Топ-100 держкомпаній у першому півріччі 2018 року отримали прибуток в 21,5 млрд грн

Мінекономрозвитку оприлюднило звіт щодо результатів діяльності 100 найбільших державних підприємств за 6 місяців 2018 року.

На сьогодні в Україні нараховується 3364 підприємств державного сектору, з яких працює лише 1594. Сума активів портфелю 100 найбільших державних підприємств складає близько 93,3% від загальної вартості всіх працюючих державних підприємств в Україні. Станом на кінець першого півріччя 2018 року загальна балансова вартість активів Портфелю Топ-100 держкомпаній складала понад 1 410 млрд грн, що майже на 3,8% менше, ніж у аналогічному періоді 2017 року.

За результатами 6 місяців 2018 року 100 найбільших держкомпаній загалом отримали чистий прибуток у розмірі 21,5 млрд грн, що майже на 41,9% менше ніж за аналогічний період 2017 року – майже на 15,5 млрд грн. Основним фактором, що вплинув на зниження фінансового результату портфелю, стало зменшення обсягів чистого прибутку ПАТ «НАК «Нафтогаз України», який складає близько 51% загального фінансового результату всього Портфелю. Так, у першому півріччі 2018 року його чистий прибуток зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року на 60,3%, тобто з 27,7 млрд грн до 11 млрд грн. Суттєва частина зниження показника пов’язана зі збільшенням збитку ПАТ «Укртрансгаз», 100 % акцій якого належить НАК «Нафтогаз України», з -1.6 млрд грн до -18.3 млрд грн. Збільшення збитку відбулося через перегляд залишкових термінів активів, залучених у діяльності з транзиту природного газу.

Найбільш прибутковими галузями для великих державних підприємств залишаються нафтогазовий сектор та електроенергетика. Підприємства електроенергетичної галузі за перші 6 місяців 2018 року збільшили загальний фінансовий результат на 12,2%, з 7,6 млрд грн до 8,6 млрд грн. Так, чистий прибуток ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія  “Енергоатом” збільшився з 1,6 млрд грн до 3,2 млрд грн. Це стало можливим завдяки скороченню операційних витрат, що не входять до собівартості продукції, а також зростанню операційних доходів, що не пов’язані з реалізацією продукції. ДП “Енергоринок” збільшило свій фінансовий результат у першому півріччі 2018 року у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року з 0,6 млрд грн до 1,8 млрд грн, а ДП “НЕК”Укренерго” збільшило чистий прибуток на 17,9% з 1,9 млрд грн до 2,2 млрд грн.

Підприємства транспортної галузі показали зниження чистого прибутку в першій половині 2018 року на 17,6%, з 2,7 млрд грн до 2,2 млрд грн. Так, ДП “Адміністрація морських портів України” зменшило чистий прибуток на 28,6%, з 1,8 млрд грн до 1,3 млрд грн. Чистий прибуток ДП “Міжнародний аеропорт Бориспіль” зменшився у першому півріччі 2018 року з 0,95 млрд грн до 0,84 млрд грн. ПАТ “Укрпошта” збільшила чистий збиток за перше півріччя 2018 року з -0,36 млрд грн до -0,53 млрд грн.

У той же час, ПАТ “Укрзалізниця” збільшила свій фінансовий результат у першому півріччі 2018 року майже в чотири рази, з 0,12 млрд грн до 0,47 млрд грн.

Підприємства машинобудівної галузі знизили сукупний фінансовий результат за перше півріччя 2018 року на 63,3%, з 0,37 млрд грн до 0,13 млрд грн. Головним чином на це вплинуло зниження чистого прибутку ПАТ “Турбоатом” на 48,3%, за 6 місяців 2018 року він склав 0,19 млрд грн.

Підприємства харчової промисловості знизили чистий прибуток за перші 6 місяців 2018 року на 58,8%, а саме з 0,39 млрд грн до 0,16 млрд грн.

Підприємства хімічної галузі показали ріст чистого прибутку в першій половині 2018 року на 0,44 млрд грн, зі збитку в 0,03 млрд грн до прибутку в 0,41 млрд грн. Всі три підприємства, що входять в Портфель галузі (ПАТ “Одеський  припортовий завод”, ДП “Укрхімтрансаміак”, ДП “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод”), показали позитивну динаміку росту фінансового результату у порівнянні з першою половиною 2017 року.

Підприємства вугільної галузі, які входять до ТОП-100 найбільших державних компаній, скоротили власні збитки у першій половині 2018 року у порівнянні з першою половиною 2017 року з -2 млрд грн до -1,2 млрд грн. При цьому 9 шахт, які входять до портфелю галузі, показали від’ємний фінансовий результат в першій половині 2018 року.

Більш детально із фінансовими результатами найбільших державних підприємств можна ознайомитися безпосередньо у:

Джерело

Поділитися:

Мінекономрозвитку та Офіс ефективного регулювання модернізують Інспекційний портал

26 жовтня Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов підписав меморандум про взаєморозуміння між Мінекономрозвитку, Державною регуляторною службою України, Офісом ефективного регулювання BRDO та Проектом USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS». Меморандум передбачає модернізацію пілотного модулю Інспекційного порталу з метою удосконалення технічних і функціональних характеристик для подальшої передачі у власність держави України та впровадження системи у промислову експлуатацію.

Сьогодні Інспекційний портал inspections.gov.ua – це пілотний модуль інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), передбаченою Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Наразі 26 інспекційних органів із 33 долучилися до роботи на порталі та відкрили інформацію про свої перевірки. Станом на жовтень 2018 року в єдиній системі опубліковано майже 250 тис запланованих перевірок на 2018 та 2019 рік і більше 50 тис результатів уже проведених перевірок.

“Завдяки Інспекційному порталу ми зможемо перевести державне регулювання бізнесу на ризик-орієнтований підхід, коли здійснюється перевірка об’єктивних ризиків від бізнес-діяльності і за результатами якої можливо говорити як саме перевірка вплинула на зменшення цих ризиків. Сьогодні деякі інспекційні органи фіксують ті або інші порушення у 99% випадків. Це ставить питання щодо необхідності утримання цих інспекторів для держави, адже штрафи, які вони призначають, можна розсилати автоматично по пошті. Портал дає змогу знайти інформацію щодо всіх перевірок, що вже відбулись або будуть відбуватись, за яким алгоритмом, що саме буде перевірено, для чого, хто саме і коли саме має перевіряти. Це одна із тих речей, яку ми можемо зробити для боротьби із зловживаннями та корупцією”, – пояснив Максим Нефьодов.

Перший заступник Міністра відзначив, що за час використання порталу за рахунок підвищення прозорості рівень фіксації порушень тими регулюючими органами, що раніше фіксували порушення майже у всіх випадках, знизився майже на 40 відсоткових пунктів.

Максим Нефьодов також додав, що дані з порталу наразі вже активно використовують бізнес і сторонні провайдери, що ставлять на меті технічну допомогу бізнесу. Сайт має функціонувати, приносити реальну користь усім зацікавленим у ньому сторонам, бути актуальним і інтегрованим у реальне життя.

Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна у свою чергу зазначила: “Реформа просувається, і її результати на сьогодні відчутні. Превенція порушень, а не покарання за вже встановлений факт порушення – це головне завдання державного контролю за ризик-орієнтованим підходом. Система державного контролю має працювати на те, аби стимулювати бізнес працювати безпечно та ефективно”.

Олексій Гончарук, Голова Офісу ефективного регулювання BRDO, коментуючи результати трансформації регуляторної політики, наголосив: “Ризик-орієнтований підхід до державного регулювання – це європейська практика. Концептуально та методологічно робота з впровадження інспекційної реформи і далі буде проводитися за підтримки проекту Європейського Союзу FORBIZ. Дуже раді, що USAID та UKAID через їх проект Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах приєднується до реформи у частині продовження розробки технічного рішення – Інспекційного порталу”.

Петро Матіяшек, Керівник проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах /TAPAS» у свою чергу відзначив важливість впровадження проекту Інспекційного порталу для поліпшення інвестиційного клімату в Україні, а також поліпшення умов роботи бізнесу в середині через організацію сучасної, прозорої і мінімальної участі держави у сфері регулювання.

“Особливо важливо відзначити, що ініціатива щодо участі USAID/UK aid в проекті модернізації Інспекційного порталу, а також низки інших надважливих ініціатив, що покликані здійснити структурні трансформації в економіці України, надходила саме від органів державної влади України. Це якісні трансформації, що підтримуються нами, і щодо важливості яких сьогодні в Україні є консенсус”, – додав він.

Ознайомитись із можливостями Інспекційного порталу ви можете за посиланням.

Джерело

Поділитися:

Уряд заборонив імпорт цементних клінкерів з Російської Федерації

29 серпня Кабінет Міністрів заборонив ввезення на територію України цементних клінкерів походженням з Російської Федерації. Відповідна постанова розроблена Мінекономрозвитку з метою захисту інтересів національної економічної безпеки та інтересів українських виробників цементу.

Як відомо, цементний клінкер – спечена суміш вапняку та глини (або шлаку), напівфабрикат, що використовується при виробництві цементу.

Внесення цементних клінкерів до списку заборонених до ввезення на територію України товарів походженням з РФ відбувається в рамках політики економічної протидії дискримінаційним діям щодо України з боку держави-агресора.

За результатами 2017 року зафіксовано зростання іморту цементних клінкерів із РФ до України майже вдвічі у порівнянні з 2016 роком – майже 0,9 млн тонн вартістю $32,9 млн проти 0,5 млн тонн вартістю $14,4 млн. Можливими наслідками цієї ситуації є погіршення економічного становища українських компаній-виробників цементу. Очікується, що рішення Уряду призведе до скорочення залежності української економіки від імпорту і нарощування обсягів власного виробництва цементних клінкерів.

На підприємствах цементної галузі в Україні наразі працює близько 5500 працівників із рівнем середньомісячної заробітної плати близько 10 тис гривень. Рішення Уряду дозволить зберегти наявні робочі місця із відповідним рівнем оплати праці, а також сприятиме створенню нових робочих місць в галузі.

Джерело

Поділитися:

Україна подала апеляції до СОТ по двох спорах

Україна подала апеляції до СОТ у справах DS493 «Україна – антидемпінгові заходи щодо нітрату амонію» та DS 499 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання».

Рішення Групи експертів СОТ у справі щодо нітрату амонію та стосовно імпорту залізничного обладнання проаналізоване членами відповідних Міжвідомчих робочих груп із забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках СОТ. За результатами аналізу висновків можна стверджувати, що Групою експертів у зазначених справах було допущено окремі помилкові оцінки при тлумаченні, застосуванні та інтерпретації положень Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994, Угоди про технічні бар’єри у торгівлі та ГАТТ 1994. Тому Україна подала апеляції, що враховує національні інтереси України та не завдасть шкоди її позиції у згаданих справах.

Зокрема, в рамках справи DS493 «Україна – антидемпінгові заходи щодо нітрату амонію» планується оскаржувати висновки Групи експертів, що Україна не до кінця довела обґрунтованість коригування вартості природного газу у структурі собівартості російської аміачної селітри, чим порушила вимоги статей 2.2, 2.2.1 та 2.2.1.1 Угоди про застосування Статті VI ГАТТ 1994, а також висновки Групи експертів, що стосується російської компанії ЄвроХім.

Нагадаємо, що Група експертів СОТ в остаточному звіті фактично підтримала основоположну позицію України про необхідність дотримання ринкового принципу формування вартості експортного товару та відхилила ряд процесуальних вимог Росії.

Це важливе рішення, бо ним визнано право на проведення коригування при підрахунку нормальної вартості товару у випадку доведення її “неринкового” характеру. Така практика дозволяє створювати умови для функціонування конкурентного ринку з рівними умовами для всіх його учасників.

У справі DS 499 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання» частково підтверджено порушення Росією своїх зобов’язань в рамках СОТ.

Так, Групою експертів було встановлено, що Росія порушила свої зобов’язання (відповідно до статті III:4 ГАТТ 1994 (Національний режим) стосовно невизнання сертифікатів, виданих українським виробникам в інших країнах Митного союзу тим, що це, в свою чергу, створює переваги для національних виробників.

Також, Група експертів визнала, що Росією було порушено зобов’язання за статтею I:1 ГАТТ 1994 (Загальний режим найбільшого сприяння). Україною було доведено, що Росією неправомірно не визнаються сертифікати, видані в інших країнах Митного союзу, якщо такі товари не виробляються в Митному союзі.

Група експертів визнала, що невизнання Росією сертифікатів відповідності виданих в уповноважених органах Митного союзу було належним чином доведено Україною у справі.

Водночас, попри те, що Група експертів погодилася з Україною, що видавши 14 приписів про призупинення сертифікатів відповідності, Росія застосувала процедуру оцінки відповідності таким чином, що умови доступу до ринку для українських, російських та європейських виробників залізничної продукції, були не однаковими, дискримінаційними для України, нею було зроблено висновки, що ситуація в Україні була непорівняною із ситуацією в інших країнах, а тому відхилила аргументи України щодо порушення Росією вимог статті 5.1.1 Угоди про технічні бар’єри у торгівлі. Україна планує оскаржувати дані оцінки Групи експертів.

Серед іншого, оскаржуються висновки Групи експертів стосовно недотримання Росією положень статті 5.1.2 Угоди про технічні бар’єри у торгівлі, а також об’єктивність оцінювання Групою експертів доказів, що усі дискримінаційні заходи Росії не є системними, тобто не можуть вважатися такими, що мали на меті системне обмеження доступу українського залізничного обладнання на російський ринок.

Джерело

Поділитися:

У Мінекономіки опублікували пам’ятку для українських туристів

Шановні туристи!

До початку подорожі, організованої туроператором/турагентом, будь ласка ознайомтесь із змістом цих рекомендацій, які розміщені на офіційних сайтах Мінекономрозвитку, МЗС, Мінінфраструктури, Державіаслужби, Держпродспоживслужби

При укладенні договору на туристичне обслуговування, будь ласка, перевірте, щоб:

  • туроператор мав чинні ліцензію та фінансове забезпечення (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Мінекономрозвитку  у розділі “Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр”);
  • в договорі були вказані заявлені дати вильоту та прильоту;
  • в договорі була вказана інформація про наявність трансферу з аеропорту до готелю в обох напрямках (у разі заявлення такої послуги);
  • готель відповідав заявленій категорії і це було також вказано в договорі;
  • були вказані строки відмови від туру та умови повернення коштів;
  • кожен турист мав індивідуальний страховий поліс на медичне обслуговування та від нещасного випадку;
  • була наявна квитанція про оплату туру або фіскальний чек.

В подорож обов’язково візьміть з собою:

  • копію договору на туристичне обслуговування;
  • оригінал страхового полісу на медичне обслуговування та від нещасного випадку;
  • контакти туроператора (турагента);
  • контакти дипломатичної установи України країни, до якої Ви подорожуєте.

У разі, якщо туроператор не надав заявлені послуги* за захистом порушених прав Ви маєте право звертатися із заявою до Держпродспоживслужби, надавши:

  • фото, – відео матеріали, копію договору на туристичне обслуговування;
  • розрахункові квитанції понесених витрат тощо.

У разі, якщо туроператор порушив ліцензійні умови**, Ви маєте право звертатися із заявою до Мінекономрозвитку, надавши підтверджуючі документи.

Порушенням ліцензійних умов вважається :

невидача туристу:

  • договору на туристичне обслуговування або ваучеру (якщо договір укладено шляхом видачі ваучера);
  • договору обов’язкового (медичне та від нещасного випадку) страхування (крім випадку самостійного укладання такого договору туристом);
  • проїзних документів (квитків, в тому числі електронних квитків);
  • відсутність договорів на туристичне обслуговування з туристами або з туристичними агентами, якщо договори укладаються через них;
  • невидача платіжних документів, що підтверджують внесення туристом до каси туроператора вартості туристичних послуг (фіскальний чек, квитанція);

відсутність у туроператора власного веб-сайту;

провадження туроператорської діяльності поза межами заявлених місць провадження такої діяльності;

відсутність оформлених трудових договорів з найманими працівниками туроператора;

наявність у штаті туроператора менше ніж 30 % працівників, які мають стаж роботи у сфері туризму, або освіту у сфері туризму;

відсутність у керівника туроператора документа про освіту або стажу роботи у сфері туризму;

відсутність у туроператора копії документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності турагента, що реалізує туристичні послуги, сформовані туроператором;

відсутність обліку виданих туристам договорів обов’язкового (медичного та від нещасного випадку) страхування;

неподання туроператором статистичного звіту до органу ліцензування;

невідповідність місця провадження туроператорської діяльності вимогам, визначеним ліцензійними вимогами***.

____________________________________

*стаття 20 Закону України «Про туризм»

**постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 991 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності»

***Вимоги до місця провадження туроператорської діяльності

  1. наявна інформаційна вивіска або інформаційна табличка із зазначенням повного найменування туроператора;
  2. наявні оргтехніка та програмна забезпечення, засоби телефонного зв’язку, доступ до Інтернету;
  3. при вході до місця провадження туроператорської діяльності розміщена інформація про режим роботи;
  4. на видному та доступному для туриста місці розміщена наступна інформація:
  • копія документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності туроператора перед туристами;
  • відомості про керівника, заступників керівника (за наявності) та головного бухгалтера туроператора та номери їх телефонів (мобільних телефонів у разі наявності), адреси електронної пошти (у разі наявності);
  • книга відгуків та пропозицій громадян;
  • Закон України “Про туризм”;
  • Закон України “Про захист прав споживачів”;
  • Ліцензійні умови провадження туроператорської діяльності;
  • місцезнаходження та номери телефонів Мінекономрозвитку, відповідного територіального органу Держпродспоживслужби.

Джерело

 

Буде створено робочу групу для врегулювання ситуації на туристичному ринку

Поділитися:

Буде створено робочу групу для врегулювання ситуації на туристичному ринку

4 липня під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва відбулась нарада щодо врегулювання ситуації на ринку туристичних послуг.

Як відомо, через комерційні непорозуміння між туроператорами та авіаперевізниками, українські громадяни отримують неналежну якість туристичних послуг. Водночас, Мінекономрозвитку в рамках чинного законодавства позбавлене дієвих інструментів впливу на гравців туристичного ринку.

Відтак, Степан Кубів доручив створити робочу групу, яка напрацює пропозиції змін до чинного законодавства, зокрема в напрямах:

  • посилення ліцензійних вимог до провадження туроператорської діяльності;
  • створення дієвого механізму реалізації цивільної відповідальності туроператора перед туристами;
  • підвищення розміру фінансового забезпечення туроператорів;
  • встановлення адміністративної відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за порушення законодавства у сфері туризму та іншого.

Наразі для оперативного реагування на випадки недобросовісної роботи туроператорів та відшкодування понесених внаслідок цього витрат, Мінекономрозвитку радить звертатися з заявами до Держпродспоживслужби: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, (044) 279 12 70,  278 84 60, 278 41 70, head@consumer.gov.ua. До заяви додавайте: фото- та відео-матеріали, копію договору на туристичне обслуговування; розрахункові квитанції понесених витрат тощо.

Джерело

Поділитися:

В Україні розпочала роботу Координаційна Рада з розвитку цифрової економіки

Сьогодні, 5 липня 2018 року, відбулося установче засідання Координаційної ради з розвитку цифрової економіки та суспільства під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.

Відкриваючи засідання Степан Кубів наголосив, що завданням Координаційної Ради є організація виконання Плану заходів щодо цифровізації економіки та суспільства на 2018 рік та подальше налагодження ефективної взаємодії у цьому напрямку між Урядом, бізнесом, громадськими організаціями та суспільством.

“Сьогодні цифровізація – головний перспективний напрямок розвитку української економіки та суспільства. Але ефективність залежить від чіткості постановки задачі – місії, візії нашої взаємодії. Правильно організувати цей процес – великий крок до успіху”, – зазначив Степан Кубів.

Він наголосив, що Координаційна рада та її робочі підгрупи повинні здійснити якісну підготовку пропозицій щодо створення необхідних умов для ефективного розвитку і використання науково-технічного потенціалу України у сфері розвитку цифрової інфраструктури, зокрема у частині забезпечення широкосмугового доступу до мережі інтернет по всій території України.

“За інтернетом майбутнє: економічний та цифровий прорив можна здійснити, коли є узгодженість дій та рішень усіх зацікавлених сторін. Ми говоримо про Національний план розвитку широкосмугового доступу до мережі інтернет. У межах цієї Координаційної ради треба зробити цю роботу ефективною”, – підкреслив Степан Кубів.

Михайло Тітарчук, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України додав, що завданням Координаційної ради та її робочих підгруп буде напрацювання стратегічних рішень у напрямках роботи таких підгруп. Очікується, що Координаційна рада буде збиратись двічі на місяць.

“Рада буде дієвою, якщо ми будемо разом працювати над ключовими завданнями цифровізації. Наприклад, щодо доступу до інфраструктури, яка по суті є основою для цифрових можливостей. Закон №1834-VIII прийнятий рік тому, але наразі низка міністерств має прийняти певні документи, щоб можна було проводити широкосмуговий доступ до інтернету по усій Україні”, – наголосив Михайло Тітарчук.

Довідково: Координаційна рада з цифрової економіки – тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Мінекономрозвитку. Його завдання – забезпечення виконання Концепції та Плану розвитку цифрової економіки та суспільства України до 2020 року.

До складу Координаційної Ради входять центральні органи виконавчої влади, представники громадськості, бізнесу та наукових установ.

У складі Ради працюють робочі підгрупи з розробки законодавчих ініціатив, аналітичних досліджень ІТ та телеком – галузі, цифрової інфраструктури, громадської безпеки, фінтеху та безготівкових розрахунків, цифровізації соціальної сфери, розвитку smart-city, креативних індустрій та експорту ІТ-послуг, цифровізації освіти, охорони здоров’я, науки, інтернету речей, індустрії 4.0 цифрового землеробства, національної системи безпаперової торгівлі.

Джерело

Поділитися:

Перші 10 майданчиків отримали акредитацію для проведення малої приватизації (перелік)

Проект ProZorro.Продажі провів першу хвилю акредитації електронних майданчиків для проведення малої приватизації. За підсумками тестів право підключати продавців і покупців до аукціонів малої приватизації отримали перші 10 майданчиків.

Згідно Закону “Про приватизацію державного і комунального майна”, продаж об’єктів державної або комунальної власності, вартість яких не перевищує 250 млн грн, або так звана мала приватизація, має відбуватись через ProZorro.Продажі.

“Мала приватизація має велике значення, і не тільки в контексті залучення інвесторів до управління державним майном та модернізації активів, а й для продовження реформи державних продажів, – зазначив Максим Нефьодов, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України. – Головне завдання реформи – зробити продаж державних активів відкритим, справедливим і ефективним”.

На виконання оновленого Закону про приватизацію, Кабінет Міністрів України затвердив правила малої приватизації. Серед іншого, Уряд затвердив Порядок проведення аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації та Порядок відбору і авторизації електронних майданчиків для проведення електронних аукціонів малої приватизації (Постанова від 10 травня 2018 р. № 433).

На цьому етапі головним завданням ProZorro.Продажі стала технічна підготовка системи до проведення аукціонів малої приватизації і проведення акредитації майданчиків. Менш ніж за місяць команда ProZorro.Продажі встигла провести технічне тестування перших 10 електронних майданчиків:

ТОВ “Держзакупівлі.Онлайн“,

ТОВ “Електронні торги України“,

ТБ “Перспектива-Коммодіті“,

ТБ “Катеринославська“,

ТОВ НВП “Інформаційні технології“,

ТОВ “Національна електронна біржа“,

ТБ “Біржа.Онлайн“,

ТОВ “25 ГОДИН“,

ТОВ “МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ АУКЦІОНІВ”,

ТБ “ІННЕКС“.

Оператори вказаних майданчиків провели величезну технічну роботу в дуже стислі строки, розповідає в.о. директора ДП “Прозорро Продажі” Олексій Соболев. Але на цьому акредитація не зупиниться. “Ми продовжуємо тестувати майданчики, – каже він. – Потенційно до програми можуть приєднатися понад 40 систем, які вже працюють із ProZorro.Продажі на інших аукціонах. Крім того, ми очікуємо, що до нас приєднаються майданчики, які раніше не працювали з державними продажами. Адже цей ринок – просто величезний”.

Акредитація є безстроковою. Всі потенційні учасники можуть подати заявки на тестування за адресою: 01601, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 22, 5 поверх. Детальніше.

Наступний крок програми малої приватизації – публікація переліків всіх об’єктів приватизації та, згодом, оголошення перших аукціонів. Тому важливо, щоб продавці активізували свою роботу.

“Сьогодні і у Фонду держмайна, і у місцевої влади є сотні об’єктів, які підпадають під визначення малої приватизації. Тож ми очікуємо, що об’єкти будуть з’являться вже найближчим часом. Ба більше: ми закликаємо і місцеві і державні органи приватизації поспішати із новими лотами. Це дозволить значно поповнити бюджет. І звісно ж, бути серед перших в передовій державній програмі, ставши справжніми реформаторами”, – додав Олексій Соболев.

Нагадаємо, ФДМУ визначив та оприлюднив більш ніж 600 об’єктів по всій країні, які продаватимуться в рамках програми малої приватизації у 2018 році. Серед затверджених об’єктів бази відпочинку, будівлі і учбовий комбінат на Одещині (детальніше), лікарня, цехи і кафе на Львівщині (детальніше), піонерський табір, автостоянка і газове господарство на Миколаївщині (детальніше) тощо.

Джерело

Поділитися:

Україна представила власні розробки на Міжнародному авіакосмічному салоні «ILA Berlin 2018» (фото)

Сьогодні, 25 квітня, у місті Берлін розпочав роботу Міжнародний авіакосмічний салон «ILA Berlin 2018» – спеціалізована  виставка авіакосмічної тематики з найбільшою у світі космічною експозицією.

ILA Berlin 2018 проводиться з 1992 року раз на 2 роки і охоплює сегменти цивільної та військової авіації, космічних технологій, супутників різного призначення, гелікоптерів, двигунобудування та різних видів керованої зброї.

Україну на заході представляють ДП КБ “Південне” та ДП “ВО Південмаш ім. О.М. Макарова”. Експозиції презентують останні досягнення світового рівня – ракетоносії Cyclone-4M, Zenit-3SL, Mayak-33-4Н, макети космічного апарату «Січ-2М» та ракетного двигуна Д 843.

В рамках ILA Berlin 2018 українська делегація, яку очолює заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко, проведе ряд стратегічно важливих для розвитку ракетно-космічної галузі України зустрічей з керівництвом Міністерства економіки та Міністерства оборони Німеччини, Німецького аерокосмічного центру, Французького центру аерокосмічних досліджень, Європейського космічного агентства.

«Міжнародний авіакосмічний салон ILA Berlin 2018 вражає своїми масштабами, а експозиції – інноваційними розробками. Впевнений, зустрічі, що відбудуться під час виставки, нестимуть корисний досвід для космічної галузі України та перспективні спільні напрацювання з нашими іноземними партнерами», – зазначив Юрій Бровченко.

Джерело

25 квітня 2018 р. у Берліні офіційно розпочав свою роботу ILA Berlin Air Show – Міжнародна авіа- та аерокосмічна виставка, присвячена новинкам цивільної та військової авіакосмічної техніки, на якій представлена експозиція ДП «КБ «Південне».

Протягом п’яти днів на площі у 250 тис. кв. м більше 1000 компаній із 41 країни світу продемонструють свої можливості.

У перший день авіасалону розпочала роботу і делегація нашого підприємства, яку очолив Генеральний директор ДП «КБ «Південне» Дегтярев О.В. У програмі роботи делегації заплановано проведення ряду зустрічей і переговорів з налагодження і розвитку співпраці у сфері освоєння мирного космосу.

На стенді ДП «КБ «Південне» представлені макети ракет – носіїв «Циклон-4М», «Маяк-33-4Н», «Зеніт-3SL» і супутника «Січ-2М», а також макети двигунів РД-810 і РД-843, паливний (кріогенний) бак та агрегат автоматики.

Експозиція ДП «КБ «Південне» розташована у павільоні 4, де на спільному стенді космічну галузь України представляють провідні підприємства ДКАУ – ДП «КБ «Південне» та ДП ВО ПМЗ.

Джерело

Фото © ILA Berlin 2018 та Конструкторське Бюро “Південне”

 

Поділитися:

Україна представляє свою продукцію на виставці продуктів харчування Gulfood 2018

У неділю, 18 лютого, відбулось відкриття оновленого українського колективного стенда на третій за розміром у світі та головній виставці продуктів харчування на Близькому Сході Gulfood 2018 в Дубаї.

Цього року українську харчову промисловість на стенді представляють 35 компаній-виробників з усієї країни. Це виробники олії, борошна, макаронних та хлібопекарських виробів, солодощів, круп та бобових, насіння та горіхів, зернових культур, яєць, соусів та томатної пасти, молочних та м’ясних продуктів, напівфабрикатів, та харчових добавок. Ще майже 30 українських компаній прибули на виставку у складі бізнес-делегації, щоб краще вивчити ринок та ознайомитися зі світовими тенденціями галузі.

«Для українських експортерів це чудова можливість знайти нових партнерів закордоном, дослідити одночасно кілька зовнішніх ринків, адже на виставці присутні компанії з близько 185 країн світу», – зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник України Наталія Микольська.

Український стенд розроблений спільними зусиллями Офісу з просування експорту при Мінекономрозвитку та Київської торгово-промислової палати (Центр підтримки експорту КТПП), яка опікується українською експозицією на Gulfood вже п’ятий рік поспіль. Дизайн українського стенду створено за фінансової підтримки Western NIS Enterprise Fund, який підтримує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проекти.

Як відомо, Gulfood 2018 є головною виставкою продуктів харчування на Близькому Сході. Очікується, що цього року ця подія, яка триватиме з 18 по 22 лютого, збере разом понад 100 000 відвідувачів і фахівців галузі із 185 країн світу. Найбільша кількість відвідувачів приїжджає з країн Африки, Близького Сходу та Азії, що робить Gulfood 2018 перспективним заходом для українських виробників харчової продукції.

Довідково: За підсумками 2017 року експорт продукції АПК та харчової промисловості склав 17,8 млрд долл США і зріс на $2,5 млрд у порівнянні з 2016 роком. Найбільше зросли поставки овочів, коренеплодів – на $82,7 млн, (на 54,2%); молока, молочних продуктів, яєць, меду – на $163,9 млн (на 49,6%); продуктів зернових культур – на $84,0 млн (на 39,5%); м’яса і  харчових субпродуктів – на $143,5 млн (на 37,0%).

Джерело

Поділитися:

Мінекономрозвитку не планує зобов’язати усіх підприємців встановлювати платіжні термінали

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розпочало громадське обговорення Проекту Постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)».

Ця постанова – один із кроків у рамках політики Уряду та Національного банку України щодо збільшення безготівкових розрахунків та наближення країни до європейських стандартів торговельного та банківського обслуговування.

Вона зобов’язує продавців та постачальників послуг надати клієнтам можливість оплатити товар чи послугу безготівково: або з використанням електронних платіжних засобів і платіжних пристроїв, або через електронні платіжні сервіси.

Цю норму передбачено в Законі України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

Це не зобов’язує всіх підприємців в обов’язковому порядку встановлювати платіжні термінали. Підприємці можуть організувати розрахунки за допомогою платіжних сервісів, які не потребують наявності фізичного платіжного пристрою. Наприклад, оплату можна буде здійснювати через інтернет-банкінг, платіжні сервіси онлайн, з використанням mVisa, QR-коду, через переказ з картки на картку тощо.

Одночасно, ця постанова спрощує використання звичайних платіжних терміналів: підприємці не будуть зобов’язані їх купувати, але матимуть можливість орендувати такі пристрої, або навіть отримати їх безкоштовно на умовах банків-еквайрів. Окрім того, декілька підприємців можуть використовувати один термінал, адже технологічна можливість здійснення зарахувань на різні рахунки через один пристрій уже давно реалізована виробниками та банками.

Крім того, введення обов’язку здійснення безготівкових розрахунків жодним чином не обмежує підприємців у використанні готівки в межах чинних правил.

Повсюдне запровадження безготівкових розрахунків сприятиме зручності, швидкості, надійності обслуговування і матиме свої переваги для всіх стейкхолдерів. Приватні користувачі матимуть додатковий захист від шахраїв, а також зможуть простіше розраховуватися та вести облік витрат. Багато громадян вже сьогодні зводять використання готівки до мінімуму і покладаються на можливість безготівкового розрахунку. У разі ухвалення постанови підприємці зможуть розширити коло клієнтів: туди потраплять споживачі, в яких у гаманці є тільки картка (наприклад, іноземні туристи). Крім цього, вони економитимуть на інкасації готівки. Банки при безготівкових розрахунках зможуть отримати більше ліквідних ресурсів для їх спрямування на створення умов для розвитку економіки.

Для держави використання безготівкових розрахунків зменшує потребу в обороті готівкової гривні, тобто не витрачаються величезні кошти на друк паперових грошей. Економіка стає більш прозорою з безготівковими розрахунками, а частка «сірої» та «чорної» економіки скорочуються. Саме цьому і зможе сприяти згадана постанова.

Цей Проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)» розроблено на виконання Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ) та із використанням термінології, наданої цим Законом.

Джерело

 

Кого та коли змусять встановити платіжні термінали

Поділитися:

Кого та коли змусять встановити платіжні термінали

У Кабінеті міністрів пропонують зобов’язати встановити платіжні термінали всіх суб’єктів господарювання, в тому числі платників єдиного податку.

Відповідний проект постанови Кабміну розробило Міністерство економічного розвитку і торгівлі.

Мінекономіки пропонує зобов’язати всіх без винятку суб’єктів господарювання, які продають товари (включаючи продажі дистанційним способом) або надають послуги, забезпечити можливість безготівкових розрахунків з використанням терміналів.

  • Торговці, які працюють на загальній системі оподаткування, повинні будуть встановити платіжні термінали до 1 липня 2018 року.
  • Платники єдиного податку другої та третьої груп з торговою площею до 20 кв. м, які працюють в містах, повинні забезпечити можливість безготівкового розрахунку до 1 січня 2019 року.
  • Для “єдинників” другої і третьої груп з торговою площею до 20 кв.м. і для працюючих в селах торговців норма стане обов’язковою з 1 липня 2019 року.
  • Спрощенці першої групи повинні обзавестися платіжними терміналами до 1 січня 2020 року.

При цьому контролювати установку платіжних терміналів буде Державна фіскальна служба.

У Міністерстві економіки підрахували, що введення таких вимог вплине приблизно на 183 тисячі малих і мікропідприємців.

Метою проекту постанови є:

  • створення необхідних умов для поліпшення структури грошового обігу в Україні за рахунок здійснення безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків; залучення через банківську систему в загальногосподарський обіг значних фінансових ресурсів (готівкових коштів населення та суб’єктів господарювання – юридичних осіб); розширення інфраструктури обслуговування електронних платіжних засобів;
  • забезпечення поступового переходу населення на безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток та створення додаткових зручностей для населення при розрахунках за куплені товари (отримані послуги).

Джерело

 

Поділитися:

Запущено освітню онлайн платформу для експортерів базового рівня (відео)

Export Promotion Office/Офіс з Просування Експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України спільно з Інститутом маркетингу Естонії запускає освітню онлайн платформу, що реалізована в рамках навчального курсу Export Revolution для експортерів базового рівня.

Відтепер усі матеріали курсу знаходяться на одній сторінці:
-відеозаписи вебінарів,
-супровідні матеріали,
-історії з досвіду естонських компаній при виході на експорт (Case Studies),
-тексти та матеріали до самопідготовки.

Платформа є абсолютно безкоштовною для всіх бажаючих, за умови реєстрації за посиланням.

Реєструйся, навчайся, #експортуй українське!

Джерело

 

Поділитися:

Уряд опублікував Концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури України

Уряд опублікував Концепцію створення державної системи захисту критичної інфраструктури України, яка була розроблена Мінекономрозвитку разом з Національним інститутом стратегічних досліджень та Службою безпеки України. Нагадаємо, що 6 грудня Кабінет Міністрів України схвалив цю Концепцію.

Критична інфраструктура – сукупність об’єктів, які є стратегічно важливими для економіки і безпеки держави, суспільства, населення та порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам України. Тому вона є одним із пріоритетів Уряду у реформуванні сектору оборони і безпеки України.

Концепція стане основою для створення державної системи захисту об’єктів критичної інфраструктури, порушення роботи яких може завдати шкоди національним інтересам України. У ній наведено визначення усіх ключових понять та запропоновано механізм взаємодії державних органів.

Ознайомитися з Концепцією створення державної системи захисту критичної інфраструктури України можна за посиланням.

Відповідно до даного розпорядження Кабінету Міністрів Мінекономрозвитку розпочало розробку проекту закону України “Про критичну інфраструктуру та її захист”, створивши відповідну робочу групу.

Джерело

Поділитися:

Експорт українських ялинкових прикрас у 2017 році збільшився на третину (інфографіка, відео)

За 10 місяців 2017 року експорт виробів для новорiчних і рiздвяних свят склав $6,1 млн. Це на 34,2% більше, ніж за відповідний період 2016 року.

На вироби зі скла припало 86% продукції, на інші – 14% експортних поставок.

Розширилась також і географія поставок українських виробів. На сьогодні вони присутні на ринках 28 країн світу. Експорт здійснюється в основному до ЄС. Протягом 10 місяців 2017 року туди експортовано 58,2% загального обсягу таких прикрас. При цьому, загальні обсяги поставок новорічних та різдвяних виробів до країн ЄС збільшились на 25,3% (з $2,8 млн. за 10 місяців 2016 року до $3,5 млн за 10 місяців поточного року).

Серед 5 найбільших ринків споживання українських новорічних прикрас – три країни є членами ЄС (Нідерланди, Німеччина та Польща). 30,5% загального експорту новорічних та ялинкових виробів з України та 52,4% експорту до країн ЄС – це ринок Нідерландів. У поточному році обсяг поставок з України до цієї країни зріс на 31,5%.

“На сьогодні ЄС є основним покупцем українських ялинкових прикрас, але нашими іграшками прикрашені також ялинки і в США, і Ізраїлі, і навіть на Мальдівах. Ми розглядаємо галузь виготовлення ялинкових прикрас як дуже перспективну для нашого експорту. І Експортна стратегія України визначає сектор креативних індустрій як сектор з високим попитом на світових ринках” – повідомила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська. За її словами, креативні індустрії активно розвиваються в усьому світі та можуть стати рушійною силою для зростання українського експорту у найближчі роки.

У розрізі країн, за відповідний період суттєво зросли поставки новорічних прикрас до Великої Британії – у 2,3 рази, Росії – у 2,2 рази, Грузії – в 1,9 рази, Чехії – в 1,8 рази, Латвії – в 1,7 рази, на Мальдіви – у 1,5 рази, Польщі та США – у 1,4 рази.

Минулого року також з’явились нові країни-імпортери українських виробів: Австрія, Вірменія і Румунія.

Джерело

 

 

Поділитися:

Уряд полегшив участь у публічних закупівлях для виробників автобусів, трамваїв і тролейбусів

Сьогодні, 27 грудня, Уряд підтримав ініціативу Мінекономрозвитку дозволити замовникам у публічних закупівлях здійснювати передоплату автобусів, тролейбусів, трамваїв навіть у тому випадку, якщо вони не будуть поставлені протягом поточного бюджетного періоду.

Раніше замовники могли здійснювати передоплату при закупівлях трамваїв, тролейбусів, автобусів, електробусів та інших колісних транспортних засобів тільки у тому випадку, якщо вони будуть поставлені протягом поточного бюджетного періоду. Однак на практиці ці норми не працювали, тому що період виготовлення згаданих транспортних засобів доволі тривалий. Через часове обмеження поставки протягом поточного бюджетного періоду постачальники, зазвичай, не могли виготовити замовлення вчасно, не могли бути впевнені у тому, як закінчиться закупівля і розпочати виготовлення продукції наперед.

“Схвалене сьогодні рішення усуває проблему, з якою раніше постійно стикалися виробники українських автобусів, трамваїв та тролейбусів: під час публічних закупівель замовники не могли попередньо оплатити транспорт, де строк поставки виходив за межі поточного бюджетного року. Це ускладнювало роботу виробників і зменшувало можливості для замовників, які хотіли б закупити новий транспорт. Тепер ми врегулювали цю норму, щоб підтримати національного виробника та сприяти оновленню транспорту у містах”, – прокоментував постанову Кабміну Степан Кубів, Перший віце-прем’єр міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Нагадаємо, що у лютому 2017 року Уряд вже ухвалив рішення щодо збільшення обов’язкового авансового платежу за поставки тролейбусів, автобусів, електробусів та трамваїв до 70%, а також збільшив строки, за які виробник може поставити продукцію комунальному підприємству.

Джерело

Поділитися: