Європейські правничі інституції попереджають…

Володимир Ар’єв

Все дуже серйозно!

Дві авторитетні європейські організації: Венеціанська комісія та антикорупційна GRECO у безпрецедентно миттєвій спільній (!) реакції застерегли монобільшість ВР від ухвалення законопроекту Зеленського щодо КСУ. Отже, Європа дає Україні чіткий сигнал: бити правове свавілля беззаконням – лише погіршувати ставлення до України, і без того зіпсуте рішенням Конституційного Суду.

Якщо Зеленський, монобільшість та їхні штатні та позаштатні підспівувачі все одно просуватимуть цю історію, ми будемо мати чіткий список тих, хто свідомо шкодить Україні чи в запалі просто не здатний подумати про наслідки. І наслідки можуть бути катастрофічними, якщо не почати шукати прийнятні виходи з кризи, а не те, що зараз. Бо наразі планується спалити хату, щоб вигнати тарганів.

Поділитися:

Порох – главная угроза квартально-олигархической власти

Helgi Sharp

Читали высер Арахамии в авторской колонке на УП? Ложь и манипуляции – рекламировать ссылкой не буду, при желании сами найдёте.

Просто две цифры: в нескольких маленьких абзацах этого опуса, больше напоминающего истерику экзальтированной барышни, фамилия Порошенко упомянута 14 раз. 14 раз, Карл! А фамилия Зеленского, который уже полтора года президент, – всего два.

Как сказал один умный человек, разница между Порошенко и Зеленским в том, что при Порошенко хреново жилось России, а при Зеленском – Украине и… самому Зеленскому. И чем чаще всякие хламидии будут всуе поминать Порошенко, знайте, тем больше они его боятся.

Мой прогноз: к февралю персональные рейтинги Пятого и Полшестого сравняются, а потом Пятый медленно, но неуклонно двинет на Седьмого. Получится? Пока не знаю – ОПЗЖ тоже набирает силу… Но, судя по результатам местных выборов и участившимся истерикам зелёных, именно в Порохе они видят главную угрозу для своей квартально-олигархической власти.

— И запомните, Фима: мужчине обязательно нужна жена, потому что таки не всё можно свалить на Порошенко…

Поділитися:

Він вже підіймається сходами до власної гільйотини

Володимир Омелян

Одним із моїх перших постів-рекомендацій Зеленському після його сходження на посаду Президента був працювати 24/7, поки не ввійде у курс справ і не розбереться.

Управління державою – це насамперед регулярний контроль і розуміння процесів, правильне делегування повноважень і системні стрес-тести управлінської вертикалі з залученням як керівників, так і виконавців. І, безумовно, постійне надходження інформації з різних джерел щодо одних і тих же подій.

Натомість, Зеленський обрав стиль фаворитизму, коли повністю передав управління країною спершу одному, а потім іншому улюбленцю. Його залученість в процеси обмежується мікроменеджментом подій, які мають вторинне значення. На жаль, пріоритети визначити вчасно він не зміг, а тепер йому цього вже ніхто не дасть зробити.

При такому добровільному самоусуненні від керівництва державою на перших етапах головної болі суттєво менше. Залишається час на друзів, спортзал, хоббі.

Але потім, за короткий період часу, неодмінно настає криза. Глибини якої він оцінити не спроможний, бо не був залучений з самого початку.

Як Президент він допустив фатальні помилки, що забрали в нації найцінніше: час і життя.

По-людськи його навіть шкода, адже він вже підіймається сходами до власної гільйотини, думаючи, що це пристрій для зняття головного болю.

 

Карикатура © Александр Кукушкин

Поділитися:

Історія з КСУ – класична кремлівська «многоходовочка»

Костюк Олександр

Коли луб’янка однією рукою створює проблему, іншою рукою (після інтенсивної інформаційної підготовки, граючи на популізмі) підсовує потрібне кремлю «рішення».
Кремль руками ОПЗЖ та Портнова ініціював скандальне рішення КСУ.
Іншою рукою, рукою Зєрмака, подається до ВР абсолютно неконституційний законопроект, яким порушується Конституція України. Заради «благіх» намірів, ну звичайно ж. І тепер той же Портнов відкрито закликає до ревізії Конституції України.

Тим самим:

– поступове порушення Зєрмаком законності (незаконний розпуск ВР, незаконні призначення очільників антикорупційних органів, незаконне «опитування» і т.п.) виходить на новий рівень – демонстративне порушення Конституції України;
– створюється жахливий прецедент: порушувати Конституцію МОЖНА – для «благіх» популістських цілей, звичайно ж. Цей прецедент вкупі з «народними референдумами» обов’язково буде використано кремлем – одна з вищих гілок влади береться під повне керування ОП;
– переконаний, що Медведчуком-Портновим-Єрмаком вже складено новий список суддів КСУ. Складено і затверджено в кремлі;
– ручні судді ручного КСУ після «народних референдумів» затвердять будь-яке потрібне кремлю рішення.

Активна участь в інформаційній підтримці цієї многоходовочки таких персонажів як Портнов, Лещенко, Парасюк, Шабунін, Соболєв робить мою впевненість в плануванні операції кремлем 100 відсотковою.

Між тим ситуацію можна виправити законним, конституційним шляхом.
Законність не можна встановити, порушуючи Закон та Конституцію. Це шлях до руїни.

Поділитися:

Булинг

Елена Кудренко

Нет никакой несостоятельности в государстве Украина, о чем нам вещают все чаще.
Нет никаких проблем с народом Украины.
Нет никаких вопросов к качеству наших граждан.
Нет никакой последовательности или непоследовательности.

Если бы Америка качала Мексику, как нас Россия, – там было бы то же, что и у нас.
Если бы Китай качал саму Россию – В России было бы то же самое, что и у нас.
Назвать это можно было бы теми же словами. И гнобить, гнобить, внушать неуверенность в себе, указывать на каждый промах, сбивать с ног и высмеивать.

Если бы Франция была в три раза больше Германии и долгие годы вмешивалась бы во внутренние дела суверенного государства, как к нам Россия, – в Германии была бы часть коллаборантов, часть патриотов и часть “а какая разница, лишь бы не стреляли”.
Если бы Южную Корею не поддержали США, и она подпала бы под влияние КНДР и, следовательно, России – там было бы так, как в КНДР и России. И люди поклонялись бы ничтожным “лидерам”.

Нет никакой “слабой” и “несостоявшейся” Украины. У нас всего лишь ВМЕШАТЕЛЬСТВО и раскачка нас другим государством.
Медведчук – это не беда украинского народа, который “вот такой”. Медведчук – это ВМЕШАТЕЛЬСТВО другого государства.
Коломойский – это его, чужого государства, ситуативный союзник. Зеленский – это инструмент. Но это не плоть от плоти украинская проблема – это ВМЕШАТЕЛЬСТВО другого государства.
Вмешайтесь и раскачайте ЛЮБОЕ государство в мире, пропитайте его своими кадрами, вырастите в нем свои же ростки, выморите голодом народ и заселите своим, и вы получите то же самое, что в Украине, – в Польше, Италии или в той же РФ.

Мы – нормальные. Мы так же не все образованные – как и в США. Мы не все законопослушные – как и во Франции. Мы тоже превышаем скорость, деремся, имеем проблемы с алкоголем и наркотиками, как и все во всем мире. Но им никто десятилетиями не давил на мозг “Иронией судьбы” и не тратил баснословные деньги, чтобы разрушить государство изнутри. Везде есть свое деление на образные 25 и 73, и оно разное. Но оно существует везде.

Я вообще удивляюсь, что у нас выжили и держатся те самые 25, а не меньше. При таком-то прессинге и усилиях агрессора, столько лет косившего под брата.

Поділитися:

Так що там з виборами, га?

Тетяна Кохановська

Так що там з виборами, га? Бо така вчасна КС-криза геть витіснила їх з суспільної уваги.

А все ж мені особисто цікаво. Наприклад, є в нас в Києві мер чи попереду другий тур? Ну й взагалі якось хочеться визначеності.   😉

Не знаю вже, чи доклався зеля до КС-івських підступів та викрутнів, але що використав ситуацію по повній, пустив всіх затято ковбаситися довкола проблеми КС, то факт. І ми тепер замість пильнувати за махінаціями якихось спонсорів пальчевських і тому подібної наволочі, вимагати швидшого підрахунку та оголошення результатів, та й просто радіти розгорму слуг, ламаємо списи довкола питання, хто нам гірше – системно корумповані судді чи безпредільницька руйнаційна зе-влада. При чому питання – хто краще – навіть не розглядається.

Таким чином замість піднесення по результатах виборів відчуваємо оскому, демотивацію і безнадійність.
Давайте не дозволяти зелі це з нами робити.

Поділитися:

Ніяких компромісів!

Джон Сміт

Знаєте, дуже часто у себе в коментах маю дискусії з людьми, які не згодні з якоюсь думкою. І от показова історія по Мінським угодам, санкціям і Іловайську. Коли я кажу, що це перемога України, бо ми зуміли використати напад РФ і почати підривати нашого ворога не тактично, а в історичному масштабі, в коменти завжди приходить якийсь незгодний з цією думкою і приводить аргумент, що в Мінських домовленостях є невигідні пункти, які ми теж маємо виконувати.

Це настільки показовий комент, що в ньому просто вся наївність українців.

Договір з будь-ким не може існувати, якщо немає механізму вирішення спорів. От ви домовились з замовником на поставку послуг і оплату після поставки. Виконали. А він вам бабки не віддає. Куди скаржитись? Якщо є суд, то це ще більш-менш, а якщо тільки Спортлото?

Українці чомусь вважають, що якщо ми щось пообіцяли своєму ворогу, то зобов’язані виконувати. От просто, бо ми чесні. Якийсь Білецький на шустері цитує пункти в обличчя Порошенку і доводить, що Порошенко зрадник, бо ось таке підписав. І всі хлопають. Та ні, треба читати договір і дивитися, що буде, якщо ми ворога пошлемо.

Насправді в Мінських угодах важливіша прихована частина – механізм вирішення спорів. Порошенко, на відміну від цих остолопів, має профільну освіту. Коли він сидів у Мінську та вів переговори з Путіним, він прямо в ту ж хвилину вів переговори з Заходом. І з Заходом він сформував механізм вирішення спорів. Санкції. У формулюванні санкцій прямо вказано: накладені на РФ за відсутність прогресу в Мінську. Тут дві важливі частини:

1) власне причина, за що накладені санкції,
2) перелік сторін, на які накладаються обмеження за невиконання домовленостей.

При чому є ще й третій дуже важливий момент: обмеження на порушника накладуть не колись, а наклали просто в момент підписання.

На жаль, в Україні лише найздогадливіші зрозуміли: Україна тут взагалі не має виконувати нічого. Інші кинулися читати пункти з нашими зобов’язаннями. Та правда в тому, що Порошенко міг обіцяти хоч зірку з Альфа Центавра Путіну, але за невиконання пункту про доставку зірки Путін може скаржитися лише в Спортлото.

Протилежна ситуація у Путіна. Якщо він не забереться з України, Рашка буде опущена до рівня папуасів з пір’ям в сраці. Цей процес прямо зараз відбувається неупинно кожен день. Наприклад, вже зараз пересічні росіяни стали найбіднішими в Європі з реальними середніми доходами на рівні 15-25 тис рублів. Вони вже живуть гірше навіть за українців.

Відсутністю елементарних знань у вчорашніх рабів користуються покидьки із наших політиків, які розповідають, що ми маємо піти на болєзнєний компроміс з ворогом. Ні на який компроміс ми не зобов’язані йти. Ми маємо роздушити гідру, щоб в неї чвакнули очі назовні. І потім забрати все. А кому треба йти на компроміс, це лише хазяїну Вови Пінчуку з його трубами у Рашку і Коломойському з його справами в ФБР.

Поділитися:

В нашей стране, Владимир Александрович, виноват всегда президент

Мартин Брест

#Верочка

Обед, Офис президента Украины. В длинном и узком кабинете сидят хмурые люди и делают вид, что все так, как и должно быть. По ковровой дорожке туда-сюда бегает президент Украины и кричит. Микола Т. завороженно провожает его глазами и шевелит губами, наверное, подсчитывает круги.

Владимир: ЧТО? Что это было, а? Вот скажите мне – как? КАААК? Давид, как?

Давид А. – Так а…

Владимир: Вот именно, что А! Пятнадцать процентов! Пятнадцать! От правящей партии, от монобольшинства! Кто в этом виноват?

Давид А. (быстро): Порошенко!

Владимир (резко останавливается, поворачивается к Давиду): Ээээ… не понял. Почему – Порошенко?

Давид: А что, нет? У нас, вроде как, уже полтора года во всем виноват Порошенко, я думал, такая у нас эта… парадигма.

Владимир: Я тебе сейчас эту парадигму в жо… Кто отвечал за агитацию по регионам?

Давид: Ээээ… Вы.

Владимир (недоуменно): В смысле?

Давид: Ну это… Мы как бы того… Ну рейтинг-то только у вас. Был.

Владимир: А вы? Почему вы не работали с регионами, свой рейтинг не создавали?

Давид: Владимир Александрович, кандидаты боялись в регионы ездить. Их там как-бы того… били, короче. Опять же, корабельная сосна…

Владимир: Били? Так а полиция?

Распахивается дверь из приемной, и в кабинет входит Верочка. Она окидывает взглядом сидящих людей с незапоминающимися лицами и фамилиями, ставит на стол небольшой поднос с чашкой кофе, улыбается, поворачивается и молча направляется к выходу. Верочка одета в джинсы и вязаный свитер, волосы подобраны в хвост, на запястье поблескивает узкий браслет. На губах играет легкая улыбка.

Владимир (возбужденно): Верочка?

Верочка (останавливается): Да, Владимир Александрович?

Владимир: А чего вы молчите? Вы обычно всегда что-то говорите, и я потом не понимаю, правда это была или шутка. А сейчас молчите. Вы видите, какой у нас тут кризис?

Верочка: Кризис? О нет. Вы просто проиграли выборы, Владимир Александрович. Бо набрать в Киеве кандидату в мэры от “партии власти” девять процентов, простите, но это проигрыш.

Микола Т. (с места): Вот видите? Надо шоб я баллотировался, я бы больше набрал!

Ирина В. (набравшая эти самые девять процентов): Микола, йди грєнкі жарь! То не наша провина, що мені тільки дев’ять відсотків дали. Ви бачили мой тік-ток? Та тільки він на двадцять п’ять відсотків тягне!

Микола Т.: Тик-ток, ххха! Мое видео с “попа как у Ким”…

Владимир: А ну тихо!

Все замолкают. Слышно, как недалеко скрипят пальцами счетные машинки ЦИКа, а главы комиссий натягивают до пяти процентов Пальчевского. Верочка стоит с полуулыбкой, внимательно смотря на президента. На столе остывает кофе.

Владимир (немного успокаиваясь): Так, давайте спросим не вас, которые вечно друг на друга спихивают, а вот Верочку, как объективного и стороннего человека. Верочка, как вы считаете, в таком низком результате на выборах виноваты вот эти вот… (кивает на сидящих за столом) или Порошенко?

Верочка (выдерживает долгую паузу): Виноват всегда президент.

Давид А. (радостно): Вот! Вот видите? Я же говорил, что Порошенко!

Верочка: Нет, не Порошенко. А Вы, Владимир Александрович.

Владимир (с ужасом): Я? Серьезно? Но я же не виноват!
Верочка: Абсолютно серьезно. В нашей стране, Владимир Александрович, виноват всегда президент.

Владимир (устало садится в жалобно скрипнувшее кресло): Почему так?

Верочка (подходит к двери, оборачивается): Не знаю. Понимаете… За революцией всегда следует контрреволюция, это исторический закон, против него не попрешь. Потом “эра черных полковников”, то есть своеобразная силовая диктатура, и уже потом “правительство технократов”, которое и должно, по идее, спасти остатки.

Владимир: Вот сейчас ничего не понял.

Верочка: Это не важно. В какой-то момент Вы, сами того не ведая, пытались перешагнуть пару этапов исторической аксиомы, пытаясь впихнуть страну сразу из революции в “правительство технократов”. Но… против предопределенности не попрешь, и мы должны пройти и контрреволюцию, результаты которой мы видим сейчас на местных выборах, и “черных полковников”, то есть диктатуру силовиков, которая ждет нас дальше, и уже только потом, если нам сильно повезет, то дойдем до тех самых “технократов”. И во всем этом есть один момент, который лично меня очень радует.

Владимир: Ээээ… какой?

Верочка (берется за ручку двери и вдруг широко улыбается): Вы, господин президент. Лимит на трансферы за границу исчерпан. Вам придется пройти это вместе с нами, Владимир Александрович. И вот это прекрасно.

Поділитися:

Антиконституційний переворот імені Зеленського

Ірина Геращенко

Сумнівний розпуск ВР > сумнівне « опитування» > сумнівні законопроекти – це шлях, який обрав Зеленський.

Скандальне рішення КС викликало справедливе обурення суспільства і наших міжнародних партнерів. Таке стало можливим виключно через слабкість держави, інституції якої щодня деградують.

Наша фракція, усвідомлюючи ризики, що виникли як всередині, так і назовні, вже напрацювала законопроекти, які вирішують правову колізію у зв’язку з рішенням КС. Ми проаналізували всі європейські практики декларування чиновників і сьогодні реєструємо законопроект, який пропонуємо прийняти як невідкладний. Він врегульовує питання відповідальності за недостовірність (враховуючи світові норми). Впевнена, ми знайдемо компроміс і порозуміння щодо необхідності негайного приведення антикорупційного законодавства до європейських стандартів, виходячи з рішення суду.

Зеленський продовжує жити в неконституційному полі, на хайпі гнатися за дешевою популярністю, рятуючи ґлупо розтриньканий рейтинг. Він в неконституційний спосіб розпустив парламент, тоді КС підіграв цьому, і суспільство, на жаль, аплодувало. Безкарно пройшло і псевдоопитування. Зараз в неконституційний сумнівний спосіб він хоче вирішити проблему, що виникла після рішення КСУ. Неконституційне рішення лише поглибить кризу. Наступною ініціативою Зе, за такою логікою, може бути указ про пожиттєве імператорство. Примітно, що в в своїй інфантильності та небажанні брати на себе будь-яку відповідальність він навіть не спромігся вийти до народу з відосиком і пояснити, що ж за законопроект подав у ВР, і які його наслідки для держави. Поштовими голубами вночі надіслав в Раду папірець, яким системно продовжує знищувати державні інститути (я зараз точно не про прізвища суддів і їх постаті, там є багато питань. Я про інституції). Завтра в такий спосіб він ліквідує парламент як непопулярний, а потім закриє за непотрібністю державу Україна.

Зеленський як гарант Конституції має сприяти виходу з конституційної кризи, а не поглиблювати її. Україна надто дорого платить за незалежність і суверенітет, не потрібно перетворювати її на фейк стейт.

* * *

Гарант Конституції вирішив знищити Конституцію.

На хайпі, під крики про зачистку скандального КС.


Володимир В’ятрович

Сім кроків проти сваволі президента та суддів

Україна – за крок до колапсу конституційного ладу. Сваволя суддів і ще зухваліша сваволя президента штовхають нас у прірву правового хаосу і руйнації державності.

У нас ніколи не було справжнього правосуддя, але те, що твориться останні півтора року руками зеленських, коломойських, портнових, медведчуків і єрмаків – просто за межею.

Дії деяких суддів, перш за все Окружного адміністративного суду Києва, а все частіше – і Конституційного Суду, руйнують правове поле держави і нищать здобутки важливих реформ.

Рішення КС про закриття реєстру електронних декларацій, скасування повноважень НАЗК і відповідальності за приховування статків поставило під загрозу антикорупційну реформу, безвіз і взагалі європейський вибір України. І це потребує негайної реакції президента й парламенту.

Але те, що ми бачимо у внесеному Зеленським законопроєкті №4288, значно гірше за найгірші рішення КС. Це відвертий замах на конституційний лад і спроба встановити безконтрольну диктатуру.

Замість того, щоб ухвалити закони, які нейтралізують ключові небезпеки рішення КС, Зеленський просто пропонує не визнавати цих рішень. Хоча Конституція (стаття 151-2) визначає, шо рішення КС «є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені».

Замість того, щоб розслідувати дії суддів і оновлювати склад суду в чіткій відповідності до Конституції, Зеленський пропонує протиправно звільнити весь склад КС, залишивши країну без єдиного органу, який може зупинити (і не раз зупиняв) неконституційні дії влади. Такого права ні президент, ні ВР не мають. Судді КС призначаються на 9 років і достроково можуть бути звільнені лише з підстав, визначених статтею 149-1 Конституції, найреальнішою з яких є вирок за вчинення злочину.

Те, що пропонує Зеленський, – це державний переворот, після якого в Україні буде або диктатура, або Сомалі.

Розігнавши КС, президент, а за ним і будь-хто, взагалі перестануть звертати увагу на Конституцію і зможуть творити все, що заманеться. Якщо можна в свавільний спосіб звільнити всіх суддів КС, чому не можна указами президента позбавляти повноважень депутатів чи мерів? Або ухвалювати закони «опитуваннями» виборців. Зупинити і без того схильну до постійних порушень Конституції владу буде просто нікому. Бо Конституційного Суду не буде взагалі, або буде сформовано слухняний склад КС, який покриватиме будь-яку сваволю Банкової.

До того ж сам КС неминуче визнає свавільний закон антиконституційним. І що далі: лукашенківщина, підтримка перевороту силовими діями поліції? Чи кілька паралельних законодавств і конституційних судів? Це шлях до перетворення України на failed state в умовах триваючою російської агресії.

Що робити?

1. Верховна Рада має дати відсіч спробам Зеленського зруйнувати конституційний лад. Кожен депутат, який проголосує за законопроєкт №4288, стане співучасником спроби державного перевороту, не менш небезпечної, ніж диктаторські закони 16 січня 2014 року.

2. Відповідальні громадяни не мають вестися на цю примітивну двоходівку влади. Треба захистити Україну і від знахабнілих суддів, і від Зеленського, а не відігравати роль масовки у діях Банкової з руйнації державності.

3. Парламент має невідкладно ухвалити зміни до антикорупційного законодавства, які максимально нейтралізують згубні наслідки рішення Конституційного Суду.

4. Президент має припинити саботаж очищення судової влади та спільно з громадянським суспільством і парламентом замінити в усіх органах, що відповідають за призначення і контроль діяльності суддів, людей з сумнівною репутацією на незалежних доброчесних фахівців. Не «своїх», а саме незалежних і доброчесних.

5. Президент має негайно внести, а ВР ухвалити закон про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва.

6. На три вакансії в Конституційному Суді мають бути так само призначені не ручні судді президента, кланів чи партій, а люди, у порядності й незалежності яких нема сумніву. І надалі робити так само з кожною вакансією, яка з’являється після завершення 9-річного терміну конкретного судді.

7. Всі дії суддів ОАСК і КС, що містять склад злочину, мають бути розслідувані, справи доведені до вироків суду. Замість звільнених після вироку суду суддів КС – призначення нових, гідних.

Так, це складніший і довший шлях, зате правовий. Як і має бути в європейській демократичній державі.


Володимир Ар’єв

Тепер серйозно. Хочеться порвати Конституційний Суд? Ще й як! Це зрозумілі емоції. Чи ми у Верховній Раді маємо право на юридично нікчемне рішення КС відповідати антиконституційними діями, як пропонує Зеленський? Хочеться, але не повинні ні в якому разі! Євросоюз це не оцінить – раз, правові основи держави остаточно підірвемо – два, failed state, про який мріють Путін з Медведчуком отримаємо – три. Наслідки уявіть.

Зверніть увагу: медведчуківська ОПЗЖ робить подання в КС, Конституційний Суд ухвалює ганебне рішення на користь медведчуківців, і тепер медведчуківські канали підігрівають ситуацію, критикуючи рішення КС!

Тому, єдиний вихід: терміново повернути е-декларування і перевірку в законодавство, відновити можливість призначення у виконавчій вертикалі та вступу на посаду міських голів та очільників районних і обласних рад. І саме від цього, єдино правильного шляху нас намагаються відвернути офіс президента і деякі антикор-активісти. А щодо повноважень і порядку формування Конституційного Суду – треба спочатку Конституцію змінити. Це довгий, однак необхідний шлях. Але в «опитуванні» Зеленського цього питання не було.


Андрій Смолій

Зеленський готує справжній антиконституційний переворот: чому «законопроект» про розпуск КС – це правова катастрофа для України.

1. Судді КС прийняли абсолютно антидержавне рішення щодо скасування декларування та відповідальності за брехню в деклараціях. По суті, кради скільки хочеш. Проте основними бенефіціаріями цього дійства є Коломойський та Медведчук, депутати яких і були ініціаторами подання. Запам‘ятайте це.

2. Зеленський вночі подав свій «законопроект» про «відновлення довіри до конституційного судочинства», яким передбачає «визнати рішення КС «нікчемним» та фактично розпустити КС.
От тільки таких повноважень Рада НЕ МАЄ!
Рада не може скасовувати рішення КС і не може нікого розпускати. Таке рішення буде суперечити Конституції та взагалі розумінні правової держави.

3. Тобто таким чином Зеленський, замість того щоб зайнятися прямими замовниками розвалу держави – Коломойським та Медведчуком, фактично намагається зламати конституційний лад та створити повністю новий – РУЧНИЙ Конституційний Суд. Ви ж розумієте, що будуть звільнені всі судді, навіть ті, хто не голосував за це антизаконне рішення. Тобто «новий» суд буде повністю набраний з представників Зеленського та «слуг народу». Хочете такого? А так буде. Зате ЖОДНОГО депутата ОПЗЖ чи «За майбутнє» не викликали на допит.

4. Вся ця ситуація насправді дуже погано смердить. Враження, ніби все це було давно продуманим планом з перетворення країни в повний хаос та безвладдя, адже виграють від цього виключно олігархи та кремлівські сили:
– Україна остаточно стає антиправовою державою;
– КС повністю контролюється Зеленським та групами впливу (а це відомо хто);
– Відбувається остаточна узурпація влади в країні.

Хто сьогодні біжить пікетувати Конституційний Суд? Люди Коломойського – Парасюк, Семенченко та інші, які півтора роки зникли і сиділи як миші. Отже, депутати Коломойського-Медведчука протиснули антидержавне рішення, а тепер люди Коломойського пікетують КС та вимагають його розпустити. Вам теж здається, що тут щось не сходиться?

Україна впевнено рухається до fail state. І локомотивом цього руху є Зеленський, його команда, Коломойський та Медведчук.


Олександр Дедюхін

Мудрі судді Конституційного Суду України (це просто так абсолютно випадково співпало, що по декому з них ведеться антикорупційне розслідування) одним рішенням знищили всі ці злі порошенківські антикорупційні органи, котрі нормальним медведчукам жити не давали.

Попутно зарубали можливість зайняти свої місця обраним депутатам і головам місцевого самоврядування та фактично скасували безвіз для українців (вангую, що карта поляка стане ще бажанішою).

Тимчасово виконуючий обовʼязки президента (на якого, як виявилося, всім начхати: від Медведчука, котрий чомусь не сидить, до суддів і простого нароту) видав указ, котрим цитую: “Увів у дію рішення РНБО щодо відновлення довіри до конституційного судочинства”. Іншими словами, схотів розігнати КС.

Я вже не можу жерти попкорн.
Цікаво, як швидко мудрі та незалежні судді із КСУ відмінять своїм рішенням цей указ найвеличнішого.
А як скоро вони відмінять самого найвеличнішого?
І саме цікаве, коли найвеличнішого відмінять, йому про це хто-небудь скаже?


Віктор Литовченко

Ітогі подвєдьом, як казав класик.

Увесь цінний вихлоп з такого шумного дня лише у фразі “Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яка є простим набором букв. Бо що писати в цей закон не розуміє поки ніхто.

КСУ – це не простий тобі суд, який можна розігнати чи перевантажити законом. Він досить ретельно прописаний у Конституції. І щоб там щось поковирятись, це треба міняти щось у Конституції. А це довго. І для цього треба 300 голосів, які вже виглядають міфічними. Ну і якщо вони знайдуться, ця історія має пролізти через… увага!.. алє-оооп!… Конституційний суд! Та-дааам! Який такий дурний, щоб своїми руками укоротити собі віку, ага. Навіть якщо на те будуть віддалені законні підстави. Бачили ми їхню принципову законність уже…

Тому поки єдина законна тактика – дозаповнити 3 вакантних місця. І чекати, коли вийде термін перебування даних судей на троні. Звалити їх достроково – тупо нема законних підстав. Одним словом, юристам, які тушитимуть істерику Зеленського, краще не заздрити. І якщо вони знайдуть хоч якийсь законний із цього цугцвангу вихід, їм треба буде пам’ятника поставити. Судова система, яка таки отримала нехілу незалежність і конкретно в ній окопалась, свого віддавати просто так не буде. Зламати їх можна тільки незаконно. Але це відкрити ящик Пандори, який ми ще закривати толком не навчились.


Сергій Марченко

Дивіться.

З одного боку, розігнати цей, конкретний, Конституційний суд сепарів і чмошників – діло потрібне та корисне.

З іншого боку, якщо президент може розігнати незалежну гілку влади, це уже не республіка Україна, а монархія. І Зеленський вже не президент, а князь Владімір Красівий, віконт Криворіжський і сюзерен земель за канавою.

І я, правда, не знаю, що гірше: Конституційний суд чмошників чи монархія на 30-му році незалежності.


Джон Сміт

Зараз влада робить вигляд, що була не в курсі рішення КСУ, що готувалося. Отак готуються якісь рішення у Конституційному суді, а тому ж голові Одміністрації Президента Зеленського не донесли. Може ж таке бути.
Звісно, ні.

Голова Офісу має знати все, що діється в країні.

Як мінімум декілька суддів не голосували за цей досвідос. Але засланий Єрмачок мовчав.

Бо засланий Єрмачок діє так само, як діяв Портнов у часи Яника.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Трошечки хронології.

– Монобільшість у ВР зелені отримали завдяки рішенню Конституційного суду.
– У серпні НАБУ провело обшуки в Окружному апеляційному суді та намагалася вручити підозру судді Вовку.
– На записах, оприлюднених НАБУ, суддя Вовк розповідає про вплив на Конституційний суд і про те, що відміна КС закону про незаконне збагачення в останні місяці президенства Порошенка була провокацією проти Порошенка, здійсненою бандою судді Вовка.
– Справа по судді Вовку і його банді в ОАСК розвалилася тому, що генпрокурор Венедиктова поховала проект постанови в себе на столі та відсторонила прокурора, який підписав підозру.
– Конституційний суд відміняє е-декларування і повноваження НАЗК, а ОАСК остаточно звільняє директора НАБУ Ситника – вушка судді Вовка стирчать на кілометр.
– Зеленський подає повністю неконституційний законопроект про звільнення суддів КС.

В задачі запитується.

Чи існують три хороші докази того, що все це – не операція Офісу президента з перетворення руками судді Вовка Конституційного суду на повністю ручний, аби раптом КС не затвердив конституційність дострокових парламентських виборів, наприклад?


Олена Монова

Я спромоглася на великий текст, навіть попри листопадовий сплін. Бо коли я вчора побачила, як баба Бєня витягнув зі скрині і обтрусив від павутиння та нафталіну своїх козирних ліваруціонерів Парасюка з ногою і Соболєва з мохеровою жилеткою, щоб вони робили двіж під Конституційним Судом, я нашорошила вуха. І зрозуміла, що рішення КС щодо скасування деяких елементів системи електронного декларування — це гівно альбатроса на верхівці айсберга, тому треба пірнати на глибину і дивитись, з чого, власне, все починалось. І звідки йде хвиля.

А почалося все ще на початку серпня, коли фракція баби Бєні «За майбутнє» та група депутатів з ОПЗЖ, підконтрольних Медведчуку, в кількості 47 голів крупної рогатої худоби подала в КС депутатське звернення, в якому оскаржувала положення законів України Про запобігання корупції, Про прокуратуру, Про Національне антикорупційне бюро України, Про Державне бюро розслідувань, Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

І це депутатське звернення лежало собі тихесенько з серпня, закопане в мох і пожовкле листя, аж до моменту Х. Цей момент настав акуратненько одразу після місцевих виборів, бо країна достатньо збурена (а тут ще й стрімке зростання ковідних цифр і тарифів) для того, аби хитнути ситуацію ще сильніше. І в цей крихкий момент КС бере і скасовує чинність двох елементів системи електронного декларування: статтю 366-1 Кримінального кодексу, що встановлювала відповідальність за завідомо недостовірне декларування, та частину закону про запобігання корупції, яка встановлювала контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Що в результаті? А в результаті НАЗК втратило доступ до всіх реєстрів з інформацією про топ-чиновників. Так, і до реєстрів про нерухомість в тому числі. Ну і напевно так співпало (насправді ні), що по декотрим з суддів як раз ведеться розслідування стосовно їх декларацій і майна. От як, наприклад, по нерухомості в Криму, що її голова КС Олександр Тупицький придбав за російським законодавством в 2018 році. Ну і ще там троє геніїв судочинства з рилом в пуху.

Тепер ми маємо повну сраку з тим, що:
— відомство не може виписувати адміністративні протоколи за порушення антикорупційного законодавства;
— не може оскаржити в судах закони та інші акти, прийняті з порушенням антикорупційного законодавства;
— мусить закрити вільний доступ до Єдиного реєстру декларацій чиновників, суддів, силовиків etc;
— не може перевіряти, чи вчасно подані декларації, чи правильно заповнені і чи правдива в них інформація;
— немає можливості моніторити спосіб життя декларантів і зʼясовувати, чи відповідають їхні витрати доходам. Декларанти більше не повинні подавати інформацію про великі покупки, продаж майна та інші доходи.

Аргументований весь цей трешак був тим, що кримінальна відповідальність за корупцію і незаконне збагачення – це too much, треба щось інше, наприклад, папопі відшмагати мокрими трусами, а для суддів взагалі необхідно створити окрему систему декларування і перевірки декларацій, до якої мали би доступ тільки всередині судової гілки влади, і не мало би доступ НАЗК. Ну тобто судді самі собі контролери, ага.
Ну і фактично паітогу ми маємо під виглядом захисту суддів та незалежності судової гілки влади виведення з-під моніторингу і поза закон абсолютно всіх суб’єктів декларування.

В результаті всі в ах*ї, включно з Європою, і, здається, навіть для нашої влади це стало несподіванкою, так всі заметушилися і забігали, розсипаючи іскри, почали надувати щоки, і навіть був скликаний Радбез.
Але тут починається найцікавіше. Бо рішення Конституційного суду є остаточними і оскарженню не підлягають. Як мені пояснили юристи, будь-яка спроба відновити скасовані цим рішенням норми теж буде скасована.

Тобто, наскільки я зрозуміла, тепер можливі лише два шляхи: або піти ох*ївшим судєйським на поступки і запровадити для них окрему систему декларування, або щось пекельне зробити з самим Конституційним Судом. Наприклад, розігнати підсрачниками і закидати кізяками, а його повноваження передати Верховному Суду.
Зеленський вже виступив із гучною заявою, що доступ до декларацій має бути поновлений в найкоротші терміни і навіть видав президентський законопроект, його вже внесли в Раду як невідкладний; на вулиці Вова Нога і Єгорка в парадній жилетці; активісти палять шини, а Вакарчук навіть зробив селфі; судді ліниво колупають в носі, бо знають, що в будь-якому випадку не існує суто юридичного шляху для того, щоб прибрати їх з суду навіть у випадку кричущих порушень та відвертої роботи проти держави.

Бо судді до КС призначаються на 9 років. Та за нормами Конституції можуть бути звільнені лише за рішенням самих же суддів. Щоб звільнити суддю, потрібне рішення двох третин від конституційного складу Конституційного суду. Зрозуміло, що судді не дадуть звільнити одне одного, вони будуть захищати себе. Такий собі злочинний суддівський Уроборос.

Це буде дуже цікавий кейс. Тепер, як я розумію, дія перейде до Верховної Ради, з якої, власне, все і почалося. Тож спостерігаємо.


Роман Кулик

Законопроект президента “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” не вирішить проблему з Констиційним судом та його останнім рішенням №13-р/2020, а тільки наламає ще більше дрів. Як би багатьом не хотілось вірити у зворотнє.

Нормальна реакція президента виглядала би умовно так: зібрати конституціоналістів, фахових юристів, експертів і напрацювати нові законопроекти, які б повернули статтю про незаконне збагачення (звісно про всі провадження по цій статті до рішення КСУ можна забути, на жаль) і уможливили нормальну роботу НАЗК та реєстру декларацій. Такі тексти законів, до яких в КСУ було б мінімум шансів докопатись.
Паралельно напрацювати зміни до Розділу XII Конституції та закон про КСУ. Поступово і головне законно перезавантажити судову гілку влади, включно з ВРП і рештою органів. Це складно, марудно, але можливо.

Але це довгий шлях, який мало хто помітить, зрозуміє та оцінить. Натомість суспільство любить таке “махання шашкою” і розгін усього складу КСУ зустріне з радістю. Що там широкі верстви населення, багато хто з нашого кола аплодують цьому кроку.

Куди швидше й простіше продавити через Раду написаний на коліні законопроект, ніж системно підійти до судів. І не треба сьогодні згадувати 2014-й рік, народ. Контексти і ситуація в державі непорівнювані попри все, що наламала зекоманда за ці півтора роки.

Парламент не має повноважень ухвалити такий закон. І це не той випадок, де швидка непродумана реакція принесе користь. Тут же нас чекає банальна узурпація КСУ з боку ОПУ.

Розумію, що всім хочеться щось зробити з суддями, але запропронований ОПУ крок – це великий крок до хаосу та конституційної кризи.


Зоя Ярош

На неправове рішення КОнституційного суду, яке руйнує антикорупційну реформу, Президент відповів неправовим проектом закону, який руйнує Конституцію.

Правда ж, символічно, що усе це відбувається на Хеллоуін?

А ящик Пандори насправді вже давно відкрили.

Нагадайте Президенту, як він радів, коли його неправовий указ про розпуск парламенту минулоріч цей же склад КС визнав конституційним.

Отак за кожним прийдуть. Хто ще досі вважає себе на коні.

* * *

Той випадок, коли на неправові рішення також відповідають неправовими рішеннями.

Хаос впевнено набирає обертів.

Бадабумс буде гучним.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №477/2020
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 жовтня 2020 року «Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства»

Проект Закону №4288 Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства


Антон Швец

Судя по всему законопроект Зе мертворожденный.

Естественно, Коломойского и Медведчука КСУ устраивает, и никому разгонять они его не дадут.

Внутри фракции СН всякие Дубинские и Бужанские заняли позицию против любых действий по КСУ (они уже сколотили в СН группу из 40 человек примерно).
ОПЗЖ против (разве что увидят возможность увеличения хаоса и сманеврируют).
За Майбах против.
Порошенко защищает своих судей, потому ЕС тоже против.
Батькивщина против.
Возможно, голоса даст Голос, но это тоже вопрос.

Плюс к тому закон откровенно раковый, так что даже независимые депутаты из СН или не ориентированные на каких-то решал не факт что будут за него голосовать.

Плюс явно ж сами судьи будут противодействовать. Так что голоса какой-нибудь Довиры тоже можно не получить.

Короче, я хз, как они собираются это одоробло голосовать.

Мастерски себя Зе растянул. В любую сторону вилы теперь.

* * *

Всім, хто питає про правовий спосіб вирішення проблем, нагадую, наприклад, про Комісію з питань доброчесноті та етики при ВРП.

Її ніяк не можуть сформувати. Там потрібно три людини від ВРП та три людини від міжнародників. Не треба навіть одного суддю норм, бо якщо голоси поровну, то перевага у міжнародників. Далі можна трусити ВРП та ВККС. Та обирати нових представників у ВРП. Через ту ж саму комісію.

Потім нова ВРП может трусити КСУ – людину банально можна позбавити суддівського статусу, так зробили з минулим головою КСУ, до речі , коли Богдан робив переворот у КСУ.

Той же Тупицький чорний як смерть, там тупо нема де бірки клеїти.

Звісно, це буде ДУЖЕ не просто і не швидко, та потрібна буде увага всього громадянського суспільства.

Але це абсолютно законний шлях. Вимоги до ВРП створити комісію абсолютно законні. Вимоги прийняти до уваги її висновки абсолютно законні. Вимоги звільнити суддів, які мають негативний висновок, абсолютно законні. Порядок функціонування комісія створює самостійно.

І голоси у ВР непотрібні.


Елена Подгорная

В его голове закончилась война, полностью искоренена коррупция, в Украине лучшая в мире медицина, вот-вот изобретут вакцину от ковида и улетят бороздить просторы вселенной, той, которая в оперном театре, на новых космолётах…
Бля, товарищ Шмыгаль, да первое, что вы должны сделать в своём Кабмине – это полностью легализовать все те вещества, которые употребляет Зеленский. Иначе мы с ним не в потоке. И не нужно мне рассказывать, что где легализуют. Полномочия до жопы. Уже можно всё. Я так понимаю, что мы решением любого суда можем разрешить шо хош. И запретить шо не хош.

Я посмотрела сегодня, что там отменил Конституционный суд. Хорошо отменил. Замечательно. Закрыли реестр электронных деклараций, потому что нефиг холопам к величайшим лидорам в декларации заглядывать. Это слишком интимные вещи, эти декларации. Скромнее нужно быть, товарищи.

Заодно забрали у НАЗК полномочия по контролю деклараций и уголовную ответственность за незаконное обогащение. Если точнее, то в Законе “Про предотвращение коррупции” упраздняются часть 2 статьи 13 – “Повноваження уповноважених осіб НАЗК”, часть 2 статьи 47 – “Оприлюднення декларацій”.
У НАЗК отобрали статью 48 – это “Функція контролю і перевірки електронної декларації” и статью 49 – “Встановлення своєчасності подання декларацій”. Отменено полномочие проводить проверку деклараций (это статья 50), НАЗК больше не может проводить мониторинг жизни чиновников, которые подают декларации (статья 51).
“Власне, після цього скасування ст. 366-1 КК України про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення – вже дрібниця.” – написала Зоя Ярош в своём фейсбуке и тут я с ней полностью согласна.

Теперь все эти сборы и посиделки с кодовым названием СНБО уже до спины, ВладимирСсаныч. Это имитация бурной деятельности, потому что нужно что-то делать, но ты в душе не е*ёшь, что именно. Помнится мне, что когда ты Парламент распускал в прошлом году, то СНБО был не нужен. Вы с ИгорьВалеричем в этом же самом Конституционном суде быстро всё порешали. А теперь нескладушки, да? ИгорьВалерич не по сценарию играет. В свою, непонятную тебе, игру.

Уволить судей у тебя не получится. Ростом не вышел.
Никаких особых последствий ваше собрание нам не явит.
Не, ты конечно можешь внести в парламент закон, который возобновит вот это вот всё, судом отменённое. Но что-то мне подсказывает, что монобольшинством в турборежиме вы теперь можете только снять табу с анала. Ну и айкосы покурить возле корабельной сосны.
На КСУ при таких раскладах даже и замахиваться не стоит. Не допрыгнете.

И теперь сидим мы такие все красивые, любуемся на горстку лидоров, которые не хотят светить свои миллионы. От сглаза, от порчи прячут. Заодно здоровье наше берегут, что бы мы от зависти не нервничали.

Мы же теперь понимаем, что о кредите МВФ можно просто забыть, да? Никто нам в конце года денег не даст, это уже факт, а не предположение. Хотя, почему никто? Судя по развитию событий, денег может дать россия. Мы ведь в последнее время снова тип адиннарот. Санкции друг с друга снимаем, вакциной с нами делятся.

Ну и безвиз теперь у нас будет в Ханты-Мансийский автономный округ, например. Или по золотому кольцу Колымы. Курорты Баренцева моря и моря Лаптевых всегда доступны для турЫстов.
Я, конечно, шучу. Но это такие себе шутки. Со слезой на глазах.

Этими своими решениями Конституционный суд серьёзно подорвал доверие к себе. Теперь это не независимый институт, а такой же странный орган в услужении Медведчука и Коломойского, как многие другие. В которых чтобы судьёй работать, фамилиё меняют. Потому что, если судья – то Вовк.
Не стоило КСУ ломиться в политику. Иногда лучше быть сдержанным, можно за умного сойти.

Я помню, кто инициировал весь этот баттхёрт. Это ОПЖЗ и ЗаМайбутне. Но ответственность вся на тебе, Володя. Именно при тебе эти шавки не только лают, а ещё и кусаются. Именно ты допустил эту всю вакханалию, которая происходит в стране.
Что говоришь, пожизненный срок коррупционерам, да? А где они? В домике?
Угу. Когда их нет, ты можешь их даже расстреливать…
Всё через жопу.

Выборы вот тоже пострадали. Решение КС прибило не только доступ к декларациям. Теперь нереально проверить кандидатов на должности. Это паралич исполнительной власти, потому что назначать на должности чиновников без проверки нельзя. Главы будущих облсоветов, вам тоже большой привет. У вас та же проблема с вступлением в должности.

В общем, товарищ Зеленский, ты там в своей голове наведи порядок. Конституционный и вообще. Я не знаю, как вы это всё будете разруливать свой ОПошечкой, но разрулить это нужно всё. И быстро. Чтобы в Европах могли сделать вид, что ничего не заметили. Чтобы не успели высказать глубокую обеспокоенность, а обошлись лайт вариантом.
Бо народ у нас терпеливый, конечно. Но непредсказуемый.
Может так обидеться, что и карантин не поможет.


Светлана Самборска

Итоги подведьом.

Творцы нынешнего конституционного кризиса – Коломойский и Медведчук. Цель – разрушение Украины. Медведчуку понятно для чего, а для Коломойского это единственный шанс на стабильное убежище. Нигде в мире для него места нет, после смены власти не будет для него места и в Украине, а грядущая смена власти после местных выборов уже носится в воздухе.

Поэтому выход для Коломойского остался один – превращение Украины в Сомали, где нет законов, где нет центральной власти, где “страна” представляет из себя просто набор зон, контролируемых бандами. Крупными бандами вроде Днепропетровского олигархического клана и мелкими бандами вроде батальона Спарта в процветающе1 ДНР. Где нет ничего – ни закона, ни институций, ни медицины, ни социальных программ, ни полиции, ни армии, ни свободного бизнеса, где нет даже граждан, а есть бароны, их подручные и бесправные рабочие особи.

Коломойскому хорошо жилось в Женеве, но хорошо ему жилось именно потому, что крал он много и тупо. Вот из-за этой тупизны пришлось съехать из Женевы, потом съехать из Израиля. Но чтобы было куда съехать из Израиля, пришлось в Украине устанавливать квартальную власть. Но квартальная власть после местных выборов стала хромой уткой, а из Днепра съезжать Игорю Валерьевичу уже некуда. И остаться в украинском Днепре не выйдет. Что делать?

А выход вот он – за речкой. Был украинский Донецк, стал столицей бандитской ДНР. Вот и видит Беня для себя свободу и невозбранное поле для грабежа в превращении Украины в конгломерат бандитских анклавов.

Именно над этим сейчас работает говорящая собачка Коломойского – Зеленский. Именно для этого прискакали парасюки и зимины. Именно это взбодрило заскучавшего Бутусова. И вся эта мишпуха будет прыгать, крутить жопами, мамой клясться, заматываться в три слоя вышиванок и уничтожать, уничтожать, уничтожать законность, Конституцию, Украину.

Я во вчерашнем посте вспоминала прошлогодний диалог, а сегодня он еще более кстати. Процитирую абзац:
К еще большему сожалению это касается не только 73%. Я отчетливо помню комментарий одной дамы из 25% под моим прошлогодним постом о беззаконности решения КС о роспуске Рады, о неконституционности перевыборов. “А что,” – писала дама, – “надо еще погода Шуфрича в Раде терпеть?! Пусть распускают”. “Подождите,” – возразила я, – “Шуфрич никуда не денется, шуфричей станет в два раза больше”. “Может, станет, может, не станет”, – ответила дама.

Мы в эти дни увидим много такого. “А что же, терпеть беспредел судей?!”, “А что же, ждать месяцами, пока они Конституцию поменяют?!”, “А что же, пусть и дальше такое продолжается?!”.

Скажу просто: если старна пойет путем беззакония, то это и будет “пусть и дальше такое продолжается”. Потому что этим путем мы идет уже полтора года. Полтора года беззакония, полтора года исполнения хотелок Коломойского, полтора года безграничного и бесстыдного грабежа, полтора года дичайшей некомпетентности, тупости, идиотизма, приведших к жесткому конституционному кризису. Хотите еще большего беззакония? Считаете, что Зеленский недостаточно много раз возлагал свою пупырку, измученную роялем, на Конституцию? Пускай еще возложет, а вы похлопаете? Ну-ну. Ну-ну.

Продолжение беззакония – продолжение пути, которым Коломойский ведет Украину уже полтора года. И этот путь не ведет к концу эпохи бедности, если кто этого еще не понял. А тот, кто понял, не может поддерживать продолжение издевательств Зеленского над Конституцией. Просто не может. Кто поддерживает – тот поддерживает разрушение Украины. Вне зависимости от мотивации. Мотивация вообще не важна. Как не важна сейчас мотивация тех, кто голосовал за Зеленского. Как не важна сейчас мотивация тех, кто голосовал на референдуме ДНР. Ты или поддерживаешь будущее Украины, или поддерживаешь разрушение Украины. Третьего варианта нет.

Вспомните, как сразу после Майдана, после бегства Януковича, бывшая оппозиция скурпулезно, до буквы соблюдала законы. Как собирала Раду, как правдами и неправдами обеспечивала явку депутатов, в том числе рыгов, чтобы голоса были. Как голосовалось все-все-все, до последней буквы, как соблюдались сроки и этапы внеочередных выборов. Помните? А помните, скольких это бесило? Как тот же Парасюк, кстати, штурмовал Раду, когда там проходили назначения министров, помните? И тогда тварь коломойская что-то ж мутила для хозяина.

Законность или крах. Третьего варианта нет. “Поддерживаю, конечно, будущее Украины, но нельзя же терпеть такой беспредел, поэтому надо еще разок положить болт на законность” = “Поддерживаю разрушение Украины”. Всё просто.


Демократична Сокира

Позиція «Демократичної Сокири» з приводу спроби державного перевороту в Україні.

«Демократична Сокира» засуджує обидві сторони, дії яких неймовірно нашкодили Україні, згорнули антикорупційні реформи та критично загрожують відносинам України з США, країнами ЄС та цивілізованим світом.

Перша сторона – Президент України Володимир Зеленський. Він саботував реформу судів весь час свого перебування при владі. Він також користувався допомогою корумпованих суддів та їх неправосудними рішеннями – згадати хоча б розгін Верховної Ради, коли політична доцільність перемогла правосуддя, Конституційний суд виніс рішення про розгін Ради, і Зеленський цьому рукоплескав. Згадаємо і справу судді Вовка і інших корумпованих суддів, які були корисні для влади, і їх не чіпали. Зеленський і зараз намагається скористатися публічним обуренням діями Конституційного суду, щоб провести його розпуск та поставити своїх людей у КСУ. А скоріше, людей Єрмака та Портнова. Цей злочинний план є очевидним і публічно підтримується і Єрмаком, і Портновим. Він також будується на дуже характерній для Зеленського рисі «відповідати на порушення закону ще більшим та ще гіршим порушенням закону». Результати такої політики наочні.

Друга сторона – сам Конституційний суд на чолі з Олександром Тупицьким, покарання якого ми вимагаємо вже півроку. На нашу думку, у складі суду діє організована злочинна група, яка має на меті зірвати альянс України з західними союзниками, щоб кинути нашу країну під танки Росії. Саме тому судді заблокували електронне декларування, фактично заблокували діяльність НАЗК та створили умови, щоб крадії та корупціонери не мали відповідальності перед законом. Це пряма державна зрада і заколот проти України. Вона має бути покарана, і вона буде покарана. Великим щастям для суддів буде, якщо їм доведеться відповідати перед законом, а не перед розлюченими українцями зі зброєю в руках. Але зло, яке зробили судді, треба виправити, і одне покарання проблеми не вирішить. Оскільки рішення Конституційного суду оскарженню не підлягають, то виправити його вчинок буде важко.

Що ж робити?

«Демократична Сокира» пропонує системний план дій, який буде виконувати і сама, але для якого треба об’єднатися всім патріотичним силам. Це:

1. Очищення КСУ замість розпуску. Перш ніж виправляти ситуацію з рішеннями КСУ, треба усунути звідти злочинців, щоб зламати плани учасників заколоту та нейтралізувати їх. Замість дурнуватого і непрацюючого «закону про розпуск КСУ» ми пропонуємо інший шлях. Цей шлях – поетапне усунення суддів КСУ, причому не всіх, а саме тих, хто є учасником «заколоту Тупицького».

Як відомо, повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі:

1) закінчення строку його повноважень;
2) досягнення ним сімдесяти років;
3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави, що встановлено в порядку, визначеному законом;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
6) смерті.
(Закон України про Конституційний суд України, гл. 3, ст. 20)

Таким чином, треба ініціювати, швидко розслідувати, подати до суду та винести вердикт з приводу злочинів та зловживань суддів КСУ. Зловживань безліч. Навіть якщо не брати саму справу про державну зраду, суддя Тупицький, наприклад, звинувачується у ЗМІ в тому, що у 2018 році купив землю в окупованому Криму. Взагалі, все голосування відбувалося в умовах прямого конфлікту інтересів з боку його та інших суддів, які мухлювали з деклараціями, а отже, ухвалюючи це рішення, уникали відповідальності перед законом. І таких злочинів суддів КСУ безліч, і не тільки по Тупицькому. Треба розслідувати їх, домогтися обвинувального вироку і відсторонити всіх таких суддів згідно пункту 5 статті 20 закону про КСУ. За нормальних обставин це дуже не швидко, але обставини не нормальні і треба діяти екстремально. І це буде найкращим виходом для самих суддів, адже якщо не спрацює пункт 5, то залишається тільки стаття 6 (смерть), бо ж чекати досягнення суддями віку 70 років ніхто не буде.

2. Виправлення шкоди. Верховна Рада України мусить переглянути деякі положення антикорупційного законодавства та під пильним наглядом світової спільноти внести зміни до законів, які збережуть основні механізми антикорупційного контролю. А може, навіть зроблять ці механізми більш потужними. Водночас ми звертаємо увагу, що внесення цих змін має відбуватися не в рамках «кон’юнктурного рішення для вирішення сьогоднішньої кризи», а дійсно будуватися на правових засадах та узгодженості законодавства, які б унеможливлювали повторення ситуації, у якій ми опинилися зараз. За умови оновленого складу КСУ та належної якості нового закону він буде працювати і поверне надбання реформ. Дуже неприємно, що весь цей час антикорупційна робота буде заблокована. Але іншого виходу немає, адже ухвалене КСУ рішення дуже важко скасувати так, щоб не похитнулася вся держава та її легітимність.

3. Судова реформа. В рамках термінового повідомлення про партійну позицію неможливо розкрити всі складові судової реформи, за яку ми послідовно виступаємо. Але ми нагадаємо, що вона була підготовлена, обговорена, просаботована і так ніколи і не була проведена. Катастрофа з КСУ має стати для нас, українців, тим самим життєдайним рятівним копняком, щоб провести системні зміни в судах. Саме суди є на сьогодні головною перепоною України і для розвитку економіки, і для забезпечення прав людини, і для повернення державі престижу, без якого ми не виграємо війну за Незалежність.

Окрім цього партія пропонує всім проукраїнським силам визнати, що дії Володимира Зеленського несуть катастрофічну шкоду для всієї країни і наражають на небезпеку всі без виключення здобутки Революції Гідності. Ще три з половиною роки так тривати не може. Всі проукраїнські сили мають поєднати зусилля заради дострокової відставки президента Зеленського і суду над ним і його єрмаками. Ми бачимо, що проукраїнські сили, і наша сила також, вміють поєднувати свої зусилля на місцевих виборах і на вуличних акціях. Сподіваємося, ця синергія спрацює і на шляху до відставки Зеленського і призведе його на лаву підсудних.

Вже недостатньо просто критикувати. Настав час поєднувати зусилля у парламенті та на вулиці заради спільної мети – врятувати Україну від президента Зеленського.

Слава Україні!


Mason Lemberg

1. Створили масовку для мотивації внесення зелею антиконституційного закону.

2. Попри те, що антиконституційй закон на момент проведення мітингу вже був внесений, чомусь на Банкову ніхто не йшов. Ні під офіс Медведчука. Ні під офіс Бені.

3. Ті, хто кричав і розказував про узурпацію влади Порошенком (хз в чому вона полягала), зараз потурають перевороту. Хочу нагадати, що публічні заклики до перевороту прирівнюються до участі в ньому. Прівєт, Аталотій. Потім не ховайся під спідницю.

4. Маніпуляціями і брехнею блазнів знову ставлять суспільство перед штучним вибором: або неконституційне рішення Конституційного суду, або неконституційне рішення Зелі. Насправді, вибір не такий. Проблему можна вирішити змінами до законів в частині декларування і в частині відповідальності судів, але не демонтажем державності та закону, власлідок чого завтра Імператор Єрмак, опираючичь на двох парасюків, буде видавати укази про розстріл.

5. Худоба нам знову розказує про “швидкі рішення”. Треба лиш відправити суд у відставку. А далі хуже не будет, прідут новиє літса. Я вже нажерся тих нових літса з бенями, медведчуками і портновими. Досить.

Впевнений, що більшість тих, хто вийшов сьогодні під КС, вийшли щиро, за ідею. Що це світлі, добрі люди.

Але вас сьогодні знову на*пав клоун і його ручна худоба, що косить під антикорупціонерів і патріотів.
Не робіть так більше.

Причина проблеми не в КС. Причина проблеми на Банковій. Саме вона принесла ті проблеми. Саме вона має піти.


Гліб Бабіч

Я не маю права дорікати нікому з тих, хто вийшов під КСУ. Я поважаю рішення кожного з них.
Я знаю, що більшість з них там абсолютно щиро. Там багато моїх друзів, там сотні тих, кого я знаю і поважаю.
Просто так буває. Коли ти говориш, що по цій дорозі йти не можна. Там міни. Тому що такі у тебе невтішні результати аналізу ситуації, помножені на інформацію.
Але всім дуже хочеться йти. І від тебе вимагають незаперечних доказів і карти мінних полів. Ім’я та послужний список того, хто дав тобі інформацію. Тобі кажуть, що ту немає табличок «Міни», а значить, все добре.
Потім махають на тебе рукою, дивляться презирливо, як на боягуза або зрадника. І гордо йдуть по цій самій чортової дорозі.
Ти ще щось кричиш їм услід. А потім сідаєш на узбіччя та приречено чекаєш серії характерних хлопків .
Сюжет з кошмарного сну, звичайно.

Сьогодні так і вийшло. Все відбувається всупереч нашим спробам попередити, що тут щось не так. Ця дорога теж замінована. Люди, яких я знаю і поважаю, зараз під КСУ, разом з ручними бунтарями Коломойського, на тлі швидких подій підготовленого владою сценарію. Вони браво штурмують ворожі позиції. Але не розуміють, що після там піднімуть зовсім чужий прапор. Тріумфуючий Єрмак вустами надягнутого на руку Зе озвучує закон про остаточну узурпацію влади. Тому що коли вони зжеруть Конституційний суд, вони зжеруть все і всіх.
І все це благословляє аплодуючий Портнов.
Але цього ніхто не хоче бачити.

Теж сюжет з кошмарного сну. А ні. Прямо тут і зараз. Сюрреалізм.
Мене немає під судом. І я вчора пояснив чому.
Але там багато людей таких же як я. З одного боку барикади. Тому я не можу взяти і відокремити себе від всіх, хто бився разом зі мною за загальне.
Тому я не кажу «ви». Я кажу «Схоже, що МИ в перший раз «робимо це разом з ними».
І коли (дуже скоро) реальність розставить все по своїх жорстких місцях, і стане зрозуміло, хто кого зіграв, боюся, буде як завжди.
Визнавати свою помилку буде соромно. Тому всі щось придумають. Не як виправити. Як обгрунтувати.
У цьому ми всі досягли успіху. Але тільки заднім числом, на жаль.

Був би я зовсім цинічної потворою, я б взяв попкорну.
Але мені хочеться стакан горілки. Щоб хоч трохи приглушити сором.

Буду радий помилятися. Буває ж чудо?

Поділитися:

Петро Порошенко оголосив шляхи виходу з конституційної кризи (відео)

 

На додаток до епідеміологічної, економічної і безпекової кризи, країна занурюється в морок конституційної кризи. Вихід з конституційної кризи, яку спричинило бажання Зеленського отримати абсолютну владу, починається з повернення влади у правове поле. Про це у своєму відеозверненні заявив п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко.

Порошенко нагадав, що антикорупційна інфраструктура, яка була створена протягом його президентської каденції, вже неодноразово зазнавала цілеспрямованих атак. Однією з таких атак є рішення Конституційного Суду України, судді якого відчули нетерпимість Банкової до антикорупційних органів – переконаний Петро Порошенко.

«Без зайвих слів очевидно, що може думати наша команда про рішення Конституційного Суду. Команда, яка свідомо впровадила найжорсткіше у Європі електронне декларування статків високопосадовців з кримінальною відповідальністю. Команда, яка створила Національне агентство із запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Команда, яка на основі прозорих конкурсів, схвалених міжнародними експертами, оновила Верховний Суд, сформувала і запустила Вищий антикорупційний суд.  І яка передала цю систему новій владі, як я вже говорив, в повністю робочому стані. І яка, за визнанням міжнародних експертів, зробила за п’ять років більше реформ, ніж було зроблено за попередні двадцять три», – нагадує п’ятий Президент.

Він зауважив, що усі ці кроки є частиною європейського вибору і дозволили українцям отримати безвіз з Європейським Союзом. Рішення КСУ ставить під удар один із головних здобутків – застерігає п’ятий Президент.

«Але вас цинічно обманюють ті, хто крайнім намагається зробити лише Конституційний Суд. В суді лише писали рішення, а от сценарій розробили в іншому місці»,- переконаний Порошенко.

«Дозвольте нагадати, якщо хто забув. Про загрозу втрати безвізу заговорили ще на початку минулого місяця, коли Зеленський підірвав незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Комісію з обрання нового очільника САП Банкова сформувала виключно з лояльних до себе людей. Це ми декларуємося вже п’ятий рік, а «Слуги» декларуються вперше, і тому дуже нервують зараз», – говорить Порошенко.

Команда Зеленського піддає безперервним атакам НАБУ, як через парламент і суди, так і шляхом цькування в засобах масової інформації. «Це команда Зеленського створила у суспільстві атмосферу нетерпимості до антикорупційних органів, яку, звісно ж, відчули і в Конституційному Суді», – переконаний лідер «Європейської Солідарності».

«І, нарешті, ось вам вишенька на тортик. Подання до Конституційного Суду проти декларування подавала не лише ОПЗЖ, але й група «За майбутнє». Ця група з усіма потрохами належить Коломойському, близькому бізнесовому і політичному партнеру Зеленського», – нагадує Порошенко.

«Факти – річ уперта.  І вони не можуть не привести до висновку, що абсолютно антиконституційний узурпаторський законопроект Зеленського не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. Єдине, чого він прагне, це – сформувати кишеньковий Конституційний Суд, який потім визнаватиме конституційними усі ініціативи Банкової з розбудови в Україні диктатури дилетантів, невігласів та клептократів», – прогнозує лідер опозиції.

Він наголошує, що таким шляхом будувався авторитаризм в Білорусії, в Росії та країнах Центральної Азії. «Але для чого так далеко ходити? Саме через «на сто відсотків свій» Конституційний Суд Янукович наділив себе диктаторськими повноваженнями, якими і вдавився. А тепер коротає вік на підмосковній дачі», – говорить Петро Порошенко.

«Що має зробити Зеленський, щоби суспільство йому повірило?

По-перше. Почитати Конституцію і повернутися в правове поле.

По-друге. Приємно вразити прозорим конкурсом і якісними кандидатурами на вже вакантні посади в Конституційному Суді.

По-третє, організувати прозорі, а не фіктивні конкурси на очільників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Державного бюро розслідувань.

По-четверте, продовжити судову реформу в середній апеляційній та нижній ланках судової системи.

По-п’яте. І це головне і невідкладне. Негайно подати і ухвалити закон, який відновлює жорстке електронне декларування і кримінальну відповідальність за умисне приховування інформації про реальний майновий стан. Це вирішить всі проблеми. Свій проект ми вже підготували, можемо подати як альтернативний», – перерахував лідер «Європейської Солідарності»

Щоби вийти із конституційної кризи, в яку Зеленський занурив країну, він має негайно зустрітися із лідерами парламентських фракцій. «Я особисто готовий йому допомогти знайти вихід із ситуації винятково в правовому полі. Нагадую: Президент не має права розпускати Конституційний суд. Він має право розпускати лише парламент, і то винятково на підставах, передбачених Основним законом», – нагадує Порошенко.

«Боротьба з корупцією – це частина нашої європейської стратегії. Вона залишається нашим безумовним пріоритетом. Тому маємо зробити все, щоб відновити незалежність антикорупційної інфраструктури. І парламент може це зробити доволі швидко. Але демократія – це так само частина нашого цивілізаційного європейського вибору. А той спосіб вирішення проблеми, який запропонував Зеленський, веде нас зовсім в інший бік. І не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. Він бореться за абсолютну владу, ніким і нічим не обмежену.  І підігравати йому в цьому – значить вести країну до національної катастрофи. Ми точно цього не дозволимо», – резюмує п’ятий Президент.

Джерело

Поділитися:

Хлопчики вмикають режим «нічого втрачати»

Гліб Бабіч

Офіс президента Зеленського відрапортував про фантастичні результати в ТКГ під керівництвом Кравчука.
Усе у режимі «хліб-сіль».
Там є продовження режиму заборони на дії власної армії.
Там є продовження розмінування, оголюючи проходи для доступу ворога на нашу територію.
Там є бажання перейти до подальшої здачі власних територій, тобто «перейти до практичних дій з розведення сил і засобів на чотирьох наступних ділянках».

І там говориться про відкриття двох нових КПВВ – «Щастя» і «Золоте».
При цьому КПВВ «Золоте» створений, обладнаний і діє вже давно. Правда, його робота блокувалася російсько-окупаційною стороною. Але тепер чомусь розблокують.
Чому?
Я став читати далі. І знайшов слова про те, що «інфраструктура обох КПВВ готова для проїзду вантажного транспорту». Чи там щось більше?

Що?!
Який такий вантажний транспорт офіційно курсуватиме між нами та окупованою ворогом території? Що він буде возити? Вова, тобі твоїм фейковий опитуванням про «вільну економічну зону» зовсім голову надуло?

Схоже, що сюрпризів «після виборів» буде багато. Цей вже не перший, але точно не останній. Хлопчики, оцінивши ситуацію, вмикають режим «нічого втрачати».
Ну-ну.

Поділитися:

В ЕС считают решение КСУ основанием для временного приостановления безвиза

Helgi Sharp

В ЕС посчитали решение КСУ основанием для приостановки безвиза. Зеленский по этому поводу собрал CНБО.

Держу пари, будет мямлить, что судьи КС “работают на Порошенко”, враги внутри страны “специально ставят ему подножку” и прочий бред. На выходе ограничится заявлением, что “мы, мол, привержены” бла-бла-бла…

Многие кивают на то, что Порошенко не завершил судебную реформу. Пятый президент успел реформировать Верховный суд. После прихода Зе эта реформа застряла напрочь, зато укрепилось влияние на судей таких одиозных личностей как Портнов и Коломойский. Личностей, которые при Порохе вздохнуть боялись.

Выход? Прежде всего, калённым железом выжечь судей, аффилированных с этими негодяями. Далее ликвидировать Окружной административный суд Киева и Конституционный суд Украины.

Да-да, Конституционный суд является никому не нужным атавизмом в правовом государстве. Часть его полномочий упразднить совсем, а часть передать Верховному суду Украины.

Надоело смотреть на этого обрюзгшего и забронзовелого Голобородька с его корабельными соснами в Раде и БЕНЕориентированными судьями. Только досрочные парламентские выборы и проведённая в турборежиме реформа судов спасут нас от того метеорита, который несётся в сторону Украины и грозится отбросить её на задворки русско-белорусского мира.

Поднимите ему веки, дайте волшебного пенделя. Пока не поздно…

Поділитися:

Зеленський несе персональну відповідальність за руйнування антикорупційної інфраструктури – Порошенко (відео)

 

Руйнування антикорупційної інфраструктури руками ОПЗЖ та депутатів з фракції олігарха Коломойського має на меті не лише убезпечити владу від відповідальності за корупцію, а й повернути Україну в сферу російського впливу. Про це заявив п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко у відеозверненні. Він також зазначив, що у спілкуванні із західними партнерами переконує їх зберегти безвіз для українських громадян, але позбавити його всіх представників влади, відповідальних за згортання реформ. Порошенко також повідомив, що фракція «Європейська Солідарність» готує законопроект, спрямований на запобігання кризі у стосунках з Євросоюзом.

«З 2014 по 2019 рік наша команда в тісній співпраці з міжнародними партнерами, з громадськістю створила нову антикорупційну інфраструктуру. Найдосконаліше детальне електронне публічне декларування статків можновладців – найжорсткіше у світі. Національне агентство із запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Вищий антикорупційний суд,  новий Верховний Суд.  Це було потрібно для реформ всередині країни. Це стало складовою частиною нашої європейської інтеграції і передумовою для отримання безвізу», – нагадав Петро Порошенко.

Він розповів про те, що створювати цю систему було дуже непросто. «Опір усім нововведенням чинився скажений, і перетиснути його можна було лише завдяки сильній політичній волі. Так, ці новостворені структури небездоганні, кожна з них пережила свою хворобу зростання. Але система працювала, і наша команда передала її наступникам в цілком робочому стані», – зауважує Порошенко.

«Тепер, коли влада довершує її руйнування,  навіть мої опоненти визнають, що побудова цієї інфраструктури була великим досягненням. Прямо як у тій приказці «Тоді йому ціну знаєш, як його втрачаєш», – говорить п’ятий Президент.

«Державне бюро розслідувань та інші правоохоронні органи віддані на відкуп Портнову та іншим адвокатам Януковича. Вони на вимогу Зеленського перетворені на інструмент політичного переслідування опонентів влади. Офіс Президента підірвав незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, щоб Комісію з обрання нового очільника САП Банкова могла сформувала виключно з лояльних до себе людей. Підконтрольний Банковій Окружний адміністративний суд Києва нещодавнім рішенням щодо керівника НАБУ фактично блокує діяльність цього ключового антикорупційного органу», – перерахував Порошенко.

Лідер «Європейської Солідарності» також нагадав, що ще раніше Зеленський замість продовження судової реформи на середньому і низовому рівнях спробував ліквідувати незалежність успішно сформованого за оцінками міжнародних партнерів Верховного Суду.

«Те, що сталося учора, дійсно заслуговує засідання РНБО. По формі все правильно.  А по суті – це знущання. Тому що співавторами подання до Конституційного суду були народні депутати із групи «За майбутнє», неформальним лідером якої є близький політичний та бізнесовий партнер Зеленського Коломойський. То ж у нас більш ніж достатньо підстав вважати, що персональну відповідальність за руйнування антикорупційної інфраструктури несе особисто Володимир Зеленський», – переконаний Петро Порошенко.

За його словами, це відбувається, зокрема, через намагання Зеленського убезпечити «Слуг» від претензій з боку антикорупційних органів, для чого треба покласти край їхній незалежності.

«Інша відповідь – глибша.  Показово, що до ключових рішень у цьому напрямку дотичні відверто проросійська ОПЗЖ, з якою «Слуги» планують формувати коаліцію не лише на місцях,  та олігархічна партія «За майбутнє». Коломойський давно говорить, що Україні слід повернутися до сфери російського впливу. Отже, зрозуміло, чому саме їхні представники є авторами подань. І це вже геополітика», – вважає п’ятий Президент.

Він наголошує: руйнування антикорупційних органів та антикорупційного законодавства завдає точкових і болючих ударів по відносинах України із Заходом, Європейським Союзом, Сполученими Штатами, по нашому європейському вибору, провокує глибоку кризу у стосунках з міжнародними партнерами, суперечить Угоді про асоціацію, підриває довіру.

Такі дії йдуть в розріз з Конституцією України, зокрема реалізації положень щодо стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО – зазначає Порошенко.

«Зрозуміло, що тепер ще під більшу загрозу потрапив безвіз. Навіть українські дипломати в закритому листуванні б’ють на сполох. Нагадаю, Зеленський особисто запевняв, ніби з безвізом – все гаразд. Або свідомо говорив неправду, або навіть не здатен усвідомити глибину проблеми», – зауважує Петро Порошенко.

«Я закликаю наших європейських партнерів не карати усіх українців позбавленням безвізу за гріхи влади.  Кого слід карати – це всіх осіб, причетних до руйнації антикорупційної інфраструктури, тотального згортання реформ, гальмування України на шляху до Європи.  Хай собі вільно мандрують не до Куршавелю, Монако чи Зальцбурга, а до Ростова, Москви і Магадана», – наголошує п’ятий Президент.

«Щоби якомога швидше виправити ситуацію, я дав завдання народним депутатам від нашої фракції негайно підготувати законопроект, який залатає усі пробоїни в антикорупційному законодавстві за останні півтора роки і зможе запобігти кризі у стосунках України з Євросоюзом, в яку нас занурює організаційно та інтелектуально імпотентна українська влада», – резюмує Петро Порошенко.

Джерело

Поділитися:

Шлях до падіння й повної руйнації країни тепер можна розвернути

Михайло Забродський

Ось і відбулося в нашій країні визначне політичне явище з довгою і невиразною назвою – вибори до місцевих органів влади. І хоча ще продовжуються спори і взаємні звинувачення, заяви до Національної поліції та просто заяви, і не оприлюднені ще офіційні результати, але вже можна із впевненістю сказати: вибори відбулися.

Так, із рекордно низькою явкою виборців, подекуди із ганебно незадовільною організацією з боку місцевих чиновників, із повним іноді ігноруванням карантинних обмежень всіма без виключення учасниками заходу, але сталося.

Спробуємо розібратись, що саме. Про що вже можна говорити і що аналізувати.

Почнемо з явки виборців. Можна довго говорити про побоювання зараження. Можна також наводити статистику за принципом – приблизно 55% тих, хто не прийшов, зробили це за станом здоров’я, не проживають за місцем реєстрації або були на роботі в цей день тощо. Насправді все простіше. Явка – це класичний приклад “голосування ногами”. В ній відображено все. І оцінка роботи діючої влади, і втомленість від півтора року дилетантських експериментів над країною, і недовіра, і тривога за майбутнє.

Тепер попередні результати. Незважаючи на бадьорі напівофіційні заяви можновладців і маніпуляції провладних ЗМІ, поразка діючої владної команди очевидна. Сувора політична реальність здається вирішила наочно продемонструвати самим невиправним ідеалістам – хто кому слуга. С одного боку, наполеглива політична робота нашої опозиційної ЕС та інших партій, а з іншого, інтереси зміцнілих і авторитетних регіональних еліт зробили свою справу. Примітно, що виборчі кампанії останніх будувалися практично виключно на критиці сумнівних досягнень правлячої команди. І критика ця, як видається з аналізу попередніх результатів, сприятливо сприйнята виборцями!

Що можна додати? Віднині діюча влада, а з нею і значна частина країни, починає жити в новій для себе політичній реальності. І реальність цю вже важко, якщо взагалі можливо, наповнити лише відео з сумнівними за змістом текстами. Управління країною тепер вже точно не стане нагадувати хайповий медіапроект із гучними заявами і обіцянками світлого майбутнього. Політичні сили практично всіх напрямків і толків, включно із суто виборчими технологічними “партіями”, готові до подальшої боротьби за владу, тепер на більш високих рівнях. Для цього, тепер вже об’єктивно, є все необхідне: впізнаваність, ресурси, прихильники.

Для нашої команди попереду складні і напружені часи. Наступне завдання: боротьба за представництво в центральних органах влади. Наш шлях визначений, зворотної дороги нема.


Mason Lemberg

Якщо підводити підсумки цих місцевих виборів, зачіпаючи їх стратегічне значення (так, є і такий прояв), то я б відмітив наступні моменти:

1) Це офіційний старт кінця Зеленського.

Антиукраїнського, невмілого, неадекватного керівника держави.
Особа яка, на мою думку, здійснила державний переворот, розпустивши Верховну Раду без жодних на те законних підстав, посилаючись на якісь нафантазовані “опитування про недовіру”, сьогодні отримала офіційно оформлену недовіру
Якби ця особа була хоч на 1% чесною і послідовною, то за результатами цих виборів послідувала би його власна відставка. Але “просто чєстний чєловек” – це не про нього.
У всякому разі, результат цих виборів – хоч і не юридична, але фактична делегітимізація зеленої влади.
Вони не мають ані права, ані підстав прикривати будь-який свій крок “думкою народу”, як це робили раніше, апелюючи до 73%.

2) Попри мільярди доларів, вкинуті в медведчука і ко, їх результат доволі скромний. Що не може не тішити.

3) Хочу нагадати, що ще півроку тому зелені мріяли про те, що вибори на ОРДЛО пройдуть разом з цими виборами, і проводили опитування на окупованій території, за якими їх “партія” там перемагала.

Важко й уявити, якими були б сьогодні результати в ОРДЛО. Точніше, уявити не важко. Важко прийняти ту нову реальність, до якої б це привело.
Слава Богу, цього не сталося.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Рівно рік тому ми протестували проти капітулянтських намірів ЗЕкоманди. Ми пройшли маршем “НІ капітуляції”. На тому фото я теж є – в зеленому прикордонному береті.
А сьогодні ЄвроСолідарність виграла вибори на Київщині та на Львівщині плюс показала класні результати по всій Україні. А це значить, рік минув не даремно.

Це був нереально складний рік. Коли проходили обшуки в хороших знайомих. Коли крутили справи проти Софії Федини, Марусі Звіробій, Тані Чорновол, Сергія Пояркова, власне, проти Петра Порошенка. Це був рік, коли дядько Петро влаштував зеленій ГПУ показове опускання в суді. Коли оскаженіла зелена ДБР кидалася на картини з колекції Петра і Марини Порошенків. Рік, коли просто розвалилися справи проти Гримчака та Гладковського. Коли Олег Гладковський через суд довів, що про нього поширили брехню. Коли ЗЕботва істерично волала: “Абнімаю, жму руку”, а невдовзі з’ясувалося що вони поширювали фейк російської агентури, так повідомили США. Це був рік… та я втомлюся перелічувати все, що сталося за цей рік. Колись я книжку напишу про це.

І знаєте, це був класний рік. Це був рік, коли остаточно з’ясувалося, хто біля тебе. Це був рік, коли світ навколо був наче мечем розсічений на тих, хто готовий підставити плече, і тих, хто… ні, не буду засуджувати.

Це був рік, коли ми вистояли. Вистояли та перемогли. Хай ми не виграли протистояння, а здобули лише локальну перемогу. Але з таких маленьких перемог складаються перемоги великі.

Попереду ще багато болі. Багато розчарувань. Але зараз я точно знаю, ми вистоїмо. Вистоїмо та переможемо. Та хіба може бути інакше?


Елена Подгорная

Не могу остановиться злорадствовать по поводу пролёта Зеленского и его шапито. И кто там у нас самый лузеристый лузер? Из кого не получился президент, а получилось сплошное недоразумение? Га? Срочно начинайте крутить по всем каналам сериал. Хотя уже не поможет. Лузер года. Фанера десятилетия. Лидер антирекордов.

Я гуглила и не нашла прецедента в мире, когда рейтинги обваливаются с такой скоростью. Когда-нибудь про “слуг народа” напишут диссер.

Не, ну ясен пень, что Арахамия сейчас скукожит е*учку и расскажет нам, что это всё последствия децентрализации… Нет, “слуг” не “вые*али в их собачий рот” ©. Просто так получилось. Год високосный опять же. Меркурий ретроградный, Марс в Овне… Всем остальным это, правда, не помешало. Но “слуги” – партия особая. Очень близкая к природе. Абизяны практически.

И не нужно нам втирать, что победителей нет. И что мы все ещё увидим, кто на местах сформирует власть. Мы посмотрим, куда ж денемся? Только вы тоже имейте в виду, что с таким бекграундом вы уже как неуловимый Джо. Нахрен никому не нужно с вами что-то формировать.
Всё, смиритесь. Моновласть закончилась. Адьюс.

Результат этих выборов очень ясно нам показал, почему в прошлом году Зеленский так торопился с парламентскими. Да, и поэтому тоже. Если не он, то кто-то рядом чётко понимали – команда, пришедшая к власти, способна заработать только антирейтинг. Они способны только разрушать и обсираться на каждом шагу, рассказывая избирателям, что это не говно. Это контекст выпал. Но не сложилось.

И на местные выборы Зеленский пришёл тогда, когда народ научился отличать контекст от фекалий. Желудки на ножках проголодались, а закидывать туда хоть немножко пенсий и субсидий не получилось. Что-то съели жадные мыши, а что-то просто пролюбили. Даже Янукович знал, что народ нужно подкармливать. А эта саранча думала, что зрелищ достаточно.

Страну спасла Конституция. Там было чётко обозначено, что местные выборы будут осенью 2020, и центральная власть не может провести их досрочно. Казалось бы, что такое для Зеленского Конституция? Но почему-то в этот раз проигнорировать основной закон страны лидор побоялся.

Теперь есть надежда, что фундамент всё же остался крепким. Слугам придётся договариваться. Да, они это знали заранее и даже озвучивали – где как и с кем они это будут делать. Что тоже отразилось на рейтингах. Не так, как рассчитывали, но вот.

Все понты Зеленского с заявлениями, что он де будет мэров контролировать – ничто иное, как громкий пук. Сорян, Вова, но полномочий тебе явно не хватит. Мэры тебе не подчинённые. Они такие же избранные народом руководители, как и ты. С реальной поддержкой избирателя, в отличие от тебя.

Реальным победителем этих выборов стала Европейская Солидарность. И я очень рада этому факту. Отлично получились несколько мэрских проектов, которые благодаря децентрализации смогли мобилизовать своих избирателей по максимуму.

Отличная реформа получилась у Петра Алексеевича. Как, в общем, и всё, за что он берётся. Ещё в 2014 году он рассказал о децентрализации как о части мирного плана в своей речи на инаугурации. Можно сказать, что Порошенко – отец сегодняшней победы для всех проукраинских партий.

ЕС стала единственной партией, которая прошла и получила мандаты во всех советах областных центров Украины. Даже в Краматорске и Северодонецке. В то время, как “слуги” пролетели в трёх, а ОПЗЖ – в пяти областях.

Избиратели всё же хотят в цивилизацию. Они предпочитают Евросоюз Таможенному союзу и хотят в НАТО.
А кто ещё ведёт Украину в этом направлении?
ЕС.
Больше пока некому.


Тарас Чорновіл

Надходять усе більше даних про результати виборів, на ходу корегують підсумки дещо дивних екзитполів, а головне – маємо вже результати паралельного підрахунку голосів на основі протоколів “з мокрими печатками”. Дуже професійно цей підрахунок організували в штабі ЄС. Новини хороші. У нас таки є єдина партія, яка буде представлена в усіх обласних радах і міських радах обласних центрів. І ця партія не московська Оппі за Жоппі та не партія хтивих слуг Зеленського. Це Європейська Солідарність. Також вона перемогла в багатьох громадах та в ряді обласних рад. Очевидно, що це головна новина з цих виборів. Поряд із новиною про тотальну поразку зеленої плісняви.

Усі загрози, про які писав учора, від цього не зникають. Але трагедія – це коли все погано, а в тебе нема надії й засобів для порятунку. Зараз усі ці негативи нейтралізувати чи мінімізувати можемо й мусимо. Ті, хто ще недавно розказували страшні історії, що партія Петра Порошенка не підніметься, не відновиться, не матиме впливу в країні, швидко змінюють пластинку й починають твердити, що вона таки відродилася, але там же в дуже багатьох радах більшість не в них, а в численних антиукраїнських сил, а тому нема ніякої перемоги ЄС, а скрізь тотальний програш.

Насправді, ні. Уже маємо скислу фізіономію “переможця” Бойка, який дуже добре розуміє, що насправді відбулося. А чітко про це сказав сам Порошенко. Перемога за ЄС і мерами. Це дуже непросто сприймати, бо більшість з цих мерів особи вельми негативні й мафіозні. Навіть у Кличка, який відстояв увесь Майдан, скелетів у шафі вдосталь. А про більшість інших і говорити шкода. Звісно, люди мали чудову альтернативу вибрати позитивний сценарій. У всіх обласних центрах та більшості ОТГ висувалися прекрасні кандидати від ЄС. Не прислухалися до голосу розуму, часто дали себе переконати в безнадійності такого вибору, а ще “не так тії воріженьки, як любії друзі” в спину стріляли… А шанс був практично скрізь. Бачимо за результатами виборів, що кандидати від ЄС могли перемогти в незрівнянно більшому переліку міст і ОТГ, ніж це сталося насправді. На жаль, до цього часто виявилися не готові ні самі демократичні виборці, ні тим більше потенційні партнери з демократичного табору. Буде урок для всіх на близькі позачергові президентські й наступні за ними парламентські вибори.

Але прихід у багатьох радах і на посади міських очільників чинних мерів та їхніх іменних проектів – це вже не катастрофа, до якої вела б перемога ОПЗЖ. І це набагато краще, ніж коли б перемогли ставленики злочинної зеленої влади, які мали завдання згорнути на догоду Банковій незалежність місцевого самоврядування. Не знаю, чи всі звернули увагу на слова Порошенка про те, що вони не боролися проти мерів, а розглядають їх як союзників. А ще перед початком кампанії він сказав, що чітко противником і ворогом окреслюють лише явні проросійські сили на чолі з ОПЗЖ. Знаю, що буде звичне критиканство, але доведеться боротися навіть за найодіозніших персонажів. Бо, за будь-яких обставин, вони розуміють цінність децентралізації й потужного місцевого самоврядування. І навіть найгіршим мерзотникам не захочеться, щоб над ними виник московський куратор чи в місто зайшли окупаційні війська та їхні найманці.

Тому, в підсумку:

– найкращий результат і реальний успіх отримала в масштабах України саме ЄС, навіть там, де вони не матимуть більшості й не будуть у локальних коаліціях, їхній вплив на події виявиться значним і позитивним;

– прохід навіть дуже одіозних персонажів – це не катастрофа. Це просто дуже погано. Але якщо місцеве населення хоче ще трохи пожити при феодалізмі, то на це нема ради. Але й з такими суб’єктами Порошенко вміє спілкуватися й на них впливати, тому зуміє запобігти дійсно критичним сценаріям. А зараз у нього є для цього механізм і представництво у всіх визначальних радах;

– шлях до падіння й повної руйнації країни, який запустив Зеленський, і відразу по ньому ринулися проросійські сили, можна розвернути.

Усе буде добре! А вам гарного дня й хороших новин!

Поділитися:

«Європейська Солідарність» закликає всі проєвропейські та проатлантичні сили до об’єднання (фото, відео)

Петро Порошенко

Закликаємо усіх представників проєвропейських і проатлантичних сил до об’єднання. Переконаний, лише через це об’єднання ми зможемо перемогти. Напередодні другого туру місцевих виборів, до якого пройшли кандидати від проєвропейських сил, ми хочемо без будь-яких умов зробити перший, дуже важливий крок. Наша партія і я, як її лідер, прийняли рішення про підтримку кандидата на міського голову міста Черкаси від партії «Голоc» Віктора Євпака.

Із першого до останнього дня кампанії «Європейська Солідарність» і я, як її лідер, закликали усі проєвропейські, євроатлантичні, демократичні сили об’єднатися, бо абсолютно неприйнятно, коли вони розпорошені по всіх регіонах.

Ми усі усвідомлюємо рівень загроз, які зараз стоять перед Україною. Зовнішнополітичних, пов’язаних із РФ – гібридної війни проти нашої держави, яка триває уже 7 років. Вони хотіли скористатися місцевими виборами, спрямувавши свої зусилля на дестабілізацію ситуації всередині країни та на реалізацію російського та проросійського сценарію федералізації країни.

Внутрішньополітичних – через некомпетентність і дилетанство «зеленої влади», та аполітичних – пандемія коронавірусу, яка створює небачений рівень загрози для безпеки і здоров’я кожного громадянина України.

У цих умовах для нас є неприйнятною позиція «какая разница», ми не можемо лишатися байдужими, коли на сході і півдні України у боротьбі проти ОПЗЖ, «Майбаху», «шаріївців» та іншого непотребу ми лишилися сам-на-сам. Інші демократичні сили або не висували своїх кандидатів і самоусунулися, або проводили окрему політику, яка не призвела до перемоги.

Дякую виборцям, які підтримали нас по всій Україні і, особливо, на сході: у Краматорську, де рівень нашої підтримки у Донецькій області більший, ніж у «Слуг», в об’єднаних громадах, де ми присутні у Донецькій, Луганській областях, у Харкові, у Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Миколаєві, Херсоні – усюди.

Дякую кожному, хто проголосував за «Європейську Солідарність» і забезпечив нашій політичній силі перше місце по присутності в усіх радах, і рівень підтримки, який ми наростили з 2019 року вдвічі. Кожному, хто підтримав нас – дякую!


«Європейська Солідарність» підтримала на виборах мера Черкас Віктора Євпака – Петро Порошенко

Партія «Європейська Солідарність» підтримала на виборах міського голови Черкас кандидата від «Голосу» Віктора Євпака. Про це повідомив під час спільного брифінгу у Центральному штабі партії «Європейська Солідарність» п’ятий Президент, лідер партії Петро Порошенко.

Він зазначив, що «Європейська Солідарність» єдина загальнонаціональна партія проєвропейського спрямування, яка отримала підтримку виборців по всій Україні і з минулих парламентських виборів наростила її удвічі. Він закликав усі демократичні проєвропейські партії консолідувати зусилля для підтримки кандидатів від патріотичних сил.

«Я хочу наголосити, що статус загальнонаціональної парламентської найбільшої опозиційної партії накладає на нас дуже велику відповідальність. І в цих умовах ми хочемо закликати всіх представників проєвропейських і євроатлантичних сил в черговий раз до об’єднання. Ми твердо переконані, що тільки так ми зможемо перемогти», – наголошує лідер партії «Європейська Солідарність».

«Напередодні другого туру місцевих виборів, де кандидати від проєвропейських, євроатлантичних сил пройшли до другого туру, ми хочемо без будь-яких умов зробити перший, але дуже важливий крок. В цих умовах ми – наша партія і я як її голова – прийняли рішення про підтримку кандидата на міського голову міста Черкаси від партії Голос Віктора Євпака. Точніше одна умова була – я можу бути відвертим – і це умова була така, що Віктор має перемогти», – зазначив Порошенко.

«Наша партійна організація буде робити все можливе для того, щоб закликати тих, хто нас підтримав, закликати всі проєвропейські євроатлантичні українські політичні сили обов’язково підтримати Віктора. Віктор є український патріот, професіонал і державник», – зазначив п’ятий Президент.

«Я твердо переконаний, що прикладу, який продемонструвала Європейська Солідарність в Черкасах, наслідуватимуть й інші політичні сили для того, щоб продемонструвати об’єднання в тих обласних центрах, в в містах, де буде проходити другий тур виборів», – говорить Порошенко.

«Хочу подякувати п’ятому президенту Петру Олексійовичу Порошенку і партії «Європейська Солідарність» за підтримку мене як кандидата на посаду міського голови міста Черкас від партії «Голос» . Хочу подякувати всім іншим і закликати всі політичні сили, всіх кандидатів, які зараз працюють над другим туром: подивіться на приклад Черкас, коли навколо демократичного кандидата об’єднуються всі проєвропейські, проукраїнські сили заради розвитку своїх міст і всієї України, і по-друге, проти корупції місцевої влади, яка повинна піти в минуле. Я вірю в силу єднання і закликаю всі проєвропейські, демократичні сили об’єднатися в другому турі заради перемоги», – заявив Віктор Євпак.

Джерело

Поділитися:

Хелловін, кажете? Ми його не святкуємо, ми в ньому живемо

Кирилл Данильченко

Самолет терпит кораблекрушение над островом. Выживают капитан, штурман и стюардесса. Через месяц жизни капитан сказал: «Долой разврат!» — и убил стюардессу. Ещё через месяц он опять сказал: «Долой разврат!» — и закопал стюардессу. Ещё через месяц он сказал: «Долой разврат!» — и откопал стюардессу.

Вспоминал этот анекдот сегодня, когда читал новости. ВАКС снова откопал дело Роттердам+ многострадальное. Вернее не весь ВАКС, конечно, а конкретная судья. Судья Оксана Олейник решила, что открылись какие-то новые факты, и почти сотня томов дела, которые опровергают доводы «пострадавших», не считаются. И отменила решение прокурора САП Виталия Пономаренко закрыть дело из-за отсутствия состава преступления.

Причем недавно суд признал незаконными справки об убытках, которые детективы НАБУ предоставили. В сентябре офис генерального прокурора давал комментарии о закрытии. СБУ экспертизу писала. Сначала пытались заходить через бывшего зама генерального прокурора Чумака – он жаловался на решение САП. А сейчас подал жалобу Никопольский завод ферросплавов. Владелец его, кто бы вы думали, Игорь свет Валерьевич. Пока все заняты выборами, подсчетами голосов и срачами, он показал свое бородатое кунг–фу. Заводы целые страдали от клятого Роттердама.

Понятно, что решение одной судьи – это не конечная инстанция. Но сам по себе процесс начинает напоминать вечный двигатель. Находишь подходы к судье и бесконечно откапываешь дела по Привату, по Роттердаму, по каким-то своим шкурным вопросам. Выбираешь время поудобнее, пока повестка забита шумом. И показываешь, кто решает вопросы в Украине. Закопайте уже стюардессу. Долой разврат.


Олена Монова

Натрапила в стрічці на скрін від Шабуні, орнула, канєш, з останньої фрази, навіть не повірила спочатку, подумала, може домалювали врагі для яскравості, аж пішла в телеграм перевірити. Нє, антикорупційний геній не підвів, так і пише, дайте дєняк, людоньки, бо я для вас разом з бабой Бєньой нагнув ВАКС. Вірніше, не весь ВАКС, бо то дуже дорого, а одну суддю Оксану Олійник. На суддю у баби дєняк вистачило, а на домік Шабуні вже ніочінь.

Але я відволіклась від суті.

Сьогодні одна з суддів Антикорупційного суду, пані Олійник, задовольнила вимогу Нікопольського заводу феросплавів (всі пам’ятають, кому він належить) відновити справу Роттердам+. Місяць тому інші судді цього ж Антикорупційного Суду повністю підтримали серпневе рішення САП про закриття багаторічного розслідування в зв’язку з відсутністю доказів і власне самого складу злочину. Тоді у Шабуніна і команди дуже сильно пригоріло, прозвучала обіцянка просто так це не залишити.

І от золотий бабин ключик знайшов нарешті свою дірочку (гусари, малчять!). Як тільки в гру вступили зі сторони Нікопольського заводіка, так одразу ж одна з суддів прийняла абсолютно протилежне рішення — закриття справи відмінити. В принципі, це не дивно, особливо коли згадати судові баталії, ініційовані бабою Бєньою стосовно Привату. Тут, схоже, та сама схема: якщо не можна по закону, тоді добиватись свого тиском, грошима або шантажем.

Власне, розслідування скандальної формули вже давно стало символом повної деградації антикорупційної системи, яку народжували в муках. Інспіроване Коломойським та роздуте до циклопічних масштабів телеканалом «Г+Г» і рештою медіа-кіллерів олігарха. Тепер за допомогою судді, що не встояла перед спокусою, нам будуть показувати чергову настоєбєнівшу серію цього нескінченного серіалу.

Бо у баби грошей по кишенях ще трохи є, а судді іноді бувають дуже поступливими. Як от цього разу, наприклад.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Знаєте, що об’єднує антикорупціонера Шабуніна з олігархом Коломойським? Їх об’єднує спільний позов про поновлення справи по схемі Роттердам+. Щойно вищий антикорупційний суд постановив відновити справу по Роттердам+ за позовом Центру протидії корупції Шабуніна та Нікопольського заводу феросплавів Коломойського. Активіст і олігарх – це сила!

Інтерес в обох сторін спільний. Коломойському таки кортить, аби схема була визнана злочинною – він тоді відсудить у держави Україна “завдані збитки”. В Шабуніна все цікавіше, закриття справи по Роттердаму+ по факту виставило його тим ким він є – брехуном і аферистом, який послуги з лобізму приховує під виглядом антикорупційної діяльності. Ще й кошти західних грантів розкрадає. Знову таки Венедіктова справу веде, а значить треба дружити з правильними олігархами. Знову таки, садибку відбудовувати треба. Нічого ви не розумієте, без садибки антикорупціонеру ніяк.

І чхати, що справа по Роттердам+ за кілька років так і не знайшла доказів бодай якихось ознак злочину. І чхати, що після відміни Роттердаму+ Україна вугілля закуповувати стала відчутно дорожче, прибутковий Центренерго вліз в борги, а борги перед шахтарями зросли до астрономічних значень.

У пацанів – інтереси. Яка-така Україна? Цікаво тільки, коли в ВР з’явиться фракція “За майбах”, людей Шабуніна туди візьмуть? Ну, в служках і в Голосі вже є.


Helgi Sharp

Еще немного о правовом государстве.

Три главных лжи современности:

– мы вам перезвоним;
– завтра займусь спортом;
– в Украине независимое правосудие.

Как мне надоело многолетнее таскание по судам того, что уже проверено-перепроверено, и на проверку чего ушли сотни миллионов бюджетных денег. Но потом обязательно находится какой-нибудь портнов или коломойский, который через подконтрольных судей вытаскивает на божий свет очередной затасканный скелет.

Все успели забыть про Липецкую фабрику и “Роттердам+”… Все, кроме Игоря Валерьевича, ибо судья ВАКС Оксана Олейник приняла решение удовлетворить иск Никопольского завода ферросплавов возобновить это старое дело.

Антикоррупционный суд и юристы (в том числе я) в шоке. Ибо несколько недель назад этот же суд вынес противоположное решение и закрытие расследования постановил поддержать.

Если мне кто-то скажет, что в таких зигзагах “правосудия” отсутствуют большие долларовые нули, я сочту этого человека эталоном наивности. После того, как Коломойский и его партнёры по ферросплавному бизнесу Пинчук, Медведчук и Бабаков потеряли астрономические суммы, ненависти к формуле у них хватит надолго.

А, значит, вводившего “Роттердам+” экс-главу НКРЭКУ Дмитрия Вовка ещё долго будут догонять. Как и Валерию Гонтареву, которая также вынуждена отсиживаться за границей.

При Порошенко был реформирован Верховный суд. Потом судебная реформа заглохла полностью, вследствие чего портновы и коломойские правят бал и вертят кривосудием так, как им заблагорассудится. За наши с вами деньги…

Хэллоуин, говорите? Мы его не празднуем, мы в нём живём.

Поділитися: