дефолт

Статус України як кандидата в ЄС має вивести санкційну політику на новий рівень: ідеться не просто про допомогу нації, яка захищає своє існування, а про підтримку тих, кого визнано гідними для приєднання до клубу. Прем‘єр Угорщини вже відзначився стогоном про те, що треба не санкції, а «перемир’я». Але це якраз хороший виклик і для України, і для ЄС знайти методи проти подібних «путінфершетендів», бо ефективність системи визначається саме здатністю долати перешкоди.

Міжнародне енергетичне агентство попередило, що Європа має терміново готуватися до повного припинення експорту російського газу цієї зими. Уряди європейських країн мають вжити заходів щодо збереження роботи старіючих атомних електростанцій. Заходи, які рашисти планують як удар по Європі і її громадянах, мають стати поштовхом до згуртованості і підготовки, щоб створити світ без рашистів. Тоді агресія росії утягне її на дно. Слідом за проваленим імпортом має піти експорт, за ним – бюджет і здатність рашистів вести загарбницькі війни.

Мінфін рф запропонував формувати в держфонді росії запаси дорогоцінних металів та каміння, призначені для мобілізаційних потреб країни. Рашисти готуються до затяжної війни з усім світом, і задача світу – відправити її економіку на дно чимшвидше. Тоді світ уникне багатьох негативних наслідків. Таке уявлення формується у провідних країнах: Європейський Союз обговорює можливість включення золота в сьомий пакет санкцій проти Росії у зв’язку з її вторгненням в Україну.

Агресивна риторика і дії рашистів відштовхують від них навіть найближче оточення. Спроба створити Казахстану проблеми з постачанням нафти після демаршів президента Токаєва дорого коштуватиме рашистам – ціна їх «дружби» і «допомоги» стає очевидною всім. І бажання скинути їх на дно об’єднує дуже різні країни.

Відправлення рашистської економіки на дно стає дедалі більше не просто необхідністю підтримати Україну, а самозахистом цивілізованого світу від божевільного рашистського диктатора. У ЄС обговорюють наступний, сьомий пакет санкцій, а рашисти стимулюють ухвалення рішення, обмежуючи постачання газу. З іншого боку, країни-члени G7 наголосили, що загарбницька повномасштабна війна Російської Федерації проти України – це загроза всій продовольчій безпеці. А загрози такого масштабу можна лише ліквідовувати.

Так само як виступ на параді 9 травня, спіч путіна на петербурзькому економічному форумі не приніс жодної сенсації. Він так довго розказував, що санкції не шкодять росії, а Заходу вони шкодять ще більше, що стало ясно: керівництво московії бачить рух на дно. Але сподівається його перервати, залякавши Захід, підірвавши його єдність і солідарність з Україною, а також продавивши українську оборону і досягнувши бодай якусь ціль своєї антилюдської «спецоперації». Задача України і партнерів – зірвати ці плани. Кандидатство у ЄС, візити європейських лідерів, а найголовніше, героїчна боротьба ЗСУ зводять ці плани нанівець.

Візит керівників Німеччини, Франції, Італії та Румунії до України і їхні заяви про підтримку надання статусу кандидата в члени ЄС означають не лише допомогу Україні, а й дуже важливе розуміння західним світом: мир можливий лише через перемогу України. А отже, росія має прискорювати свій рух на дно.

Рух рашистів на дно має прискоритись після третьої зустрічі у «форматі Рамштайну». Генсек НАТО Йенс Столтенберг анонсував, що йтиметься про постачання Україні важких озброєнь. А посол США при НАТО Джуліана Сміт відзначила, що зустріч збере уже близько 50 країн, які підтримують Україну. Антипутінська коаліція розширюється. Це дозволяє сподіватися і на розширення постачання зброї, і на економічну допомогу. І на постійне нарощування санкційного тиску на рашистів.

Рух рашистської економіки на дно триває. Вже застосовані санкції обмежують для рашистів можливості скористатися надходженнями від експорту, а нещодавні рішення і наступні пакети мають підірвати вже й сам експорт.

Поки тривають дискусії над санкціями, які системно підірвали би рашистський експорт, уже наявні санкції обмежують для рф підтримку звичного рівня життя. Впевнений рух рашистської економіки на дно вже не приховати навіть від мешканців великих міст, які мають вищі накопичення. І це створюватиме додатковий фактор тиску на кремль.

Вже застосовані санкції суттєво скоротили російський імпорт, підриваючи можливості економіки агресора до виробництва, розвитку і підтримки звичного для населення соціального стандарту. Нещодавно ухвалені пакети санкцій і ті, які зараз розробляються, мають обмежити надходження від експорту – чим і загнати рашистську економіку на дно.

Після запровадження кожного з пакетів санкцій важливо, щоб ухвалені рішення неухильно виконувались. А паралельно відслідковувались і перекривались усі лазівки і «сірі схеми», які активно вишукують рашистські спритники. Тоді економіка агресора невпинно йтиме на дно, які б надходження від енергоносіїв вони поки не отримували.

Істерика дмітрія мєдвєдєва і цілої низки рашистських пропагандонів на тему «вони не виживуть без нашої нафти» означає – виживуть. Звісно, рф буде шукати нові напрями для експорту своєї нафти, але після введення нафтового ембарго це завдання ускладниться, і «сірі схеми» не допоможуть. У середньостроковій перспективі торгова та бюджетна позиція рф може зазнати серйозних змін, утягуючи агресора на дно.

Єврокомісар з питань внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон заявив, що Євросоюз розробив план заміщення російського газу та вже намітив альтернативних постачальників. Важливо, щоб план почав реалізовуватись чимшвидше і продовжив діяти і після перемоги України на полі бою, – бо щоб рашизм не загрожував людству, його треба пустити на дно всіма засобами.