Тарифи як за Порошенка – не вертають

Дмитро Вовнянко

Спостерігати за діями влади, яка намагається переконати населення, що вона силиться зменшити тарифи, – саме задоволення. Команда коміка Зеленського ніколи не стала б владою, якби не обурення людей через збільшення тарифів за влади попередньої. Зелена влада не раз і не два заявляла, що вона знайшла цікаве рішення «наступної зими зменшити тарифи на тепло майже наполовину». Насправді – пошили в дурні. Замість зменшення платні майже наполовину виборцям ЗЕ зробили тарифи на 30% більшими, ніж вони були за часів президента Порошенка.

Я вже писав про це, але повторю. За Порошенка у 2018 р. на електрику існував пільговий тариф – на перші 100 кВт*год ціна була 0,9 грн. Нині на кожен спожитий кіловат*год – 1,68 грн. Куб холодної води коштував 21,8 грн, нині – 25,4 грн. Окрема шапка на ялинці – газ, який у 2018 р. коштував 8,55 грн за кубометр, нині – до 10 грн за куб + 2 грн за доставку = 12 грн. Подорожчав на 30%.

За Порошенка коштів на субсидії через неможливість сплачувати комунальні тарифи в бюджет закладали 72,7 млрд грн, нині – 36,6 млрд. Менше УДВІЧІ.

Для президента Порошенка ті тарифи стали причиною відставки, а нині…

А нині влада з помпою оголосила, що вона ціну газу штучно понизить. Аж до 6,99 грн. Але ж є деталі!

Деталь перша. Ціну на газ пообіцяли понизити до 7 грн, а от ціну на транспортування відмінити ніхто не обіцяв. А це – 7+2=9 грн, уже дорожче, ніж було за Порошенка.

По-друге, уряд запропонував ввести державне регулювання цін у постачальників – але ті продають газ газзбутам, в яких своя маржа. А оскільки НІХТО не повідомляє, як складатимуться стосунки постачальників із газзбутами, очевидно, що маржу свою вони накрутять. А отже ціна газу для населення буде ще вища.

Третя деталь – державне регулювання впровадити обіцяють не назавжди, а лише до кінця опалювального сезону, тобто на лютий і березень. А за січень люди вже заплатять за новими тарифами.

По-четверте, якби ціну рахували за формулою, що була за Порошенка, газ коштував би не 8,55, а щось так на 30% дешевше – тому що в Європі на 1 січня 2021 р. він коштував не $363, як у 2018 р., а $258. А 12 січня він подорожчав ще на 10%, з чого наші експерти уже зробили висновок, що в Україні газ подорожчає обов’язково.

По-п’яте, всі ці державні регулювання ляжуть тягарем на плечі «Нафтогазу». А «Нафтогаз» вже за 9 місяців 2020 р. показав збитки у 17 млрд грн, проти прибутків у 12,9 млрд грн у 2019 р. за той самий період. Причина збитків – банальна. Пам’ятаєте, як коштом «Нафтогазу» наприкінці 2019 р. затикали діру в бюджеті? Отож. А хто покриватиме збитки «Нафтогазу»? Звісно, держава Україна. А до України прийшли морози і снігопади, відтак витрати газу і збитки «Нафтогазу» зростуть синхронно.

По-шосте, від серпня 2020 р. в Україні працює ринок газу. В умовах ринку ціну збивають запуском на ринок України іноземного оператора з газом за цінами Європи. Коли ціну регулюють держрегулюванням – це не ринок, це совок зразка «дорогого Леоніда Ілліча». З відповідним результатом.

По-сьоме, я обожнюю, коли замість «встановили» пишуть «пропонуємо встановити», тобто – не факт, що встановлять. Бо саме так написано в усіх документах. А МВФ уже висловив стурбованість через згортання ринку газу. В перекладі з дипломатичного на українську це означає: «Ви охрініли? Ви всерйоз гадаєте, що ми покриватимемо той збиток, який ви зараз наробите?» А це означає, що НІХТО НІЧОГО не понизить. Тим більше – ціни на електрику і воду зменшувати ніхто навіть не збирається.

Коли я написав текст «Поверніть як було за Порошенка», до мене набігло осіб, що волали «А чому як за Порошенка? Давайте як за Ющенка!» Народна мудрість повідомляє – ті, хто хоче всього й зразу, матимуть ні чорта і поступово. Це й відбувається. Типи, які хочуть не як за Порошенка, а як за Януковича – мають тарифи як за Зеленського. Чесно кажучи – вони їх гідні.

Поділитися:

Епоха бідності таки закінчилася… Розпочалась епоха зубожіння та злиднів

Павло Розенко

ALARM!

В Україні вже на три тижні затримується виплата субсидій. Гроші мали прийти ще 25-28 грудня! Люди отримали платіжки з новими цінами, а платити немає чим.

Мало того, що скоротили нормативи розрахунку субсидій, то вони ще вчасно людям гроші не виплачують!

Епоха бідності таки закінчилася…
Розпочалась епоха зубожіння та злиднів! Зробили це разом!

Суттєві затримки і по дитячих виплатах, і по пільгах учасників бойових дій, і по чорнобильських…


Володимир Омелян

Тарифи підняли – люди з протестами вийшли на вулицю.

Можна довго розповідати про ринкову економіку, порівнювати лібертаріанство з кейнсіанством, що краще багато потім, аніж мало зараз, але якщо ти обіцяєш знизити тарифи удвічі, а сам тихцем їх підіймаєш удвічі, – люди вийдуть проти тебе.
І будуть праві! Бо ти порушив власне слово, хочеш всіх надурити.

Тарифи повинні бути ринковими, а нація – багатою. Тоді кожен зможе отримувати ринкові зарплати і платити ринкові ціни за отримані товари і послуги. А на перехідний період ще уряд Порошенка ввів субсидію – доплату держави окремим соціальним групам, у яких доходів не достатньо. По іншому, у казці, буває лише в популістів. Але коротко, рік-два, поки все у всіх не закінчиться.

Поки влада дбає про підвищення добробуту населення, залучення інвестицій, створення нових робочих місць (насправді – ні, «на жаль…»), Європейська Солідарність виступила з ініціативою невідкладно переглянути державний бюджет 2021 року і збільшити фінансування субсидій для тих громадян, які є соціально вразливими, особливо через економічну кризу влади Зеленського. Також необхідно проаналізувати ринковість і «справедливість» виставлених рахунків за газ, електрику, тепло і воду. І «відкорегувати» окремих улюблених олігархів Зеленського, якщо вони вирішили, що криза – це проблема для людей і можливості для них.

Але, все виявилося ще цікавішим.
Декілька годин тому Павло Розенко опублікував інформацію (див. вище – ред.), що людям затримали виплату ще старих субсидій у 2020 році.

Трішки розібравшись в ситуації, я просто шокований!
Уряд Зеленського через хронічні проблеми з бюджетом у 2020 році не придумав нічого розумнішого, аніж перенести виплати субсидій людям ще за листопад 2020 на січень-лютий 2021!

У листопаді 2020 Міністерство соціальної політики нарахувало субсидій на оплату ЖКГ та придбання твердого палива та скрапленого газу на 5,8 млрд грн.

Через кризу платежів у грудні 2020 року коштів на субсидії хронічно не вистачало. Згадаймо ще, що довелося надати додаткову позику Пенсійному фонду у 14 млрд грн через провальне планування.

Щоб не вносити зміни до держбюджету в останньому місяці року, «технічно» перенесли фінансування соцвиплат за листопад 2020 на січень 2021, що спричинило факт невиплати субсидії та інших пільг (Чорнобильські, пільги учасникам бойових дій, дитячі виплати) – це разом десь близько 10-15 млрд грн.

При цьому січень, лютий – найгірші місяці щодо надходжень до держбюджету, пенсійний фонд традиційно у січні порожній, а перехідних залишків лишилось небагато. Тобто виплата навіть цих мінімальних субсидій за 2020 і в 2021 році буде проблемною.

Технічно уряд буде намагатися затягнути час, пояснюючи це бюрократичною необхідністю погодження ліміту асигнувань на початку року, але фактом є дірка в бюджеті та невиплата урядом в належний термін навіть тих платежів, які були нараховані до підвищення тарифів на газ, опалення та електроенергію.

Зеленський має не потішні наради проводити, а невідкладно повертати своїх депутатів із закордонних округів Дубаїв та Домінікани, вносити і голосувати зміни до бюджету щодо скорочення фінансування власного офісу, фіктивних правоохоронних органів і збільшення обсягу субсидій, щоб соціально вразливі верстви спокійно перейшли зиму.

Альтернатива – збираємося всі біля каміну Зеленського в Конча-Заспі. Це державна дача, фінансується коштом платників податків, значить нас там з радістю зустрінуть.


Валерій Прозапас

Ну що, понеслась.

Наприклад, 2-кімнатна квартира, опалення минулого року було 1200,00 гривень, тепер – 1600,00, і це ще до січневого зростання. Я так зрозумів, з електрикою, водою і т.д. – до кісток обглодають.

Пам’ятаєте відосік 2019 року, в якому на нараді у Зеленського Герус казав “відмінимо Роттердам+, і одразу електрика на 15% здешевшає”? А як інший якийсь Арахамія бубочку переконував, вказуючи на те чмо Геруса, – “он за месяц найдет и вырежет все раковые опухоли, что позволит снизить тарифы”?

Те відео 2,5 мільйони переглядів набрало, і там Зеленський обіцяв знизити тарифи і прибрати монополії, прямо казав про зловживання, а тепер багато хто каже, що він не обіцяв, і взагалі це не в його повноваженнях.

Добре, що відосікі не горять, хоть поржем.

До речі, в тому ж відео воно ще знущалося з гасла “ми йдемо своїм шляхом”. Тільки от при Порошенку ми ним справді йшли, і при тому газ був дешевшим (не дивлячись, що на “європейських хабах” дорожчим), а субсидій для населення було ВДВІЧІ більше. Бородаті бабушки втрачали мільярди, бо про населення справді піклувалися, – саме тому Порошенка і прибрали, руцями самого населення.

Так що справді: немає нікакого крізіса – оні просто 3,14дят наши деньґі”. ©


Елена Подгорная

Знаете, не так страшно увеличение тарифов, как отсутствие субсидий. Потому что без субсидий и предыдущие тарифы не всем было доступно оплатить.

Я порылась в сообщениях, поспрашивала, где могла, и оказывается, что субсидии не выплатили не только за декабрь. Кое-где есть задолженности даже за ноябрь прошлого года.

Я, конечно, понимаю, что у нас дефицит бюджета не только на следующий год, а и 2020-й мы закончили с дырой, но перенести выплаты субсидий с ноябра 20-го года на январь-февраль 21-го – это, конечно, очень сильное и экономически выверенное решение.
Гениальное, чего уж там…

Мало того, что в новом бюджете денег на субсидии меньше, а тарифы на коммуналку выше, так ещё и хвосты с прошлого года сюда пытаются втулить.

В ноябре 2020 года Минсоцполитики насчитало субсидий на 5,8 миллиарда гривен. И чтобы не вносить изменения в бюджет в конце года, технически перенесли финансирование социалки на следующий год. И люди остались не только без субсидий, а и без льгот по УБД, без детских выплат, без чернобыльских. А это ещё 15 миллиардов гривен “экономии”.

А мы же все знаем, что первые месяцы года – самые пустые в плане поступлений в бюджет налогов и сборов. Если раньше там хоть какие-то остатки были и переходили в следующий период, то с новой властью такого ни разу не случилось. Они такие хозяйственники, что переносят сплошные минуса. Поэтому выплаты и в январе будут весьма проблемными.

А что происходит, когда в планы на год переносят ещё долги с прошлого года? Особенно учитывая тот факт, что экономика в жопе, а ВВП падает? И увеличения доходов в бюджет не предвидится. А происходит то, что в 21-ом году деньги закончатся не в ноябре, а в июле. Ну, может, в августе. Заманчивая перспектива, да?

Вы помните, как мы читали с вами бюджет простым человеческим языком? Там всё рассчитано на завышенном росте ВВП. Настолько завышенном, что наши писатели бюджетов не постеснялись цифры нарисовать больше, чем в Еросоюзе. Правда, тогдашний министр Петрашко оговорился, что это счастье они планируют только на 4 квартал 21-го года. А первые три квартала на голом оптимизме считали.

И да, к вопросу, что при Порошенко тоже тарифы росли. Росли, конечно. Это факт, и никто с ним не спорит. Но субсидии и скидки компенсировали рост тарифов так, что и овцы были целы, более того, сыты, и волки не в претензии.

А эти деятели решили корову больше доить и меньше кормить.

Вам какая схема больше нравится?

Поділитися:

Поверніть, як було за Порошенка!

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Масові протести громадян проти підвищення тарифів мусили викликати бодай якусь реакцію у депутатів правлячої фракції. І вони її викликали. Спершу голова фракції «Слуга народу» Давід Арахамія пообіцяв створити план антикризових заходів. Потім нардеп Тищенко висловив обурення ситуацією з тарифами. Й нарешті сам «буковельський лижник», президент Володимир Зеленський доручив Кабміну розібратися з тарифами на газ.
Депутати «Слуги народу» навипередки пишуть пости про те, як вони готові зменшувати тарифи. Відтак маю пропозицію до «Слуг». І чому б їм просто не взяти і не повернути все так, як було за президента Порошенка? Дивіться самі.

Для початку, в часи президента Порошенка існував пільговий тариф – ціна перших 100 кВт*год становила 90 грн, кожні наступні 100 кВт*год вартували вже 168 грн. Щойно ця норма була відмінена. Чому б не повернути?

Характерно, владнати ситуацію з тарифами на електрику Зеленський не вимагає – він вимагає розібратися з тарифами на газ. Просто нагадаю, що електрику з 1 січня Україна заходилася імпортувати з Білорусі, читайте з Росії.

Опікування президента тарифами на газ не випадкове. На січень 2021 р. в Україні кубометр газу залежно від регіону становить до 10 грн. і ще біля 2 грн. – розподіл газу, якого окремо за президентства Порошенка просто не існувало. Загалом по Україні громадянин за спожитий газ сплачує від 11,62 до 12,69 грн за куб. Все б добре, але у 2018 р. (тобто після всіх підвищень тарифів, які Петру Олексійовичу вартували посади президента) ціна становила 8,55 грн. Тобто за президента «розкажи, чому ти клоун» газ для населення уже подорожчав на 30%. І це не межа. Експерти вже говорять, що в лютому ціна на газ додатково підросте на 20-25% з простої причини – підросла вартість газу на європейському хабі TTF – на 14,6%.

Хоча. Чи знаєте ви, що навіть з таким подорожчанням ціна газу у Європі наразі нижча ніж у 2018 р., тобто в останній повноцінний рік президентства Порошенка? На тому таки нідерландському хабі TTF на 11 січня поточного року вартість тисячі кубів газу становила $261, тоді як у жовтні 2018 р. вона була $363. Тобто справа не у подорожчанні газу в світі, він як раз подешевшав. Справа в тому, що зелена влада тихою сапою підвищила населенню ціни на газ і буде підвищувати їх надалі. Підвищує так, що часи Петра Порошенка уже виглядають дивовижними.

Ну й на додаток. На момент завершення повноважень Петра Порошенка як президента України холодна вода у Києві коштувала 21,8 грн за кубометр, нині – 25,4 грн.

Доречне питання – депутати зменшувати тарифи готові як? До рівня тих, які були за президента Порошенка? Чи ні?

А то є ще один показник, де варто було б повернути все так, як було за п’ятого президента. В бюджеті на 2018 р. на виплату субсидій населенню у зв’язку з нездатністю сплачувати тарифи на комунальні послуги було закладено 72,7 мільярди гривень, тоді як в бюджеті на 2021 рік – 36,6 мільярдів. А це означає, що при такому самому курсі гривні живих субсидій зелена влада виплачує у ДВА рази менше, ніж виплачували в часи президента Порошенка. При тому що мінімальна зарплатня (а відтак – і надходження від єдиного соцвнеску) тоді були на 30% менші ніж зараз.

То доречне питання. Депутати «Слуги народу» та інших стурбованих фракцій нині ревом ревуть про те, що тарифи треба зменшити. Вони їх зменшать до рівня, як було за п’ятого президента? Чи сором’язливо занизять на кілька відсотків, аби не псувати життя призначеному ними ж Кабміну, який докерувався до того, що людям субсидії призначають, але не виплачують, бо у Казначействі немає грошей?

А що скаже народ, який лише два роки тому волав «Гірше не буде»? Хоче він, аби повернулося, як за президента Порошенка? Чи так згодиться?

Поділитися:

Так чего ж от нас хочет этот проклятый МВФ?

Антон Швец

* English text below.

Уже с прошлого года идут переговоры о кредитах. Так чего ж от нас хочет этот проклятый МВФ? Денег дадут или нет? Доллары продавать или покупать? Садитесь, заваривайте птеродактиля, сейчас я расскажу, чего надо МВФ. Конкретно и на основе инсайдов. И расскажу я вам о банках, потому что об антикоррупционных органах и их вопросах, САП, НАБУ, Татарове, вот об этом всем больше известно, и они как-то больше на слуху. А по банкам-то претензии не менее солидные.

Не секрет, что наряду с официальными «маяками», которые являются условием для получения следующего транша, есть обеспокоенность различными «сбоями» в исполнении условий меморандума. Но в связи с тем, что они не упоминаются в официальных документах, а обсуждаются только за переговорным столом, где наши деятели их тут же забывают, может сложиться впечатление, что этих претензий и нет. А они есть.

У внимательных граждан эпопея Украина-МВФ может вызвать неожиданные вопросы. Например, «Почему, если Зеленский говорит, что все требования МВФ мы выполнили, транш мы не получаем?». Разгадка проста – наши политики не владеют языком чиновников МВФ, и не учатся. Не учатся они, потому что считают, что чиновники МВФ говорят на английском языке, и если у тебя в справке написано advanced intermediate, то уже всё хорошо, можно разговаривать.

А чиновники МВФ говорят не на английском, а на дипломатическом языке. И когда они упоминают о далёком возможном беспокойстве каких-то неизвестных людей, это они не делятся сплетнями о психологическом состоянии своих знакомых (как могло бы показаться нашим экономическим дипломатам, которые все аргументы в споре слабее удара в лицо считают намёками). Это они прямо (как они думают) объясняют причины задержки финансирования. А когда они прямо говорят, что обеспокоены неким вопросом, то это опять же не рассказ о том, какой у них ранимый внутренний мир, и не вопрос о том, какие таблетки принимать, чтобы не беспокоиться. Это прямое указание на уже проваленный вопрос и требование не только его решить, но и принять меры к тому, чтобы такое больше не могло повториться.

Таким образом, славянская традиция приказы воспринимать как просьбы, а просьбы игнорировать, сталкивается с западной дипломатической традицией угрозы подавать как озабоченность, а претензии как беспокойство.

Поэтому я решил снова помочь МВФ и Офису Президента и сообщить им список вопросов, из-за которых на самом деле затягивается сотрудничество, и которые МВФ неоднократно требовал решить. В то время, как видным дипломатам из ОП казалось, что люди просто между болтовнёй об украинской кухне и погоде обсуждают некоторые особенности украинского национального менеджмента, а не нарезают вам задачи.

Это реальные претензии по пунктам. Каждая из них требует реакции, причем не просто заверений «больше не повторится!», а выполнения связанных с претензией структурных маяков. Чтобы и вправду не повторялось. Итак, поехали.

1. Назначение главы Укрэксимбанка Евгения Мецгера произошло с демонстративным нарушением принципов корпоративного управления под давлением политиков на членов Набсовета банка.

Инициатором давления был Офис Президента Зеленского, а непосредственным исполнителем Виктория Страхова. Попытка главы Набсовета банка и номинационного комитета Стивена Фишера противодействовать давлению закончилась его мгновенным увольнением распоряжением Кабмина. Увольнение было проведено с нарушением процедуры, так как заявления членов Набсовета Укрэксима не были предоставлены Кабмину. Похоже, что этих заявлений не было даже в Минфине, и до сих пор не очень понятно, существовали ли они в принципе, или всё увольнение Фишера было проведено с помощью подлога. После этого Мецгер был ожидаемо назначен.
Удачная операция по захвату Офисом Президента контроля над Набсоветом Укрэксима привела к тому, что практика запугивания и давления стала нормой, и Виктория Страхова ее продолжает активно применять уже и по отношению к другим госбанкам.
Мемо: Евгений Мецгер и его жена Юлия являются давними друзьями Зеленского.

2. В процессе отбора главы Укрэксимбанка СБУ вмешивалась даже в процесс выдвижения кандидатур.

Из-за письма от 04.12.19 №8/1/3-10641 за подписью Андрея Трыпилка из СБУ иностранные кандидаты были исключены из конкурса (что было нарушением обязательств по меморандуму с МВФ).
Причиной стала якобы невозможность доступа к гостайне. Что являлось ложью, которая должна была облегчить назначение Евгения Мецгера, ведь для иностранцев доступ к гостайне вполне возможен. Об этом говорит действующий Указ Президента от 17 июля 2006 года N 621/2006 “Про порядок підготовки документів, щодо надання доступу до державної таємниці іноземцям та особам без громадянства”.
Мемо: Глава СБУ Иван Баканов – давний друг президента Зеленского.

3. Так и не были предоставлены объяснения Офиса Президента по поводу того, чем было вызвано требование к ПриватБанку согласовывать подачу новых исков против старых акционеров банка с СБУ.

Это требование следует из письма от 7.12.2019 №6/9118 за подписью замглавы СБУ Владимира Горбенко. Данное письмо было вручено представителям ПриватБанка высокопоставленными сотрудниками Офиса Президента Зеленского.
Мемо: Глава СБУ Баканов саботировал процесс получения Национальным Антикоррупционным Бюро Украины экспертиз по делу о выводе средства из ПриватБанка и является близким к бизнес-партнерам Коломойского.

4. Кроме того, МВФ недоволен отбором без конкурса (хотя конкурс и не предусмотрен законом, но, очевидно, что МВФ в будущем будет настаивать на внедрении этого требования) слишком лояльных к Кириллу Шевченко членов Правления НБУ, у которых явно отсутствует компетенция для тех направлений, на которые они были первоначально набраны.

В конкурсе должны быть предусмотрены механизмы и предохранители, затрудняющие манипуляции с отбором в интересах действующего Правления НБУ.

5. МВФ держит на контроле проигнорированное властями обещание (зафиксированное в меморандуме четырьмя подписями) восстановить в полном объеме членам Набсоветов госкомпаний зарплаты с июня.

По факту они были возвращены только в сентябре, а отменены в начале года. Теперь эта разница в компенсации (весьма существенная для многих членов Набсоветов) используется Правительством и Офисом Президента для давления на Набсоветы госбанков (например, в вопросе закупки госбанками ОВГЗ с целью финансирования дефицита бюджета).

6. Определенное недовольство и недоумение у МВФ вызывают прямые встречи премьер-министра Шмыгаля с главами госбанков без участия Набсоветов, в том числе и по поводу выкупа ОВГЗ.

Это также нарушает согласованную меморандумом реформу корпоративного управления госбанков и, вообще-то, является коррупцией.

7. МВФ считает нарушением согласованной корпоративной реформы назначения некоторых представителей государства в Набсоветы банков.

Известно, что назначения Комитетом по финансам Верховной Рады проходили без надлежащего интервьюирования кандидатов, только лишь по сообщению в мессенджерах из Офиса Президента. Также вызывает вопросы компетентность представителей государства от Президента и Кабинета Министров. В понимании МВФ, назначаемые государством претенденты должны обладать не меньшими профессиональными характеристиками, нежели независимые члены, а госпредставителей отбирали скорее по признаку лояльности, нежели компетентности.

8. Обеспечение независимости Правления НБУ от Совета НБУ и, конкретно, Данилишина.

Должна быть обеспечена невозможность вмешательства Совета в операционную деятельность Правления, что уже стало насущной проблемой. Так как Совет НБУ, по сути, является органом политического надзора за Правлением НБУ, то увеличение полномочий Совета НБУ является крайне негативным фактором с точки зрения обеспечения независимости НБУ.

9. МВФ выражает недовольство уходом большого числа профессионалов всех уровней из НБУ.

В связи, с чем МВФ считает, что независимость, целостность и институциональная память регулятора в значительной мере нарушена. Так примером полной потери институциональной памяти было выведение с рынка Місто-банка, в процессе которого было совершено много профессиональных ошибок. Текущая кадровая политика не является приемлемой, даже если вынести разрушение коллегиальности Правления НБУ за скобки.

10. Правление НБУ является коллегиальным органом, согласно закону о НБУ.

Коллегиальность является институциональным способом обеспечить независимость НБУ. Позиция главы Совета НБУ Данилишина и главы Правления НБУ Шевченко о том, что глава НБУ имеет право единолично формировать свою команду и/или единолично формировать всю структуру НБУ, не является приемлемой.

11. МВФ также интересен ход расследований поджогов дома и машины Валерии Гонтаревой.

Так как очевидно, что давление на бывшее руководство НБУ – это часть давления на регулятор в целом. Аналогично МВФ до сих пор не получены объяснения от Офиса Президента, какому именно давлению и с какой целью подвергался бывший глава НБУ Яков Смолий.

12. МВФ также необходимы комментарии о ходе расследования комиссионных выплат в Укргазбанке за привлечение депозитов от госкомпаний, которые объективно воспринимаются МВФ как взятки руководителям этих госкомпаний.

Мемо: Главой Укргазбанка на тот момент был нынешний глава НБУ Кирилл Шевченко.

13. У МВФ вызывает недоумение темп расследований по делам нечистоплотных банкиров: Жеваго, Бахматюка, Лагуна, Коломойского и т.д.

Есть обоснованные подозрения, что СБУ и Офис Генерального Прокурора всячески тормозят расследования в этом направлении или противодействуют подобным расследованиям, проводимым силами САП\НАБУ.
Мемо: Руководство Офиса Генпрокурора полностью лояльно Владимиру Зеленскому. Глава НАБУ Артем Сытник указал, что Генеральный Прокурор Ирина Венедиктова тормозит расследование по Привату, которое находится в заключительной стадии.

14. МВФ также ожидает решительных действий от Министра юстиции для устранения неправомерных действий представителя исполнительной службы по повторному возобновлению исполнительного производства для попытки списания депозитов компаний Суркисов.

* * *

Вот весь круг вопросов, которые волнуют МВФ по поводу банков. Это не отменяет интереса к антикоррупционным делам.

Но это открывает нам глаза на то, что провалено очень многое. Куда больше, чем кажется. И интерес МВФ к этой сфере связан с тем, что через банки может уйти миллиард за день. Нет другой такой сферы, которая может ну просто как песок проглотить все транши, сколько бы их там ни было. Поэтому МВФ «просто так» уже ничего не даст.

Традиционно лайк, репост в просветительских целях. Чтобы меньше слышать бреда «а вот в МВФ хотят крови христианских младенцев», люди должны знать, чего хотят на самом деле.

Ниже идет английский текст, чтобы некоторым игнорировать реальность было сложней.

____________________

ENGLISH VERSION.

Negotiations on loans have been underway since last year. So what does this damn IMF want from us? Will they give us money or not?

I will now tell you what the IMF needs. Very specifically and based on insiders. And I will tell you about the banks. Somehow everybody already knows about anti-corruption institutions and their issues – SAP, NABU, Tatarov. These issues are already in the public eye. Yet, the claims against the banks are no less reliable.

It is no secret that along with the official benchmarks, which are a condition for receiving the next tranche, there is concern about various “problems” in fulfilling the terms of the memorandum. Because they are not mentioned in official documents but are only discussed at the negotiating table, where our leaders immediately forget them, one might get the impression that these claims do not exist. But they do.

For attentive citizens, the Ukraine-IMF epic can raise unexpected questions. For example, “Why if Zelensky says that we have fulfilled all the IMF requirements, we still do not receive the tranche?” The answer is simple – our politicians do not speak the IMF officials’ language and don’t learn to. They don’t learn because they believe that the IMF officials speak English. That means your ‘advanced intermediate’ is enough.

Yet, the IMF officials don’t just speak English – it’s the diplomatic language. And when IMF officials mention the possible distant anxiety of some unknown people, they do not share gossip about the psychological state of their acquaintances (as it might seem to our economic diplomats, who consider that if the arguments in a dispute are weaker than a blow to the face, they are just hints). IMF officials directly (as they think) explain the reasons for the delay in funding. And when IMF officials now say that they are concerned about a certain issue, this is not a story about what a vulnerable inner world they have and not a question about which pills to take not to worry. This is a direct indication of an already failed issue and the requirement to solve it and take measures to ensure that this cannot happen again.

Thus, the Slavic tradition of taking orders as requests and ignoring requests clashes with the Western diplomatic tradition of presenting threats and claims as concerns.

Therefore, I decided to help the IMF and the Office of the President again and inform them of a list of issues that are actually delaying cooperation, which the IMF has repeatedly demanded to be resolved. Meanwhile, prominent diplomats from the Office of the President thought that people are just discussing some Ukrainian national management features and not giving any tasks between chatting about Ukrainian cuisine and the weather.

These are the real claims point by point. Each of them requires a response, and not just assurances like “it will not happen again!”, But the implementation of structural benchmarks related to the claim. So that it does not repeat itself, let’s go.

1. The appointment of Head of Ukreximbank, Eugen Metzger, occurred with a demonstrative violation of corporate governance principles, under the pressure of politicians on the members of the Bank’s Supervisory Board.

The pressure initiator was Zelensky’s Office of the President, and the direct executor was Victoria Strakhova. An attempt by the Head of the bank’s Supervisory Board and the nomination committee, Stephen Fischer, to resist the pressure ended with his immediate dismissal by the Cabinet’s decree. The dismissal was carried out in violation of the procedure since the Supervisory Board’s member statements were not provided to the Cabinet. It seems that these statements were not even in the Ministry of Finance, and it is still not very clear whether they existed in principle or whether Fischer’s complete dismissal was carried out using forgery. After that, they appointed Metzger as expected.
The successful operation to seize control of the Supervisory Board of Ukreximbank by the Office of the President has led to the practice of intimidation and pressure becoming the norm, and Viktoria Strakhova continues to apply it to other state-owned banks actively.
Memo: Eugen Metzger and his wife Yuliia are Zelensky’s longtime friends.

2. While selecting the Head of Ukreximbank, the SSU(Security Service of Ukraine) intervened even in nominating candidates.

Due to the letter dated December 4, 2019, No. 8/1/3-10641 signed by Andrey Trypilko from the SSU, foreign candidates were excluded from the competition (which is a violation of obligations under the memorandum with the IMF). The reason was the alleged impossibility of access to the state secret. That was a lie, which was supposed to facilitate Yevgeny Metzger’s appointment because, for foreigners, access to state secrets is entirely possible. Such access is evidenced by the ruling Presidential Decree of April 17, 2006, N 621/2006 regarding the procedure for preparing documents for giving access to the state secret for foreigners and people without citizenship.
Memo: Head of the SBU Ivan Bakanov is a longtime friend of President Zelensky.

3. No explanations were provided by the Office of the President about what caused the requirement for Privatbank to coordinate the filing of new claims against the old shareholders of the bank with the SSU.

This requirement follows from a letter dated December 7, 2019, No. 6/9118, signed by Deputy Head of the SSU Volodymyr Horbenko. This letter was presented to Privatbank representatives by high-ranking officials of the Office of President Zelensky.
Memo: Head of the SBU Bakanov sabotaged the process when the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine was obtaining the examinations in the case of withdrawing funds from Privatbank. Bakanov is also close to Kolomoisky’s business partners.

4. Besides, the IMF is dissatisfied with the appointment without any prior competition (although the competition is not provided for by law, the IMF will insist on implementing this requirement in the future). Also, the NBU Board members are too loyal to Shevchenko. The latter lack competence for those areas to which they were initially recruited.

The tender should provide for mechanisms and safety instruments that make it difficult to manipulate the selection in the current NBU Board’s interests.

5. The IMF keeps under control the promise ignored by the authorities (recorded in the memorandum with four signatures) to fully restore salaries to members of the Supervisory Boards of state-owned companies from June.

They were returned only in September and canceled at the beginning of the year. Now this difference in compensation (very significant for many members of the Supervisory Board) is used by the Government and the Office of the President to put pressure on the Supervisory Boards of state banks (for example, in the matter of purchasing government bonds by state banks to finance the budget deficit).

6. A certain discontent and bewilderment of the IMF are caused by direct meetings of Prime Minister Shmygal with state banks’ heads without any participation of the Supervisory Boards. These meetings, among others, were about the purchase of government bonds.

It also violates the corporate governance reform of state banks agreed in the memorandum and is corruption.

7. The IMF considers it a violation of the agreed corporate reform to appoint some government officials to banks’ Supervisory Boards.

The appointments made by the Finance Committee of the Verkhovna Rada took place without proper interviewing of candidates, only as reported in messengers from the President’s Office. The competence of state representatives from the President and the Cabinet of Ministers also raises questions. In the IMF’s understanding, applicants appointed by the state should have no less professional characteristics than independent members. Hence, government representatives were selected based on loyalty rather than competence.

8. Ensuring the NBU(National Bank of Ukraine) Board’s independence from the NBU Council and, specifically, Danylyshyn.

The impossibility of interference of the Council in the Board’s operational activities, which has already become an urgent problem, must be ensured. Since the NBU Council is the body of political oversight over the NBU Board, the increase in the NBU Council’s powers is an extremely negative factor from the point of view of ensuring the independence of the NBU.

9. The IMF expresses dissatisfaction with the departure of many professionals at all levels from the NBU.

The IMF believes that the regulator’s independence, integrity, and institutional memory has been primarily violated. Thus, an example of a complete loss of institutional memory was the withdrawal of the Misto-bank from the market, during which many professional mistakes were made. The current personnel policy is not acceptable, even if we take the destruction of the NBU Board’s collegiality out of brackets.

10. The NBU Board is a collegial body under the law on the NBU.

Collegiality is an institutional way to ensure the independence of the NBU. The position of Chairman of the NBU Council Danylyshyn and NBU Governor Shevchenko that they allegedly have the right to single-handedly form his team and/or single-handedly form the entire structure of the NBU is not acceptable.

11. The IMF is interested in the course of investigations into the arson of the house and car of Valeriia Gontareva.

The pressure on the NBU former leader is obviously part of the pressure on the regulator as a whole. Similarly, the IMF has not yet received an explanation from the Office of the President to what pressure and for what purpose former NBU governor Yakov Smolii was subjected.

12. The IMF also needs comments on the progress of the investigation of commission payments at Ukrgazbank for attracting deposits from state-owned companies, which are objectively perceived by the IMF as bribes to the heads of those state-owned companies.

Memo: Current NBU Governor Kyrylo Shevchenko was the head of Ukrgazbank at that time.

13. The IMF is puzzled by the pace of investigations into unscrupulous bankers’ cases: Zhevago, Bakhmatyuk, Lagun, Kolomoyskiy, etc.

There are reasonable suspicions that the SSU and the Office of the Prosecutor General in every possible way are slowing down investigations in this direction or opposing such investigations carried out by the SAP / NABU forces.
Memo: The leadership of the Prosecutor General’s Office is entirely loyal to Volodymyr Zelensky. Head of NABU, Artem Sytnyk, indicated that Prosecutor General Iryna Venedyktova is hindering the investigation of Privat, which is in the final stage.

14. The IMF also expects decisive action from the Minister of Justice to eliminate the representative of the executive service’s illegal actions to reopen the enforcement proceedings to attempt to write off the deposits of Surkis companies.

* * *

Here is the whole range of issues that concern the IMF about banks. This does not change the interest in anti-corruption cases.

But this opens our eyes to the fact that a lot has been failed—much more than it seems. And the IMF’s interest in this area is because a billion can go through banks in a day. No other sphere can swallow all the tranches like sand, no matter how many there are. Therefore, the IMF will not give anything “just like that”.

 

Расшифровка требований МВФ на понятный Офису Президента язык

МВФ рятувати нас не буде

Миссия МВФ может прибыть в Украину до конца года

Поділитися:

Фантазій купа, але є проблема – грошей немає!

Володимир Омелян

А пригадуєте у 2020 році таку президентську програму за кошти платників податків «Велике Будівництво»? Ні, Ви її ніде не знайдете в документах, бо її де-юре не існує. Зате про неї багато написано, знято і розпіарено. Здавалося навіть, що бігбордів виготовили на порядок більше, аніж відремонтували самих доріг.

Що й не дивно, бо за ті самі гроші у 2020 відремонтовано чи, як каже Зеленський, «оновлено», утричі менше і удвічі дорожче, аніж за період 2016-19 рр. Щоправда, злі язики стверджують, що мін 40% зі 120 млрд грн пішло кудись «не туди».

До речі, про гроші.

Ще в грудні 2020 року гучно розповідали, що в 2021 році на дорожню галузь буде виділено чергові рекордні кошти у 150 млрд грн, за які повинні «оновити» 6500 км. І ця цифра дійсно фігурувала у першому читанні проекту бюджету на 2021, хоча вже тоді було очевидно – джерела фінансування відсутні, 71 млрд грн під державні гарантії отримати нереально.

Державний бюджет затверджено, президентом підписано – і неприємний сюрприз. На ремонт доріг цьогоріч передбачено всього 81,3 млрд грн! Замість запозичень у 70 млрд грн під держгарантії передбачено лише 10 млрд!
А через непродуману політику Укравтодору минулоріч, коли замість наполяганні на 100% фінансуванні Дорожного Фонду, повноцінному фінансуванні затвердженої ще нами 50-мільярдної програми відбудови територіальних доріг вони вхопилися за дорогі комерційні банківські кредити, щоб показати рекордний результат. І тепер Укравтодор замість 5 млрд грн на обслуговування боргів має у 2021 віддати вже 10 мільярдів.

Отже, на дороги цьогоріч залишається грубо 70 млрд. А якщо відняти 3,9 млрд грн, які пішли з ДФ на фінансування залізниці, то ще менше.

Звичайно, можна мріяти, що бюджет переглянуть, фінансування доріг збільшать, але коли 62% держбюджету йде на обслуговування боргів, коли суму субсидій для населення через підвищення тарифів необхідно збільшити мінімум на 7 млрд грн, коли медицина наполовину непрофінансована, а дірка на енергетичному ринку сягає десятків мільярдів, знайти такі кошти нереально, не викликавши суспільного обурення.

Можна, звісно, пофантазувати, що ці 70 мільярдів до останньої копійки витратять лише на дороги і в 2021 році тоді «оновлять» стільки ж кілометрів, як і в 2020. Але, я не певен, чи Зеленський, Шефір і Тимошенко погодяться з такою математикою.

А плани на цей рік були грандіозні: і 10 млрд щоб завершити міст у Запоріжжі, і 10 мільярдів на добудову до існуючої GO Highway відтинку до Луганська (М-30), і 10 млрд на бетонку в Дніпропетровській області, і перша черга Київської обхідної дороги на 12 млрд грн…
Фантазій купа, але є проблема – грошей немає!
Фактично, фінансування галузі скорочено удвічі.
Це так виглядають пріоритети Зеленського в реальності: одна річ – язиком ляпати, інша – руками робити і системно будувати.

П.С. Якщо Вам розповідатимуть, що Україні нарешті міжнародні фінансові інституції дали нові кредитні лінії, які ще ми готували, не вірте! На ці кошти ще треба провести купу підготовчих процедур, самі тендери. В найкращому випадку, в цьому році за кошти МФО компанії-переможці почнуть мобілізації, а фізичне будівництво розпочнеться в 2022. І це оптимістичний сценарій. І це знову кредит, який потрібно буде повертати.

Поділитися:

О чем умолчал Юрий Витренко

Serg Marco

Наткнулся на статью про первую инициативу Юрия Витренко на новом посту. А именно про то, что с 1 января до 31 марта 2021 года весь объем потребленной электроэнергии бытовые потребители будут оплачивать по единому тарифу — 1,68 грн/кВт-час.

На Юрия вылился довольно большой объем хейта на эту тему. Потому что все мы помним что прещелент обещал снизить цену электроэнергии, а не повышать цену на нее, таща на посаду человека, который эти тарифы поднимет, параллельно положив большой ЗеБолт на лица депутатов ВР.

Почитал я и объяснения Юрия, почему это надо сделать.

Ну что ж, а чего вы хотели? Тут тот случай, когда надо понимать, что поднимать тарифы необходимо, и конкретно на Юрия выпала нелегкая доля объявить об этом решении нариду, выхватывая негодование от всех. По сути, Юрий выступил информщитом, приняв на себя информационный удар за решение, которое никто не хотел брать на себя. Все же мало кому хочется быть политическим самоубийцей. Юрий смог. Мое уважение. Подъем тарифов действительно необходим, мы не можем на популизме положить всю энергосистему Украины, да, нам придется поднимать тарифы, чтобы спасти атомную энергетику, чтобы спасти и многое другое, что без денежных вливаний загнется. А продолжением этого станут веерные отключения, а потом… а потом таки поднимут тарифы.

В общем, как говорил Нео агенту Смита на вопрос:
– Зачем вы делаете это, мистер Андерсон?
– Потому что это неизбежно, Смит. ©

Подъем тарифов – это неизбежное зло. Точка.
Но.

Хотелось бы и объективности в аналитике Юрия. Да, ему пришлось имплементировать непопулярное решение, но хотелось бы, чтобы он и объяснил, почему мы дое*ались до мышей с энергосистемой Украины.

Потому хотелось бы, чтобы Юрий Витренко, параллельно рассказывая о проблемах в энергосистеме Украины, объяснил, что потребовало поднятия стоимости электроэнергии для населения с 0.9 грн за 1кВт/час до 1.68 грн за 1 кВт/час.

Например, об обслуживании “зеленых” компаний олигархов, которым государство гарантировало тариф, по которому государство выкупает “зеленую” электроэнергию по следующей стоимости:
из солнечного света – стоимость составила 5,3268 грн/кВт*ч;
из ветра – 3,4244 грн/кВт*ч.

Черт, значительно выше того, что навязали сейчас населению, неправда ли?
И да, этим тарифом, по сути, пользуются ВСЕ украинские олигархи, сунувшие клюв в энергоотрасль и выбившие себе квоты.

Но “зеленая” энергетика – это часть проблемы.

Потому что еще недавно мы вместо того, чтобы покупать электроэнергию у украинских предприятий, покупали ее у России, отдавая деньги за бугор. А деньги, отданные в Россию, могли бы пойти на реанимацию умирающей энергосистемы Украины…

Так же хотелось бы напомнить, что автор этой интциативы Андрей Герус – ручная антискотыняка Зеленского. Который, используя свое положение, лоббировал закупки электроэнергии из России группам компаний Коломойского.

Ну или как при помощи самой независимой судебной власти был оставлен тариф в размере 0.57 коп за 1кВт/час для некоторых крупных украинских предприятий. Речь идет о Запорожском и Никопольском ферросплавных заводах, а также Днепроазоте, Марганецком и Покровском ГОКах. Абсолютно случайно… невероятным совпадением эти предприятия принадлежат Игорю Валерьевичу. Не буду называть фамилию, а то вы подумаете, что я нагнетаю на одного человека. Молчок. Не буду называть его фамилию. Но дам вам подсказку – для него всегда есть пепельница в ОП.

То есть для того, чтобы сейчас поднять населению стоимость электроэнергии до 1.68 грн за 1 кВт/час, надо было перед этим компенсировать олигархам стоимость электроэнергии от 3.4-5.3 грн за 1 кВт/час. А еще продавать огромным предприятиям, для которых стоимость электроэнергии – основопологающая статья затрат, а именно предприятиям Коломойского по 0.57 коп за 1 кВт/час. А еще экспортировать электроэнергию из России на предприятия Коломойского, загоняя украинские предприятия по выработке электроэнергии в долги.
А еще…

Но Юрий об этом не упомянул, а я человек, вообще мимо проходивший, так, залез, почитал статьи, сравнил тарифы и напомнил. Может, и Юрий вспомнит. Хотя с учетом того, что за назначение Юрия Витренко топила вся депутатская группа Коломойского, мне почему-то кажется, что все же Юрий не вспомнит. Но мне хотелось бы верить в лучшее.

Потому напомню слова классика: Никакого кризиса нет, они просто 3,14дят наши деньги. ©
Ну а что, какие времена, такие и классики…

Поділитися:

Мегакорупція за ширмою тупості та клоунади

Володимир Ар’єв

Над лижником і кретин-карантином як продуктом життєдіяльності його уряду посміялись? Добре.

А тепер трохи про серйозне, бо за ширмою тупості та клоунади ховається мегакорупція і обкрадання країни олігархами і російським агресором. Чому? Все просто. Тарифи на електроенергію збільшили паралельно з двома подіями.

Перша – так званий, аукціон на оптову купівлю електроенергії від “Центренерго”, де 2% всієї генерації країни пішло бізнес-партнеру Зеленського олігарху Коломойському за 1,16 грн кВт/г при тарифі для населення 1,68 грн, а з квітня – 3,48 грн.

Друга – у 2020 році на ремонт поставили третину всіх енергоблоків українських АЕС, чим зменшили виробництво електроенергії основним і найдешевшим українським виробником – НАЕК “Енергоатом”. А з 1 січня регулятор НКРЕКП відкрив доступ на український ринок російській та білоруській (читай, теж російській) електроенергії, якраз після запуску білоруської АЕС в Острівці, збудованої на кошти російського “Росатома”. Тобто українську дешеву електроенергію зупиняють, російську закуповують. І за все це теж заплатять українці після підвищення тарифів.

Отже, в сухому залишку: влада пропонує українцям платити росіянам і Коломойському. А для прикриття мегазаробітків реальних друзів Зе-влади можна зробити інформаційний шум з клоуном на лижах і перекресленими шкарпетками в супермаркеті.

Теж цікаво, не сперечаюсь. Але є інші речі, про які не варто забувати.

Поділитися:

Тарифні протести

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Україною котиться хвиля протестів через чергове збільшення тарифів. Очевидно, процес не зупиниться сам собою. Після локдауну, коли платіжки нашаруються на відсутність доходів через простій і безробіття, запалає ще дужче.

Ні, я не буду тут розводитися в співчутті до гноблених і злиденних, яким тарифи підвищили. Про те, що тарифи піднімуть до рівня європейських, говорили ще в часи прем’єра Юлії Тимошенко. Ще тоді було очевидно, що європейські тарифи – це платня за незалежність, бо як молода людина не стане самостійною, допоки сама не оплачує всі свої витрати, так і Україна залежатиме від Москви, допоки її можна буде шантажувати ціною на газ.

Ще тоді треба було думати про те, як жити в умовах високих тарифів, а не голосувати за популістів, які обіцяли тарифи не підвищувати. Особливо за таких як Юлія Тимошенко, яка сама підвищувала, сама заприсяглася перед МВФ підвищити і сама ж обіцяла тарифи знизити. Ким треба бути, аби вірити таким політикам, я не знаю.

Ні, тарифи не зменшать. Ніяк. Бо уряду подітися нема куди. Грошей в уряду нема, борги ростуть, запас міцності, залишений від часів Порошенка, вже благополучно прожерли. І так, це підвищення не останнє. Повторюю, ми будемо платити європейські тарифи, подобається це комусь чи ні.

Але й протести так само триватимуть. І з ними щось треба буде робити. Не те, що я переконаний, я вже бачу масштабні поліцейські операції з розблокування трас, розгони мітингів та сутички з масовими непокорами аж надто схожі на дії беркутла на Майдані. Подітися владі нема куди.

І от коли все це станеться, я щиро раджу чинній владі пригадати фрази “тарифи не мусять бути вироком”, “кожен бізнесмен за 5% зможе задекларувати та легалізувати свої доходи – отримані кошти підуть на зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених” тощо. Це все президент Зеленський казав, якщо хтось призабув.
Бо нинішні протести проти тарифів – провина як раз політиків, які спекулювали на темі тарифів за президента Порошенка, аби прийти до влади самим. Ці політики гарно знали – зменшити тарифи нереально. Вони не могли не розуміти – шара завершилася, грошей на дотації населенню ніхто Україні не дасть. Або – або.

Що мав робити в таких умовах відповідальний політик? Він мусив думати бодай про своє майбутнє. Він мусив розуміти, що, коли він стане владою, йому прийдеться мати справу з цими людьми. Він мав не ворогувати тоді з командою Порошенка, а допомагати їй. Проводити роз’яснювальну роботу серед населення. Дбати про створення курсів перенавчання людей на актуальні професії. Допомагати залучати інвесторів до депресивних районів. Допомагати бізнесу на місцях створювати робочі місця.

Коротше. Відповідальний політик мусив дбати, аби продуктивність праці пересічного українця зросла від 2,9 доларів на годину, як зараз, до хоча б 10. Про 30, як у Латвії або Польщі, я взагалі мовчу. Треба було боротися, аби українці не менше витрачали, а аби вони більше заробляли. І тепер таких проблем не було б.

За Порошенка намагалися це робити. Рекордно заходили інвестори. В Україні запрацювали більше 200 нових виробництв. А нині?

А нині влада, яка прийшла на популістських гаслах, має протести. І вона не знає, що їй з тими протестами робити. І хороших виходів для влади нема.
Успіхів тобі, владо. Спілкуйся з людьми, які тебе обрали. Ти сама створила те, що маєш.

Фото з акції протесту на автомобільній дорозі «Київ – Харків», поблизу с. Засулля. © Поліція Полтавської області

 

Фото © Реальні Лубни

Поділитися:

Тарифные манипуляции

Елена Подгорная

Ну шо, вот и новый год пришёл. С новым счастьем, посполитые. Шо там вещали – хуже не будет? Борщ без мяса вас уже учат варить, на очереди котлеты диетические, из травы, говна и морковки.
Почему?
Так Зеленский же тарифы “уменьшил”. В два раза по специальной схеме.
И не только тарифы.

Изменения, вступившие в силу с 1 января нового 2021 года:

  • Минимальная зарплата. Она вырастет. Прямо очень и очень. Будет теперь целых 6000 гривен. А с 1 декабря – 6500, но это если всё пойдёт по плану, а время нынче такое, что гарантировать никто ничего не может.
  • Так же увеличится прожиточный минимум.
    С 01 января до 30 июня – 2189 гривен;
    с 01 июля по 30 ноября – 2294 гривен;
    с 01 декабря по 31 декабря 2021 года – 2393 гривен.
    Радостно, да? Или уже научились в причинно-следственные связи и знаете, что повышение минимальной зарплаты – это не про увеличение благосостояния населения, а про увеличение налогов, пошлин и штрафов? В общем всего того, что привязано у нас к этой самой минимальной заработной плате.
  • Так вот, размеры налогов меняются в связи с ростом минимальной зарплаты. Правильно. Они растут.
    Единый социальный взнос или ЕСВ:
    С 1 января – 1320 гривен;
    с 1 декабря – 1430 гривен.
    Ставки единого налога:
    ФОП I группы – 227 гривен;
    ФЛП II группы – 1200 гривен;
    ФЛП III группы – 3% от дохода при оплате НДС, 5% от дохода без уплаты НДС.
    Лимиты доходов для ФЛП.
    ФЛП I группы – 1,002 млн гривен;
    ФЛП II группы – 5,004 млн гривен;
    ФЛП III группы – 7,002 млн гривен.

Теперь про тарифы. Они все резко выросли, молодцы какие. Кушали, наверное, хорошо, прям как от бабушки вернулись.

  • Тарифы на электричество:
    Временный тариф, действующий с 01 января по 31 марта един – 1,68 гривен/кВт.
    Информацию про тариф при условии потребления свыше 300 кВт/ч, который 3,36 гривен я в официальных документах не нашла. Но этой информации много в СМИ и я не готова уверенно сказать, что это фейк и такого не будет. Посмотрим 1 апреля какую смишнявую радость нам Кабмин Зеленского приготовил.
    Норма о льготном тарифе 0,9 гривен за кВт/час при норме потребления до 100 кВт отменена.
    Отменены и всякие другие ништяки и льготы. Например, тариф на электроотопление, льготы для детских домов семейного типа, многодетных и прочих малообеспеченных категорий населения.
    Принимая в внимание тот факт, что денег на субсидии в этом бюджете в два раза меньше, чем в прошлогоднем, смеяться избиратель Зеленского будет громко и взахлёб.
  • Цена на газ в Украине выросла почти в 2 раза.
    “Нафтогаз” продаёт газ по цене 7,22 гривен за м3. Однако цена на газ у различных поставщиков отличается.
    Например, вот вам цены поставщиков Киевской области: ТОВ “Газ АП” – 6,99 гривен/м3; ТОВ “Галнафтогаз” – 7,5 грн/м3, ТОВ “Энерджи Трейд Груп” (ETG) – 9,605 грн/м3.
    Отличный подарок под ёлочку, спасибо, Владимир свет Александрович.

Но есть в этом всём и пандочка.

  • Льготы для ФЛП. Возможно.
    Закон Украины №1072-IX отменяет уплату ЕСВ для ФЛП I группы в связи с январским локдауном с 8 по 21 января.
    Согласно внесенным изменениям в Налоговый кодекс ФЛП I группы не платят ЕСВ в 2021 году за период с 01 января по 31 мая, но при этом сохраняют страховой стаж.
    А как оно будет мы тоже посмотрим. Наши идиоты могут и локдаун отменить, и условия поменять. Они ж как голуби с шашками. Все шашки раскидают и на доску насрут.

Так что, громадяне, учимся жить в новых условиях. Кажется, что это единственный европейский курс, который у нас сохранился от предыдущей власти, – повысить тарифы до самых что ни на есть европейских. А зарплаты и пенсии оставить наши, привычные.

* * *

Вернусь к теме тарифов. Я их, наверное, не критикую. Потому что, да, их бы поднимали в любом случае. При Порошенко тоже. Наверное, всё же было бы легче. Потому что экономика не была бы в жопе, потому что коронавирус не нанёс бы таких убытков. Потому что руководство страны не состояло бы из клинических идиотов. И бюджет страны был бы в плюсах, а не с чёрной дырой дефицита. Было бы легче малоимущим. Потому что субсидии смягчили бы рост цен.

Но я не могу не критиковать предвыборный 3,14дёж Зеленского. Бессмысленный и беспощадный. Как большинство могло в это всё поверить? Все политики всегда обещали снижать цены и тарифы. И никогда эти обещания не выполняли – цены и тарифы росли. Как у клована получилось снова всех нае… обмануть?

Давайте вспомним, как в видеообращении Зеленский утверждал, что тогдашние тарифы – это полный капец и ужас-ужас. Это было во время предвыборной кампании.

Потом уже, после избрания преЗедентом, в январе 19-го, Величайший нам всем заявлял, что не покладая рук и того места, где у него уши, работает над снижением тарифов, и что именно эта тема у него сейчас в приоритете. И вот! Он даже нашёл оригинальное решение, которое позволит снизить тарифы вдвое…
Вава, у тебя пАлучилось. Но немножко не то. Они поднялись вдвое, а не снизились. Это какая-то не та схема.

Понимаете, Зеленский критиковал тарифы и спекулировал на них до выборов, потом 3,14дел на эту тему после выборов. А закончилось это всё печально. Именно так, как умная четверть избирателей и предвидела.

В реальном мире при Зеленском цены росли постоянно. Например, на газ. При Порошенко в Львовской области куб газа стоил 8,55 гривен. При Зеленском этот же куб стал стоить 10,8 гривен.
А теперь вот убрали льготу с первых 100 кВт электроэнергии, убрали тариф на электроотопление. Лично мои счета вырастут вдвое. Я переживу, а некоторые люди – нет.
Ведь вы же знаете, что для многих пенсионеров даже 78 гривен – большие деньги.

И что интересно. Пророссийские политики и прочие медведчуки активно критиковали правительство Порошенко. Вой стоял. И тарифы нелюдские, и управление внешнее, и рептилоиды-кредиторы…
А теперь – оппа, и тишина…
Нету рептилоидов, и илюминаты закончились. Идиоты в правительствах Зеленского похоронили сотрудничество с МВФ, и кредиты нам давно никто не даёт. А тарифы повышаются вдвое, но никто это уже не критикует. Даже прочие медведчуки. Наоборот. Мосейчук рекламирует постный борщ. И дело не в борще, я постный люблю даже больше мясного – дело вкуса. Дело в манипуляциях и 3,14деже. Так нельзя.

Молчанию ОПЗЖ и прочих медведчуков есть объяснение. Ничего личного, просто бизнес. Фирташ и Лёвочкин – свои люди. Им заработать нужно. Ведь в цену газа входит и цена транспортировки, а это уже чистый заработок.

Минсоцполитики спешит всех успокоить и обещает пересчитать субсидии так, что они перекроют повышение цен. Но для меня это снова очевидное враньё. В бюджете нет денег просто на субсидии. А на пересчитанные тем более. Там меньше сумма предусмотрена, если сравнивать с прошлым годом. А деньги из воздуха не берутся.

Если в цифрах, то это выглядит так:
в 2020 году на субсидии было выделено 47,5 миллиардов гривен, а 2021 году – 36,6. Уменьшение чистыми на 10,9 миллиардов. Плюс пересчёт на повышенные тарифы…
Для пересчёта субсидий Минсоцполитики должно согласовать с Минфином изменения в бюджет. А Парламент эти изменения рассмотреть. Но первое заседание Парламента у нас назначено на 26 января. Поэтому январь готовимся оплачивать по новым тарифам, но со старой субсидией, сохранившейся не у всех.

Бачили очі, що обирали? Їжте, шоб вам повилазило…

Поділитися:

Володимире Олександровичу, перелогіньтесь в чаті далекобійників

Володимир Омелян

Ще один підсумок 2020 року зі сфери інфраструктури, який мене вразив.

Всі ж пам’ятають феноменальну ситуацію, коли Україна в кризі, а Президент особисто в вайбер-чаті лається з далекобійниками і погрожує їм всіма карами в дивному збудженому стані?

І урочисто-тривожну атмосферу наради у самого Президента, де було вирішено до вагового контролю, окрім транспортної інспекції і нацполу, долучити ще й СБУ.

Українська лайт-версія: ordnung muss sein!

Так от, Володимире Зеленський, і тут на Вас поклали.

За підсумками минулого року зважено понад 700 000 транспортних засобів. Порушень габаритно-вагового контролю виявлено у 14 000 вантажівок.
Себто, у 2%!!!
Нараховано штрафів на 137 млн грн.
За «випадкового збігу обставин», це якраз річний бюджет самої транспортної інспекції у 2020 році.
Єдина проблема, з цих штрафів після всіх судів до бюджету України надійде не більше половини. А можливо й декілька відсотків.
І, до речі, жоден WIM не працює так, як би мав. Хоча, й з мобільними ГВК та сама проблема.

Однією з причин мого перманентного конфлікту з минулим керівництвом ДСБТ, коли вони мені приносили статистику штрафів: 2-5-10% від зважених ТЗ, я їм завжди показував фото черг з перевантажених фур на в’їзді в морські порти, виїздах з елеваторів і колійність автошляхів на основних напрямках перегрузів. І пояснював їм, що українськими дорогами їздять мінімум 40% перевантажених автомобілів. Тому їх офіційна статистика є свідченням єдиної речі – корупції.

Володимир Олександрович, перелогіньтесь в чаті далекобійників під іншим ніком, наприклад, Mad Ze, і Ви дізнаєтеся, що контролю більше не стало, зате «завдяки» СБУ проїзд подорожчав. Якщо, звісно, це теж вже не стало частиною Ваших персональних незаконних прибутків.

 

Поділитися:

Ось вам і інвестиційні няні!

Ігор Артюшенко

Прямі іноземні інвестиції в Україну за січень-вересень 2020 скоротилися на 343 млн доларів. При цьому в третьому кварталі відтік капіталу склав 49 млн доларів.

Ось вам і інвестиційні няні!

Як і в інших сферах системна робота підмінюється гучними назвами, яскравими роликами, трешем та гламуром. Але цифри невблаганні – інвестиції значно зменшуються.

Запитаємо про причини втечі у самих інвесторів.

Європейська бізнес-асоціація місяць тому опублікувала результати опитування інвесторів.

Половина (48%) іноземних інвесторів вважають, що інвестиційна привабливість України знижується, 42% не вбачають суттєвих змін. Лише 9% опитаних інвесторів бачать поліпшення. Вперше за п’ять років недовіра до судової системи очолила антирейтинг перешкод для інвестицій та обігнала корупцію. На третьому місці – захоплення влади олігархами.

Парадоксально, але інвестори більше бояться дій правоохоронців, ніж прямої агресії Росії – фактор репресивних дій правоохоронних органів обігнав на декілька пунктів фактор військового конфлікту з Росією.

Висновки нинішня влада слухати не буде. Економіку захопили олігархи, корупція процвітає, а правоохоронні органи обслуговують інтереси окремих осіб.

Поділитися:

Как сделать электроэнергию дешевле рыночным путем?

Антон Швец

Популярное объяснение для людей далеких от темы, потому тут есть сознательное огрубление и неточности, ради простоты и понятности.

* * *

Приведение цен на электроэнергию к единому значению для всех потребителей я очень приветствую (при условии одинакового потребления и прочих равных).

Понятно, что ахметовские сейчас нальют на Юрия Витренко тонны хейта, но шаги к унификации тарифной сетки это всегда хорошие шаги. Хотя и неблагодарные.

Но проблема в том, что этой унификации НЕ БЫЛО СДЕЛАНО.

Механизм раздельных цен постановлением Кабмина сохранен и ПСО (покладення спецобов’язків) в электроэнергии продолжено до 31 марта 2021 года. То есть по факту цены как были разные так и остались, хотя цена для некоторых форматов бытового потребления и была приближена к условно рыночной. Но рыночный механизм не был введен.

В чем проблема нерыночных цен? В том, что в такой стране как наша – с нашими коррумпированными правоохранительными органами и судами, с нашим абсолютно декоративным антимонопольным комитетом – нельзя иметь две цены, это всегда приводит к коррупции, конечный итог которой вычисляется мультипликатором из миллионов потребителей.

Это как вилка штрафов. Если штраф в законе прописан как “от 500 гривен до 5000”, то коррумпированный силовик всегда предложит порешать за минимальные 500 в бюджет при условии 500 налом лично ему. Если не порешаешь, он выпишет тебе штраф 5000. Так рождается коррупция, когда ради экономии 4к ты принимаешь предложение коррупционера.

Дискреция без контроля или правил всегда рождает коррупцию.

Понятно, что из-за того, что счетчиков в сетях распределения электроэнергии в разы больше (и часть из них отправляет данные в онлайн – АСКОЕ называется), чем в сетях распределении газа, механизмы махинаций на ПСО в электроэнергии не особо распространены, но тем не менее.

ПСО – это ПЛОХО. Это специальный режим и применяться он должен НЕ НА ПОСТОЯННОЙ ОСНОВЕ. Это режим для катастроф, для каких-то бедствий, для преодоления последствий аварий или чрезвычайных ситуаций. Как вариант, для вывода системы на запланированные заранее новые рыночные условия.

У нас же ПСО использован как механизм массового нецелевого субсидирования.

Это неправильно. Цена на любой ресурс должна быть рыночной, а субсидирование тех, кто не в состоянии платить, должно быть целевым (то есть конкретному домохозяйству) и желательно еще и монетизированным (чтобы была мотивация выгодно потреблять ресурс).

Вы говорите, что у нас бедная страна, и миллионы не могут платить по таким тарифам? Значит, пусть субсидии получат миллионы, но на конкретные фамилии и по прозрачной процедуре. Потому что нецелевое массовое субсидирование ВСЕГДА помогает богатым, а не бедным.

Смотрите. Если цены снижают для всех бытовых потребителей без разбора (как делает ПСО), то обладатель огромного дома на тыщу квадратов с теплыми полами, сауной, бассейном с подогревом и обогреваемым гаражом, всегда получит большую выгоду, чем живущая в режиме экономии бабушка, случайно вылезшая за 100кВт*час месячной нормы. Желая сэкономить бабушке 30 гривен в месяц, мы дотируем на тысячи гривен того, кому эта дотация не нужна.
Наталья. Акакий. Харитон. Ульяна. Янина?
Так не должно быть.

Это объяснение, почему ПСО плохо (на самом деле, там много причин от неправильных ценовых сигналов, которые рынку отправляет ПСО до нагрузки на бюджет). Но ПСО не отменили, к сожалению.

Сейчас отменили только цену в 90 копеек при условии потребления меньше 100кВт*час для определенных бытовых потребителей. Все остальное осталось, как было. У нас люди, которые потребляют свыше 3000кВт*час на частный дом, и бабушка с 50кВт*час получают одинаковую скидку на э/э, потому что типа у них нет денег, чтобы заплатить, ага 😉 . У бабушки-то, допустим, нет, спорить не буду. А что там с домами-дворцами?

И все это в силе. На сам нерыночный механизм ПСО в э/э недавнее решение Кабмина влияет примерно никак.

Как сделать цену на э/э ниже рыночным путем?

Теоретический и практический ответ одинаков.

Описан этот ответ выдающимся арабским мыслителем Ибн Хальдуном за пятьсот лет до того, как выдающийся английский инженер Уильям Армстронг построил первую электростанцию (кстати, она была гидро).

Для снижения цены нужно повысить предложение электроэнергии на рынке (постепенно планово повышать, вводя новые мощности), а в структуре производства электроэнергии повысить предложение самой дешевой электроэнергии – крупной гидро и ядерной. И это как раз можно сделать силами министерства энергетики, потому что и крупные гидро, и ядерные электростанции у нас государственные.

Но…

Далее идет дилетантское и немного некорректное объяснение, но так будет понятно всем вообще, а не только энергетикам.

У электроэнергии есть проблема – она распространяется по проводам почти со скоростью света в своей среде, и ее очень дорого и сложно запасать. Правило производства и потребления электроэнергии говорит, что вся произведенная электроэнергия должна быть потреблена (или запасена) почти одновременно с ее генерацией. Аналогично и произвести надо столько, сколько потребляют. Иначе кирдык сетям и подстанции начинают гореть. Запасать электроэнергию дорого (гидроаккумуляторных электростанций на всех не хватит, а Маск пока не поставил свой аккумулятор в каждый дом).

Потому на графике потребления электроэнергии у нас есть пики в тот момент, когда вы вернулись с работы и щелкнули электрочайником.

Нам нужно переформатировать энергосистему и тарифы так, чтобы стимулировать людей и предприятия потреблять электроэнергию в те моменты, когда у нас пиков нет, и не потреблять, когда такие пики есть. График потребления станет выше и ровней, пики потребления будут сглажены. Это позволит уменьшить в производстве долю дорогой тепловой генерации (тепловая генерация используется для того, чтобы срезать пики, так как ее легко нарастить и потом вырубить, ну типа угля подкинули в топку, а потом меньше). И такой график позволит повысить долю базовой ядерной генерации за счет увеличения выработки энергоблоков и введения новых (Буславец делала обратное, давила ядерную генерацию, взамен увеличивая долю в общем котле более дорогой тепловой).

Управлять поведением потребителей можно и нужно рыночным путем. Исключительно рыночным.

Мотивация людей ставить трехтарифные счетчики (которые опять-таки отменили, емнип) и не потреблять в пики, потому что щелкнуть электрочайником в шесть вечера должно быть, сука, дорого. Аналогично для предприятий. Понятно, что не всегда и не везде будет возможность прервать технологический процесс в моменты пиков, но если дать план по тарифам на пару лет вперед, то бизнес перестроится РАДИ ВЫГОДЫ. В бизнесе, где стоимость э/э составляет значительную часть себестоимости, ночные смены не будут проблемой.

Например, литье. Вон в благословенной Польше ночные смены для литейщиков – норма (потому там и Польша, и потому туда народ едет, что там сделали нормально). Аналогично для бытовых потребителей. Если ночью э/э будет дешевая, то поставить стиралку на ночь или настроить бойлер и теплые полы на работу ночью – вообще не проблема. Вы привыкнете заряжать телефоны, банки, электромобили и гироскутеры ночью.

Там еще потом можно географически разбить страну на энергодефицитные и профицитные регионы и добавлять поправку к тарифу на потребление И ГЕНЕРАЦИЮ, чтобы стимулировать бизнес и генерацию открываться и релоцироваться по разным регионам, снижая нагрузки на сети (чтобы не перебрасывать электроэнергию, а производить и потреблять по месту), но это уже рокет саенс.

Но даже без этого менять потребление людей тарифами и менять структуру генерации – вполне рациональный ход. Вообще, станет дешевле, но вот в это время или с плоским счетчиком дорого.

Звучит просто, но сделать все это ОЧЕНЬ НЕПРОСТО.

Понятно, что это нахрен не надо всё много кому.
Популистам, которые рассказывают, что защищают бабушку от тарифов и МВФ. Коррупционерам, которые пилят бабки и состоят из тех самых популистов. Собственникам тепловой и угольной генерации в частности. Собственникам распределительных сетей тоже оно не всралось, на самом деле.

Понятно, что и эту систему можно зафродить, а у нас страна богатая на таланты. Население будет останавливать счетчики в пики. Промышленность тоже будет страдать фигней. Самый известный способ – это дать на лапу облэнерго и получить два разных тарифа (один трехтарифный, а один общий плоский) на один адрес, но на два разных юрлица. И декларативно покупать э/э в пики от юрлица с плоским тарифом, а все остальное время по трехтарифу. Но это ловится, во-первых. А во-вторых, организовать такое – тот еще гемор. Как и стопор бытового счетчика с АСКОЕ, на самом деле.

Но это и есть РЫНОЧНЫЙ и РЕАЛЬНЫЙ способ снизить тарифы на электроэнергию.

Изменить формат потребления всей страны, одновременно выгибая формат генерации всей энергосистемы с целью производить планово большее количество дешевой энергии.

Что мы на самом деле увидим – хрен знает.

В крайнем случае, эта война разнесет нахрен весь договорняк Зеленского с Ахметом и шаткую коалицию в Раде, серьезно сдвинув фишки на столе в пользу Бени. Тоже хлеб.

Проблема в том, что это все сложно провернуть, а Ахмет очень хорошо умеет договариваться, когда прижмут. Впрочем, и Беня метко стреляет в затылки тем, кто заметался на передовой первичного передела, который и окончательный.

Посмотрим как будет.

На картинке усредненная ситуация потребления по дню на 2015 (емнип) год. Надо понимать, что пики и провалы в конкретные дни могут быть НАМНОГО больше. И надо понимать, что потребления 1 января отличается, скажем, от 17 ноября. И все вместе они отличаются от потребления вне отопительного сезона. И потребления выходного дня отличается от рабочего, и так далее.
Вот сравнение, как повлияла блокада по углю в 2017 на потребление по дню, график понятен. Для всех, кто спросит, почему на графике потребление на несколько процентов меньше, чем генерация, могу сказать, что эти проценты вы можете найти, если подойдете к трансформаторной будке и послушаете, как она гудит. Вот на гудение эти проценты и потрачены.

 

Поділитися:

Зима прийде – платити будете! (відео)

Володимир Омелян

Уся президентська передвиборча кампанія Зеленського у 2019 році супроводжувалася мега-популістичними гаслами. Від деяких з них Зеленському доводилося відмежовуватися «на марші», деякі спростували його соратники одразу після перемоги, переважну більшість з них намагаються забути.
Це стосується також і тарифів.

Цьому питанню присвячений окремий ролик майбутнього Президента на початку 2019, де він з явною напругою, нічого не розуміючи, але чітко заявляє: монополії – це зло, олігархи – грабіжники, тарифи – зависокі. А, отже – їх треба знизити.

Саме на це чекали після перемоги Зеленського понад 39% виборців.

В червні 2019 р, Андрій Герус, тодішній соратник Зеленського і нинішній голова комітету з питань енергетики і житлово-комунальних послуг Верховної Ради України, з посмішкою на вустах заявив, що «Зеленський жартував про тарифи, що вони зависокі. Жартував про Ротердам +… Прямих обіцянок щось знизити він не давав».

Тоді Зеленському пощастило.

Хвиля загальної надії та низькі ціни на газ на світових ринках через теплу зиму і захід американського зрідженого газу на європейський ринок дозволили проскочити зиму 2019/2020 років, і декому навіть здалося, що Зеленський на шляху до виконання обіцянки, яку він «не давав». Зеленський тоді навіть гучно і щасливо заявляє, що знайдено рішення, як знизити тарифи удвічі наступної, цієї зими.

Щоправда, не обійшлося без казусів. 30 листопада 2019 Офіс президента згадує, що ціни на газ-то знизилися (через падіння світових цін, а не будь-які дії уЗеленських), а от тарифи на комунальні послуги – ні. Збирається дивна нарада в ОПУ, де нервово-позитивний Гончарук обіцяє все «відхараводити» шляхом зміни у нормативно-правові акти. Криво-косо, але проходимо зиму.

А далі почалися проблеми.

Якщо Нафтогазу ще вдається якось просуватися шляхом реформ, перейти у формат можливості обрання персонального постачальника газу для побутових споживачів і започаткувати ринкову конкуренцію, то на ринку електроенергії розпочинається «битва титанів» між зеленою, атомною, тепловою генерацією, бажанням купити дешево/продати дорого.

У підсумку, традиційно, у найбільших збитках державний «Енергоатом» і платники податків. Ці втрати сягають десятків мільярдів гривень, щоправда, втратили не всі, дехто «знайшов».

Основні фонди зношені, «зелений тариф» так і не привели до обґрунтованого, над майбутнім АЕС ніхто серйозно не думає і, відповідно, потужних інвестицій в найдешевшого виробника електроенергії ніхто не планує. Єдиним можливим виходом з цієї ситуації є поступове підвищення ціни на електроенергію для населення. Бо для промисловості вони й так вже сягнули рівня країн ЄС, за окремими винятками для «везунчиків», які змогли домовитися з владою.

Незважаючи на запевнення Мінсоц, що дане підвищення ціни на електрику не торкнеться найбідніших, і їм все компенсують з субсидій, це брехня. У підписаному Президентом державному бюджеті на 2021 рік не передбачено збільшення субсидій на зростання вартості електроенергії. А отже доведеться корегувати і так куций бюджет. А платіжки прийдуть вже за січень…

І є факт: з 1 січня 2021 ціна перших 100 кВт-год для усіх зросте з 90 коп до 1 грн 68 коп.
Вже сьогодні її вартість понад 3 грн (враховуючи доставку і т.д.), і навіть збільшена ціна не покриватиме собівартості. А отже, ціна зростатиме далі.

Підвищення у 2020 році не оминуло і ринок газу. З 24 листопада по 24 грудня на європейських хабах газ здорожчав на близько 26%. Спершу в Україні в жовтні піднято на 24% ціну газу для виробників тепла, що напряму впливає на споживача. Потім у грудні ціна виросла ще на 13,5 %. Ріст вартості газу у січні спрогнозувати теж не складно.

24 грудня Нацкомісія з тарифів підвищила тарифи на виробництво теплоенергії для населення, бюджетних та релігійних організацій й інших споживачів на 2021 рік для 23 ТЕЦ і когенераційних установок. Найменше підвищений тариф для Дніпровської ТЕЦ (5,5%), найбільше – для ТОВ “Євро-реконструкція” (на 49,7%).

Про підвищення цін на холодну воду навіть писати не хочу. Лишень нагадаю, що в травні 2020 р. компанія Коломойського остаточно змонополізувала виробництво хлору для знезараження води в Україні.

Як повідомляє Держстат, вартість комунальних послуг для українців у 2020 зросла на 57%.

Що мав робити Зеленський і його уряди в цій ситуації?

Бути щирими, зруйнувати корупційний зв’язок між державою і монополіями. Як він сам це називав: «держава – мама монополій».
Знищити корупційні схеми, які щороку в сфері енергетики завдають збитків на десятки мільярдів гривень. Звільнені кошти спрямувати на модернізацію. Ефективно використовувати для цього існуючі кредитні лінії та залучати нові.
Забезпечити ріст економіки і добробуту населення, щоб комунальні послуги не з’їдали третину/половину сімейного бюджету, а були не більше 10-20%.
Пояснити і показати людям, що ріст тарифів неминучий, але влада зробила все для того, щоб ціноутворення було прозорим і справедливим, а населення заможним.
Але цього всього зроблено не було.

В часи кризи і безробіття Уряд просто тупо піднімає тарифи на усе.
І розповідає, що «ми підвищили мінімалку». Від того, що підвищили мінімалку, грошей в країні більше не стало. Це, в кращому випадку, вихід з часткової тіні тих, хто доплачує в конвертах (слуг народу це не стосується, вони свої конверти і так декларувати не збиралися).

А що робити тим мільйонам, які зараз без роботи?

Тим ФОПам, які спершу уряд знищив безглуздими карантинами, видав разово по 8 000 грн і тепер сказав – Плати!
Незахищеним верствам населення можна буде оплачувати комуналку відеороликами Зеленського від 2019 року?!
А тим, яким держава просто не виплачує заробітну плату? Нагадаю, саме Уряди Зеленського встановили рекорди десятиліття за заборгованістю з заробітної плати.


Андрій Смолій

«Кінець епохи бідності» Зеленського перетворився на трагедію для більшості українців. Тепер всю країну видоять так, як не осмілювався навіть Янукович.

З 1 січня:

Електроенергія +70-80%. (З 0.90 грн/кВтгод до 1,68).
Газ/опалення +14%. (Починаючи з вересня майже подвійне підвищення). До 10 тисяч грн за 1 тис кубів.
Мобільний зв‘язок та інтернет +10-20%.

Також ми повинні розуміти, що все це потягне за собою ПІДВИЩЕННЯ цін на продукти харчування, орендну плату, надання послуг, а комуналка зростатиме шаленими темпами. Платитимуть всі. Крім олігархів та оточення Зеленського, яким такі підвищення як «море по коліна».

Зате, з 1 січня Офіс президента отримає на 300 мільйонів гривень більше на свою діяльність. Офіс 200% свого генпрокурора на 2 млрд більше, аналогічно ДБР та інші репресивні органи. Хто ж буде бігати за опозицією та військовими?

Отак, Зима прийде – платити будете!
Новий лозунг збанкрутілої ЗеКоманди.


Mason Lemberg

Якщо й дивлюся новини по телевізору, то дивлюся їх на пінчуковських каналах. Дуже цікаві новини там. Кожного дня якусь політичну подію там ОБОВ’ЯЗКОВО коментує представник Голосу. Перед виборами там взагалі ще й сюжети були, що зробив Голос. Але то таке. Я не про те, як Голос бореться з олігархами, і як Пінчук не має до них відношення.

Я про ту ж тему тарифів на електроенергію, які Зеленський і його камарілья збільшили з 0,90 до 1,68 грн, вдаривши якраз по найбіднішій частині народонаселення.

Цю подію запхали десь майже в кінець новин на ICTV і подавали таким чином:

– тарифи збільшились несуттєво;
– збільшились виключно для розвитку енергетики, яка тепер отримає додатковий мільярд в місяць;
– збільшились для того, щоб не було суттєвого збільшення (АХАХАХА).

Ах минули ті часи, коли ICTV з відомим експертом їздили в Роттердам і шукали там в порту вугілля, накрите українським прапором. І не знайшли.

Але якщо серйозно, то це таки не смішно.

Вони руйнували і вбивали країну своєю брехнею, 3 роки розказуючи про Роттердам+, на якому на сотні мільярдів доларів наживається Порошенко з Ахметовим. Уй*бок Ситник відкривав провадження з цього приводу. При цьому за ті 3 роки тарифи на електроенергію не виросли ні на одну копійку.

А тепер тарифи для бідної категорії людей зросли майже в 2 рази, а то виявляється не Зеленський з Ахметовим наживаються, не сотні мільярдів доларів в кишені кладуть, а просто для розвитку енергетики, а здорожчання тарифів для запобігання здорожчання.

Ну і підсумовуючи: не дивуйтесь, що це лайно стрибає на Порошенка, вимагаючи йти на пенсію. Олігархи реально тримаються за клоуна, який дозволяє їм робити все, що вони хочуть. А натомість їхні собачки гавкають на патріотів і розказують, як здорожчання запобігає здорожчанню, і як додаткові гроші з кишень найбідніших українців підуть виключно на розвиток енергетики.

І на сам кінець експерта вам. В цьому передвиборному пропагандистському ролику Володимир Олександрович вустами експерта розказував, як вони знизять ціну на електроенергію на 30%.

 

Постер © GONI Мемаси

Поділитися:

І тільки в Україні продовжують ржати над Гіперлупом

Володимир Омелян

Рік тому, в 2019, Нідерланди оголосили про створення Європейського центру з питань розвитку технології Гіперлуп.

В грудні 2020 Міністерство інфраструктури та економічного розвитку Нідерландів виділило грант у 4,5 млн євро консорціуму компаній та дослідницьких організацій для «Європейського Гіперлуп Центру» в місті Гронінген.

Ці гроші будуть використані для проведення тестових випробовувань і відповідних наукових досліджень на 3-кілометровій ділянці, яку розпочнуть будувати у 2021. Впродовж трирічного дослідження має бути доведено безпечність і ефективність цього нового п’ятого типу транспорту, а також його сталість і комерційну доцільність експлуатації.

Нагадаю, що попри весь публічний скептицизм і певну футуристичність ідеї Гіперлупу (хоча їй вже понад 100 років) науковими і промисловими колами підтримується сам концепт, його тестування і можливість впровадження для швидкісного перевезення вантажів і людей. Так, співінвесторами вже стали DP World, GE, Річард Бренсон, підтримує цю технологію Ілон Маск, який власне вперше нагадав про неї у 2015, низка інших великих компаній. У 2019-20 рр. відбулися перші успішні тестові випробовування перевезення вантажів і навіть людей.

Hyperloop Transportation Technologies, наш партнер, отримала сертифікацію TUV SUD, провідної німецької і світової компанії з питань експертизи, досліджень і сертифікації.

Перемовини про створення такого Європейського центру перспективних технологій та їх тестування і сертифікації перед комерційним використанням ми вели з Єврокомісією з 2018. Були перші домовленості про фінансування. Фактично йшлося про створення першого такого центру на теренах країн ЄС і її партнерів.

Але після президентських перегонів Зеленському це стало не цікаво, більше того, з Гіперлупу вони наполегливо намагаються, хоча вже тихіше, робити мем, а не можливість технологічного прогресу для України. Кумедно спостерігати, як Зеленський і його gorillaz у закутках шепочуть про Гіперлуп «нада дєлать, іначе атстанєм на мілліон лєт», публічно ляпають про державні авіаційні компанії та масові закупівлі АНів, запуск ракет і супутників в космос – і палець об палець не вдаряють, щоб хоч щось зробити.
Стратегія і планування обмежуються одним днем.

Чи потрібно Нідерландам покрити мережею Гіперлуп територію власною держави? Можливо, але навряд чи доцільно на короткі відстані.
Зате вони чудово розуміють – якщо це технологія вистрелить, їх компанії будуть завантажені замовленнями з усього світу. Бо вони розробили, сертифікували і впровадили.

Як з вакциною сьогодні: Зеленський може кому завгодно обіцяти мільйон, але імпортувати вакцину ми будемо від світових компаній, за грубі гроші, і то, якщо пощастить.

А якщо не вистрелить саме Гіперлуп, то під час його досліджень буде винайдено купу цікавих інших розробок. Бо фінансується наука!
Чи багато це – 4,5 млн євро з державного бюджету на новітні технології?
З одного боку, так! З іншого боку, бюджет офісу президента на 2021 рік виріс на 40%, на майже 900 млн грн, 30 млн євро. Цим можна було б перекрити фінансування 6 проектів Гіперлуп.

Бо, насправді, за державними грошима приходить в десятки разів більше комерційне фінансування. Бізнес розуміє, що держава справді підтримує перспективні технології, які коштують сотні мільйонів у розробці, зате принесуть сотні мільярдів в комерційній експлуатації.

Але замість освіти, науки і новацій ми фінансуємо вібро-масажери в лімузинах колишніх велосипедистів…

(кликабельно, посилання відкриється в новому вікні)

* * *

Якщо комусь буде потрібен старий, але немудрий воїн, – він буде в президентській резиденції в Гуті.

Відпочиватиме від важких боїв з Росією, коронавірусом, економічною і «конституційною» кризами.

Те, що він програв всуху, – не його вина, це проблема високосного року.
Тому й відпочиватиме вже вшосте за останній час.

П.С. Володимире Зеленський, якщо би Ви повернули Крим, то там теж була б гарна президентська резиденція.
Ми би проклали Гіперлуп «Конча-Гута-Фарос», і Ви би собі весь час шастали: сніданок на березі Дніпра, обід на пляжі, вечеря під смерекою.
1200 км/годину, 40 хв і Ви на місці.

Можна ще прокласти секретну гілку Гута-Оман, але то довше і може трясти.

Думай-Те!

 

На фото: Тестовий трек Hyperloop Transportation Technologies у Тулузі, Франція. 2019. © CNBC

Поділитися:

Які виборці, такі і схеми

Валерій Прозапас

З газом взагалі красиво вийшло.

Обіцяв “з наступної зими цікаве рішення знизити вартість на 50%”, а по факту ціна на 20% стала вища ніж за Порошенка, “Ротердам+” та “епоху бідності”.

І при цьому ще і субсидії вдвічі знизили, а податки навпаки, підвищили.

Просто треба з населення здерти три шкури, щоби компенсувати діри в бюджеті, “велике крадівництво”, борги держпідприємств, зарплату колективного Лещенка та мільярди на колективне ДБР.

Схема ще тупіша за передвиборчу кампанію “слуґ”, але ж працює!

А народ мовчки ковтає – як колись мовчки йшов в кріпаки і трохи згодом в колгоспи.

Щось таке про українців знає колективний Коломойський, що знову безкарно провернув велику більшовицьку аферу.


Олексій Петров

С Нового года Порошенко отменяет льготный тариф на электроэнергию для населения!
Ой, не Порошенко!

А кто же?
Неужели Зеленский?
Та ладно, быть этого не может.

Он же только и свистел про высокие тарифы и про то, как их нужно срочно понижать!

Понизил, мамкин электрик!

Поділитися:

Гетманцев проти української мови

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Пам’ятаєте я писав, що ідея Гетманцева по РРО завдає нищівного удару по українській культурі? Тобто по тих письменниках, художниках, народних майстрах та незалежних журналістах, які зареєстровані як ФОП і які продають свої твори й витвори через інтернет. Чому?

По-перше, ця категорія людей і так небагата. Ми – не Росія, гонорарів у $25-30 тис (у Мариніної – за $100 тис) у нас не водиться. В мене, як у письменника, покупець – це Україна і подекуди діаспора. З видавництвом мати справу я зарікся давно – до того дня, коли вони самі не запропонують мені співпрацю. І я їх розумію – вони й самі існують від виручки до виручки.

Спілкування з читачем через інтернет для мене, як для письменника, – справді вихід з ситуації, бо дозволяє мені продавати книжку читачеві напряму. Кожен тираж – це прибуток від 0 до 20 тис грн, розтягнутий (!) на 1-3 роки. При тому що написання роману – це рік, слюсар на сервісі порівняно з таким прибутком – мільйонер. А буває, що кидаєш не дописавши, бо розумієш – не те. А може, ще й не зайти у читача. Всяке буває.

Чому я взагалі цим займаюся? Тому, чому поперся у “АрміюСОС” і в добробат. Бо треба. Якщо не ми, то хто? Але!

Пан Гетманцев вирішили, що ці мої прибутки надто великі, та мене треба поставити під контроль, примусивши завести РРО. Тобто, по-перше, всі мої розрахунки крім готівкових, мусять іти через банк на рахунок ФОП, а це читач мусить переплатити (в Приваті) 3 грн за переведення з картки або 10 грн, якщо поповнює з терміналу. Плюс – я щодня мушу звітувати, продав я щось чи ні? Помилка – я ще й здобуваю штраф.

Творіть дорогі митці, зміцнюйте українську культуру!

Проблема насправді вирішується примітивно просто – позбавленням РРО торгівлі через інтернет категорії товарів, що входить до КВЕД 90.03 – “Індивідуальна мистецька діяльність”. Все!

До речі, коли я підняв це питання, не забракло мудрогелів, які мені почали розписувати перспективи роботи через “Розетку” або інші торгівельні інтернет-мережі. Так, РРО я в цьому разі позбуваюся, але власників мережі мушу збагатити на 15-30 тисяч грн з кожного тиражу. Непогано так? Все для культури!

Зізнаюся, я сподівався, що про нас, митців, просто забули. Не дивно. Митці люди тихі, на акції ми не виходимо, весь час щось пишемо, малюємо тощо. Всяке буває. Але.

“Слуги народу” зареєстрували законопроект №4528, який відміняє штрафи за відмову надавати громадянину послуги українською мовою. Серед авторів законопроекту – все сузіря дивовижних людей: Дубінський, Бужанський, Шевченко, і… Данило Гетманцев.

Існуючий закон насправді – дуже ліберальний. Він не забороняє обслуговування іншими мовами. Він, по-перше, вимагає, аби україномовна інформація як таке була, по-друге, аби клієнта обслуговували українською в разі, коли він того хоче. Штрафують порушника лише якщо протягом року буде доведено, що порушення сталося вдруге!

Але пану Гетьманцеву навіть такий закон не подобається, він хоче, аби мовне законодавство вимагало що завгодно, а карати за порушення не могло. Інакше його авторство в цьому законі не пояснити.

А це чітко доводить – те, що РРО примушують заводити всіх, хто торгує через інтернет, в т. ч. тих, хто працює в індивідуальному мистецтві, – не випадковість. Митцям свідомо перекривають кисень – примушують або піти в тінь, або взагалі відмовитися від будь-якої винагороди за свою діяльність. Навіть символічної.

Справді, навіщо нищити українську мову в лоб, якщо можна просто викрутити руки митцям?
Закон проти української, РРО проти української… Не вірю я у такі збіги.

Поділитися: