«ЄвроСолідарність» у Київраді ініціює безкоштовне вакцинування столичних вчителів та медиків

«Європейська Солідарність» у Київраді пропонує суттєво збільшити фінансування медичної сфери столиці в 2021 році. Як відзначила голова постійної комісії КМР з питань охорони здоров’я Марина Порошенко – з незрозумілих причин видатки на галузь зменшуються на близько 30%, якщо порівнювати з 2020 роком.

«Нам пропонують виділити лише 5 мільярдів гривень на медицину. Хоча ще в 2020 році на охорону здоров’я було передбачено більше 8 мільярдів», – відзначила Марина Порошенко. Вона наголосила, що «Європейська Солідарність» вважає таке скорочення безвідповідальним у час, коли місто має протистояти пандемії коронавірусу.

«Окрім боротьби з епідемією та необхідності забезпечення наших лікарень всім необхідним, ми маємо не забувати й про інші хвороби, протистояння яким теж потребує значного бюджетного фінансування. Також маємо подбати про персонал, який ми втрачаємо через низьку зарплатню в тому числі. Тільки за 9 місяців цього року звільнилися 7 тисяч медпрацівників. Зменшуючи фінансування галузі, цього всього ми зробити не зможемо», – зазначила Марина Порошенко.

Також фракція «Європейської Солідарності» в Київраді пропонує в бюджеті на 2021 рік передбачити кошти на закупівлю вакцини від Covid-19 для медиків та освітян.

«Європейська Солідарність» виступає за те, аби в бюджеті міста Києва у наступному році були закладені гроші на закупівлю і надання безкоштовних вакцин від коронавірусу для столичних медиків. Кожен із них зараз ризикує своїм життям та здоров’ям. У групі підвищеного ризику також і вчителі. Міському бюджету цілком під силу забезпечити безкоштовними вакцинами медиків та освітян», – зазначив депутат фракції «ЄС» у Київраді Сергій Артеменко.

У фракції також зауважили, що в наступному році столиця не дорахується коштів, які могли направити на соціальний захист та медицину. Майже на 7 млрд гривень зменшився обсяг субвенції з держбюджету на ці сфери. «Фактично центральна влада кидає столицю на сам на сам. Але це зовсім не причина зменшувати видатки на сферу охорони здоров’я. Ми будемо вимагати збільшення фінансування медицини як пріоритетної галузі та знайти можливість безкоштовно провакцинувати працівників з найбільших груп ризику», – резюмувала Марина Порошенко.

Джерело

Поділитися:

Лікарня – така сама передова, як на фронті

Ігор Артюшенко

На календарі вже 11 квітня, а українським медикам ще й досі не виплатили обіцяні додаткові виплати. Гірше того, як виявилось, ці доплати будуть нараховуватись не на всю зарплату, а тільки на голий оклад.

Також досі невідомо, чи отримають ці виплати лікарі інших спеціальностей. Наприклад, лікарі-рентгенологи, які не менше наражаються на небезпеку, бо так само контактують з хворими. І це одна з головних причин, чому почали звільнятись медичні працівники.

Тут хтось з читачів, можливо, почне згадувати міфічну “клятву Гіппократа” та заявляти, що лікарі мають працювати безкоштовно, бо їх діти харчуються, мабуть, манною небесною, квартира оплачується сама, а машина їздить на енергії вітру.

Скажу одне таким читачам – от через такий комуністичний міф у нас така і якість медичної допомоги.

Бо лікар має отримувати гідну зарплату. Особливо тоді, коли безпосередньо ризикує власним здоров’ям і життям заради порятунку життя хворого.

Бо сьогодні лікар – це такий самий наш захисник, як і український військовий.
А лікарня – така сама передова, як на фронті.

Тому медичний працівник має бути забезпеченим всіма необхідними засобами захисту, а лікарня – всім сучасним обладнанням.

А ще лікар має точно знати, що держава захистить його та його сім’ю, якщо з ним щось трапиться на передовій. Тоді він зможе жертовно і самовіддано нести службу.

Але влада про це взагалі не думає.

Добре, що думає проукраїнська опозиція, – це я про ініціативу Петра Порошенка щодо страхування медиків. За повною аналогією з військовими.

Петро Порошенко ініціював запровадити обов’язкове страхування життя медичних працівників у розмірі 1 576 500 грн. А у випадку захворювання на коронавірусну інфекцію – 105 100 грн.

Сподіваюсь, що владі Зеленського вистачить розуму та совісті почути та зробити все необхідне для реалізації цієї правильної ініціативи. Бо лікарі лікують всіх і незалежно від політичних переконань.

Поділитися:

На війні як на війні

Дмитро Левінський

Бачу, що досить багато людей продовжують наярювати прутня на статистику летальності по віковим категоріям, порівнювати рівні смертності за рік в перерахунку на день чи місяць. Що ті підлітки на PornHub.

Зрозумійте нарешті, що епідемія і взагалі небезпека того чи іншого збудника оцінюється не тільки летальністю. Небезпека – в кількості людей, які можуть захворіти в обмежений період часу. І в ускладненнях. Що в сумі дає таке навантаження на медичну систему, що система не витримує. І те, що помирають в першу чергу старі, – це тільки те, що в першу чергу помирають старі. Бо ціною життя старих рятують життя молодих. A la guerre comme a la guerre. А в епіцентрах епідемій ситуація в шпиталях – це справжнісінька війна. Кількість пацієнтів така, наче десь поряд йдуть повномасштабні бойові дії. Хіба що немає моря крові та відірваних кінцівок. А в іншому точнісінько так само. Рятують в першу чергу того, в кого більше шансів на одужання. Як на війні шанси на порятунок залежать від кількості хірургів в найближчому шпиталі, так тут – від кількості апаратів ШВЛ. А ще й там, й там – від кількості лікарняних ліжок. При всіх рівних вхідних даних померти в лікарні все ж таки складніше, ніж в бліндажі чи навіть вдома.

https://tverezo.info/wp-content/uploads/2020/03/dmytro-levynskyy-tverezo-na-viyni-yak-na-viyni.mp3?_=1

Так ось, коли система не витримує, до жертв військових дій починають додаватись ще “пов’язані” жертви. Це ті пацієнти, які не дочекались планової операції, ті жертви нещасних випадків, кого не прооперували вчасно, бо нема кому оперувати, це ті інфаркти та інсульти, яких просто не довезли до лікарні, або довезли лише до такої, де немає необхідного обладнання. Бо всі лікарні, де то обладнання є, знаходяться в самому епіцентрі епідемії чи самі стали центром епідемії. Бо будь-яка лікарня, що почала приймати інфекційних хворих, стає закритою для всіх інших.

Подивіться на кадри з лікарень в епіцентрах – люди, переважно молоді люди, сидять чи лежать по коридорах у кисневих масках, підключених до балонів з киснем. Бо не вистачає ані потужності лікарняних кисневих станцій, ані штатних точок підключення.

Хто там порівнює Ковід зі звичайним сезонним грипом, скажіть – чи це схоже на звичайну картину при звичайному сезонному грипі?
До 30% виявлених хворих потребує лікарняної допомоги. Не менш 5% – інтенсивної терапії.
Це в середньому. В епіцентрах – більше.

В Нью-Йорку – 50 000 хворих за тиждень. Це 15 000 хворих, що потребують просто лікарняної допомоги, і ще 2 500 – спеціалізованої допомоги.
Це не грип, де ускладнення виникають в одному проценті випадків. А самі ускладнення – далеко не ті, що при грипі.

Медична статистика – це не просто “взять и поделить”. Не можна просто взяти і поділити кількість лікарняних ліжок в країні на кількість хворих. Як це робила одна дама в коментах під одним з репостів, ділячи кількість хворих в Іспанії на кількість ліжок в країні, доводячи цим, що ніякого колапсу нема, і вся ця історія – побрехеньки. Особливо не можна це робити в великих країнах з нерівномірною щільністю населення. В тих же Штатах один тільки Нью-Йорк – майже 50% всіх випадків. Не можна везти пацієнтів з епіцентру в інші міста, бо ті одразу стануть новим епіцентром. Навіть у будь-яку лікарню не можна, бо треба лишити хоч частину лікарень “прозапас” та для хворих з іншими патологіями. А в Бергамо та Мадриді таких вже не лишилось.

Подивіться на Бельгію, яка при тотальному карантині, з забороною пересування навіть приватним транспортом для пересічних осіб, де навіть критичні підприємства працюють максимум впівсили. І Бельгія має стабільно кілька сотень-тисячу нових випадків в день, 5% з яких – у важкому стані.

В Італії, де кількість нових випадків падає вже 4 дні поспіль, кількість смертей тримається стабільно на відмітці 700-800 на день. Якщо поділити на всю країну, це начебто й схоже на щоденну смертність від серцево-судинних патологій. Але це значно більше, ніж від будь-якої іншої інфекції. А в епіцентрах – і того більше. Нас досі рятувала не дуже велика щільність населення. І те, що 60% населення мешкає у сільській місцевості, де щільність ще менша. І низькі (порівняно з Європою) показники внутрішньої міграції. І вимушений карантин. Вимушений тому, що ми, як і більшість країн світу, на відміну від тих же Японії, Сингапуру, Південної Кореї, Таїланду, пролюбили карантинні міри та скринінг для прибуваючих в країну. А тепер вимушені вдатися до максимальної ізоляції.

Але в нас все одно все ще попереду. Інертних ідіотів вистачає. Інтернет переповнений кадрами з дитячих майданчиків, де людей хоч і поменшало, але все одно багато, з церков, набитих прихожанами, що по черзі прикладаються до святинь. Сьогодні зранку, дорогою на на роботу, я ледь не отримав газу з балончику у лице за те, що зробив зауваження дядечку, що зайшовши у салон і важко дихаючи, стояв зі спущеною на підборіддя маскою. Наші заробітчани, повертаючись по домівках, не дотримуються ізоляції, а навпаки примудряються збирати навколо себе натовпи народу.

Сидячи зараз в своєму тихому відділенні, я заздрю мужності колег з Олександрівської, які напряму працюють з хворими на Ковід, не маючи і 10% засобів захисту.
Вони вже герої.
Бо виходячи з досвіду країн, що зараз знаходяться на гребні хвилі, значна частина з них захворіє, а хтось може і померти. І це за зарплатню 4-8 тисяч гривень.

Тож зробіть добру справу – залишайтеся вдома.
Врятуйте себе та врятуйте оточуючих. І врятуйте медиків. Бо якщо бабахне, готуйтесь до того, що інтубувати вас доведеться гінекологам, а оперувати – рентгенологам.

Поділитися: