Пам’ять в мармурі та граніті потрібна насамперед живим
Поховання у відповідних меморіальних місцях тих, хто віддав або присвятив життя служінню Батьківщині, є по суті останнім в цьому світі наданням почестей з боку держави і суспільства. На тлі першочергових завдань, раптових викликів і “турборежиму” народних обранців, які залучені до формування порядку денного і планів законодавчої роботи, якось не доходила черга до створення Національного військового меморіального кладовища. Ситуація змінилася у жовтні минулого року, коли до розгляду був поданий відповідний законопроект, який частково дає відповіді на багато запитань. Щоправда викликає і чимало додаткових.
Читати далі
