«Європейська Солідарність» представила свою команду на виборах до Київради (фото, відео)

«Європейська Солідарність» на виборах у Києві підтримала діючого мера, який реалізує реформу децентралізації, ініційовану президентом Порошенком

 

«Європейська Солідарність» заявила про підтримку діючого міського голови Віталія Кличка, який реалізує реформу децентралізації, ініційовану командою Порошенка. Про це на конференції Київської міської організації партії заявив Голова організації Володимир Прокопів.

«Європейська Солідарність» ініціює об’єднання всіх демократичних сил. Нас питають: кого з кандидатів на посаду Київського міського голови? Хочу зазначити – ми найперше підтримуємо киян», – наголосив Володимир Прокопів.

«У 2015 році наша команда делегувала на посаду Київського міського голови Віталія Кличка. Саме тоді Петро Порошенко розпочав курс на децентралізацію. Це істотно збільшило бюджет Києва. Децентралізація відкрила перспективи для реалізації багатьох амбітних програм, які змінили наше місто на краще. Ці зміни були би неможливі без істотного розширення фінансової бази місцевого самоврядування, на яке пішов Порошенко. Ми підтримуємо діючого міського голову, який реалізовував політичний курс п’ятого Президента України», – зазначив Прокопів.

«При цьому на виборах до Київради ми закликаємо киян голосувати за «Європейську Солідарність». Лише вона, маючи парламентське представництво, здатна захистити децентралізацію. Не дозволити змінити закон про столицю так, щоб реальну владу відібрати у громади і передати главі адміністрації, призначеному «Слугами». Щоби, врешті-решт, на рівні столичного самоврядування не допустити концентрації усіх повноважень в одних руках. Бо всі тепер точно знають, що монобільшість – це зло, чи то на рівні всієї держави, чи то в межах Київради», – переконаний Прокопів.

«І повірте, ми будемо прискіпливим контролером Голови, і громада від цього лише виграє. Ми довели, що «Європейська Солідарність» – найсильніша політична команда, – як на рівні Києва, так і на рівні країни. І ми точно переможемо», – наголошує Володимир Прокопів.

Як відомо, список «Європейської Солідарності» на виборах до Київради очолила Марина Порошенко – лікар-кардіолог, кандидат медичних наук, яка багато років опікується гуманітарною сферою і розвитком інклюзивної освіти. У 2018—2019 роках – Голова Українського культурного фонду.

Джерело

 

Не здамо Київ ані «зеленим» окупантам, ані «русскому міру» – «Європейська Солідарність» представила команду на виборах до Київради

 

«Європейська Солідарність» йде на вибори Київської міської ради потужною командою, яка здатна захистити столицю від зазіхань реваншистів та «зелених» невігласів. Про це заявив кандидат від «Європейської Солідарності» Леонід Ємець під час Конференції Київської міської організації партії.

«Буквально в ці дні, але 79 років тому радянські війська здали місто Київ на поталу окупантам. Ми ж з вами зібралися тут, аби довести, що Київ є кому захистити. І ми не здамо Київ ані «зеленим» окупантам, ані «русскому міру», – сказав він.

Леонід Ємець зазначив: «Вони сьогодні рвуться до влади в нашій столиці. Під різними брендами, різними командами, але з єдиною метою – спільно керувати нашим рідним містом. І їм для цього не потрібно навіть мати свого мера, бо вони вже запланували, як вони заберуть у мера повноваження і віддадуть їх своєму главі адміністрації».

«Не все у них так буде просто. Адже дякуючи тим реформам, які були запроваджені і реалізовані ще за президентства Петра Порошенка, а особливо реформі децентралізації сьогодні місцеві громади сильні як ніколи», – зазначив він.

Леонід Ємець наголосив, що саме тому так важливо – хто буде мати більшість у Київській міській раді. «Тому що саме там визначатиметься майбутнє Києва, нашої рідної столиці. Там буде визначатись, чи ми будемо містом вільних людей, яким ніхто знову, як це було у 2014 році, не зможе заборонити вийти на мітинг або мирне зібрання, гарантоване нам Конституцією. Ми будемо містом, яке стане прикладом втілення європейських стандартів – чи задихатимемось під «хотєлками» забудовників і чиновників, які нагріватимуть свої руки», – сказав він.

«Саме тому серед наших пріоритетів спільно з нашою фракцією у парламенті я бачу прийняття нового закону про столицю – справжнього закону про столицю, який захистить наше місцеве самоврядування», – сказав Ємець.

«Йдучи на вибори з потужною командою «Європейської Солідарності», ми будемо відстоювати незворотність європейського вектору Києва і нашої країни. Кияни не хочуть, аби наша країна повернула в інший бік – бо ми відстояли на Майдані саме проєвропейський вектор», – говорить Голова молодіжної організації партії «Європейська Солідарність» Дінара Габібуллаєва.

 

«Ми йдемо у Київраду, щоб столиця нашої держави відповідала європейським стандартам. Ми реалізуємо низку проектів, які модернізують Київ і створять центральний креативний хаб не тільки в Україні а й в усій Східній Європі», – зауважила вона.

Учасник війни проти російської агресії на Донбасі, активіст Олександр Погребиський сказав: «Ми не прогнулися під російський каток, не здалися і не зрадили. І ніколи цього не зробимо, бо за нами сила і правда».

 

Він заявив, що «Європейська Солідарність» не допустить реваншу проросійських сил в столиці. «Київ як форпост захисту і незалежності і територіальної цілісності вміє держави завжди першим стає на її захист. І якщо буде потрібно ми здатні зупинити реванш», – запевнив він.

Список партії «Європейська Солідарність» на вибори до Київради очолила Марина Порошенко – лікар- кардіолог, кандидат медичних наук, Голова Українського культурного фонду у 2018-2019 р.

У першій десятці також секретар Київради Володимир Прокопів, юрист і правозахисник Леонід Ємець, ветеран і волонтер Олександр Погребиський, лідер молодіжної «ЄС» Дінара Габібуллаєва, політолог Сергій Таран, економіст-міжнародник Людмила Ковалевська, генерал-лейтенант СБУ Віктор Кононенко, колишній телеведучий-розслідувач і екснародний депутат Костянтин Усов, юрист Ольга Галицька.

Джерело

 

Марина Порошенко очолила список «Європейської Солідарності» на вибори до Київради

 

Марина Порошенко очолила список партії «Європейська Солідарність» на вибори до Київради. Таке рішення ухвалила Конференція Київської міської організації партії. Марина Порошенко – лікар-кардіолог, кандидат медичних наук, багато років опікується гуманітарною сферою і розвитком інклюзивної освіти, у 2018—2019 р. – Голова Українського культурного фонду.

«Знаю, що перше питання, яке я почую, буде: чому я йду в політику? В першу чергу я – громадянка своєї країни, яку дуже люблю. І мені не байдуже – як далі розвиватиметься Україна і що відбуватиметься у її столиці, в Києві», – наголосила Марина Порошенко.

Вона переконана: політика – це не гасла, це конкретні дії, від яких часто залежать долі людей.

«Впродовж 5 років як Перша Леді я реалізовувала дуже багатьох соціальних та гуманітарних проектів. І в своїх діях я керувалася не красивими гаслами, а з можливості отримати конкретний результат – покращення якості життя кожної конкретної дитини, кожної окремої родини», – зазначила Марина Порошенко.

«Все почалося з інклюзії. Щоб зрозуміти, як раніше жили діти з особливими освітніми потребами – уявіть собі життя на постійному пожиттєвому карантині. Коли ми починали свою роботу – у загальноосвітніх школах по всій країні навчалося менше 3 тисяч дітей з особливими освітніми потребами. А цього року до шкіл пішли понад 24 тисячі таких дітей», – зазначила Марина Порошенко.

Вона також нагадала, що у 2018 році вдалося переглянути й оновити державні будівельні норми, враховуючи європейські стандарти та кращі приклади європейських столиць.

«І моє рішення балотуватися до Київської міської ради не в останню чергу зумовлено тим, щоб всі ці нові норми не лишалися на папері, а впроваджувалися в життя», – наголошує Марина Порошенко.

Вона навела як приклад архітектурної доступності Театр на Подолі. «Він збудований нашим Фондом за благодійні кошти і є єдиним новим театром, який відкрився в Києві з часу проголошення незалежності.

Марина Порошенко повідомила, що новий проект, який буде реалізовувати її команда – створення у Києві концертної зали світового рівня.

«Європейська країна не може існувати без розвитку і підтримки національної культури. Це те, що вирізняє будь-яку країну серед інших. Дає підстави пишатися власною історією, культурною та мистецькою спадщиною, талановитим народом. Це – основа розвитку і можливості для найкреативніших українців», – переконана Марина Порошенко.

Вона також назвала справою честі створення Українського культурного фонду – інституції, яка запропонувала українським митцям відкритий, прозорий та зрозумілий механізм отримання грантів на підтримку культурних проектів.

«Наскільки назрілим і важливим був цей крок, говорять цифри – за 2 роки до Фонду надійшло більше 2,5 тисяч заявок. Це дало можливість знімати фільмів, створювати виставки та театральні вистави, проводити фестивалі та конференції. І це також зробила наша команда», – наголошує Марина Порошенко.

«Як лікар не можу сьогодні також не згадати про ще один величезний виклик – епідемію коронавірусу. Протягом останніх пів року ми спостерігаємо безпорадність влади та безглуздість її дій. Вони забрали кошти з освіти, культури та місцевого самоврядування і не змогли забезпечити медицину. Лікарні та медики залишаються сам на сам перед хворобою: обладнання недостатньо, або воно неналежної якості, медичні працівники не отримали засобів індивідуального захисту, а кількість медиків, які захворіли, є надзвичайно високою», – зауважує Порошенко.

Вона нагадала, що Фонд Порошенка, «Європейська Солідарність» та ГО «Справа Громад» з перших днів карантину надавали конкретну допомогу: «За цей час ми придбали та передали в лікарні 130 тисяч захисних костюмів для медиків, 10 тисяч антивірусних окулярів, відремонтували десятки апаратів штучної вентиляції легень, забезпечити тестування, сформували десятки тисяч продуктових наборів для людей вразливих категорій».

«Але загроза не відступає і жоден благодійник не зможе замінити собою функції держави. І звісно, органів місцевого самоврядування», – переконана Марина Порошенко.

«Сьогодні в Києві недостатньо уваги приділяється вирішенню соціальних проблем. Шкіл і садочків катастрофічно не вистачає. Лікарні не забезпечені сучасним обладнанням. Лікарі і вчителі не захищені. А значить – не захищені наші діти і наші батьки. Тому сьогодні не час спостерігати збоку. Час діяти і приймати відповідальні рішення. На рівні кожного міста і кожної громади. І звісно, на рівні столиці, яка має стати прикладом для всієї України», – вважає Порошенко.

«Саме тому ми йдемо до Київради, адже настав час перетворити Київ на справжню європейську столицю з доступним транспортом та інфраструктурою; з сучасними закладами освіти, культури та медицини. На місто, у якому комфортно жити і яким всі ми будемо пишатися», – наголосила Марина Порошенко.

Джерело


Петро Порошенко

У мене є багато причин пишатися Мариною.

Працюючи як Перша Леді вона гідно представляла Україну на міжнародній арені. Її соціальні та гуманітарні проекти допомогли тисячам і тисячам простих українців. Вважаю, особливо важливим було створення системи інклюзивної освіти.

Я дуже вдячний Марині за підтримку у важкі роки мого президентства. Тепер саме час, аби я підставив плече Марині в її служінні київській громаді.

Переконаний, що Марина стане найкращим депутатом Київради. Вона йде разом з професійною патріотичною командою, яка має сформувати найбільшу фракцію. Фракцію, яка, спираючись на наш парламентський спецназ, захистить від «Слуг» місцеве самоврядування Києва, укорінене ще з часів європейського Магдебурзького права.

Марино, я вірю в тебе і в усю нашу команду. Ми сильні. Слава Києву! Слава Україні!

* * *

Я дуже вдячний Марині за підтримку у важкі роки мого президентства.

Тепер саме час, аби я підставив плече Марині в її служінні київській громаді.

* * *

Марина очолила список «Європейської Солідарності» на вибори до Київради.

Настав час перетворити Київ на справжню європейську столицю! З доступним транспортом та інфраструктурою, з сучасними закладами освіти, культури та медицини. На місто, у якому комфортно жити. І яким всі ми будемо пишатися.


Олексій Петров

(Сначала преамбула). Если кто забыл, то напомню, что мы живем в демократическом государстве. Где право политического выбора гарантировано Конституцией Украины. Как и право избираться. Слава Богу, в стране не одна партия (которая ведёт всех в светлое будущее, через тёмное прошлое), а вагон и две полных жмени партий и политических проектов. Глаза разбегаются! Выбирай, не хочу!

Выскажу своё личное мнение. Акцент на слове «личное». Никогда и ни при каких условиях я не буду голосовать за ОПаЗэЖэ (а так же другие проекты, от которых за версту несёт гэбешным сапогом и балалайками), за так называемых Слуг какого-то народа и, безусловно, за подставок под надувные шарики красного цвета, чей мамкин лидер сидит где-то в «изгнании», изображая из себя молодого Ульянова. Повторяюсь, это лично мои приоритеты. У Вас друзья они, безусловно, могут быть разными.

Так вот… Сегодня партия Європейська Солідарність презентувала свою першу п’ятірку до Київської міської ради. Потужну команду очолює Перша леді Марина Порошенко.

Да друзья. Я тоже подумал об этом. Ведь могла же сидеть дома и ногти пилить, оттопырив мизинец, все шесть лет президентской каденции мужа. Ан нет. Взялась за очень сложный и в тот же момент амбициозный проект развития инклюзивного образования. И скажу вам, положительные результаты я видел собственными глазами в своём Мелитополе. Про культурный Фонд, наверное, и вспоминать не стоит. Кстати, как там сейчас обстоят дела с украинскими кино и книгами? Не знаете? Я тоже…

Там же, рядом с Мариной Анатольевной, стоит мой боевой побратим, участник войны с россией, десантник 95 одшбр Олександр Погребиський. Его представлять, наверное, нет смысла. И в тот же момент о Сашке можно говорить долго. Молод, амбициозен, высокий уровень самообучаемости, но главное, гасло «Україна по над усе» – для него не просто модные нынче слова. Не удивлюсь, если эта фраза выгравирована у него на сердце…

А теперь оставим в покое киевскую первую пятерку «ЄС» и обратим взор на регионы.

Так вот, в Запорожский городской совет от Європейської Солідарності баллотируется… мой комбат. Народный Герой Украины, подполковник ВСУ Александр Лобас, легендарный Соболь. Главной чертой его характера, как человека и офицера, считаю то, что он никогда и никого не бросал в беде. «Сначала нужно вытащить пацанов, а потом разберёмся, кто прав… а кто виноват».
Когда в Широкино ранило нашего разведчика, комбат первый помчался вытаскивать Лёху.
– Кот, прикинь. Я не успел достать дополнительный бэка из джипа, а батя уже наваливает из пулемета. Вот неугомонный.
А уже в октябре 2015 Соболь вытащил с минного поля наших ребят. Погибших и раненных. Не стал взвешивать шансы. Убьют – не убьют. Лишат звёздочек на погонах или нет? Громко будет верещать комбриг, бегая по стенам и потолку, или не очень? А может взять всё под особистий контроль и отправить туда поисковую группу? Время шло на секунды, и Соболь сделал то, что подсказала его офицерская честь. Лично возглавил группу эвакуации и вытащил пацанов из под носа братских оккупантов. Лично я горжусь тем, что жизнь меня свела с такими людьми как Соболь. Да и в батальоне прозвище «Батя» просто так не дают.

В Фастовскую районную раду от «ЄС» идёт Oleksandr Lopatiuk. Один из лучших офицеров нашего батальона. Упс… Я понимаю, что вы, друзья, сейчас не можете понять о ком речь? Окей. Скажу по другому. Книгу мою читали? Читали! «Адриатику» помните? Так за него же речь. За две ротации, конец 2014 и половина 2015 года, майор Лопатюк не потерял ни одного бойца. Многие скажут «повезло». Кто знает? Я, например, смею предположить, что Васильевичу не пришлось хоронить своих парней во многом потому, что его вторая рота была лучшей в батальоне!

Є таке файне місто Коломия! І там мешкає друг Гуцул, тобто Виталий Гурник. Начмед нашого батальйона 2015-2016 років. Людина слова. Людина честі. Він балотується від «ЄС» до міської ради…

Александр Лопатюк

Виталий Гурник

Далі буде!



 

Брифінг кандидатів від “Європейської Солідарності” в депутати Київради

 

Повне відео конференції Київської міської організації партії

Поділитися:

Петро Порошенко щодо питань інтеграції України з ЄС (фото, відео)

Петро Порошенко

Під час засідання Комітету з питань інтеграції України з ЄС запропонував для обговорення ряд важливих питань, зокрема:

1. У складі української делегації для участі у Раді асоціації Україна-ЄС не знайшлося місця парламентарям. Протягом останніх 5 років у складі делегації завжди була забезпечена парламентська присутність, бо це в інтересах України. Відсутність у складі делегації членів профільного комітету не сприяє посиленню позицій України. Моя наполеглива рекомендація: наступного разу це необхідно передбачити. На зовнішньому фронті ми маємо виступати єдиною українською командою.

2. За результатом засідання Ради асоціації згадується про необхідність прийняття окремих додатків. Звернувся до віце-прем’єра з питанням, про які саме додатки йдеться і про що йшлося у дискусії зі стороною Європейського Союзу.

3. Запропонував прийняти документ за підсумком засідання Комітету з питань інтеграції України з ЄС, щоб члени Комітету мали можливість ознайомитися з урядовим планом заходів за результатами засідання Ради асоціації, а також могли внести пропозиції, щоб посилити якість цього документу.

Нині планується проведення Конференції щодо майбутнього Європи. Наполегливо раджу, щоб Україна взяла участь у ній. Критично важливо для України, щоб було передбачено фінансування України, Молдови, Грузії — країн Східного партнерства, щоб забезпечити поступову інтеграцію аж до повного членства у Європейському Союзі. Це моя принципова позиція як п’ятого президента і нашої політсили Європейська Солідарність. Думаю, вона має збігатися з позицією керівництва держави.

 

Поділитися:

Петро Порошенко взяв участь у конференції «Роль Верховного Суду в забезпеченні прав і свобод людини» (фото)

Президент Петро Порошенко на конференції «Роль Верховного Суду в забезпеченні прав і свобод людини» зазначив, що минулого року судді нового Верховного Суду склали присягу, а сам Суд розпочинав свою роботу.

«Минув рівно рік з дати початку діяльності нового Верховного Суду. Слухайте, невже рівно рік? Але дуже багато вдалося зробити за цей рік. Час підвести перші підсумки», – сказав Президент.

«Два роки тому ми лише мріяли про нову судову систему, нові підходи у роботі суду, нові зрозумілі правила процесів, які змінять підходи відповідальності та справедливості в нашій державі. І сьогодні крок за кроком ми втілюємо їх у життя», – додав він.

Глава держави наголосив: «Сьогодні Верховний Суд яскраво демонструє, що все це можливо на практиці. Тож відтепер і надалі саме від вас, шановні судді, залежить, чи втримаємо ми ці позиції, чи стане Верховний Суд реальним лідером змін у судовій владі… І врешті-решт, як швидко судова влада стане сильною, незалежною та ефективною – в інтересах кожного простого українця».

Президент підкреслив, що Верховний Суд має стати прикладом для інших судів – і новостворених апеляційних, і окружних, які будуть створені. «І Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності, конкурси до яких наразі проводяться Вищою кваліфікаційною комісією суддів. І дуже непросто зараз членам ВККС у напруженій роботі. Але ми чекаємо найближчим часом конкретних практичних результатів», – зазначив Петро Порошенко.

«Розпочинаючи судову реформу, в яку далеко не всі вірили, ми ставили собі за мету створити сильний незалежний суд, вільний від корупції. Суд, який діє на засадах верховенства права, сповідує принципи компетентності, незалежності, неупередженості та відповідальності», – наголосив Петро Порошенко.

«Ми дуже добре пам’ятаємо свою історію. Часи, коли людина важила набагато менше, ніж держава. Часи, коли її права, її життя і здоров’я, не мали жодного значення для сумнозвісних «трійок», які без жодного судового розгляду виносили вироки ціною в життя. Часи, коли поняття «справедливий суд» не існувало за визначенням», – додав Президент.

Глава держави підкреслив, що з набуттям Україною незалежності ситуація повинна була змінитися. Президент зауважив, що «реальна перебудова системи, зміна підходів до створення судів, добору суддів, побудови органів суддівського врядування за кращими європейськими моделями почалася лише після змін до Конституції щодо правосуддя в 2016 році».

«Ті кроки, які ми зробили два роки тому з деполітизації та посилення незалежності судової гілки влади, дають перші результати. Зараз уже дуже швидко забули як судді роками чекали затвердження у Верховній раді, виклику «на килим», звіту по конкретним справам і політизація тоді здавалась можливою. Зараз ми маємо абсолютно іншу модель», – сказав Петро Порошенко.

За його словами, ефективне поєднання досвіду адвокатів, вчених, суддів теж йде на користь реформі. «Я маю на увазі, що до складу нового Верховного Суду були залучені саме адвокати, наукові працівники і найкращі судді», – сказав Президент.

Він окремо наголосив, що неабияке значення для незалежності суду має і належне фінансування судової системи. «І це сьогодні визначено пріоритетом державної влади. І ви це бачите на власному досвіді, на власному прикладі. І сьогодні ці статті бюджету залишаються захищеними, в умовах війни, в умовах пріоритету оборони держави, підвищення рівня захисту людей. Судова влада залишається пріоритетом», – підкреслив Президент.

Джерело

Поділитися:

Хто сказав YES своїм амбіціям на президентство? (відео)

Валерій Прозапас

Україна піддалась військовій агресії другої ядерної держави світу і більше чотирьох років протистоїть окупації та інформаційній навалі.

Пройшло шість хвиль мобілізації, в країні більше 300 тисяч учасників бойових дій.

В цих умовах в рамках євроінтеграції прийняті сотні законів, а міжнародний рейтинг змінився з ризикового до стабільного.

Кардинально змінилася спроможність армії. І так, є “джавеліни”.

Більше трьох років не закуповується російський газ, російська монополія вчисту програє в міжнародних судах Нафтогазу.

Український паспорт посів 24 місце в світі, і скоро буде надрукована десятимільйонна біометрика. І так, діє “безвіз”, до якого всі звикли.

На фінішній прямій надання автокефалії українській церкві.

Дипломати бездоганно представляють позиції країни, бо “питання стоїть бути чи не бути українській державі” – каже міністр Клімкін.

І так далі.

І тут.
“Я готовий змінювати країну”, – каже Вакарчук.
“Я не сприйму мир ціною капітуляції”, – каже Тимошенко.

От що б ми без них таких красивих робили, бо ніхто ж не чув ні про які зміни і якраз збиралися капітулювати?!

Проблема цих та інших “бажаючих поруліть” в тому, що вони заперечують здобутки і не гарантують наслідування та закріплення досягнень.

А це ознака комплексів та слабкості як і у всіх, хто любить себе в Україні, а не Україну в собі.

 


Mason Lemberg

Модератор провідного форуму YES, Стівен Сакур звернув увагу, що під час свого виступу Анатолій Гриценко не торкнувся питань війни, окупованого Криму та Донбасу, а також жодного разу не згадав Росію. Стівен Сакур припустив, що Гриценко не хоче, щоб йому згадували його неефективну роботу на посаді міністра оборони, коли не зміцнювалась оборона України.

«Дуже цікаво, що у сьогоднішній вашій промові ви вирішили не торкатися конфлікту на Сході, ситуації в Криму, конфлікту з Росією. Хоча, ви – колишній міністр оборони. Ви не згадали… тому що не вважаєте, що це буде однією з головних тем майбутніх виборів, чи ви непокоєтесь через те, що хтось пригадає вашу роботу на посаді Міністра Оборони, і те що ви не змінювали збройні сили країни?..», – запитав політика модератор форуму YES (на відео з 15:10 хв – ред.).

 

Ось це і називається журналістикою.
І якби вона в нас була, то в нас зараз не було би йуль і гриценків в кандидатах, бо їм би прийшлося пояснювати про беззаставні кредити під 3%, про новий неформальний формат перемоги від гриценка.

А так, беручи гроші за джинсу, особини з журналістським посвідченням, просто вбивають державу, купаючи її в морі популізму та наївно сподіваючись, що їм допоможуть ці криваві гроші під час чергового голодомору в Новій Малоросії.


З очей капали сльози, з вух текла кров, але я це зробив.
Я вислухав виступ Юлії Тимошенко на Ялтинському форумі.

І маю декілька новин для прихильників низьких тарифів та інших видів сідання на пляшку.

Ви знаєте, як ваша Юля збирається виконувати обіцянку дешевих тарифів?
Виявляється, вона на посаді Президента зробить все, аби в Україні існував ринок газу.
Я розумію, що ваш рівень кваліфікації далекий для того, щоб усвідомити цю фразу, тому я її поясню у відповідності до ваших мрій:

По-перше: ви напевне не знаєте, але Президент не має таких повноважень організовувати ринок газу. І в принципі немає таких повноважень, це задача Кабміну, Нафтогазу. Але Юля вміє підписувати угоди всупереч законам, правда, потім трохи присідає в Качанівку… але то таке..

По-друге: А пам’ятаєте, як ви голосно кричали, що “НАДРА НАЛЕЖАТЬ НАРОТУ!” згідно Конституції, і тому український газ вам мають надавати безкоштовно? Пам’ятаєте, так? А тепер послухайте виступ Юлії Володимирівни і почуйте, що ВАШІ НАДРА НАРОТУ НЕ НАЛЕЖАТЬ, і вона буде віддавати їх у власність іноземним інвесторам.
І тепер іноземні інвестори будуть продавати вам газ дешевше, ніж зараз продає Нафтогаз. Я, звісно, знаю, що рівень вашого інтелекту невисокий, але мабуть смішно і вам. Але ж нагадаю, що Юлія Володимирівна вам розказувала, що “НАДРА НАЛЕЖАТЬ НАРОТУ!” і газ вам безкоштовно.

По-третє: Щоб зробити газ ще дешевшим для вас, Юлія Володимирівна буде закупляти зріджений газ. А нічо, що він на 20-30% дорожчий того газу, який ми купляємо за кордоном? Ні, це потрібно робити задля незалежності від газпрому, і це інвестиція в майбутнє, але це нам коштуватиме додатково, а зовсім не дешевше.

І останнє: Оскільки ви тепер, після таких обіцянок, отримаєте “дешевий газ” в рази більше ніж зараз, то й за субсидії можете забути.

З чим вас і вітаю! Ви – довбой*и!


Алексей Петров

Смотрел пламенную рэчь Юлии Владимировны на Ялтинском форуме YES. Ловил каждую букву и все запятые. Плакал, размазывал сопли умиления по щекам, фломастерами рисовал на чехле с удилищами и обоях логотип ейной партии. (Жена увидит, прибьёт).

Столько всего нового. «Мы сделаем… Мы можем… Я знаю… Люди хотят… Они мечтают…». Каждая фраза непривычна. Новый курс – он во всем новый. Я правда очень ждал, хотя бы одной, пусть самой маленькой, ничтожно-завалящей фразы начинающейся привычным «Я сделала», но увы. И про блокчейн почему-то ни слова. Да и за IT-принтеры умолчала. Передумала, шо ли?

А вот про газ мне понравилось. Газ будет дешевый. Очень. Вона рынок значит газовый сделает, иностранным инвесторам его отдадит, и те уже нам газ дешевый ведрами поставлять будут. Сколько надо, столько и будет дешевого газа…

 

Фото YES © 2018. Фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий та Олександр Пілюгін

Поділитися:

«До свидания, наш ласковый Миша…» – Петро Порошенко виступив на 15-й щорічній конференції YES (повний текст виступу, фото, відео)

Виступ Президента на 15-й Щорічній конференції YES (повний текст)

 

Перш за все хочу подякувати Віктору Пінчуку, пані Олені, YES за цю фантастичну подію.

Подивіться як змінився наш «Арсенал», як футуристично він зараз виглядає – підходу до аудиторії, до тих, хто виступає.

Я дякую за це стратегічне бачення майбутнього, яке сьогодні ми маємо обговорити.

Я дякую за те, що ми продовжуємо традицію, яку ми встановили на минулій Ялтинській конференції – ми віримо, що наша зустріч наступного року відбудеться в Ялті. Не колись, а наступного року. Ми маємо бути оптимістами.

Шановні пані та панове!

Дорогі співвітчизники, які дивляться зараз нас у прямому ефірі!

Я щиро радий вітати вас на ювілейній зустрічі Ялтинської європейської стратегії. Мені здається, ми вже довели не один раз, що це найкраще місце для того, щоб обговорювати стратегію і я з приємністю зараз бачу величезну кількість щирих друзів України. Я хотів би перш за все подякувати кожному з вас за вашу тверду, незмінну та багаторічну підтримку нашої держави, яку ви демонструєте не тільки словами, а конкретними справами, конкретними діями.

Я хотів подякувати пані Керсті Кальюлайд, хотів би сказати, що Президент Естонії є яскравий приклад особистого лідерства у підтримці України.

І я радий вітати великого друга мого і великого друга України Валдіса Домбровскіса. Я дякую, що сьогодні підписаний документ, який ми сьогодні підпишемо – документ про надання Україні макрофінансової допомоги, про яку ми домовились на саміті «Східного партнерства». Спасибі за рішення продовжити санкції проти понад ста п’ятдесяти фізичних осіб та близько п`ятдесяти російських компаній. І новина про те, що Суд Євросоюзу зараз відмовився знімати санкції з російських компаній, з російських банків нас теж, як ви розумієте, порадувала.

Окремо хотів би привітати гостей із Сполучених Штатів Америки. Відносини між Києвом і Вашингтоном ніколи, наголошую, ніколи не були такими близькими і такими ефективними, як в останні роки. І до цього, щоб це відбулося, стало реальністю, долучилося дуже багато людей і з Білого дому, і з Капітолію. Але особливо хотілося б згадати сенатора Джона Маккейна і його дуже унікальну роль в підтримці нашої держави. Він по-справжньому був великим другом України, він був відданим захисником західних цінностей і робив все можливе, щоб укріпити трансатлантичну єдність. Я нещодавно повернувся з Вашингтону, де ми брали участь в просто унікальній церемонії прощання з сенатором – я був вражений цим і не міг в цей час не бути там. Земля йому пухом.

Друзі, приємно бачити також наших партнерів з Північноатлантичного альянсу. Наш  діалог з НАТО вже  давно вийшов за межі партнерського на рівень справжніх союзників. Ми маємо чітко це усвідомлювати. Я хочу подякувати і нинішнього Генерального секретаря Єнса Столтенберга, і великого друга України Генерального секретаря Расмусена – ми вітаємо вас і спасибі, що ми разом.

Шановні друзі, учасники Форуму!

Багато що змінилося за рік з минулої Ялтинської конференції. Але «Наступний рік у Ялті» – залишилося. За рік, що минув, багато хто, напевно, пригадує  тодішню нашу дискусію. Це була гостра дискусія. Одним із її результатів, пам’ятаєте як гостро стояло питання Вищого антикорупційного суду? Чи буде чи ні він створений? Хочу скористатися цією можливістю – сьогодні 14 вересня, 15 закінчується термін прийняття документів від кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. Молоді, амбітні, справжні патріоти і професіонали – хто ще не встиг або не вирішив подавати чи ні – прошу брати участь в конкурсі. Без вас цього не має відбутися. Це ваша роль в побудові нової України. Ваша роль у візії нового майбутнього України як країни, яка успішно долає корупцію.

За цей рік ми також ухвалили низку інших важливих реформаторських рішень. Ми прийняли Закон «Про національну безпеку України». Чому це так важливо? Тому, що нарешті він відкриває, створює всю законодавчу базу і відкриває з боку України двері до Північноатлантичного альянсу. Нагадаю, що чотири роки тому, коли я був обраний Президентом, на законодавчому рівні офіцерам НАТО було заборонено входити і до Генерального штабу, і до Міністерства оборони. Був прийнятий Закон про кібербезпеку, проведена медична, освітня реформа, надзвичайно революційний реформаторський Закон про приватизацію. Нарешті скасований валютний декрет, який, мені здається, ще Леонід Данилович підписав уже 25 років тому про обмеження валютної свободи. Тоді це був вимушений крок. І зараз ми з впевненістю дивимося в майбутнє і тому прийняте це рішення.

Ще один рівень свободи у прямому діалозі з бізнесом, виконуючи побажання бізнесу, коли у нас є через безвізовий режим свобода руху людей, свобода руху товарів через поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, вільний рух послуг і вільний рух капіталів. Це ознака цивілізованої європейської країни. Нарешті прийняті закони про акціонерні товариства та товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Дякую Парламенту, що він проголосував президентські пропозиції до Закону про єдине вікно на митниці – не треба ходити по всяких чиновниках, бюрократах, а інколи корупціонерах – треба обмежити контакти людини і держави і зробити їх максимально прозорими. .

Так, ми не стоїмо на місці, і піднялися у світовому рейтингу інновацій. ProZorro стало не лише символом антикорупції. Воно побудоване на хмарних технологіях, на відкритому коді, SCRUM-технологіях. Запущено єдиний веб-портал використання публічних коштів з десятками мільйонів документів  у форматі відкритих даних. Немає більше бар’єру для того, хто хоче брати участь у цьому процесі. Електронні державні послуги стають, нарешті, символом нашого життя. Багато було розмов про blockchain. Розпочато, нарешті, процес переведення на blockchain Державного земельного кадастру, Реєстру речових прав.  Національний банк готується до запуску національних електронних грошей.

Реформа системи охорони здоров’я, яка була підтримана багатьма з вас і відбулася дякуючи вам зараз передбачає, уявіть собі, запуск телемедицини на селі, рятуючи життя тисяч українських селян. І високий динамізм в інноваціях характерний зараз і для української фармацевтики. Ми впроваджуємо інновації в освіті, в школах та університетах. Друзі, батьки. В кого цього року діти пішли у перший клас – це інша школа. Це не просто слоган «Нова українська школа» – це школа, де дітей поважають, де вони не сидять в класах, де вчителі, які пройшли перепідготовку, шанують і діти прагнуть вже йти назад до школи. Витратьте час, прийдіть у перший клас і подивіться як змінилася і що означає нова українська школа.

Друзі, IT-галузь зараз формує 3% ВВП, а в структурі українського експорту нарешті посідає третє місце після агрокомплексу та металургії. На стику АПК та IT народжується нова галузь – agritech. Цього слова не було ще декілька років тому.

Різні, звичайно, є різні думки про інвестиційний клімат в Україні. Ми тішимося, що Україна крок за кроком піднімається вверх по сходах. З одного боку, – визнаний  у всьому світі рейтинг Doing business Світового банку, де за п’ять років ми піднялися на шістдесят одну сходинку. Але під час Ялтинської конференції ви почуєте від окремих українських політиків, які виступатимуть тут цими днями і розкажуть, напевне, який поганий цей інвестиційний клімат. Але напевно більшою мірою слід зважати тут на думку самого бізнесу. Лише у вересні дали старт кільком великим інвестиційним проектам. Півтора тижні тому за моєю присутністю був підписаний документ, де норвежці вкладають півмільярда доларів у відновлювальну енергетику на Півдні України. Також на цьому тижні саудівська компанія як результат ефективних переговорів і мого візиту до Ер-Ріяду наприкінці минулого року було прийнято рішення про інвестиції великої кількості коштів в український АПК. Я не маю права називати суму, але можу наголосити, що це – найбільший інвестиційний проект в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежної України. Двісті мільйонів доларів було витрачено німецькою компанією на завод, який щойно відкрився на Житомирщині. Що це означає? Великі іноземні інвестори вірять в перспективу нашої країни, створюють робочі місця. І це попри те, що війна з Росією все ще триває. Загалом, капітальні інвестиції за підсумками першого півріччя зараз зросли на астрономічні 26,5%.

Один за одним на наш ринок виходять кілька найбільших світових торговельних брендів. Напевно, у передчутті зростання купівельної спроможності українців внаслідок проведених і намічених реформ.

Є спокуса розповісти вам  – друзі, на 3,6 % зріс ВВП у другому кварталі, друзі – скорочений дефіцит бюджету і це під час війни. Друзі, у нас співвідношення суверенного боргу до ВВП у 2016 році було більше 82%. Як ви думаєте, скільки зараз є співвідношення державного боргу на середину року? 63. Друзі, стабільна і ефективна функціонуюча банківська система, дякуючи нашій ефективній роботі…

Але не про це я хочу поговорити. Позитивні новини в наш негативно орієнтований інформаційний простір дійсно можуть запустити лише за допомогою такої важкої артилерії, якою є виступ Президента на YES. Але, згідно Конституції, чітке є розмежування, в тому числі і відповідальності, і Уряд відповідає за соціально-економічну ситуацію і я впевнений, що завтра у вас буде можливість обговорити її з Прем’єр-міністром і він надасть більш докладну інформацію про ті досягнення і ті плани.

Я ж у своєму виступі хотів би зосередитися на питаннях стратегії, якій би були підпорядковані усі наші кроки протягом останніх чотирьох років, і яка точно зорієнтована на майбутнє. Майбутнє, яким ми хочемо створити це майбутнє – майбутню кращу Україну і передати тому новому поколінню, про яке сьогодні так чудово говорив Віктор у своєму вступному виступі.

Бо в незалежній Україні вже виросла та оперилася нова генерація, яка нарешті відчуває свою приналежність до Європи. Власне, їм, я так розумію, і адресований сьогоднішній форум. І не тільки тим, хто тут присутній, а й тим, хто побачить це по телебаченню,  Ютубі, в Інтернеті.

Бо ми з вами зібралися в такій компанії для того, щоб обговорити стратегічні цілі, які стоять перед Україною як частиною спільноти демократичних держав світу в умовах російської агресії проти нашої держави, в умовах гібридної атаки не тільки на Україну – гібридна атака здійснюється на Євросоюз, гібридна атака здійснюється на Сполучені Штати… В умовах сплеску правого та лівого популізму; в умовах тих змін і трансформацій, які відбуваються з  Євросоюзом, які відбуваються зараз з НАТО звичайно, що ми коли із зацікавленням, а коли і з занепокоєнням спостерігаємо за цими процесами. Але я хотів би окремо наголосити – і у мене як Президента, і у моєї команди, і в Україні немає жодного сумніву у здатності ЄС та Північноатлантичного альянсу долати внутрішні кризи і виходити з них сильнішими.

В мене не було в цьому сумніву в 2016 році, коли всі говорили, що в наслідок виборів єдність ЄС буде зруйновано, в мене не було сумнівів в 2017 році, коли всі говорили про небезпеку приходу популістів до влади в ЄС. Хотів би твердо наголосити – в мене немає жодного сумніву і зараз.

Шановні пані та панове!

П’ятнадцять років тому, коли друзі України вперше зібралися в Ялті, ми всі ще блукали лабіринтами багатовекторності, а нашу європейську та євроатлантичну перспективу здатні були бачити лише дуже-дуже далекозорі і дуже оптимістичні стратеги.

Якою була тема першої зустрічі «Ялти»? «Нові кордони Європейського Союзу». Тоді, дві тисячі четвертого року, Європейський Союз щойно збільшився на десять членів: Польщі під керівництвом пана Олександра Кваснєвського, Президента Польщі, вісім з яких – це країни колишнього радянського блоку.  І на той момент вже відбулося і розширення НАТО, до якого приєдналися народи Балтії, народи Центральної Європи. А  ми, українці, тим вікном можливостей не скористалися, на жаль. Натомість отримали тривожний дзвінок з Тузли. Отримали, але не почули. Не почули з усіма негативними наслідками. І один з них – це те, що Ялтинський форум, Ялтинську конференцію ми проводимо не в Ялті, а в Києві… Але твердо віримо – наступного року у Ялті. З впевненістю і надією, що на Південний берег Криму ми з вами обов’язково повернемося.

Найглибше, особливо після того, як були продемонстровані ці кадри,  мені врізався у пам’ять форум тринадцятого року. І це не лише дискусія з …. як символом «русского мира», бо ми відчайдушно тоді боролися за підписання Угоди про асоціацію.  Ми буквально на аркані тягнули Януковича до Вільнюса, не уявляючи, наскільки міцно він пов’язаний московськими мотузками.

Ми до останнього не втрачали віру, не розуміли, що це було неможливо.

Ми не змогли тоді запобігти найгіршому сценарію. А нав’язана Україні позаблоковість з точки зору забезпечення національної безпеки виявилася знаряддям ще більш нікчемним, ніж пріснопам’ятний Будапештський меморандум.

До речі, ми пригадуємо не лише Будапешт, але й Бухарест. З одного боку, саміт НАТО 2008 року ухвалив надзвичайно важливе для нас рішення, що двері Альянсу для України і для Грузії відкриті. А з іншого – Україні та Грузії, ми маємо відверто про це казати – Україні і Грузії не запропонували тоді план дій щодо членства. Що це було? Як це назвати? Умиротворення потенційного агресора. Це не один раз уже бувало в людській історії і в європейській історії. І як тоді, так і в 2008 році це не спрацювало. Бо Росія це сприйняла не як умиротворення, а як слабкість Заходу, як карт-бланш до застосування сили до будь-якого сусіда. І того ж року, буквально через декілька тижнів після саміту, напала на Грузію. І для всіх тверезомислячих політиків та експертів вже тоді мала стати очевидною і смертельна загроза для України.

Часом здавалось, що все було вирішено за нас і без нас. Україну віддали назад в імперію. Перетворили в колонії і без нас розширився Європейський Союз. З іншого боку – формувався «русский мир», «російський світ», в лещата якого пхали Україну. І такою мала бути реальність поділеного континенту.  Але, як сказано в Біблії, «дух дихає там, де хоче». І європейський дух, дух демократії, дух свободи охопив Україну, насамперед молодь, нове покоління, яка першою вийшла на Євромайдан. І історія твориться не там, де все вже вирішено політиками, а там де воля людей ламає часом плани політиків. І дерево історії проростає через накатаний асфальт.  Саме так відбулося в нашій державі, в Україні в 2014 році.

Ми твердо стали на шлях європейської та євроатлантичної інтеграції. І провідні зорі, які світять нам в дорозі – це зірки прапору Європейського Союзу. А компас України – це той, що намальований на емблемі НАТО. А з радянського минулого та російських народних казок ми дуже добре пам’ятаємо, як небезпечно озиратися назад. До речі, в Біблії про це теж сказано.

Боротьба за підписання Угоди про асоціацію відбувалася у всіх на очах. Про драматичні перипетії нашої боротьби з Росією уже на полі європейського континенту за ратифікацію цієї Угоди, яка тривала три роки – всі пам’ятають референдум в Нідерландах, всі пам’ятають спроби зриву в європейських парламентах, ви про це дізнаєтеся не зараз, бо я мемуари ще писати не збираюся, принаймні це не скоро буде. Але можу твердо сказати, що Росію ми переграли, і вже понад рік, як Угода про асоціацію з ЄС набула чинності. Вона щодня доводить свою дієвість і правильність. Сьогодні як анекдот можна дивитися розрахунки вчених Януковича про 150 млрд втрати у зв’язку із запровадженням угоди. Все з точністю до навпаки. Частка Євросоюзу в експорті коливається від сорока двох до сорока трьох відсотків, стрімко наближаючись до 50%. Це є вагомий компенсатор тих втрат, які через війну, гібридну агресію, економічну блокаду та закриття ринків спричинила нам РФ.

Днями очікується видача десятимільйонного українського біометричного паспорта. Десять мільйонів людей, десять мільйонів дали відповідь усім тим, хто намагався применшити значення безвізу, що він нікому не потрібен, хто переконував, що він не цікавий українцям. Але, попри цю промовисту цифру, я залишаюся при думці, що символічна, політична цінність безвізу набагато перевищує його практично-прикладне значення. Це, ми, українці, руйнуємо ті бар’єри, які свого часу звела імперія, залізну завісу, між нами та нашими європейськими сусідами.

Цьогорічний саміт Україна-НАТО підтвердив євроатлантичну перспективу великої європейської країни. І ініціатива зафіксувати курс на НАТО в Конституції це не лише сигнал суспільству про твердість намірів. Це не лише намір зайвий раз помахати рукою Москві – «до свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес!». Це месидж і нашим західним партнерам: «Раз ви неодноразово вже нам сказали, що двері відкриті. На закритому засіданні саміту абсолютно всі керівники ЄС твердо наголосили, що пане президенте двері НАТО для вас відкриті. Та ми ніколи і не сумнівалися, відверто кажучи. Ми обов’язково ними зайдемо. І ми обов’язково повернемося у велику родину європейських народів».

Скидаємо один за одним ланцюги, якими імперія приковувала до себе, створюючи з України колонію. Що відбувається зараз? Дуже просто – деколонізація. Імперія зацікавлена тримати колонію бідною, нерозвинутою і залежною в економічному, торгівельному, гуманітарному і політичному сенсі. До речі, і в духовному також.

Молюся і роблю все, на що тільки Господь дав мені сил, аби Православна Церква України, нарешті, здобула Томос про автокефалію. Друзі, на минулій «Ялті» ми про це навіть мріяти не могли. Без Божої допомоги і без рішучих зусиль всього українського суспільства це було би неможливе. А зараз подивіться на істерію, яку ми бачимо з Москви, при чому скрізь – починаючи від московських каналів і закінчуючи абсолютно нецерковними висловлюваннями їхніх церковних ієрархів.

Дуже важливо, що ми вже отримали низку дуже позитивних сигналів від Вселенського Патріархату, і вони надихають. Питання Томосу, хочу окремо наголосити, виходить далеко за межі церковного життя. Бо Єдина помісна Церква – це не є загроза конфлікту, як дехто хотів би прагнути цього. Ні, ми цього не допустимо. Єдина помісна православна соборна Церква – запорука суспільної злагоди, єдності нашої держави. Це – гарантія нашої духовної незалежності від Москви, на жаль, яка й досі перебуває в полоні хибного уявлення, що ніби тут, у нас, її канонічна територія. Вересневий Синаксис, збори архієреїв Вселенського Патріархату, начисто розвіяв ці хибні ілюзії Москви.

Питання Томосу виходить далеко за межі України. Бо українці всього світу також отримують свою церкву. І тут ще одна важлива характеристика. Тут розсипається, мов картковий будиночок, концепція третього Риму як найдавнішої заявки Москви на світову гегемонію в сфері релігії. Тут, у нас, вирішується і майбутнє світового православ’я. Його з росіянами ми теж розуміємо по-різному, і це ще одна з причин, чому нам не по дорозі. Нам з росіянами не по дорозі. У них церква – так звана скрепа авторитарного режиму. А ми як найбільша православна країна Європи продемонструємо, як органічно в одному національному організмі уживаються християнство східного обряду і демократія.

В ширшому світовому і європейському контексті слід розглядати і наші європейські та євроатлантичні прагнення. Не лише нам потрібні Євросоюз та НАТО. Рівно настільки і ми необхідні їм. Не тільки НАТО дасть нам дієві гарантії нашої безпеки, але й ми з нашою новою армією, яку більшість з вас мала можливість бачити декілька тижнів тому на військовому параді, присвяченому 27-річниці нашої незалежності, істотно зміцнимо його східний натівський фланг. І до Альянсу, хочу окремо наголосити, ми прямуємо не з порожніми руками. Три роки ми дякуємо за світову солідарність, але ми самостійно захищали, відновивши наші Збройні Сили, кожний клаптик української землі. Ми де-факто пропонуємо цьому оборонному блоку одну із найсильніших армій на континенті. І головне, у нас є унікальний досвід як захищатися і, я відкину дипломатію, як бити російського агресора.

Україна – це величезний потенціал людської сили. Україна – це величезний потенціал людської віри, і ми це неодноразово демонстрували. Україна є єврооптимістичною країною з унікальною вірою в Європу. Щодо Євросоюзу, то хочу наголосити, що довершеним і завершеним цей грандіозний історичний проект може стати лише з Україною. Чому? Тому що, дорогі мої, ніякий не Урал, а наш північно-східний кордон і є кордоном сучасної європейської цивілізації. Український кордон – не Урал.

Чому так? Згадайте минулу неділю, кадри з РФ. Поліція лупцює дітей по всій країні. Лідер парламентської фракції б’є мітингарів, погрожуючи кожного на мітингу запроторити за грати на три роки. Керівник найбільшого силового відомства погрожує зробити «соковиту відбивну» з одного із лідерів опозиції. Глибинні політико-культурні відмінності це теж причина, чому нам треба остаточно розмежуватися з імперією, вийти із сфери російського впливу.

В цьому історичному процесі ми відстаємо від наших сусідів. Ми ще не повною мірою і не у всіх сферах покінчили зі своїм постколоніальним статусом. Остаточною перемогою у цій боротьбі стане наш вступ до Євросоюзу та НАТО. Я не є романтиком, певною мірою. І абсолютно чітко розумію, що до цієї мети ще не близько, і було би великою помилкою зараз називати дату її виконання і досягнення. Війна та спротив сил старого внесли часові корективи в цю нашу стратегію, але не вплинули і не вплинуть на її зміст.

Напевно, за останні роки влада зробила чимало тактичних прорахунків. І за це на мені особисто лежить частина відповідальності. Але я точно знаю, що ми нічим не схибили і не погрішили у питаннях стратегії! Стратегія – правильна і безальтернативна.  І зробити нам всім разом треба набагато більше, ніж зроблено.

Звичайно, не може бути успішною та держава, яка покладається лише на зовнішню допомогу. Ми дедалі більше уваги  приділяємо опорі на власні українські сили. Подолавши спричинену війною економічну кризу, ми значно впевненіше зараз стоїмо на ногах. В принципі могли би вже і відмовитися від зовнішніх запозичень, якби не необхідність гасити давні борги. Бо одні з тих, хто критикує нас за співпрацю з МВФ – до речі, мені приємно чути, що МВФ заявив, що це найбільш успішна програма з усіх програм існування незалежної Української держави із співпраці з Фондом і Україна зараз є success story on the emerging market. Ті, хто звинувачують у співпраці, забувають, що з сьомого по десятий рік державний борг збільшився на 26 мільярдів доларів. А інші не можуть пригадати, що з десятого по чотирнадцятий він зріс ще майже на 20 мільярдів доларів. А віддавати нам, і наступного року – пікові виплати з державного боргу. Хочу наголосити, як не дочекаються ті, хто пророкував дефолт країни в 2014-2015 роках, коли в нас було ледь 5 млрд золотовалютних резервів, так і не дочекаються жодної дестабілізації зараз. Ми знаємо, що ми робимо, і ми захистимо Україну у фінансовому плані.

Шановні пані та панове!

Майбутнє України значною, якщо не вирішальною мірою, залежить від виборчого циклу 2019 та 2020 років. Безумовно, як Президент я гарантую вільні, чесні й демократичні вибори глави держави, нового парламенту, органів місцевого самоврядування. Ми захистимо вільне волевиявлення громадян. Процес волевиявлення має відповідати нашій європейській стратегії і ще раз зарекомендувати Україну як лідера в дотриманні стандартів демократії на пострадянському просторі.

В умовах зовнішньої агресії ми відмовилися від воєнного стану і взагалі від будь-яких обмежень політичних прав і свобод громадян. Це моя принципова позиція. Але, звичайно, що війна точно накладе свій відбиток на характер кампанії. На жаль, на українській політичній шахівниці є фігури, які дозволяють Москві ходити собою. За чотири роки ми відновили не лише армію, але й розвідку, – ми в цьому мали переконатися 7 вересня, в День розвідки, тому маємо не приблизне, але абсолютно точне уявлення про плани Кремля. Знаємо, кого там хочуть бачити у другому турі президентських виборів, і, слава Богу, мого прізвища там, в планах Кремля, немає.

Відомо, як на базі п’ятої колони мріють сформувати потужну проросійську опозицію в новому парламенті, а якщо пощастить, то ще й зробити її учасницею з правом вето на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Горизонт їхнього планування сягає осені двадцятого року, коли за наслідками вже місцевих виборів в окремих обласних радах проектується створення лояльних до Москви політичних більшостей.

Суть всього цього можна визначити одним словосполученням – загроза реваншу і ревізії європейської стратегії, повернення України до імперського стійла. Безумовно, цю загрозу не слід перебільшувати. Я твердо переконаний, що європейські прагнення більшості українців і зараз, і в майбутньому є очевидні. Але недооцінювати її також не слід. Наш ворог досконало володіє усіма прийомами гібридної інформаційної війни. Боротися з російською пропагандою було б простіше, якби ключові її антиукраїнські тези не допомагала поширювати значна частина українського політикуму. Особливо цинічно й гидко це виглядає, коли українські політики виступають адвокатами Путіна, російських збройних сил, знімаючи відповідальність за війну з Росії та спробуючи перекласти її на Україну.

Російське втручання у виборчі процеси – це не суто українська проблема, як це було років двадцять тому. Хрестовий похід Кремля проти демократії, проти свободи набув характеру світової гібридної війни. Дуже добре, що ми зараз координуємо свої зусилля із західними партнерами для вироблення надійного механізму упередження стороннього втручання у виборчий процес.

Найкращий спосіб захистити Вільний Світ – це захисти Україну. І я вдячний Джареду Коену, з яким я зустрівся вчора і він мене просто вразив, ми мали фантастичну бесіду і я йому вдячний за це влучне формулювання аксіоматичної істини. Це він сказав і я повністю підтримую. Дуже важливо, що дискусія на цю тему запланована сьогодні і завтра на Форумі.

Минулої суботи уряд Данії представив план протидії російському втручанню у виборчий процес. Президент Макрон прямо заявив, що Путін хоче розвалити Євросоюз. Президент Трамп підписав позавчора указ, що дозволяє застосовувати санкцій за втручання у виборчий процес проти іноземців.

Дехто у нас ображається, що санкції у зв’язку з анексією Криму та окупацією Донбасу виглядають не такими жорсткими. І ми постійно маємо звіряти годинники з тим, що впроваджено згодом у відповідь на втручання у вибори чи на хімічну атаку в Солсбері… По-перше, річ у тім там немає українських громадян, в тому числі тих, хто проживають в Криму і в Росії, і давно вже прийняли російське громадянство. І закон треба вдосконалити. Але, з іншого боку, надзвичайно важливо, що санкції проти Москви  тепер пов’язані не лише з Україною. Це означає, що в світі приходить тверезе розуміння, що Росія це не лише наша проблема. Що Росія є загрозою для усього цивілізованого світу і демократичного світу, яка хоче скористатися принципами і правилами дипломатії, щоб досягти цілей гібридної війни. А політики, які закликають до зняття санкцій, діють не тільки проти України, а й проти всієї трансатлантичної спільноти.

Шановні пані та панове!

Власний досвід навчив мене, як важливо дуже обережно і відповідально ставитися до тих обіцянок, які даєш людям. Понад чотири року тому я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Ще раз наголошую – шкодую, що породив завищені очікування. Тому кілька тижнів тому перепросив, що подав надію, яка не збулася, що дав обіцянку, яка не справдилась. Я попросив за це вибачення.

Але хотів би, щоби ця історія стала уроком не лише для мене, а й для всіх українських політиків. Закликаю змагатися реальними програмами, а не фантастичними обіцянками про те, що з неба падатиме манна, гори будуть золотими, ріки молочними, а береги киселевими. Закликаю не руйнувати країну популізмом, тверезо оцінювати безпрецедентну складність викликів та загроз, які стоять перед Україною.

Бо ми зараз з вами прямуємо власним шляхом. З пункту А, який словами українського мислителя минулого століття Миколи Хвильового зветься «Геть від Москви», до пункту Б – «Дайош Європу». Такий дещо незвичний для нас мовний оборот широко вживався в українській мові в двадцяті роки минулого століття.

Відповісти на всі ризики і загрози маємо шляхом дуже відповідального вибору, коли треба буде обрати не лише Президента й новий парламент, але й підтвердити незмінність нашого проєвропейського незалежного державного курсу. Я не маю жодного сумніву, що це так і станеться, і ми з вами в цьому переконаємося, коли зустрінемося дев’ятнадцятого і двадцятого років.

Свою роль бачу в тому, щоби силою закону і силою переконання не дати жодного шансу тим, хто міг би поставити під сумнів наш власний шлях, шлях нашої незалежності, шлях державотворення, шлях український, шлях європейської та євроатлантичної інтеграції.

Європа знаходиться теж перед вибором. Вибором дуже простим і дуже складним. В її двері стукає країна, яка мріє бути частиною європейського дому та вільного світу та яка вже проходить необхідний шлях. Україна ухвалила власне рішення. ЄС має, нарешті, прийняти своє. ЄС має пройти свою частину шляху, Україна – свою.

Дим війни ще не розвіявся над цією частиною Європи. Але крізь нього вже чітко видно: Україна може стати і стане новою історією успіху, новим простором європейського зростання. Для цього треба бути сміливим, рішучим. Для цього треба мати бачення майбутнього, про яке, я сподіваюся, сьогодні і завтра, буде розмова. Англійською мовою це називається vision. Хочу, щоб всі переконалися, що у нас цей vision існує.

Ми знаємо, що немає більш переконливого аргументу на користь європейської України, ніж успіх.

Успіх – це наша відповідальність і наша частина шляху. Якщо подивитися на цифри економічного зростання та компанії, які приходять до нас – ми рухаємося по ньому. Якщо прислухатися до голосу людей – очевидно, ми рухаємося недостатньо швидко. Тож, не потрібно викручувати кермо. Потрібно перемкнути швидкість і набрати розгон.

Наступному поколінню українців маємо передати успішну європейську Україну. Головне не помилитися на виборах наступного року. Але я неодноразово мав можливість переконатися у відповідальності і мудрості українського народу.

Next year in Yalta.

Слава Україні!

Джерело

 

Відповіді на запитання залу:

 

 

Глава держави: Збори архієреїв Вселенського Патріархату розвіяли ілюзії Москви, що Україна є її канонічною територією

Президент Петро Порошенко під час виступу на 15-й щорічній конференції YES наголосив, що Україна скидає один за одним ланцюги, якими російська імперія приковувала до себе, створюючи з України колонію.

«Що відбувається зараз? Дуже просто — деколонізація. Імперія зацікавлена тримати колонію бідною, нерозвинутою і залежною в економічному, торговельному, гуманітарному і політичному сенсі. До речі, і в духовному також. Молюся і роблю все, на що тільки Господь дав мені сил, аби Православна Церква України, нарешті, здобула Томос про автокефалію», — зауважив він.

Президент нагадав, що на минулій Ялтинській конференції ніхто про таке навіть мріяти не міг і це було би досі неможливим без Божої допомоги й рішучих зусиль всього українського суспільства. «А зараз подивіться на істерію, яку ми бачимо з Москви, при чому скрізь — починаючи від московських каналів і закінчуючи абсолютно нецерковними висловлюваннями їхніх церковних ієрархів», — додав Петро Порошенко.

«Дуже важливо, що ми вже отримали низку дуже позитивних сигналів від Вселенського Патріархату, і вони надихають. Питання Томосу, хочу окремо наголосити, виходить далеко за межі церковного життя. Бо Єдина помісна Церква — це не є загроза конфлікту, як дехто хотів би прагнути цього. Ні, ми цього не допустимо», — зазначив Глава держави.

Президент наголосив: «Єдина помісна православна соборна Церква — запорука суспільної злагоди, єдності нашої держави. Це — гарантія нашої духовної незалежності від Москви, на жаль, яка й досі перебуває в полоні хибного уявлення, що ніби тут, у нас, її канонічна територія. Вересневий Синаксис, збори архієреїв Вселенського Патріархату, начисто розвіяв ці хибні ілюзії Москви».

Петро Порошенко підкреслив, що питання Томосу виходить далеко за межі України. «Тут ще одна важлива характеристика. Тут розсипається, мов картковий будиночок, концепція третього Риму як найдавнішої заявки Москви на світову гегемонію в сфері релігії. Тут, у нас, вирішується і майбутнє світового православ’я. Його з росіянами ми теж розуміємо по-різному. І це ще одна з причин, чому нам не по дорозі. Нам з росіянами не по дорозі», — наголосив Петро Порошенко.

Президент додав: «У них церква — так звана «скрепа» авторитарного режиму. А ми як найбільша православна країна Європи продемонструємо, як органічно в одному національному організмі уживаються християнство східного обряду і демократія».

Джерело

 

Днями очікується видача десятимільйонного українського біометричного паспорта, і це відповідь усім, хто намагався применшити значення безвізу — Президент

Президент Петро Порошенко зауважив, що українці руйнують бар’єри з європейськими сусідами, чому суттєво сприяють реалізація Угоди про асоціацію з ЄС та запровадження безвізового режиму.

«Днями очікується видача десятимільйонного українського біометричного паспорта. Десять мільйонів людей дали відповідь усім тим, хто намагався применшити значення безвізу, що він нікому не потрібен, хто переконував, що він нецікавий українцям. Але попри цю промовисту цифру я залишаюся при думці, що символічна, політична цінність безвізу набагато перевищує його практично-прикладне значення. Це ми, українці, руйнуємо ті бар’єри, які свого часу звела імперія, залізну завісу між нами та нашими європейськими сусідами», — наголосив Глава держави під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES).

Він також нагадав, що боротьба за підписання Угоди про асоціацію відбувалася у всіх на очах. «Про драматичні перипетії нашої боротьби з Росією уже на полі європейського континенту за ратифікацію цієї Угоди, яка тривала три роки — всі пам’ятають референдум у Нідерландах, всі пам’ятають спроби зриву в європейських парламентах, ви про це дізнаєтеся не зараз, бо я мемуари ще писати не збираюся, принаймні це не скоро буде», — зазначив Президент.

«Але можу твердо сказати, що Росію ми переграли, і вже понад рік, як Угода про асоціацію з ЄС набула чинності. Вона щодня доводить свою дієвість і правильність. Сьогодні, як на анекдот, можна дивитися на розрахунки вчених Януковича про 150 млрд втрат у зв’язку із запровадженням угоди. Все з точністю до навпаки», — додав Президент. Він наголосив, що частка Євросоюзу в експорті складає 42-43%, стрімко наближаючись до 50%. «Це є вагомий компенсатор тих втрат, які через війну, гібридну агресію, економічну блокаду та закриття ринків спричинила нам РФ», — зазначив він.

Джерело

 

Це ваша роль у побудові нової України, яка успішно долає корупцію — Президент закликав фахівців у сфері права взяти участь у конкурсі суддів до ВАС

Президент Петро Порошенко закликав фахівців у сфері права скористатися останньою можливістю і подати документи для участі у конкурсі суддів до Вищого антикорупційного суду.

«Сьогодні 14 вересня, 15 закінчується термін прийняття документів від кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. Молоді амбітні справжні патріоти і професіонали, хто ще не встиг або не вирішив подавати чи ні, прошу брати участь у конкурсі. Без вас цього не має відбутися. Це ваша роль в побудові нової України. Ваша роль у візії нового майбутнього України як країни, яка успішно долає корупцію», — закликав Глава держави під час виступу в рамках 15-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES).

Він нагадав, що ще рік тому на YES гостро обговорювалося питання про те, чи взагалі буде створено в Україні антикорупційний суд. А вже зараз маємо результат — завтра закінчується конкурс на посади до нього, констатував Петро Порошенко.

«Багато що змінилося за рік з минулої Ялтинської конференції. Але «Наступний рік у Ялті» — залишилося. За рік, що минув, багато хто, напевно, пригадує тодішню нашу дискусію. Це була гостра дискусія. Одним із її результатів, пам’ятаєте, як гостро стояло питання Вищого антикорупційного суду? Чи буде, чи ні він створений?» — запитав Президент.

Джерело

 

Ми не стоїмо на місці — Глава держави про зміни, які відбуваються в Україні

Президент Петро Порошенко констатує, що за останні роки й рік, що минув, в Україні було ухвалено низку важливих реформаторських рішень, які сприятимуть розвитку країни. Зокрема, Закон «Про національну безпеку України».

«Чому це так важливо? Тому, що нарешті він відкриває, створює всю законодавчу базу і відкриває з боку України двері до Північноатлантичного альянсу», — сказав Глава держави під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) і нагадав, що чотири роки тому, коли він був обраний Президентом, на законодавчому рівні офіцерам НАТО було заборонено входити до Генерального штабу та до Міністерства оборони.

Також був прийнятий Закон про кібербезпеку, проведена медична, освітня реформа, революційний реформаторський Закон про приватизацію, нарешті скасований декрет про обмеження валютної свободи, який був підписаний ще 25 років тому. «Тоді це був вимушений крок. І зараз ми з впевненістю дивимося в майбутнє? і тому прийняте це рішення», — констатував Петро Порошенко.

Ще одним щаблем свободи Президент назвав забезпечення вільного руху капіталів, якого було досягнуто завдяки прямому діалогу з бізнесом, «виконуючи побажання бізнесу». На його думку, цей крок є важливим і потрібним в умовах, коли країна має свободу руху людей завдяки безвізовому режиму, руху товарів завдяки поглибленій та всеохоплюючій зоні вільної торгівлі, вільний рух послуг. «Це ознака цивілізованої європейської країни», — переконаний Глава держави.

Нарешті також було ухвалено закони про акціонерні товариства та товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, прийнято президентські пропозиції до Закону про єдине вікно на митниці. «Не треба ходити по всяких чиновниках, бюрократах, а інколи корупціонерах — треба обмежити контакти людини й держави і зробити їх максимально прозорими», — зазначив Петро Порошенко.

Крім того було запроваджено систему електронних державних закупівель, що сприяло не лише посиленню боротьби з корупцією, а й зміцненню позицій України у рейтингу запровадження інновацій.

«Так, ми не стоїмо на місці і піднялися у світовому рейтингу інновацій. ProZorro стало не лише символом антикорупції. Воно побудоване на хмарних технологіях, на відкритому коді, SCRUM-технологіях. Запущено єдиний веб-портал використання публічних коштів з десятками мільйонів документів у форматі відкритих даних. Немає більше бар’єру для того, хто хоче брати участь у цьому процесі. Електронні державні послуги стають, нарешті, символом нашого життя», — наголосив Президент.

Наступним кроком у цьому напрямку Глава держави назвав створення бази Державного земельного кадастру та Реєстру речових прав. «Багато було розмов про blockchain. Розпочато, нарешті, процес переведення на blockchain Державного земельного кадастру, Реєстру речових прав. Національний банк готується до запуску національних електронних грошей», — сказав він.

Також було розпочато реформу системи охорони здоров’я, запроваджено телемедицину на селі, яка допомагає рятувати життя тисяч українських селян, високий динамізм в інноваціях характерний зараз і для української фармацевтики. Впроваджуємо інновації в освіті — школах та університетах, констатував Петро Порошенко.

Джерело

 

Президент: Ініціатива закріплення євроатлантичного курсу в Конституції є наміром попрощатися з Москвою та меседжем західним партнерам, що Україна скористається відкритими дверима

Президент Петро Порошенко під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) наголосив, що ініціатива закріпити європейські та євроатлантичні прагнення в Конституції є сигналом суспільству про твердість зазначених планів, наміром попрощатися з Москвою та меседжем західним партнерам, що Україна скористається відкритими дверима.

Глава держави зауважив, що цьогорічний саміт Україна-НАТО підтвердив євроатлантичну перспективу. «Й ініціатива зафіксувати курс на НАТО в Конституції — це не лише сигнал суспільству про твердість намірів, це не лише намір зайвий раз помахати рукою Москві: «до свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес!». Це меседж і нашим західним партнерам: «Раз ви неодноразово вже нам сказали, що двері відкриті… Ми обов’язково через них зайдемо. І ми обов’язково повернемося у велику родину європейських народів», — наголосив він. Президент окремо відзначив, що на закритому засіданні саміту абсолютно всі керівники країн Альянсу твердо наголосили, що двері НАТО для України відкриті.

Глава держави підкреслив, що не лише Україні потрібні Євросоюз та НАТО. «І ми необхідні їм. Не тільки НАТО дасть нам дієві гарантії нашої безпеки, але й ми з нашою новою армією, яку більшість з вас мала можливість бачити декілька тижнів тому на військовому параді, присвяченому 27-річниці нашої незалежності, істотно зміцнимо східний натівський фланг. І до Альянсу, хочу окремо наголосити, ми прямуємо не з порожніми руками… Ми де-факто пропонуємо цьому оборонному блоку одну із найсильніших армій на континенті. І головне, у нас є унікальний досвід як захищатися і, я відкину дипломатію, як бити російського агресора», — зазначив Президент.

Глава держави підкреслив, що Україна – це величезний потенціал людської сили й віри. «Україна є єврооптимістичною країною з унікальною вірою в Європу. Щодо Євросоюзу, то хочу наголосити, що довершеним і завершеним цей грандіозний історичний проект може стати лише з Україною. Чому? Тому що, дорогі мої, ніякий не Урал, а наш північно-східний кордон і є кордоном сучасної європейської цивілізації. Український кордон — не Урал», — сказав він.

Президент звернув увагу на нещодавні події в Росії, коли поліція лупцювала дітей по всій країні, лідер парламентської фракції бив мітингарів, погрожуючи кожного на мітингу запроторити за ґрати на три роки, а керівник найбільшого силового відомства погрожував зробити «соковиту відбивну» з одного із лідерів опозиції.

«Глибинні політико-культурні відмінності — це теж причина, чому нам треба остаточно розмежуватися з імперією, вийти зі сфери російського впливу. В цьому історичному процесі ми відстаємо від наших сусідів. Ми ще не повною мірою і не у всіх сферах покінчили зі своїм постколоніальним статусом. Остаточною перемогою у цій боротьбі стане наш вступ до Євросоюзу та НАТО», — зазначив Глава держави. Він додав, що не є романтиком і чітко розуміє, що було б великою помилкою зараз називати дату її виконання і досягнення.

«Війна та спротив сил старого внесли часові корективи в цю нашу стратегію, але не вплинули і не вплинуть на її зміст. Напевно, за останні роки влада зробила чимало тактичних прорахунків. І за це на мені особисто лежить частина відповідальності. Але я точно знаю, що ми нічим не схибили й не погрішили у питаннях стратегії. Стратегія — правильна і безальтернативна. І зробити нам всім разом треба набагато більше, ніж зроблено», — наголосив Президент.

Джерело

 

Президент: Ініціатива закріплення євроатлантичного курсу в Конституції є наміром попрощатися з Москвою та меседжем західним партнерам, що Україна скористається відкритими дверима

Президент Петро Порошенко під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) наголосив, що ініціатива закріпити європейські та євроатлантичні прагнення в Конституції є сигналом суспільству про твердість зазначених планів, наміром попрощатися з Москвою та меседжем західним партнерам, що Україна скористається відкритими дверима.

Глава держави зауважив, що цьогорічний саміт Україна-НАТО підтвердив євроатлантичну перспективу. «Й ініціатива зафіксувати курс на НАТО в Конституції — це не лише сигнал суспільству про твердість намірів, це не лише намір зайвий раз помахати рукою Москві: «до свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес!». Це меседж і нашим західним партнерам: «Раз ви неодноразово вже нам сказали, що двері відкриті… Ми обов’язково через них зайдемо. І ми обов’язково повернемося у велику родину європейських народів», — наголосив він. Президент окремо відзначив, що на закритому засіданні саміту абсолютно всі керівники країн Альянсу твердо наголосили, що двері НАТО для України відкриті.

Глава держави підкреслив, що не лише Україні потрібні Євросоюз та НАТО. «І ми необхідні їм. Не тільки НАТО дасть нам дієві гарантії нашої безпеки, але й ми з нашою новою армією, яку більшість з вас мала можливість бачити декілька тижнів тому на військовому параді, присвяченому 27-річниці нашої незалежності, істотно зміцнимо східний натівський фланг. І до Альянсу, хочу окремо наголосити, ми прямуємо не з порожніми руками… Ми де-факто пропонуємо цьому оборонному блоку одну із найсильніших армій на континенті. І головне, у нас є унікальний досвід як захищатися і, я відкину дипломатію, як бити російського агресора», — зазначив Президент.

Глава держави підкреслив, що Україна – це величезний потенціал людської сили й віри. «Україна є єврооптимістичною країною з унікальною вірою в Європу. Щодо Євросоюзу, то хочу наголосити, що довершеним і завершеним цей грандіозний історичний проект може стати лише з Україною. Чому? Тому що, дорогі мої, ніякий не Урал, а наш північно-східний кордон і є кордоном сучасної європейської цивілізації. Український кордон — не Урал», — сказав він.

Президент звернув увагу на нещодавні події в Росії, коли поліція лупцювала дітей по всій країні, лідер парламентської фракції бив мітингарів, погрожуючи кожного на мітингу запроторити за ґрати на три роки, а керівник найбільшого силового відомства погрожував зробити «соковиту відбивну» з одного із лідерів опозиції.

«Глибинні політико-культурні відмінності — це теж причина, чому нам треба остаточно розмежуватися з імперією, вийти зі сфери російського впливу. В цьому історичному процесі ми відстаємо від наших сусідів. Ми ще не повною мірою і не у всіх сферах покінчили зі своїм постколоніальним статусом. Остаточною перемогою у цій боротьбі стане наш вступ до Євросоюзу та НАТО», — зазначив Глава держави. Він додав, що не є романтиком і чітко розуміє, що було б великою помилкою зараз називати дату її виконання і досягнення.

«Війна та спротив сил старого внесли часові корективи в цю нашу стратегію, але не вплинули і не вплинуть на її зміст. Напевно, за останні роки влада зробила чимало тактичних прорахунків. І за це на мені особисто лежить частина відповідальності. Але я точно знаю, що ми нічим не схибили й не погрішили у питаннях стратегії. Стратегія — правильна і безальтернативна. І зробити нам всім разом треба набагато більше, ніж зроблено», — наголосив Президент.

Джерело

 

Віримо, що наша наступна зустріч відбудеться у Ялті — Президент

Під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) Президент Петро Порошенко висловив переконання, що форум повернеться у початкове місце проведення — місто Ялту в українському Криму.

«Дякую за те, що ми продовжуємо традицію, яку ми встановили на минулій ялтинській конференції — ми віримо, що наша зустріч наступного року відбудеться в Ялті. Не колись, а наступного року. Ми маємо бути оптимістами», — сказав Глава держави.

Петро Порошенко нагадав, що темою першої зустрічі Ялти 15 років тому була: «Нові кордони Європейського Союзу». «Тоді, 2004 року, Європейський Союз щойно збільшився на десять членів, … вісім з яких – це країни колишнього радянського блоку. І на той момент вже відбулося і розширення НАТО, до якого приєдналися народи Балтії, народи Центральної Європи», — сказав Президент.

«Ми, українці, тим вікном можливостей не скористалися, на жаль. Натомість отримали тривожний дзвінок з Тузли. Отримали, але не почули. Не почули з усіма негативними наслідками. І один з них — це те, що ялтинський форум, ялтинську конференцію ми проводимо не в Ялті, а в Києві… Але твердо віримо — наступного року в Ялті. З впевненістю і надією, що на Південний берег Криму ми з вами обов’язково повернемося», — ще раз наголосив Глава держави.

Президент подякував організаторам щорічної зустрічі та учасникам YES за стратегічне бачення майбутнього, яке сьогодні обговорюватиметься, і зазначив, що у своєму виступі також хотів би зосередитися на питаннях стратегії. «Стратегії, якій би були підпорядковані усі наші кроки протягом останніх чотирьох років, і яка точно зорієнтована на майбутнє. Майбутнє, яким ми хочемо створити це майбутнє — майбутню кращу Україну і передати тому новому поколінню», — підкреслив він.

«Ми з вами зібралися в такій компанії для того, щоб обговорити стратегічні цілі, які стоять перед Україною як частиною спільноти демократичних держав світу в умовах російської агресії проти нашої держави, в умовах гібридної атаки не тільки на Україну – гібридна атака здійснюється на Євросоюз, гібридна атака здійснюється на Сполучені Штати», — додав Глава держави.

Він зазначив, що в умовах сплеску правого та лівого популізму, в умовах тих змін і трансформацій, які відбуваються з Євросоюзом та НАТО, Україна слідкує за цими процесами.

«Коли із зацікавленням, а коли із занепокоєнням спостерігаємо за цими процесами. Але я хотів би окремо наголосити: і у мене як Президента, і у моєї команди, і в України немає жодного сумніву у здатності ЄС та Північноатлантичного альянсу долати внутрішні кризи і виходити з них сильнішими. У мене не було в цьому сумніву в 2016 році, коли всі говорили, що в наслідок виборів єдність ЄС буде зруйновано, в мене не було сумнівів в 2017 році, коли всі говорили про небезпеку приходу популістів до влади в ЄС. Хотів би твердо наголосити: в мене немає жодного сумніву і зараз», — резюмував Петро Порошенко.

Джерело

 

Президент: У світі приходить тверезе розуміння, що Росія є не лише українською проблемою, а загрозою для всього демократичного світу

«Надзвичайно важливо, що санкції проти Москви тепер пов’язані не лише з Україною. Це означає, що в світі приходить тверезе розуміння, що Росія — не лише наша проблема. Що Росія є загрозою для усього цивілізованого світу і демократичного світу, яка хоче скористатися принципами і правилами дипломатії, щоб досягти цілей гібридної війни», — заявив Президент Петро Порошенко під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES).

Глава держави додав, що політики, які закликають до зняття санкцій, діють не тільки проти України, а й проти всієї трансатлантичної спільноти.

«Російське втручання у виборчі процеси — це не суто українська проблема, як це було років двадцять тому. Хрестовий похід Кремля проти демократії, проти свободи набув характеру світової гібридної війни. Дуже добре, що ми зараз координуємо свої зусилля із західними партнерами для вироблення надійного механізму попередження стороннього втручання у виборчий процес», — зазначив Президент. Він процитував слова Джареда Коена про те, що найкращий спосіб захистити Вільний Світ — це захисти Україну.

«Минулої суботи уряд Данії представив план протидії російському втручанню у виборчий процес. Президент Макрон прямо заявив, що Путін хоче розвалити Євросоюз. Президент Трамп підписав позавчора указ, що дозволяє застосовувати санкцій проти іноземців за втручання у виборчий процес», — нагадав Глава держави.

Президент зауважив, що постійно необхідно звіряти годинники з тим, що впроваджено у відповідь на втручання у вибори чи на хімічну атаку в Солсбері.

Джерело

 

Ми твердо стали на шлях європейської та євроатлантичної інтеграції — Глава держави

Президент Петро Порошенко наголошує, що Україна впевнено рухається у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції.

«Ми твердо стали на шлях європейської та євроатлантичної інтеграції. І провідні зорі, які світять нам в дорозі — це зірки прапору Європейського Союзу. А компас України — це той, що намальований на емблемі НАТО. А з радянського минулого та російських народних казок ми дуже добре пам’ятаємо, як небезпечно озиратися назад», — сказав Глава держави під час виступу на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві.

Петро Порошенко нагадав, що у роки початку ялтинських зустрічей Україна не мала чіткої позиції щодо цього напрямку. «П’ятнадцять років тому, коли друзі України вперше зібралися в Ялті, ми всі ще блукали лабіринтами багатовекторності, а нашу європейську та євроатлантичну перспективу здатні були бачити лише дуже-дуже далекозорі й дуже оптимістичні стратеги», — констатував він.

Згадав Глава держави і форум 2013 року, коли українці відчайдушно боролися за підписання Угоди про асоціацію, не уявляючи наскільки міцно тодішнє керівництво держави пов’язане московськими мотузками. «Ми до останнього не втрачали віру, не розуміли, що це було неможливо. Ми не змогли тоді запобігти найгіршому сценарію. А нав’язана Україні позаблоковість з точки зору забезпечення національної безпеки виявилася знаряддям ще більш нікчемним, ніж пріснопам’ятний Будапештський меморандум», — сказав Петро Порошенко.

«До речі, ми пригадуємо не лише Будапешт, але й Бухарест. З одного боку, саміт НАТО 2008 року ухвалив надзвичайно важливе для нас рішення, що двері Альянсу для України і для Грузії відкриті. А з іншого — Україні та Грузії, ми маємо відверто про це казати, не запропонували тоді план дій щодо членства», — додав Президент. Таку ситуацію він назвав «умиротворенням потенційного агресора», яке Росія сприйняла не як умиротворення, а як слабкість Заходу, як карт-бланш до застосування сили до будь-якого сусіда. «І того ж року, буквально через декілька тижнів після саміту, напала на Грузію. І для всіх тверезо мислячих політиків та експертів вже тоді мала стати очевидною і смертельна загроза для України», — підкреслив Петро Порошенко.

«Часом здавалось, що все було вирішено за нас і без нас. Україну віддали назад в імперію. Перетворили в колонію, і без нас розширився Європейський Союз. З іншого боку – формувався «русский мир», «російський світ», в лещата якого пхали Україну. І такою мала бути реальність поділеного континенту», — також зауважив він.

Але українці не змирилися з таким сценарієм і відстояли своє прагнення бути ближчими з ЄС, зазначив Президент. «Як сказано в Біблії, «дух дихає там, де хоче». І європейський дух, дух демократії, дух свободи охопив Україну, насамперед молодь, нове покоління, яка першою вийшла на Євромайдан. І історія твориться не там, де все вже вирішено політиками, а там де воля людей ламає часом плани політиків. І дерево історії проростає через накатаний асфальт. Саме так відбулося в нашій державі, в Україні в 2014 році», — констатував Глава держави.

Джерело

 

Президент закликав українських політиків не руйнувати країну популізмом і тверезо оцінювати складність українських викликів та загроз

Президент Петро Порошенко на 15-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) закликав українських політиків не руйнувати країну популізмом, тверезо оцінювати складність українських викликів та загроз.

Глава держави зауважив, що власний досвід навчив його, як важливо дуже обережно і відповідально ставитися до тих обіцянок, які даєш людям. Він нагадав, що вибачився за обіцянку, яку дав понад чотири роки тому і яка породила завищені очікування, що АТО триватиме години, а не місяці.

«Але хотів би, щоб ця історія стала уроком не лише для мене, а й для всіх українських політиків. Закликаю змагатися реальними програмами, а не фантастичними обіцянками про те, що з неба падатиме манна, гори будуть золотими, річки молочними, а береги киселевими. Закликаю не руйнувати країну популізмом, тверезо оцінювати безпрецедентну складність викликів та загроз, які стоять перед Україною», — наголосив Президент.

«Ми зараз з вами прямуємо власним шляхом. З пункту А, який словами українського мислителя минулого століття Миколи Хвильового зветься «Геть від Москви», до пункту Б — «Дайош Європу». Такий дещо незвичний для нас мовний оборот широко вживався в українській мові в двадцяті роки минулого століття», — додав Глава держави.

За його словами, відповісти на всі ризики і загрози маємо шляхом дуже відповідального вибору, коли треба буде обрати не лише президента й новий парламент, але й підтвердити незмінність проєвропейського незалежного державного курсу.

«Не маю жодного сумніву, що це так і станеться, і ми з вами в цьому переконаємося, коли зустрінемося у 2019 та 2020 роках. Свою роль бачу в тому, щоби силою закону і силою переконання не дати жодного шансу тим, хто міг би поставити під сумнів наш власний шлях, шлях нашої незалежності, шлях державотворення, шлях український, шлях європейської та євроатлантичної інтеграції», — зауважив Президент.

Джерело

Поділитися:

Петро Порошенко відкриє своєю промовою щорічну зустріч Ялтинської Європейської Стратегії YES

14 вересня 2018 року пленарні засідання 15-ї Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) розпочнуться виступом Президента України Петра Порошенка. Дискусію учасників конференції з Президентом України модеруватиме президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас.

15-а Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) – «Майбутнє покоління всього» – відбудеться 13-15 вересня 2018 року в Києві. У роботі конференції, організованої міжнародним форумом YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, візьмуть участь понад 400 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів та експертів із 28 країн світу.

Перший день конференції розпочнеться з обговорення «комплексної картини» майбутнього та її бачення різними експертами. Пленарні засідання продовжаться обговоренням майбутнього демократії в епоху дезінформації та втручання у вибори, майбутнього США й Європи, впливу нових торгових воєн на майбутнє світової економіки, а також майбутнього НАТО. Особливу увагу буде приділено перспективам технологій блокчейн. Завершальна панель першого дня буде присвячена докладному обговоренню питання створення цифрового суспільства з Президентом Естонії Керсті Кальюлайд.

Серед спікерів першого пленарного дня: Алехандро Альваргонзалес, Помічник Генерального секретаря НАТО з політичних питань і політики безпеки; Тоні Блер, голова правління Інституту Тоні Блера та колишній прем’єр-міністр Великобританії; Мануель Вальс, прем’єр-міністр Франції (2014-2016); Жасмін Грін, директор з науково-дослідної роботи у Jigsaw; Валдіс Домбровскіс, Віце-президент Європейської Комісії з питань євро і соціального діалогу, фінансової стабільності, фінансових послуг та Союзу ринків капіталу; Павло Клімкін, міністр закордонних справ України; Джаред Коен, засновник та виконавчий директор Jigsaw; Реймонд Курцвейл, винахідник, автор, футуролог; Бернар-Анрі Леві, філософ та письменник; Майкл Макфол, Посол США в Російській Федерації (2012-2014), професор Стенфордського університету, старший науковий співробітник Гуверівського інституту; Кондоліза Райс, 66-ий державний секретар США (2005-2009); Андерс Фог Расмуссен, засновник Rasmussen Global, Генеральний секретар НАТО (2009-2014), прем’єр-міністр Данії (2001-2009); Лоуренс Саммерс, професор університету Чарльза В. Еліота Гарвардського університету; Ернандо де Сото, президент Інституту свободи і демократії; Ніл Фергюсон, старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету; Біл Форд, виконавчий директор General Atlantic; Франко Фраттіні, президент Італійської спільноти міжнародних організацій  (SIOI), спеціальний представник діючого голови ОБСЄ з врегулювання придністровського питання, міністр закордонних справ Італії (2008-2011).

Окрім Річарда Хааса, дискусії модеруватимуть Стівен Сакур, ведучий програми HARD Talk на BBC; Джиліан Тетт, шеф-редактор американського видання газети Financial Times; Фарід Закарія, ведучий програми «Fareed Zakaria GPS» на каналі CNN.

Джерело

 

15-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) буде присвячена майбутньому та підготовці до прийдешніх критичних змін

15-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) «Майбутнє покоління всього» відбудеться в Києві 13-15 вересня 2018 року. Понад 400 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів та експертів із 28 країн візьмуть участь у конференції, організованій міжнародним форумом YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука.

Дискусії фокусуватимуться на майбутньому – на вирішальних змінах, які матимуть значний вплив на всі аспекти життя. Якими будуть завтрашні загрози суспільству, економіці та політиці? Які глобальні виклики чекають на нас? Яке майбутнє Сполучених Штатів, ЄС, НАТО, Російської Федерації? Як захистити демократію від маніпуляцій іззовні та як протидіяти дезінформації?

Особливу увагу буде приділено наслідкам новітніх загроз для України. Також у фокусі – виклики, із якими стикається Україна на шляху свого розвитку, зокрема обговорення торкнуться майбутніх президентських та парламентських виборів.

Серед доповідачів – провідні світові лідери, футурологи, історики, політики, інвестори, експерти з питань безпеки та медіа. Доповідачі та учасники форуму разом шукатимуть відповіді в різних форматах дискусій.

Віктор Пінчук, засновник і член наглядової ради Ялтинської Європейської Стратегії зазначив: «Майбутнє не жаліє тих, хто про нього не думає. Тому на нашій конференції в цьому році ми зосередимося на майбутньому. Ми повинні аналізувати наступне покоління всього – і можливостей, і загроз».

Александр Квасьнєвський, голова наглядової ради Ялтинської Європейської Стратегії, президент Польщі (1995-2005) зауважив: «Київ – чудове місце для розмови про майбутнє. Україна перша зустрічає багато викликів, які стоять перед Європою, а її відкритість глобальному світові та відданість європейським цінностям можуть перетворити її на форпост європейської спільноти. Наш обов’язок перед наступним поколінням українців – допомогти їм підготуватися до успішного європейського майбутнього в мінливому світі. Ця місія є основою цінностей YES».

15-та Щорічна зустріч YES проходитиме в Мистецькому Арсеналі.

Джерело

 

Під час 15-ї Щорічної зустрічі YES відбудуться Форум регіональних державних службовців та Форум молодих лідерів

Понад 100 представників місцевих органів виконавчої влади, депутатів місцевих рад та громадських активістів, а також понад 100 студентів та молодих лідерів із усіх регіонів України візьмуть участь у Форумі регіональних державних службовців та Форумі молодих лідерів під час 15-ї Щорічної зустрічі YES, яка відбуватиметься у Києві з 13 по 15 вересня 2018 року.

15-а Щорічна зустріч YES надасть можливість понад 200 українським агентам змін перейняти знання світових лідерів та розширити свою професійну мережу контактів. Це є ще одним внеском YES в інтеграцію України в світ та допомогою молодим українцям, які працюють на розбудову нової України.

Форум регіональних державних службовців – спільний проект YES та Української Школи Політичних Студій (УШПС). Його учасники матимуть можливість обговорити головні виклики, що стоять перед світом, а також взаємодію України з її партнерами. Вони перейматимуть досвід у провідних міжнародних та українських політиків, експертів, бізнесменів і державних діячів. До Форуму долучаться регіональні державні службовці, громадські діячі та учасники національного телепроекту «Нові лідери», які були відібрані на основі всеукраїнського конкурсу.

Україна – держава, що динамічно розвивається, тому молодим лідерам необхідно інвестувати свою енергію, компетентність та бажання до змін у побудову кращого майбутнього. Регіональні політики, державні службовці та активісти з регіонів країни відіграють одну з найважливіших ролей в цьому процесі, імплементуючи важливі основоположні реформи для децентралізації управління. Участь молодих регіональних лідерів у роботі YES дозволить їм отримати прямий доступ до міжнародного досвіду, а також допоможе розширити горизонти та вибудувати широку мережу ділових контактів. Ця ініціатива також покликана зробити внесок до успіху реформи децентралізації в Україні, поглиблення євроінтеграційних процесів та підвищення рівня взаємодії між різними регіонами країни.

Також паралельно із пленарними сесіями 15-ї Щорічної зустрічі YES буде проведено Форум молодих лідерів. З 2012 року YES щороку запрошує 100 студентів та молодих професіоналів, у тому числі випускників стипендіальних програм Фонду Віктора Пінчука «Завтра.UA» та «Всесвітні студії», взяти участь у Форумі, аби надихнути найрозумнішу та найактивнішу молодь України. Програма Форуму передбачає зустрічі молодих лідерів зі спікерами та гостями конференції, обговорення дискусійних панелей, що відбуватимуться в рамках пленарних сесій. За час проведення Форумів молодих лідерів під час Щорічних зустрічей YES в його роботі взяли участь 600 найкращих українських студентів та молодих лідерів.

Джерело

Поділитися:

Залізниці України і держав ЄС створюють єдине кільце країн Східної Європи і Балтії

5 вересня 2018 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян перебуває із візитом у м. Криниця-Здруй (Республіка Польща).

В рамках візиту Володимир Омелян взяв участь у XXVIII Економічному форумі та у конференції «Європа Карпат».

У панельній дискусії щодо перспектив Карпатського регіону, а також транспортного майбутнього Європи загалом, також взяли участь: Міністр інфраструктури Республіки Польща Анджей Адамчик, Міністр комунікацій та транспорту Республіки Литва Рокас Масюліс, Міністр транспорту, будівництва та регіонального розвитку Словацької Республіки Арпад Ершек, Міністр транспорту Чеської Республіки Дан Ток, Міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

У своєму виступі Володимир Омелян наголосив, що інфраструктура – це завжди про майбутнє: «Надзвичайно важливо, що сьогодні ми разом із європейськими колегами обговорюємо спільні проекти в інфраструктурі. Швидке та ефективне транспортне сполучення міцно з’єднує Європу сьогодні, спільні великі інфраструктурні проекти єднатимуть і в майбутньому. Україна, безперечно, є наріжним каменем європейського руху: в прямому і в переносному значенні».

За словами Міністра інфраструктури України, з початком російської агресії на Сході України, наша держава переорієнтувала трафік вантажів та пасажирів зі східного напрямку на західний, до країн ЄС: «Український вектор дивиться чітко на Захід. У 2015 році у нас з’явилась ідея нового транспортного коридору, який з’єднає Україну, українські порти Чорного моря з ЄС, і ми почали втілювати цю ідею у 2016 році. Ми сподіваємось закінчити всі роботи по новому транспортному коридору, який з’єднає Польщу з Україною та Балтійське море із Чорним морем, до 2020 року».

«Сполучення із ЄС – це не тільки автобани, але і залізниця. У 2016 народилась геніальна ідея запровадити пряме залізничне сполучення між Україною і Польщею, між Києвом, Львовом та Перемишлем. І ми це втілили. Цього року, я сподіваюсь, ми запустимо нове пряме сполучення Мукачево – Будапешт. Він вже майже готовий до запуску, він буде надзвичайно успішний і матиме попит на ринку. Також 28 вересня ми запускаємо пряме сполучення Києва із Мінськом, Ригою та Вільнюсом», – наголосив Володимир Омелян, – «Залізниці України і держав ЄС створюють єдине кільце країн Східної Європи і Балтії. Вірю, що велике об’єднання країн Європи і Балтії залізничним сполученням відбудеться вже в найближчі роки. Все починається з Via Carpatia і веде далі до всього світу».

По завершенню панельної дискусії відбулася церемонія підписання Спільної заяви міністрів щодо великих інфраструктурних проектів у регіоні Центрально-Східної Європи.

Джерело

Поділитися:

Майже 160 школярів запропонували ідеї розвитку людства та Космосу на конкурсі науково-дослідних робіт у Дніпрі

Майже 160 учнів з 8 регіонів України представили освітні проекти та доповіді на XVI Всеукраїнській конференції-конкурсі науково-дослідних робіт серед школярів “Зоряний шлях”, який наприкінці квітня пройшов у Дніпрі. Учасники конкурсу розказали про можливі варіанти розвитку людства, освоєння Космосу та необхідні для цього ресурси.

“Технічні об’єкти, які розробляли і досліджували юні науковці, стали масштабнішими. Тепер це вже не просто макети або елементарні пристрої, а оснащена датчиками робототехніка із програмою поведінки і реакцією на зовнішній світ. Крім того, під час конкурсу ми з’ясували, що школярі сприймають Сонячну систему та Галактику як рідний дім, − вони добре їх знають, бачать напрямки подальшого вивчення, піклуються про їхнє безпечне використання”, – розповів генеральний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді Олексій Кулик.

Він також додав, що технічні проекти учнів інтегрували в інші наукові галузі на кшталт біології, ботаніки, філософії або літератури. Приміром, учень, який аналізував природне космічне явище, використовуючи знання з фізики, згодом переходив до філософського сприйняття об’єкту дослідження. Деякі учасники додавали до презентацій власні вірші або короткі алегоричні оповідання щодо теми дослідження.

Організаторами конкурсу стали Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. Макарова та Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара. Додатково вони провели для школярів екскурсії містом та освітні семінари.

Нагадаємо, що учні Дитячої інженерної академії представили 8 розробок на фестивалі STEM-освіти в Києві

Джерело

Поділитися:

У Запоріжжі Марина Порошенко відкрила конференцію з розвитку інклюзивної освіти (фото)

3 квітня дружина Президента України Марина Порошенко здійснила робочу поїздку до Запорізької області. Перша леді відкрила Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Досвід та перспективи розвитку інклюзивної освіти в Україні: регіональний аспект», в якій взяли участь майже 500 освітян зі всієї країни.

Також серед учасників конференції – педагоги Кіровоградської, Чернівецької та Херсонської областей, які у Запоріжжі проходять триденний тренінг Благодійного Фонду Порошенка з питань організації роботи Інклюзивно-ресурсних центрів. Такі тренінги вже пройшли педагоги з дев’яти регіонів України, і до листопада 2018 року заплановано охопити всю Україну.

Звертаючись до освітян та науковців Марина Порошенко зазначила, що сьогодні успішно проводиться реформа освіти, створюючи новий освітній простір рівних можливостей для всіх дітей України без винятку. І одним із етапів цієї реформи є створення мережі Інклюзивно-ресурсних центрів.

Дружина Президента наголосила, що «для ефективної роботи Інклюзивно-ресурсні центри будуть використовувати сучасні міжнародні тести для оцінки навчальних здібностей дітей. Це сприятиме запровадженню більш нових та прогресивних підходів у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами».

Окрім того, у ході всеукраїнської конференції відбулася презентація автоматизованої системи підтримки діяльності Інклюзивно-ресурсних центрів. За словами Марини Порошенко, «однією з переваг цієї електронної програми є можливість вести реєстр дітей, які перебувають на обліку ІРЦ, реєстр фахівців та інклюзивних навчальних закладів України. І дуже важливо, що все це об’єднано єдиною електронною програмою «Державна система освіти» (ДСО)».

Освітяни переконані, що автоматизована інформаційна система підтримки діяльності Інклюзивно-ресурсних центрів дозволить підвищити якість освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами та сприятиме ефективному використанню державної субвенції на підтримку таких учнів – за принципом «гроші за дитиною».

Оскільки з 2016 року у Запорізькій області реалізується пілотний проект Благодійного Фонду Порошенка та Міністерства освіти і науки, місцеві фахівці презентували учасникам конференції монографію «Розвиток інклюзивно-освітнього середовища в Запорізькій області: науково-методичний аспект».

У цьому виданні містяться методичні рекомендації для педагогів закладів з інклюзивною формою навчання, науково-теоретичні засади впровадження інклюзивної освіти, а також розглядаються особливості професійної підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Джерело

Поділитися:

Марина Порошенко відкрила Міжнародну конференцію «Інклюзія для всіх: освітня політика та практики» (фото)

Марина Порошенко відкрила дводенну освітню конференцію «Інклюзія для всіх: освітня політика та практики, від народження до зрілого віку». У ній взяли участь майже 200 міжнародних та українських фахівців з інклюзивної освіти та представники органів влади.

У світлі реформи освіти та якісно нового визначення «особливих освітніх потреб» в законах про інклюзивну освіту та «Про освіту» учасники обговорили інклюзію як гарантію реалізації права кожної дитини на якісну освіту.

У вітальному слові Перша леді України, Голова Благодійного Фонду Порошенка пані Марина Порошенко підкреслила, що освіта є визначальним фактором успішності не лише кожної окремої людини, а й національного розвитку держави в цілому.

Пані Марина поділилася з учасниками результатами проекту Благодійного Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації» та наголосила:

«Сьогодні перед нами стоїть надзвичайно важливе і відповідальне завдання – виховати нове покоління українців, для якого інклюзія стане частиною світогляду, інклюзія як новий погляд на місце «особливої» дитини в суспільстві».

У ході конференції учасники зосередили увагу на додаткових можливостях в освітньому просторі дітей з особливими освітніми потребами. Також обговорили кращі приклади державної політики в сфері інклюзивної освіти країн-членів Європейського Союзу, прогресивні підходи залучення місцевих громад до втілення інклюзії в освіті.

Джерело

Поділитися:

Реформування України на тлі військового конфлікту потребує величезних внутрішніх ресурсів і підтримки з боку ЄС

Активне реформування України на тлі тривалого військового конфлікту потребує величезних внутрішніх ресурсів і підтримки з боку ЄС. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час конференції «Українські реформи: стратегія, досягнення і помилки» у Відні.

Під час свого виступу вона наголосила на тому, що за кілька років на тлі війни Україна змогла досягнути таких результатів у реформах, на які інші європейські держави витрачали значно більше часу. Так, Україна змогла досягти значного прогресу в оздоровленні фінансової та банківської системи, зменшенні енергетичної залежності, прозорості державних закупівель, сфері боротьби з корупцією. Нещодавно були ухвалені медична, пенсійна та освітня реформи, триває процес децентралізації, судова реформа, активніше почали впроваджуватися засади політики гендерної рівності.

Україна покращила свою позицію у міжнародних рейтингах, зокрема, в рейтингу Світового банку щодо простоти  ведення бізнесу. Держава стає більш привабливою для іноземних інвесторів, зростає довіра бізнесу до влади. Цьому сприяють запровадження автоматичного повернення ПДВ,  прозорих правил приватизації, відкриті реєстри.

Окремо Іванна Климпуш-Цинцадзе зупинилася на заходах із дерегуляції, зазначивши, що вони привели до скорочення кількості дозвільних документів на 40%, видів ліцензованої діяльності – на 46%, необхідних сертифікатів – на 90%. Водночас Віце-прем’єр-міністр наголосила, що залишається багато стандартів і процедур, запроваджених ще за радянських часів, які поступово будуть змінені.

Рішення про зону вільної торгівлі з ЄС дає свої плоди, і наразі Євросоюз є головним торговельним партнером України з часткою 41% товарообігу, що зріс за 8 місяців 2017 року на 25%.

Віце-прем’єр-міністр наголосила на тому, що Україна залишається прихильною до політичного та дипломатичного врегулювання конфлікту на Сході шляхом реалізації Мінських угод. «Ми робимо усе можливе задля виконання Мінських домовленостей. Але з боку Росії не бачимо і мінімальних дій задля цього. Російська Федерація блокує, навіть, обмін полоненими та незаконно утримуваними», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона підкреслила, що саме Угода про асоціацію виявилася реальною дорожньою картою українських реформ. За словами Віце-прем’єра, реалізація Угоди стає історією успіху сучасної України, але активне реформування на тлі тривалого військового конфлікту потребує величезних фінансових та людських ресурсів.

«Ми стабілізували країну і відновили економічне зростання. Ми робимо безпрецедентно багато. Але нам ще більше треба зробити,  тому ми потребуємо підтримки з боку європейських  партнерів. Відданість  демократичним цінностям з боку ЄС має ключове значення для українців, які теж обрали цей шлях. У той же час деякі країни нехтують цими цінностями задля задоволення короткочасних економічних інтересів», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Директор Дипломатичної академії Відня Еміль Брікс заявив, що зовнішня політика Австрії спрямована на подальшу підтримку реформ в Україні. Він підкреслив, що дуже влучною є характеристика змін в Україні, яку дав Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, який сказав, що Україна зробила за останні три роки більше, ніж за попередні 20.

Модератор дискусії, багаторічний голова правління Райфайзен банку Герберт Степіч зазначив: «Ніхто не знає, як колосально багато робить Україна. Ще зберігається певний шлейф «радянського маркетингу». Україні потрібно більше розказувати про свої успіхи».

Коментуючи результати конференції, Іванна Климпуш-Цинцадзе привітала високу зацікавленість австрійських бізнесменів, дипломатів і аналітиків у тому, які зміни відбуваються в Україні, та подякувала Посольству України в Австрії за організацію цього заходу, який став щорічним.

У конференції, що відбулася в дипломатичній академії Відня, взяли участь австрійські дипломати та бізнесмени, представники України, зокрема, заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, Посол України в Австрії Олександр Щерба, заступник голови НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко та екс-заступник Міністра фінансів Олена Макєєва.

Джерело

Поділитися:

Президент привітав компанію McKinsey з 15-річчям діяльності в Україні (фото)

Президент Петро Порошенко привітав компанію McKinsey & Company з 15-річчям діяльності в Україні та представив основні досягнення України на шляху реформ під час виступу на конференції «Посилення потенціалу зростання України: перспективи майбутнього покоління», яка була організована компанією з цієї нагоди.

Петро Порошенко відзначив досягнення макроекономічної стабільності та тенденцію до зростання: за 6 місяців 2017 року реальний ВВП збільшився на 2,5%; інфляція становила лише 10,2% за 9 місяців 2017 року; будівництво збільшується на 25,4% за 8 місяців 2017 року. Крім того, міжнародна торгівля зросла на 25% товарообігу за 9 місяців поточного року, з ЄС – на 31%; відбулось зростання роздрібної торгівлі за 9 місяців 2017 року і становить 8,8%; зростання капітальних вкладень за 6 місяців 2017 року становить 22,5%.

За словами Президента, міжнародні резерви Національного банку в жовтні 2017 року складали майже 18,5 млрд доларів США.

«Прогноз оптимістичний. Очікується, що ріст ВВП досягне 2% в 2017 році та 3,2% у 2018 році за прогнозом МВФ. Це також супроводжується відновленням довіри споживачів та інвесторів і поступовим відновленням фінансового сектора», – зауважив Президент.

Глава держави також підкреслив, що значно поліпшилася ситуація у питанні енергетичної безпеки України.

«У листопаді буде 2 роки, як ми не купуємо російський газ. Ми прийняли цілий ряд нових Законів у сфері енергетики для реформування енергетичних ринків та перебудували її відповідно до європейських стандартів, включаючи важливі Закони в сфері енергоефективності», – сказав Петро Порошенко.

Крім того, Урядовою енергетичною стратегією України на період до 2035 року передбачається двократне зниження рівня енергоємності національної економіки, енергетична безпека, перехід до енергоефективного споживання із впровадженням інноваційних технологій відповідно до практики ЄС.

Президент окреслив найближчі пріоритети для продовження реформ в Україні. Він наголосив, що судова реформа повинна довершити всю систему боротьби з корупцією. За словами Глави держави, із впровадженням пенсійної реформи представлено нову систему, яка дозволить людям отримувати справедливу пенсію. Президент також наголосив на важливості проведення медичної реформи, яка, в тому числі, дозволить підвищити рівень та покращити якість медичних послуг на селі.

Глава держави підкреслив, що влада готова відновити приватизацію.

Петро Порошенко також зауважив, що бізнес-структури визнають зусилля української влади із впровадження реформ. За його словами, нещодавнє дослідження, проведене Institutional Investor із опитуванням менеджерів інвестиційних компаній, показало, що Україна є першою у списку подорожей протягом наступних 12 місяців для поточних та потенційних інвесторів.

Крім того, міжнародне рейтингове агентство Moody’s покращує свій прогноз щодо України зі стабільного до позитивного, посилаючись на «досягнення України в проведенні структурних реформ».

В обговоренні майбутнього України взяли участь посли іноземних країн, члени українського уряду, представники міжнародних фінансових організацій, керівники міжнародних компаній, інші партнери, клієнти та друзі компанії McKinsey.

Джерело

Поділитися:

«TIM 2017: Telecom, IT, Media» – представники ринку обговорили шляхи розвитку галузі (фото)

2 листопада відбулась конференція «TIM 2017: Telecom, IT, Media», яка об’єднала фахівців інформаційних технологій, телекомунікаційної, медіасфери та інших галузей ринку комунікацій.

Конференція стала майданчиком для обговорення представниками різних сегментів телекомунікаційного ринку проблемних питань, планів, перспектив розвитку тощо.

Окрема сесія заходу була присвячена змінам, які чекають на ринок медіа найближчі роки. Представники медіагруп поділилися своїм баченням щодо тенденцій розвитку галузі, розповіли про тарифну політику і ціни, за якими у 2018 році продаватимуть свої канали провайдерам програмної послуги, і загалом про майбутнє ринку платного телебачення.

Одним із ключових питань обговорення стало запровадження медіагрупами кодування супутникового сигналу телепрограм, яке, як очікується, має відбутися у травні наступного року.

За словами відповідального секретаря Національної ради Олександра Ільяшенка, наріжним каменем при розгляді цього питання регуляторним органом стане можливий вплив на інформаційну безпеку в країні й можливість отримання доступу до вітчизняних каналів жителями Криму, Донецької і Луганської областей. Національна рада не може заборонити чи зобов’язати кодувати сигнал, сказав Олександр Ільяшенко, однак розгляне питання можливості внесення кодування сигналу до плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору України. «Наше завдання – створювати на ринку умови, щоб він міг і розвиватися, і заробляти», – сказав він.

Учасників заходу цікавили також терміни вимкнення аналогового сигналу і шляхи розвитку ринку після цієї дати. Поки визначена постановою Кабінету Міністрів України дата 30 березня 2018 року, на думку відповідального секретаря Національної ради, є цілком реальною, тож регулятор виконує своє завдання із розробки плану поетапного відключення аналогового сигналу.

Під час сесії, присвяченій діяльності провайдерів програмної послуги, йшлося про можливість створення електронних кабінетів, що, на думку представників індустрії, мало б спростити процес комунікацій із державними органами, у тому числі й Національною радою. В обговоренні цього питання взяли участь члени Національної ради Валентин Коваль і Олег Черниш.

Валентин Коваль, зокрема повідомив, що певні елементи електронного кабінету вже існують. Нині в Національній раді створюється спеціальна платформа для подання інформації про прозорість медіавласності, яка у січні – березні наступного року працюватиме у тестовому режимі. «Таким чином, певний функціонал для створення електронних кабінетів закладено», – зазначив він. Водночас відкритим залишається питання, як можна буде адаптувати систему регулятора до систем інших органів.

Олег Черниш зі свого боку зауважив, що для того, щоб функціонували електронні кабінети, необхідно вносити зміни до законодавства, щоб уникнути потреби дублювання документів у паперовому вигляді. Загалом реалізація цього задуму, на його переконання, має полегшити співпрацю регулятора і ліцензіатів.

Джерело

Поділитися:

В умовах російської агресії Уряд підтримує розвиток незалежного медіа-середовища

Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко взяв участь у відкритті Другої медіа-конференції Східного Партнерства «Подолання викликів для незалежних медіа в країнах Східного Партнерства», що організована Європейською Комісією за підтримки українського Уряду. Також у відкритті взяли участь Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі, Міністр закордонних справ Естонської Республіки Свен Міксер, заступник генерального директора Європейської комісії Катаріна Матернова, колишній представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, своє відеоповідомлення надіслав Комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Йоханнес Хан.

В’ячеслав Кириленко від імені Уряду України привітав учасників: «Для України важливо, що такий високоповажний захід відбувається саме в Києві через кілька тижнів після набрання з 1-го вересня чинності Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, котрим закріплює співробітництво Україна – ЄС в питанні підготовки журналістів, посилення незалежності ЗМІ відповідно до європейських стандартів, – сказав В’ячеслав Кириленко. – Попри російську агресію Уряд дбає про розвиток в Україні незалежного медіа середовища, зокрема, становлення суспільного телебачення і радіомовлення, що важливо для розвитку демократії», – наголосив Віце-прем’єр-міністр.

Додамо, у конференції цього року беруть участь близько 350 медіа-фахівців з України, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Республіки Молдова, а також держав-членів ЄС та інших країн. Учасники обговорять труднощі, з якими вони стикаються при реформуванні секторів громадського мовлення, також будуть порушуватись проблеми, пов’язані з дезінформаційними кампаніями.

Джерело

Поділитися:

Володимир Гройсман прибув із робочою поїздкою до Одеської області

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман прибув із робочою поїздкою до Одеської області.  По прильоту він взяв участь в урочистій закладці капсули з нагоди початку будівництва нової злітно-посадкової смуги у Міжнародному аеропорту «Одеса». Після завершення будівельних робіт аеропорт Одеси зможе приймати та відправляти повітряні судна всіх класів.

“Ми знайдемо ресурс, аби протягом 30 місяців одесити отримали нову полосу. Це буде розвивати економіку як регіональну, так і всієї країни”, – сказав Глава Уряду.

Володимир Гройсман в рамках поїздки візьме участь у роботі ІІ Міжнародної транспортної конференції високого рівня «Інтегровані транспортні коридори Європа-Азія». Він підкреслив, що проведення конференції – важливий крок на шляху розвитку транспортного потенціалу України та залучення можливостей України до континентальної системи  переміщення пасажирів та вантажів.

Глава Уряду також проведе переговори з Прем’єр-міністром Республіки Молдова Павлом Філіпом. Тема перемовин – прикордонне співробітництво та реалізація Дорожньої карти співробітництва двох держав.

В рамках поїздки Прем’єр-міністр відкриє новий «АвтоХАБ» в Одеському морському порту та проінспектує хід капітального ремонту ділянки траси М05 Київ-Одеса км 402-409.

Джерело

Поділитися:

Андрій Парубій у ході робочого візиту до Польщі взяв участь у Конференції «Європа Карпат» (фото)

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у ході робочого візиту до Польщі взяв участь у Конференції «Європа Карпат» у м. Криниця Здруй. Вітаючи учасників форуму, Глава Українського парламенту наголосив, що для України європейський вектор – це важливий цивілізаційний вибір.

«Революція Гідності відбувалася під блакитно-жовтими прапорами України і Європейського Союзу, і хлопці йшли під ними на барикади та смерть», зазначив він і додав, що «європейський вибір для України – це дуже філософська і концептуальна лінія, напрямок нашої зовнішньої політики».

За його словами, сьогодні Україна, як і раніше, «дає оптимізм, захищаючи кордони не тільки України, а й всього Європейського простору від наймогутнішої мілітарної сили на континенті – Російської Федерації, Російської імперії і водночас проводячи реформи – дуже складні, непрості, але фундаментальні».

А.Парубій повідомив, що вчора Верховна Рада переважною більшістю підтримала освітню реформу.

Голова Парламенту окреслив найголовніші виклики, які стоять перед Європою, перед Європейським Союзом.

Ключовим викликом А.Парубій назвав безпеку. «Безпека в сучасному світі – це щось набагато більш широке, аніж просто мілітарна. Україна відчула на собі, яким може бути вплив на державу – не тільки мілітарними засобами, а й іншими. Безпека – це і мілітарна, і інформаційна, і енергетична, а також і в багатьох інших сферах суспільного буття і державотворення», – підкреслив він і додав, що без вирішення питань безпеки буде важко обмірковувати і приймати рішення з будь-яких інших питань.

На переконання Голови Верховної Ради, російські танки і російські військові не зайшли б на територію України, якби усі разом дали адекватну відповідь на події в Грузії. Водночас, він наголосив, що Європа змогла об’єднатися, зокрема, в питаннях санкцій – «це важливий позитив».

А.Парубій висловився за необхідність загальної скоординованої системи безпеки, яка має стосуватися всього європейського простору. У цьому контексті він зазначив, що «ключовий Альянс, який може забезпечити безпеку, – це НАТО», і нагадав, що Верховна Рада цієї весни ухвалила важливе рішення про пріоритет для України щодо вступу до НАТО». «Ми дуже розраховуємо, що всі наші партнери і в регіоні, і на всьому просторі Європи зроблять усе можливе, щоб цей стратегічний напрямок був реалізований», – наголосив Голова Парламенту.

Голова Верховної Ради повідомив, що підтримка НАТО в Україні за останні три роки зросла майже в чотири рази, і сьогодні більшість українців підтримують ідею вступу України до НАТО. Він висловився за створення єдиної інформаційної позиції європейського континенту – «це має бути адекватною відповіддю на інформаційну безпеку, бо інформаційна війна, яка системно ведеться Путіним, ведеться не тільки проти України, а й проти Європи, і у великій мірі спрямована на розкол Європи і кризу в Європі».

Торкаючись питання енергетичної безпеки, А.Парубій наголосив, що «Північний потік 2 – це є спосіб впливу Російської Федерації на Україну, спосіб тиску на розкол Європи». На його переконання, необхідно зайняти одну уніфіковану позицію проти реалізації подібних енергетичних проектів, «бо енергетична безпека і енергетичний тиск – це один із ефективних важелів, який РФ традиційно використовувала для тиску і на Україну, і на ЄС».

Підсумовуючи, Голова Українського Парламенту зазначив, що «безпека і адекватна спільна системна відповідь на питання безпеки є ключовим завданням, яке сьогодні стоїть перед усім Європейським Союзом».

Джерело

Поділитися: