Дума про Йолку

Всі попередні роки Бог ніс нас на руках та допомагав в усьому. Перемагати на війні, реформувати державу, розбудовувати Незалежність, зміцнювати суверенітет, отримати Томос. Зараз ми плачемо та волаємо про те, як же можна було так швидко змарнувати все? А так стається тому, що ми чомусь почали вважати себе дуже багатими. Насправді, ні. Не такі ми вже, як виявляється, були багаті, нас можна досить легко розвернути в зад тайожному союзу. Перспективи в нас не найкращі. Але.

Поділитися:
Share
Читати далі

Кожен диктатор мріє про власну Олімпіаду

Дивлюсь на це все і згадую Овоча. Той теж хотів Олімпіаду, а поїхав до Ростова. Може, і зараз так буде? В принципі, я готовий написати гарний сценарій про Вовіну йолку. Безкоштовно. На волонтерських засадах. Тільки, чур, від сценарію не відступати. Ніяких імпровізацій. Мрії про Олімпіаду – йолка – Ростов. А зекономлені на Олімпіаді гроші ми роздамо військовим та спортсменам.

Поділитися:
Share
Читати далі

«Давайте будем помогать Зе – нам в этой лодке плыть 5 лет!»

Я хотел бы сказать, шо полностью согласен. Нельзя ненавидеть зеленого сморчка, надо просто помогать ему делать что-то хорошее. Вот, например, возьмем 2013 год. Надо было не с “беркутом” толкаться той осенью, а помочь Вите сделать людям праздник, войти в положение и помочь установить Йолку. Зачем эти протесты? К чему вам эта ваша свобода? Просто помогайте власти делать что-то хорошее!

Поділитися:
Share
Читати далі

Я тоже революционер со стажем, знаете ли…

Пять лет тому висели мы гроздьями спелого винограда на кованых воротах Администрации Президента, дышали «черемухой» и смеялись над тем, что киевляне, в отличие от нас, мариупольцев, от ее аромата еще и кашляют. Нам-то все 20-25 лет жизни в родном городе черный снег и тяжелый воздух с дымом казались нормой… Было революционно-весело…

Поділитися:
Share
Читати далі
Share