Дивись на експорт – побачиш зовнішню політику країни

Ігор Артюшенко

Тривожні сигнали спостерігаємо в динаміці українського експорту. Ще на початку року, до епідемії, почали фіксувати падіння на 7,5%. На сьогодні, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, експорт впав на 10%.

Але ще тривожніші сигнали ми побачимо, якщо подивимося структуру експорту. Україна почала менше експортувати до Європейського Союзу і відповідно, на фоні падіння, збільшилася частка торгівлі з країнами СНД, що свідчить про переорієнтацію економіки країни на східний напрямок.

Для порівняння: експорт українських товарів до ЄС в часи президентства Петра Порошенка виключно зростав.
У 2017 році – на 29,9%,
А у 2018 році – ще на 15%!

Політика є вершиною економіки, а тому, аналізуючи ці показники експорту, можна передбачити, яку міжнародну політику буде вести Зеленський. Нас очікує розворот до Росії, але поступовий. Бо щоб жаба не вистрибнула з каструлі, воду необхідно підігрівати поступово…

Поділитися:

Підсумки нафтової війни

Джон Смит

Саудівська Аравія – однозначний переможець.

1) Саудівська Аравія знижує свою частку в 9 разів менше ніж РФ.
2) Саудівська Аравія, за результатами зустрічі G20, призначена керувати групою, що слідкує за виконанням країнами домовленостей країн ОПЕК+.

Країни-видобувачі нафти погодились знизити видобуток на 23%. РФ і Саудівська Аравія знижують до 8,5 млн б/д.

Але на початку березня Саудівська Аравія добувала 9,8 млн б/д нафти, Росія ж – 11,3 млн б/д.
Тобто реально видобуток сторони знижують нерівно: Саудівська Аравія – на 1,3 млн б/д від рівня на початок війни, Росія – на 2,8 млн б/д.
Різниця – більше ніж в 2 рази.

Але що упускають з уваги коментатори: Саудівська Аравія за останній місяць наростила не тільки видобуток, але і експорт. В лютому вона експортувала 6,8 млн б/д. Зараз – 10,3 млн б/д. Внутрішній попит за цей місяць Саудівська Аравія замінила газом. Зараз її внутрішній попит складає приблизно 2 млн б/д. Отже, в кінцевому рахунку, віднявши внутрішній попит від квоти 8,5 млн б/д, принц Мухаммед зможе поставляти на експорт приблизно 6,5 млн б/д.

0,3 млн б/д – ось справжня доля ринку, якою поступився принц Мухаммед в результаті цієї війни.

Результат на табло.

Саудівська Аравія і США розіграли партію, в якій програти змусили Путіна.

Але це як в анекдоті: “Путіна переслідувало плем’я індіанців. “Ну всьо, мне конєц”, – подумав Путін. “Нєт, ето єщє нє конєц, – відповів внутрішній голос. – Подойді і плюнь в морду вождю!”.

Таке значне зниження змусить сторони зупиняти свердловини. І це б’є також по Росії. Добування у пустелі при середній річній температурі +25оС і добування у вічній мерзлоті – це два різні добування. Нафтова галузь Саудівської Аравії більш сучасна завдяки технологіям США, вона це легко переживе. На російську нєфтянку наклав санкції ще Обама. Їй заборонено поставляти технології видобування. Так що заглушені свердловини, давай, досвиданья. Запустити їх знову росіяни вже не зможуть. Вони самі це визнають. Це буде дуже дорого, довго і майже нерентабельно.

А якщо росіяни вирішать порушити домовленості, як робили це раніше, то дивися пункт 2 – слідкувати за домовленостями країни G20 призначили Саудівську Аравію.

РФ отримала надпотужний удар, що обернувся ганьбою і втратою грошей.
Але: зайву пропозицію з ринку країни все одно не прибрали.
Але: потужності нафтових сховищ закінчаться в травні.
Але: саудити не робили заяв, що скасовують демпінг проти РФ.

Війна продовжується. Далі буде лише гірше.

Путін підійшов і плюнув в морду арабському вождю. “А вот тєпєрь тєбє конєц”, – відповів внутрішній голос.

Поділитися:

Прокуратура Києва відкрила провадження проти митників через експорт медичних масок до Іспанії

Прокуратура міста Києва розпочала досудове розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення працівниками Київської митниці під час оформлення експорту медичних масок з України до Іспанії.

Так, 23 березня 2020 року на одному з Інтернет ресурсів була викладена інформація про обставини постачання за кордон двох партій медичних масок, вироблених в Україні.

Як зазначається, поставка вказаного товару була здійснена за заниженою вартістю задля ухилення від сплати митних платежів та за сприяння працівників Київської митниці.

Враховуючи викладене, прокуратурою міста Києва відомості про можливе вчинення службовими особами Київської митниці кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюватиме ТУ ДБР, розташоване в м. Києві, за процесуального керівництва прокуратури міста Києва.

Джерело

Поділитися:

Гетьман. Міф про окупацію

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Про те, хто привів німців в Україну, навіщо німцям знадобилося укладати з Україною якісь угоди, і чому німців не влаштувала Центральна Рада, я написав у попередньому дописі. На весну 1918 р. Німеччина і Австро-Угорщина вели виснажливу Першу Світову війну. Становище їхнє було критичне. Масові призови вирвали з промисловості і аграрного сектору чимало робочих рук – Центральні держави потерпали від загрози голоду і економічного занепаду. Отримання харчів та сировини з України для них було реальним порятунком. При цьому німці ну от просто не мали сил на встановлення в Україні прямої окупаційної влади. Ідеалом для них була взаємовигідна угода з місцевим урядом. На цю ситуацію ідеально лягли і прагнення українців до Незалежності та встановлення гетьманату Скоропадського замість безпорадної Центральної Ради.

Хоча насправді, гетьманату німці не надто й раділи. На заміну соціалістичним мрійникам з ЦР пришли прагматики – фахові ділки та управлінці. Гетьманські можновладці чудово розуміли, що вони потрібні німцям і австрійцям не менше ніж ті їм і цим користувалися. Результати проявилися швидко. Наприклад, 27 травня з Німеччини в Україну прибули три ешелони з сільгосптехнікою, яку німці намагалися втюхати за 10 мільйонів карбованців. Гетьманські урядовці торгувалися аж допоки не збили ціну до 5 мільйонів – удвічі.

Міф про «грабіжницьку окупацію» руйнують мемуари сучасників:

«Це був момент найбільшого економічного виснаження, і німці чекали від нас харчової манни. Тому вони, в порушення всіх традицій, фігурували в нас не як імпортери, а виключно як експортери… Покупці ж вони були крупні і щедрі, платили охайно в німецьких марках. Тому й торгівельно-промисловий світ охоче з ними працював», – писав київський присяжний повірений А. Гольденвейзер.

Потреба у сировині по факту відкрила ринки Німеччини і Австро-Угорщини для українських товарів. Молода українська держава потребували чималих грошей – такою ситуацією гріх було не скористатися.

Від квітня по листопад 1918 р. Україна продала Центральним державам: 113 421 т. збіжжя, 66 000 т. цукру, 5 499 т. масла, 1 652 т. риби, 4 499 т. м’яса в консервах, 137 000 коней тощо й тощо. У відповідь з Німеччини прибули 21 428 вагони вугілля, 1 651 сільгоспмашина, а також обладнання, нафта, гас, пастельна змазка для паротягів і багато іншого. Австро-Угорщина додала сюди 700 вагонів солі, папір в рулонах, емальований посуд тощо.

Як це все відбивалося на рівні життя українців? Слово очевидцю:

«Життя у Катеринославі било ключем… Після радянської голодовки вражала нечувана дешевизна цін на харчові припаси та величезна кількість їх на ринках» – згадував часи гетьманату професор Ігренєв.

Дійшло до того, що український кооперативний союз «Централ» за 17 мільйонів німецьких марок викупив у Німеччині фабрику сільськогосподарських машин Гена.

Була інша проблема. Користуючись прозорим кордоном між Україною і Центральними державами, до контрабандного вивезення продуктів часто вдавалися самі німецькі військові частини. Але й ця проблема була закрита під час візиту гетьмана Скоропадського до Німеччини і його особистої зустрічі з кайзером Вільгельмом ІІ. Було узгоджене питання створення українського війська. Було домовлено, що Україна запроваджувала митну і прикордонну служби. Нарешті було укладено угоду про економічну співпрацю між Україною і Німеччиною на 1919 р. Німеччина з Україною домовлялися не тільки торгувати, а ще й сплачувати Україні мито. Ви оцінили рівень «грабіжницької окупації»? Додам, що мито німці сплачували весь 1918 р., але за меншими ставками, відповідно до ще довоєнних російсько-німецьких угод.

Зустріч німецького імператора з українським гетьманом як з лідером союзної держави неймовірно підняла престиж гетьмана Скоропадського як у середини країни, так і за її межами. Перспективи у України тоді були блискучі. Але всі їх українці обміняли на владу журналістів та літераторів і, як похідне, на зникнення України з мапи світу.

 

Гетьман і німці. Про що нам не розповіли?

Поділитися:

Чи виросте конкурентноздатність української робочої сили?

Филипп Духлий

В Україні дуже низька продуктивність праці (див. Графік 1). Причини дві.

Перша – низький рівень інвестицій (див. Графік 2). Та ж сама Польща в 2018 отримала $12 млрд інвестицій, а Україна – тільки $2 млрд при практично тій же кількості населення. Інвестиції дозволяють використовувати більш сучасне обладнання і технології та збільшують продуктивність.

Друга причина – низький рівень якості робочої сили. І хоч тут ми за статистичними даними попереду всієї планети (високий відсоток писемності, відвідування шкіл та дипломів ВНЗ на душу населення), але в реальності середньостатистичний українець неконкурентноздатний на глобальному ринку. Бо ВНЗ, за деяким виключенням, в Україні перетворились на профанацію і виконують тільки одну функцію – видають довідки, що ти не дебіл.

В результаті у нас низький рівень доданої вартості. Ми багато експортуємо, але це низькотехнологічний експорт (див. Графік 3 та 4). Неспроможність створити товари та послуги з високою доданою вартістю – причина бідності.

В найближчі років 10 у нас не буде кардинальних змін в обсягах інвестицій. Це комплексна проблема. Захист прав власності, суди, правоохоронна система, легкість сплати податків та їх рівень, контролюючі органи, корупція, доступ до електроенергії, отримання дозволів та ліцензій, митні побори, збочена система приватної власності на с/г землю…

А от збільшити продуктивність через збільшення конкурентноздатності робочої сили цілком реально. Особливо в технічному напрямку, і на це є багато причин:

1. Світ зараз переживає четверту технологічну революцію. Дефіцит якісних інженерів (софт і хард) постійно зростає.
2. Україна не має достатньої кількості програмістів на душу населення. Тільки 0,4% українців працює в ІТ. В той час як в Польщі – 0,67%, в Німеччині – 1%, в США – 1,35%. Аби досягти показників Німеччини, нам ще треба близько 300 тисяч спеціалістів.
3. Програмування – професія молодих. Середній вік – 21-29 років. Приблизно 45% всіх програмістів почали вивчати програмування 10 років тому або раніше.
4. Середня зарплата українського програміста – $2000 і постійно зростає, а в, наприклад, System Architect – $5000.

В чому ж проблема?

1. Дуже низький рівень обізнаності про ІТ у дітей, молоді та батьків. Які існують технології, їх перспективи розвитку, специфіка, як і де вчити, які існують безкоштовні курси?
2. Діти та підлітки не мають достатнього рівня самоорганізованості, аби самостійно вчити програмування. Їм потрібно наставництво. Нам не потрібна інформатика в школі, нам потрібне програмування в школі та нормальними мовами, а не Паскалем. А Скретч з Лего в середній школі – це взагалі за межею добра і зла.
3. Вщент зруйнована система позашкільної освіти, і як результат – повна відсутність ранньої профорієнтації у дітей. Якщо до 12-14 років не зацікавити дитину якимось напрямком розвитку, то потім це вже малореально. І ми отримуємо натовп підлітків, які йдуть вчитись, аби кудись піти, орієнтуючись на назву спеціальності, “престижність”, а не на свої реальні бажання. Як результат – тільки 20-30% українців працюють за спеціальністю.
4. Позашкільна освіта віддана на фінансування місцевим бюджетам, в яких, як правило, ніколи на неї немає грошей. Відсутність розуміння на місцях, що саме розвивати. От і маємо купу гуртків з танців, малювання, музики, футболу та іншого “загального розвитку”.

В школі ми вчимось для загального розвитку, на гуртки ходимо для загального розвитку, в інститути поступаємо заради папірця, а потім вже такі загально розвинуті, з купою нікому не потрібних знань і гуглом в голові ніяк не можемо зрозуміти, чому такі у нас маленькі зарплати.

Графік 1
Графік 2
Графік 3
Графік 4
Поділитися:

У травні платіжний баланс залишився профіцитним

У травні сальдо поточного рахунку, як і минулого року, було близьким до нуля порівняно з профіцитом у квітні (0.2 млрд дол. США), через розширення дефіциту торгівлі товарами.

У січні-травні дефіцит поточного рахунку розширився до 415 млн дол. США (з 308 млн дол. США за аналогічний період минулого року).

Обсяги експорту товарів в травні становили 3,6 млрд дол. США, що на 13,2% більше, ніж у минулому році.

Підтримувала зростання експорту сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура, однак темпи зростання знизилися насамперед через вичерпання перехідних запасів зернових та олійних культур. У результаті, обсяги експорту продовольчих товарів у травні зменшилися на 3,3% у річному вимірі.

Водночас, збереження сприятливої зовнішньої цінової кон’юнктури та нарощення виробництва окремої хімічної продукції забезпечило високі темпи зростання експорту продукції металургії (30,2% у річному вимірі) та хімічної промисловості (49,2%).

У цілому за п’ять місяців 2018 року експорт товарів зріс на 11,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 17,8 млрд дол. США.

Обсяги імпорту товарів у травні становили 4,6 млрд дол. США. Порівняно з травнем попереднього року імпорт збільшився на 15,5% унаслідок вищих цін на енергоносії та стійкого зростання внутрішнього попиту.

Так через зростання світових цін на нафту вартісні обсяги імпорту нафтопродуктів збільшилися на 42,3% у річному вимірі, природного газу – на 8,4% р/р. А високий внутрішній попит зумовив зростання імпорту продукції машинобудування на 17,8% р/р.

Загалом за січень-травень імпорт товарів зріс на 14,3% рік до року і становив 21,1 млрд дол. США.

Чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком у травні становив 307 млн дол. США (у травні минулого року – 339 млн дол. США), і був забезпечений приватним сектором (як банками, так і реальним сектором). У той самий час, на тлі здійснення державою платежів з погашення гривневих ОВДП у власності нерезидентів та погашень за позиками, чистий відплив за операціями державного сектору становив 113 млн дол. США.

Надходження прямих іноземних інвестицій залишилися на рівні попередніх місяців (150 млн дол. США), однак більше половини від їх загального обсягу було спрямовано до банківського сектору в результаті операцій з переоформлення боргу в статутний капітал.

За січень-травень 2018 року чисті надходження ПІІ становили 719 млн дол. США.

Загалом, за січень-травень 2018 року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив 701 млн дол. США.

У травні платіжний баланс зведено з профіцитом на рівні 266 млн дол. США. Водночас, через виплати на користь МВФ, міжнародні резерви на початок червня скоротилися на 1,6% до 18,2 млрд дол. США, що покриває 3,2 місяці майбутнього імпорту.

З оновленими даними за підсумками травня 2018 року можна ознайомитися в розділі Статистика зовнішнього сектору.

Детальніше про стан платіжного балансу читайте в “Макроекономічному та монетарному огляді” (червень 2018 року), опублікованого 27 червня 2018 року.

Джерело

Поділитися:

Президент увів у дію рішення РНБОУ щодо лібералізації ЗЕД українських підприємств ВПК (відео)

Президент Петро Порошенко підписав Указ №185/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 червня 2018 року «Про вдосконалення державної політики щодо забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань оборонною продукцією іноземного виробництва, а також сприяння розвитку співробітництва оборонних підприємств України з іноземними партнерами».

Секретар РНБОУ Олександр Турчинов висловив переконання, що відповідний Указ «значно посилить оборонну спроможність нашої держави і дасть поштовх розвитку української оборонної промисловості».

«Указ руйнує багатолітню монополію державних спецекспортерів. Відповідно до рішення РНБОУ українські виробники оборонної продукції, зброї, військової техніки, мають право без будь-яких посередників експортувати продукцію власного виробництва», – сказав Олександр Турчинов під час брифінгу присвяченому підписанню Указу.

 

Він також підкреслив, що перевага в імпорті в Україну військової продукції надається прямим контрактам без посередників.

«Міністерство оборони України, інші силові відомства зможуть закуповувати зброю та військову техніку за межами України при умові, що це передбачено державним оборонним замовленням і відповідна техніка і зброя не виробляється в Україні», – повідомив Олександр Турчинов.

Відповідно до рішення РНБОУ з метою ефективного забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, озброєнням та військовою технікою іноземного виробництва, а також сприяння розвитку кооперації оборонних підприємств України з іноземними партнерами Уряд має розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону України про внесення змін до законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», «Про державне оборонне замовлення» та інших законодавчих актів України, в якому передбачити особливості закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, а саме надання можливості державним замовникам з оборонного замовлення укладати державні контракти безпосередньо з іноземними постачальниками.

Секретар РНБОУ повідомив, що проводиться активна робота з КМУ та профільними комітетами Верховної Ради щодо зняття на законодавчому рівні будь-яких обмежень щодо приватизації державних оборонних підприємств, а також сприяння у залученні прямих іноземних інвестицій в оборонно-промисловий комплекс України.

«Ці заходи з лібералізації зовнішньо-економічної діяльності українських оборонних промислових підприємств значно посилять їх позиції та перспективи розвитку, їх конкурентоздатність та ефективність діяльності», – сказав він, але при цьому підкреслив, що мова не йде про послаблення експортного контролю у сфері ВПК, який буде відповідати усім міжнародним зобов’язанням України.

Олександр Турчинов також наголосив, що ці регуляторні зміни дозволять значно зекономити бюджетні кошти і «зробити процес більш прозорим і більш ефективним».

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №185/2018
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 червня 2018 року “Про вдосконалення державної політики щодо забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань оборонною продукцією іноземного виробництва, а також сприяння розвитку співробітництва оборонних підприємств України з іноземними партнерами”

Джерело

Поділитися:

В Україні розпочала роботу місія КНР з оцінки системи держконтролю за виробництвом черешні

11 червня 2018 року в Україні розпочала роботу місія Китайської Народної Республіки з оцінки системи державного контролю за виробництвом черешні. Свою роботу китайські інспектори розпочали із зустрічі у Держпродспоживслужбі, яка відбулася під керівництвом заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої і Голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи.

Очікується, що під час роботи місії КНР в Україні буде зроблено аналіз фітосанітарного ризику української черешні під час експорту до КНР, а також відпрацьований проект протоколу фітосанітарних вимог на експорт цієї продукції на китайський ринок.

Також планується, що представники КНР відвідають Запорізьку, Херсонську і Дніпропетровську області, де ознайомляться з особливостями вирощування, зберігання, пакетування черешні та фітосанітарними процедурами, що здійснюються територіальними органами Держпродспоживслужби при проведенні контролю у рамках формування експортних партій черешні.

Ольга Тромімцева, вітаючи представників місії в Україні, наголосила на важливості для України поглиблення співробітництва з Китаєм в агропромисловому секторі, зокрема, в сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією. За словами заступника Міністра, зараз українські фрукти та ягоди постачаються в понад 30 країн світу, в тому числі в країни ЄС, і попит на них постійно зростає. Це свідчить про визнання української продукції міжнародними партнерами, високі стандарти її виробництва та довіру до системи держконтролю за виробництвом продуктів садівництва в Україні.

«Ми вдячні китайським партнерам за активізацію двостороннього співробітництва. Вважаю цей візит яскравим прикладом ефективної роботи обох країн в напрямку диверсифікації двосторонньої торгівлі в аграрній сфері», – наголосила Ольга Трофімцева.

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зазначив, що обидві сторони доклали максимум зусиль для того, аби цей візит відбувся. Він зазначив, що українська сторона високо цінує цей прогрес, якого вдалося досягти Україні та КНР за останні роки, зокрема, завдяки активній позиції Мінагрополітики України, Уряду КНР та посольств України та Китаю.

Під час заходу було наголошено, що Україна є членом ряду міжнародних організацій у сфері захисту рослин та СОТ, що дозволяє нашій країні успішно здійснювати торгівлю рослинами та рослинною продукцією зі своїми торговими партнерами. Окрім того, за даними ФАО Україна входить в топ-50 країн світу з виробництва фруктів і займає 11 місце з виробництва черешні. При цьому за всю історію експорту черешні, Україні не було направлено жодної нотифікації щодо невідповідності цього товару фітосанітарним вимогам країни-партнера.

Сторони висловили сподівання на плідну роботу місії КНР, що є передумовою для відкриття ринку Китаю для української черешні.

Місія Китайської Народної Республіки працюватиме в Україні до 15 червня 2018 року.

Джерело

Поділитися:

Україна змінюється!

Mason Lemberg

Поки вони зливали Маріуполь,
Поки вони сиділи в наметах на трасі,
Поки вони вибирали Сімьйона мером Кривого Рогу і блокували українське вугілля, віддаючи його путіну,
Поки вони обіцяли побудувати контрактну армію Жашкова, стягуючи гроші в бюджет з офшорів, при цьому грабуючи наші гроші в Приватбанку,
Поки вони бігали за олігфреном, який бігає по дахах,
Поки вони слухали обіцянки рослини з рулем на голові про дешеві тарифи на газ, який за її контрактом коштував 500 баксів…

Україна змінювалася цивілізаційно!

На картах країн Європи позначений експорт за 2017 рік (зеленим, в млн. дол.США) та імпорт за 2017 рік (червоним, в млн. дол.США).

Поділитися:

Аграрний товарообіг між Україною та Нідерландами виріс на 69%

За підсумками минулого року товарообіг між Україною та Нідерландами виріс на 69%, а у І кварталі 2018 року – на 21% в основному за рахунок збільшення експорту.

Про результати торговельно-економічного співробітництва та потенціал двосторонніх відносин в сільському господарстві йшлося під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Надзвичайним та Повноважним Послом Королівства Нідерланди в Україні Едуардом Хуксом.

«У 2017 році товарообіг між нашими країнами склав майже $1,5 млрд, з яких український експорт – $1,28 млрд. У порівнянні із 2016 роком постачання аграрної продукції до Нідерландів збільшилося на 80%. Серед перспективних і стратегічно важливих напрямків співпраці на найближчий період є розвиток органічного виробництва», – зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що в минулому році Україна вперше експортувала до Нідерландів партію саджанців яблук, що є дуже показовим етапом взаємовідносин для вирівняння торговельного балансу у цій сфері, адже до цього продукція садівництва лише імпортувалась з Нідерландів.

Сьогодні українська сторона готова збільшувати постачання на нідерландський ринок продукцію борошномельно-круп’яної промисловості, м’ясну продукцію, натуральну та мінеральну воду, меляси, залишки і відходи харчової промисловості, тощо.

Серед питань, які цікавили нідерландську сторону та обговорювались під час зустрічі: хід земельної реформи в Україні, підтримка фермерів та інвестиційна привабливість українського АПК.

Пан Едуард Хукс відмітив значний прогрес у двосторонній торгівлі та у співпраці в останні роки між Україною та Нідерландами, висловивши впевненість у подальшому конструктивному діалозі.

Як було зазначено сторонами, активізація співпраці відбулася не в останню чергу завдяки українсько-нідерландській робочій групі з питань сільського господарства. Робоча група вже провела три засідання і чергове планується у липні цього року у Києві.

Нагадаємо, що за результатами останнього засідання Робочої групи, сторонами були визначені головні пріоритети двосторонньої співпраці в АПК між двома країнами, зокрема у сферах – картоплярства, молочарства, обізнаності населення щодо реалізації земельної реформи в Україні, ветеринарії та фітосанітарії, аграрної освіти дорослого населення, харчової промисловості.

Довідково:

Динаміка товарообігу між Україною та Нідерландами за 2015 – І кв. 2018 р.

Джерело

 

Поділитися:

Україна відзначає 10 років членства в СОТ

Сьогодні, 16 травня, виповнюється 10 років з моменту набуття Україною повноправного членства у Світовій організації торгівлі. Це стало можливим завдяки більш ніж 14-річній наполегливій і нелегкій роботі великої команди переговорників.

“Для України набуття членства в СОТ стало важливим чинником та системним фактором забезпечення подальшого розвитку держави та надало поштовх для структурних змін в економіці країни, зокрема, шляхом адаптації її законодавства до світових правил”, – зазначив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.

Приєднання до угод СОТ розширило можливості розвитку бізнесу та створило для нього низку переваг. Серед них: поліпшення регуляторного середовища, спрощення зовнішньоекономічних торговельних процедур, доступу до іноземних ринків товарів та послуг, здешевлення імпортованої сировини та проміжної продукції, що використовується для власного виробництва, вирівнювання правил гри для малого та великого бізнесу, спрощення процедур сертифікації та стандартизації, можливість врегулювання поточних торговельних проблем і спірних питань як у дво-, так і багатосторонньому форматі та ін.

“До України відновлено довіру як до надійного та передбачуваного торговельного партнера в СОТ. Ми навчилися правильно використовувати інструменти та можливості цієї організації, аби вони працювали для бізнесу. Це вирішення торговельних спорів, оптимізація доступу до ринків країн, що вступають до СОТ, усунення бар’єрів на зовнішніх ринках, участь у глобальних торговельних переговорах для формування якісно нових параметрів світової торгівлі”, – зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник України Наталія Микольська.

За її словами важливим є те, що Україна має активну позицію в СОТ, що сприяє зростанню нашого експорту на зовнішні ринки. Це правильна торговельна дипломатія.

Також, вступ до СОТ дозволив розпочати переговори щодо укладення угод про вільну торгівлю з основними країнами та “ринками у фокусі” для України, визначені Експортною стратегією, зокрема, з ЄС, Канадою, Туреччиною та Ізраїлем.

Серед головних досягнень останніх років в СОТ – ратифікація Україною низки нових угод СОТ, передусім Угоди про спрощення процедур торгівлі та приєднання до Угоди про державні закупівлі. Спільно з членами СОТ прийнято важливе рішення з експортної конкуренції, яким передбачено скасування експортних субсидій у сільському господарстві. Це забезпечує експортерам України рівні умови конкуренції з іншими світовими експортерами сільськогосподарської продукції.

Не менш важливі досягнення – успішне проведення першого Огляду торговельної політики України – своєрідного “міжнародного аудиту” України у СОТ та забезпечення послідовної протидії, в рамках Організації, торговельній агресії з боку Російської Федерації.

Попереду ще багато роботи у різних сферах, зокрема й передбаченої середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року та Експортною стратегією України на період 2017 – 2021 років. Тому важливе завдання уряду – забезпечення активної позиції нашої держави у СОТ для розширення зовнішньоекономічних зв’язків України та сталого зростання і диверсифікації експорту українських товарів та послуг.

Джерело

 

Для України, частка експорту в ВВП якої становить близько 50 %, набуття членства в СОТ у 2008 році та, внаслідок цього, встановлення чітких правил гри на світовому ринку та лібералізація зовнішньоторговельних режимів 164[1] членів СОТ, на які припадає понад 98 % світової торгівлі, стало важливими чинниками та системним фактором забезпечення подальшого розвитку національної економіки.

Це стало початком важливого етапу повномасштабної інтеграції держави не лише у світову торговельну систему, а й у світову економіку.

Членство в СОТ дозволило вітчизняним експортерам отримати передбачуваний та сприятливий недискримінаційний режим на ринках членів Організації, можливість врегулювання поточних торговельних проблем і спірних питань як у дво-, так і багатосторонньому форматі.

Вступ до СОТ дозволив розпочати переговори  щодо укладення угод про вільну торгівлю з основними та перспективними торговельними партнерами нашої держави, зокрема, з ЄС, Європейською асоціацією вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія), Чорногорією, Канадою, Туреччиною, Ізраїлем.

Крім того, з набуттям членства в СОТ держава отримала розширені можливості використання інструментів торговельного захисту, захисних заходів у зв’язку з платіжним балансом, певних нетарифних заходів, механізму врегулювання спорів тощо.

У рамках переговорного процесу щодо вступу України до СОТ ЄС і США надали нашій державі статус країни з ринковою економікою, що є важливим позитивним чинником під час проведення антидемпінгових розслідувань стосовно українських товарів.

Набувши членства у СОТ, Україна отримала можливість брати безпосередню участь у багатосторонніх торговельних переговорах раунду Доха-Розвиток та переговорах з питань приєднання до СОТ нових членів для реалізації інтересів держави у торговельно-економічній сфері.

Участь в інформаційній системі СОТ та використання переваг від участі у системі завчасного обміну інформацією надало можливість доступу українських підприємств до інформації та джерел отримання інформації щодо змін у торговельних режимах членів СОТ, ініціювання діалогу та обговорень з метою покращення умов торгівлі.

Здійснення поглибленого аналізу торговельних режимів надало можливість врахування змін та тенденцій економік членів СОТ та стало міцним підґрунтям розширення експортних можливостей вітчизняних компаній, захисту їх інтересів на зовнішніх ринках.

__________________________________

1 Станом на 01.01.2018

Детальніші звіти:

Джерело

Поділитися:

Експорт зернових перевищив 34 млн тонн

З початку поточного маркетингового року Україна експортувала понад 34 млн тонн зернових культур, зокрема, 15,1 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – майже 8,7 млн тонн, фуражної – понад 6,4 млн тонн), ячменю – понад 4 млн тонн, кукурудзи – понад 14 млн тонн.

Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано майже 36,9 млн тонн зернових, зокрема, 15,6 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – 10 млн тонн та фуражної пшениці понад 5,5 млн тонн), ячменю – 5,1 млн тонн, кукурудзи – 15,7 млн тонн).

Також у рамках поточного маркетингового року було експортовано понад 4,6 млн тонн олійних культур, у тому числі: ріпаку – 2,1 млн тонн, сої – понад 2,5 млн тонн. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив майже 3,9 млн тонн (в тому числі ріпаку – понад 1 млн тонн, сої – майже 2,7 млн тонн).

Джерело

Поділитися:

Україна та Туреччина розпочали процес виходу української яловичини на турецький ринок

В Україні з робочим візитом перебуває місія Головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом яловичини.

23 квітня 2018 року з представниками компетентного органу Туреччини зустрівся перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук та керівники відповідних структурних підрозділів Держпродспоживслужби.

У рамках місії фахівці Головного директорату захисту та контролю Міністерства сільського господарства Республіки Туреччина ознайомляться з функціями і повноваженнями Держпродспоживслужби, її територіальних органів. Також заплановані візити до центральної лабораторії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м.Київ), державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин».

Крім того, представники турецької сторони проведуть інспекцію діяльності ряду господарств, що утримують ВРХ та забійних підприємств.

За результатами роботи місії буде дана оцінка системи державного контролю за виробництвом м’яса яловичини. Під час зустрічі сторони обмінялися думками щодо подальшої роботи компетентних органів із зазначеного питання.

Зокрема, були окреслені наступні дії щодо погодження та перспектив подальшого узгодження ветеринарних сертифікатів та підписання відповідних форм для експорту української яловичини до Туреччини.

Представники турецької делегації зауважили, що Республіка Туреччина є однією із лідерських країн із споживання яловичини і їхня держава дуже зацікавлена в імпорті цієї продукції  з України.

Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук у свою чергу наголосив, що компетентний орган України зі своєї сторони зробить все можливе, аби експортні можливості для українських виробників сільськогосподарської продукції розширювалися, що стане вагомим поштовхом для розвитку агропромислового комплексу України.

Джерело

Поділитися:

Україна працює над відкриттям ринку Японії для українських харчових продуктів

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа перебуває з робочим візитом у Японії з метою розширення експортних постачання української сільськогосподарської та харчової продукції на японський ринок.

У рамках візиту відбулися переговори Володимира Лапи з представниками Міністерства сільського господарства, лісництва та рибальства Японії, зокрема з Директор Департаменту охорони здоров’я тварин, безпечності продуктів харчування та споживчих питань Норіо Кумагаї. Зустріч відбулася за сприяння Посольства України в Японії та підтримки Надзвичайно та Повноважного Посла України в Японії Ігоря Харченка.

Володимир Лапа подякував японським колегам за позитивну динаміку розвитку відносин у сфері здоров’я тварин та безпечності продуктів харчування. Зокрема, він нагадав, що у 2017 році було погоджена форма ветеринарного сертифіката на експорт з України до Японії молочних продуктів.

Крім того, під час зустрічі обговорювалося питання завершення акредитації експорту з України м’яса птиці. Володимир Лапа відзначив, що у III кварталі поточного року українська сторона очікує інспекцію до нашої держави компетентного органу Японії з метою оцінки системи державного контролю виробництва м’яса птиці та продукції з нього.

Разом з цим у рамках зустрічей сторони обговорили питання встановлення умов та процедур доступу на ринок Японії яєчних продуктів, а також інших товарів, які можуть становити взаємний інтерес. У рамках обговорення цього питання японська сторона повідомила, що для експорту термічно оброблених яєчних продуктів компетентні органи повинні погодити відповідну форму ветеринарного сертифіката та за потреби здійснити інспекцію українських підприємств, зацікавлених в експорті яєчної продукції до Японії.

Сторони відзначили, що ця зустріч є продовженням плідної співпраці між компетентними органами України та Японії та домовилися про подальший розвиток двосторонніх професійних і торговельних відносин.

Джерело

Поділитися:

Україна торік продала за кордон слив та терену на понад 6 мільйонів доларів

За підсумками 2017 року українські аграрії поставили на зовнішні ринки майже 8 тисяч тонн слив та терену на 6,2 млн доларів США. У 2016 році таких фруктів було експортовано лише 1 тонну на 2,4 тисячі доларів США.

Найбільшим покупцем українських слив у 2017 році стала Польща, куди було поставлено 6,6 тисяч тонн на $5,4 млн. Також цей продукт користувався попитом у Білорусі (705 тонн на $337,5 тис.), Латвії (265 тонн на $121 тис.), Румунії (254 тонни на $210,5 тис.) та в інших країнах.

У 2017 році Україною було імпортовано майже 1 тисячу тонн слив та терену на $905 тисяч. Відповідно, позитивне зовнішньоторговельне сальдо за цією групою склало $5,3 млн.

Джерело

Поділитися:

У Львові у системному хабарництві поліція викрила посадовців служби ветсанконтролю на Західному кордоні (фото)

Посадових осіб затримали працівники управління захисту економіки у Львівській області Нацполіції, слідчого управління обласної поліції за процесуального керівництва прокуратури Львівщини.

Під час проведення профілактичних заходів з протидії хабарництву правоохоронці викрили факти системного вимагання неправомірної вигоди з боку посадових осіб Регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що обслуговує 7 областей Західного регіону держави. За безперешкодну видачу Міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту товарів тваринного походження до країн Євросоюзу вимагали кошти.

Під час слідства поліцейські встановили осіб, які організували та налагодили вказану злочинну схему. 50 тисяч гривень та 600 доларів США хабара вимагали фігуранти справи за видачу даних сертифікатів для експорту шкіри до Євросоюзу.

Вчора, 27 лютого у Львові, правоохоронці затримали керівника Регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, а також його підлеглого. Працівники УЗЕ у Львівській області Нацполіції, слідчого управління обласної поліції за процесуального керівництва прокуратури області вилучили у зловмисників 50 тисяч гривень та 600 доларів США, одержаних ними у якості хабара.

На даний час обох затримано у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Зловмисникам загрожує покарання, передбачене ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.

Джерело

Поділитися: