Українські парламентарії під час сесії ПАРЄ у Страсбурзі взяли участь у дебатах (фото)

«Потрібно посилювати санкції проти Росії, інакше ми всі маємо розділити відповідальність за неспроможність захистити українських і сирійських дітей від вбивств і поранень», – наголосила Ірина Геращенко під час дебатів у ПАРЄ

26 квітня 2018 року відбулись дебати про роль Європи в ініціюванні мирних процесів у Сирії у рамках другої частини сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Під час свого виступу Перший заступник Голови Українського парламенту Ірина Геращенко висловила співчуття цивільному населенню Сирії, яка переживає масштабну  гуманітарну катастрофу.

«Російська Федерація мала бути гарантом знищення хімічної зброї. Натомість, за повного сприяння російських військових, режим Башара Асада продовжує використовувати заборонену хімічну зброю проти своїх громадян. Від цього хаосу й міграційних проблем також виграє Росія, яка зацікавлена в послабленні ЄС, в створенні нових безпекових і економічних проблем на континенті», – зауважила Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Перший віце-спікер Ірина Геращенко також зосередила увагу присутніх на подібності дій Росії у Сирії, Україні та Великій Британії, зауваживши, що кремлівський уряд не цурається використовувати зброю різного походження – чи то хімічну, чи отруту, чи протипіхотні міни, чи важку зброю, заборонену Мінськими домовленостями з метою дестабілізації ситуації у світі.

Ірина Геращенко, також нагадала про безпекову та гуманітарну ситуацію на Донбасі, зокрема, про постійні обстріли цивільних населених  пунктів, внаслідок яких гинуть та отримують тяжкі травми українці. Окрім того, вона зазначила про систематичні порушення прав людини в окупованому Криму.

Вона закликала посилити санкції проти Росії, яка зловживає правом вето, блокує всі рішення Радбезу ООН. За її словами, безкарність РФ поглиблює гуманітарну катастрофу в Сирії та Україні.

«Потрібно посилювати санкції проти Росії, інакше ми всі маємо розділити відповідальність за неспроможність захистити українських і сирійських дітей від вбивств і поранень», – підкреслила політик.

Джерело

 

Ірина Геращенко: «Українська делегація щиро вітає антикорупційний процес, який відбувається в ПАРЄ»

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко під час чергового засідання сесії Парламентської асамблеї Ради Європи 26 квітня 2018 року взяла участь у дебатах щодо корупції всередині ПАРЄ.

У своєму виступі вона, зокрема, звернула увагу присутніх на принципи доброчесності, на яких має базуватись Асамблея. Українська делегація, за її словами, завжди принципово відстоювала цінності Асамблеї і системно вказувала на порушення базових принципів з боку колишніх керівників.

«Ми були свідками того, коли рік колишній президент ПАРЄ не дотримувався слова про самовідсторонення з посади через порушення етичних норм. Після відставки колишнього президента Педро Аграмонта і його колег, змін майже не відбулося. Але він не поніс жодної відповідальності за свої дії, за несанкціоновану поїздку до режиму Башара Асада, яку він здійснив як президент нашої Асамблеї в дні хімічної атаки проти сирійських дітей», – наголосила Ірина Геращенко.

Водночас Перший віце-спікер українського парламенту також окреслила широкий спектр проблем, пов’язаних із корупцією в ПАРЄ.

«Російська делегація вже 3 роки відсутня в цьому залі, але ми відчуваємо її серйозний вплив через лобістів і групи підтримки, які блокують дебати по отруєнню в Солсбері, війну на Донбасі чи незаконні вибори в окупованому Криму», – зазначила політик.

За її словами, корупція, підкуп, шантаж є елементами гібридної війни та методами, які, на жаль, застосовуються зараз і в ПАРЄ та грубо порушують норми і принципи діяльності Ради Європи та її Парламентської Асамблеї.

«Закривати очі на подібні факти – неприпустимо з точки зору додержання демократичних стандартів урядування в ЄС. Безумовно, вже зараз мають бути відсторонені від роботи всі причетні до порушень співробітники секретаріату, а політики, забруднені в корупційних скандалах, повинні негайно скласти мандат членів ПАРЄ. Асамблея повинна вимагати нульової толерантності до корупції у будь-яких її проявах», – наголосила Ірина Геращенко.

Вона також зазначила, що представники української делегації завжди захищали демократичні принципи діяльності ПАРЄ, докладали й надалі докладатимуть усіх необхідних зусиль у боротьбі з проявами корупції та російського лобізму в Асамблеї.

Представники української делегації взяли активну участь в дебатах. Леонід Ємець повідомив присутніх про боротьбу з корупцією в Україні та анонсував створення в Україні антикорупційного суду. Він також запропонував створити європейський антикорупційний суд. Інший член української делегації Олексій Гончаренко жорстко поставив питання відповідальності Генерального секретаря Ради Європи Т. Янгланда за бездіяльність по відношенню до фактів корупції в секретаріаті. Сергій Власенко зосередив увагу, що країни – члени ПАРЄ не виконують резолюції Асамблеї, і це породжує безкарність. Борислав Береза нагадав непоодинокі факти «проштовхування» потрібних Кремлю рішень проросійськими лобістами в Асамблеї, а Асамблея закривала очі на ці очевидні речі.

Олена Сотник виступала від юридичного комітету засудивши комісію за те, що вона не розглянула поїздку в Сирію та закликала національні парламенти провести розслідування по епізодах і прізвищах, що звучали у доповіді.

Своєю чергою, доповідачка Петра де Суттер в своїй доповіді зазначила, що вперше ПАРЄ переживає таку кризу і в таких умовах багато членів ПАРЄ відчули зраду внаслідок того, що декілька політиків зрадили ключові принципи цієї організації.

Джерело

 

Українські парламентарії під час сесії ПАРЄ у м. Страсбург взяли участь у дебатах “Подальші дії за доповіддю незалежного слідчого органу щодо тверджень про корупцію в Парламентській Асамблеї”

Дебати відбулися за терміновою процедурою 26 квітня.

Член української делегації О.Сотник, висловлюючи думку від імені Комітету ПАРЄ з юридичних питань і прав людини, акцентувала увагу парламентаріїв на тому, що виборці очікують від них відповідальності. «Прозорість, відповідальність та чесність – це якості, які визначають легітимність парламентаріїв. Комітет має кілька коментарів до доповіді, які, в основному, стосуються політичної відповідальності та необхідності діяти відповідно до принципів та стандартів Ради Європи», – зазначила вона.

Член української делегації С.Кіраль, в якості представника Європейської консервативної групи, наголосив, що Рада Європи була, є і буде головною організацією в Європі, метою якої є запобігання міждержавному насильству, деградації суспільства, жорстокості та варварства, які неодноразово мали місце у 20 столітті. «Ми повинні залишатися об’єднаними, незважаючи на будь-які спроби дискредитувати нашу Організацію, чи то корумпованими діями окремих членів або скоординованими кампаніями цілих держав-членів», – наголосив він. С.Кіраль закликав парламентаріїв працювати над зміною правил процедури, щоб бути більш відповідальними в майбутньому.

Член української делегації Л.Ємець звернув увагу на те, що корупція – страшне захворювання для будь-якої країни. Якщо їй дозволять розвиватися безконтрольно, то дуже скоро не буде жодного законного судового рішення чи уряду в країні. Всі державні інституції будуть для власних громадян ні до чого, бо вони будуть знати, що будь-яку позицію чи рішення можна придбати, якщо хтось має достатньо грошей. Крім того, будь-який зовнішній ворог може легко зруйнувати чи підкорити державу, ослаблену корупцією. «Беручи той факт, що на цей день ми розслідуємо корупцію в Парламентській асамблеї Ради Європи, ця проблема вийшла далеко за межі окремих суб’єктів міжнародної спільноти і її потрібно ретельно вирішувати», – зазначив парламентарій.

Член української делегації О.Гончаренко наголосив, що на його думку не всі імена, причетні до корупції, були згадані в доповіді і що ця корумпована група все ще працює в Асамблеї. Їх наступна мета – повернути Росію до Асамблеї без жодних санкцій. Вони будуть використовувати будь-які механізми для досягнення власних цілей. О.Гончаренко закликав парламентаріїв були обережними. «Коли нам будуть казати: “Ми повинні змінити правила. Нам потрібний міжпарламентський діалог», маємо не забувати історію з П.Аграмунтом та звітом про корупцію в Парламентській Асамблеї», – наголосив він.

Член української делегації С.Власенко підкреслив, що корупція іноді може бути використана як форма гібридної війни однією державою-членом Ради Європи проти іншої, так само, як і для втручання у вибори, і це є абсолютно неприйнятним. «Головне питання – це відповідальність. Необхідно карати тих, чия участь у корупції підтверджена слідчими органами. Парламентарії знайомі з ситуацією, коли деякі країни ігнорують резолюції Асамблеї. Необхідно почати з самих себе: необхідно почати виконувати наші рішення проти тих членів, чия участь у корупції була підтверджена органом розслідування та рішенням Комітету з правил процедури, імунітетів та інституційних справ. Ми повинні бути обережними, оскільки ми не судовий орган, і ми не маємо юридичних інструментів, але коли це очевидно, ми повинні дотримуватися обов’язків – політичних, дисциплінарних або будь-яких інших видів», наголосив С.Власенко і закликав парламентаріїв до дій.

Заступник Голови Української делегації С.Соболєв наголосив, що корупція – проблема не національна, це проблема для всього світу. «Після місяців роботи розслідування у межах Парламентської асамблеї, маємо 198 сторінок фактів, і лише одне ім’я підозрюваного. Цього недостатньо», – зазначив він. С.Соболєв висловив сподівання, що цього року ми зможемо зупинити корупцію в ПАРЄ, бо, згідно з Кодексом поведінки, ми робимо електронні декларації, і всі подарунки, готелі та послуги повинні бути внесені в електронну декларацію. Основна ідея зупинки корупції – не тільки в цій будівлі ПАРЄ, але і в усьому світі.

Член української делегації Б.Береза наголосив, що факти у звіті показують, що наші структури зазнають впливу, і якщо не буде покарання, це ще більше дискредитує Парламентську асамблею та наші установи. Звіт має стати початком процесу очищення, а не нових приховувань. Щоразу, коли виникає питання про корупцію, згадується Росія, а Парламентська Асамблея просто закриває на це очі. Деякі парламентарії хочуть повернути Росію до Парламентської Асамблеї. Вони мотивовані шляхетними цілями, хоча Росія порушує всі свої угоди, не реалізує жодних резолюцій, ігнорує права людини і фактично руйнує європейську демократію, у тому числі через своїх лобістів. Можливо, члени Асамблеї мають визнати, що Росія справді впливає на події не тільки тут, але і в Європейському Парламенті та інших установах.

Член української делегації І.Геращенко акцентувала увагу парламентаріїв на тому, що українська делегація високо оцінює антикорупційні ініціативи Асамблеї. Тому потрібно звільнити Асамблею від політиків, які її руйнують, а також представників секретаріату, які порушили етичні норми. «Асамблея повинна відновити свої основні принципи доброго поводження. Корупція, хабарництво та шантаж сьогодні є складовою частиною гібридної війни. Всі ці методи дуже добре працюють у Парламентській асамблеї Ради Європи. Ось чому результатом цих дебатів має бути не тільки засудження винуватців, але і покладення на них відповідальності. Ключовим питанням для репутації Організації та наших політичних груп є залучення до нашого електорату повідомлення про те, що керівництво, звинувачене у порушенні етичних норм та основних принципів Асамблеї, несе відповідальність і ми маємо зробити все можливе, щоб попередити та виключити корупцію», – наголосила І.Геращенко.

Під час поточних дебатів на тему: «Роль Європи в миротворчих ініціативах в Сирії» член української делегації Б.Береза, виступаючи від Групи Європейської народної партії, зазначив, що європейські ЗМІ регулярно повідомляють про вбивство цивільних осіб в Сирії. Війна починає набувати глобального характеру. Все що відбувається в Сирії перебуває поза межами верховенства права. Потрібно покарати всіх винних осіб.

Член української делегації С.Власенко наголосив, шо катастрофа, гуманітарна катастрофа, війна, міграційна криза, внутрішні переселенці, вбивства, хімічна зброя – це слова, пов’язані з війною в Сирії. Однак є ще одне слово, пов’язане з війною в Сирії: безкарність. Асамблея відреагувала, коли троє парламентаріїв з різних політичних груп спонтанно відвідували Сирію та підтримали Асада. Це мало ефект. Тому ми повинні реагувати так само, використовуючи всю нашу владу, щоб припинити війну в Сирії та зупинити безкарність.

Член української делегації І.Геращенко акцентувала увага на тому, що Російська Федерація намагається послабити Європейський Союз і створює нові проблеми економічної безпеки. Україна співчуває та розуміє населення Сирії, ця катастрофічна війна призвела до гуманітарної трагедії. Протягом чотирьох років Україна та її громадяни є жертвами гібридної війни. У Сирії Російська Федерація використовує хімічну зброю. Ми не можемо припинити вбивство мирних жителів. Ми повинні посилити наші санкції проти Росії; інакше нам доведеться взяти на себе відповідальність і сказати, що ми не можемо захистити українських дітей від вбивств.

Член української делегації О.Гончаренко наголосив, що в Сирії жахлива катастрофа, яку світ не зміг поки що зупинити. Все це відбувається через покровителя режиму Асада – Путіна. О.Гончаренко також поінформував членів Асамблеї про діяльність Голови комітету у закордонних справа Думи Російської Федерації і його присутність в Асамблеї на цій сесій, незважаючи на те, він знаходиться під санкціями Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та Канади.

Під час дебатів на тему: «Правові проблеми, пов’язані з гібридними війнами та зобов’язаннями у сфері прав людини» член української делегації С.Власенко підкреслив важливість теми гібридної війни. «Гібридна війна – нове явище. Зараз є перша спроба серйозно обговорити це важливе явище. Гібридна війна складається з невійськової діяльності в поєднанні з кібер-атаками, кампаніями дезінформації, фальшивими новинами та втручанням у вибори, вона також приймає інші форми», – зазначив парламентарій. Він висловив думку, що ці форми проявляються щороку, а також будуть нові. Асамблея повинна стежити за проблемою і послідовно та постійно боротися з нею. Необхідно відслідковувати події та вживати суворі заходи протидії у цій сфері.

Під час дебатів на тему: «Боротьба з організованою злочинністю шляхом полегшення конфіскації незаконних активів» член української делегації С.Кіраль поінформував членів Асамблеї, що сьогодні існують сучасні кримінальні мережі в різних регіонах. В Україні та інших країнах, більшість реформ провокують сильний спротив та вимагають активного залучення міжнародних організацій. Тому на міжнародному рівні потрібно зосередити увагу на державах з великими інституціями та сприяти боротьбі з організованою злочинністю.

Цього дня також відбулися дебати за терміновою процедурою «Копенгагенська декларація: оцінка та подальша діяльність».

Джерело

 

Поділитися:

Виступ Президента України на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (фото, відео)

Шановний пане Генеральний Секретар Ради Європи,

Шановна пані Президент Парламентської Асамблеї,

Шановні члени Асамблеї,

Пані та панове,

Перш за все, дозвольте привітати Стеллу Кіріакідес з обранням на високий пост Президента Парламентської асамблеї Ради Європи.

Радий, що ця подія практично співпала в часі з моїм візитом до Асамблеї.

Це одне з тих символічних співпадінь, які трапляються не часто.

Але коли таки трапляються, то дуже влучно і дуже вчасно.

Сьогодні – саме той випадок.

Радий, адже можу особисто побажати Вам наснаги, енергії і успіху в досягненні високих цілей, які перед собою ставить Парламентська асамблея Ради Європи, та захисті принципів, на яких вона заснована.

І ніяких компромісів у цьому питанні бути не може!

Тим більше компромісів з тими, хто намагається всіляко поставити під сумнів ті загальнолюдські цінності і засади, на яких будується і наше співробітництво, і життя у наших суспільствах.

Слова вдячності хотів би висловити і за запрошення виступити перед вами.

Для мене це справді велика честь.

Як ваш колишній колега в Асамблеї, я  прекрасно розумію, яка відповідальність лежить на ваших плечах.

Особливо за нинішніх умов проявів крайнього популізму, численних кібератак, прямої збройної агресії та агресивних інформаційних кампаній.

Як Президент України, я щиро розраховую на вашу підтримку моєї держави у тих надскладних умовах, в яких ми всі вимушено опинилися.

Три з половиною роки тому я стояв тут, перед цією Асамблеєю, і вже в якості Глави держави ділився з вами досвідом перших днів протидії агресії Росії.

Я б щиро хотів виступати сьогодні перед вами вже зі словами про те, що війна проти моїй держави вже завершена.

Що у межах міжнародно визнаних кордонів України завершено і військові дії, і зухвалу окупацію частин нашої суверенної території.

Що в Україні, на звільнених територіях, знекровлених військовими діями тих, хто каже, що «нас там нет», і окупаційним режимом поступово відновлюється мирне життя.

На жаль, і через більш як три роки з часу мого виступу перед вами, ми все ще не наблизилися до цієї перспективи.

Причина цього вам добре відома.

Шановні члени Асамблеї,

Чи щось змінилось за ці три роки?

У діях та поведінці Росії – нічого.

Сьогодні, як і три роки тому, ми змушені продовжувати шукати відповідь на російську агресію.

Агресію, яка перетворилася на брутальний наступ не лише проти України, а проти прав людини у самому центрі Європи.

Росія продовжує нахабно порушувати взяті на себе зобов’язання.

Так само Москва продовжує нахабно закривати очі на наші настійливі заклики, на заклики міжнародної спільноти повернутися у міжнародне правове поле.

Ці вимоги чітко зафіксовані і в резолюціях Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Однак, Росія вдає, що йдеться не про неї.

Москва продовжує ігнорувати свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей.

Її війська досі перебувають на території України – як у Криму, так і на Донбасі.

Зброя так само постачається створеним Росією незаконним формуванням.

Кожного дня надходять все більш тривожні звістки про грубе порушення прав людини на окупованих територіях.

Не просувається й питання про звільнення заручників та політв’язнів.

Не можу не згадати про Олега Сєнцова, Олександра Кольченка, Романа Сущенка, та багатьох інших.

Вже понад два роки ми боремося за звільнення 63-річного Ігоря Козловського, відомого релігієзнавця, який залишився в окупованому Донецьку, щоб доглядати за хворим сином.

Так само в неволі перебуває 28-річний Станіслав Асєєв, журналіст, який не боявся писати правду про життя на окупованому Донбасі, ув’язнений у Донецьку.

І таких особистих історій українських заручників понад сотню.

Ба більше, кількість заручників на Донбасі лише зростає.

Людей умисно захоплюють, бо вони громадяни своєї – Української держави.

І захоплюють їх з цинічним розрахунком: щоб шантажувати Україну, яка ніколи не покине напризволяще своїх громадян – ні в Криму, ні на Донбасі, ні в російських тюрмах.

Так само системні репресії перетворили Кримський півострів на острів несвободи та землю страху.

В окупованому Криму Росія застосовує найгірші практики радянської репресивної машини.

Кожен, хто не приймає так званого «возз’єднання з Росією», стає жертвою довільних затримань, переслідувань, катувань, позасудових страт та нелюдського поводження.

Буквально на днях заступник глави кримськотатарського Меджлісу Ахтем Чийгоз отримав так званий вирок від окупаційної влади.

Саме йому належать слова про те, що у Криму зараз «судять тих, хто захищав закони країни, міжнародні норми, правила».

Чи можна більш точніше описати ситуацію в Криму, ніж Ахтем Чийгоз у своєму заключному слові?

І йдеться не лише про Крим, а про Європу як континент сили права, а не права сили.

Показовою є справа ще одного заступника глави кримськотатарського Меджлісу – Ільмі Умерова.

Цей герой свого народу спочатку відчув на собі методи російської «каральної психіатрії».

А тепер – окупаційний суд присудив йому два роки в колонії-поселенні.

Від цього вироку віє холодом радянських судилищ зі, здавалося б, далекого минулого.

Масштаби злочинів і правопорушень, що вчинені окупаційною владою в Криму, свідчать про явне нехтування Росією, яка визнана Генеральною Асамблеєю ООН державою-окупантом, її міжнародно-правовими зобов’язаннями.

У цьому зв’язку дозвольте висловити вдячність, що Парламентська Асамблея та, власне, Рада Європи приділяють особливу увагу Кримському півострову.

Свідченням цьому є неодноразові звернення моніторингових органів з прав людини Ради Європи до російської окупаційної влади надати доступ до Криму.

Як і не менш показовим є безпрецедентне рішення Комітету Міністрів Ради Європи «Ситуація у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», ухвалене у травні цього року.

Пані та панове,

Дозвольте ще раз відповісти на моє питання – чи щось змінилося за три роки з часу мого попереднього виступу?

Так, змінилося.

Міжнародна коаліція на підтримку України і верховенства міжнародного права лише зміцніла.

І я дуже вдячний, високоповажним членам Асамблеї, за те, що ви стали солідарно на захист України із самого початку російської агресії.

Народ України завжди пам’ятатиме руку підтримки, протягнуту нам європейськими друзями в найважчий момент нашої історії.

Рівно рік тому, Асамблея ухвалила Резолюцію про «Політичні наслідки російської агресії в Україні».

Вона встановлює – я цитую – «що лише значний та видимий прогрес у імплементації може стати основою для відновлення повноцінного діалогу з Асамблеєю на основі взаємної поваги». Кінець цитати.

Асамблея тоді справедливо зберігала за собою право анулювати повноваження російської делегації, якщо Росія продовжуватиме окупацію суверенних територій України.

Фактично жоден із критеріїв не був виконаний Росією.

Йдеться не просто про виконання положень рутинного документа.

За цими положеннями – людські долі і життя.

Отже, чи є підґрунтя до повернення до звичного ведення справ з Росією у Асамблеї та чи будь-де на іншій міжнародній політичній платформі?

У цей момент небезпеки давайте будемо щирими один з одним і з собою.

Мета російської агресії – знищити демократію, ліберальні свободи та права людини.

Вони роблять це в одних місцях – за допомогою танків, в інших – за допомогою фальшивих новин.

В одному випадку вони порушують основні принципи міжнародного права, в іншому маніпулюють свідомістю.

Ми не маємо права на поразку перед цією загрозою.

Ми доведемо свою гідність.

За останні роки члени Ради Європи відчули на собі вишуканість російської інформаційної війни.

Неодноразово стикалися з тим, як мова ненависті, насильства та дискримінації маскувалися під гаслами свободи слова.

Росія намагається використовувати проти демократичної спільноти наші ж здобутки.

У 1950 році Уїнстон Черчилля, ідейний батько Ради Європи, звернувся до цієї Асамблеї на тлі загрози, що постала перед демократичною Європою від Радянського Союзу.

Він зазначив, що Москва має «великі можливості для створення неприємностей».

З урахуванням обставин, він сказав дуже важливу річ для перспектив цієї Асамблеї.

Я цитую: «Або ми доведемо своє значення, вагу та цінність для Європи, або ми зазнаємо поразки». Кінець цитати.

Пам’ятаючи ці мудрі слова, я рішуче відкидаю твердження тих, хто каже про Крим як про «завершену справу».

Ця трибуна була створена не для закликів про умиротворення.

Як і не для закликів торгуватися територіями за гроші, нафту чи газ.

Ця трибуна була створена для захисту наших основ, наших цінностей та наших принципів, та, найголовніше, для їх захисту у разі необхідності.

Така необхідність настала сьогодні.

Саме сьогодні Москва підштовхує Європу до тієї ж реальності, яка так хвилювала Уїнстона Черчилля майже 70 років тому.

Саме тому, запорукою нашого успіху залишається збереження та зміцнення нашої єдності, солідарності та стійкості.

Лише на основі поваги суверенітету та територіальної цілісності України ми можемо досягти миру та стабільності в Європі.

Україна, як, вірю, всі в цьому залі, прагне миру.

Я, як Глава держави, хочу миру для України та Європи.

І це не просто слова.

Україна неодноразово доводила свою готовність до мирного врегулювання ситуації, яка штучно створена Росією.

Лише протягом 2017 року Україна тричі ініціювала тривалі режими припинення вогню – Пасхальні, на час збору врожаю та на початку навчального року.

Російські окупаційні війська та їхні прибічники порушували їх майже одразу.

Минулого тижня Український Парламент ухвалив закон про створення умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Розраховуємо, що нарешті Росія розпочне виконання безпекових зобов’язань відповідно до Мінських домовленостей.

Так само, очікуємо, що ці кроки дозволять просунутися і у питанні розгортання миротворчої операції ООН на Донбасі.

Закликаю також високоповажну Асамблею продовжувати приділяти особливу увагу питанню дотримання прав людини в окупованому Криму та Донбасі.

Лише прискіплива увага до цих регіонів зможе хоч якоюсь мірою послабити нинішні переслідування.

Тому я закликаю членів Асамблеї, Комітету міністрів, Генерального секретаря, Комісара з прав людини та відповідні моніторингові органи подвоїти зусилля, спрямовані на захист прав людини та свобод.

Пані та панове,

Дозвольте ще раз повернутися до мого питання – чи щось ще змінилося за три роки з часу мого попереднього виступу?

Так, змінилося.

Україна значно просунулася у питанні реалізації програми внутрішніх перетворень.

Незважаючи на екзенстиційні виклики російської агресії.

Цього року ми відзначаємо 20-річчя набуття чинності для України Європейської конвенції про права людини та основні свободи.

Україна продовжує виконувати свої зобов’язання як держава-член Ради Європи, наближаючи своє законодавство, інститути та практику до стандартів Ради Європи у сфері прав людини, верховенства права та демократії.

Ще одну міцну цеглину у нашу правозахисну стіну ми заклали, ратифікувавши на минулому тижні у нашому парламенті протоколи 15 і 16 до цієї Конвенції.

Хочу також висловити окрему вдячність за те, що Рада Європи, включаючи цю Асамблею, активно підтримує процес реформ в Україні.

Озираючись на досягнення України, я особливо радий, що план дій Ради Європи на 2015-2017 роки для України став нашою  спільною історією успіху.

Досягнутий прогрес – це спільний результат України та Ради Європи.

Сподіваємося, що новий План дій на 2018-2021 роки, розробка якого наразі завершується у Раді Європи, буде ще більш амбіційним та успішним.

Саме його ми розглядаємо як інструмент подальшого просування реформ.

Адже, фронт внутрішніх перетворень для нас не менш важливий, ніж російський фронт.

І тут не можу не зупинитись на антикорупційних заходах, вжитих Україною.

Ми впровадили безпрецедентні антикорупційні механізми, які вже дають результат. Маю на увазі Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство із питань запобігання корупції.

Ця система вже дає позитивні результати – все частіше ми чуємо про гучні кримінальні справи.

Однак, боротьба з корупцією – це не лише кримінальні переслідування.

Більш важливою, мабуть, є створення ефективної системи попередження цієї хвороби, яка всі роки незалежності роз’їдала Україну.

Одним з ефективних інструментів боротьби з корупцією стало введення електронного декларування державними службовцями своїх активів, доходів, витрат та фінансових зобов’язань.

Це, мабуть, найбільш амбіційна ініціатива уряду у світі з точки зору прозорості та підзвітності перед суспільством та виборцями.

Особливу увагу ми приділяємо і дерегуляції, мінімізації впливу чиновників, зокрема через застосування новітніх технологій.

Яскравою історією успіху стало запровадження електронної системи закупівель Prozorro.

Затверджено також стратегію комунікації у сфері запобігання та протидії корупції. Це дає змогу утверджувати антикорупційну культуру і в суспільстві.

Можна слушно запитати, чи є антикорупційна склянка напівпорожньою чи напівповною.

Моя відповідь буде наступною: наразі вона заповнена рівно наполовину.

Наступним стратегічним пріоритетом є подальша розбудова судової гілки влади, відновлення суспільної довіри до неї.

Я щиро вдячний Раді Європи за постійну підтримку цієї надважливої реформи, яку ми спільно розпочали ще у 2014 році.

За експертної участі та підтримки Венеціанської Комісії в 2016 році були прийняті зміни до Конституції України щодо правосуддя. Ухвалені також нові закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про вищу раду правосуддя», «Про Конституційний суд», нові процесуальні кодекси. І все це – менше, ніж за три роки!

Стався «тектонічний зсув», який дозволив наповнити судову систему новим змістом та надати можливість побудови дійсно незалежної судової гілки влади на європейських засадах.

Відбувається повне перезавантаження судової системи і починається воно із безпрецедентного перезавантаження Верховного суду за моєю ініціативою.

Сьогодні ця найвища судочинна інстанція України створюється «з нуля» шляхом проведення відкритого конкурсу за активної участі громадянського суспільства.

Серед переможців конкурсу на посаду суддів нового Верховного Суду – адвокати, науковці, правозахисники, які ніколи не працювали як судді. Вони пройшли жорсткий та ретельний відбір, професійні та психологічні тести. Звичайно, вони ще мають показати себе в роботі, але за якісними характеристиками – це має бути найкращий склад Верховного Суду за всю історію України.

Вища рада правосуддя прийняла рішення про направлення 111 подань для призначення Президентом України нових суддів Верховного Суду. Ця функція буде мною належним чином виконана.

Початок роботи нового Верховного Суду і всієї судової системи за новими правилами стає «точкою неповернення» для всієї судової реформи і тих успішних кроків, які були здійсненні в її рамках.

Знаю, що особлива увага прикута до питання створення антикорупційного суду.

Наразі триває робота з пошуку оптимальної формули для створення цього надважливого органу.

Безумовно, за його назвою не маємо втратити суть самої реформи.

Адже, зусилля зі створення антикорупційного суду будуть успішними, якщо будуть враховані чотири складові:

  • перше – якісне законодавство, яке відповідає нормам української Конституції;
  • друге – незалежні, політично нейтральні та неупереджені члени комісії, яка здійснюватиме добір судів;
  • третє – професійні та доброчесні кандидати.
  • четверте – у суспільстві існуватиме довіра до новоствореного суду.

Сьогодні є певні питання до якості зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів, в тому числі й поданого низкою народних депутатів законопроекту щодо створення антикорупційних судів.

Найбільші питання викликають запропоновані народними депутатами положення про повернення політичним органам – Верховній Раді, Міністру юстиції, Президенту – суттєвого впливу на формування складу такого суду.

Нещодавній висновок Венеціанської комісії чітко і недвозначно відзначив неприпустимість політичного впливу на формування антикорупційного суду. Адже це суперечить європейським стандартам ті ідеології конституційної реформи, що має бути побудована на принципі максимальної деполітизації судової влади.

Відтак, зараз необхідним є об’єднання всіх демократичних політичних сил та громадськості і фахова робота із залученням міжнародних експертів заради професійного напрацювання нового консолідованого законопроекту та проведення його через парламент.

Але головне завдання, яке стоїть перед Україною – не лише створити антикорупційний суд, а й забезпечити справедливе судочинство в рамках єдиної оновленої судової системи.

Сьогодні вся українська судочинна система має бути антикорупційною.

Це запорука відновлення суспільної довіри та зміцнення суспільної злагоди.

Так само розраховуємо на подальшу підтримку Асамблеї у зміцненні громадянського суспільства в Україні – на основі впровадження демократичних стандартів, підтримки культурного різноманіття, розбудови суспільних інститутів.

У цьому зв’язку, хотів би привернути увагу до надмірної політизації Закону «Про освіту».

Моя позиція щодо сфери освіти є чіткою: якість освіти визначає майбутнє і безпеку кожної держави, і ми не можемо зберегти цю сферу нереформованою.

Прийнятий закон став не лише вагомою частиною освітньої реформи, а й законом рівних можливостей для усіх учасників освітнього процесу.

І особливо наголошую: рівних можливостей для усіх учнів! Незалежно, від їх походження, місця проживання, національності.

Неприпустимою є ситуація, коли діти, які належать до національних меншин в Україні, не мають належних знань української мови, що потрібні їм для подальшого навчання в університетах, розбудови кар’єри, для самореалізації в Україні.

Закон виправляє цю ситуацію. Верховна Рада України пішла на те, щоб посилити вивчення української мови на етапі дошкільної та початкової освіти з тим, аби згодом перейти на навчання державною мовою. При цьому не полишаючи вивчення рідної мови в необхідних обсягах.

Нагадаю, що у Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку було ухвалено тут, у Страсбурзі, у листопаді 1992 року, йдеться про те, що усі зобов’язання перед нацменшинами мають виконуватися «без шкоди для викладання офіційної мови (мов) держави». Впевнений, що положень цієї Хартії мають належно дотримуватись усі, хто її підписав.

Хочу запевнити – ми будемо належно гарантувати мовні права відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов’язань і стандартів, в тому числі й права навчатися рідною мовою. При цьому – вивчаючи й державну мову – українську.

І наше рішення спрямувати до Венеціанської Комісії відповідну норму для проведення експертизи – найкраще тому свідчення.

Переконаний, що її висновки дозволять зняти всі контраверсійні трактування цього закону, який фактично має на меті забезпечити достойне місце для всіх національних менших в єдиному українському суспільстві.

Пані та панове,

У світі навряд чи знайдеться інший настільки показовий приклад такої держави як Україна, яка вимушена одночасно боротися одразу на двох фронтах.

На фронті протидії зовнішній військовій агресії, за відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави.

Та на фронті здійснення складних та комплексних реформ.

Все змінили і виклики безпеці та самій нашій державі, і події кінця 2013 року – початку 2014 року.

У підручники історії вони вже увійшли як Революція Гідності.

Тим більш символічним є те, що в ці дні, перебуваючи у Страсбурзі, я засвідчу відкриття на страсбурзькій алеї зірок зірки Небесній Сотні.

Зірки тим героям Революції Гідності, які своїм життям заплатили за наше право будувати країну за європейськими лекалами.

Героям, для яких європейське майбутнє України було сенсом життя.

Священною мотивацією і в боротьбі з колишньою владою, і в прагненні змін і реформ у нашій державі.

Викриваючи сьогодні зірку Героям Небесної Сотні, ми відзначимо їх внесок і в українську історію, і в історію Європи.

Наш спільний обов’язок перед їх пам’яттю і самопожертвою досягти перемоги на обох фронтах в Україні та у зміцненні Європи спільних цінностей.

Європи мирної, стабільної та процвітаючої!

Вірю, що це станеться, передусім завдяки нашій єдності і солідарності!

Дякую вам за увагу та вашу підтримку і віру в нашу державу!

Слава Україні!

Слава Європі!

Джерело

 

Додатково
Відповіді на запитання після виступу Президента України:

 

Поділитися:

11 жовтня Президент України виступить на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи

11 жовтня 2017 року Президент України Петро Порошенко відвідає з робочим візитом м.Страсбург.

Президент України виступить на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи.

Запланована зустріч Глави держави з Генеральним секретарем Ради Європи Т.Ягландом.

Петро Порошенко також візьме участь в урочистій церемонії відкриття «Зірки Небесної Сотні» біля Палацу Європи, у якому розміщена штаб-квартира Ради Європи.

Джерело

Поділитися: