Десять бригад, и для них ни черта не поменялось

Суточный дождь превращал Донбасс в вязкую, холодную и безнадежную мерзость. Пехота кашляла, материлась, копала, курила, жила и убивала. Знаешь, я ведь понимаю, благодаря кому все еще есть обогреватели, электричество для них, дома с целыми окнами и теплая вода в душе. Там смеющиеся злые люди – и для них за эти недели ни черта не поменялось. Даже фраза эта, давным-давно сказанная кем-то на другом языке и на другой, но такой же войне: “Все, что вас не убивает – делает вас сильнее. Кроме пехоты. Пехота просто убивает”.

Поділитися:
Share
Читати далі

Щоб була Україна

Навіщо вони пишуть? Ці вчорашні ІТшники, підприємці, прості хлопці з міст і містечок, які взяли свої повістки і пішли – прикрити нас всіх, хочуть викласти пережите на папір? Бо воно не відпускає. І в їх голові звучить питання: навіщо це було і навіщо ми були там? І, на відміну від тих, у кого «войны нет», в їх книжках є дуже чітка відповідь: щоб ви всі, хто там не були, могли сходити в кіно, випити натуральну, не розчинну каву з друзями, бігти в універ, сидіти за компом і кльоцати по клавішам в офісі. Щоб була Україна.

Поділитися:
Share
Читати далі
Share