Трамп – не один у полі воїн, або Спецоперація «Наши в Белом доме»

Михайло Гончар

Події в США 6 січня – не просто фінальний акорд трампізму. Трампізм – явище багатофакторне. Але це той випадок, коли внутрішньо-американські проблеми, тенденції та вади розвитку були використані ворогом для удару по США зсередини США. Цей удар готувався довго. І справа тут не в тому, що за кадром при штурмі Капітолію звучала російська мова. Це, звісно, характерна ознака – наявність польового інструктора, але не в ній суть.

Ключова річ тут, яка дедалі більше проявляється, – омріяна радянськими/російськими спецслужбами спецоперація з посадки у найвищі владні кабінети західних держав своєї людини.

Згадайте «17 мгновений весны» – радянський книжковий і кінопропагандистський міф, який сьогодні можна трактувати як прояв прихованих намірів і планів Кремля, уловлений Юліаном Семеновим. Те, що лише частково вдавалось у випадку тоталітарного режиму в Німеччині, те може вдатися в демократичній Європі чи США. І це було небезуспішно. Ось показове свідчення ветеранів російської зовнішньої розвідки:

«Еще до войны Артур Христианович Артузов, когда он стал шефом разведки, ориентировал разведку на работу на перспективу, то есть на поиск людей перспективных с точки зрения их развития. В то время как раз была приобретена так называемая Кембриджская пятерка (ядро сети советских агентов в Великобритании, завербованных в 30-х годах XX века в Кембриджском университете»).

І тут напрошується паралель – довгостроковий проект «Наши в Белом доме», розпочатий ще в пізньорадянські часи, дав результат у 2016 році.

Показово, що Trump в перекладі з англійської – це «козир». Ну чим Трамп не перспективний? Перспективний. І такий «Козир» не міг не зацікавити ПГУ КГБ у 1987 році, коли він з’явився в СРСР. Арманд Хаммер був десятиліттями агентом впливу Москви у коридорах влади у Вашингтоні через бізнесові відносини, проте, завжди намагався «пройти між крапельками», щоб не стати жертвою з того чи іншого боку.

Поведінка Трампа в період виборчої кампанії-2016, президенства і, особливо, після виборів 2020 року зовсім інакша. Це не поведінка Хаммера. І тут на пам’ять приходять матеріали «Радіо «Свобода» 2018 року, де цитувались методики роботи з іноземцями у період горбачовської перебудови:

«Обновление и демократизацию советского общества при Горбачеве разведка воспринимала исключительно как благоприятный фактор для вербовки иностранцев».

Хоча це не означає, що Трамп був завербованим агентом. Просто «парня заприметили…» Його могли вести згідно методички:

«В любом месте, где бы ни появился объект разработки, разведка в состоянии подставить ему своего человека, который в беседах с ним будет проводить нужную разведке линию…».

Потрібна путінській Росії лінія у відносинах зі США – це не зміна політичного курсу Вашингтону з опонуючого на лояльний до Москви, нове перезавантаження чи щось подібне.

Кремлівська мета незмінна з часів холодної війни – знищити США як геополітичного супротивника.

Це не вдалось СРСР зусиллями ззовні, апогеєм якої була «Кузькіна мать» часів Хрущова та Карибська ракетна криза. Тож в Москві пішли іншим шляхом. Новація – знищити США зсередини через активізацію та накачування потенціалу внутрішньої конфліктогенності, через створення критичної маси агентури впливу, через корупцієгенні зв’язки російської пропутінської олігархії на Заході. В епоху глобалізації, соціальних мереж, кібер-проникнень та штучного інтелекту це зробити значно легше та ще й стверджувати, що «ихтамнет».

Це пояснює те, чому Трамп веде себе і в США, і у світі як слон у посудній лавці. Він – не один у полі воїн… Він – уособлення того, що стали згодом називати трампізмом. Фактично, це різновид путінізму з американською специфікою.

Трамп лише активізував внутрішній конфліктогенний потенціал в США в ході виборів-2016-го. Це створило легіони прибічників за допомогою соціальних мереж, що дозволило Кремлю сформувати угруповання різнорідних сил.

У роботі Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» 2017 року ми акцентували увагу на особливостях гібридної агресії:

«Глибинною сутністю гібридної війни є багатовимірна спрямована полідеструкція, тобто руйнування однією державою іншої комплексним комбінованим застосуванням сил і засобів військового і невійськового характеру в різних вимірах (політичному, економічному, воєнному, гуманітарному та ін.), але концентрованих на меті знищення противника не стільки на театрах воєнних дій, скільки шляхом підриву його життєвих потенціалів зсередини при певних діях ззовні через ініціювання процесу його автодеструкції. По суті, це своєрідна технологія «крекінгу» (розтріскування, розламування) країни, коли «тріщиноутворення» запускається та здійснюється як зсередини, так і ззовні з метою отримання ефекту резонансної руйнації. Гібридна війна починається не з акту відкритого збройного вторгнення, а діями агресора зсередини країни-жертви, спрямованими на його внутрішню саморуйнацію».

Сучасна гібридна війна – це війна, передусім, у мізках людей, особливо мізках істеблішменту.

Причому мова йде не стільки про те, щоб зробити їх спільниками агресора, скільки про те, щоб вони стали дисфункціональними на займаних державних посадах. Просто щоб в Час «Ч» не виконали свої функції, перейнявшись стратегічними сумнівами.

І ось для сприяння гібридній агресії проти США зсередини США путінська Росія запустила на американський Олімп влади на додаток до звабливих чапман і бутіних загони російського олігархату з тим, щоб з допомогою їхніх грошей сформувати сили трансформації мізків американського істеблішменту. Ці гроші напрацювали численні комунікації, створили відповідні фонди, які сприяли появі гібридної аналітики, що стала працювати у світі постправди.

І тут варто згадати роботу Katja Smagliy та Ilya Zaslavskiy “Hybrid Analytica: Pro-Kremlin Expert Propaganda in Moscow, Europe and the U.S.” 2018 року. Гібридна аналітика визначається нею як

«процес конструювання, розробки та просування різних псевдоакадемічних наративів підкупленими або зманіпульованими інтелектуалами, науковцями та експертами аналітичних центрів або ж замаскованими політичними лобістами, чиї організації залучаються через глобальну мережу агентів Кремля до роботи, спрямованої на формування підтримки та примирливого ставлення до міжнародного або внутрішнього порядку денного режиму Путіна, що підриває роль фактів у аналітичному дискурсі, підважує довіру до експертів, поширює дезінформацію та створює зайвий інформаційний «шум» в аналітичному середовищі та сфері публічних дебатів».

У Європі часів Шредера, Берлусконі, Саркозі, Орбана це було зробити набагато легше. США традиційно міцний горішок. Проте, 2016 рік дав Кремлю надію на успішність експерименту «Наш человек в Белом доме».

Росії вдалось спорудити на виду у американських спецслужб гігантську піраміду впливу через хибно-цільове перепрограмування американського суспільства всередині США, зробивши це за допомогою частини американської наукової та експертної еліти.

Достатньо поглянути на цю схему Roman Sohn
в роботі Катерини Смаглій, щоб зрозуміти, які мережі були створені Росією у світі, зокрема, у США. Плюс Russia Today в допомогу.

Ідеї «перезавантаження відносин з Росією» зразка другого терміну Обами чи «нового переосмислення» незадовго до минулих президентських виборів – це верхівка айсберга. Як тільки стало зрозуміло, що вибори-2020 завершились для «Козиря» Кремля невдало, через нього була запущена програма завдання максимальної шкоди американській системі влади через делегітимізацію результатів виборів. Користуючись хаосом перехідного періоду, росіяни відважились і на безпрецедентний кібер-напад на США, кульмінацією якого стали події 6 грудня 2020 року. Ну а тітушки американського зразка в Капітолії 6 січня тільки доповнили картинку хаотизації Трампом внутрішнього становища США та дискредитації їх міжнародного іміджу.

Що ж, Росії це вдалося. Звісно, що відповідь Москви буде традиційною «ихтамнет». Відповідь Вашингтону, думаю, не затримається надовго після інавгурації.

Що для нас в Україні важливо в контексті подій в США?

У нас був Янукович, якого росіяни вивели на ключову позицію в державі, зараз «бойкіє медведчекісти» – це такий же загін агентури разом з впливами (про)російських каналів. Недаремно вони кричать про «зовнішнє управління» Україною з боку США, МВФ, «соросят» і Сороса згадуть повсякчасно. Це тому що вони і є кремлівським «зовнішнім блоком керування», який той хоче вставити в державну систему управління в Україні, яка ослаблена різнокаліберною зе-єрмачнею. А стрілки, звісно, переводять на опонентів. Урок, що робити з зовнішнім ворогом, ми отримали з 2014 року. А ось урок, що робити з зовнішнім ворогом, який замаскувався під «свого» і діє зсередини, ми не вивчили.

Проте, події в США вчора показали, що тільки інституційна спроможність здатна стати на заваді антидержавним діям.

США витримали удар зсередини (хоча історія ще не закінчена). Нам належить зробити висновки. Розумні вчаться на чужих помилках…


Politico: «All of Trump’s Russia Ties, in 7 Charts» By MICHAEL CROWLEY. March/April 2017

Яка реальна історія Дональда Трампа та Росії? Відповідь досі незрозуміла, і демократи в Конгресі хочуть розібратися в цьому із розслідуванням. Але безсумнівно, що між Трампом, його соратниками та президентом Росії Володимиром Путіним існує павутинна мережа зв’язків – десь публічна, десь приватна, десь ясна, десь каламутна.
Ці схеми ілюструють десятки таких зв’язків, включаючи зустрічі між російськими чиновниками та членами кампанії та адміністрації Трампа; зв’язки його дочки з друзями Путіна; візит Трампа до Москви у 2013 році на конкурс “Міс Всесвіт”. Суцільними лініями позначені встановлені факти, а пунктирними – спекулятивні або не підтверджені зв’язки.

 

 

 

Ілюстрація © Golden Cosmos The New Yorker

Поділитися:

Зеленський особисто зливає справу Татарова

Андрій Смолій

Зеленський особисто зливає справу Татарова.

Щойно під час засіданні Антикорупційного суду 100% «свої» прокурори заявили про «необґрунтованість підозри».

Ще раз. ПРОКУРОРИ різко заявляють про НЕОБҐРУНТОВАНІСТЬ підозри. Справу відкрито зливають, сміючись всій країні в обличчя.

Нагадаю, що 200% «свій» генпрокурор Венедіктова тиждень тому передала цю справу від НАБУ до СБУ. Тепер у слідства нібито «не було часу вивчити справу», адже все доведеться починати з нуля.

Тому… коли Зеленський вчора скликав РНБО і відсторонював Тупицького, це виглядало смішно і мерзенно, адже чомусь же Зеленський досі НЕ відсторонив Татарова, який аналогічно знаходиться під слідством. Тобто як знищувати конституційність в країні – Зеленський може і хоче, а як слідувати букві закону – ні.


Валерій Прозапас

Зверніть увагу, як зокрема приймалося рішення про взяття під варту співробітників групи генерала Марченка та Антоненка і Дугар з Кузьменко по “справі Шеремета” – людей моментально посадили в клітки.

А от люстрованому міліціонеру Татарову з ОП прокурори відмовились призначати запобіжний захід, хоча у слідчих НАБУ є прямі свідчення і докази його корупційних оборуток з високопоставленим співробітником МВС.

Тобто для одних жорстке обмеження свободи без жодного прямого доказу, для інших – “на 100% мій генпрокурор” і воля-вольная.

Це і є та мафіозна “система”, про яку так багато розповідав Зеленський і яку відновив у найпотворніших формах часів Януковича.


Віктор Трегубов

Слід, щоб усі дуже чітко зрозуміли, що конкретно зараз, під ялиночку, Зеленський перетворюється на злодія. Не просто на дурника, який дозволяє наближеному колу торгувати посадами за некислий прейскурант, а людиною, яка безпосередньо прикриває злочин.

Це означає відразу низку дуже цікавих речей. Наприклад, що після завершення каденції Зеленський просто сяде. І це не буде політичною репресією, а буде просто відновленням законності. І що для цього не треба буде щось вигадувати та дотягувати, а треба буде просто оформити те, що сьогодні відбувається у нас на очах.

Означає це також те, що цей переляканий кролик відтепер буде чіплятися за крісло до почорнілих пальців. Бо вже дихотомія не “скільки глядачів будуть приходити на концерт 95 кварталу”, а “скільки серед них будет співробітників прокуратури”.

Те саме стосується пані зі свинячою головою. Як Рябошапка, задовільнившись ганьбою та зневагою, вже не відскочить.

Це означає, що, як і усі перелякані плебеї, вони будуть робити жорстокі та дурні речі. І чим далі – тим більше.

Цікавий рік чекає.


Володимир Омелян

А, давайте скажемо правду:

– Зеленський знає і покриває корупційні схеми Єрмака;
– Зеленський в курсі, підтримує і отримує корупційні виплати за підсумками зустрічей Шефіра з олігархами;
– Зеленський знає, чим займається Татаров, чому його переслідує НАБУ, і за що саме він вигороджує «групу друзів» Татарова від кримінальної відповідальності;
– Венедиктова потрібна виключно з єдиною метою – зупиняти будь-які розслідування щодо команди Зеленського;
– Зеленський прекрасно усвідомлює, хто зі слуг народу «працює» на митниці, та жодні реформи неможливі, допоки їх не усунуть;
– Зеленський розуміє, що жодної боротьби зі скрутками в ДФС не відбувається, і навіть той кейс, коли у Львові накрили силами СБУ конвертаційний центр з оборотом у 20 млрд грн, – це виключно конкурентна боротьба, а не наведення порядку. Бо інший такий «центр» з оборотом у понад 200 млрд грн спокійно продовжує працювати.

Чи Ви все ще вірите, що за рахунок державного бюджету і платників податків вузьке коло осіб незаконно збагачується на сотні мільярдів гривень щороку, і Президент реально не в курсі?

П.С. До речі, чому на фото єдина людина у масці – це Єрмак?
Він же ж перехворів на коронавірус спільно з Зеленським у Феофанії?
Чи хвороби насправді не було і страшно було залишати Зеленського одного?

 

 

Поділитися:

2020: корупція, некомпетентність і брехня «команди Зеленського»

Анотація

Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання за часів попереднього президента було створено функціональний механізм протидії топ-корупції, який, зокрема, включав: систему публічних закупівель ProZorro, електронне декларування, низку антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд) та ін. Як результат визнання таких реформ, у міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна за п’ять років покращила свій рейтинг на 24 пункти.

Після приходу до влади Володимира Зеленського в країні відбувся системний наступ на існуючі антикорупційні органи та механізми, було провалено низку публічно даних обіцянок щодо боротьби з корупцією (недієвим залишається закон, яким було запроваджене матеріальне заохочення і захист для викривачів корупції; не запущено Службу фінансових розслідувань тощо).

Президент та нова влада у цілому толерують присутність олігархів (через своїх представників) у владних інституціях. Глава держави та його оточення за цей рік стало фігурантами численних гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією та олігархатом.

Одним із проявів цього став провал державної політики протидії пандемії Covid-19: громадяни та суспільство у цілому стали заручниками некомпетентності та неспроможності влади.

Усвідомлення цієї реальності суспільством зумовлює зростання підтримки політичних сил, які вже довели на практиці свою спроможність протистояти кризам і гібридній агресії, мають значний досвід реформаторської діяльності, високо оціненої західними партнерами. З їх діяльністю асоціюються міжнародні успіхи України, спроможність давати відсіч агресору та орієнтація на високі політичні та життєві стандарти, які задає шлях євроатлантичної інтеграції України.

Summary

The struggle against corruption was one of the key demands of the Maidan. For its implementation, under the previous President, a functional mechanism for combating top corruption was created, which, in particular, included: the ProZorro Public Procurement System, Electronic Declaration, a number of anti-corruption bodies (National Agency on Corruption Prevention, National Anti-corruption Bureau, Specialized Anti-corruption Prosecutor’s Office, the Supreme Anti-Corruption Court), etc. as a result of the recognition of such reforms, in the International Corruption Perception Index from Transparency International, Ukraine has improved its rating by 24 points in five years.

There was a systematic attack on existing anti-corruption bodies and mechanisms in the country after Volodymir Zelensky came to power, a number of publicly made promises to fight corruption failed (the law that introduced material incentives and protection for corruption denouncers remains ineffective; the Financial Investigation Service hasn’t been launched yet etc.).

The president and the new government generally tolerate the presence of oligarchs (through their representatives) in government institutions. The Head of the State and his surroundings have been involved in numerous high-profile scandals related to political and economic corruption and the oligarchy this year.

One of the manifestations of this was the failure of the state policy to counter the Covid-19 pandemic: citizens and society as a whole have become hostages of the incompetence and failure of the authorities.

Public awareness of this reality leads to an increase in support for political forces that have already proven their ability to resist crises and hybrid aggression in practice, and have considerable experience in reform activities, which are highly appreciated by Western partners. Their activities are associated with Ukraine’s international success, ability to struggle against the aggressor, and focus on the high political and living standards that set the path for Ukraine’s Euro-Atlantic integration.

2020: корупція, некомпетентність і брехня «команди Зеленського»

Якби потрібно було передати одним словом підсумки 2020-го політичного року в Україні, то цим словом став би не «коронавірус» і не «розчарування», а «корупція».

Саме цим словом (від лат. corrumpere – псувати) можна охарактеризувати усі сфери державного життя у 2020 р. під орудою «зеленої» команди.

Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання за часів попереднього президента було створено нехай і недосконалий, але функціональний механізм протидії топ-корупції, який, зокрема, включав: систему публічних закупівель ProZorro, електронне декларування, низку антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд) та ін. Як результат визнання таких реформ, у міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна за п’ять років покращила свій рейтинг на 24 пункти.

Однак після приходу до влади його наступника в країні відбувся системний наступ на існуючі антикорупційні органи та механізми, було провалено низку публічно даних обіцянок щодо боротьби з корупцією (недієвим залишається закон, яким було запроваджене матеріальне заохочення і захист для викривачів корупції; не запущено Службу фінансових розслідувань тощо).

Глава держави та його оточення за цей рік стало фігурантами численних гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією.

Йдеться про: зірвану спецоперацію з затримання найманців ПВК «Вагнер»; порушення антикорупційного законодавства особисто Зеленським («забув» задекларувати про суттєві зміни в майновому стані); його таємний політ до Оману, який все ще залишає багато запитань без відповідей; реклама президентом комерційного вантажу та ін.

До цього додається низка інших резонансних корупційних скандалів: брат чинного глави ОП продає посади у виконавчій владі; заступник цього глави К. Тимошенко творить схеми навколо «Великого крадівництва»; інший заступник, О. Татаров, звинувачується у корупції, а вся корупційна система дружно його прикриває; депутат від президентської партії М.Тищенко демонстративно ігнорує карантинні обмеження у своєму ресторані «Велюр»; радник президента Зеленського, нині нардеп М. Радуцький, а також міністр МОЗ М. Степанов намагаються мародерствувати під час епідемії; друг Зеленського і заодно голова СБУ І. Баканов розважається і отримує подарунки на ювілеї олігарха Г. Суркіса; інший депутат від «Слуги народу» О. Юрченко бере хабарі за «вирішення» справ у комітеті та ін.

За часів Зеленського проявилися найбільш огидні форми політичного і управлінського кумівства на вищих щаблях державної влади. Серед призначених на різноманітні посади – чоловік однокласниці Зеленського, друзі й подруги самого Зеленського та його кумів, діти викладачів Зеленського в університеті, зяті його бізнес-партнерів по шоу-бізнесу. Зрештою, просто сусіди.

При цьому в обох урядах Зеленського їх кадровий склад є результатом олігархічного консенсусу та динамічного протиборства кількох українських олігархів – Коломойського, Ахметова, Пінчука. Тобто обидва уряди часів Зеленського складаються в різних пропорціях з топ-менеджерів цих олігархів.

Ситуація з коронавірусом повною мірою проявила некомпетентність та корупційну спрямованість чинної влади.

Україна становить яскравий приклад того, що непродумано та неефективно запроваджений карантин завдає економічних збитків бізнесу і країні загалом.

Замість організованої протидії пандемії країна спостерігала суміш публічної телебрехні та закулісного мародерства. Замість продуманих та ефективних дій з захисту громадян від загрози зараження коронавірусом ми бачили імітацію активної діяльності. При цьому населення та медики виявилися сам на сам з епідемією, не отримавши від держави навіть найнеобхідніших засобів індивідуального захисту і діагностики. Обіцяне 300% підвищення зарплат медикам в умовах пандемії виявилися великою облудою, що стимулювало катастрофічний відтік кваліфікованого медперсоналу з медичних закладів.

Влада злочинно згаяла безцінний час на підготовку до стримування пандемії – як для розширення можливостей лікарень та підготовки фахівців, так і для виявлення та ізоляції хворих та потенційних груп ризику. Нехтуючи міжнародним досвідом та рекомендаціями ВООЗ, влада свідомо блокувала процес виявлення усіх можливих носіїв інфекції та провокувала її поширення країною. Україна протягом року залишалася стабільно останньою в Європі країною за кількістю проведених тестів на 1 млн.населення. Влада також повністю провалила підготовку з переведення на дистанційну форму навчання учнів шкіл, ПТУ, студентів ВНЗ.

Фінансування боротьби з Соvid-19 було повністю провалено. З майже 65 млрд грн., які мали йти на протидію вірусу зі спеціально створеного для цього фонду, – 35 млрд грн. пішли на… «добудову» доріг, роботи по яким були, фактично, вже завершені ще за часів попередників. При цьому ще й за цінами, які у 1,5 – 3 рази перевищують вартість робіт, здійснених 2 роки тому на тих же ділянках.

Епідемія коронавірусу поширювалася в країні на тлі посилення негативних процесів в економіці. З поміж європейських країн в Україні спостерігається найбільший спад економіки, а індекс інвестиційної привабливості України впав до найнижчого рівня  – 2013 р., який передував Євромайдану.

Втрачена позитивна динаміка у підвищенні соціальних стандартів. Середня зарплата і середня пенсія за перші три квартали 2020 р. в доларовому еквіваленті зменшилися. Натомість борги з зарплати за 10 місяців 2020 р. зросли щонайменше на чверть.

Зростання тарифів і зменшення субсидій для громадян супроводжується зростанням надприбутків у монополістів та олігархів.

Наразі економічні перспективи року виглядають малооптимістичними.

Але економічна криза постала не внаслідок пандемії Covid-19, а є результатом безвідповідальності, безпорадності та некомпетентності нинішньої влади. Водночас, пандемія та виправданий нею секвестр бюджету у квітні дав можливість уряду приховати масштаб катастрофи за рахунок маніпуляцій з виконанням бюджету. Аби приховати це, в уряді не фінансують низку критично важливих видатків, зокрема – національну безпеку та охорону здоров’я, знизили планові показники бюджетних надходжень.

Окрім того, обрізання видатків на освіту, медицину та субсидії краще від буд-яких слів свідчить про пріоритети нинішньої влади. Адже, зменшуючи видатки на зарплати освітянам та ігноруючи потреби охорони здоров’я, «команда Зеленського» водночас ані на копійку не зменшила фінансування Офісу Президента і збільшила фінансування Верховної Ради, Кабінету Міністрів, поліції та СБУ.

Корупція і брехня «команди Зеленського» у 2020 р. не залишається непоміченою.

  • Понад 80% громадян вважають неуспішною боротьбу з корупцією на вищих щаблях влади в Україні.
  • Понад 70% вважає, що Україна рухається не в тому напрямку.
  • 65% незадоволені діяльністю персонально Зеленського.
  • 74% заявили, що економічне становище України за останні півроку погіршилось, з них 45%  заявили, що суттєво погіршилось.

Ці дані соцопитувань свідчать, що країна за півтора роки стомилася від некомпетентності і дилетантства.

Україна перебуває в глибокій економічній та соціальний кризі, і це на тлі війни з Росією та розповсюдження коронавірусної інфекції. Усі ці проблеми неможливо вирішити жартами, приколами чи відосиками. Потрібна серйозна щоденна робота професіоналів у сфері державного управління, економіки, військової справи, дипломатії.

Аналіз ситуації показує, що подальше перебування при владі В. Зеленського та його корумпованого оточення може нести серйозні іміджеві, економічні та безпекові загрози для України у найближчій перспективі.

Невипадково, що усвідомлення цієї реальності у суспільстві зумовлює зростання підтримки політичних сил, які вже довели на практиці свою спроможність протистояти кризам і гібридній агресії, мають значний досвід реформаторської діяльності, високо оціненої західними партнерами. З їх діяльністю асоціюються міжнародні успіхи України, спроможність давати відсіч агресору та орієнтація на високі політичні та життєві стандарти, які задає шлях євроатлантичної інтеграції України.

У попередні роки в Україні була побудована антикорупційна система, яка дозволила побороти топ-корупцію

  • Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання було створено дієві механізми, які зупинили топ-корупцію і дозволили суттєво наповнити бюджет.
    • Скажімо, з 2016 по 2019 рік система публічних закупівель ProZorro заощадила країні біля 100 млрд гривень.
  • Законом «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 р. було запроваджене електронне декларування. У 2016 році електронні декларації за 2015 рік подали понад 120 тис. посадових осіб. А всього з 2016 по травень 2019 року, в електронному Реєстрі декларацій було зібрано 3 млн. 984 тис. електронних декларацій. Кожен громадянин міг бачити доходи, квартири, машини і яхти високопосадовців. За всі роки незалежності на це не наважився жоден президент до П. Порошенка.
  • Було створено цілу низку антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд.
  • Це, зокрема, позначилося на позиції України у міжнародних рейтингах.
    • У жовтні 2013 р. в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, який укладає Світовий банк, Україна посіла 112 місце серед 189 країн світу. У жовтні 2018 Україна опинилася на 71 місці серед 190 країн. Тобто, за 5 років країна покращила свою позицію на 41 сходинку.
    • Якщо за результатами 2013 р. в міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна посідала аж 144 місце, то за п’ять років держава покращила свій результат й піднялась на 120 місце.
  • Штучно роздуті напередодні президентської виборчої кампанії 2019 р. скандали навколо формули ціноутворення «Роттердам+» та операцій «Укроборонпрому» дедалі більше скидаються на сплановані інформаційні спецоперації, що не мають нічого спільного з реальністю. За час, що минув від оприлюднення резонансної інформації, жоден пункт голосних звинувачень так і не був доведений у судових процесах.

У 2020 році постають обґрунтовані сумніви, що Зеленський збирався боротися з корупцією після приходу до влади

  • Президент Володимир Зеленський написав у своїй колонці на «Європейській правді», що саме після його приходу до влади антикорупційна архітектура в Україні стала завершеною та справді незалежною, а Україна «продовжує шукати вакцину від “пандемії” корупції».
  • Факти говорить про протилежні негативні тенденції – Україну накрила хвиля корупції.

Відбувся системний наступ на антикорупційні органи та механізми, збудовані у попередні роки

Наступ на систему «ProZorro»

  • Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства І. Петрашко у травні 2020 р. назвав систему державних закупівель «ProZorro», яка стала реальною протидією топ-корупції, «дивною», яку «необхідно змінити для надання пріоритету українським підприємствам».
  • Прикриваючись необхідністю протидії пандемії, уряд спростив порядок закупівель товарів, робіт та послуг. Тобто дозволив діяти в обхід встановлених процедур в рамках «ProZorro».

Наступ на НАБУ

  • Законопроект №3133 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах» підриває незалежність Національного антикорупційного бюро. Ним передбачається можливість автоматичного звільнення директора НАБУ у разі його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
    • Експертами такі новації були розцінені як спроба тиску на директора НАБУ А. Ситника, у якого було адмінпорушення через напівпідпільний відпочинок на мисливській базі.
  • Раніше розгляд цього проєкту призупинили через вимогу Міжнародного валютного фонду. Питання цього законопроєкту зависло на місяць у повітрі лише тому, що його заблокував Зеленський, розуміючи необхідність траншу МВФ. Однак, коли країна отримала транш, Зеленський знову повернувся до ідеї наступу на НАБУ та його незалежність.
  • 28 серпня 2020 р. Конституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційним указ п’ятого президента України Петра Порошенка про призначення А. Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Наступ на САП

  • 21 серпня 2020 р. повністю підконтрольна президентові Зеленському Генпрокурор Ірина Венедіктова підписала наказ про звільнення Назара Холодницького з посади заступника генпрокурора – керівника САП.
  • 17 вересня 2020 р. Верховна Рада, у якій СН має монобільшість, змінила склад комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП, що призвело до повної підконтрольності Зеленському органу, який відбирає кандидатуру голови САП.
    • Ще перед голосуванням у Верховній Раді за представників парламенту у складі конкурсної комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на початку вересня Євросоюз, країни Великої сімки (G7) та Світовий банк письмово звернулися до Верховної Ради та Офісу президента України із листом, покликаним попередити можливі наслідки рішення українського парламенту про зміну складу згаданої комісії.

Наступ на е-декларування

  • 16 вересня 2020 р. Велика палата Конституційного Суду України розглянула справу за конституційним поданням 50 народних депутатів та визнала неконституційними низку положень закону про Національне антикорупційне бюро, які стосуються повноважень президента.
    • Конституційний Суд визнав незаконними такі повноваження президента: утворювати НАБУ; затверджувати положення про раду громадського контролю та про порядок її формування; призначати на посаду та звільняти керівника НАБУ; визначати трьох осіб складу комісії для проведення конкурсу на керівника НАБУ; визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАБУ.
  • 27 жовтня 2020 р. Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення. Рішенням було фактично скасовано електронне декларування, повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом та ін.

Провалено інші обіцянки Зеленського щодо боротьби з корупцією

Але про яку боротьбу з корупцією може йтися, якщо сам «головний борець з корупцією» та його оточення за цей рік стало фігурантами кількох гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією?

У 2020 році «команда Зеленського» зірвала на останньому етапі спецоперацію з затримання найманців ПВК «Вагнер»

  • Йдеться про операцію щодо затримання 28 російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі проти України у складі НВК «Вагнер». За інформацією, яка просочилася в пресу, у складі групи планували затримати — двох терористів, причетних до знищення «Боїнга» МН-17 під Торезом; одного терориста, причетного до знищення Іл-76 в Луганському аеропорту; одного терориста, причетного до знищення АН-26 поблизу Луганська.
  • Після закритого засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 7 грудня 2020 року, де за словами журналістів,  заслухали свідчення полковника Ю. – командира спецпідрозділу, співробітника Головного управління розвідки Міноборони (ГУР МО), що безпосередньо керував спецоперацією із захоплення бойовиків ПВК “Вагнер” у Білорусі, який підтвердив депутатам факт її проведення, стає очевидним, що операція з захоплення російських найманців була «злита» українськими посадовцями з Офісу президента Зеленського, а з нею «злитий» і грудневий обмін полоненими.
  • Зараз журналісти групи Bellingcat здійснюють розслідування і знімають документальний фільм про операцію українських спецслужб із вивезення найманців ПВК Вагнера з Росії.
  • Зеленський опиниться в епіцентрі ще одного міжнародного скандалу, основою якого може виявитися державна зрада, некомпетентність чи політична корупція.

Порушення антикорупційного законодавства особисто Зеленським

  • 7 липня 2020 р. Володимир Зеленський особисто заявив у Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства у зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни в майновому стані.
  • У цьому зв’язку варто нагадати, що 18 квітня 2019-го р. в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі 1+1 він публічно зобов’язався перед народом України: «якщо я коли-небудь в житті порушу закон, я піду сам».
  • 8 липня на сайті Президента була зареєстрована електронна петиція до  Зеленського виконати свою передвиборчу обіцянку і подати у відставку з посади Президента України через порушення закону. Петицію у встановлені терміни підписали необхідні для розгляду 25 тисяч осіб.
  • Однак у відповіді на петицію Володимир Зеленський заявив, що невчасне інформування НАЗК про зміни в майновому стані його родини сталося через помилку і не пов’язане з корисливими мотивами, тож не є підставою для його відставки.

Таємний політ Зеленського до Оману

  • Для Зеленського 2020 рік розпочався зі скандалу, правду щодо якого суспільство навряд чи дізнається найближчим часом. Адже Зеленському треба буде: 1) або визнати, що він на той час вчетверте за півроку з початку каденції полетів відпочивати і просто забрехався разом зі свою «командою» щодо «неофіційного робочого візиту власним коштом до Оману»; 2) або визнати, що до Оману він літав за командою олігарха Коломойського вирішувати питання щодо приховування його статків у оманському офшорі; 3) або він таємно зустрічався в Омані з куратором російських спецслужб, секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим.
  • У нормальній країні така таємна подорож президента давно би стала предметом для розслідування спецслужб, і, можливо, навіть призвела до імпічменту. Але в країні, де президент разом з монобільшістю узурпував владу, спецслужби зайняті лише переслідуванням опонентів чинного режиму та «віджимом» бізнесів.

Зеленський рекламував доставку комерційного вантажу

  • Гуманітарно-комерційний вантаж літака «Мрія» із Китаю зустрічав особисто Зеленський зі своєю командою. Загалом «Мрія» привезла 103 тонни медичного вантажу, доставку якого, як згодом виявилось, оплатила компанія «Епіцентр». Хоча українцям довго розказували, що це гуманітарний вантаж, закуплений в Китаї державою.
  • Пояснення і виправдання ОП цієї ситуації звучать так само недолуго, як і у ситуації із візитом Зеленського до Оману.
  • Зеленський так персонально і не пояснив свою попередню брехню мільйонам українців – навіть після того, як у владі змушені були визнати, що лише частина вантажу, яка доставлялася в Україну літаком «Мрія» йшла на потреби держави, а більша частина надходила в продаж. Як з’ясувалося, оголошуючи вантаж гуманітарним, приватна компанія намагалася уникнути податків та зборів, передбачених для комерційних вантажів.
  • Виходить, що Зеленський цинічно допомагав уникнути оподаткування в обмін на можливість попіаритися на тлі літаків із засобами захисту та тестами, придбаними для отримання надприбутків наближених до влади ділків. А позбавлені роботи і доходів українці змушені були купувати дорожчі в 10 разів від собівартості засоби захисту або платити штрафи.

Оточення Зеленського теж не відстає від патрона

Брат чинного глави ОП продає посади у виконавчій владі

  • Наприкінці березня 2020 р. депутат президентської фракції «Слуга народу» Гео Лерос опублікував серію відео, де людина, схожа на рідного брата Андрія Єрмака – Дениса, проводить переговори про працевлаштування за хабар на різні посади певних осіб.
  • Однак ДБР, СБУ та прокуратура розслідують не факт корупції, а «перевищення повноважень»(!), «розголошення державної таємниці і втручання у діяльність державного діяча» та «незаконне використання записувальної спецапаратури». А справу, яку завело НАБУ на Д. Єрмака, 23 квітня передали до Нацполіціі.
  • Зеленський, який обіцяв піти з посади у разі звинувачень у корупції, майже місяць уникав коментарів щодо свого найближчого соратника. Але навіть після цього корупційного скандалу позиції глави Офісу Президента Андрія Єрмака анітрохи не похитнулися.

«Велюровий» скандал

  • Заклад одного з облич президентської партії М. Тищенка – ресторан «Велюр» – демонстративно продовжував працювати, попри оголошений карантин, і приймати «особливих» гостей: народних депутатів, бізнесменів, «кварталівців» та партнерів Коломойського. Серед гостей були помічені нардеп А. Яценко, депутат і колишній сценарист Кварталу 95 О. Кабанов, менеджер Метінвесту В. Кисіль, тодішній перший заступник голови Офісу президента і екс-продюсер Кварталу 95 С. Трофимов, депутат І.  Негулевський та інші.
  • Ця інформація стала серйозним подразником для більшості ФОПів, змушених під загрозою штрафів та закриття дотримуватися суворих карантинних обмежень без відповідних компенсацій.

Мародерство під час епідемії

  • На початку епідемії нардеп від «Слуги народу» та  радник президента М. Радуцький викупив на Харківському заводі медпрепаратів весь запас марлевих масок – 20 мільйонів штук. Аналогічна закупівля була проведена в іншого виробника, в результаті, на руках у Радуцького виявилося 28 млн шт захисних засобів. На покупку масок депутат витратив 36 млн грн, а потім продав їх… у Китай. Але вже набагато дорожче – за 224 мільйони гривень. Чистий прибуток лікаря-політика склав більше 186 мільйонів. Він заперечує ці звинувачення.
  • Нардеп О. Устінова і держпідприємство «Медичні закупівлі України» звинувачують Міністерство охорони здоров’я і міністра М. Степанова в непрозорому проведенні тендеру на придбання захисних костюмів для лікарів. Вони відзначають, що замість того, щоб придбати костюми в українського виробника, МОЗ оголосив новий тендер з не озвученими раніше умовами й вирішив придбати костюми китайського виробництва на 40% дорожче у невідомого посередника.
  • МВС і Міноборони також закупили дорогі захисні комбінезони у закордонних виробників за завищеною ціною, ігноруючи вітчизняних, стверджує власник «Текстиль-Контакту» О. Соколовський.

«Велике крадівництво»

  • Т.зв. президентська програма «Велике будівництво» в реальності не має в своїй основі жодного урядового документа, який би містив перелік об’єктів, умови участі в конкурсі цієї програми, умови відбору і бодай якісь критерії виконання. Є лише сайт, який не розкаже про те, що більшість голосно розпіарених об’єктів «Великого будівництва» почали будуватися у попередні роки і перебували на завершальних стадіях. До слова, вартість доріг 2020 р. у 1,5 – 3 рази перевищує ціни 2018 р. на тих самих ділянках.
  • Фактично, «Велике будівництво» (яке у критичних до влади ЗМІ називають «Великим крадівництвом») є великою медійною кампанією. А насправді йдеться про ручний розподіл понад 100 млрд грн.(зокрема, 35 мільярдів з «ковідного» фонду) на інфраструктурні проекти.
    • За словами Олекси Шалайського, в цій схемі чітко прописані компанії-учасники (фактичні монополісти) та прибутковість для тих, хто її контролює. Дорожнє будівництво є істотно дорожчим, ніж було б за умови вільної конкуренції виконавців, і якщо брати корупційну «націнку» 15%, то бенефіціари можуть отримати з неї 15 мільярдів гривень на рік.
    • На цьому ринку за останні місяці сформувався у суті своїй картель кількох компаній. Укравтодор під різними приводами не допускає до тендерів їхніх конкурентів і дозволяє своїм «улюбленцям» розігрувати мільярди на «липових торгах». Будівельним ринком курсують чутки про 20% «відкату» за участь у такій схемі.
  • Вдумайтеся ще раз: більшу частину коштів Фонду боротьби з Covid-19, а саме 35 млрд з запланованих 65 млрд гривень, уряд спрямував на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг.
  • Головним творцем схеми з відмивання коштів на цьому проєкті називають заступника Єрмака Кирила Тимошенка (у тісній співпраці з керівництвом Укравтодору).

Справа про неперсональне голосування

  • Рік 2020 повністю спростував те, що команда Зеленського нам подавала як свій великий здобуток – запровадження  кримінальної відповідальності у вигляді штрафу за кнопкодавство. От свіжий приклад – при голосуванні за призначення міністром С. Шкарлета проголосували карточки Суркіса і Медведчука. Реакція прем’єра Шмигаля дуже добре показує, як в Україні працює законодавство проти кнопкодавства:   «Зверніться до суду, надайте докази для кримінального провадження, надайте відповідні експертні та судові рішення».

Справа депутата Юрченка

  • Це історія депутата «Слуги народу» О. Юрченка, неофіційного помічника якого – Івана Фіщенка – 13 вересня 2020 р. НАБУ викрило на хабарі. Днем пізніше НАБУ опублікувало відеоматеріали щодо передачі частини хабара спільникам Юрченка. Частина коштів була обіцяна самому нардепу. Другий транш у 200 тис. дол. нібито мав бути розподілений між членами комітету Ради. Прізвищ не називають, однак на плівках фігуранти планують: «в ідеалі 10 (членів комітету) закорумпувати, ну і плюс два на якийсь форс-мажор». Утім, генеральна прокурорка Ірина Венедіктова не погодилась підписувати Юрченкові підозру.
  • До суду справа потрапила лише після широкого публічного розголосу.

 Справа Татарова

  • Приклад толерування корупції в оточенні президента Зеленського. Топ-чиновника Офісу Президента Олега Татарова, якого підозрюють у причетності до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася, особисто «відмазує» президент Зеленський.
  • Попри публічний розголос Татарова не було звільнено. Щодо нього немає навіть службового розслідування в Офісі Президента. При тому, що в ОП поводилислужбове розслідування  з менш резонансних приводів: скажімо, щодо ідентичності певних фрагментів виступу Президента Володимира Зеленського на спільному брифінгу з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та виступу Петра Порошенка на з‘їзді партії «Європейська солідарність».
  • Як стверджують ЗМІ, інформація про участь О. Татарова у корупційних оборудках київського забудовника М. Микитася підтверджена даними і смартфона забудовника і його свідченнями. Антикорупційне бюро підозрює Микитася в тому, що він через підконтрольні йому будівельні компанії, разом зі спільниками організував схему з заволодіння нерухомістю Національної гвардії. Тому викликає питання фактично особиста участь Зеленського у процесі покриття особи, що підозрюється у корупції, попри заяви президента, які мали на меті відсторонитися від ситуації.
    • 23 грудня 2020 р. таємно, під покровом ночі і всупереч положенням КПК, заступник Генерального прокурора О. Симоненко передав кримінальне провадження за підозрою заступника керівника Офісу Президента від НАБУ до СБУ. До цього, 1 грудня, напередодні повідомлення йому про підозру, Генеральний прокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження та за відсутності будь-яких правових підстав, змінила групу прокурорів, що відтермінувало повідомлення про підозру посадовцю на 17 днів.
  • У результаті, замість того, аби ВАКС 24 грудня обрав Татарову запобіжний захід (тримання під вартою або 10 млн застави), підозрюваний у корупції високопосадовець з Офісу Президента продовжує свою діяльність. Судовий розгляд щодо запобіжного заходу знову перенесли.

Голова СБУ розважається і отримує дорогі подарунки на ювілеї Суркіса

  • Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка публічно звинуватив друга президента, за сумісництвом голову СБУ Баканова, в покриванні корупціонерів. Зокрема, у тому, що він свідомо допомагає братам Суркісам уникнути повідомлення про підозру за організацію мільярдної схеми щодо “Приватбанку”.
  • І це не дивно. Раніше програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») оприлюднила інформацію, що на святкуванні ювілею соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса ювіляр дарував гостям, серед яких був глава СБУ, фоторамки за 15 тисяч гривень. Голова СБУ Іван Баканов міг порушити статті закону України «Про запобігання корупції» через отриманий ним подарунок на ювілеї соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса. Журналісти зафіксували, що 4 вересня гості Григорія Суркіса, в тому числі голова СБУ Баканов, залишали свято в «Інтерконтиненталі» з жовтими пакетами елітного бренду Fendi.
  • Цей візит голови СБУ, імовірно, порушує Кодекс доброчесності працівника СБУ.
  • Сам Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». Згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.
  • То ж вас ще дивує чому СБУ закриває очі на активність російської агентури в Україні – «інтерв’ю» Гордона, «зливи» А.Деркача?

Проявилися найбільш огидні форми політичного і управлінського кумівства

  • Чи не єдиним критерієм набору на державні посади є приналежність до друзів, однокласників чи давніх знайомих Зеленського.
    • Головою СБУ став керівник студії «95 квартал», друг дитинства Зеленського Іван Баканов, який жодного дня не працював у правоохоронних органах.
    • Заступником міністра внутрішніх справ став Олександр Гогілашвілі – без жодного досвіду роботи у правоохоронних органах. Проте, він є давнім знайомим Зеленського, співпрацював з «95 кварталом», а його дружина Марія Левченко працювала помічником Зеленського у 95 кварталі.
    • Директором департаменту стратегічної агентурної розвідки Головного управління розвідки призначено Олександра Пашкова, який раптом «перестрибнув» десять кар’єрних сходинок. При цьому він є чоловіком головного бухгалтера «95 кварталу».
  • Кадрова політика Зеленського щодо просування на посади людей, пов’язаних з студією «95 квартал», дуже нагадує практику Януковича – кооптації у владу за критерієм народження чи діяльності в Донецькій області.
  • Найгрубіші факти непотизму, призначення на посади своїх друзів, знайомих друзів, кумів В.Зеленський допустив при формуванні кадрового складу Офісу Президента України та РНБОУ.
    • Наприклад, серед призначень на різноманітні посади – чоловік однокласниці Зеленського, друзі й подруги самого Зеленського та його кумів, діти викладачів Зеленського в університеті, зяті його бізнес-партнерів по шоу-бізнесу. Зрештою, просто сусіди.
    • Сюди ж можна віднести керівника Офісу Президента України А.Єрмака, кінопродюсера, давнього знайомого В. Зеленського, екс-першого заступника керівника Офісу Президента України С.Трофімова (виконавчий продюсер «Студії Квартал 95»), заступника керівника Офісу Президента України Ю.Костюка (сценарист і креативний продюсер серіалу «Слуга Народу»), заступника керівника Офісу Президента України С.Шефіра (сценарист, продюсер, директор «Студії Квартал 95»), керівника департаменту інформаційної політики Офісу Президента України І.Побєдоносцеву (засновник ТОВ “Кіноквартал”).
    • Помічницею президента Зеленського є Марія Левченко, колишня його помічниця у «Студії «95 квартал». М.Левченко. При цьому вже згаданий її чоловік призначений керівником департаменту в Міноборони, її сестра Наталія Локтіонова 146 у списку «Слуги народу».
    • Сімейний підряд – непоодинокий в команді Зеленського. Скажімо, добре прилаштувалась сім’я колишнього директора команди КВН «Збірна України» Сергія Борзова: С.Борзов очолив господарського «монстра» – Державне управління справами з бюджетом 2 млрдгрн., а його дружина Ірина Борзова – народний депутат України від «Слуги народу». Радником секретаря РНБО, органу при Президентові України, певний час був ще один комік і  шоумен Сергій Сивохо.
  • Варто зазначити, що сьогодні Офіс Президента реально перебирає на себе велику частину повноважень виконавчої влади. Зокрема, в частині зовнішньої політики, оборони, релігійної політики.

Посилилися олігархи і «старі обличчя»

  • В обох урядах Зеленського їх кадровий склад є результатом олігархічного консенсусу та динамічного протиборства кількох українських олігархів – Коломойського, Ахметова та Пінчука. Фактично, уряди складаються в різних пропорціях з топ-менеджерів цих олігархів.
  • 16 березня 2020 р. В.Зеленський провів в Офісі президента публічно не анонсовану зустріч олігархів та крупних бізнесменів, на якій олігархи, фактично, поділили між собою Україну. За кожним з присутніх на зустрічі закріпили одну-дві українські області, які цей бізнесмен «куруватиме»: від підтримки функціонування регіонального штабу з боротьби з вірусом до забезпечення медичними виробами і продуктами харчування найбільш соціально-вразливих верств населення в закріпленому регіоні.

Україна становить яскравий приклад того, як непродумано та неефективно запроваджений карантин завдає економічних збитків бізнесу і країні загалом

  • Замість організованої протидії пандемії країна спостерігала суміш публічної телебрехні та закулісного мародерства у виконанні «влади нових облич». Одна за одною оприлюднена раніше президентом та іншими високопосадовцями інформація виявлялася брехнею та маніпуляціями.
  • Замість прорахованих та ефективних дій з захисту громадян від загрози зараження коронавірусом ми бачимо імітацію активної діяльності. При цьому населення та медики виявилися сам на сам з епідемією, не отримавши від держави навіть найнеобхідніших засобів індивідуального захисту і діагностики. Крім того, держава не зупинила спекуляцію засобами захисту і тестування, що є, по суті, мародерством у часи кризи.
  • Відсутність виваженої стратегії та готовності до її неухильної реалізації загрожує надзвичайно руйнівними для економіки країни наслідками та черговими хвилями зараження Covid-19. Заручниками цього стають громадяни і  суспільство в цілому.
  • У цій сфері Зеленський відзначився, м’яко кажучи, смішними ініціативами – як-от: обіцянкою 1 млн.для винахідника вакцини проти коронавірусу, або проведенням першого уроку в школі з коронавірусу, в умовах коли школи не були готові до роботи в умовах коронавірусу.
  • Слід також зазначити, що ефективність карантинних обмежень також залежить і від рівня довіри до влади. Реалізація карантинних заходів в Україні проявила кризу такої довіри. Очільники держави, оточення президента Зеленського (згаданий депутат-власник ресторану «Велюр»), публічно показували негативний приклад ігнорування карантинних вимог, що позначилося на карантинній дисципліні в цілому.
  • 20 травня цього року на річній підсумковій прес-конференції президент Зеленський заявив, що нова влада – «майстри спорту по боротьбі з коронавірусом».
    • Але з того часу Україна б’є лише сумні рекорди в цій сфері. Україна опинилися у топ 10 країн у світі з найбільш критичною ситуацією з Covid-19.
    • Влада згаяла час на підготовку до стримування пандемії та не вжила необхідних упереджувальних заходів.
  • Потім були гучні скандали із обіцянками підвищення заробітних плат медикам, які ведуть боротьбу із інфекцією Covid-19.
  • 25 квітня під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що Міністерством фінансів наприкінці березня було виділено кошти Інституту молекулярної біології та генетики НАН України на виготовлення і тестування ПЛР-систем.
  • Водночас переслідування медпрацівників, які наважилися повідомити суспільство про нестачу засобів захисту в медзакладах стало ганебним підтвердженням брехні влади.
    • Ще на початку квітня надходили з Одеси про відсутність у лікарів-реаніматологів та іншого медичного персоналу необхідних засобів особистого захисту тощо. Пізніше було опубліковане відео звернення лікарів однієї із лікарень міста.
    • У соцмережах також викладалася телефонограма за підписом т.в.о. генерального директора Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Владислава Терлецького № 575 від 27. 03. 2020 р. головним лікарям станцій екстреної медичної допомоги про заборону співробітникам публікувати у соцмережах будь-якої інформації про діяльність співробітників, особливо фото та відеоматеріалів.
  • Через 3 місяці після перших засідань РНБО щодо підготовки до поширення коронавірусу та через 2 місяці після виявлення перших підтверджених випадків в країні – кошти на розробку тестів в Україні так і не були виділені.
  • Нехтуючи міжнародним досвідом та рекомендаціями ВООЗ влада свідомо блокувала процес виявлення усіх можливих носіїв інфекції та провокувала її поширення країною. Адже штучне гальмування тестування людей унеможливлює ефективні заходи щодо стримування поширення хвороби шляхом ізоляції та профілактики її розповсюдження.
    • Наказ МОЗ про тестування на антитіла міністр охорони здоров’я анонсував лише 18 травня – більш як через два місяці після запровадження жорсткого карантину по усій країні. Та й то в результаті ухваленого під тиском «ЄС» закону про його проведення.
    • Україна протягом року залишалася стабільно останньою в Європі країною за кількістю проведених тестів на 1 млн. населення.
  • Тим часом влада продовжувала  відмовляти у тестуванні хворим на ГРВІ, які потім часто виявляються носіями коронавірусу, які заразили хтозна скільки нових хворих і медперсоналу.
  • Через вчасно не діагностованих хворих інфікувалися медпрацівники та пацієнти лікарень, які навіть не мали свідомого контакту із підтвердженими хворими.
  • Фінансування боротьби з Соvid-19 провалено. З Фонду боротьби з Covid-19 на заходи в сфері охорони здоров’я станом на початок грудня було використано менш ніж половину з передбачених 18,53 млрд грн.
  • Голова Рахункової палати Валерій Пацкан в інтерв’ю «Українському радіо» чітко заявив, що за кошти спеціального Фонду боротьби з Covid-19 не було придбано жодного апарату штучної вентиляції легень.
  • 35 млрд грн, які мали йти на протидію вірусу, пішли на… «добудову» доріг, роботи по яким були, фактично, вже завершені ще за часів П.Порошенка. До слова, вартість доріг 2020 р. у 1,5 – 3 рази перевищує ціни 2018 р. на тих самих ділянках.
    • Як відомо з відкритих джерел, в рамках розпіареного «Великого будівництва», було побудовано за 12 мільярдів гривень 10 кілометрів дороги в Полтавській області. У той же час як у 2018-2019 році цю ж дорогу будували втричі дешевше (30 кілометрів за 12 мільярдів). Якщо брати показники тендерних закупівель, то середня вартість одного кілометра в 2020 порівняно з 2019 зросла більш ніж у півтора рази (234 млн до 144). Невідома вартість робіт, котрі йдуть поза тендерними процедурами (з фонду протидії Covid-19) і публічному доступі не перебувають. Тому можна лише уявляти корупційні націнки цих проєктів «Великого будівництва».
    • Подекуди якість ремонту просто катастрофічна. Наприклад, у Суховолі на Рівненщині навіть відбувся бунт автомобілістів, чиї автівки постраждали внаслідок ремонту відрізку дороги «Стара Рафалівка – Полиці». Причина одна: неякісний поверхневий ремонт дорожнього покриття. Камінці з-під коліс летять у лобове скло практично всім автомобілям, а тонкий асфальт просто відривається шматками.
  • Дуже показовою є заява Шмигаля про те, що урядовці керуються соцопитуваннями при розподілі фонду на дороги, про що він  повідомив в інтерв’ю Укрінформ.
  • Виступ міністра охорони здоров’я у парламенті 3 листопада став фактично зізнанням у готовності вчинити злочин – відмовити у наданні медичної допомоги. Замість пояснення причин провалу підготовки системи охорони здоров’я до критичної ситуації, він зізнався, що збирається (в разі 100%-ї наповненості лікарень) «застосувати активацію протоколу медичного сортування, з пріоритетом надання медичної допомоги хворим з більшими шансами на виживання».
  • Під кінець року в умовах провалу завчасної підготовки медичної системи до пандемії, та непопулярності обмежувальних заходів, з’являється усе більше сигналів того, що влада приховує масштаби катастрофи до якої призвела її тривала бездіяльність.
  • Спочатку у півтора рази зменшилася кількість щоденних тестувань, а чиновники пояснювали це «небажанням українців тестуватися». Потім на тлі нібито зменшення виявлених випадків різко зросла кількість госпіталізацій у важкому стані, а тепер на тлі відмов у госпіталізації скорочується статистика уже й кількості госпіталізованих.
  • Запізнілі та половинчасті рішення уряду у діагностиці та профілактиці поширення інфекції усе швидше вели до того, що пандемія поширювалася на тлі кризи в економіці. Згаяно безцінний час, який міг бути використаний як для розширення можливостей лікарень та підготовки фахівців, так і для проведення більш ефективних заходів із виявлення та ізоляції хворих та потенційних груп ризику. Влада повністю провалила підготовку з переведення на дистанційну форму навчання учнів шкіл, ПТУ, студентів ВНЗ, що призвело до невиправданого збільшення ризиків неконтрольованого поширення коронавірусної інфекції.
  • Вибірковий підхід влади до карантинних обмежень не здатен зарадити новим спалахам захворюваності, при цьому провокує зростання соціально-економічних проблем.

Економічна криза постала не внаслідок пандемії Covid-19, а є результатом безвідповідальності в бюджетному плануванні та неефективності управління за часів нинішньої влади.

Водночас, пандемія та виправданий нею секвестр бюджету у квітні дав можливість уряду приховати масштаб катастрофи.

Обрізання видатків на освіту, медицину та субсидії є наслідком принципово інших пріоритетів нинішньої влади

Аби компенсувати неспроможність власних урядів у виконанні бюджету «Слуги народу» намагаються перекласти тягар на українців.

Втрачена позитивна динаміка у підвищенні соціальних стандартів

За президентства Зеленського зростання тарифів і зменшення субсидій для громадян супроводжується зростанням надприбутків у монополістів та олігархів

  • – 10,26 грн за м3. І в більшості інших регіонів ситуація аналогічна або й ще гірша для громадян.
  • лад за даними Української енергетичної біржі ціна на нідерландському хабі TTF 3 грудня 2020 р. становила всього $182 за тис м3, тоді як у жовтні 2018-го сягала $363 за тис м3.
  • на рівні 6-6,5 тис грн за тис м3. А роздрібні ціни облгаззбутів, як уже зазначалося становили близько 8,8 грн за м3 без вартості розподілу.
    • газ своїм прямим споживачам значно дешевше (6,3-6,4 грн за м3 з ПДВ), однак перехід до нього споживачів ускладнений. Численні повідомлення в ЗМІ та соцмережах із регіонів (тут, тут, тут і тут) свідчать, що людям заднім числом виставляють вимоги сплатити надумані борги за так звані температурні коефіцієнти, які розраховуються ще з кінця 2015 року. А працівники пов’язаних із газзбутами газорозподільчих компаній висувають претензії щодо технічних невідповідностей лічильників чи газового обладнання споживачів. Водночас натякають або й прямо заявляють, що позбутися проблем можна дуже просто — відмовитися від наміру змінити постачальника газу й далі його купувати за значно завищеними тарифами в старого газзбуту.
    • громадяни в цій ситуації виявилися позбавленими реального та дієвого захисту своїх інтересів з боку держави. Наприклад, у НКРЕКП чи Нафтогазі їм пропонують судитися зі старими постачальниками щодо незаконного нарахування боргів або писати скарги в НКРЕКП, однак без гарантії позитивного результату.
    • підвищення тарифів на розподіл газу . Це призведе до підвищення загальної вартості кубометра газу для мешканців більшості регіонів приблизно на 1 грн (з ПДВ), а то й  більше. Тариф “Київоблгазу” зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр (без ПДВ), “Полтавагазу” – з 1,09 грн до 2,07 грн, “Херсонгазу” – з 0,94 грн до 1,8 грн і так далі. Найвищими будуть тарифи на розподіл у «Лубнигазу» – 2,62 грн, Тернопільгазу – 2,34 грн, Мелітопольгазу – 2,36 грн.
    • 24 грудня НКРЕКП різко підвищила й регульовані тарифи на виробництво теплової енергії для населення. Зокрема для київського постачальника ТОВ “Євро-реконструкція” підвищення складе 49,7%, Білоцерківської ТЕЦ 33,2%, «Хмельницьктеплокомуненерго» – на 29,3%, «Сумитеплоенерго» – 25%, Чернігівської ТЕЦ – на 24,1%, тощо.
  • підвищення тарифів для населення на електроенергію для у наступному році. Водночас, колишній в.о. міністра енергетики Ю. Бойко заявляв і про плани суттєво підвищити тариф на електроенергію для населення. Адже за його словами наразі громадяни сплачують фактично лише тариф на доставку струму, а сам струм отримують фактично безкоштовно.
  • 21 грудня «Енергоатом» продав за різко заниженою ціною в 1,15 грн/кВт*г 10,8 млрд кВт*год компанії «Юнайтед Энерджи», яку пов’язують із олігархом І. Коломойським. Враховуючи, що йдеться про постачанням лише протягом першого півріччя, цей обсяг співставний із чвертю усього струму, який генеруватиме держкомпанія. Водночас, структури Коломойського уже мають угоди навіть із бюджетними установами про постачання їм струму по 1,85 грн. за кВт*год.
  • змінити порядок призначення субсидій на компослуги та включити допомогу із частковим безробіттям через коронавірус до переліку доходів, які необхідно враховувати при призначенні субсидії.
    • вважають, що кількість людей, які формально відповідають вимогам для отримання субсидії на комуналку, невиправдано збільшилася. Відтак слід максимально скоротити кількість громадян, які мають право на субсидії.

Як наслідок безпорадності та некомпетентності спостерігається наростання кризових тенденцій в економіці та погіршення інвестиційної привабливості

З поміж сусідів в Україні найбільший спад економіки

  • радник Зеленського з економічних питань взявся переконувати, що українська економіка була б зараз в значно гіршому становищі, якби не реалізація дорожньої частини програми «Велике будівництво». Мовляв у країнах-сусідах України, де не реалізуються настільки масштабні проекти, спад економіки склав близько 10%.

Індекс інвестиційної привабливості України впав до рівня, який передував Євромайдану

Маніпуляції та брехня «Зе-влади» не залишаються непоміченими

  • Понад 80% громадян вважають неуспішною боротьбу з корупцією на вищих щаблях влади в Україні. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому цього року.
  • Вже у січні 2020 року, уперше з 2014 року, Україна погіршила свої показники в світовому рейтингу «Індекс сприйняття корупції» від Transparency International. Україна втратила шість позицій і опустилась до рівня 2017 року, посівши 126-те місце зі 180. Сусідами у рейтингу є Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.
  • Також у часи Зеленського Україна практично ігнорує рекомендації, надані Transparency International Ukraine. З 12 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI, станом на початок цього року, було виконано або частково виконано лише 6 (і то лише 2 повністю).
  • Наприкінці року  Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування щодо соціально-політичної ситуації в країні.
    • 71% вважає, що Україна рухається не в тому напрямку. Це антирекрод за час президентства Зеленського.
    • 74% заявили, що економічне становище України за останні півроку погіршилось, з них 45% заявили, що суттєво погіршилось.
    • 55% заявили, що економічне становище їх сім’ї за останні півроку погіршилось, з них 29%  заявили, що суттєво погіршилось.
    • 63% заявляє, що економічна криза в Україні може відбутися через некомпетентність діючої влади.
    • Чисельність невдоволених Зеленським більш як удвічі перевищила кількість тих, хто ним задоволений (65% та 32% відповідно).

Подальше перебування «команди Зеленського» при владі несе значні іміджеві, економічні та безпекові ризики для України.

  • Попри те, що у даному дослідженні свідомо не розглядалися питання оборони, міжнародної політики, культури тощо, навіть така отримана картина 2020 року свідчить про значні відхилення від задекларованих кандидатом Зеленським під час своєї передвиборчої кампанії принципів та обіцянок.
  • Головне – президент не виправдовує високих очікувань, які пов’язувалися у суспільстві з приходом до влади «антисиситемного» політика – боротьба з корупцією, обмеження апетитів олігархів, відновлення справедливості…
  • Президент Василь Голобородько з передвиборного серіалу «Слуга народу» сильно відрізняється від реального президента Володимира Зеленського
  • У 2020 р. стали візитівками «команди Зеленського» стали корупція, некомпетентність і відверта брехня.

Джерело

Поділитися:

Зеленський відмазує корупціонера

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Справу Татарова забрали у НАБУ і передали СБУ, тобто другу Баканову. Саме в той день, коли суд мусив виносити Татарову запобіжний захід. Очевидно, Баканову подзвонили “із-за етава чєрта”.

Що відбувається? Та просто вся ОПУ на чолі з Зеленським відмазують свого. Всі ці генпрокурор Венедиктова, голова ОПУ Єрмак, голова СБУ Баканов та інша ЗЕкоманда на чолі з найвпливовішим тупо перешкоджають проводити слідчі дії щодо топ-чиновника в оточенні Зеленського, звинуваченого в корупції. Чому?

Певно, тому, що Татаров – колишній адвокат відомого блогера Андрія Портнова. А може, тому, що саме на Татарові тримається бодай якась видимість єдності у фракції “Слуга народу” – нардеп Железняк розповів, що зелених нардепів-бунтарів запрошують на розмову з Татаровим, і звідти вони виходять шовкові.

А може, справа в тому, що ЗЕкоманда розуміє, ЯК вдарить по її іміджу корупціонер у найближчому оточенні президента. Все може бути. Суть не в цьому.

Суть в тому, що Зеленський прийшов під гаслом “нульової толерантності до корупції”. Зеленський горлав “Я – ваш вирок” президенту Порошенко, який звільнив не просто заступника голови РНБО, а й свого старого ділового партнера Гладковського, хоча йому навіть не було висунуто підозри! Фракція БПП голосувала за зняття недоторканості зі Злочевського. І що в підсумку?

Хто в Центрі працює – гляньте у вікно. Саакашвілі вже на даху? Найєм, Лещенко, Сироїд та Заліщук – на Банковій у наметі? Нацкорпус зі свинями – напоготові? Всі знатні антикорупціонери в зборі? Чи ні?


Антон Швец

Вчора вночі Офіс Генпрокурора передав справу Татарова від НАБУ до СБУ. Зробила це сама Венедиктова під диктовку Офісу Президента (пофіг, який саме прокурор був виконавцем).

Нагадаю, що проти Демократичної Сокири під тиском Венедиктової була відкрита кримінальна справа по частині 1 статті 346 ККУ, тобто за погрозу вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, викраденням або позбавленням волі державних діячів, зокрема Генпрокурора.
За це дають до п‘яти років.
Справа активно розслідується.
Ми – проблема для влади.

А Татаров? А Татаров – не проблема. Зараз його справу розвалить інший друг Зеленського – Баканов в СБУ.


Джон Сміт

Зараз колишні адепти зеленої хуцпи, спостерігаючи, як їхній простий парєнь “без досвіду договорняків” втупу відмазує Татарова, охрініють від гнилості цього піда*аса. “Навіть Порошенко так не відмазував Свинарчука!” – кричать.  😆

Але ми попереджали, що воно – покидьок. Попереджали до виборів. Ми попереджали, що всі ці жарти зі своєї Армії, країни і українців характеризують його, як слимака і дєрьмо. Але слухати ви не бажали.

А треба було. Дрібниці завжди найважливіші. От пожартувало воно про Україну-проститутуку – для дурнів, наче, дрібниця. Вони самі з неї гигочуть кожен день. Але ж подумай своїм куцим мозком: чи вважатиме він цю країну за святе, коли її очолить? Це ж ти з себе ржеш, тупко. Він же стане президентом і буде за проститутку вважати тебе. Бо це ти і є Україна. Ось він став Президентом і так і робить: вважає вас всіх дебілами і втупу відмазує “відстороненого” Татарова.

Очевидний логічний ланцюжок.

Але ж… “головне, аби не Порошенко”.
Назло. Назло Порошенкові взяли і всією країною стрибнули на бутилку. 🙂

Вова має піти. Ось що головне зараз. А все його шобло-йобло має сісти, як ОПГ.


Mason Lemberg

А пам’ятаєте був такий кандидат в президенти Володимир Зеленський?

На виборах протиставляв себе старим елітам, яких називав злодіями, що обкрадали Україну 30 років і покривали своїх злодіїв. А ще дуже любив розказувати історію про свинарчуків, тобто людей з оточення попереднього президента, які нібито крали, а їх не покарали. А ще казав, що кожному, хто розкаже про злочини корупціонерів, належить 10%.

Пам’ятаєте такого?
Не знаєте що з ним? Де він зараз?
Бо я б за нього зараз проголосував, правильні ж речі говорив…

Бо того що тепер обрали… це якийсь пдц. Вже 3-й чи 4-й випадок залізобетонного злодійства руками найближчого оточення, а він нагло відмазує кожного з фігурантів, попри це як свиня верещить, що йому ніхто не заносить.

Поверніть нам Володимира Зеленського!
Хочу такого президента!


НАБУ

Офіс Генерального прокурора здійснює безпрецедентне в історії України втручання в розслідування НАБУ – офіційна заява

23 грудня 2020 року заступник Генерального прокурора Олексій Симоненко передав кримінальне провадження за підозрою заступника керівника Офісу Президента від Національного бюро до Служби безпеки України. Рішення ухвалене втаємничено, без консультацій із НАБУ та САП, фактично під покровом ночі: відповідна відмітка в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зроблена о 23:42.

Закон забороняє передавати справи, в яких досліджуються злочини, підслідні НАБУ, до інших органів досудового розслідування. Таким чином Офіс Генерального прокурора свідомо ухвалив незаконне рішення, яке грубо протирічить вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Детективи НАБУ мають докази того, що заступник керівника Офісу Президента, у минулому топ-посадовець державної компанії «УкрБуд», причетний до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.

Ще 1 грудня, напередодні повідомлення йому про підозру, Генеральний прокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження та за відсутності будь-яких правових підстав, змінила групу прокурорів, що відтермінувало повідомлення про підозру посадовцю на 17 днів.

Сьогодні о 12:30 Вищий антикорупційний суд України мав обрати топ-посадовцю Офісу Президента запобіжний захід. З огляду на його ключову роль у корупційній схемі, слідство клопотало про тримання під вартою з альтернативою застави у 10 млн грн. Щоб унеможливити обрання запобіжного заходу, справу для розслідування передали СБУ, довівши цей факт до відома прокурорів САП о 9 ранку.

Тож, замість захисту інтересів держави, яка зазнала збитків через дії підозрюваного, Офіс Генерального прокурора фактично встав на його особистий захист. Такі дії повністю дискредитують орган державної влади, чия діяльність має ґрунтуватися на верховенстві права, законності та справедливості, неупередженості та об’єктивності. Всім цим ОГП знехтував заради захисту чиновника, підозрюваного у корупції.

* * *

«Викрадення» в НАБУ справи за підозрою заступника керівника Офісу: як це було

14 грудня 2020 р. Печерський райсуд столиці за скаргою адвокатів іншого підозрюваного незаконно зобов’язує Генпрокурора змінити підслідність у справі.

16 грудня 2020 р. прокурори САП оскаржують це рішення до Апеляційної палати ВАКС, яка призначає засідання на 18 грудня. Однак воно не відбувається: Печерський суд фізично не віддає матеріали до ВАКС.

Паралельно з цим рішення Печерського райсуду столиці вирішує оскаржити і сама Генеральний прокурор. Однак, звертається до Київського апеляційного суду, який 18 грудня прогнозовано відмовляє їй у відкритті провадження.

Печерський райсуд й надалі не віддає матеріали до АП ВАКС, через що призначені на 22 та 24 грудня засідання з оскарження його незаконного рішення в АП ВАКС не відбуваються.

23 грудня 2020 р. Касаційний кримінальний суд Верховного Суду відмовляє Генеральному прокурору у відкритті касаційного провадження.

24 грудня 2020 р. заступник Генерального прокурора, попри незаконність рішення Печерського райсуду та відкрите його апеляційне оскарження в АП ВАКС, змінює підслідність і передає справу до СБУ.

Рішення Печерського райсуду столиці, яке фактично зобов’язало Генерального прокурора забрати справу в НАБУ та передати її до іншого органу досудового розслідування, є незаконним і наразі оскаржується. Керівництво Генеральної прокуратури не мало виконувати незаконне рішення суду, яке перебувало на стадії апеляційного оскарження в АП ВАКС, а тому не набрало законної сили.

З огляду на такі дії викликає стурбованість подальшою долею іншого провадження – так званої «справи ОАСК», яку Печерський райсуд столиці зобов’язав Генпрокурора забрати в НАБУ, але після оскарження цього рішення безпідставно не віддає матеріали для розгляду в Апеляції ВАКС.

Поділитися:

І тут зателефонував Кремль…

Володимир Ар’єв

На захист Татарова був дзвінок. І цей дзвінок був не з України. І цей дзвінок був із закордону. І закордон цей є агресивним до України. Українська влада знову чутлива до Москви, а в офісі президента працюють ті, за кого активно заступаються з Кремля.

Татаров – людина Януковича і Захарченка. Татаров – людина, яка кошмарить бізнес, і від його переслідувань підприємцям навіть доводиться тікати з України. Один випадок я знаю безпосередньо, і, сподіваюсь, про це найближчим часом дізнаюсь не тільки я, а й антикорупційні органи.

Історія, свідком якої ми стали сьогодні, є черговим доказом безпрецедентного покриття «своїх» і Зеленським, і Москвою водночас. Безпрецедентного для постмайданної країни.

А хто ще остаточно не зрозумів, повторю: кого рік тому вважали новими обличчями, насправді були старими упирями. Просто упаковку їм зробили привабливішою.


Тарас Чорновіл

Просто фіксуємо кримінальні злочини Зеленського і абсолютно відданих йому посіпак. Справа Татарова – це вже приклад, коли остаточно відкинули навіть спробу якось ховатися за маскою добропорядності. А ще це доказ залежності Зеленського від Кремля.

Нагадаю, Татаров – це високопосадовець МВС часів Януковича, люстрований за обома частинами закону про очищення влади. Його призначення заступником голови офісу преЗЄпідєнта справедливо була оцінена як однозначний вияв реваншу. Також поява таких злочинних персонажів у владі – це доказ того, що Зеленський навіть в планах не передбачає жодного діалогу із суспільством та точно не планує змін на краще. Єдиний план – виключно силова протидія опозиції та масовим виступам населення. Зрештою, саме на таких Татарових розраховував і Янукович. І де він зараз?

Як і більшість високопосадовців того періоду Татаров за вірнопіддану службу отримував право на безкарну корупцію і розкрадання. Чим і скористався. А зараз НАБУ, яке нарешті десь потрошки вже почало працювати, добралося й до справи про корупційні дії Татарова. Здавалося б, коли не можеш замовчати, заглушити резонансну справу (так поступали в питанні про імовірну державну зраду А.Єрмака), то тихенько позбудься чиновника. Саме так із адміністрації сплавили колишнього першого зама Трофімова, який не лише забув “табличку ділення” в питаннях брудних схем із дозволами на будівництво, але й почав заглядатися на крісло свого шефа. Зараз Трофімов, насолодившись шикарним відпочинком за понад мільйон, учиться гребти у дещо незручніший спосіб – без офіційної посади. За логікою нинішньої адміністрації, спаленого Татарова так само мали б злегка покритикувати й посунути із зама в позаштатні радники.

Але тут почалося щось несусвітнє. І аж така дика буря точно не могла б розігратися лише з Банкової. На мій погляд, тут мусив бути дуже жорсткий наганяй з Москви. Бо Зеленський зі своєю 200-процентною заради якогось не надто примітного й аж надто одіозного чиновника пішли на справжній треш. Треш, який коштуватиме дуже дорого.

Генеральна прокурорша Венедіктова відсторонила всіх чотирьох прокурорів САП, які вели справу Микитася-Татарова і стала особисто процесуальним керівником-прокурором. А це вже зашквар. Генпрокурор є лише формальним керівником САП і не має у відношенні до Спеціальної антикорупційної прокуратури взагалі жодних процесуальних прав. Якщо й раніше вона собі дозволяла скоювати певний тиск на САП, то це робилося дуже підкилимно й неофіційно. У ГПУ й в ОПі добре знають, що недоторканність НАБУ й САП – це предмет особливої уваги всіх західних партнерів. А для Байдена – це справа честі. Він, ще як віце-президент США та куратор міжнародної допомоги Україні, особисто опікувався формуванням у нас антикорупційної політики та необхідних для цього інституцій.

Зеленський Байдена боїться, як вогню, аж до втечі в Феофанію. І якби зараз справа була лише в простому корупціонерові з оточення Зеленського, то його б тихо й без шуму злили. Але Татаров поставлений наглядати за силовим блоком України не від Зеленського. І навіть не від його поводиря Єрмака, а, наскільки розумію всі ці ниточки між маріонетками в зеленій владі, прямо з Москви. А Путіна поки Зеленський боїться навіть більше, ніж Байдена, Меркель та МВФ разом узятих. А може ще й спорідненість душ і світоглядів своє зіграла.

Але точно, що пряме порушення процесуальної незалежності САП і неприхований тиск на НАБУ Україні вилізуть боком. І то дуже швидко. Ні про підтримку, ні про кредити, ні про партнерські відносини після атаки на головний, з погляду Заходу, здобуток минулих років ітися не може. А зеленого щура крок за кроком заганяють у пастку, в яку свого часу Путін уже загнав Януковича…

Поділитися:

Петро Порошенко незадоволений сьогоднішнім рішенням ВРУ по відповідальності за недостовірне декларування

Петро Порошенко

Cьогоднішнім рішенням Верховної Ради по відповідальності за недостовірне декларування я незадоволений і поділяю низку критичних аргументів щодо цього законопроекту.

Грошові пороги для покарання завищені, а саме покарання — занадто м’яке. Це ліпше, ніж нічого. Це краще, ніж жодної відповідальності. От так, якщо коротко, можна описати результат.

Чи могло бути рішення інакшим? Так, і ми за лічені години після рішення КС внесли законопроект, який передбачав відновлення статус-кво із жорсткою кримінальною відповідальністю за помилки у декларуванні. Місяць і тиждень зверху було витрачено на дискусії у питанні, де все гранично ясно.

А що, монобільшість уже розпустили? Чи вже нема 246 депутатів, за яких Зеленський брав персональну відповідальність, коли вів їх на вибори? Що їм заважало відновити закон за кілька днів? Відповідь проста. Це ми звикли декларуватися з 2016 року, а нові обличчя злякалися декларування. Волинку тягнули сорок днів лише через брак голосів у монобільшості. І через відсутність політичної волі Зеленського забезпечити силами власної коаліції відновлення реальної відповідальності за свідомі помилки у деклараціях. Його, як виявилося, у цій історії цікавило лише одне — підім’яти під себе Конституційний Суд. А з корупцією він не бореться. Він її кришує і тому вирішив стати особистим адвокатом пана Татарова.

Щодо Європейської Солідарності, ми будемо наполягати на розгляді нашого проекту по кримінальній відповідальності та законопроекту по посиленню конкурсних засад при призначенні нових суддів КС із залученням комісії міжнародних експертів, яка перевіряла б на доброчесність кандидатів до Вищого антикорупційного суду.


Не передбачає позбавлення волі: Голова НАЗК закликав Президента накласти вето на законопроект 4460-д, який сьогодні прийняли у ВРУ

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков надіслав офіційний лист до Президента України Володимира Зеленського щодо законопроекту № 4460-д, який сьогодні прийняла Верховна Рада України.

У листі Олександр Новіков зазначає, що цей законопроект не передбачає позбавлення волі для осіб, які умисно не подають е-декларацію або умисно не зазначають у ній недостовірні відомості. Таким чином, ці діяння Верховна Рада визнає не злочинами, а кримінальними проступками. Тобто, корупціонера можуть взагалі звільнити від відповідальності у випадку щирого каяття.

«Переведення» зазначених діянь з категорії злочинів до категорії кримінальних проступків надає можливість, сплативши штраф, не подати декларацію та приховати набуте в корупційний спосіб майно», — зазначає Олександр Новіков.

Голова НАЗК закликав Президента України накласти вето на законопроект.

«У зв’язку з наведеним просимо застосувати до вказаного Закону право вето відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 106 Конституції України», — підсумував Голова НАЗК.

Повний текст листа можливо знайти за посиланням.

Що передувало листу?

Сьогодні, 4 грудня, Верховна Рада України прийняла законопроект 4460-д. Він відновлює кримінальну відповідальність за умисне декларування недостовірних відомостей та умисне неподання декларації, але не передбачає позбавлення волі за такі дії.

Лише якщо особа умисно не задекларує майна на більш ніж 4000 неоподатковуваних мінімумів (~8 млн грн), суд може призначити їй покарання у вигляді обмеження (але не позбавлення) волі на строк до 2 років. Під час обмеження волі корупціонер перебуватиме не в тюрмі, а у виправному центрі. Там він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва.

Позиція НАЗК лишається незмінною: за умисне зазначення недостовірних відомостей на більш ніж 1 млн грн має передбачатися позбавлення волі.

Джерело

Поділитися:

Діти Кучерявої Кукурудзи

Володимир Омелян

#ДітиКучерявоїКукурудзи

Як стверджує колишній міністр фінансів Уманський, щомісяця платники податків втрачають близько 5 млрд грн на скрутках ПДВ, які покриває ДФС. Це близько 60 млрд грн на рік. І ми ж розуміємо, що це не єдиний «бізнес» фіскалів.

Митниця «не додає» в бюджет держави 3-5 млрд доларів США за рік. Візьмемо середню цифру – 100 млрд грн/рік.

«Рентабельність» Великого Будівництва сягає 30-40%. Від 120 млрд грн у 2020 – це 36-48 млрд грн. І це лише дороги. Декілька мільярдів ще точно «капне» з садочків, шкіл, лікарень.

На енергоринку «крутиться» декілька десятків мільярдів гривень щорічно.
Нехай, скромно, 30 млрд грн/рік.

Державні компанії «раптом» одночасно показали велику збитковість. Спишемо на коронавірус 2/3, залишиться близько 50 млрд грн/рік, які течуть в декілька кишень. Лише з однієї Укрзалізниці навіть у нинішні темні часи «витягнули» не менше 15 млрд грн.

Про корупцію в ДАБІ ходять легенди. Хто з цією корупцією тільки не боровся, і хто її не очолював. У 2019 році введено 11 млн кв м житла, це без офісів і промислових об’єктів. Візьмемо скромно 5 дол/кв м. У 2020 вже дорожче – 10 дол.
15 млрд грн/рік!

Бурштин, ліс – це ще понад мін 10 млрд грн «доходу» на рік.

Кажуть, якщо перевірити ліквідність державних банків, нас чекатимуть «сюрпризи» на десятки мільярдів гривень недостачі.

Це я навіть не запитую, скільки коштує подача «Божого духу» у вілли нечесних правоохоронців і суддів, депутатів і політиків. Все це – додаткове навантаження на кволий український бізнес, який повинен щоразу платити окрім прямих податків ще значний корупційний оброк просто за те, «що ми є».

Нещодавно багато пліткували, як два народні депутати привселюдно побилися через те, що один партнер іншому «забув» віддати 25 млн дол прибутку з нафтогазової компанії в Україні. А як ця державна компанія стала приватною, можна запитати? І чому її доходи скеровуються не в державний бюджет, а в парламентський «бійцівський клуб»?

На шляху до 1 трильйону доларів нереалізованого потенціалу України можна знайти ще багато чого цікавого.
Але, половина ВВП України в тіні.
Щорічно через пряму корупцію держава втрачає мінімум понад 300 млрд грн!
Як Ви думаєте, можна переганяти воду чи нафту трубою як решето?
Як кредити врятують таку економіку?

300 млрд грн помножити на 5 років правління парламенту і президента.
1,5 трлн грн «гарантованого кешу»!

Як Ви гадаєте, складно одному-двом багатим цинічним людям витягнути з кишені 100 млн дол і оплатити передвиборчу компанію будь-якому гарантованому і контрольованому переможцю, якщо «приз» – 50 млрд дол за 5 років?!

За ці гроші безпринципний Зеленський не те що буде писати про кучеряву кукурудзу чи двопалатну підтримку, він голяка на Єрмаку танцювати буде.
І Єрмак буде не проти.

Він буде писати і говорити про все що завгодно, щоб ми сміялися і думали, що Президент – просто недалека людина. «Дурачок якийсь, поверхня-людина!». І точно не краде!
Бо в цей самий момент «хтось» стає багатшим на 1 млрд грн.
Щодня!
Їх може бути двоє-троє-десять-двадцять. Не важливо.
Поки ми сміємося і приймаємо ці правила гри – вони стають багатші на 1 млрд грн/добу.

Багата бідна Україна…

І це просто елементарні підрахунки, базові. Втрачається набагато більше!
Знищується перспектива і шанс на нормальне майбутнє.
Бо більша частина вкрадених грошей піде в пісок, їх вже не вернеш.
Їх буде витрачено на безглузді межигір‘я, незрозумілі колекції «матрьошок», машини, літаки і яхти.
І, найгірше, ми всі втрачаємо час і знову відстаємо, вмираємо у своєму розвитку.
Усі разом як нація і кожен персонально.

Що таке 300 млрд грн/рік?
Для більшості українців – це абстрактна цифра, адже вони ледь годні зібрати декілька тисяч гривень докупи в кращому випадку.
На похорони, на жаль…

300 млрд грн/рік – це високошвидкісна залізниця з Києва до Одеси, Львова і Харкова. І тоді Ви витрачаєте не 6-8 годин на подорож, а домчите за 2 години. А решта 4-6 годин витратите на пляжі, милуючись Ратушею чи захоплюючись Харковом, проведете успішні переговори, погуляєте за рукою з коханою/коханим зайві декілька годин Вашого власного життя.

300 млрд грн/рік – і за рік відбудовані всі дороги державного значення в Україні. Ви летите авто з півночі на південь за декілька годин на автопілоті, насолоджуючись краєвидами (дотримуючись ПДР).

300 млрд грн/рік – і Україна вривається в клуб сучасних держав: добуває літій, виробляє батареї, продає сотні тисяч електрокарів Тесла та інших виробників по всьому світу. Південмаш запускає виробництво ракет і десь тихо на експериментальному заводі відбувається перший у світі заїзд Гіперлупу. Президент перерізає стрічку, його показують сотні світових телеканалів, включно з CNN і 1+1.

300 млрд грн/рік – будуємо заводи, і українські міста отримують комфортні нові трамваї, тролейбуси, електробуси. «Раптом» стає зручно, швидко їздити містом і повітря в ньому стає чистим!

Так, неможливо це все створити за один рік.
Але, якщо розпочати в 2021, це цілком можливо зробити за 5 років.
Бо 2020 ми вже просрали.
Змарнували його на поп-корн з кучерявої кукурудзи бездарних блазнів, які вперто не розуміють: капіталізація їх бізнесу = капіталізації України.


Alex Noinets

Україну не можна уявити без полів зеленого Коломойського, жовтогарячого Ахметова, круглолицього Медведчука і кучерявого Новінського. Це облгази, над якими, як відомо, гудуть фірташі. Це поважні череди депутатів від Слуги Народу, які переходять у За Майбутнє, та отари сепарів у кожній міськраді, від степів Миколаївщини до карпатських полонин. Це буханець свіжого хабаря та запашний підпис секретаря на довідці про довідку. Все це дарує нам вже цілий рік ваша зелена влада. А піклуються про неї дбайливі руки мусорів, депутатів, сбушників і суддів. Про яких, в свою чергу, піклуєтесь ви, Володимире Олександровичу.

Тому хворієте – ото лягте там у Феофанії і не 3,14діть. Насолоджуйтесь тим, що нюх пропав, і Київ не пахне ректальною шаурмою.


Тамара Горіха Зерня

Мудре правління Зе певною мірою спричинило те, що я тепер теж представник аграріїв. Вже восьмий місяць як, з першого карантину.

Тому дозволю собі прокоментувати як аграрій аграрію.

Відвезіть цього агронома у поля і прикопайте там до весни, хай колоситься.

Кукурудза йому кучерява.


Антон Швец

Одного разу, я рано встав попрацювати у сільському господарстві та зауважив, що жито було не золоте, а зелене. Коли ж я повертався близько полудня додому, пшениця була знову вся жовтогаряча. Я став спостерігати. До вечора луг знову позеленів, і там були череди корів та отари овечок. Тоді я пішов, знайшов круглолицього соняшника, і виявилося, що, мать твою, Джонні, там сидів чортів гук! Ці сучі сини навчилися ховатися навіть там! Я покликав аграріїв, і ми почали палити зо всіх дбайливих рук по цьому чортовому полю, мені навіть прострелили комбайн, Джонні Дір, це було просто пекло, а не сумлінна праця! Нашого агронома поранили, ми відтягнули його в полонину і перев’язали там же.

– Хлопці, передайте моїй матері… – почав агроном Лейнісон.
– Ти сам їй все передаси, чортів камікадзе!

І тоді ми викликали наших працівників сільського господарства, наших славних досвічених соколів, які скинули на цих гуків буханець свіжоспеченого хліба та чашку парного молока. Ти б бачив це, хлопче! Коли я приходив на це поле, воно було то зелене, то жовтогаряче, а тепер воно ще довго буде золотим і лише потім почорніє, як родюча українська земля, поглинувши своєю чорнотою гуків.

Я люблю запах продовольчої незалежності вранці. Весь пагорб був їм просочений. Це був запах… перемоги!

Коли-небудь ця війна закінчиться.


Віктор Трегубов

Некоторые мальчики так хорошо рассказывали стишок со стульчика, что больше так ничего и не научились делать.

Поділитися:

Шахрайський «опитувальник». Зе-питання

Зоя Ярош

Отже, Президент оголосив останні 3 питання опитування 25 жовтня, які ми, власне, ще вчора знали зі зливу.

При цьому, як я раніше писала, таке опитування не передбачено ані Конституцією, ані іншими законами. Більш того, таке опитування є прямим порушенням Статті 19 Конституції, адже органи державної влади і їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Незважаючи на це, офіс президента заявляє, що результати цього «опитування» визначатимуть зміст політики України.

Це маніпулювання і підміна понять, руйнування конституційних засад на найвищому державному рівні.

А далі ще страшніше. Це опитування проводитиметься коштом якихось меценатів, якоюсь громадською організацією, і так само будуть рахуватись результати. І це все відбуватиметься на офіційних виборчих дільницях за закликом Президента.

Давайте називати речі своїми іменами – це руйнація державних інститутів і інституцій, це підміна демократичних засад і основ, це руйнація суспільства і держави.


Андрій Смолій

Зеленський озвучив останні три «запитання» до свого недолугого опитування.

Вже НЕ ЦІКАВО. Всі ці питання «злили» вчора і вони були опубліковані. Тому, як кажуть, Зеленському обламали весь «кайф» і дешевий піар. Тепер його «опитування» взагалі нікому не цікаве, крім проплачених придворних «експертів» та депутатів від СН.

Все, за що не береться ця зелена команда, отримує повне фіаско. Так буде і з цією незаконною ініціативою, яка крім дестабілізації в суспільстві несе ще й руйнацію державних інституцій. Адже у нас замість реальних дискусій, законопроектів, референдумів, тепер будуть опитування за приватні кошти олігархів.

І скільки б «опитувань» не влаштовувала влада, скільки б бордів не вішали, скільки б будок не відкривав Зеленський на своєму «будівництві», це не допоможе зупинити остаточне та невідворотне падіння рейтингів, а з ними і рештків легітимності.

Адже, брехнею світ пройдеш, а назад не повернешся.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

От не хочу дискутувати про легалізацію медичного канабісу – питання справді непросте і потребує дискусії професіоналів (!!). Тобто медиків. Але.

Для пересічного громадянина нюанси цього питання – це щось рівня нюансів користування банкоматом в Ощадбанку. Всі щось чули, але, аби користувалися, треба біля банкомату ставити працівника – зайдіть переконайтеся до Ощаду. Очевидно, питання маніпулятивне і адресоване воно в першу чергу молоді, особливо любителям «дунути». Для них воно перекладається: «Хапати дозволять»!

Але водночас питання чують люди зрілі, для яких воно перекладається вже інакше: «торчкам дозволять торчати». А що таке торчки по підворіттях, автор цих рядків знає з дитинства, у Запоріжжі цього добра запаси стратегічні. Доводилося, знаєте, і бурно спілкуватися, і рила рівняти. Торчків пересічний громадянин боїться, як він відреагує на питання ЗЕ, гадаю, зрозуміло.

А всі розповіді про медичні нюанси для нашого громадянина пустий звук – якщо влада щось робить, то тільки на шкоду йому, пересічний громадянин у цьому переконаний. І от лихо в тому, що на вибори ходять не торчки – на них ходять люди середнього віку. Не знаю, якими треба бути ідіотами, аби зайти на вибори от саме з таким питанням. Хоча, враховуючи таланти Міши Подоляка, дивуватися нема чому.


Лариса Вакульницька

Нові політики Кравчук і Медведчук цілком підтримують ідею спитатись думку баби Дусі та Михайла Петровича про речі, в яких ті розбираються як хом’як в геометрії.

Божечки, я ще пам’ятаю, як Тимошенко, будучи прем’єр-міністром і маючи повноту влади, ставала в опозицію, тобто сама до себе. А тепер у нас покращена версія популіста при владі – Зеленський.
Бо що тільки не зробиш, щоб не нести відповідальність за своє бездарне керування країною.
До речі, якщо Вова обіцяє питатись думку простого народутм щотижня, нащо нам взагалі президентом Вова?
Але це питання Вова нам ніколи не задасть.


Николай Ильинов

Сегодняшнее утро, как обычно, я начинал с расчетов, я взял в руки калькулятор и начал считать: сколько же депутатов нам нужно, чтобы наконец-то в стране наступил порядок. Утром я хоть как-то могу сосредоточиться, потому что после обеда придут дети со школы и начнут: «Папа, а давай обсудим Будапештским меморандум!», «Папа, а давай у бабушки во дворе сделаем свободную экономическую зону, она у нас в Луганской области живет, у нее в этом году урожай слив и яблок, будем через неё в Европу экспортировать, без всяких пошлин!». «Хорошо, сын, сделаем, я не против заниматься чем угодно, – отвечаю я. – Главное, в чиновники не лезть, их все равно всех пересажают скоро, к тому же пожизненно»

Закончив расчеты и допивая свой кофе, я в очередной раз убедился, что 300 депутатов будет достаточно, но завтра все-равно с утра пересчитаю, чтобы уже точно быть уверенным, что я прав. А пока надо подумать, где каннабиса достать на вечер, пятница, как-никак, подлечиться нужно.

Вот так и живём, как простая украинская семья…


Володимир Ар’єв

Тепер серйозно.

Коронавірус поклав на лопатки медичну систему, у бюджеті рекордна діра, економіка летить у прірву, бюджетникам в областях на 2-3 місяці затримують зарплатню, рекет, здирництво і рейдерство набирають обертів, корупція в тиші «незалежних» медіа росте, як на дріжжах – і все це під патронатом президента.

Партія влади веде на вибори напівграмотних кандидатів, в Європі на владу дивляться, як на неслухняних дітей і стимулюють щось робити, аби країну не зламали, Росія вільно веде пропаганду всередині країни без серйозного спротиву спецслужб, якісну роботу оперативників-професіоналів зливають ворогу з першого кабінету країни,

А ми всерйоз і масово обговорюємо недолугі питання маніпулятивного опитування перед виборами, бо недопрезиденту треба рятувати свій рейтинг?! Серйозно?!

Замість того, щоб сказати йому в його стилі: подивись, що ти наробив? Йди геть, придурку, поки остаточно не знищив Україну?

А поки це все не лунає голосно, я буду постити фоточки безграмотної реклами тупої влади або просто ляпи. Це ж всім подобається.


Микола Княжицький

“Опитування Зеленського оплатять меценати”, – кажуть у “Слузі народу”. А насправді це означає: ось ці хабарники принесуть хабаря Зеленському!!! У “Слуг” все так. Що не вигадають, виходить протизаконний абсурд.

Адже всі повноваження президента вичерпно визначені в Конституції. Про це сказано майже в кожному рішенні Конституційного Суду, тому це не є загадкою для Офісу Президента. Відтак, все, що може робити Президент, – лише виконувати пункти з Конституції.

Очевидно, що ніякого ініціювання “загальнонаціонального опитування” в Конституції немає. Відтак, максимум, який може зробити Зеленський в даному випадку, – оголосити його як звичайна фізична особа. Однак, як зазначено в прес-релізі ОП, проголошено воно саме “Президентом Зеленським”, що чітко суперечить статті 106 Конституції.

У випадку, якщо “опитування” дійсно проводитиметься, ключовим питанням буде його фінансування. Річ у тім, що для реалізації приватних ініціатив Зеленського не можуть використовуватись ні бюджетні кошти, ні кошти приватних осіб. Адже в обох випадках це підпадає під ознаки подарунку відповідно до антикорупційного законодавства. І Президент, як і будь-який чиновник, може отримувати подарунки впродовж року на загальну суму 4054 гривні (два прожиткові мінімуми). Очевидно, що опитування коштуватиме дорожче.

Тому у випадку, якщо “загальнонаціональне опитування” буде проведене за кошти приватних осіб або державного бюджету ( “меценатів”, як кажуть слуги), це підпадатиме під ознаки злочину “незаконне збагачення”. Тобто КОРУПЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ!

Розуміючи реальну вартість цього опитування, оплата його проведення будь-якою третьою особою практично гарантовано буде кваліфікуватись як “корупційний злочин в особливо великому розмірі”.

Перше поставлене Зеленським питання про “довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах”. І першим тоді має бути покараний сам Зеленський, адже саме факт проведення оплаченого “меценатами” опитування, як раз і буде одним з таких корупційних злочинів.

Якщо раптом виявиться, що опитування проведене “безкоштовно”, це не змінює кваліфікацію. Відповідно до закону, хабар може надаватись не лише грошима, але й послугами, які надаються безоплатно (стаття 1 Закону про корупцію).

Більш-менш безболісним виходом з ситуації може бути лише оплата Зеленським опитування самостійно, з власної кишені. В такому випадку він має заявити про ці витрати в НАЗК як про суттєву зміну майнового стану і внести їх в декларацію. А у випадку, якщо сплачена ним вартість за проведення опитування буде нижчою за ринкову, це також розцінюватиметься як корупція (чиновник не може отримувати знижки, які іншим не доступні).

Ну і взагалі, в такому випадку про “опитування за президентською ініціативою” треба забути. Це буде опитування за ініціативою окремої фізичної особи.

І так, якщо воно дійсно буде проводитись, то будь-яка партія може вимагати чи самостійно організовувати паралельне опитування. Наприклад, з питанням – чи потрібно притягувати до кримінальної відповідальності президента за невиконання передвиборчої програми?

 

Фотошоп  © sklff

 

Шахрайський «опитувальник». Зе-питання №1

Шахрайський «опитувальник». Зе-питання №2

 

Поділитися:

Питання не в суворості покарання, а в його невідворотності

Ігор Артюшенко

Для того, щоб боротися з корупцією, не треба питати дозволу у народу. Треба будувати прозору систему, за якою корупція буде неможливою, а правоохоронні органи – незалежними. Бо натовп завжди кровожерливий, і якщо дати волю емоціям на площі, то люди не просто захочуть довічного ув’язнення, а забажають розстрілів чи відрубування голів. І так, щоб все демонструвалося на каналі “1+1”.

Але чи допоможе це?

Якщо казати непопулярну правду — ні!

Всі люблять згадувати Китай, де публічно розстрілюють корупціонерів, але чомусь корупції там не меншає. Вже понад 10 тис. розстріляних, а об’єктивного результату нема. На Кубі теж введена смертна кара за корупцію, в Ірані відрубують пальці, а в ОАЕ — руки, але я не думаю, що зараз ці держави можуть бути взірцем для українців.

Бо питання не в суворості покарання, а в його невідворотності.

Бо і за умови введення смертної кари за хабар нечесний суд за хабар і відпустить, або ще гірше – розстріляють невинну людину.

Я жодним чином не виправдовую корупціонерів — хай їх садять довічно, чи хай вони ходять з відрубаними пальцями. Я просто знаю, що кожен, хто зараз голосно кричить про підвищення суворості покарання, сам давав хабар для влаштування дитини в школу, за можливість провести вантаж чи за те, щоб хтось закрив очі та не побачив дрібної провини.

Те саме стосується і Зеленського, який закриває очі на те, що Єрмак торгує посадами, Дубінський лобіює поправки для тютюнових компаній, а фракція “Слуги народу” отримує гроші у конвертах від відомого олігарха.

Корупція — це система. І це не нове явище. І ми не перша країна, яка з нею бореться.

І боротися з нею треба теж системно – так, як це роблять цивілізовані успішні країни: реформою правоохоронних органів та судів, підвищенням заробітних плат, публічністю та зміною принципів взаємовідносин, прозорістю органів державної та місцевої влади.

Саме така стратегія і впроваджувалася після Революції Гідності. І хоча, згідно з соціологічними опитуваннями, українці вважали, що корупція зросла (бо олігархічний телевізор це вдовблював в голови щодня), але об’єктивні цифри казали протилежне — щорічна економія бюджету складала 6 – 8 млрд дол.  В першу чергу це відбулося через припинення незаконних оборудок в газовій сфері, в закупівлі медичних препаратів, завдяки введенню електронних торгів у державних закупівлях та через автоматичне відшкодування ПДВ.

Крім того, завдяки публічності попередньої влади у людей зросло несприйняття корупції. Але через постійні публікації про відкриття нових справ у людей склалося враження, що корупції стало більше, ніж у часи Януковича.
Це така собі друга сторона боротьби з корупцією, яку ще й штучно роздмухувала російсько-олігархічна пропаганда.

Якщо ми хочемо будувати цивілізовану та демократичну державу, то саме системними кроками ми повинні боротися з корупцією, а не влаштовувати черговий карнавал, тим паче порушуючи законодавство у сфері виборів.


Україна виграла від боротьби з корупцією 6 мільярдів доларів – аналітики

Економісти нарешті порахували, скільки Україна отримала грошей внаслідок антикорупційної діяльності. «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» оцінив економічний ефект у 6 мільярдів доларів, що становить близько 6% від ВВП України. Радіо Свобода розповідає, звідки взялася така цифра та що вона означає.

Олександр Калітенко: Корупція після Майдану. Чи справді її стало більше?

Як показують соцопитування, українці не відчули, що рівень корупції після 2014 року зменшився. Але чи справді рівень корупції після Майдану тільки зріс?

Поділитися:

Про ефективність НАБУ, або Кому з серйозних дядь НАБУ та САП роблять боляче

Mark Savchuk

Всім привіт, це Марк – голова Ради Громадського Контролю НАБУ, і це лонгрід. Влаштовуйтесь зручно, сьогодні я вам розкажу про кілька цікавих справ проти “серйозних дядь”, які або ВЖЕ знаходяться у суді (ВАКС), або ось-ось туди попадуть.

Одразу прошу вас зробити репост, бо зараз часто обговорюється “ефективність НАБУ”, і я впевнений, що 99% НЕ ЗНАЮТЬ нічого про справи, про які я розкажу нижче. Я думаю, що це неправильно  🙂

Цей пост другий з цілої серії постів про нашу антикорупційну систему. Перший був про загальний “положняк”, або “що таке НАБУ, що таке САП, що таке ВАКС”. Якщо ви не читали, то вам сюди.

Тепер, коли ви вже знаєте, що детективи і прокурори працюють разом, щоб посадити корупціонера, ми пройдемось по кількох “гучних” справах.

Труханов – одеський мер

У липні 2016 року Геннадій Труханов разом з пособниками організували схему розкрадання на більше ніж 90 млн гривень. Підконтрольна їм компанія придбала приміщення напіврозваленого заводу “Краян” (в Одессі) на аукціоні за 11,5 млн грн, а через 10 місяців продала цю ж будівлю міській раді за 185 млн грн.

У Малиновському районному суді Одеси їх виправдали (ТА НЕ МОЖЕ БУТИ!!). Судді відкинули ключову експертизу у справі та допустили немало процесуальних порушень (були моменти, коли суддя каже “ми вислухали показання такого-то свідка”, а насправді ж цієї людини ніколи не було на засіданнях суду).

Тобто суд в Одесі тупо порішав на користь Труханова. Зараз апеляцію слухають у ВАКС (як ви вже знаєте, ВАКС заслуховує справи НАБУ. Коли подавали справу проти Труханова, ВАКСа ще не було, тому Одеський районний був судом першої інстанції, а тепер справа в апеляційній палаті ВАКСу). Скоро мають розпочатися заключні дебати сторін.

Стадія: перегляд в апеляції ВАКС.
Збитки: 92 млн грн.
Можливе покарання: 12 років з конфіскацією.
Все про справу.

Також є ще дві справи про недостовірне декларування Трухановим за 2015-2016 роки та за 2017 рік (не задекларував майно своєї колишньої дружини, з якою продовжили проживати: квартиру в Одесі, паркомісця, автомобіль, корпоративні права тощо).
Все про справу тут.

Стадія: розгляд у ВАКС
Вартість незадекларованого майна:
2015 і 2016: 32 млн грн і 18 млн грн;
2017: 16 млн грн.
Можливе покарання: до 2 років в’язниці.
Все про справу.

Мартиненко (впливовий депутат Народного Фронту)

Екснардеп Микола Мартиненко зі спільниками організував схеми розкрадання коштів двох стратегічно важливих державних підприємств України “Східного гірничо-збагачувального комбінату” і “Енергоатому”.

Коротко про суть схеми: закупівля матеріальних цінностей за завищеною ціною із залученням посередників. Корупційною схемою, пов’язаною з відмиванням коштів на закупівлі “Енергоатому”, свого часу ще у 2013 році зацікавились компетентні органи Швейцарії. У червні 2020-го суд у Швейцарії визнав Мартиненка і його спільника Скаленка винними у відмиванні 2,8 млн євро (тобто ми тут розслідуємо, скільки вони вкрали ТУТ, а в Швейцарії місцева прокуратура вже розкрила, як вони використали вкрадені гроші).

Мартиненку призначили 28 місяців позбавлення волі. Мартиненко подав апеляцію, якщо він її програє, то їхній Мін’юст відправить “маляву” нашому Мін’юсту, в якій буде написано “за рішенням суду ваш Мартиненко повинен сидіти. Оскільки ми з вами партнери, нехай ваш суд виконає наше рішення і відправить його в тюрму в Україні”), а його “правій руці” Павлу Скаленку — 24 місяці. Справу про злочин, який передував відмиванню, тобто про саме розкрадання, зараз розглядає Вищий антикорупційний суд. Триває дослідження доказів.

Цікавий момент про те, як сторона захисту веде себе в суді – ось фрази обвинуваченого під час судового (!) засідання: “это порнография и пародия на суд”, “ну так и все, закрой хавальник, смотри, какой дерзкий”. У нас за таке світить максимум штраф або видалення з зали суду. Це сумно. За таке потрібно або накладати великі штрафи (нехай казна наповнюється), або давати адмінку.

Стадія: розгляд у ВАКС.
Збитки: 700 млн грн.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу.

Насіров – колишній голова податкової

Ексголова ДФС Роман Насіров обвинувачується у зловживанні службовим становищем і службовому підробленні.

За даними слідства, він разом зі своїм колегою Новіковим, протягом 2 років (2015–2016 роки) надавав незаконні відстрочки і розстрочки зі сплати податків фірмам екснардепа Онищенка.

По факту ж рентну плату державі ніхто так і не сплатив, збитки склали понад 2 млрд грн.

Наразі допитуються свідки по справі. Застава у Насірова – 100 млн, у Новікова – 8 млн грн.

Збитки: 2 млрд грн.
Стадія: розгляд у ВАКС.
Можливе покарання: до 6 років в’язниці.
Все про справу.

Онищенко – колишній регіонал (погоняло – “Коневод”)

Ексдепутат Олександр Онищенко разом зі спільниками у період з січня 2013 року по червень 2016 року купував газ на спеціальних “аукціонах” держпідприємства “Укргазвидобування” для своїх фірм за заниженою у кілька разів ціною. Ці фірми перепродавали його кінцевим споживачам вже за ринковими цінами. Внаслідок схеми держава зазнала збитків на загальну суму майже 3 млрд грн.

Справа щодо Онищенка виділена в окреме провадження, і слухання відбуваються у ВАКС заочно, так як він перебуває не в Україні. ВАКС звертався до німецького суду за екстрадицією Онищенка, але там відмовили, бо “існує значна ймовірність того, що в разі екстрадиції в українській тюрмі не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання”. Також німецькі судді скасували ордер про арешт Онищенка, і після рішення німецького суду він вийшов із в’язниці Ольденбурга, хоча провів там кілька місяців.

Загалом слідство встановило причетність до участі у “газовій схемі” 29 осіб: екснардеп, голова ДФС, працівники “Укргазвидобування”, юристи, фінансисти, керівники компаній і т.д. В межах розслідування за клопотанням детективів НАБУ накладено арешт на 1 млн куб м газу, 6 млн євро, офісну будівлю, 1 літак та інше майно, яке, в разі винесення вироку суду, може бути стягнуте як відшкодування за завдані збитки інтересам держави.

Стадія: заочний розгляд у ВАКС.
Збитки: 740 млн грн + 2 млрд не сплачених платежів до бюджету.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу.

Розенблат-Поляков – “бурштинова справа”

Ексдепутати Максим Поляков (НФ) та Борислав Розенблат (БПП) разом із спільниками обвинувачуються в отриманні хабарів на загальну суму понад 300 тисяч доларів (вот и стоимость лоббизма), які вони отримали за просування змін до Митного та Податкового кодексів для налагодження видобутку бурштину в Україні фірмами-нерезидентами.

З серпня 2016 року по червень 2017 року НАБУ провело спецоперацію за участю детектива під прикриттям (“агент Катерина”), за наслідками якої вперше в історії України було пред’явлено підозру та обвинувачення народним депутатам за лобіювання законодавства з отриманням хабарів.

Відео, продемонстроване НАБУ під час засідання Верховної Ради України, показує всю суть схеми.

Стадія: розгляд у ВАКС.
Хабар: 300 тисяч доларів.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу.

Микитась – сірий кардинал будівельного бізнесу

* 1 кейс:

У 2000-х роках Нацгвардія і компанія “Укрбуд” домовилися, що на території колишньої військової частини у Печерському районі Києва збудують ЖК, у якому віддадуть нацгвардійцям 50 квартир і паркомісця.

А у 2016-2017 роках тодішній командувач Нацгвардії Юрій Аллеров уклав додаткову угоду із забудовником: замість 50 квартир на Печерську нацгвардійцям виділили 65 квартир на Червоному хуторі. За документами вартість квартир була однаковою, але насправді це була схема розпилу на 81 млн грн.

Сумнівний обмін квартир Нацгвардії викрили журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”. Після виходу їхнього розслідування історією зацікавилися детективи НАБУ, а експертку позбавили свідоцтва та права проводити оцінку нерухомості. НАБУ також стверджує, що в них є докази отримання тодішнім командувачем Нацгвардії Юрієм Аллеровим 125 тис. дол. США за дії в інтересах “Укрбуду”, а його донька, яка має російське громадянство і проживає в Росії, отримала квартиру від Укрбуду в Києві площею 76 кв. м. в три рази дешевше за ринкову вартість.

Наразі Микитась сидить у СІЗО, з нього стягнули у бюджет 30 млн застави, а сплатити нову у 100 млн він нібито не може. Під час обрання запобіжного заходу прокурор на засіданні наводив цитати із “прослуховування” Микитася, де він обговорював можливість вбивства свідка та одного з підозрюваних у справі. Причому Микитась робив це декілька разів і з різними людьми. Судді оцінили висловлювання Микитася як реальні наміри.

У січні 2020-го працівники НАБУ в аеропорту “Бориспіль” зняли Микитася з літака у Велику Британію. Дозвіл на виліт із України для лікування в Лондоні йому дав заступник керівника САП. Однак з’ясувалося, що цей дозвіл ще до вильоту було скасовано.

Стадія: досудове розслідування завершено, захист знайомиться з матеріалами.
Збитки: 81 млн грн.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу: тут і тут.

* 2 кейс:

Україна весь час своєї незалежності змушена платити Росії в середньому 150-200 мільйонів доларів на рік (річний бюджет Миколаєва) за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій. Ще на початку 2000-х з’явилася ідея побудувати власне сховище, щоб у такому стратегічному питанні не залежати від Росії.

Але реально втілювати її в життя почали тільки після початку війни з РФ. Ігор Орлов, посадовець відокремленого підрозділу “Енергоатому”, у 2017 році уклав із компанією “Укрбудмонтаж”, яка формально належала дружині Микитася (лол), договір на 929 млн грн. Згідно з ним компанія мала збудувати Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива реакторів для трьох АЕС України. Орлов допоміг фірмі Микитася виграти тендер на будівництво цього сховища. Згодом витрати на будівництво сховища зросли до 1,36 млрд грн. Однак об’єкт досі не введено в експлуатацію. У 2018-му році дружина та матір Орлова отримали від Максима Микитася три квартири у Києві у ЖК “Сонячна Рів’єра” та ЖК “Верховина”. 28.09.2020 Микитасю та Орлову пред’явлено підозри. Орлову обрали заставу у 9,98 млн грн. Микитась вже і так перебуває в СІЗО за аферу із квартирами Нацгвардії.

Стадія: досудове розслідування.
Хабар: три квартири в новобудовах Києва, вартістю 4,42 млн грн.
Можливе покарання: до 6 років з конфіскацією.
Все про справу: тут і тут.

Альперін – барон контрабанди

* 1 кейс:

Вадим Альперін відомий як “король Одеської контрабанди”. Йому приписують великі зловживання, а статки оцінюють у мільярд доларів.

У 2016-2017 роках службові особи Київської митниці ДФС, зловживаючи службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, сприяли злочинній діяльності Альперіна з розмитнення товарів із суттєво заниженою митною вартістю. Збитки склали 77 млн грн.

Суть схеми проста: група осіб зареєструвала підприємства в Одесі, які імпортували на територію України товари ці компанії спеціально занижували митну вартістю товарів при розмитненні це викликало питання в інспекторів, і вони збільшували вартість товарів, через що компанії платити більше митних платежів потім через суд оскаржували дії інспекторів і повертали гроші назад профіт.

Під час розслідування детективи виявили платежів ще на 450 млн грн, які потім хотіли повернути через суди. Щоб описана вище схема не повторилась, суд за клопотанням НАБУ арештував ці гроші.

Альперін мав вплив на суди, зокрема ОАСК. Компанії, які НАБУ пов’язує з Альперіним, отримували потрібні судові рішення за гроші. Апеляційна палата ВАКС стягнула з Альперніа 35 млн грн, тобто половину його застави. Причина — Альперін не здав за умовами запобіжного заходу паспорт громадянина Ізраїлю. Триває розслідування.

Стадія: досудове розслідування.
Збитки: 77 млн грн.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу.

* 2 кейс:

Альперін, шукаючи спосіб розблокувати 450 млн грн і закрити справу НАБУ, познайомився із Євгеном Шевченком, оскільки знав, що у того є дружні стосунки з працівниками НАБУ. Серед таких – Андрій Калужинський, керівник підрозділу детективів. Він запропонував 800 тисяч доларів США за зміну підслідності та передачу справи в Одесу. Альперіна затримали за пропозицію хабара.

Стадія: справа наразі слухається у Печерському райсуді Києва, бо нею займалося ГПУ.
Хабар: 800 тисяч доларів.
Можливе покарання: до 10 років з конфіскацією.
Все про справу.

Юрченко, нардеп Слуги Народу

НАБУ отримало інформацію про існування організованої групи, учасники якої отримують неправомірну вигоду за використання законних повноважень та обов’язків народних депутатів України. Мова йде про членів комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У межах операції детектив “під прикриттям” у ролі представника промислової компанії познайомився з одним із учасників угруповання (неофіційним помічником нардепа Юрченка) та повідомив йому, що умовою інвестування в Україну є створення необхідних правових підстав для переробки твердих побутових відходів. З цією метою учасник злочину знайомить детектива з народним депутатом України, який у завуальованій формі попросив надати йому через посередника неправомірну вигоду у сумі 13 тисяч доларів за внесення пропозицій до законопроєкту та у подальшому 200 тисяч доларів для підкупу народних депутатів-членів Комітету. В середині серпня детектив “під прикриттям” передав першу частину неправомірної вигоди посереднику. 26-27 серпня співучасники планували отримати ще одну частину коштів. За обставин, які зараз з’ясовує слідство, НАБУ було вимушене припинити подальше виконання спеціального завдання через злив інформації. Юрченку обрали заставу у 3 млн грн. Помічнику Фіщенку 1 млн грн. Вони двоє вийшли під заставу.

Стадія: досудове розслідування.
Хабар: 200 тисяч доларів.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу: тут і тут.

Славомір Новак (Укравтодор)

Славомір Новак, екскерівник “Укравтодору”. До приїзду в Україну з 2011 по 2013 роки працював на посаді міністра транспорту та будівництва у Польщі.

У 2016-2019 роках Новак користувався своєю посадою глави Укравтодору для отримання хабара “для себе або третіх осіб”. Він надавав переваги окремим компаніям, які брали участь у тендерах на будівництво, ремонт і реконструкції доріг державного значення. Загалом йдеться про тендери на 270 млн євро. Наприклад, один із епізодів стосувався будівництва доріг, коли українські компанії виконували роботи, але з тих чи інших причин не могли доробити їх до кінця вчасно. Тоді Новак, за словами детективів, висловлював пропозиції за гроші “вирішити” проблеми: продовжити договори та допомогти фірмам уникнути штрафів.

У Польщі розслідування йде активніше. Центральне антикорупційне бюро Польщі виявило у двох спеціально підготовлених сховках 1 мільйон доларів готівкою. Загалом вони вилучили у Новака понад 4 млн злотих, а також арештували інші активи: дві квартири, загальна вартість яких оцінюється у близько 2 млн злотих (близько 550 тис. дол.), а також автомобіль Land Rover, інші матеріальні цінності тощо. Польський суд заарештував Новака на три місяці без права внесення застави (в Україні так не можна по КПК).

Стадія: досудове розслідування, яке спільно ведуть НАБУ та Центральне антикорупційне бюро Польщі.
Все про справу: тут і тут.

Суддя Чаус

У 2016 році детективи викрили суддю Дніпровського районного суду міста Києва Чауса, який вимагав та отримав неправомірну вигоду в сумі 150 тисяч доларів США (понад 3,7 млн грн) за винесення умовного вироку.

Відома справа тим, що гроші Чаус ховав у 3-літровій банці. Суддя втік в Молдову. Вже більше 3 років його намагаються повернути в Україну, але він спершу просив політичний притулок, а коли йому відмовили, то почав оскаржувати це. Зараз у Молдові тривають суди, розслідування на цей час призупинено.

Є версія, що до його втечі з України причетна ціла низка державних посадовців часів Порошенка, а також нинішній заступник глави ОП Андрій Смирнов.

Загалом хабарі у наших суддів поширене явище. От приклади суддівських прайсів. Більшість із цих суддів зловили детективи НАБУ.

Стадія: досудове розслідування зупинено.
Хабар: 150 тисяч доларів.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу.

Ярослав Дубневич (Нардеп БПП)

За даними слідства, Ярослав Дубневич в 2015-2017 роках, будучи народним депутатом від “БПП” і главою парламентського комітету з питань транспорту, організував корупційну схему, в ході якої фактично пролобіював виділення коштів “Укрзалізниці” на закупівлю стрілочних переводів та запасних частин до них для залізничних колій, а в подальшому, залучаючи підконтрольні йому фірми, здійснив закупівлю і реалізацію продукції за завищеними цінами.

За даними експертизи, така схема завдала збитків державі більш ніж на 93 мільйонів гривень ($ 3,9 млн). ВАКС постановив тримати Дубневича під вартою зі заставою у 90 млн грн.

Стадія: досудове розслідування завершено, матеріали відкриті захисту для ознайомлення.
Збитки: 93 млн грн.
Можливе покарання: до 12 років з конфіскацією.
Все про справу.

ВИРОК:

Хочете прикол? 🙂 Це ще не все. Більше я тупо не хотів писати, бо це був би “передоз”. Топові справи (як мені здається) я залишу на наступний пост.

Потім я окремо вам розповім про рішення Конституційного Суду України, які поховали ДЕСЯТКИ справ (вже готових справ, які були у судах) і “коштували” нам з вами мільярди гривень. І ЦЕ ВСЕ ОКРЕМО І НІЯК НЕ ПОВ’ЯЗАНО ЗІ СПРАВАМИ, ЯКІ ОПИСАНІ ВИЩЕ, або зі справами, які я опишу в наступному пості.

Як ви бачите, серед звинувачених – топові члени Кабміну, нардепи, сірі кардинали, мери.

Цим постом я хотів сказати два дуже важливі меседжі. Я ДУЖЕ ХОЧУ, щоб ви це запам’ятали:

1) НІЯКІ МЕДІА, БЛ*ТЬ, ПРО ЦЕ НЕ РОЗПОВІДАЮТЬ, БО НІКОМУ НЕ ВИГІДНІ ПОСАДКИ ТОПОВИХ КОРУПЦІОНЕРІВ. Всі медіа контролюються людьми, які заробили свої гроші нечесним шляхом – вони не хочуть, щоб ви знали про їхню “брудну білизну”. Відповідно, ви цього всього не знаєте і думаєте, що нічого не відбувається, злитесь і коли вам засовують тему про “реформувати НАБУ”, ви погоджуєтесь. Бо “ну скільки ж можна, очевидно ж, що нічого не робиться”.

2) Вибачте, але великі справи БЕЗ ТИСКУ СУСПІЛЬСТВА НІХТО НІКОЛИ НЕ ДОВЕДЕ ДО КІНЦЯ. Якщо вам насрати на ПриватБанк Коломойського, на Укранафту, на суддю Вовка, якщо ви не будете приходити на мітинги І ВИМАГАТИ, щоб влада посадила злочинців, ТО НІХТО НЕ ЗМОЖЕ ЇХ ПОСАДИТИ. Бо всі ці люди мають стільки влади, що вони вже купили АБСОЛЮТНО ВСІХ, від кого залежить питання “сяде Коломойський чи ні”. Дивитись ЛИШЕ на НАБУ та САП і очікувати, що вони самі все зроблять за нас з вами – тупо.

Ми з вами повинні бути найбільш зацікавленими особами в антикорупційній реформі.
Ми з вами повинні уважно слідкувати за роботою правоохоронних органів І ВИМАГАТИ результату.
Ми з вами повинні тиснути на владу і вимагати справедливого суду.
Ні західні партнери, ні НАБУ та САП, ні, тим паче, влада самі цього не зроблять.

Лише ми з вами. Тому що Україна – це наша країна. Нам тут жити. А Зеленський у будь-який момент зможе “купити квиток до Ростова”.

Репiст!

 

О властном саботаже антикоррупционных реформ (видео)

Поділитися:

Всі потоки замкнено на Банковій (відео, прослушка)

Володимир Ар’єв

Головне із викладеного Леросом запису – фрагмент, де соратник Льоні-Космоса Денис Комарницький каже куму Єрмака Тищенку, що при минулій владі їх могли і посадити, а зараз можна красти, і в офісі президента все «порєшают».

Так воно і є, тепер все замкнено на Банковій. Призначення, потоки – лише через перший кабінет. Стрибок корупції вгору наочний: повернулися відкати за повернення ПДВ, розпил на «Великому крадівництві» шалений, хабарництво процвітає, рейдерство і накати на бізнес силовиків тощо зросли в рази! Кілька знайомих через рекетирів з правоохоронних органів виїхали за кордон (окрема тема). Міжнародні організації, які відзначали позитивну динаміку в боротьбі з корупцією, зараз ставлять протилежні оцінки.

І попри те раніше про корупцію кричали з кожної праски, а тепер – дивовижна тиша. Все добре чи майже добре, хоча реальність інакша. Мусолять нафталіновий «Роттердам+», а тирінг нинішніх насельників Банкової воліють не помічати. Що ж сталося?

Все просто: маніпуляторів і торгівців довірою на антикорупції, типу заслуженого залізничника чи не менш заслуженого укроборонпромщика, за заслуги перед зеленською владою добре пригодували. Інших «борцунів» теж. Тому й тихо. Але свою справу вони зробили: країна несеться в прірву.

 

Поділитися:

Зеленський серед корупції

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Як помінялася корупція за перший рік президентства Зеленського? На це питання відповідає рейтинг Transperensy – к 2019 р. Україна впала на два пункти (не відсотки) і втратила в рейтингу 6 позицій. Враховуючи, що в часи президента Порошенка Україна в тому рейтингу стабільно росла (тобто організація фіксувала реальне зменшення корупції), результат був карколомний.

Сподіватися на те, що у 2020 році ситуація з корупцією покращиться, не доводиться. Весь рік країну трясуть корупційні скандали. Проте стає дедалі більш цікаво – яких масштабів сягнула корупція, і наскільки в неї залучений президент Зеленський? Прибічники і однопартійці Зеленського з піною у рота доводять: «Сам Вова не бере». Що правда – то правда, сам Зеленський попався наразі лише на порушеннях у декларуванні. А його оточення? А отут все стає дуже цікаво.

Голова Офісу Зеленського Андрій Єрмак. Після відомих «плівок Лероса» заговорили, що Єрмак торгує призначеннями. Характерно, що скандал ніхто не розслідував, Зеленський заявив «ми таким не займаємося» і, певно, вирішив, що цим справа вичерпана. Як на мене, промовисто. За повідомленнями «Української правди», Єрмак був одним з трьох людей, які вирішували склад уряду Шмигаля. Нині Єрмак замахнувся на призначення керівників антикорупційних органів – аж до погроз втрати Україною безвізу з боку європейських чиновників.

Окремо варто згадати помічника Єрмака Сергія Трофімова – партнера Зеленського по «Кварталу-95». Екс-голова Київської ОДА Михайло Бно-Айріян відверто заявив, що Трофімов не давав йому призначати на посади своїх людей. Певно, були на те причини.

Інший заступник Єрмака – Кирило Тимошенко. Донедавна відповідав за спілкування з медіа – провалив все, що тільки міг. Проте після приходу в ОПУ Михайла Подоляка (теж «нечуваного медійника») Тимошенко зайнявся «Великим будівництвом». Про ВеликБуд написано вже кілометрами , і про те, що по суті це не «будівництво», а «ДОбудівництво» об’єктів, розпочатих за Порошенка, причому ціна об’єктів у середньому злетіла на 51%, але то не проблема – на ВеликБуд бахнули 35 мільярдів із фонду боротьби з Ковід-19. Будівництво доріг нині ведеться переважно на трасах силами лише 4-х компаній – чітко під них були виписані умови тендеру. Думаю, сказаного достатньо.

Перший помічник Зеленського і теж виходець з «Кварталу-95» Сергій Шефір задіяний у питаннях не менш делікатних. «Шефір займається усіма питаннями, де є великі “тихі” гроші і комунікація з олігархами» – повідомляють джерела «Української правди». Ще Шефір опікується двома державними підприємствами – Енергоатомом і Одеським припортовим заводом. З усіма похідними.

І це – найближче оточення президента Зеленського. Продовжувати можна до безкінця. Нардеп Герус – з його іменем пов’язують виведення 4 мільярдів з Центренерго. Нардеп Дубінський – його звинуватили в лобізмі, та справа завершилася лише фарсом з поліграфом. Нардеп Корявченков був зловлений на корупційних оборудках, але відскіпався легким переляком. Голова СБУ Баканов виявився власником фірми в Іспанії. Тощо й тощо.

Гадаю, зрозуміло, як зараз гризе собі лікті нардеп Юрченко? Всі роблять це, а під арешт потрапив чомусь він. Де ж та справедливість?!

А серед всього цього свята життя існує чистий і непорочний Зеленський, який сам, мовляв, не краде, але й зробити нічого не може. Може бути таке? Може, якщо Зеленський повний ідіот і взагалі не помічає, що роблять його підлеглі. Але я більш високої думки про чинного президента, тому переконаний – корупційні скандали за участю Санича у нас ще попереду.

Єдине гірко. За страшного-страшного Кононенка Центренерго було прибуткове і приносило кошти державі. За «президента, який не краде», Центренерго вже нагадує згарище. Провину Кононенка нам так ніхто не доказав. І Грановського. І Гладковського. Зате не Порошенко.

Поділитися:

Навіть вкрасти по-людськи нездібні (фото, відео, документи)

Тарас Чорновіл

Не встиг наш зеленосяйний натішитися титулом найдорожчого для народу України посідача президентського крісла (номінація: “Платинова задниця країни”), як друзі й подруги із зеленого болота вирішили й собі погрітися біля корупційного та жлобського багаття. Мова про 200% свою генпрокураторшу Венедіктову. Зовсім непогані житлові умови сімейства все ж не задовільнили все зростаючий рівень чиновницького жлобства.

Венедіктова десь невдовзі після призначення почала тиснути на директора так званого комплексу відпочинку “Пуща-Водиця”, що у віданні знаменитої ДУСі, яку МЗЧ (Маленьке Зелене Чмо) до виборів клялося ліквідувати, Євгена Єгорова. Оскільки за законодавством приміщеннями й палацами комплексу можуть користуватися лише три особи: президент, прем’єр та голова Верховної Ради, справа спершу пробуксовувала. Тоді 200% мабуть знайшла “переконливі аргументи” для керівника ДУСі й уже на початку червня змогла в’їхати в непризначений для неї палац.

Але ж треба було якось легалізувати злочинну оборудку. Тут уже в нагоді став “чєго-с ізволітє” Шмигаль. Він не погребував внести зміни в постанову КМУ №18 від 1994 року, якою регламентувалося надання та обслуговування державних дач, право на користування та право на їх відчуження й приватизацію. Документ досі засекречений. Мав змогу з ним ознайомитися ще коли був нардепом – це ще той апофеоз чиновницького жлобства…

Саме 19 червня цього року, в 16 річницю ухвалення первинного корупційного документа, КМУ на своєму засіданні ухвалив постанову №506 про внесення змін до даного документу. Ненаситна зажерливість і жлобство та ще розгул чиновницького свавілля – що ще до цього можна добавити. Про це сьогодні вже написали в соцмережах чимало моїх друзів. Ділюся щодо даної теми запозиченими з інтернету скрінами повідомлень і документів. Тут можете побачити одне з численних повідомлень у пресі, скрін постанови КМУ (про його долю напишу далі) та скрін угоди про надання палацового комплексу. Що цікаво, згідно даних деяких розслідувачів, Венедіктова поселилася в резиденції ще на початку червня, узаконили це дійство 19 червня, а угоду підписали вже й узагалі пост-фактум 08 серпня. Тому, навіть попри повну незаконність та аморальність усієї цієї оборудки, наявний ще й факт злочину – самозахоплення режимного державного об’єкта, який перебуває під охороною УДО. Але я вирішив глянути на цю подію ще й з боку документообігу (люблю знаходити першоджерела). І тут раптом наскочив на ще один посадовий злочин.

А тепер про дещицю солі на зелені виразки, яку й я бажаю тут підкинути. Мені доволі легко вдалося віднайти базовий документ, до якого вносилися зміни. Точніше, його сторінку в базі “Законодавство”, бо документ досі не розсекречений. Але доки він під грифом, саме так його й мають публікувати: номер, інформація про статус документа (доступ) та повний перелік документів, якими вносилися до нього зміни. Усе вірно. Але остання зміна до Постанови внесена й зареєстрована в Мін’юсті ще 26.11.2012!!! Жодних змін від 19 червня не позначено. Я вже почав грішити на колег, що подали неперевірену фейкову інформацію. Але вирішив пошукати нову постанову №506 від червня цього року. А пошуковик її не видає. Попередні постанови є, наступні є, а цієї нема! Відкрив у форматі всіх постанов і побачив чудову картину маслом – урядовці так прагнули приховати злочинну дію, що тільки підтвердили її реальність! От зробили б, як належиться, опублікували її номер, дату ухвалення, гриф про обмежений доступ, але без назви й тексту. І доказуйте, що там щось страшне й незаконне, а може там про розвідку чи армію, “а ви, порохоботи працівниє, все клєвєщете”. А так – усе більш, ніж ясно.

І вже у підсумку всієї цієї гидкої й жлобської історії. Кажуть, що один із діячів епохи Януковича, дивлячись на тупість, з якою слуги крадуть і смітять навколо доказами своїх злочинів, гірко зітхнув: “До чего страну довели – даже воровать по-человечески неспособны…”

 

В публікації використані матеріали зі статті


Додатково:

«Президент Володимир Зеленський обіцяв громадянам нещадно боротися з корупцією і показати результати такої боротьби на ділі, а не на словах, як дехто раніше. Коли глава держави зробив мені пропозицію очолити Офіс генерального прокурора, він поставив мені питання: чи готова я реально, а не віртуально боротися з корупцією і зробити все можливе, щоб задовольнити запит в суспільстві на справедливість? Я просто не маю права підвести очікування громадян України, президента і моїх колишніх колег по роботі в парламенті. І не підведу». © Ірина Венедіктова 26 трав. 2020 р.

Поділитися:

Влада у найвищих кабінетах покриває відвертих корупціонерів

Андрій Смолій

А тепер про Юрченка і Зеленського.

1. Обіцяне зняття недоторканості, про яке брехав найвеличніший лідер сучасності виявилось великою фікцією. Без рішення 200% свого генпрокурора ЖОДЕН нардеп не буде притягнений до відповідальності. Венедіктова публічно ВІДМОВИЛАСЬ підписувати підозру і навіть не внесла її в ЄРДР.

2. Зеленський та його офіс фактично покривають корупціонера, що прямо планував взяти 200,000 доларів у агента НАБУ.

3. Юрченко не просто не притягується до відповідальності. Він залишається чинним нардепом, і Зеленський навіть НЕ вимагає у нього складання мандату. Аналогічно було і з ґвалтівником Іванісовим, який досі є нардепом та голосує разом із СН.

4. Справу не дали завершити до кінця, бо з‘явився витік інформації. Операція була зірвана. За сприяння кого? Людей Зеленського?

Розумієте, ця справа не просто «пересічний скандал» у СН чи ОП. Це демонстрація всім нам, що вони плювати хотіли. На нас. На закон. На міжнародну позицію України. На все, що тільки можна.

Справа очевидна, але влада у найвищих кабінетах покриває відвертих корупціонерів. В будь якій європейській державі парламент вже пішов би на дострокові вибори, а Офіс Генпрокурора був би розпущений за потурання корупціонерам. Але ні.

Ми живемо в країні «слуг народу», в реальності Голобородька, де немає закону, немає честі та гідності.


Alex Noinets

А шо НАБУ у вас уже інформагентство, а оперативна зйомка НАБУ на сторінці НАБУ – це уже повідомлення ЗМІ?

Та ні. Ні. Сука, NYET. Не у ЗМІ поширюють, а відповідний антикорупційний орган зробив те, для чого був створений, і взяв депутата на гарячому.

А тепер він не може зробити з депутатом те, що з депутатом треба зробити. Тобто посадити його в тюрму.

А знаєте, чому? Тому що ви 3,14діли всьому світу, коли казали, що зняли недоторканість. Саме ви. Два рази бл*ді.
1. Не зняли.
2. 3,14діли, що зняли.

І тепер думаєте, що вийти з фракції проканає.

Ні. Не проканає.

Ви там усім офісом побудували такий треш замість країни, що вже Шабунін став порохоботом. Ша. Бу. Нін. Шабунін уже відповідає вам на питання “ашовашпорошенко луччє був” – однозначно так, шо да, Порошенко краще був. Це ж як треба всіх дої*ати, щоб навіть Шабунін до такого дійшов.

 

Поділитися:

Ця влада не має дна

Андрій Смолій

І поки ми обговорюємо Фокіна і його Машу, у владі розгортається реальний скандал, який вже кілька днів старанно приховує Офіс Генпрокурора.

Остаточно стало зрозуміло, що Венедиктова відмовляється підписувати підозру нардепу зі СН, такому собі Олександру Юрченку, який вже пройшов 4-5 партій, за отримання неправомірної вигоди в розмірі 200 000 доларів США за лобістський законопроект. НАБУ були зібрані докази, а помічник нардепа був затриманий на хабарі в 13 200 доларів.

Але, як бачимо, так працює «зняття недоторканості» по Зеленському. Якщо маєш 200% свого генпрокурора, можна далі грабувати, порушувати закон та просто плювати всім в обличчя. Адже епоха бідності закінчилась. Не в народу, а у влади.

Причина банальна. Ще одного масштабного корупційного зашквару рейтинг влади може не витримати, адже навіть у найбільш затятих виборців зе-команди виникає питання: де обіцяні «нові» та «чесні» люди? Де кінець епохи кумівства? Де 4000 доларів? Де «незалежні правоохоронн органи»?

Тому нам втюхують Машу Фокіну та її «інтерв‘ю» Осадчій, замість реальних звільнень та посадок. Фокін має бути звільнений, а Юрченко притягнений до відповідальності. Ось головне. Але не розмови хто кого і куди прилаштував.

Ця влада не має дна. На носі новий парламентський тиждень, а отже зашкварів, скандалів та маячні стане ще більше.


Елена Подгорная

“У нас не будет кумовства, у нас все будут жить по закону…”
Только ВладимирСсаныч забыл уточнить – по какому закону. И не сказал, что законов у него несколько. Для вас, дорогой народ, для слуг народа и для хозяев.

Вот например. Поймали недавно за жопу народного слугу Юрченко. Прям с доказательствами – писал про лоббирование законопроектов, не задарма, естественно. За грубые деньги. НАБУ провело расследование, увидело состав преступления, и шо? И ничего.

Вообще ничего. А потому что политическая воля у нас присутствует только для преследования бывших коррупционеров, и то не факт, что они коррупционеры, а не присутствует личная неприязнь к людям.

Но тем не менее госпожа Венедиктова расследует кучу дел с абсолютно туманной перспективой в силу отсутствия состава преступления и каких-либо весомых доказательств. И не хочет подписывать подозрение слуге Юрченко. Хотя там и состав на всю морду лица, и доказательств вагон. Генеральный прокурор имеет право вернуть подозрение с обоснованием – почему. Но тут же прям политически вытекает пренеприятная ситуация. Неужели Зеленский не хочет бороться с коррупцией в своей собственной фракции? Ай-яй-яй. Как же так? Особенно учитывая такой момент, что это ж не первый коррупционный скандал со слугами народа в составе. И даже в тех случаях, когда через суд были заведены уголовные дела, ни разу не были вручены подозрения. Чудеса, да?

Я напомню, если кто забыл. Гугл ведь всё помнит:

18.10.2019 СМИ опубликовали переписку слуги народа Вячеслава Медяника о том, как можно легко и просто порешать вопросы с прокуратурой. Дело не открыто. Что не удивительно. Порешал же.
24.10.2019 НАБУ и САП открыли производство по факту возможного получения депутатами от “слуги народа” взяток от Антона Яценко. 11 депутатов замешано. И чё? И ничего. Подозрение не вручалось, дело закрыто.
20.11.2019 НАБУ начало досудебное расследование относительно депутатов от “слуг”, которых обвинили в получении зарплат в конвертах. Заявляла Анна Скороход. Дело не открыто.
02.12.2019 САП открыла дело по факту публикации разговоров слуги народа Корявченкова, в миру Юзика, с полицией Кривого Рога. Дело открыли по факту предложения получения неправомерной выгоды должностному лицу. Часть 1 статьи 369-2 УКУ. Расследование поручили НАБУ. Там оно и умерло.
04.12.2019 НАБУ зарегистрировало уголовное производство относительно слуги народа Холодова. Основанием стала передача “Схемы” с их журналистским расследованием. Часть 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364 УКУ: там про законченное покушение на совершение преступления в виде злоупотребления властью или служебным положением. Подозрение не вручалось.
12.12.2019 НАБУ начало расследование касательно слуги народа Дубинского, у которого мама любит скорость. Речь шла о лоббировании поправки в закон, после которой табачная отрасль резко сократила производство продукции, соответственно бюджет понёс миллиардные убытки. Нет. Народ курить меньше не стал. Дело это касалось и депутатов Юрченко (того самого снова) и Холодова. Подозрение не вручалось.
22.12.2019 из расследования журналистов Прямого канала “Офшорный президент” стало известно, как президент Зеленский избегает уплаты налогов в Украине. Дело не открыто. Да кто б сомневался.
08.01.2020 НАБУ открыло уголовное производство по факту возможных злоупотреблений слуги народа Геруса. НАБУ исполнило решение Высшего антикоррупционного суда. С требованием открыть дело в суд обратился адвокат экс-депутата Олега Ляшко. Подозрение не вручалось.
23.01.2020 слугу народа Павла Павлиша поймали на переписке про “наглый распил бюджета” с заместителем министра МОЗ Семиволосом, который пишет: “Тут можно хорошо прибарахлиться, внукам хватит”. Дело не открыто, а Семиволос барахлится в пользу внуков и дальше. Своих внуков, естественно.
04.03.2020 Уволенный министр финансов Игорь Уманский в интервью открыто обвинил премьера Шмыгаля и главу Налоговой службы Верланова в крышевании и разворовывании НДС в сумме на 5 миллиардов гривен за один только месяц. Дело не открыто.
29.03.2020 народный депутат Гео Лерос опубликовал видеозаписи, на которых брат главы офиса президента Ермака договаривается о трудоустройстве на различные должности в органах власти за деньги. Или прочее вознаграждение. Возбуждено дело, но САП изменила квалификацию с “злоупотребления влиянием” на “мошенничество”, которое у нас никак не судят, и передала дело в полицию. Подозрение не вручалось, а Леросу сожгли машину, что бы много не 3,14дел.

Владимир Александрович, так что? Это вы так с коррупцией боретесь, да?

 

Фото © Facebook Олександр Юрченко

Поділитися:

Історія з державним коронавірусним фондом – великий корупційний роман

Кожна копійка фонду боротьби з пандемією в ПОВНОМУ обсязі має бути спрямовані виключно на боротьбу з коронавірусом і захист людей – «Європейська Солідарність»

Некомпетентна, непрофесійна влада дилетантів повністю втратила контроль за поширенням коронавірусу. Населення Китаю в 33 рази перевищує українське. Але хворих на COVID-19 у нас більше. За темпами поширення хвороби прориваємося на сумнівні антилідерські позиції не лише в Європі, а в усьому світі. Влада примудрилася майже зупинити економіку, але так і не спромоглася загальмувати поширення вірусу.

Влада повністю провалила боротьбу з коронавірусом, оскільки не спрямувала необхідні кошти на захист людей, на створення реанімаційних ліжок з усім потрібним обладнанням, на страхування життя і здоров’я медиків.

Лише за минулу добу в Україні встановлено черговий антирекорд – від коронавірусу померло 57 осіб. Всього життя втратили 2934 людини.

Одна з причин – розкрадання та використання абсолютно не за призначенням коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19.  Фонд було сформовано шляхом болісного скорочення видатків на освіту, культуру, місцеве самоврядування. Але, як кажуть, «спритність рук», і жодного шахрайства.  Монобільшість, Уряд та Офіс Президента переспрямували ці кошти… на добудову доріг і святкові стрічки, які Зеленський має перерізати перед місцевими виборами.

Програму будівництва та ремонту доріг спроектувала і почала втілювати в життя команда Порошенка. Одним із головних джерел фінансування були десятки мільярдів гривень, заощаджені внаслідок боротьби з контрабандою та корупцією на митниці. Зеленський і «слуги» закатують в бетон та асфальт, не забуваючи про власні кишені, кошти, зібрані з усієї країни на боротьбу з пандемією. Більше половини фонду – 35 мільярдів гривень – витрачається втридорога на «інфраструктурні об’єкти». Вартість робіт значно перевищує показники попередніх років. Вважаємо це мародерством.

Адже з усієї країни надходять повідомлення про переповнення лікарень і неможливість госпіталізації важких хворих, відсутність у лікарнях найнеобхіднішого, відсутність доплат медикам і страхування їхнього здоров’я та численні інші проблеми. Особливо критичною є ситуація в громадах, де навіть уряд визнає високий рівень небезпеки.

Тому ми вимагаємо негайно ЗУПИНИТИ витрачання коштів Фонду боротьби з COVID-19 на будь-які цілі, не пов’язані безпосередньо з боротьбою з коронавірусом. Всі ці гроші мають витрачатися виключно на  боротьбу з коронавірусом і порятунок людей. Для цього Фонд і був створений – не для корупції, не для «відосиків» і не для будівництва доріг.

Маємо рятувати медичних працівників, які протистоять поширенню коронавірусу в Україні, застрахувати їхнє здоров’я і забезпечити лікарні усім необхідним для подолання пандемії.

«Європейська Солідарність» вимагає розслідувати усі випадки нецільового використання коштів на боротьбу з коронавірусом і притягнути винних до відповідальності.

Джерело


Ігор Артюшенко

В Запоріжжі обласний прокурор знаходиться в тяжкому стані на апараті ШВЛ, захворіли його заступники та рядові співробітники. Одна працівниця вагітна та знаходиться в лікарні з високою температурою. По суті, робота обласної прокуратури паралізована.

В декількох інших областях ситуація схожа. Нещодавно помер прокурор Хмельницької обласної прокуратури.

Це доводить те, що скільки б влада не виділяла грошей на правоохоронців, це не допоможе зупинити епідемію. Зупиняють епідемію епідеміологи та лікарі. Про яких влада згадує тільки в рекламних роликах.

В районах Запорізької області епідемія коронавірусу серед працівників швидкої допомоги – це результат того, що медичні працівники не були забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту.

Сьогодні слуги жаліються, що не вистачає фахівців. Це і не дивно, бо навіть після обіцяного підвищення зарплата медичних працівників буде дорівнювати заробітку продавців в магазині. Крім того, за пів року можна було перекваліфікувати спеціалістів суміжних медичних спеціальностей та отримати необхідну кількість спеціалістів, але медичні інститути та університети відправили на карантин.

Щоб підготуватися до другої хвилі необхідно було працювати, а не жалітися на попередників та медичну реформу.

Історія з державним коронавірусним фондом — великий корупційний роман. Гроші витрачалися на все, що завгодно, але не на медицину. Про те, що з цього фонду не куплено жодного апарату ШВЛ знають, мабуть, всі. Лікарні забезпечували волонтери. Дійшло навіть до того, що сам Зеленський, коли відвідував Хмельницьку обласну інфекційну лікарню, був одягнений в костюм, який безкоштовно був наданий благодійним фондом Петра Порошенка.

Попереду осінь. Очікується епідемія грипу та друга хвиля коронавірусу. Кожен день сьогодні — збережені, або втрачені життя завтра. Наприклад, Зеленський обіцяв українську вакцину від коронаінфекції, але лікарні не будуть забезпеченими вакцинами від грипу, бо гроші на них не виділені та не резервовані. А захворіти можна одночасно і на коронавірус, і на грип. І саме про це необхідно сьогодні говорити.

Маємо рятувати медичних працівників, які протистоять поширенню коронавірусу в Україні, застрахувати їхнє здоров’я і забезпечити лікарні усім необхідним для подолання пандемії.

«Європейська Солідарність» вимагає розслідувати усі випадки нецільового використання коштів на боротьбу з коронавірусом і притягнути винних до відповідальності, припинити передвиборчий карнавал та почати працювати.


Ірина Геращенко

Сьогодні, перебуваючи з Mariya Ionova в Київській лікарні швидкої допомоги, ми згадували страшний лютий 14-го, коли ми з колегами чергували, аби не дати міліції вивезти у відділки поранених майданівців. Тут працює чудовий і високопрофесійний колектив. Подякували їм за боротьбу за здоров’я нашого Володі Балуха.

Користуючись нагодою, обговорили з керівництвом ЛШД проблему лікування хворих на COVID. З березня цей медзаклад приймає всіх ургентних хворих, які потребують термінових операцій, з інфарктом, апендицитом і паралельно з підозрою на коронавірус. За цей час більше 50 інфікованих було прооперовано. Й 107 працівників-медиків – медсестри, санітарки – були інфіковані. Жоден! не отримав страховку! А доплати виплатили лише за березень! Немає швидких тестів, які необхідно робити тим, кого готують до операції, та в кого паралельно є симптоматика коронавірусу, а чекати два дні результатів звичайного тесту – це наражати на небезпеку інших хворих.

Ми шоковані почутим. Наголошую, мова йде про центральну столичну лікарню. Київська влада і благодійники, зокрема, Фонд Порошенка, під час епідемії допомагали медзакладу, зокрема, ремонтом ШВЛ і захисними костюмами. А от НСЗ (Національна служба здоров’я України – ред.) і центральна влада провалили іспит на боротьбу з COVID і захист медиків.

Готуємо запити до уряду, лікарі мають отримати обіцяне фінансування!

Поділитися: