Червоні нитки на білому пальті

Я до цих пір люблю і поважаю більшість з вас. Ви зроблені з правильного металу і повели себе як справжні люди, і зробленого вами не скасувати. Але я пам’ятаю і те, як народжений війною і нашими прекрасними діяннями снобізм загнав нас усіх в глуху меншість. Я знаю, чому мені соромно за те, що відбувається. І або ми за ними повернемося. Або вони підуть, і нікому буде побачити, як нас розчиняє горде небуття. Тому розгребіть дороги і мости один до одного. А якщо вже встигли їх підірвати – шукайте брід. На нас чекає довга робота. Спочатку повернутися на правильний напрямок. А потім вести інших. У правильному напрямку. І так далеко, щоб повернення назад було неможливим. Чисто фізично.

Поділитися:
Share
Читати далі

В опозицію так в опозицію

П’ять років ми “25” тягнули на собі країну. Тепер їх 75%, і нехай тепер вони зроблять те, що й ми. У них має вийти у тричі легше або у тричі більше. А ми подивимося. Якщо дитина розкидала іграшки і ризикує перечепитися та розбити носа, тупо весь час прибирати іграшки замість неї, нехай це зробить сама, бо так і залишиться безвідповідальним інфантилом. Щодо громадян: не справляються – геть від керма.

Поділитися:
Share
Читати далі