Чому Україна – держава, що збудувала найбільший у світі літак “Мрія” та системно будує ракети, не вміє в такі ж безпілотники, як у Ірану, в балістичні ракети великої дальності та системи ППО? Виявляється, що все ми могли. Просто завжди було не на часі.
Читати далі
Два екскурси в історію створення, функціонування та наслідків окупації двох унікальних наукових надбань України: обсерваторії “Київ” Інституту геофізики і обсерваторії Радіоастрономічного інституту НАНУ.
Читати далі
Апокаліпсис у Києві відміняється. Про це розповіли науковці, які навесні цього року зробили докладні розрахунки.
Читати далі
Я давно системно не писав про науку. Про сферу, яку я дуже люблю. Колись я надолужу. Але… Вчені та популяризатори науки продовжують створювати класний україномовний контент з цікавинками про нові відкриття і світ високих технологій. Читайте. Дивіться. Відвідуйте музеї та наукпоп події. Долучайте своїх дітей до краси розумного світу. Для таких випадків і було створено оцей Перелік науково-популярних ресурсів України. Колись я знову почну писати лише про науку. Але не зараз. Бо хлопцям постріляли машини, і час сідати за кермо.
Читати далі
Це лише в уяві невігласів складається думка, що українська наука – то зайві витрати, а не інвестиції, але потім виявляється, що російські гармати мають ресурс більший за українські аналоги. І подолати цей розрив можна лише завдяки спільній роботі інженерів, конструкторів та науковців. Тримайте історію про нанесення ракетного удару по Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України в Києві – мінус 13 будівель, 2 з них капітально. Інститут буде вдячний всім друзям та колегам, організаціям та підприємствам в Україні та за кордоном за будь-яку посильну допомогу.
Читати далі
Попри усталене суспільне враження, що вчені загалом продукують щось малозрозуміле і малокорисне для держави, насправді, всюди за звитягою наших воїнів непомітною тінню стоять працівники оборонних заводів, інженери-конструктори та науковці. Ракети нові злітають, двигуни крутяться, з’являється броня, сплави і т.і. Всі потім дивляться ролики про українське озброєння і ляскають в долоні. Росіяни напевне знали, де саме розташовується наше цінне інтелектуальне надбання. Власне, це інтерв’ю з представником одного з розбомблених інститутів, мабуть, стане першим із багатьох, де стане зрозумілим масштаб нанесених прямих втрат українській науці.
Читати далі
Starlink – це стильно, модно і молодьожно, але зовсім не панацея для нашої країни. Тим більше, що це комерційний продукт. Як запасний канал зв’язку для військових та органів управління країною або для доступу в Інтернет десь далеко в полях – прекрасне рішення, але для масового застосування – поки що ні. Наразі не існує особливої потреби «рятувати» Україну Старлінком – розвинутій та сейсмостійкій системі Інтернет-доступу в України практично нічого не загрожує. Нам загрожує росіянське м’ясо, але наші шикарні ЗСУ/ТрО/НГУ справляються з перекрученням їх на фарш дуже якісно. Слава їм та Україні.
Читати далі
Студенти Києво-Могилянської академії підтримали безстроковий страйк через невизнання з боку Міністерства освіти та науки України результатів виборів президента НаУКМА. Не ставленику Зеленського Шкарлету визначати, чи відбулися вибори. То повноваження відповідальних структур Могилянки, а вони своє слово сказали. “ЄвроСолідарність” висловлює рішучий протест спробам приборкати Могилянку, поставити туди кишенькового лояльного ректора, знищити університетське самоврядування і незалежність і висловлює свою підтримку Сергію Квіту. Руки геть від Могилянки! А Шкарлет нехай «тихонько в лес уйдет».
Читати далі
13 січня відбувся запуск українського супутника «СІЧ-2-30» з пускового майданчика компанії SpaceX у США за допомогою ракетоносія Falcon-9. У інформаційних повідомленнях робиться акцент на тому, що це «перший» запуск українського супутника за 10 років. Але не варто забувати про історію створення супутника. Розробку супутника «Січ 2-1» (так він тоді називався) розпочали у 2013 році в рамках Національної космічної програми України, і він мав бути запущений у 2017 році. Однак через початок війни з Росією та відповідно розрив співпраці, запуск довелося відкласти. Після зміни влади було багато піару та обіцянок, але на загал апарат був завершений на ентузіазмі та за значною мірою за гроші КБ «Південне» та навіть всупереч діям влади.
Читати далі
Збереження існуючих лісових насаджень у сотню разів корисніше для довкілля, ніж насадження нових. Ліс – це не кількість кубів ділової деревини на гектар і навіть не кількість дерев. Ліс – це найскладніша із сучасних екосистем. Перш, ніж насадження стане лісом, пройдуть десятиліття. А перш, ніж воно почне виконувати свою функцію стабілізатора довкілля, – століття. Ситуація, коли самосійний тридцятилітній ліс знищується, а натомість для звіту тикаються в землю однорічні деревця є блюзнірством.
Читати далі
Одним з основних досягнень реформи науки від 2015 року стало створення дійсно незалежного Національного фонду досліджень, що підтримує найталановитіших вчених. Так, як це робиться в усіх розвинених країнах. І раптом до Закону, що регулює в тому числі діяльність цього НФД, міністерство освіти запропонувало зміни, які просто цю незалежність знищують. Це не просто відкочування реформи у табачниковські часи. Це вибивання стільця з-під ніг схудалої української науки, на шиї якої давно висить зашморг фінансування за залишковим принципом. Хотілось би сказати, що потім доведеться починати все з початку. Та чи доживуть до того часу справжні вчені – питання риторичне.
Читати далі
Сідайте колом, будемо читати геніальні думки нового експерта з науки в Україні. Денис Казанський написав короткий пост про академіка-археолога Толочка, який працює в Національній академії наук України (далі НАН) і має відверто українофобську позицію. Денис є відомим блогером, який робить неоціненну справу на ниві боротьби з російською пропагандою. Пан Казанський підняв прізвище Толочка абсолютно слушно. І робити це треба частіше. А от далі “Остапа понесло”. Пан Казанський, який, в принципі, повинен мати хист в протидії маніпуляціям, брехні і загалом епосі постправди, нагуглив три посилання і почав робити узагальнюючі квазіекспертні висновки про НАН загалом. Про її фінансування. І результати дільності.
Читати далі
Модні останнім часом фільми про зомбі-апокаліпсиси не такі вже й неможливі. Звичайно, мертві не тинятимуться вулицями, але віруси, які можуть специфічно міняти поведінку, існують. І тут я не про батька усіх оповідок про перевертнів – сказ. Тут я про наш рідний вірус. Нещодавно було опубліковано дані, які пояснюють деякі феномени теперішньої хвороби. Вірус проникає в мозок по нюхових нервах. Добравшись до нюхових цибулинок, він блокує наше сприйняття запахів. В окремих випадках все на цьому і завершується, але інколи вірус рухається далі, вражаючи гіпокамп. А у гіпокампі є досить цікаві центри, які ілюструють жлобство природи.
Читати далі
У нас привыкли заглядывать в рот государственным корпорациям-гигантам – Укроборонпром и Ко. Ну и это понятно – там объемы, наследие совка и номенклатура. Но на них мир клином не сошелся. Частники очень сильно добавили за последние годы. Это видно даже по Государственному оборонному заказу. В 2015 году их доля была едва 24%. А сейчас – 54% и продолжает расти. Чем больше частные украинские компании будут производить вооружения, техники и амуниции, тем лучше. Каждому из нас. Пример? Израиль в 1960-х. Индустриализация, рабочие места, вот это все. Через два поколения жизни 10% оружейного рынка мира. Надо ориентироваться на чужой опыт и продолжать заказывать у частников.
Читати далі
Ініціатива створення нового закладу вищої освіти (ЗВО) в Україні за гроші платників податків, – це, напевно, найбільш безглузда ідея, яка могла пролунати з вуст представника зеленої влади, за калібром співставна з витрачанням «ковідних» коштів на «велике крадівництво». Можна лише здогадуватися, чому Зеленський не створював «університет майбутнього» на базі Національної академії держуправління при Президентові України, яка має свою матеріально-технічну базу, а в листопаді 2020 року передав її у відання Міносвіти.
Читати далі
Уже давно по головам бродит идея о том, что наша Вселенная является виртуальной симуляцией, созданной для неизвестной цели неизвестно кем. Характерной проблемой данной теории (не знаю, можно ли называть это теорией, но пусть будет) является невозможность ее фальсификации. То есть не очень понятно, какие факты, события или эксперименты должны данную теорию опровергать, ведь всегда можно сказать, что симуляция «немного сложней». Описанное ниже это не учебник по квантмеху, точность передачи информации о принципах квантмеха сознательно принесена в жертву популярности пояснения. Как известно, невозможно одновременно сделать пояснение понятным и точным.
Читати далі
