведено неформальний захід, присвячений проекту будівництва Російською Федерацією газогону “Північний потік-2” та його впливу на держави-учасниці ПА ОБСЄ.

У заході взяли участь члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ О. Бєлькова, В. Висоцький, Т. Острікова та Р. Чубаров, а також член британського парламенту і ПА ОБСЄ Джон Віттінгдейл, Голова Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Споттісвуд Клер Мері Джоан і Президент Світового конгресу українців Євген Чолій.

Проведення такого заходу в ході щорічної літньої сесії стало гарною платформою для подальшого просування енергетичного діалогу та зусиль з диверсифікації поставок енергоресурсів, що робить більш ефективним використання енергетичних ресурсів і сприяє тим самим зміцненню миру і співробітництва між державами-учасницями.

Народні депутати О. Бєлькова і В. Висоцький та член британського парламенту і ПА ОБСЄ Джон Віттінгдейл чітко доповіли про регіональні виклики та геополітичні наслідки реалізації побудови газогону «Північний потік-2».

Під час заходу організатори ознайомили присутніх з статистичними даними транзиту газу через газотранспортну систему України, змінами, що сталися після побудови «Північного потоку-1» та наголосили, що майбутній газогін стовідсотково є політичним проектом Кремля, який намагається прив’язати Європу до свого газу з метою подальшого маніпулювання як Європейським Союзом, так і окремими європейськими країнами і використанням обох газогонів у якості ефективної зброї для просування інтересів Кремля у вільному західному світі.

Організатори заходу запропонували, зокрема, використовувати платформу ПА ОБСЄ для обміну інформацією та обміну передовим досвідом у галузі зміцнення енергетичної безпеки щоб ширше обговорити екологічний аспект енергетичної безпеки і потенційні наслідки енергетичних проблем на ситуації в області безпеки в регіоні ОБСЄ.

В ході дискусії було зазначено, що для країн ЄС важливо мати стабільність та безперервність постачання газу в ЄС. Народні депутати наголосили, що «поправки, запропоновані Єврокомісією, є переглядом технічного характеру та обмеженої сфери застосування і вони будуть застосовуватись на території ЄС в цілому. Це є передумовою нашої енергетичної безпеки та незалежності, що створить рівні умови для всіх учасників на ринку та сприятимуть вільній конкуренції».

Джерело

Поділитися:

Президент України прийняв Міністра закордонних справ Литви

Президент України Петро Порошенко прийняв Міністра закордонних справ Литовської Республіки Лінаса Лінкявічуса.

Глава Української держави висловив вдячність Литві за чітку позицію стосовно необхідності продовження консолідованого міжнародного санкційного тиску на Росію з метою досягнення прогресу в мирному врегулюванні на Донбасі на основі Мінських домовленостей та повністю відновити територіальну цілісність України.

У рамках обговорення ситуації на Донбасі сторони розглянули модальності розміщення там відповідної миротворчої місії ООН. Були також обговорені можливості залучення допомоги з боку Литви та інших країн-членів ЄС для підтримки мешканців Донбасу, які стали жертвами російської агресії.

Глава держави подякував Литві за активне сприяння у реалізації політики європейської та євроатлантичної інтеграції України та практичну допомогу у впровадженні амбітної програми відповідних внутрішніх реформ.

Президент скоординував з литовською стороною позиції у контексті підготовки до проведення Саміту Україна – ЄС, а також участі у заходах в рамках Саміту НАТО у липні цього року в Брюсселі.

Було також підтверджено спільну позицію щодо неприйнятності побудови «Північного потоку-2».

Джерело

Поділитися:

Президент України провів телефонну розмову з Президентом Європейської Комісії

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером, під час якої лідери обговорили підготовку до ювілейного Двадцятого Саміту Україна – Європейський Союз 9 липня у Брюсселі.

Президент Єврокомісії привітав українських громадян з першою річницею безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом, що став потужним фактором для взаємного зближення та пожвавлення міжлюдських контактів.

Президент України відзначив прогрес на шляху імплементації реформ в нашій державі, в тому числі у сфері антикорупційної політики у контексті початку створення Вищого антикорупційного суду України.

Президент Єврокомісії підтвердив готовність Євросоюзу продовжити надавати всебічну підтримку Україні у впровадженні реформ та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Лідери обговорили шляхи забезпечення енергетичної безпеки України та Європейського Союзу у контексті загрози будівництва «Північного потоку-2».

Петро Порошенко та Жан-Клод Юнкер наголосили на нагальній необхідності якомога швидшого звільнення Кремлем українських політичних в’язнів.

Джерело

Поділитися:

Президент провів телефонну розмову з Держсекретарем США

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Держсекретарем США Майком Помпео.

Петро Порошенко привітав Майка Помпео із офіційним призначенням на посаду Державного секретаря США.

Співрозмовники обговорили зміцнення співпраці в галузі безпеки та оборони. Президент подякував американській стороні за надання Україні протитанкових ракетних комплексів «Джавелін». Також було обговорено безпекові виклики внаслідок реалізації проекту «Північний потік – 2».

Петро Порошенко і Майк Помпео скоординували позиції в контексті оголошення висновків розслідування збиття літака рейсу МН17 і відзначили важливість продовження санкційної політики проти Росії.

Президент України наголосив на важливості продовження тиску на Росію задля звільнення всіх українських заручників.

Глава держави поінформував про хід реформ в Україні в контексті співпраці з Міжнародним валютним фондом, зокрема щодо процесу формування ефективної антикорупційної інфраструктури.

Петро Порошенко запросив Майка Помпео відвідати Україну з візитом.

Джерело

Поділитися: