Без мети ідеалізувати Його Ясновельможність, думаю, варто бути вдячними Скоропадському за очевидність прикладу: чому правий український проект – це більш розумний вибір, аніж лівий.
Читати далі
Нація може включати групи з різними мовами, з досить помітними культурними розбіжностями, однак її не існує без “міфу про походження”, що розділяється всіма її членами. Нація починається з творення спільної історії й за неї міцно тримається.
Читати далі
У своєму інтерв’ю Суспільному Володимир В’ятрович розповів про те, скільки триває російсько-українська війна, і якими є її основні поворотні моменти, як Україні не стати Білоруссю, чи вірить він у те, що Росія розпадеться, на що вплинули сучасні підручники з історії України, та як нам не втратити шанс на розбудову держави після перемоги.
Читати далі
Читання російських текстів по історії нагадує прорубування мачете дороги в джунглях. Основне заняття московських істориків приховати, що земля, на якій з’являється чобіт російського солдата, ніколи не була пустою і мала свою історію.
Читати далі
Які ще могили та моторошні символи з радянської епохи залишаються в Маріїнському парку.
Читати далі
Ці складні теми, у центрі яких – творення українського народу, ще доведеться детально дослідити історикам та осмислити сучасним українцям. Заняття це захопливе й важливе, адже результатом інтелектуальних зусиль має стати власна історія, позбавлена нав’язаних імперією наративів: клаптиковості, розірваності, селянськості тощо.
Читати далі
Ми довели, що наше покоління українців засвоїло урок Крут. Ми перемагаємо, бо не забули про бій 29 січня 1918 року. Ми переможемо, коли будемо пам’ятати про Крути як нашу перемогу. Слава Україні і її Героям!
Читати далі
З 1991-го вся енергія російської планети спрямована тільки на одне – повернути Київ, повернутися у блаженні історичні часи, коли вони (!) прибивали щит на брамі Царгорода. Київ тут для них – практично Константинополь. Загалом в Україні вони програють битву за київську та візантійську спадщину, залишаючись сам на сам із найгіршим ворогом, якого тільки можна собі вигадати – самими собою.
Читати далі
Існує російський наратив, що війна України і Росії – це «домашня суперечка», тому Заходу не треба втручатися. Немає ніяких домашніх суперечок. Є звичайна війна між державами. Війна в якій кожному вільно обирати собі союзників. І в якій світ на боці України.
Читати далі
У цьому році вони намагалися повторити минуле знову. 45 тисяч пакетів для трупів, пам’ятаєте? Ті пакети були для нас. Знову. Для наших військових, для наших волонтерів, для наших митців і носіїв нашої культури. Про це треба пам’ятати. Не тільки сьогодні, у річницю. А завжди.
Читати далі
Вчора було національне грецьке свято. День Охі. Українською – день Ні. У цей день у 1940 році фашистська Італія охрініла. Коли-небудь наші нащадки згадуватимуть 24 лютого як день Нах.
Читати далі
Крайнебо на Сході знову палає. Злі північні вітри знову віють над цією землею. Українці знову боронять межу простору свободи. Українцям знову є про що мріяти.
Читати далі
Балаканину про “царскіє подаркі Украінє” і “Украіни нікагда нє била” з орків зараз вибиває українська Армія. Бо це як раз їм подарували їхню першу державність, і зробили це ми.
Читати далі
Пошук кращого місця для життя і роботи штовхав багатьох наших земляків до того, щоб залишити рідну землю в кінці ХІХ на початку ХХ століть. Війна змінила масштаби і характер еміграції. Мільйони українців включилися у захист держави. Це українці з цілого світу. Це цілий український світ, який зупиняє наступ «руского міра».
Читати далі
Через сім десятиліть після падіння УНР нове покоління українських політиків вирішило позбутися ядерної зброї. Україна зреклася тисяч одиниць зброї, причому на користь свого головного історичного ворога – Росії, не не отримавши жодних гарантій безпеки за відмову від ядерної зброї.
Читати далі
Термін «денацифікація» росіяни почали забувати. Але не надовго. Незабаром їм доведеться пригадати його. Адже саме досвід подолання спадщини нацистського тоталітаризму варто буде використати, щоб змінити Росію, повернути її на демократичний шлях розвитку. Це спрацювало з німцями, цілковито захопленими Гітлером, може допомогти і захопленим Путіним росіянам. Після військової поразки Росії, українці та наші союзники не повинні заспокоюватися. Заради гарантій нормального розвитку цієї країни та всього світу вони мають взяти на себе відповідальність за демілітаризацію, денацифікацію, депутінізацію Росії.
Читати далі
