Спостерігаючи черговий скандал на цей раз в США. Українці: Ми з вами на одному полі навіть присісти не хочемо. Росіяни: Вы атказываєтєсь, потому что вам запрєщєно вашєй властью! Аааа, давайтє гаваріть о проблємє націзма укрАінского! Ані нас нє любят!
Читати далі
Відомий оглядач Джеймі Деттмер у статті «Обговорення та дебати є сильними сторонами демократії — навіть під час війни» пише про те, що в Україні на тлі війни загострюються питання про те, як збалансувати демократію, єдність та лідерство. Чи повинні українці — або ті, хто підтримує Україну, — у цей час війни утримуватися від публічної критики лідерів країни, включно з президентом Зеленським?
Читати далі
Мені в коменти пишуть багато гидоти. Але час від часу виринає оце питання рівня крику: “Чого ви хочете взагалі? Ну от чого? Навіщо вся оця ваша незгода з владою?”. Навіщо? Гаразд, я відповім.
Читати далі
До 2-го читання закон вдалося значно покращити. За цим стояла велика робота нашої команди. Закон не ідеальний,але велика частина закону відповідає директивам Єврокомісії, тому ми підтримали законопроєкт у 2-му читанні. На жаль, жоден ідеальний закон сьогодні не працює, бо в Україні заборонена політична цензура, а вона існує.
Читати далі
“Коли ми нарешті вдаримо по центрах прийняття рішень?!”. Цими словами сьогодні істерив весь Z-бомонд – від Симоньян до Соловйова. За підсумками початку деокупації Криму та регулярних “бавовн” тішить виття безрідних рашистів, які вимагають завдати ударів по центрах прийняття рішень. Російське міністерство вбивств обіцяло за удари по території РФ бомбардувати ці центри, але де вони насправді ті центри? Заспокойтеся, ніде немає у світі такого “центру прийняття рішень”, знищення якого вело б до знищення України.
Читати далі
18 серпня багато медій переконували нас, що українці не підтримують демократію. Коли дивним чином результати соціології збігаються зі смердючими рефлексіями Банкової учудити авторитаризм імені ТогоХтоНеВтік, то це не про аналіз настроїв суспільства, це про безвідповідальність, маніпуляцію трактовками, продажність, відсутність принципів – будь що, але не про соціологію. А коли притомні кажуть “стривайте, чорти, ви юшки переїли…”, білі пальта починають мантру “це після війни”. Тобто нагромаджувати люту хрєнь Банковій можна в безлімітному обсязі, а питати “зхєралі” – після війни?!
Читати далі
Серпень зазвичай місяць відпусток, але не цей. Нинішній серпень відпусток не передбачає. Це серпень надзусиль як Збройних сил, так і всіх інших. Країна не має права прогуляти місяць, який має стати основним у швидкому аналізі викликів і формуванні рішень, втілення на які лишиться хиба що вересень-жовтень. Отже, аналіз лише 5 викликів, які є ключовими для України на найближчі півроку. На тлі цих викликів, звісно, є і втішні перспективи. Принаймні, українське суспільство тепер значно більш єдине в питаннях армії, віри і мови, тобто в глибинних і засадничих речах. Тому тепер всі основи для розвитку є.
Читати далі
«Я не маю жодного сумніву, що Україна продемонструє усі необхідні кроки. Що ми спільно об‘єднаємося для того, щоб країні принести користь, принести європейську перспективу. Тому що окремі позиції, коли закриваються три патріотичних телевізійних канали, коли не випускають лідера опозиційної політичної сили для участі у Парламентській асамблеї НАТО чи перешкоджають участі в роботі Конгресу ЄНП – це, на жаль, наші «корисні ідіоти» роблять атаку на єдність, яку ми маємо забезпечити і забезпечуємо вже 117 днів війни», – застерігає Порошенко.
Читати далі
Перемога 1991-го – це вміння українців з дуже різними цілями об‘єднатися заради спільної високої мети – незалежності, і здатність вписати цю мету у широкий міжнародний контекст. Нині ми теж дивуємо світ здатністю об‘єднуватися. Тож якщо ми так само, як наші попередники, не будемо спинятися на досягнутому, то обов’язково переможемо.
Читати далі
Ні за які медяники я не погоджуся, аби наш звичний, довжиною у 30 років демократичний бардак замінили на «парядак» зразка путінської Росії або подібної форми авторитаризму. Бо зараз я у повний зріст бачу, як наша демократія хвалений авторитарний «парядак» рве на шмаття. Хоча за всіма логічними викладками статися мусило все з точністю до навпаки. Україна з її політичним хаосом і нібито пацифістичним населенням змобілізованість і вмотивованість демонструють набагато вищу за ущент мілітаризовану Росію. Як таке може бути? Як це розуміти?
Читати далі
Під час вчорашньої зустрічі важливу увагу було надано безпековій ситуації навколо України. Учасники зустрічі висловили засудження триваючої концентрації російських військ вздовж державного кордону нашої держави. Сторони наголосили на важливості подальшої консолідації трансатлантичного фронту, зокрема збільшення санкційного тиску на Кремль. Окремо обговорили ситуацію у сфері демократії, верховенства права та стійкості державних інститутів в Україні. Під час зустрічі сторони привернули увагу до небезпеки повернення в Україну практики вибіркового правосуддя та політично-вмотивованого переслідування опозиції.
Читати далі
«Закликаю до єдності. До символічного «акту злуки» задля протидії російській агресії! Шкодую, що немає тут Зеленського і влади. Але ми не можемо залишатися заручниками. Ми закликаємо владу взяти участь у процесі об‘єднання. Не буде влади — треба об‘єднатися демократичним опозиційним силам. Не заради лідерства, не під партійними парасолями, а заради і навколо України. І цей символічний «акт злуки» треба підписати вже і зараз. За час війни ми засвоїли прості істини, відкриті задовго до нас. Перша. Хто не годує власну армію, той годує чужу. Друга. Хочеш миру, готуйся до війни. Третя. Москва сльозам не вірить. Четверта — геть від Москви! До Євросоюзу й НАТО! Це має бути спільною платформою, яка нас усіх об‘єднає», – наголосив Петро Порошенко.
Читати далі
Рейтинги Зеленського падають. Рейтинги Петра Порошенка напроти ростуть. Звісно, це радує. Але. Уявіть лише на мить, що завтра Порошенко знову повернувся на Банкову, і країну знову розвернуть на шлях реформ. Що далі? А далі все буде кисло. Так само кисло, як було всі 5 років перебування Порошенка у президентах. Ви гадаєте, мудрий народ усвідомить зроблені помилки і рушить кувати своє щастя власними руками, послуговуючись можливостями, які надають ринкові відносини? Та нічого подібного.
Читати далі
Петро Порошенко по відеозв’язку виступив та відповів на запитання учасників онлайн-конференції Ради закордонних справ США: «Демократія або автократія: чому важлива Україна?». Петро Порошенко розповів своє бачення ситуації у зв’язку з агресією Росії проти України та наголосив на важливих для нашої країни позиціях, які допоможуть у боротьбі за свій суверенітет. «Не вірте Путіну. Не недооцінюйте Путіна. Не намагайтеся домовитися з ним, адже вашу готовність до компромісів він сприймає за слабкість і зайде настільки далеко, настільки йому це дозволять. Але одночасно не бійтеся Путіна. Адже лише єдність, солідарність та міцність можуть його зупинити, так само як ми зупинили російську агресію у 2014-2015 роках з неймовірною допомогою усього Вільного світу, створивши глобальну коаліцію на підтримку України», – наголосив Петро Порошенко.
Читати далі
Загальне виборче право, за умови використання маркетингових технологій у політиці, часто приносить спільнотам катастрофи, страшніші ніж сталий феодалізм чи військова диктатура. Невміння більшості громадян протистояти маркетинговим прийомам є апріорним і природним. У нас, як і в інших посттоталітарних та постколоніальних країнах, “прості хлопці” добираються до вершини політики на хвилі популізму, а вже потім, не збавляючи пропагандистського тиску, отримують владу абсолютних монархів. Коли народ спохватиться, стає вже занадто пізно. До речі, більше половини народу ніколи не спохватяться. Включається психологічний механізм захисту, щось подібне до “стокгольмського синдрому”. Тому за найближчі три роки ми або матимемо свого Кіма, або він матиме тюремний термін.
Читати далі
На сьогоднішній момент у зелених більшовиків немає іншого варіанту, ніж прагнути абсолютної диктатури та поглиблювати залежність країни від Китаю і Московії. Вони, після програшу на виборах, або відправляться в тюрму, багато хто на довічне, або їм прийдеться доїдати крадене в країнах звідки немає екстрадиції, або створювати неофеодальну систему за зразком Північної Кореї чи Білорусі. І вони йдуть останнім шляхом. Можливість того, що усе обійдеться без революції є настільки низькою, що це можна розглядати як “принцип практичної неможливості малоймовірних подій” в теорії ймовірності.
Читати далі
