Ціль Уряду – перетворити Україну з імпортера на експортера природного газу

Уряд поставив доволі амбітну ціль – зробити Україну енергонезалежною і з імпортера газу перетворити на експортера, щоб стратегічний ресурс, попит на який в Європі буде лише зростати, був українського походження. Про це в ході круглого столу «Інструменти енергонезалежності та промисловий розвиток» заявив Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

За його словами, природний газ в найближчі 10 років залишатиметься найбільшим стратегічним ресурсом як в Європі, так і в України. «Україна – це Європа. Нам притаманні європейські тренди. Тому природний газ для України так само залишиться стратегічним енергетичним ресурсом. Але газ як стратегічний ресурс має бути українським», – наголосив В.Кістіон.

Він зауважив, що Україна перебуває на третьому місці в Європі за обсягами розвіданих запасів газу після Норвегії та Нідерландів. Доведених запасів в Україні – 600 млрд кубометрів. Однак на сьогодні держава видобуває лише 3,5% від доведених запасів.

«На хвилі світових енергетичних трендів ми схвалили Енергетичну стратегію України «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Це програмний документ, який окреслює весь комплекс широкомасштабних реформ в енергетичному секторі держави: від енергоефективності як фундаменту економічного розвитку країни до ефективного управління власним попитом. Прийнята Концепція розвитку газовидобувної галузі, відповідно до якої до 2020 року ми маємо досягнути не менше 27 млрд куб. м щорічного видобутку українського газу. Наша кінцева ціль – міжнародний газовий хаб», – підкреслив Віце-прем’єр-міністр.

Це, на думку Володимира Кістіона, ідеальна перспективна модель газового ринку України, яка відкриває перед державою великі перспективи.

«Розбудова газового хабу – це кропітка довгострокова робота. Досвід країн Європи та США каже, що для створення повноцінного газового хабу потрібно 10-15 років. «Створити чудо» за 2-5 років в Україні неможливо. Але Уряд над цим працює, крок за кроком вирішуючи системні перешкоди, які стоять на заваді відкриття ринку газу», – резюмував Віце-прем’єр-міністр.

Джерело

Поділитися:

Україна почала будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (фото, відео)

Запуск першої в Україні ядерної установки у 2020 році посилить українську енергонезалежність й дасть змогу щорічно акумулювати у бюджеті країни понад 5,5 мільярда гривень. На цьому в ході церемонії початку будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива ДП «НАЕК «Енергоатом»  наголосив Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

Крім того, за його словами, робота Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива дасть змогу зберігати цінні енергетичні матеріали, що містяться у відпрацьованому ядерному паливі, для майбутніх новітніх технологій, та буде спрямована на підтримку українського виробництва. Адже усі роботи з проектування, будівництва та експлуатації цього проекту виконуватимуться українськими організаціями.

«Після завершення контракту на передачу технологій з американською компанією Holtec International виробництво технологічно-унікальних контейнерів для зберігання відпрацьованого ядерного палива буде розгорнуте в Україні за стандартами США. А це нові робочі місця з конкурентоздатними заробітними платами, додаткові надходження до бюджету країни», – зауважив Володимир Кістіон.

Він додав, що будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива – подія, до якої наша країна йшла довгих десять років. «На сьогодні в економіці України будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива разом з проектом диверсифікації свіжого ядерного палива є одним з форпостів так званої гібридної війни.  Адже у  нашого східного сусіда завжди була присутня думка про те, що ядерна енергетика – це один з найміцніших ланцюгів, яким Україна назавжди прикута до російських технологій та постачання палива», – зазначив Віце-прем’єр-міністр.

Він нагадав, як на початку 1990-х років РФ протягом 3 років відмовлялася приймати відпрацьоване ядерне паливо з України, а наші АЕС, внаслідок переповнення приреакторних басейнів витримки ледь не зупинилися. Генерація, до слова, забезпечує понад 60% виробництва електроенергії в Україні.

«У цьому контексті велику повагу викликають досягнення НАЕК «Енергоатом» на вкрай важкому шляху подолання залежності від російських постачальників. Компанії вдалося започаткувати процес реальної диверсифікації постачання ядерного палива. А з 2020 року ми зможемо забезпечити енергонезалежність України в питанні поводження з відпрацьованим ядерним паливом», – резюмував Володимир Кістіон.

Джерело


Додатково

Перші контейнери з відпрацьованим ядерним паливом будуть завантажені вже у 2019 році. 

Фото  НТЦ “Психея” та ДП НАЕК «Енергоатом»


Додатково

Сховище майбутнього: Україна почне самостійно зберігати відпрацьоване ядерне паливо

“Надеюсь, что с 2020 года мы вообще не будем зависеть от РФ в вопросе вывоза ОЯТ”, – первый вице-президент Энергоатома Александр Шавлаков

Як будують сховище для ядерних відходів та демонтують старе обладнання на ЧАЕС

Поділитися:

Уряд приділяє увагу не лише ремонту доріг, а й їх збереженню в майбутньому (фото)

За підтримки Європейського Союзу Державною службою України з безпеки на транспорті закуплено 26 нових пересувних габаритно-вагових комплексів європейського зразка. Сьогодні їх від імені Уряду України презентував Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

В рамках наданої Уряду України допомоги від Європейської Комісії до кінця 2017 року буде придбано ще 52 сучасні пересувні габаритно-вагові комплекси.

«Будівництво нових якісних доріг – пріоритет роботи Уряду в цьому і в наступних роках. Всі ми маємо змогу спостерігати, як видозмінилися українські автошляхи за останні півроку. Дороги в Україні так комплексно не ремонтувалися понад 20 років», – наголосив під час виступу Володимир Кістіон.

За його словами, до кінця року буде відремонтовано більше 2 тисяч кілометрів українських доріг, що є рекордом в історії української незалежності. «Мова навіть не про масштаби відремонтованих доріг. Автошляхи стають якісними, бо змінена філософія їх ремонту – не просто латаються ями, а фактично дорога стелиться «з нуля» і закладається фундамент якісних доріг на роки», – підкреслив Віце-прем’єр-міністр.

Щорічні збитки, які завдаються дорожньому господарству внаслідок руйнування доріг, спричиненого рухом великовагових транспортних засобів, становлять понад 2 млрд гривень. Тому Уряд приділяє увагу не лише ремонту доріг, а й їх збереженню в майбутньому.

«Щоб через два-три роки експлуатації нових доріг не утворювалася деформація на покритті – так звані колії, має бути чіткий контроль за рухом надмірно навантажених автомобілів. Це є нормою у всьому світі, коли всі перевізники сумлінно дотримуються встановлених допустимих норм навантаження транспортних засобів», – зауважив Володимир Кістіон.

І додав, що забезпечення Державної служби України з безпеки на транспорті сучасними пересувними габаритно-ваговими комплексами покращить контроль за безпекою на українських дорогах. «Сам контроль не є самоціллю. Дороги ремонтуються за кошти платників податків. Тому, щоб не було так, що ми однією рукою будуємо, а іншою руйнуємо, має існувати дієвий контроль за рухом надмірно навантажених транспортних засобів», – резюмував Віце-прем’єр-міністр.

Джерело

Поділитися:

Наглядова рада НАК “Нафтогазу” буде якісно оновлена

Наглядова рада НАК «Нафтогазу» найближчим часом буде оновлена з тим, щоб якісно завершити реформу корпоративного управління компанії й вирішити нагальні питання, які довгий час залишаються відкритими. Про це в коментарі «Укрінформу» заявив Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

За його словами, одні з ключових питань – створення внутрішньої системи аудиту та контролю з відповідним міжнародним сертифікатом якості, проблематика «Укрнафти» та заборгованості теплопостачальних підприємств, якісна підготовка фінансових планів.

«Нам дуже шкода, що такі авторитетні незалежні директори вирішили піти. Але не варто драматизувати. У діалозі з нашими міжнародними партнерами буде сформовано якісно нову незалежну Наглядову раду НАК «Нафтогазу», – зазначив Володимир Кістіон.

Джерело

Додатково:  Усі незалежні директори Нафтогазу вирішили покинути наглядову раду компанії через згортання реформ з боку уряду (документи)

Андрій Коболєв назвав першочергові заходи після втрати наглядовою радою дієздатності

Поділитися:

Уряд схвалив нову Енергетичну стратегію України

Уряд схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Про це повідомляє Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

За його словами, це програмний документ, який окреслює весь комплекс широкомасштабних реформ в енергетичному секторі держави.

«В основі нової енергетичної політики країни досить амбітні цілі – зниження енергоємності економіки у два рази до 2030 року,  збільшення українського виробництва як традиційних, так і альтернативних джерел енергії», – наголосив Володимир Кістіон.

Відповідно до документа, нова структура потреб в енергетиці виглядає так: атомна енергія до 2035 року даватиме 50% електроенергії країни, відновлювальні джерела – 25%, гідроенергетика – 13%, а решта покриватиметься за рахунок теплових електростанцій.

Два роки цей стратегічний документ опрацьовувався у різних версіях. У роботі над ним брали участь найповажніші наукові центри країни, включно з Національним інститутом стратегічних досліджень, міжнародні та вітчизняні експерти, громадські організації. Це – узагальнюючий документ, що визначає цілі нашої держави до 2035 року і глобальні кроки для їхнього досягнення.

«Підвалини для сталого енергетичного майбутнього нашої країни закладено. Енергетична стратегія визначає лише цілі держави, реалізація яких має бути відображена у покроковому плані. Тому попереду у нас ще багато роботи», – резюмував Володимир Кістіон.

Джерело

Поділитися:

Уряд не підтримує ідею НКРЕКП про введення RAB-тарифів, вони можуть призвести до зайвих витрат українців на електроенергію

Кабінет Міністрів України не підтримує ідею Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про введення в Україні так званих RAB-тарифів на електроенергію, оскільки формула розрахунку не відповідає принципам прозорості, а в результаті вона може призвести до зайвих витрат громадян на електроенергію. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду в середу, 9 серпня.

Він підкреслив, що НКРЕКП – незалежний орган, але позиція Уряду «буде голосною». І саме тому Володимир Гройсман вже доручив Міністру енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику та віце-прем’єрам Володимиру Кістіону та Степану Кубіву провести аналіз розрахунків, обговорити його з експертним середовищем та озвучити пропозиції.

«Ніяким чином це (введення тарифів) не може вплинути на ціну на електроенергії для громадян. Так званий RAB- тариф, який ввело НКРЕКП, не підтримується і не може бути підтриманий Урядом. Я не підтримую, як Прем’єр-міністр, і знаю думку міністрів. Ми вважаємо, що він (тариф) необ’єктивний, несправедливий, не відповідає умовам прозорості і може привести до зайвих витрат, – підкреслив Володимир Гройсман. – Схема, яку вони (НКРЕКП) запроваджують, працювати не може. Треба приймати прогресивні, а не сумнівні рішення… Ми цього не підтримуємо, і я доручаю провести необхідні консультації».

Окрім того, Глава Уряду підкреслив, що наразі ринкова кон’юнктура дозволяє говорити про зниження ціни на електроенергію. «Ми маємо можливість об’єктивного та відкритого формування ціни, я зацікавлений в тому, аби ціна знижувалася», – додав Глава Уряду.

Джерело

Поділитися: