Схемка поломалась. А угля нет

Елена Подгорная

Чисто случайно наткнулась на новость, что в нашем “Центрэнерго” внИзапно закончился уголь. Ну вот так – был-был и весь закончился. А зима, мороз…
А знаете почему кончился? Я вам сейчас подробно расскажу.

Государству принадлежит 78,3% акций “Центрэнерго”. И раньше, при Порошенко, это была довольно успешная компания, приносящая даже прибыль. Она не всегда такая была, но ведь у Петра Алексеевича всё рано или чуть позже начинает приносить прибыль.

При Зеленском “Центрэнерго” сначала прибыль приносить перестала. В казну перестала, потому что ИгорьВалерич свой карман от казны не отличал. А потом и вовсе в минуса ушла. Потому что прокормить ИгорьВалерича – задача не из простых. Зато попала в ТОП-3 госкомпаний, которые показали самые большие убытки в 2019 году. Два с половиной миллиарда гривен, на минуточку. В минус. И всё это после смены руководства. В 2020 году компания тоже была в убытках, но уже не в таких впечатляющих. 163 миллиона за 3 квартала. А сейчас так вообще старается потихоньку выруливать, видимо ИгорьВалерич не так активно доит, переключившись на другие объекты.

“Центрэнерго” тем временем потихоньку скидывает с баланса непрофильные активы: гостиницы, общежития, столовые, спорткомплексы, в общем всё, что построено в качестве инфраструктуры рядом с ТЭЦ. Копейка к копейке.

А ещё “Центрэнерго” придумало неплохую схемку, которая позволяет заработать, но не для бюджета:

– Продаёт по двусторонним договорам и на рынке на сутки вперёд большой объём электроэнергии по цене ниже себестоимости. Такая цена позволяет “Центрэнерго” продать весь заявленный объём и закрыть большую часть спроса.
– По этой причине ГП “Энергоатом” и ГП ” Гарантированный покупатель” не могут продать на рынке весь объём электроэнергии, которая будет произведена в заявленном объёме.
– Когда наступает время поставки электроэнергии, государственная НЭК Укрэнерго видит риск дисбаланса – перевыработка электроэнергии, которую не используют.
– Но остановить атомные энергоблоки “Энергоатома” в оперативном режиме невозможно. А тепловые станции “Центрэнерго” – без проблем. И Укрэнерго просит “Центрэнерго” не вырабатывать заявленные ранее объёмы электроэнергии.
– “Центрэнерго” соглашается, но с условием, что ему продадут электроэнергию со скидкой для обеспечения уже заключённых договоров.
– Чтобы обеспечить использование энергии “Энергоатома”, Укрэнерго продаёт “Центрэнерго” необходимый объём со скидкой, покупая его у “Энергоатома” и ” Гарантированного покупателя”.
Профит.

“Центрэнерго”, ничего не делая, получает электроэнергию для продажи практически в два раза дешевле рыночной цены. А “Энергоатом”, который потратился и произвёл, сосёт писю.
Что там слышно про Роттердам+? Га?

И вот это “Центрэнерго” так увлеклось схематозом и рубиловом бабла, что забыло закупить достаточное количество угля. Потому что схемка-то работает. Чего париться? Зачем тот уголь ваще?

А тем временем “Энергоатом” на своих атомных станциях остановил часть блоков на ремонт, который не проводился планово, потому что денег нет. (3,14дец, да? Понимаете? АЭС не ремонтировали из-за отсутствия финансирования… Навыбирали).

И что? И то. Нужно теперь самой “Центрэнерго” электричество вырабатывать, потому что схемка поломалась. А угля нет. Забыли купить.

Вот и вся страна нынче так. В творческом процессе.

Поділитися:

Це вирок неіснуючим «інвестиційним няням»

Ігор Артюшенко

Це вирок тим розрекламованим і неіснуючим “інвестиційним няням” та всій економічній політиці Зеленського.

З його приходом системна робота підмінилася гучними назвами, яскравими роликами, трешем та гламуром. Прості рішення і відсутність часу думати стратегічно – основні принципи влади.

Але цифри невблаганні – інвестиції зменшуються, а відповідно, зменшується і ВВП, і кількість працевлаштованих.
І зараз прихильники Зеленського почнуть коментувати, що в усьому винна епідемія. Але подивіться на графік – у 2015-2016 роках на Донбасі точилися криваві бої, а ситуація у будь-який момент могла кардинально змінитися настільки, що інвестор міг втратити своє майно навіть у Києві.

А соцопитування минулого місяця серед інвесторів демонструє, що найбільшою загрозою для власних грошей бізнесмени вважають судову систему, корупцію, захоплення влади олігархами та дії правоохоронців.

Не ковід і не війна причини відтоку капіталів, а сама недолуга державна політика. Вірніше, саме її керівництво. Висновки дуже невтішні. Ми знаходимося тільки на початку бюджетного року, який спланований з великим дефіцитом. Але замість залучення інвестицій чи реалізації програм зі стимулювання підприємницької діяльності ми бачимо збільшення видатків на утримання неефективних правоохоронних органів та на Офіс президента.
Ніби прокурори, слідчі, судді та чиновники Банкової на чолі з Зеленським можуть хоч якось заробити хоч одну чесну гривню для держави.

Поділитися:

Чемпионы мира по борьбе с ВВП

Елена Подгорная

Мне тут попались цифры в руки, а цифры я люблю. Интегралы всякие – нет, а вот те цифры, которые про деньги, то очень и очень. Ржу, как полковая лошадь.

Наше правительство можно выставлять в зале мер и весов. Как эталон долбое*изма, простите.

Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства прогнозирует падение ВВП в Украине на 3% по итогам 95 квартала 2021 года. НО. При условии эффективной борьбы с коронавирусным кризисом (хихикаю) ожидает стремительный рост – 11,3% в следующем за 95-тым квартале 2021 года.
Как там было? Чемпионы мира по борьбе с коронавирусом, да?

В то же время в Министерстве экономики подтвердили, что экономика таки сократилась на 3% в последнем квартале 2020 года, если сравнивать её с аналогичным периодом 2019 года. Оно и понятно – тогда ещё как-то инерция действовала. А потом уже нет.

По итогам 2020 года падение ВВП не превысит 4,8% – бодро отчитываются в Минэкономики. По прогнозам правительства, рост объёмов ВВП в 2021 году, в сравнении с 2020 годом, ожидается на уровне – 4,6%. НБУ прогнозирует – 4,2%.

А вот западные партнёры не столь оптимистичны. Ставки такие: МВФ нам прогнозирует 3,4%, Fitch Raitings – 3,8%, ЄБРР – 3,0%, а Мировой банк – всего лишь 1,5%, и при этом сокращение нашей экономики в прошлом году они оценивают в 5,5%.

Нормально так потрудились молодые лица в правительстве. И не только в нём. Основные показатели бюджета 2021 года такие:

– ожидаемый рост экономики в 2021 году – 4,6%;
– ожидаемая инфляция – 7,3% годовых;
– средний курс доллара – 29,1 гривен за доллар;
– средняя зарплата в прогнозах – 13,6 тысяч гривен в месяц;
– минималка – 6000 гривен, а с 1 декабря – 6500 гривен;
– прожиточный минимум с 1 января – 2189 гривен, с 1 июля – 2294 гривен, с 1 декабря – 2393 гривен;
– доходы бюджета-2021 – 1 триллион 92 миллиарда гривен;
– расходы бюджета – 1 триллион 328 миллиардов гривен, тут урезали всё, что могли, даже по сравнению с проектом первого чтения;
– граничный дефицит госбюджета – 247 миллиардов гривен;
– дефицит бюджета будет около 5,5% ВВП, а закон позволяет не больше 3%. Но кого интересует закон? Га?
– объём гарантированного государством долга стал почти 350,5 миллиардов гривен.

Теперь вполне логичный вопрос – что же у нас с наполнением бюджета?
А там предсказуемо – тоже жопа.
Например, январь. На 12 число поступления в общий фонд составили 9,5 миллиардов гривен. Это на 82,4% или на 44,5 миллиарда меньше запланированного.
Поступления от фискальных органов особенно в минусе – и налоговая, и таможня (на 76,8% или на 16,9 миллиардов).
Минус у нас и в сравнении с прошлыми годами. Поступления в бюджет неуклонно падают.

Растёт только инфляция. По данным Госстата, инфляция на потребительском рынке в декабре составила 0,9% по сравнению с ноябрём. А в целом за год – это 5%. Но то, что мы видим в магазинах, резко отличается от официальных цифр в среднем по палате. И не в нашу пользу.

Значительно выросли цены на продукты и всякие напитки, яйца уже по 40 гривен за десяток. Подорожали алкоголь и табак. Выросли цены на топливо. Тарифы стали значительно выше. И не только с 1 января, платёжки за декабрь тоже “порадовали” заоблачными цифрами.

Официальные цифры показывают нам рост зарплат и пенсий, доходов в общем и накоплений у населения. На деле же всё немножко иначе. Потому что те копейки, которые добавили к пенсиям, тут же отобрали тарифами и снижением субсидий. Зарплаты у населения уходят на еду и лечение, потому как система здравоохранения не просто легла и стала менее доступной, но и подорожала в разы. Так же, как и лекарства.
Так что тут никаких хороших показателей нет. Как ни ищи.

Растут долги за жилищно-коммунальные услуги. Они исчисляются миллиардами гривен, и эту проблему сложно решать даже с помощью реструктуризации долгов. Потому что в декабре тарифы выросли, а субсидии в некоторых регионах не приходили с ноября. И это способствовало росту задолженности, что вполне логично. Потому что человек с пенсией 1820 гривен никак не может заплатить за коммуналку 2045, как бы не старался. Дебет с кредитом не сходится, даже если не есть и не покупать эналаприл.

Растёт денежная масса. По оперативным данным НБУ денежная масса в декабре выросла на 4,7%. А за весь 2020 год – на 28,7%. Объём налички в обращении в декабре увеличился на 4,6%, а за 2020 год – на 34,2%. Эти проценты годового прироста денежной базы самые большие с 2008 года. И это не значит, что мы стали богаче. Это значит – наоборот.

Курс доллара пока стабилен. Хоть какая-то хорошая новость. Не знаю, надолго ли?

Вот такие дела у нас в экономике. Не радостные и без пандочек. Теперь со всем этим будем пытаться плыть и не пойти ко дну.

Поділитися:

Про славнозвісне Державне оборонне замовлення – ДОЗ-2020. Частина третя

Михайло Забродський

Сьогодні поговоримо про державне оборонне замовлення і стан його виконання за 2020 рік. Мова в основному про відсотки. На фоні бадьорих заяв очільника оборонного відомства про 99,5% його виконання і оптимістичних повідомлень може скластися враження про майже повне задоволення потреб ЗСУ і стале нарощування обсягів постачання озброєння і військової техніки. Але сувора реальність демонструє дещо інше.

Перш за все давайте розберемося, що саме з себе виявляє ДОЗ. Даремно дехто вважає, що це такий собі список всього, що потрібно силовим відомствам для виконання завдань за призначенням. Так, ДОЗ – це перш за все перелік продукції. Але входять до цього переліку як найменування конкретних зразків, так і узагальнені найменування. Наприклад: позицією ДОЗу може бути зазначено закупівлю певної кількості одиниць танків Т-64, а може й узагальнено зазначатися певна кількість одиниць “основного бойового танку”; може бути заначено постачання 152 мм гаубиці Дана-2М, а може бути визначено лише “152 мм самохідна гаубиця” тощо. І це не проста гра слів. За кожним таким найменуванням – закупівля зразків у конкретного постачальника або, в іншому випадку, тривала тендерна процедура з не завжди передбачуваним для зацікавлених гравців результатом. Зазвичай, в грошовому еквіваленті, ця частина складає левову частку ДОЗу.

Крім того, ДОЗ – це перелік послуг, в основному на ремонт та відновлення/модернізації техніки, яка вже використовується. І додатково, ДОЗ є ще й переліком дослідницьких і конструкторських робіт (ДКР) в інтересах подальшого розвитку/модернізації, озброєння і військової техніки, а часом – проведення фундаментальних наукових досліджень із сумнівною перспективою прикладного застосування, яка слабо проглядається в найближчому майбутньому.

Тож, коли нам з вами повідомляють про відсоток виконання ДОЗу, визначну роль грає саме спосіб визначення цього відсотку. Беззаперечно, коли ми чуємо, що, наприклад, із 100 млрд. гривень загальної суми освоєно, наприклад, 99 млрд. гривень, то відсоток виконання виглядає більш ніж гідно. Але диявол, як відомо, криється в деталях. А в деталях, майже одразу після прийняття із значним запізненням ДОЗу на 2020 рік був розпочатий не менш важливий етап – внесення змін! І які тільки доводи не йшли в хід. Від об’єктивної неспроможності постачальників виконати замовлення, яка дивним чином існує на початку року, а потім зникає ближче до червня, до світового досвіду, на який ніхто не звертав увагу в березні, а в серпні всі одразу “прозріли”.

На практиці все мистецтво “внесення змін” полягає в виключенні певних позицій із закупівлі, послуг або ДКРів і, в свою чергу, внесення інших, більш реалістичних з точки зору реалізації протягом звітного року! Головним є неперевищення загальної суми. Таким невмудреним способом засвоєння коштів користуються практично всі силові відомства. Але міністерство оборони є в цьому беззаперечним лідером! Вочевидь, цілком природно, впливає досить значний обсяг фінансування. Більше того, часом складається враження, що окремі позиції включаються до ДОЗу саме для того, щоб “зарезервувати” кошти для подальшого перекидання їх на інші цілі. Цей процес є вкрай динамічним і триває майже весь рік, аж до новорічних/різдвяних свят. Так формується відсоток, такий омріяний високий показник у 99,5%…

А тепер згадаємо, як формується ДОЗ. Про те, як Генеральний штаб ЗС України та інші органи військового управління намагаються в межах виділеного ресурсу детально прораховувати, скільки потрібно, наприклад, протитанкових керованих ракет, снайперських гвинтівок або парашутів. А ось в результаті “внесення змін” зовсім не факт, що у війська надходить саме зазначене і, головне, саме в тій кількості озброєння і військова техніка!

І тепер, коли ми чуємо про 99,5 %, є велике бажання запитати у чиновників: який показник мається на увазі? Адже від первісного вигляду ДОЗу в квітні 2020 року станом на грудень залишається, по оцінках різних фахівців, від 15 до 45 % !..

Можливо, це і є реальним показником задоволення потреб і результатом майже року роботи?…

 

Про славнозвісне Державне оборонне замовлення – ДОЗ-2020. Частина перша

Про славнозвісне Державне оборонне замовлення – ДОЗ-2020. Частина друга

З чим оборонне відомство підходить до кінця року? Частина перша

З чим оборонне відомство підходить до кінця року? Частина друга

З чим оборонне відомство підходить до кінця року? Про ракетне озброєння. Частина третя

 

Поділитися:

Право на військовий суд

Михайло Забродський

Справа генерала Назарова, справа прикордонника Колмогорова, понад три сотні засуджених до ув’язнення військовослужбовців-учасників бойових дій за більше ніж шість років війни на Сході. За кожною справою – конкретні обставини, конкретні учасники, конкретні долі. Крім відверто маніпуляційних і вкрай неоднозначних судових рішень, крім одіозних фігур суддів і неприродної матеріальної зацікавленості адвокатів, ця сумна статистика піднімає ще одну суттєву проблему. Мова про сам соціальний підхід до правової оцінки дій військовослужбовців в умовах збройного конфлікту.

На війні люди працюють, приймають рішення і діють в надзвичайних, у розумінні пересічної людини, обставинах. В умовах надзвичайних психологічних навантажень, прагнення до виконання поставленого завдання, в умовах постійної загрози власному життю і здоров’ю. Беззаперечно, все перелічене і те, що не згадано, не є виправдуванням для тих, хто переступає межі дозволеного здоровим глуздом і людською мораллю.

Під час судового розгляду таких справ, за зізнаннями самих суддів, виявляється достатньо специфіки, яку зазвичай важко, а то і неможливо, зрозуміти, якщо постійно не живеш військовим життям. Не говорячи вже про те, що події із паперових матеріалів судової справи зазвичай сприймаються зовсім по-іншому ніж із суворої реальності мерзлого окопу під Авдіївкою.

Судові структури, які виносять законне рішення, спираються зазвичай на висновки в тому числі і військової експертизи. Але питання проведення, а саме головне – професійності та авторитетності цих експертиз, є темою для окремого обговорення.

Такий стан справ останнім часом все гостріше піднімає системне питання перспективи існування і функціонування в країні системи військових судів. Одразу зазначу, що військові суди не мають прямого відношення до введення воєнного стану і працюють в тому числі і в мирний час. І вже точно вони не мають нічого спільного з військово-польовими судами або “особливими нарадами” і сталінськими “трійками”…

Небагато історії. Залишені в системі військової юриспруденції, як спадщина від ЗС СРСР, військові суди проіснували в нашій країні до 2010 року. Відповідні установи діяли практично в кожному крупному гарнізоні. Цілком зрозуміло, що свого часу ці інституції займалися справами, які були занадто далекими від правопорушень, притаманних військовим конфліктам і діючій армії. Але система працювала і виконувала свою важливу соціальну функцію. Крім того, рішення про ліквідацію системи військової юстиції, за оцінкою спеціалістів, на той час було складовою загального плану тотального ослаблення і розвалу Збройних Сил України.

Вітчизняний і світовий досвід переконливо демонструє, що в більшості випадків лише військовий суддя може розтлумачити складну специфіку службових взаємовідносин і необхідності виконання поставленого завдання, непростий процес прийняття рішень і вплив на це, наприклад, недостатніх даних про обстановку. В будь-якому випадку такий підхід сприймається більш логічніше, ніж розгляд справи про прийняття оперативних рішень вищими офіцерами ЗС України в районному суді…

Як відомо, в житті мало що є абсолютно досконалим. І військове правосуддя не є виключенням. І в ньому також знайдеться місце і упередженості, і особистому переконанню суддів. Кращі практики судочинства у збройних силах провідних країн світу пропонують крім іншого, як свого роду запобіжник, перспективу введення військових судів присяжних. Можливо, прийняття рішення про винуватість або не винуватість посадової особи журі у складі військовослужбовців відповідної категорії та службового досвіду є одним із вищих проявів справедливості по відношенню до тих, кому держава довіряє власний захист силою зброї.

І додатково, військова судова система зможе ефективно працювати лише в замкнутому юридичному контурі. На порядку денному – перегляд повноважень військової прокуратури, введення військової адвокатури, повноцінне виконання своїх функцій військовою поліцією…

Реформи і розбудова воєнної організації держави – це не лише сучасні озброєння і військова техніка. На першому плані завжди була і завжди буде людина. Надання військовослужбовцю гарантій справедливого професійного правосуддя є надважливою складовою належного визнання цієї простої істини.

Поділитися:

Поверніть, як було за Порошенка!

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Масові протести громадян проти підвищення тарифів мусили викликати бодай якусь реакцію у депутатів правлячої фракції. І вони її викликали. Спершу голова фракції «Слуга народу» Давід Арахамія пообіцяв створити план антикризових заходів. Потім нардеп Тищенко висловив обурення ситуацією з тарифами. Й нарешті сам «буковельський лижник», президент Володимир Зеленський доручив Кабміну розібратися з тарифами на газ.
Депутати «Слуги народу» навипередки пишуть пости про те, як вони готові зменшувати тарифи. Відтак маю пропозицію до «Слуг». І чому б їм просто не взяти і не повернути все так, як було за президента Порошенка? Дивіться самі.

Для початку, в часи президента Порошенка існував пільговий тариф – ціна перших 100 кВт*год становила 90 грн, кожні наступні 100 кВт*год вартували вже 168 грн. Щойно ця норма була відмінена. Чому б не повернути?

Характерно, владнати ситуацію з тарифами на електрику Зеленський не вимагає – він вимагає розібратися з тарифами на газ. Просто нагадаю, що електрику з 1 січня Україна заходилася імпортувати з Білорусі, читайте з Росії.

Опікування президента тарифами на газ не випадкове. На січень 2021 р. в Україні кубометр газу залежно від регіону становить до 10 грн. і ще біля 2 грн. – розподіл газу, якого окремо за президентства Порошенка просто не існувало. Загалом по Україні громадянин за спожитий газ сплачує від 11,62 до 12,69 грн за куб. Все б добре, але у 2018 р. (тобто після всіх підвищень тарифів, які Петру Олексійовичу вартували посади президента) ціна становила 8,55 грн. Тобто за президента «розкажи, чому ти клоун» газ для населення уже подорожчав на 30%. І це не межа. Експерти вже говорять, що в лютому ціна на газ додатково підросте на 20-25% з простої причини – підросла вартість газу на європейському хабі TTF – на 14,6%.

Хоча. Чи знаєте ви, що навіть з таким подорожчанням ціна газу у Європі наразі нижча ніж у 2018 р., тобто в останній повноцінний рік президентства Порошенка? На тому таки нідерландському хабі TTF на 11 січня поточного року вартість тисячі кубів газу становила $261, тоді як у жовтні 2018 р. вона була $363. Тобто справа не у подорожчанні газу в світі, він як раз подешевшав. Справа в тому, що зелена влада тихою сапою підвищила населенню ціни на газ і буде підвищувати їх надалі. Підвищує так, що часи Петра Порошенка уже виглядають дивовижними.

Ну й на додаток. На момент завершення повноважень Петра Порошенка як президента України холодна вода у Києві коштувала 21,8 грн за кубометр, нині – 25,4 грн.

Доречне питання – депутати зменшувати тарифи готові як? До рівня тих, які були за президента Порошенка? Чи ні?

А то є ще один показник, де варто було б повернути все так, як було за п’ятого президента. В бюджеті на 2018 р. на виплату субсидій населенню у зв’язку з нездатністю сплачувати тарифи на комунальні послуги було закладено 72,7 мільярди гривень, тоді як в бюджеті на 2021 рік – 36,6 мільярдів. А це означає, що при такому самому курсі гривні живих субсидій зелена влада виплачує у ДВА рази менше, ніж виплачували в часи президента Порошенка. При тому що мінімальна зарплатня (а відтак – і надходження від єдиного соцвнеску) тоді були на 30% менші ніж зараз.

То доречне питання. Депутати «Слуги народу» та інших стурбованих фракцій нині ревом ревуть про те, що тарифи треба зменшити. Вони їх зменшать до рівня, як було за п’ятого президента? Чи сором’язливо занизять на кілька відсотків, аби не псувати життя призначеному ними ж Кабміну, який докерувався до того, що людям субсидії призначають, але не виплачують, бо у Казначействі немає грошей?

А що скаже народ, який лише два роки тому волав «Гірше не буде»? Хоче він, аби повернулося, як за президента Порошенка? Чи так згодиться?

Поділитися:

Фантазій купа, але є проблема – грошей немає!

Володимир Омелян

А пригадуєте у 2020 році таку президентську програму за кошти платників податків «Велике Будівництво»? Ні, Ви її ніде не знайдете в документах, бо її де-юре не існує. Зате про неї багато написано, знято і розпіарено. Здавалося навіть, що бігбордів виготовили на порядок більше, аніж відремонтували самих доріг.

Що й не дивно, бо за ті самі гроші у 2020 відремонтовано чи, як каже Зеленський, «оновлено», утричі менше і удвічі дорожче, аніж за період 2016-19 рр. Щоправда, злі язики стверджують, що мін 40% зі 120 млрд грн пішло кудись «не туди».

До речі, про гроші.

Ще в грудні 2020 року гучно розповідали, що в 2021 році на дорожню галузь буде виділено чергові рекордні кошти у 150 млрд грн, за які повинні «оновити» 6500 км. І ця цифра дійсно фігурувала у першому читанні проекту бюджету на 2021, хоча вже тоді було очевидно – джерела фінансування відсутні, 71 млрд грн під державні гарантії отримати нереально.

Державний бюджет затверджено, президентом підписано – і неприємний сюрприз. На ремонт доріг цьогоріч передбачено всього 81,3 млрд грн! Замість запозичень у 70 млрд грн під держгарантії передбачено лише 10 млрд!
А через непродуману політику Укравтодору минулоріч, коли замість наполяганні на 100% фінансуванні Дорожного Фонду, повноцінному фінансуванні затвердженої ще нами 50-мільярдної програми відбудови територіальних доріг вони вхопилися за дорогі комерційні банківські кредити, щоб показати рекордний результат. І тепер Укравтодор замість 5 млрд грн на обслуговування боргів має у 2021 віддати вже 10 мільярдів.

Отже, на дороги цьогоріч залишається грубо 70 млрд. А якщо відняти 3,9 млрд грн, які пішли з ДФ на фінансування залізниці, то ще менше.

Звичайно, можна мріяти, що бюджет переглянуть, фінансування доріг збільшать, але коли 62% держбюджету йде на обслуговування боргів, коли суму субсидій для населення через підвищення тарифів необхідно збільшити мінімум на 7 млрд грн, коли медицина наполовину непрофінансована, а дірка на енергетичному ринку сягає десятків мільярдів, знайти такі кошти нереально, не викликавши суспільного обурення.

Можна, звісно, пофантазувати, що ці 70 мільярдів до останньої копійки витратять лише на дороги і в 2021 році тоді «оновлять» стільки ж кілометрів, як і в 2020. Але, я не певен, чи Зеленський, Шефір і Тимошенко погодяться з такою математикою.

А плани на цей рік були грандіозні: і 10 млрд щоб завершити міст у Запоріжжі, і 10 мільярдів на добудову до існуючої GO Highway відтинку до Луганська (М-30), і 10 млрд на бетонку в Дніпропетровській області, і перша черга Київської обхідної дороги на 12 млрд грн…
Фантазій купа, але є проблема – грошей немає!
Фактично, фінансування галузі скорочено удвічі.
Це так виглядають пріоритети Зеленського в реальності: одна річ – язиком ляпати, інша – руками робити і системно будувати.

П.С. Якщо Вам розповідатимуть, що Україні нарешті міжнародні фінансові інституції дали нові кредитні лінії, які ще ми готували, не вірте! На ці кошти ще треба провести купу підготовчих процедур, самі тендери. В найкращому випадку, в цьому році за кошти МФО компанії-переможці почнуть мобілізації, а фізичне будівництво розпочнеться в 2022. І це оптимістичний сценарій. І це знову кредит, який потрібно буде повертати.

Поділитися:

2020: корупція, некомпетентність і брехня «команди Зеленського»

Анотація

Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання за часів попереднього президента було створено функціональний механізм протидії топ-корупції, який, зокрема, включав: систему публічних закупівель ProZorro, електронне декларування, низку антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд) та ін. Як результат визнання таких реформ, у міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна за п’ять років покращила свій рейтинг на 24 пункти.

Після приходу до влади Володимира Зеленського в країні відбувся системний наступ на існуючі антикорупційні органи та механізми, було провалено низку публічно даних обіцянок щодо боротьби з корупцією (недієвим залишається закон, яким було запроваджене матеріальне заохочення і захист для викривачів корупції; не запущено Службу фінансових розслідувань тощо).

Президент та нова влада у цілому толерують присутність олігархів (через своїх представників) у владних інституціях. Глава держави та його оточення за цей рік стало фігурантами численних гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією та олігархатом.

Одним із проявів цього став провал державної політики протидії пандемії Covid-19: громадяни та суспільство у цілому стали заручниками некомпетентності та неспроможності влади.

Усвідомлення цієї реальності суспільством зумовлює зростання підтримки політичних сил, які вже довели на практиці свою спроможність протистояти кризам і гібридній агресії, мають значний досвід реформаторської діяльності, високо оціненої західними партнерами. З їх діяльністю асоціюються міжнародні успіхи України, спроможність давати відсіч агресору та орієнтація на високі політичні та життєві стандарти, які задає шлях євроатлантичної інтеграції України.

Summary

The struggle against corruption was one of the key demands of the Maidan. For its implementation, under the previous President, a functional mechanism for combating top corruption was created, which, in particular, included: the ProZorro Public Procurement System, Electronic Declaration, a number of anti-corruption bodies (National Agency on Corruption Prevention, National Anti-corruption Bureau, Specialized Anti-corruption Prosecutor’s Office, the Supreme Anti-Corruption Court), etc. as a result of the recognition of such reforms, in the International Corruption Perception Index from Transparency International, Ukraine has improved its rating by 24 points in five years.

There was a systematic attack on existing anti-corruption bodies and mechanisms in the country after Volodymir Zelensky came to power, a number of publicly made promises to fight corruption failed (the law that introduced material incentives and protection for corruption denouncers remains ineffective; the Financial Investigation Service hasn’t been launched yet etc.).

The president and the new government generally tolerate the presence of oligarchs (through their representatives) in government institutions. The Head of the State and his surroundings have been involved in numerous high-profile scandals related to political and economic corruption and the oligarchy this year.

One of the manifestations of this was the failure of the state policy to counter the Covid-19 pandemic: citizens and society as a whole have become hostages of the incompetence and failure of the authorities.

Public awareness of this reality leads to an increase in support for political forces that have already proven their ability to resist crises and hybrid aggression in practice, and have considerable experience in reform activities, which are highly appreciated by Western partners. Their activities are associated with Ukraine’s international success, ability to struggle against the aggressor, and focus on the high political and living standards that set the path for Ukraine’s Euro-Atlantic integration.

2020: корупція, некомпетентність і брехня «команди Зеленського»

Якби потрібно було передати одним словом підсумки 2020-го політичного року в Україні, то цим словом став би не «коронавірус» і не «розчарування», а «корупція».

Саме цим словом (від лат. corrumpere – псувати) можна охарактеризувати усі сфери державного життя у 2020 р. під орудою «зеленої» команди.

Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання за часів попереднього президента було створено нехай і недосконалий, але функціональний механізм протидії топ-корупції, який, зокрема, включав: систему публічних закупівель ProZorro, електронне декларування, низку антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд) та ін. Як результат визнання таких реформ, у міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна за п’ять років покращила свій рейтинг на 24 пункти.

Однак після приходу до влади його наступника в країні відбувся системний наступ на існуючі антикорупційні органи та механізми, було провалено низку публічно даних обіцянок щодо боротьби з корупцією (недієвим залишається закон, яким було запроваджене матеріальне заохочення і захист для викривачів корупції; не запущено Службу фінансових розслідувань тощо).

Глава держави та його оточення за цей рік стало фігурантами численних гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією.

Йдеться про: зірвану спецоперацію з затримання найманців ПВК «Вагнер»; порушення антикорупційного законодавства особисто Зеленським («забув» задекларувати про суттєві зміни в майновому стані); його таємний політ до Оману, який все ще залишає багато запитань без відповідей; реклама президентом комерційного вантажу та ін.

До цього додається низка інших резонансних корупційних скандалів: брат чинного глави ОП продає посади у виконавчій владі; заступник цього глави К. Тимошенко творить схеми навколо «Великого крадівництва»; інший заступник, О. Татаров, звинувачується у корупції, а вся корупційна система дружно його прикриває; депутат від президентської партії М.Тищенко демонстративно ігнорує карантинні обмеження у своєму ресторані «Велюр»; радник президента Зеленського, нині нардеп М. Радуцький, а також міністр МОЗ М. Степанов намагаються мародерствувати під час епідемії; друг Зеленського і заодно голова СБУ І. Баканов розважається і отримує подарунки на ювілеї олігарха Г. Суркіса; інший депутат від «Слуги народу» О. Юрченко бере хабарі за «вирішення» справ у комітеті та ін.

За часів Зеленського проявилися найбільш огидні форми політичного і управлінського кумівства на вищих щаблях державної влади. Серед призначених на різноманітні посади – чоловік однокласниці Зеленського, друзі й подруги самого Зеленського та його кумів, діти викладачів Зеленського в університеті, зяті його бізнес-партнерів по шоу-бізнесу. Зрештою, просто сусіди.

При цьому в обох урядах Зеленського їх кадровий склад є результатом олігархічного консенсусу та динамічного протиборства кількох українських олігархів – Коломойського, Ахметова, Пінчука. Тобто обидва уряди часів Зеленського складаються в різних пропорціях з топ-менеджерів цих олігархів.

Ситуація з коронавірусом повною мірою проявила некомпетентність та корупційну спрямованість чинної влади.

Україна становить яскравий приклад того, що непродумано та неефективно запроваджений карантин завдає економічних збитків бізнесу і країні загалом.

Замість організованої протидії пандемії країна спостерігала суміш публічної телебрехні та закулісного мародерства. Замість продуманих та ефективних дій з захисту громадян від загрози зараження коронавірусом ми бачили імітацію активної діяльності. При цьому населення та медики виявилися сам на сам з епідемією, не отримавши від держави навіть найнеобхідніших засобів індивідуального захисту і діагностики. Обіцяне 300% підвищення зарплат медикам в умовах пандемії виявилися великою облудою, що стимулювало катастрофічний відтік кваліфікованого медперсоналу з медичних закладів.

Влада злочинно згаяла безцінний час на підготовку до стримування пандемії – як для розширення можливостей лікарень та підготовки фахівців, так і для виявлення та ізоляції хворих та потенційних груп ризику. Нехтуючи міжнародним досвідом та рекомендаціями ВООЗ, влада свідомо блокувала процес виявлення усіх можливих носіїв інфекції та провокувала її поширення країною. Україна протягом року залишалася стабільно останньою в Європі країною за кількістю проведених тестів на 1 млн.населення. Влада також повністю провалила підготовку з переведення на дистанційну форму навчання учнів шкіл, ПТУ, студентів ВНЗ.

Фінансування боротьби з Соvid-19 було повністю провалено. З майже 65 млрд грн., які мали йти на протидію вірусу зі спеціально створеного для цього фонду, – 35 млрд грн. пішли на… «добудову» доріг, роботи по яким були, фактично, вже завершені ще за часів попередників. При цьому ще й за цінами, які у 1,5 – 3 рази перевищують вартість робіт, здійснених 2 роки тому на тих же ділянках.

Епідемія коронавірусу поширювалася в країні на тлі посилення негативних процесів в економіці. З поміж європейських країн в Україні спостерігається найбільший спад економіки, а індекс інвестиційної привабливості України впав до найнижчого рівня  – 2013 р., який передував Євромайдану.

Втрачена позитивна динаміка у підвищенні соціальних стандартів. Середня зарплата і середня пенсія за перші три квартали 2020 р. в доларовому еквіваленті зменшилися. Натомість борги з зарплати за 10 місяців 2020 р. зросли щонайменше на чверть.

Зростання тарифів і зменшення субсидій для громадян супроводжується зростанням надприбутків у монополістів та олігархів.

Наразі економічні перспективи року виглядають малооптимістичними.

Але економічна криза постала не внаслідок пандемії Covid-19, а є результатом безвідповідальності, безпорадності та некомпетентності нинішньої влади. Водночас, пандемія та виправданий нею секвестр бюджету у квітні дав можливість уряду приховати масштаб катастрофи за рахунок маніпуляцій з виконанням бюджету. Аби приховати це, в уряді не фінансують низку критично важливих видатків, зокрема – національну безпеку та охорону здоров’я, знизили планові показники бюджетних надходжень.

Окрім того, обрізання видатків на освіту, медицину та субсидії краще від буд-яких слів свідчить про пріоритети нинішньої влади. Адже, зменшуючи видатки на зарплати освітянам та ігноруючи потреби охорони здоров’я, «команда Зеленського» водночас ані на копійку не зменшила фінансування Офісу Президента і збільшила фінансування Верховної Ради, Кабінету Міністрів, поліції та СБУ.

Корупція і брехня «команди Зеленського» у 2020 р. не залишається непоміченою.

  • Понад 80% громадян вважають неуспішною боротьбу з корупцією на вищих щаблях влади в Україні.
  • Понад 70% вважає, що Україна рухається не в тому напрямку.
  • 65% незадоволені діяльністю персонально Зеленського.
  • 74% заявили, що економічне становище України за останні півроку погіршилось, з них 45%  заявили, що суттєво погіршилось.

Ці дані соцопитувань свідчать, що країна за півтора роки стомилася від некомпетентності і дилетантства.

Україна перебуває в глибокій економічній та соціальний кризі, і це на тлі війни з Росією та розповсюдження коронавірусної інфекції. Усі ці проблеми неможливо вирішити жартами, приколами чи відосиками. Потрібна серйозна щоденна робота професіоналів у сфері державного управління, економіки, військової справи, дипломатії.

Аналіз ситуації показує, що подальше перебування при владі В. Зеленського та його корумпованого оточення може нести серйозні іміджеві, економічні та безпекові загрози для України у найближчій перспективі.

Невипадково, що усвідомлення цієї реальності у суспільстві зумовлює зростання підтримки політичних сил, які вже довели на практиці свою спроможність протистояти кризам і гібридній агресії, мають значний досвід реформаторської діяльності, високо оціненої західними партнерами. З їх діяльністю асоціюються міжнародні успіхи України, спроможність давати відсіч агресору та орієнтація на високі політичні та життєві стандарти, які задає шлях євроатлантичної інтеграції України.

У попередні роки в Україні була побудована антикорупційна система, яка дозволила побороти топ-корупцію

  • Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання було створено дієві механізми, які зупинили топ-корупцію і дозволили суттєво наповнити бюджет.
    • Скажімо, з 2016 по 2019 рік система публічних закупівель ProZorro заощадила країні біля 100 млрд гривень.
  • Законом «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 р. було запроваджене електронне декларування. У 2016 році електронні декларації за 2015 рік подали понад 120 тис. посадових осіб. А всього з 2016 по травень 2019 року, в електронному Реєстрі декларацій було зібрано 3 млн. 984 тис. електронних декларацій. Кожен громадянин міг бачити доходи, квартири, машини і яхти високопосадовців. За всі роки незалежності на це не наважився жоден президент до П. Порошенка.
  • Було створено цілу низку антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд.
  • Це, зокрема, позначилося на позиції України у міжнародних рейтингах.
    • У жовтні 2013 р. в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, який укладає Світовий банк, Україна посіла 112 місце серед 189 країн світу. У жовтні 2018 Україна опинилася на 71 місці серед 190 країн. Тобто, за 5 років країна покращила свою позицію на 41 сходинку.
    • Якщо за результатами 2013 р. в міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна посідала аж 144 місце, то за п’ять років держава покращила свій результат й піднялась на 120 місце.
  • Штучно роздуті напередодні президентської виборчої кампанії 2019 р. скандали навколо формули ціноутворення «Роттердам+» та операцій «Укроборонпрому» дедалі більше скидаються на сплановані інформаційні спецоперації, що не мають нічого спільного з реальністю. За час, що минув від оприлюднення резонансної інформації, жоден пункт голосних звинувачень так і не був доведений у судових процесах.

У 2020 році постають обґрунтовані сумніви, що Зеленський збирався боротися з корупцією після приходу до влади

  • Президент Володимир Зеленський написав у своїй колонці на «Європейській правді», що саме після його приходу до влади антикорупційна архітектура в Україні стала завершеною та справді незалежною, а Україна «продовжує шукати вакцину від “пандемії” корупції».
  • Факти говорить про протилежні негативні тенденції – Україну накрила хвиля корупції.

Відбувся системний наступ на антикорупційні органи та механізми, збудовані у попередні роки

Наступ на систему «ProZorro»

  • Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства І. Петрашко у травні 2020 р. назвав систему державних закупівель «ProZorro», яка стала реальною протидією топ-корупції, «дивною», яку «необхідно змінити для надання пріоритету українським підприємствам».
  • Прикриваючись необхідністю протидії пандемії, уряд спростив порядок закупівель товарів, робіт та послуг. Тобто дозволив діяти в обхід встановлених процедур в рамках «ProZorro».

Наступ на НАБУ

  • Законопроект №3133 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах» підриває незалежність Національного антикорупційного бюро. Ним передбачається можливість автоматичного звільнення директора НАБУ у разі його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
    • Експертами такі новації були розцінені як спроба тиску на директора НАБУ А. Ситника, у якого було адмінпорушення через напівпідпільний відпочинок на мисливській базі.
  • Раніше розгляд цього проєкту призупинили через вимогу Міжнародного валютного фонду. Питання цього законопроєкту зависло на місяць у повітрі лише тому, що його заблокував Зеленський, розуміючи необхідність траншу МВФ. Однак, коли країна отримала транш, Зеленський знову повернувся до ідеї наступу на НАБУ та його незалежність.
  • 28 серпня 2020 р. Конституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційним указ п’ятого президента України Петра Порошенка про призначення А. Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Наступ на САП

  • 21 серпня 2020 р. повністю підконтрольна президентові Зеленському Генпрокурор Ірина Венедіктова підписала наказ про звільнення Назара Холодницького з посади заступника генпрокурора – керівника САП.
  • 17 вересня 2020 р. Верховна Рада, у якій СН має монобільшість, змінила склад комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП, що призвело до повної підконтрольності Зеленському органу, який відбирає кандидатуру голови САП.
    • Ще перед голосуванням у Верховній Раді за представників парламенту у складі конкурсної комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на початку вересня Євросоюз, країни Великої сімки (G7) та Світовий банк письмово звернулися до Верховної Ради та Офісу президента України із листом, покликаним попередити можливі наслідки рішення українського парламенту про зміну складу згаданої комісії.

Наступ на е-декларування

  • 16 вересня 2020 р. Велика палата Конституційного Суду України розглянула справу за конституційним поданням 50 народних депутатів та визнала неконституційними низку положень закону про Національне антикорупційне бюро, які стосуються повноважень президента.
    • Конституційний Суд визнав незаконними такі повноваження президента: утворювати НАБУ; затверджувати положення про раду громадського контролю та про порядок її формування; призначати на посаду та звільняти керівника НАБУ; визначати трьох осіб складу комісії для проведення конкурсу на керівника НАБУ; визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАБУ.
  • 27 жовтня 2020 р. Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення. Рішенням було фактично скасовано електронне декларування, повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом та ін.

Провалено інші обіцянки Зеленського щодо боротьби з корупцією

Але про яку боротьбу з корупцією може йтися, якщо сам «головний борець з корупцією» та його оточення за цей рік стало фігурантами кількох гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією?

У 2020 році «команда Зеленського» зірвала на останньому етапі спецоперацію з затримання найманців ПВК «Вагнер»

  • Йдеться про операцію щодо затримання 28 російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі проти України у складі НВК «Вагнер». За інформацією, яка просочилася в пресу, у складі групи планували затримати — двох терористів, причетних до знищення «Боїнга» МН-17 під Торезом; одного терориста, причетного до знищення Іл-76 в Луганському аеропорту; одного терориста, причетного до знищення АН-26 поблизу Луганська.
  • Після закритого засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 7 грудня 2020 року, де за словами журналістів,  заслухали свідчення полковника Ю. – командира спецпідрозділу, співробітника Головного управління розвідки Міноборони (ГУР МО), що безпосередньо керував спецоперацією із захоплення бойовиків ПВК “Вагнер” у Білорусі, який підтвердив депутатам факт її проведення, стає очевидним, що операція з захоплення російських найманців була «злита» українськими посадовцями з Офісу президента Зеленського, а з нею «злитий» і грудневий обмін полоненими.
  • Зараз журналісти групи Bellingcat здійснюють розслідування і знімають документальний фільм про операцію українських спецслужб із вивезення найманців ПВК Вагнера з Росії.
  • Зеленський опиниться в епіцентрі ще одного міжнародного скандалу, основою якого може виявитися державна зрада, некомпетентність чи політична корупція.

Порушення антикорупційного законодавства особисто Зеленським

  • 7 липня 2020 р. Володимир Зеленський особисто заявив у Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства у зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни в майновому стані.
  • У цьому зв’язку варто нагадати, що 18 квітня 2019-го р. в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі 1+1 він публічно зобов’язався перед народом України: «якщо я коли-небудь в житті порушу закон, я піду сам».
  • 8 липня на сайті Президента була зареєстрована електронна петиція до  Зеленського виконати свою передвиборчу обіцянку і подати у відставку з посади Президента України через порушення закону. Петицію у встановлені терміни підписали необхідні для розгляду 25 тисяч осіб.
  • Однак у відповіді на петицію Володимир Зеленський заявив, що невчасне інформування НАЗК про зміни в майновому стані його родини сталося через помилку і не пов’язане з корисливими мотивами, тож не є підставою для його відставки.

Таємний політ Зеленського до Оману

  • Для Зеленського 2020 рік розпочався зі скандалу, правду щодо якого суспільство навряд чи дізнається найближчим часом. Адже Зеленському треба буде: 1) або визнати, що він на той час вчетверте за півроку з початку каденції полетів відпочивати і просто забрехався разом зі свою «командою» щодо «неофіційного робочого візиту власним коштом до Оману»; 2) або визнати, що до Оману він літав за командою олігарха Коломойського вирішувати питання щодо приховування його статків у оманському офшорі; 3) або він таємно зустрічався в Омані з куратором російських спецслужб, секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим.
  • У нормальній країні така таємна подорож президента давно би стала предметом для розслідування спецслужб, і, можливо, навіть призвела до імпічменту. Але в країні, де президент разом з монобільшістю узурпував владу, спецслужби зайняті лише переслідуванням опонентів чинного режиму та «віджимом» бізнесів.

Зеленський рекламував доставку комерційного вантажу

  • Гуманітарно-комерційний вантаж літака «Мрія» із Китаю зустрічав особисто Зеленський зі своєю командою. Загалом «Мрія» привезла 103 тонни медичного вантажу, доставку якого, як згодом виявилось, оплатила компанія «Епіцентр». Хоча українцям довго розказували, що це гуманітарний вантаж, закуплений в Китаї державою.
  • Пояснення і виправдання ОП цієї ситуації звучать так само недолуго, як і у ситуації із візитом Зеленського до Оману.
  • Зеленський так персонально і не пояснив свою попередню брехню мільйонам українців – навіть після того, як у владі змушені були визнати, що лише частина вантажу, яка доставлялася в Україну літаком «Мрія» йшла на потреби держави, а більша частина надходила в продаж. Як з’ясувалося, оголошуючи вантаж гуманітарним, приватна компанія намагалася уникнути податків та зборів, передбачених для комерційних вантажів.
  • Виходить, що Зеленський цинічно допомагав уникнути оподаткування в обмін на можливість попіаритися на тлі літаків із засобами захисту та тестами, придбаними для отримання надприбутків наближених до влади ділків. А позбавлені роботи і доходів українці змушені були купувати дорожчі в 10 разів від собівартості засоби захисту або платити штрафи.

Оточення Зеленського теж не відстає від патрона

Брат чинного глави ОП продає посади у виконавчій владі

  • Наприкінці березня 2020 р. депутат президентської фракції «Слуга народу» Гео Лерос опублікував серію відео, де людина, схожа на рідного брата Андрія Єрмака – Дениса, проводить переговори про працевлаштування за хабар на різні посади певних осіб.
  • Однак ДБР, СБУ та прокуратура розслідують не факт корупції, а «перевищення повноважень»(!), «розголошення державної таємниці і втручання у діяльність державного діяча» та «незаконне використання записувальної спецапаратури». А справу, яку завело НАБУ на Д. Єрмака, 23 квітня передали до Нацполіціі.
  • Зеленський, який обіцяв піти з посади у разі звинувачень у корупції, майже місяць уникав коментарів щодо свого найближчого соратника. Але навіть після цього корупційного скандалу позиції глави Офісу Президента Андрія Єрмака анітрохи не похитнулися.

«Велюровий» скандал

  • Заклад одного з облич президентської партії М. Тищенка – ресторан «Велюр» – демонстративно продовжував працювати, попри оголошений карантин, і приймати «особливих» гостей: народних депутатів, бізнесменів, «кварталівців» та партнерів Коломойського. Серед гостей були помічені нардеп А. Яценко, депутат і колишній сценарист Кварталу 95 О. Кабанов, менеджер Метінвесту В. Кисіль, тодішній перший заступник голови Офісу президента і екс-продюсер Кварталу 95 С. Трофимов, депутат І.  Негулевський та інші.
  • Ця інформація стала серйозним подразником для більшості ФОПів, змушених під загрозою штрафів та закриття дотримуватися суворих карантинних обмежень без відповідних компенсацій.

Мародерство під час епідемії

  • На початку епідемії нардеп від «Слуги народу» та  радник президента М. Радуцький викупив на Харківському заводі медпрепаратів весь запас марлевих масок – 20 мільйонів штук. Аналогічна закупівля була проведена в іншого виробника, в результаті, на руках у Радуцького виявилося 28 млн шт захисних засобів. На покупку масок депутат витратив 36 млн грн, а потім продав їх… у Китай. Але вже набагато дорожче – за 224 мільйони гривень. Чистий прибуток лікаря-політика склав більше 186 мільйонів. Він заперечує ці звинувачення.
  • Нардеп О. Устінова і держпідприємство «Медичні закупівлі України» звинувачують Міністерство охорони здоров’я і міністра М. Степанова в непрозорому проведенні тендеру на придбання захисних костюмів для лікарів. Вони відзначають, що замість того, щоб придбати костюми в українського виробника, МОЗ оголосив новий тендер з не озвученими раніше умовами й вирішив придбати костюми китайського виробництва на 40% дорожче у невідомого посередника.
  • МВС і Міноборони також закупили дорогі захисні комбінезони у закордонних виробників за завищеною ціною, ігноруючи вітчизняних, стверджує власник «Текстиль-Контакту» О. Соколовський.

«Велике крадівництво»

  • Т.зв. президентська програма «Велике будівництво» в реальності не має в своїй основі жодного урядового документа, який би містив перелік об’єктів, умови участі в конкурсі цієї програми, умови відбору і бодай якісь критерії виконання. Є лише сайт, який не розкаже про те, що більшість голосно розпіарених об’єктів «Великого будівництва» почали будуватися у попередні роки і перебували на завершальних стадіях. До слова, вартість доріг 2020 р. у 1,5 – 3 рази перевищує ціни 2018 р. на тих самих ділянках.
  • Фактично, «Велике будівництво» (яке у критичних до влади ЗМІ називають «Великим крадівництвом») є великою медійною кампанією. А насправді йдеться про ручний розподіл понад 100 млрд грн.(зокрема, 35 мільярдів з «ковідного» фонду) на інфраструктурні проекти.
    • За словами Олекси Шалайського, в цій схемі чітко прописані компанії-учасники (фактичні монополісти) та прибутковість для тих, хто її контролює. Дорожнє будівництво є істотно дорожчим, ніж було б за умови вільної конкуренції виконавців, і якщо брати корупційну «націнку» 15%, то бенефіціари можуть отримати з неї 15 мільярдів гривень на рік.
    • На цьому ринку за останні місяці сформувався у суті своїй картель кількох компаній. Укравтодор під різними приводами не допускає до тендерів їхніх конкурентів і дозволяє своїм «улюбленцям» розігрувати мільярди на «липових торгах». Будівельним ринком курсують чутки про 20% «відкату» за участь у такій схемі.
  • Вдумайтеся ще раз: більшу частину коштів Фонду боротьби з Covid-19, а саме 35 млрд з запланованих 65 млрд гривень, уряд спрямував на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг.
  • Головним творцем схеми з відмивання коштів на цьому проєкті називають заступника Єрмака Кирила Тимошенка (у тісній співпраці з керівництвом Укравтодору).

Справа про неперсональне голосування

  • Рік 2020 повністю спростував те, що команда Зеленського нам подавала як свій великий здобуток – запровадження  кримінальної відповідальності у вигляді штрафу за кнопкодавство. От свіжий приклад – при голосуванні за призначення міністром С. Шкарлета проголосували карточки Суркіса і Медведчука. Реакція прем’єра Шмигаля дуже добре показує, як в Україні працює законодавство проти кнопкодавства:   «Зверніться до суду, надайте докази для кримінального провадження, надайте відповідні експертні та судові рішення».

Справа депутата Юрченка

  • Це історія депутата «Слуги народу» О. Юрченка, неофіційного помічника якого – Івана Фіщенка – 13 вересня 2020 р. НАБУ викрило на хабарі. Днем пізніше НАБУ опублікувало відеоматеріали щодо передачі частини хабара спільникам Юрченка. Частина коштів була обіцяна самому нардепу. Другий транш у 200 тис. дол. нібито мав бути розподілений між членами комітету Ради. Прізвищ не називають, однак на плівках фігуранти планують: «в ідеалі 10 (членів комітету) закорумпувати, ну і плюс два на якийсь форс-мажор». Утім, генеральна прокурорка Ірина Венедіктова не погодилась підписувати Юрченкові підозру.
  • До суду справа потрапила лише після широкого публічного розголосу.

 Справа Татарова

  • Приклад толерування корупції в оточенні президента Зеленського. Топ-чиновника Офісу Президента Олега Татарова, якого підозрюють у причетності до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася, особисто «відмазує» президент Зеленський.
  • Попри публічний розголос Татарова не було звільнено. Щодо нього немає навіть службового розслідування в Офісі Президента. При тому, що в ОП поводилислужбове розслідування  з менш резонансних приводів: скажімо, щодо ідентичності певних фрагментів виступу Президента Володимира Зеленського на спільному брифінгу з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та виступу Петра Порошенка на з‘їзді партії «Європейська солідарність».
  • Як стверджують ЗМІ, інформація про участь О. Татарова у корупційних оборудках київського забудовника М. Микитася підтверджена даними і смартфона забудовника і його свідченнями. Антикорупційне бюро підозрює Микитася в тому, що він через підконтрольні йому будівельні компанії, разом зі спільниками організував схему з заволодіння нерухомістю Національної гвардії. Тому викликає питання фактично особиста участь Зеленського у процесі покриття особи, що підозрюється у корупції, попри заяви президента, які мали на меті відсторонитися від ситуації.
    • 23 грудня 2020 р. таємно, під покровом ночі і всупереч положенням КПК, заступник Генерального прокурора О. Симоненко передав кримінальне провадження за підозрою заступника керівника Офісу Президента від НАБУ до СБУ. До цього, 1 грудня, напередодні повідомлення йому про підозру, Генеральний прокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження та за відсутності будь-яких правових підстав, змінила групу прокурорів, що відтермінувало повідомлення про підозру посадовцю на 17 днів.
  • У результаті, замість того, аби ВАКС 24 грудня обрав Татарову запобіжний захід (тримання під вартою або 10 млн застави), підозрюваний у корупції високопосадовець з Офісу Президента продовжує свою діяльність. Судовий розгляд щодо запобіжного заходу знову перенесли.

Голова СБУ розважається і отримує дорогі подарунки на ювілеї Суркіса

  • Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка публічно звинуватив друга президента, за сумісництвом голову СБУ Баканова, в покриванні корупціонерів. Зокрема, у тому, що він свідомо допомагає братам Суркісам уникнути повідомлення про підозру за організацію мільярдної схеми щодо “Приватбанку”.
  • І це не дивно. Раніше програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») оприлюднила інформацію, що на святкуванні ювілею соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса ювіляр дарував гостям, серед яких був глава СБУ, фоторамки за 15 тисяч гривень. Голова СБУ Іван Баканов міг порушити статті закону України «Про запобігання корупції» через отриманий ним подарунок на ювілеї соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса. Журналісти зафіксували, що 4 вересня гості Григорія Суркіса, в тому числі голова СБУ Баканов, залишали свято в «Інтерконтиненталі» з жовтими пакетами елітного бренду Fendi.
  • Цей візит голови СБУ, імовірно, порушує Кодекс доброчесності працівника СБУ.
  • Сам Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». Згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.
  • То ж вас ще дивує чому СБУ закриває очі на активність російської агентури в Україні – «інтерв’ю» Гордона, «зливи» А.Деркача?

Проявилися найбільш огидні форми політичного і управлінського кумівства

  • Чи не єдиним критерієм набору на державні посади є приналежність до друзів, однокласників чи давніх знайомих Зеленського.
    • Головою СБУ став керівник студії «95 квартал», друг дитинства Зеленського Іван Баканов, який жодного дня не працював у правоохоронних органах.
    • Заступником міністра внутрішніх справ став Олександр Гогілашвілі – без жодного досвіду роботи у правоохоронних органах. Проте, він є давнім знайомим Зеленського, співпрацював з «95 кварталом», а його дружина Марія Левченко працювала помічником Зеленського у 95 кварталі.
    • Директором департаменту стратегічної агентурної розвідки Головного управління розвідки призначено Олександра Пашкова, який раптом «перестрибнув» десять кар’єрних сходинок. При цьому він є чоловіком головного бухгалтера «95 кварталу».
  • Кадрова політика Зеленського щодо просування на посади людей, пов’язаних з студією «95 квартал», дуже нагадує практику Януковича – кооптації у владу за критерієм народження чи діяльності в Донецькій області.
  • Найгрубіші факти непотизму, призначення на посади своїх друзів, знайомих друзів, кумів В.Зеленський допустив при формуванні кадрового складу Офісу Президента України та РНБОУ.
    • Наприклад, серед призначень на різноманітні посади – чоловік однокласниці Зеленського, друзі й подруги самого Зеленського та його кумів, діти викладачів Зеленського в університеті, зяті його бізнес-партнерів по шоу-бізнесу. Зрештою, просто сусіди.
    • Сюди ж можна віднести керівника Офісу Президента України А.Єрмака, кінопродюсера, давнього знайомого В. Зеленського, екс-першого заступника керівника Офісу Президента України С.Трофімова (виконавчий продюсер «Студії Квартал 95»), заступника керівника Офісу Президента України Ю.Костюка (сценарист і креативний продюсер серіалу «Слуга Народу»), заступника керівника Офісу Президента України С.Шефіра (сценарист, продюсер, директор «Студії Квартал 95»), керівника департаменту інформаційної політики Офісу Президента України І.Побєдоносцеву (засновник ТОВ “Кіноквартал”).
    • Помічницею президента Зеленського є Марія Левченко, колишня його помічниця у «Студії «95 квартал». М.Левченко. При цьому вже згаданий її чоловік призначений керівником департаменту в Міноборони, її сестра Наталія Локтіонова 146 у списку «Слуги народу».
    • Сімейний підряд – непоодинокий в команді Зеленського. Скажімо, добре прилаштувалась сім’я колишнього директора команди КВН «Збірна України» Сергія Борзова: С.Борзов очолив господарського «монстра» – Державне управління справами з бюджетом 2 млрдгрн., а його дружина Ірина Борзова – народний депутат України від «Слуги народу». Радником секретаря РНБО, органу при Президентові України, певний час був ще один комік і  шоумен Сергій Сивохо.
  • Варто зазначити, що сьогодні Офіс Президента реально перебирає на себе велику частину повноважень виконавчої влади. Зокрема, в частині зовнішньої політики, оборони, релігійної політики.

Посилилися олігархи і «старі обличчя»

  • В обох урядах Зеленського їх кадровий склад є результатом олігархічного консенсусу та динамічного протиборства кількох українських олігархів – Коломойського, Ахметова та Пінчука. Фактично, уряди складаються в різних пропорціях з топ-менеджерів цих олігархів.
  • 16 березня 2020 р. В.Зеленський провів в Офісі президента публічно не анонсовану зустріч олігархів та крупних бізнесменів, на якій олігархи, фактично, поділили між собою Україну. За кожним з присутніх на зустрічі закріпили одну-дві українські області, які цей бізнесмен «куруватиме»: від підтримки функціонування регіонального штабу з боротьби з вірусом до забезпечення медичними виробами і продуктами харчування найбільш соціально-вразливих верств населення в закріпленому регіоні.

Україна становить яскравий приклад того, як непродумано та неефективно запроваджений карантин завдає економічних збитків бізнесу і країні загалом

  • Замість організованої протидії пандемії країна спостерігала суміш публічної телебрехні та закулісного мародерства у виконанні «влади нових облич». Одна за одною оприлюднена раніше президентом та іншими високопосадовцями інформація виявлялася брехнею та маніпуляціями.
  • Замість прорахованих та ефективних дій з захисту громадян від загрози зараження коронавірусом ми бачимо імітацію активної діяльності. При цьому населення та медики виявилися сам на сам з епідемією, не отримавши від держави навіть найнеобхідніших засобів індивідуального захисту і діагностики. Крім того, держава не зупинила спекуляцію засобами захисту і тестування, що є, по суті, мародерством у часи кризи.
  • Відсутність виваженої стратегії та готовності до її неухильної реалізації загрожує надзвичайно руйнівними для економіки країни наслідками та черговими хвилями зараження Covid-19. Заручниками цього стають громадяни і  суспільство в цілому.
  • У цій сфері Зеленський відзначився, м’яко кажучи, смішними ініціативами – як-от: обіцянкою 1 млн.для винахідника вакцини проти коронавірусу, або проведенням першого уроку в школі з коронавірусу, в умовах коли школи не були готові до роботи в умовах коронавірусу.
  • Слід також зазначити, що ефективність карантинних обмежень також залежить і від рівня довіри до влади. Реалізація карантинних заходів в Україні проявила кризу такої довіри. Очільники держави, оточення президента Зеленського (згаданий депутат-власник ресторану «Велюр»), публічно показували негативний приклад ігнорування карантинних вимог, що позначилося на карантинній дисципліні в цілому.
  • 20 травня цього року на річній підсумковій прес-конференції президент Зеленський заявив, що нова влада – «майстри спорту по боротьбі з коронавірусом».
    • Але з того часу Україна б’є лише сумні рекорди в цій сфері. Україна опинилися у топ 10 країн у світі з найбільш критичною ситуацією з Covid-19.
    • Влада згаяла час на підготовку до стримування пандемії та не вжила необхідних упереджувальних заходів.
  • Потім були гучні скандали із обіцянками підвищення заробітних плат медикам, які ведуть боротьбу із інфекцією Covid-19.
  • 25 квітня під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що Міністерством фінансів наприкінці березня було виділено кошти Інституту молекулярної біології та генетики НАН України на виготовлення і тестування ПЛР-систем.
  • Водночас переслідування медпрацівників, які наважилися повідомити суспільство про нестачу засобів захисту в медзакладах стало ганебним підтвердженням брехні влади.
    • Ще на початку квітня надходили з Одеси про відсутність у лікарів-реаніматологів та іншого медичного персоналу необхідних засобів особистого захисту тощо. Пізніше було опубліковане відео звернення лікарів однієї із лікарень міста.
    • У соцмережах також викладалася телефонограма за підписом т.в.о. генерального директора Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Владислава Терлецького № 575 від 27. 03. 2020 р. головним лікарям станцій екстреної медичної допомоги про заборону співробітникам публікувати у соцмережах будь-якої інформації про діяльність співробітників, особливо фото та відеоматеріалів.
  • Через 3 місяці після перших засідань РНБО щодо підготовки до поширення коронавірусу та через 2 місяці після виявлення перших підтверджених випадків в країні – кошти на розробку тестів в Україні так і не були виділені.
  • Нехтуючи міжнародним досвідом та рекомендаціями ВООЗ влада свідомо блокувала процес виявлення усіх можливих носіїв інфекції та провокувала її поширення країною. Адже штучне гальмування тестування людей унеможливлює ефективні заходи щодо стримування поширення хвороби шляхом ізоляції та профілактики її розповсюдження.
    • Наказ МОЗ про тестування на антитіла міністр охорони здоров’я анонсував лише 18 травня – більш як через два місяці після запровадження жорсткого карантину по усій країні. Та й то в результаті ухваленого під тиском «ЄС» закону про його проведення.
    • Україна протягом року залишалася стабільно останньою в Європі країною за кількістю проведених тестів на 1 млн. населення.
  • Тим часом влада продовжувала  відмовляти у тестуванні хворим на ГРВІ, які потім часто виявляються носіями коронавірусу, які заразили хтозна скільки нових хворих і медперсоналу.
  • Через вчасно не діагностованих хворих інфікувалися медпрацівники та пацієнти лікарень, які навіть не мали свідомого контакту із підтвердженими хворими.
  • Фінансування боротьби з Соvid-19 провалено. З Фонду боротьби з Covid-19 на заходи в сфері охорони здоров’я станом на початок грудня було використано менш ніж половину з передбачених 18,53 млрд грн.
  • Голова Рахункової палати Валерій Пацкан в інтерв’ю «Українському радіо» чітко заявив, що за кошти спеціального Фонду боротьби з Covid-19 не було придбано жодного апарату штучної вентиляції легень.
  • 35 млрд грн, які мали йти на протидію вірусу, пішли на… «добудову» доріг, роботи по яким були, фактично, вже завершені ще за часів П.Порошенка. До слова, вартість доріг 2020 р. у 1,5 – 3 рази перевищує ціни 2018 р. на тих самих ділянках.
    • Як відомо з відкритих джерел, в рамках розпіареного «Великого будівництва», було побудовано за 12 мільярдів гривень 10 кілометрів дороги в Полтавській області. У той же час як у 2018-2019 році цю ж дорогу будували втричі дешевше (30 кілометрів за 12 мільярдів). Якщо брати показники тендерних закупівель, то середня вартість одного кілометра в 2020 порівняно з 2019 зросла більш ніж у півтора рази (234 млн до 144). Невідома вартість робіт, котрі йдуть поза тендерними процедурами (з фонду протидії Covid-19) і публічному доступі не перебувають. Тому можна лише уявляти корупційні націнки цих проєктів «Великого будівництва».
    • Подекуди якість ремонту просто катастрофічна. Наприклад, у Суховолі на Рівненщині навіть відбувся бунт автомобілістів, чиї автівки постраждали внаслідок ремонту відрізку дороги «Стара Рафалівка – Полиці». Причина одна: неякісний поверхневий ремонт дорожнього покриття. Камінці з-під коліс летять у лобове скло практично всім автомобілям, а тонкий асфальт просто відривається шматками.
  • Дуже показовою є заява Шмигаля про те, що урядовці керуються соцопитуваннями при розподілі фонду на дороги, про що він  повідомив в інтерв’ю Укрінформ.
  • Виступ міністра охорони здоров’я у парламенті 3 листопада став фактично зізнанням у готовності вчинити злочин – відмовити у наданні медичної допомоги. Замість пояснення причин провалу підготовки системи охорони здоров’я до критичної ситуації, він зізнався, що збирається (в разі 100%-ї наповненості лікарень) «застосувати активацію протоколу медичного сортування, з пріоритетом надання медичної допомоги хворим з більшими шансами на виживання».
  • Під кінець року в умовах провалу завчасної підготовки медичної системи до пандемії, та непопулярності обмежувальних заходів, з’являється усе більше сигналів того, що влада приховує масштаби катастрофи до якої призвела її тривала бездіяльність.
  • Спочатку у півтора рази зменшилася кількість щоденних тестувань, а чиновники пояснювали це «небажанням українців тестуватися». Потім на тлі нібито зменшення виявлених випадків різко зросла кількість госпіталізацій у важкому стані, а тепер на тлі відмов у госпіталізації скорочується статистика уже й кількості госпіталізованих.
  • Запізнілі та половинчасті рішення уряду у діагностиці та профілактиці поширення інфекції усе швидше вели до того, що пандемія поширювалася на тлі кризи в економіці. Згаяно безцінний час, який міг бути використаний як для розширення можливостей лікарень та підготовки фахівців, так і для проведення більш ефективних заходів із виявлення та ізоляції хворих та потенційних груп ризику. Влада повністю провалила підготовку з переведення на дистанційну форму навчання учнів шкіл, ПТУ, студентів ВНЗ, що призвело до невиправданого збільшення ризиків неконтрольованого поширення коронавірусної інфекції.
  • Вибірковий підхід влади до карантинних обмежень не здатен зарадити новим спалахам захворюваності, при цьому провокує зростання соціально-економічних проблем.

Економічна криза постала не внаслідок пандемії Covid-19, а є результатом безвідповідальності в бюджетному плануванні та неефективності управління за часів нинішньої влади.

Водночас, пандемія та виправданий нею секвестр бюджету у квітні дав можливість уряду приховати масштаб катастрофи.

Обрізання видатків на освіту, медицину та субсидії є наслідком принципово інших пріоритетів нинішньої влади

Аби компенсувати неспроможність власних урядів у виконанні бюджету «Слуги народу» намагаються перекласти тягар на українців.

Втрачена позитивна динаміка у підвищенні соціальних стандартів

За президентства Зеленського зростання тарифів і зменшення субсидій для громадян супроводжується зростанням надприбутків у монополістів та олігархів

  • – 10,26 грн за м3. І в більшості інших регіонів ситуація аналогічна або й ще гірша для громадян.
  • лад за даними Української енергетичної біржі ціна на нідерландському хабі TTF 3 грудня 2020 р. становила всього $182 за тис м3, тоді як у жовтні 2018-го сягала $363 за тис м3.
  • на рівні 6-6,5 тис грн за тис м3. А роздрібні ціни облгаззбутів, як уже зазначалося становили близько 8,8 грн за м3 без вартості розподілу.
    • газ своїм прямим споживачам значно дешевше (6,3-6,4 грн за м3 з ПДВ), однак перехід до нього споживачів ускладнений. Численні повідомлення в ЗМІ та соцмережах із регіонів (тут, тут, тут і тут) свідчать, що людям заднім числом виставляють вимоги сплатити надумані борги за так звані температурні коефіцієнти, які розраховуються ще з кінця 2015 року. А працівники пов’язаних із газзбутами газорозподільчих компаній висувають претензії щодо технічних невідповідностей лічильників чи газового обладнання споживачів. Водночас натякають або й прямо заявляють, що позбутися проблем можна дуже просто — відмовитися від наміру змінити постачальника газу й далі його купувати за значно завищеними тарифами в старого газзбуту.
    • громадяни в цій ситуації виявилися позбавленими реального та дієвого захисту своїх інтересів з боку держави. Наприклад, у НКРЕКП чи Нафтогазі їм пропонують судитися зі старими постачальниками щодо незаконного нарахування боргів або писати скарги в НКРЕКП, однак без гарантії позитивного результату.
    • підвищення тарифів на розподіл газу . Це призведе до підвищення загальної вартості кубометра газу для мешканців більшості регіонів приблизно на 1 грн (з ПДВ), а то й  більше. Тариф “Київоблгазу” зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр (без ПДВ), “Полтавагазу” – з 1,09 грн до 2,07 грн, “Херсонгазу” – з 0,94 грн до 1,8 грн і так далі. Найвищими будуть тарифи на розподіл у «Лубнигазу» – 2,62 грн, Тернопільгазу – 2,34 грн, Мелітопольгазу – 2,36 грн.
    • 24 грудня НКРЕКП різко підвищила й регульовані тарифи на виробництво теплової енергії для населення. Зокрема для київського постачальника ТОВ “Євро-реконструкція” підвищення складе 49,7%, Білоцерківської ТЕЦ 33,2%, «Хмельницьктеплокомуненерго» – на 29,3%, «Сумитеплоенерго» – 25%, Чернігівської ТЕЦ – на 24,1%, тощо.
  • підвищення тарифів для населення на електроенергію для у наступному році. Водночас, колишній в.о. міністра енергетики Ю. Бойко заявляв і про плани суттєво підвищити тариф на електроенергію для населення. Адже за його словами наразі громадяни сплачують фактично лише тариф на доставку струму, а сам струм отримують фактично безкоштовно.
  • 21 грудня «Енергоатом» продав за різко заниженою ціною в 1,15 грн/кВт*г 10,8 млрд кВт*год компанії «Юнайтед Энерджи», яку пов’язують із олігархом І. Коломойським. Враховуючи, що йдеться про постачанням лише протягом першого півріччя, цей обсяг співставний із чвертю усього струму, який генеруватиме держкомпанія. Водночас, структури Коломойського уже мають угоди навіть із бюджетними установами про постачання їм струму по 1,85 грн. за кВт*год.
  • змінити порядок призначення субсидій на компослуги та включити допомогу із частковим безробіттям через коронавірус до переліку доходів, які необхідно враховувати при призначенні субсидії.
    • вважають, що кількість людей, які формально відповідають вимогам для отримання субсидії на комуналку, невиправдано збільшилася. Відтак слід максимально скоротити кількість громадян, які мають право на субсидії.

Як наслідок безпорадності та некомпетентності спостерігається наростання кризових тенденцій в економіці та погіршення інвестиційної привабливості

З поміж сусідів в Україні найбільший спад економіки

  • радник Зеленського з економічних питань взявся переконувати, що українська економіка була б зараз в значно гіршому становищі, якби не реалізація дорожньої частини програми «Велике будівництво». Мовляв у країнах-сусідах України, де не реалізуються настільки масштабні проекти, спад економіки склав близько 10%.

Індекс інвестиційної привабливості України впав до рівня, який передував Євромайдану

Маніпуляції та брехня «Зе-влади» не залишаються непоміченими

  • Понад 80% громадян вважають неуспішною боротьбу з корупцією на вищих щаблях влади в Україні. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому цього року.
  • Вже у січні 2020 року, уперше з 2014 року, Україна погіршила свої показники в світовому рейтингу «Індекс сприйняття корупції» від Transparency International. Україна втратила шість позицій і опустилась до рівня 2017 року, посівши 126-те місце зі 180. Сусідами у рейтингу є Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.
  • Також у часи Зеленського Україна практично ігнорує рекомендації, надані Transparency International Ukraine. З 12 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI, станом на початок цього року, було виконано або частково виконано лише 6 (і то лише 2 повністю).
  • Наприкінці року  Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування щодо соціально-політичної ситуації в країні.
    • 71% вважає, що Україна рухається не в тому напрямку. Це антирекрод за час президентства Зеленського.
    • 74% заявили, що економічне становище України за останні півроку погіршилось, з них 45% заявили, що суттєво погіршилось.
    • 55% заявили, що економічне становище їх сім’ї за останні півроку погіршилось, з них 29%  заявили, що суттєво погіршилось.
    • 63% заявляє, що економічна криза в Україні може відбутися через некомпетентність діючої влади.
    • Чисельність невдоволених Зеленським більш як удвічі перевищила кількість тих, хто ним задоволений (65% та 32% відповідно).

Подальше перебування «команди Зеленського» при владі несе значні іміджеві, економічні та безпекові ризики для України.

  • Попри те, що у даному дослідженні свідомо не розглядалися питання оборони, міжнародної політики, культури тощо, навіть така отримана картина 2020 року свідчить про значні відхилення від задекларованих кандидатом Зеленським під час своєї передвиборчої кампанії принципів та обіцянок.
  • Головне – президент не виправдовує високих очікувань, які пов’язувалися у суспільстві з приходом до влади «антисиситемного» політика – боротьба з корупцією, обмеження апетитів олігархів, відновлення справедливості…
  • Президент Василь Голобородько з передвиборного серіалу «Слуга народу» сильно відрізняється від реального президента Володимира Зеленського
  • У 2020 р. стали візитівками «команди Зеленського» стали корупція, некомпетентність і відверта брехня.

Джерело

Поділитися:

Итоги подведем… Часть 2

Елена Подгорная

Взяла пару дней паузы перед второй частью итогов 2020 года, уж очень непростой год получился, да ещё и презЕдента “мудрое” большинство выбрало такого, который любой год сделал бы сложным… Для всех, включая себя любимого. Потому что дураку стеклянный х*р давать нельзя, он его разобьёт и руки порежет.

Итак, #итоги_зачёркнуто_проё*ы_года, часть вторая.

* * *

Война на Донбассе.

Очень болезненный вопрос для страны и для народа, большая часть которого войны-то и не видела, но уже успела от неё устать.

Пиар на этом вопросе был знатный, Вава обещал войну прекратить в ближайшие сроки и как обычно с3,14дел. В марте этого года в интервью The Guardian Зеленский заявил, что может договорится с Путиным и нужно быть справедливыми – он пробовал, конечно. Заглядывал куда-то там Владимиру Владимировичу, разводил войска и булки, прекращал огонь, запрещал стрелять с нашей стороны…
Но нет.

В августе 2020 года было другое интервью – для Euronews, в котором Зе обозначил, что надеется закончить войну уже в конце этого года.
И что? И где?
Не, ну про то, что в голове у Вавы, мы писать не будем. Нас же события в реале интересуют…

Очередной обмен пленными в декабре так и не состоялся. Да и вообще за этот год с обменами было не густо. Один в начале года и всё. Попытки меняться были, но россия идёт на обмен, когда есть качественный обменный фонд. А обменный фонд в этом году Зе и его компания качественно продолбали. Прямо сейчас россия незаконно удерживает 130 украинских граждан. Из них 111 (в числе которых 76 крымских татар) удерживают в местах лишения свободы. 19 ограничены в свободе перемещения.

Вернёмся к продолбанному качественному обменному фонду.

Убийц из ЧВК Вагнер отпустили, спецоперацию, которую ГУР МО готовили несколько лет, слили прямо врагу.
28 российских наёмных убийц, которые убивали без разбору, в том числе и украинцев, и которые причастны к уничтожению Боинга МН-17, смогли спокойно вернуться домой после слива информации о них прямо на совещании у преЗедента Зеленского.
Нет, никого не расстреляли. Даже по попе на шлёпали.

Тем временем заморозили Нормандский формат. Встреча глав государств в апреле не состоялась якобы из-за локдауна. Все последующие попытки Зеленского собрать встречу позже Россию не заинтересовали. Разморозить этот самый Нормандский формат у Зеленского тоже не получается, как бы он не пнулся. Россия настаивает на уступках с нашей стороны и на начале наших переговоров с боевиками из “республик”. Зеленский готов соглашаться, но что-то ему мешает. Возможно, всё же красные линии не так уж и бесполезны?

Госбюджет не был выполнен.

И в данный момент происходит завуалированный секвестр. По данным Минфина итоги 11 месяцев не радуют. Расходы госбюджета были на 101 миллиард гривен меньше от запланированных на это время. Правительство полностью остановило финансирование ряда важных государственных программ. Причём это всё делается в тайне, в ручном режиме и без согласия парламента, который, по идее, должен у нас утверждать не только сам бюджет, но и изменения в нём.

Слуги компенсируют несостоятельность своих зелёных правительств тем, что перекладывают этот груз на плечи украинцев. Давно у новых лиц чешутся руки обложить народ новой данью. Вот, например, для селян придумали новый налог на паи. С каждого по 6 000 гривен. Даже законопроект такой есть, под номером 3131.

А согласно концепции утверждённого финкомитетом парламента проекта “налоговой амнистии”, который был недавно презентован тем самым слугой Гетманцевым, предусматривается удержание 18% со всех наличных средств граждан Украины, которые документально не смогут обосновать источники происхождения своих денег.

Тарифы.

Нет, схема уменьшения их вдвое не сработала. Или преЗедент снова с3,14дел? Не важно. Главное, что тарифы увеличились. И весьма значительно. Зимы примерно одинаковые, а по платёжкам это сразу видно.
Газ подорожал весьма существенно, а это потянуло за собой всё остальное. При Порошенко в 2018 году такого не было. Хотя цены на европейском рынке тогда были значительно выше, чем сейчас. Как так получилось? Ну хз. Миракл, наверное.

Газовые хранилища наполнены под завязку ещё по летним ценам, а украинцам этот газ продают втридорога. Барыги? Да что вы?! Конечно, нет. Просто новые незамутнённые лица управляют страной. Незапятнанные…
25 ноября НКРЕКП уже утвердила проекты постановлений о резком повышении тарифов на доставку газа. Потому что в 20-ти компаниях планируют поднять тариф минимум на 80%. А в остальных – вдвое.

А субсидий будет в два раза меньше. На них денег мало. Бюджет же не резиновый. В этом году на субсидии выделили 36,6 миллиардов гривен. А в 2018-том году эта цифра была – 71 миллиард гривен. Не обляпайтесь.

Реформа децентрализации накрылась медным тазом.

16 апреля 2020 года монобольшинство в парламенте приняло системный закон, который стал основой для запуска механизма принудительного создания ОТГ. Была волна протестов, но видимо не достаточно убедительная.
17 июля 2020 года парламент утвердил постановление “Про утворення та ліквідацію районів”, согласно которому в Украине были ликвидированы существующие 490 районов. Это с учётом и районов в ОРДЛО и Крыму.

Теперь у нас 136 новых районов и полный хаос реорганизации по всей стране. Новый районный раздел демонстрирует полную нелогичность и некомпетентность власти. В районах разное количество населения и разный размер территорий. Очень разный. В некоторые районы включены города областного значения, в том числе и города-миллионники. Например, район – это и 132 тысячи в Волынской области, и 1 миллион 245 тысяч в Днепропетровской области. Есть районы, которые и в границах одной области отличаются в разы.

Как этим всем теперь управлять, и как взаимодействовать районам между собой? Это уже не проблемы зелёной власти. Они дел наворотили и местные выборы продули. Теперь и*итесь, как хотите.

Кстати, по поводу эпидемии в стране ответ властей примерно тот же.

Вся страна – красная зона, врачи не защищены, Госказначейство отчитывается, что программа “заходи боротьби із епідеміями” профинансирована только наполовину. Это в ноябре уже, чтобы вы понимали. В цифрах это выглядит так: 2,3 миллиарда из 4,45. 670 миллионов гривен из предусмотренных 3 миллиардов дали на обеспечение программы готовности и реагирования системы общественного здоровья на вспышку COVID-19. И на обеспечение медиков средствами защиты.

По данным НСЗУ только с апреля 2020 года уволились более пяти тысяч врачей вторички.

Даже министр Степанов не смог поддержать проект бюджета на следующий год, настолько мизерное там предусмотрено финансирование медицины. Про зарплаты медикам мы уже вообще молчим. Об этом и вспоминать больно.

Так что и тут Зе сделал миракл. Эпидемия есть, врачей нет. И финансирование провалено наглухо. Даже те деньги, которые вроде как выделили, использовали меньше чем наполовину. Асфальт в приоритете.

* * *

Вот такие у нас неутешительные итоги. Но имеем то, что выбрали. Следующий год не обещает быть проще и лучше.

Разве что миракл нам сделает кто-то другой. Не Зеленский.

 

Карикатура © Михаил Жилкин

 

Итоги подведем… Часть 1

Поділитися:

Итоги подведем… Часть 1

Елена Подгорная

Год 2020 подходит к концу. И традиционно мы подводим итоги года. Какие они? Нууу… Хороших новостей у меня нет.

#итоги_зачёркнуто_проё*ы_года

2020 год был високосным и весьма причудливым для всего мира. А у нас ещё и президент Зеленский, так что вообще ой.

Пишут, что этот год стал годом разочарования для украинцев. Но я уверена, не для всех. 25% всё это предвидели, и, как выяснилось, тоже в весьма лайтовой версии.

Ещё это год финансовых и человеческих потерь. Год потерь всего трудно наработанного за 5 предыдущих лет. Год обесценивания ценностей и обыдления населения.

Год бестолковых решений случайных, но новых лиц во власти.

За этот год сменились два правительства. Но почему-то результат от этого только в минус. Вот в декабре у нас снова меняли министров. Такое впечатление, что опять на бутылку водки.

За этот год было много странных и неудачных назначений, много визгу и видосов от Зеленского. Нет. Не помогло. Рейтинг ЗЕ-команды и её лидера оказался там же, куда они засунули ВВП страны. Если точнее, то в заднице. Зе проиграли местные выборы и потеряли контроль над своим монобольшинством в парламенте. Проще сказать, просрали все полимеры. Не могу сказать, что новости про рейтинг Зе – плохие. Это, можно сказать, пандочка. А вот всё остальное очень не радует.

У нас окончательно состоялся реванш антимайдана.

Майдановцы сидят в тюрьмах по надуманным обвинениям, их преследуют всеми возможными и невозможными способами. Ломая судьбы, семьи, отбирая здоровье.

На днях прошла информация, что Татьяну Черновол собрались садить на пожизненный срок. И сегодня это не воспринимается ни как фейк, ни как шутка. Дожились.

Кошмарят музей Революции Достоинства. Сначала генпрокуратура запретила проводить какие либо работы, а потом она же и спросила – почему работы не проводятся.

Кровавому Пастору угрожают делами за якобы “сдачу Крыма”, который в реальности оккупировала Россия, бороться с которой у нас попросту было нечем.

ГБР открыло производство по заявлению про якобы силовой захват власти Евромайданом. Понимаете? Осталось только признать Януковича таким же потерпевшим, как наша бубочка. Будут у нас два потерпевших преЗЮдента.
Что? Там есть какой-то закон про декриминализацию участников революции? Не видели. *кладут писюн на закон.

2020 год стал годом антимайдана. Годом мести. Мести с помощью прокуратуры, ГБР и судов.

Естественно, что в этом году преследования лидера оппозиции и пятого президента Петра Порошенко достигли своего апогея. На протяжении года количество дел против Петра Алексеевича превысило 70 штук. При этом не закрываются даже те дела, которые уже потеряли свою актуальность после решений международных судов. Как, например, дело про передислокацию наших кораблей. Ни одно из дел против Порошенко не дошло до суда. И даже до акта обвинения не дошло. Даже Рябошапка, тот, который бывший генпрокурор, считает всё это “юридическим трешем, мусором, который невозможно доказать”.  ©

А знаете, что объединяет большинство дел против Порошенко? Убытки оккупанта. Порошенко посмел нарушить интересы россии, и теперь россия мстит пятому президенту Украины руками клоуна и следственных органов всё той же Украины. Это месть за глобальный проигрыш и срыв планов оккупации Украины.

Ну и, конечно, личные обидки Зеленского. Куда ж без них? Это ж не Зе, а ходячий мешок комплексов, перемешанных с говном и кокаином. Зе так ненавидит своего предшественника, что аж кушать не может. Видели, как у него е*учка опухла? Это от голода и великої люті.

В этом году попал под раздачу мелкий бизнес.

Хорошо попал. По полной программе. Началось всё с того, что новое зелёное правительство решило почему-то ликвидировать упрощёнку. Иначе я действия власти объяснить не могу.

Абсолютно непонятный локдаун весной. Принятые законы. Всё это привело к тому, что предприниматели вышли на протесты.
Не то чтобы это особо помогло, но на год новые законы для ФОП удалось отсрочить. Уже хлеб. Уже кто-то получит шанс выжить. Хотя в целом это больше выглядит как отсрочка смертного приговора для большинства мелких предпринимателей.

Гетманцев, который инициировал всю эту порку для мелкого бизнеса, стал автором законов, которые дают налоговые льготы для крупных инвесторов. А те, в свою очередь, теперь смогут без налогов крутить своими деньгами в офшорах. Снова. Опять. И это не 3000 баксов, найденные в “офшорах Порошенко”тм. Это намного более крупные суммы в валюте.

Ну и правильно. А что, помощь Зеленского олигархам и их бизнесу кого-то удивляет? Ну камон, гайз. Это было понятно даже козе с самого старта предвыборной Зе-кампании. А ФОПы… А что ФОПы? Вас поимели и дали подсрач. Вы уже не нужны, сорян. Вы своё дело сделали. ЗЕ выбрали. Гуляйте. Хотя нет, не гуляйте. Умрите. Нечего у больших дядь потребителя перетягивать. Большие дяди этого не любят. Они каждую копейку в офшоре считают.

В этом году очень успешно были восстановлены все коррупционные схемы для среднего и большого бизнеса.

Восстановили и придумали новые. В общем, плодотворно потрудились в этом направлении. Опять появились поборы на таможне. Налоговики возобновили прессинг для получения взяток. Новую жизнь получило управление по борьбе с экономическими преступлениями в СБУ. Из новых хотящих кушоц появился ГБР. Снова стало престижно работать в этих структурах.

Кабмин тоже далеко не ушёл. Бывший министр финансов Уманский дважды публично предупреждал про существование коррупционных схем в правительстве. Оказывается, премьер делает вид, что не замечает схему по уменьшению НДС. А это десятки миллиардов гривен. Альтруист, наверное. Или просто тупой. Потом Уманский открыл нам америки и рассказал, что “большая стройка Зеленского” – это одна сплошная коррупционная схема. Бгг. А то мы сами не знали.

Но вот какая незадача. Сигналов о коррупции много. А дел нет. Совсем нет. Як пороблено. Более того. За время преЗедентства Зе не доведено до суда ни одно дело против чиновников-коррупционеров. Даже если случайно или под давлением общественности такие дела и открывались, все они умерли в кулуарах прокуратур. Депутаты, чиновники Зе получили полную фактическую неприкосновенность.

Зато Сытника побороли. Вылили ведро грязи и даже указ президента от 15 года оспорили. Главу САП Холодницкого вынудили подать в отставку, а нового главы так до сих пор и нет. А значит, и САП по факту под ногами у Зе не путается.

А потом ещё КСУ отличился, полностью парализовав работу НАЗК. Так и нет у нас больше никаких антикоррупционных органов. 70 дел на Порошенко есть, а антикоррупционных органов нет. И не надо. Коррупцию Зеленский тоже уже победил. В своей голове. Там в той голове вообще Эльдорадо и немножко кокаина. Что позволяет послать нахрен детективов НАБУ, которые пришли в офис преЗедента вручить подозрение его дружбану Татарову. Помните, как стебали этих же детективов, когда их вахтёр не пустил Насирова арестовывать? Я правильно помню, Насирова же? И шо? И где сейчас? Не смешно? Отсмеялись уже?..

Продолжение следует. А то если всё в одном посте написать, то потом можно впасть в глубокую депрессию. А оно нам не надо.

 

Карикатура © Илья Гельд

Поділитися:

«Інвестиційні няні» – це лобістський інструмент для олігархів, а не для реальних інвесторів

Ніна Южаніна

Сьогодні Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №3760 про так званих «інвестиційних нянь».

Він і спочатку, в поданому Президентом варіанті, був забюрократизованим, спрямованим не на реальне залучення інвестицій в Україну та створення нових робочих місць, а на підтримку окремих платників податків — очевидно, бенефіціарів діяльності цієї влади. Будівництво об’єктів інфраструктури для таких окремих інвесторів буде здійснюватися повністю за рахунок бюджетних коштів. Для таких платників будуть встановлені індивідуальні пільгові ставки податків, або їх звільнять від сплати певних податків, що суперечить ключовому принципу податкового законодавства — нейтральності оподаткування.

А сам інвестиційний проект можна буде реалізувати у будь-якому регіоні України, навіть у центрі столиці, що аж ніяк не відповідає проголошеним намірам діючої влади щодо підтримки депресивних територій. При цьому підтримка надаватиметься не тільки в переробній промисловості, де найбільше створюється додана вартість, а ще й у добувній промисловості, хоча це прямо суперечить президентському варіанту законопроекту.

Створення робочих місць із конкурентною заробітною платою проект закону не стимулює — вона лише на 15% повинна перевищувати розмір середньої заробітної плати у відповідній сфері у відповідному регіоні. Я пропонувала зобов’язати інвестора встановити рівень зарплати, що буде не менше 2-х розмірів мінімальної заробітної плати, адже виходить так, що інвесторам буде надано значні податкові пільги, а на оплаті праці людей дозволять економити. Водночас кількість робочих місць чомусь вирішили зменшити: у редакції Президента було не менше 150 нових робочих місць щороку, в остаточній версії законопроекту — не менше 80 нових робочих місць впродовж всього строку реалізації проекту (тобто за 5 років).

Ну, і про те, як нинішня влада на словах бореться з офшорами, а на ділі навпаки — всіляко дбає про їх існування. Проектом передбачено, що заявниками можуть бути юридичні особи, до 50% статутного капіталу яких належить іншим особам, які зареєстровані в країнах з офшорним статусом. Тобто до 50% звільнених від оподаткування в Україні прибутків інвестора будуть виведені в офшорні зони. Чи не цинізм це?!

Отже, що ми маємо з прийняттям законопроекту №3760? А маємо повністю знівельовану редакцію документа, який було подано як президентський, і перетворення його з недолугого на ще гірший, лобістський, який економіці України нічого не дасть.

В результаті податкові пільги отримають гірничо-збагачувальні комбінати залізних, марганцевих та титанових руд, а всі приватні логістичні та митні склади, поштова та кур’єрська діяльність, курорти в країні, зокрема у Буковелі, додатково до податкових пільг отримають державну підтримку у вигляді побудови інфраструктури за рахунок бюджетних коштів.

Усі прізвища таких «інвесторів» відомі на загал. Що ж, для них епоха бідності точно закінчилася, чого, на жаль, не можна сказати про решту громадян.

До речі, Україна впала в індексі інвестиційної привабливості за друге півріччя 2020 року до 2,4 пункта з 5 можливих. Таке падіння зафіксоване вперше з 2013 року!

Поділитися:

С таким госбюджетом скучать не придется

Елена Подгорная

Вчера проголосовали за бюджет на следующий год. И я уже не предположительно, а по факту накидаю пару мыслей об этом событии. Потому как оно не только про деньги, а и про политику тоже.

Мы в этом голосовании увидели реальную коалицию в парламенте. Потому как бюджет голосовало не только монобольшинство. А ещё и майбахи (крыло Коломойского), Довіра и Батьківшина. Коалиция Зеленского, Коломойского и Тимошенко.

Юлия Владимировна пытается петь свою последнюю лебединую песню. Уходит целая эпоха. И Тимошенко больше не оппозиция. Интересно, хватит ли ей электоральных симпатий на следующий парламент?

Теперь вернёмся к цифрам.

Падение ВВП в 2020 году получилось примерно на уровне 5,5%. Правительство Зю оптимистично прогнозирует нам рост ВВП в 2021 году на 4,6%. Дурень думкою радіє. Посмотрим, конечно, куда денемся… Прогноз Европейского банка гораздо более реалистичен. Они дают шанс ВВП вырасти не больше чем на 3%.

Так вижу, что пан Шмыгаль пытается максимально натянуть сову на глобус, в смысле все показатели, так, чтобы обосновать нам максимальные расходы. А бюджет – он же всегда показывает приоритеты власти, как ни крути.

Слышите обещания от политиков? Берите и читайте бюджет, который они голосовали. Там видно всё. Просто Зеленский об этом не знает. Ему не сказали. А мы, сравнивая цифры расходной части бюджета, сразу видим, чем и о чём думает наш величайший лидор и его Шмыгаль.

– Укравтодору так и оставили 130 миллиардов. С этой милой цяцькой Зе расставаться не хочет.
– Армии досталось меньше. Как и было в планах – 117,6 миллиардов. Потому как в голове у Зеленского война закончилась.
– Пенсионный фонд так и остался в минусах. У него забрали 8,5 миллиардов.
– Прокуратура в профите. Плюс 2 миллиарда. Прокуроры полезные. Их кормить нужно. В отличие от пенсионеров. Тем более что все выборы уже закончились, и электоральные симпатии стали не актуальны.
– Вакцинировать и чипировать нас тоже не особо собираются, так что можете успокоиться и не сраться на эту тему. Денег предусмотрено на этот аттракцион только 2,6 миллиарда гривен, это примерно для 4 миллионов человек. А потом из этой корзинки заберут в Пенсионный, что-то с3,14дят по дороге… Инфляция, курс доллара… В общем, ни о чём. Очень желающим вакцинироваться придётся делать это за свои. Уже сейчас видно, как готовится информационная почва для хорошего спроса на вакцину от ковида. В лучших традициях – паника и дефицит. А тем временем фирмочки-прокладки МОЗ потирают ручонки в ожидании прибылей. ПЦР-тесты своё уже принесли, спрос на них падает. Нужно что-то новое. Голубовская, которая инфекционист, призвала не голосовать за бюджет 21 года. Потому что на медицину там опять дали слёзы. Тарифы на услуги менять не получится, а с условиями выплат по “ковидным пакетам” денег хватит только на первый квартал. И вот же в чём прикол. У нас “пандемия”, локдаун в январе, а на борьбу с инфекционными болезнями денег выделено меньше, чем на 2020 год, когда про ковид ещё ничего никто не предполагал. Денег на инфекционные стационары в режиме “готовы принять” вообще не предусмотрели. И фонда коронавирусного уже нет. Это какой-то нонсенс.
– Бюджеты парламента, кабмина и офиса величайшего так и остались в плюсах. На величайшего вообще будет на 40% больше расходов, чем было. Дорогое новое лицо получилось. В принципе, повышение стоимости власти – это прям тенденция всего срока правления Зю. Он абсолютно не стесняется в этом вопросе. Расходы на преЗедента у нас бьют все рекорды. Хотя оно в основном дома сидит, пандемия, локдаун – ездить особо не куда. Разве что в Оман. Там дорого, да.
– Самые большие сокращения расходов так и остались в социалке. Например, в сфере образования. Даже запланированное ещё при Порошенко повышение зарплат учителям и то перенесли на неопределённый срок. А вообще бюджет Минобразования за два чтения проекта похудел на 4,2 миллиарда.
– Финансовая децентрализация тоже оказалась не на часі. Фонд регионального развития стал меньше на 4,9 миллиардов. Но есть и пандочка. Местные бюджеты отвоевали себе акцизы на топливо. Их не заберут в общую копилку. Мелочь, но приятно. И кому-то позволит выжить в условиях правления новых лиц.

Короч. Скучно не будет.

 

«Бюджет можливостей», але не для всіх

Поділитися:

«Бюджет можливостей», але не для всіх

Володимир Омелян

20 місяців – Україна без стратегії та плану дій Президента.
16 місяців – без плану дій і стратегії Уряду. Потішну п’ятирічну програму Гончарука краще забути самим розробникам і депутатам, які за неї голосували.

Сьогодні, зі значним запізненням, в авральному порядку проголосовано бюджет України на 2021 рік – основний фінансовий документ, за яким повинна жити і розвиватися країна, кожен із нас.

Окрім рекордного зростання боргового навантаження з 30% до 64% бюджету (фактично зараз ми не стабілізуємо ситуацію, а проїдаємо майбутнє), нереалістичності доходів (митниця вже заявила, що виконати підвищені на 20% надходження у наступному році буде не в змозі, запланований економічний ріст – нереальний, падіння промисловості продовжується, дохідність компаній усіх форм власності впала у 4 рази), у нас відсутнє ключове – розуміння точок росту, які витягнуть за собою інші сектори економіки.
А для цього потрібен план, або стратегія, або бачення.

За часів Петра Порошенка нас такі точки росту були чітко визначені: агропромисловий комплекс, IT-сфера, машинобудування, інфраструктура та логістика, а також туризм. При цьому не забували фінансувати армію, освіту, медицину, культуру і науку.

Зараз – тиша і бездумні метання в кімнаті кривих дзеркал обіцянок. Вільне падіння продовжується… Зараз вже ніхто не згадує про аудити Гончарука чи Шмигаля, ніхто не запитує, що буде післязавтра. Стратегія єдина – дожити до завтра. Якби не Захід, зараз настав би вже повний фінансовий колапс.

Чи це розуміють на Банковій? Певен, що ні. Вони в захваті від власної геніальності, як вони і цього разу всіх «зробили». У такому ж захваті був Янукович у 2012-13 рр., коли західні посланці приїздили до Києва і просили самодура взятися за розум. Аж поки не махнули на нього рукою…

Звісно, мене завжди цікавило, чому Януковичу і Зеленському пробачають те, за 10% від чого нас би давно оголосили паріями. Але, мабуть, з безвідповідальних і відповідальних питають по різному…

В бюджеті 2021 «забули» про промисловість і бізнес, освітян і армію, пенсіонерів і субсидії, децентралізацію і розвиток. У час пандемії проігнорована медицина. Навіть улюблені дороги отримають менше від обіцяного і запланованого. Є лише зростання фінансування на силовий блок і президентську рать.

Направду, «бюджет можливостей», але не для всіх українців, а обмеженого кола друзів Зеленського.

Радий, що Європейська Солідарність в цьому бедламі не втрачає здоровий глузд і тримає державницьку позицію.

Як, хто і за що голосував.


Елена Подгорная

Опять все носятся с бюджетом, как будто если с ним носиться, то он станет луДшее и красивее. Не станет. И денег в нём тоже больше не будет. Даже если снова какую-то кость из Европы кинут, всё равно самый величайший лидор современности всё прое*ёт. Шапито построит. На месте дома с химерами.

С этим новым бюджетом даже помереть достойно не получится. Всё через *опу. С весны 2019 года. Насмеялись уже.

Финансирование медицины не удовлетворяет даже такого тупого идиота, как министр Степанов. Он в последнее время почувствовал у ОПешечки слабину и мощно о*уел. Пустился во все тяжкие, требует денег, подговаривая депутатов на бунт.

И я его, Степанова, отлично понимаю. Денег у нас на медицину всегда выделяли на минималках, а после мировой пандемии проблемы придётся разгребать, не разгибая спины. Или не разгребать, а плюнуть слюной и заказать пару шаманов.

С модным трендом от Pfizer тоже беда. У нас не только на саму вакцину денег нет. У нас даже на холодильник для неё денег нет.

Поэтому я даже знаю, что сделает наш умный и креативный преЗедент. Он ещё больше денег выделит на дороги. Чем загонит сразу двух зайцев. Трёх. И дороги слегка асфальтом накатает, что уже реклама всегда. И денег с Укравтодором попилит. И вакцины по новым дорогам будут везти быстро, чтобы они не успели нагреться. 130 миллиардов гривен – Укравтодор за 30 лет видит такой бюджет впервые.

И вообще, дороги в стране – это самое главное. Не эпидемия. Не война. А именно дороги. На больнице, школе или армии так не попилишь денег, как на щебне.

В Пенсионном фонде у нас тоже ветер гуляет. И вот совсем неизвестно, хватит ли денег в 2021 году на пенсии? Не, судьям и прокурорам хватит, конечно. Тут никаких сомнений нет. А обычных пенсий? Которые минимальные? Вот тут не факт. 8,5 миллиардов гривен забирают в этом бюджете у Пенсионного фонда.

Да и в принципе всю социальную сферу урезали настолько, насколько только смогли и сумели.

Больше всего срезали денег у образования. Умный электорат нафиг никому не нужен. А ещё это выглядит таким мощным стёбом над учителями, которым дофига пообещали и выдали на выходе дулю. Без мака, естественно. Бо денег на мак в бюджете нету.

Развитие регионов тоже новую власть как-то не особо интересует. Финансовая децентрализация благополучно сворачивается. Из фонда регионального развития забрали 4,9 миллиарда гривен. У ОТГ забирают акциз на топливо и земельный налог от Укрзалізниці. Видимо, Сироже Лещенко на зарплату не хватает.

Короче. Социалка у нас теряет в общем больше 8 миллиардов гривен.

И только расходы на чиновников и всякую силовую внутреннюю структуру у нас динамично и стабильно растут. Парламент, Кабмин – все в плюсах. Только офис величайшего планирует скушать на 40% больше прошлого года. Велосипед как-то очень дорого нам обходится…

И вот ещё что. Мне жаль, что с ёлки сняли шляпу. Отличная была идея дизайна. И пень хорош. И украшения. И шляпа. Был хоть какой-то шанс для волшебства в этом году. Но нет.

Поділитися:

Що відбувається з вантажними і пасажирськими перевезеннями «Укрзалізниці»

Володимир Омелян

А давайте поговоримо про Укрзалізницю.

Ні, не про опалення дровами (списаними просоченими шпалами) пасажирських вагонів, а про те, що відбувається з вантажними і пасажирськими залізничними перевезеннями.

Фінансові показники компанії продовжують падіння. Незважаючи на бадьорі рапорти і великі обіцянки, вантажні перевезення скорочуються (майже 5% падіння), вантаж продовжує втікати на автошляхи. Сезонні піки не привід для гордощів.

Укрзалізниця декларує, що в I кварталі дохід від вантажних перевезень склав 16,6 млрд грн, у ІІ – 14,6 млрд грн, в III – 16,3 млрд грн. За підсумками останнього кварталу УЗ планує отримати 17,6 млрд грн доходу від вантажних перевезень. Пасажирський сегмент дав збиток у майже 11 млрд грн, при дохідності в 3,5 млрд.

Незважаючи на екстраординарні заходи, в компанії гострі проблеми з ліквідністю і відчувається брак розуміння, що робити далі.

Системні помилки:

1. Відсутня робота над тарифною політикою. Станом на сьогодні, на пострадянському просторі дорожчі тарифи на перевезення вантажів лише в Росії. Україна випередила вже Білорусь і Казахстан. Зберігається розрив майже у 10 разів з залізничними тарифами країн ЄС, але при їх рівні державного субсидування залізниць, капітальних інвестиціях ми про європейські тарифи можемо лише мріяти. Отже, підвищення тарифів без інвестування в рухомий склад, тягу і інфраструктуру в подальшому неможливе.

2. Не ведеться системна робота щодо розвитку транзитних можливостей, які традиційно генерували значну частку доходів УЗ. Незважаючи на війну з Росією, високий потенціал мають транзитні потяги Китай-Європа, Балтика-Чорне море.

3. Метання керівництва щодо закриття/відкриття малодіяльних (малодіяльних переважно з вини УЗ, а не вантажовідправників) станцій, запуску/незапуску з 2019 року приватних локомотивів, підписання меморандумів з усіма і про все лише поглиблює хаос і нерозуміння.

4. Окрема історія – вагонний парк. Бізнес вже декілька місяців розгойдує ситуація щодо введення граничного терміну експлуатації напіввагонів, зерновозів і тд. Замість того, щоб прозоро обговорити ситуацію на ринку з усім бізнесом, Укрзалізниця спершу намагається встановити обмеження, потім сама від них відмовляється і досі не може визначитися, що робити.

А істина – проста. У нас немає гострої проблеми з вагонним парком, більше того – його наразі вистачає з запасом (але є великі запитання до його технічного стану). У нас гостра проблема з тягою і аварійним станом майже половини інфраструктури, яка хронічно не ремонтується. Навіть фактична зупинка пасажирського сполучення і повернення вантажних локомотивів, які раніше «бадьоро» тягали електрички, до вантажних перевезень – не виправило ситуацію. Низька швидкість, відсутня тяга – і тисячі вагонів стають складами на колесах.
Тому керівництво Міністерства інфраструктури, Укрзалізниці мало сідати за круглий стіл з бізнесом і відкрито домовлятися про наступне: ми припиняємо будь-який імпорт вживаного рухомого складу, ми встановлюємо жорсткий перехідний період і контроль за технічним станом вагонів, ми запускаємо приватні і державні вагонобудівні підприємства, які будують нові вагони за ринковими цінами. Тоді вирішується маса питань: руссобляхи зникають, бізнес спокійно планово інвестує у виробництво і повертає кошти, бо знає, що конкурує в чесних умовах, а не демпінгуючи. УЗ заробляє не лише на тязі, але й на власному вагонному парку, який зараз фактично простоює. Суміжні галузі отримують замовлення на метал, колеса, завантажують власне виробництво і т.д. 😉

5. Пасажирські перевезення. Якщо не буде започаткована окрема державна програма від 10 млрд грн щорічно з закупівлі нового швидкісного рухомого складу, сучасних потягів і електричок з виробництвом їх в Україні, пасажирські залізничні перевезення зникнуть. Наявні вагони вичерпають свій ресурс і більше ремонту не підлягатимуть!
До речі, щодо ремонту: чи можна, нарешті, не просто перефарбовувати вагони, забирати/повертати чай, а змінити дизайн 70-х років ХХ ст на ХХІ? Були відповідні розробки ще в 2018. Не подобаються вони, скопіюйте австрійські чи китайські. Якщо вже вкладаємо гроші у капремонт, коли залишається лише візок, чому не зробити сучасно і зручно?
Мене завжди дивувало, чому замість дешевше і краще ми традиційно обираємо дорожче і гірше.

Це лише деякі з проблем, які на поверхні. Спеціально не підіймаю наразі проблематику корупції, ефективності менеджменту, кадрових призначень.

Просто нагадую, нове керівництво затвердили на Кабміні наприкінці серпня 2020 року. 100 днів вже минуло! Восени 2019 Кабмін виправив непродумане рішення уряду Гройсмана і повернув Укрзалізницю у підпорядкування Міністерства інфраструктури. Тепер дуже хочеться побачити спільний результат, бо відповідальність вже спільна.

Поділитися:

Задача – выжить

Елена Подгорная

Я сегодня услышала фразу среди финансистов. Про наш бюджет, который планируют чемпионы по всем делам от зелёной команды на 2021 год. Назвали бюджет – “бюджет вымирания”. Очень в точку, как мне кажется. Потому что выживут в следующем году не все. В буквальном смысле слова и в его фигуральном смысле тоже. Люди, бизнесы…

Почему я такая пессимистка? Сейчас расскажу.

Знаете, сколько у нас запланировано денег на медицину? Половина. Половина от обычной потребности, а у нас вирус, паника, все мечутся и не знают, что делать.
Напомню, что коронавирусного фонда уже нет и не будет.

Для пущей важности запланирована покупка вакцины. Но хватит её только для ОПешечки, “квартала” и, может быть, Кабмина. 2 миллиарда гривен. Если для депутатов хватит, то для самых приближённых к телу Ермака.

Потому что для того, что бы провакцинировать украинцев нужно на вскидку миллиардов 30. Европа денег не даст, ей проще и дешевле границы закрыть.
Оно и понятно. Зачем планировать бабло на вакцинацию, если оттуда откатов разве что Степанов нарубит и с Зеленским поделится. Дороги в этом плане выгоднее. Там попил масштабнее. А концентраторы и прочую лабуду пусть Порошенко покупает. И больницы пусть отремонтирует. У него хорошо выходит.

Пиздё… сорри, слишком оптимистичный прогноз роста ВВП вреден. Он ведёт к ещё большей дыре в бюджете, но уже в следующем году. Поэтому нам недостаточно просто взять и написать вместо циферки 6% циферки 5,45%. Особенно если прогноз роста ВВП остаётся без изменений на уровне 4,6%.

Вы, чемпионы недоделанные, угробили экономику ещё до эпидемии. Как мы ещё выживаем? Чудом.

Знаете, за чей счёт выросли доходы общего фонда будущего госбюджета? Откуда взялись те 13,5 миллиардов гривен?

Наше мудрое правительство планирует взыскать с нас больше налогов. Больше рентных платежей, больше ввозных пошлин. Получить больше налогов с госпредприятий, бгг. Это особенно смешно.
В других странах во время кризиса бизнесу дают льготы. Дают выжить.
У нас корову будут меньше кормить и больше доить.
Цены на импорт вырастут. Цены вообще вырастут. Бизнесы выживут не все. Аминь.

Планы взыскать в Спецфонд госбюджета на 7,4 миллиардов гривен больше так и останутся планами. Потому что это деньги от лицензий на азартные игры. Но правительство эти деньги забыло и подало проект бюджета на первое чтение без их учёта. Сегодня ещё не действует закон “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, отсутствует какая либо деятельность Комиссии по урегулированию азартных игр и лотерей, отсутствуют исходные данные для проведения каких либо расчётов.
Не на часі эта статья. Сорян, ребзики.

Но приватизация у нас запланирована полным ходом. Чёрная пятница длинною в год. Налетай, торопись, покупай…
Ничего не имею против приватизации. Но хороший хозяин проводит её грамотно. Никто не устраивает распродажи своего имущества в кризис. Надеюсь, это понятно? Никто не продаёт своё за бесценок. Только вынужденные продажи на жизнь. Но тут я правильно указала понятие – своё. Для Вавы нашего Украина – не своё. Это чужое. Поэтому под шумок нужно с3,14дить побольше и свалить. Только этих денег нам в бюджет тоже не хватит. Почему? Потому что – читайте выше. Это как поменять золотые серьги с бриллиантами на кусок хлеба.

Про минималку. Коротко. Её повышение действительно было бы очередным ударом по экономике. Но…
Во-первых, наш Зю в своё время собрал аплодисменты, рассказывая про невиданное счастье – минималка выросла на целых 500 гривен! И пофиг, что для этого тоже не было денег. Теперь по-тихому с темы повышения минималки съезжают. А я хочу, чтобы этот факт тоже был на публику, и послушать – будут ли Зю так же аплодировать, как в июле? И ещё один момент. Да, давление на зарплатный фонд уменьшится. В смысле – не увеличится. А вот Пенсионному фонду придётся несладко. Как они будут ужиматься – не знаю.

На Пенсионном фонде остановлюсь чуть подробнее.
Уменьшение трансферта из госбюджета в ПФ на 8,5 миллиардов гривен ставит под угрозу выплаты пенсий. А это удар по самым бедным гражданам сегодня – пенсионерам. Я понимаю, что в этом случае будут накидывать в ПФ деньги с казначейского счёта, забирая их с других планируемых трат. Но это ж не бесконечный процесс, да?

Более чем вдвое уменьшили Государственный фонд регионального развития. Было в нём 9,4 миллиарда гривен. Стало 4,5. Это значит, что про какие-то ни было новые проекты в следующем году можно даже не начинать думать.
Вопрос ещё – а хватит ли на достроить уже начатое? Потому что не факт. У общин забирают 12% акциза, который с топлива и земельный налог Укрзалізниці, без какой либо компенсации. ОТГ теряют миллиарды гривен.

На образовании тоже решили экономить. 4,2 миллиарда гривен в минус с этой статьи расходов. Можно вспомнить про 4 000 евро учителям, ещё раз посмеяться… Не смешно? А почему? Хуже ж не будет. Короче, даже запланированного ещё при Порошенко повышения зарплат тоже не будет. Извините. Зю у нас сам учился весьма формально и ничо – вона какой преЗедент вырос. Хороший мальчик. О папе заботится. Нормально всё, как-то оно будет. Не всем же ботанами расти.

На чём у нас в стране не экономят? На Парламенте, например. Там своё большинство, его кормить нужно. Потому финансирование туда увеличится на 247 миллионов гривен, и всего будет 2,5 миллиарда. Нормальная круглая цифра.
Накинут Секретариату КМУ – 79,3 миллиона.
Расходы на Офис Президента в сравнении с прошлым годом вырастут на 40%. Кокаин подорожал. Импорт всё-таки.

На Офис Генпрокурора планируют потратить больше на целых 2 миллиарда гривен.
Это стратегические расходы преЗедента. Прокуратуру нужно хорошо кормить, и тогда она не будет замечать то, что нужно не замечать. Например, преступления своих. С помощью прокуратуры удобно козлить оппозицию. Это денег стоит, штош. Прокуроры чудненько восстановили старую систему, отложенную на пять лет в кладовку. Взятки, поборы за услуги нужным людям, сотрудничество с судами. Но и официальная зарплата должна быть у прокурора большой. Во-первых это приятно. Во-вторых, декларацию проще заполнять. Хотя… Какую декларацию?

А вот бюджет на оборону стал меньше. Снова меньше.
Война у нас ушла из информационного поля, теперь в нём, в поле, ковид. Поэтому и армия как бы не нужна. Армия непредсказуемая. И кормить её – дело неблагодарное для таких, как Зеленский.

То ли дело силовые структуры Арсена Борисовича. С детства за него. И Ваня Баканов – свой пацан. В беде не бросит. Вероятно. Вот туда нужно инвестировать, да, Володя? На силовиков в общем выделено 125 миллиардов: МВД – 98 миллиардов, СБУ – 15 миллиардов, ОГПУ – 9,5 миллиардов, ДБР – 2,5 миллиардов.

А армия шо? Пусть кормятся на свои 117,5 миллиардов. И спасибо говорят. Отчёт Счётной палаты нам показывает, что в бюджете этого года есть непотраченный остаток выделенных на армию средств. Это примерно 10 миллиардов гривен. Их недодали из министерства финансов и уже не дадут, ясное дело. Сэкономили.
А на Арсене Борисовиче не экономят.

Х*ячечной Министерству культуры и информационной политики тоже уменьшили кусок на 1,2 миллиарда гривен. А потому что хватит “патриотических сериалов”. Студия 95 снимет. Борьба с российской пропагандой? А зачем? У них тоже есть классные сериалы. Зеленский купит. С откатом.

Увеличение отчислений дивидендов госпредприятиями с 30% до 90% приведёт к тому, что производство обновляться не будет. Это изъятие оборотных средств, и ни к чему хорошему оно не приведёт. Голодная корова не даст молока. Она сдохнет. И мяса там особо не будет. Хотя о чём это я? Госы уже давно вернулись к двойной бухгалтерии, фальшивой отчётности и конвертации средств. Они убыточны. ИгорьВалерич постарался. Так что и тут мимо.

Хотела писать вам что-то хорошее, но вот не получается. Какую тему ни возьми – везде жопа. Спасибо Владимиру Александровичу, нашему величайшему лидеру современности. Только почему-то не смешно…

Поділитися:

Бюджет вимирання. Частина 2

Михайло Забродський

Ми продовжуємо розмову щодо проекту Біджету-2021. В попередньому дописі занадто часто ми вживали слово зменшення. Прийшов час поговорити про збільшення!..

Витрати на офіс президента планують збільшити на 40%, а, наприклад, секретаріату Кабміну – майже на 80 млн. гривень. Ну звісно, в умовах кризи і тотальної нестачі коштів не можна забувати про себе улюблених.

Офіс Генпрокурора планує збільшити витрати на 2 млрд. гривень. Мабуть, з усіх державних інституцій ця виконує найбільш відповідальне глобальне завдання діючої влади. Не можна тільки зрозуміти, в чому саме воно полягає. Якось не хочеться вірити, що в ігноруванні порушень закону під час переслідування опозиції через вигадані фабули звинувачень у кримінальних справах.

За чий рахунок планується зростання подібних видатків?.. Рецепт простий – кошти для регіонів, приватизація всього, що ще не приватизоване, освіта і культура.

Перспективним джерелом надходжень до бюджету вважається зменшення Державного фонду регіонального розвитку майже в два рази. Такий собі привіт регіонам, в яких новообраною місцевою владою були заплановані масштабні проекти на 2021 рік. І це ще не все! Крім недодачі коштів у регіонів планують забирати 12% акцизу на пальне і земельний податок Укрзалізниці без жодної зворотної компенсації. В масштабах країни це мільярди гривень.

Продаж власності. На тлі кризи і ресурсно обтяжливої боротьби з COVID-19 все гучніше лунають заяви уряду про необхідність продажу власності, який більш відомий всім під назвою приватизація. Як відомо, в умовах кризи власність дешевшає, і з’являється реальна можливість по “смачній” ціні скупити найбільш перспективні елементи. Однак, за оцінкою фахівців, заплановані доходи від приватизації мають мало спільного з реальністю.

Видатки на освіту зменшуються майже на 4 млрд. гривень. Ще один чіткий сигнал вчителям, які, можливо, й досі чекають на зарплатню в чотири тисячі доларів.

Міністерству культури та інформполітики фінансування зменшено на 1,2 млрд. гривень. Цілком можливо, що весь інформаційний тягар гібридної війни в 2021 році візьмуть на себе популярні в певних колах серіали про родичів сумнівного змісту і глумливе шоу за номером 95.

Список джерел може бути продовжений збільшенням податків, рентних платежів за користування надрами і ввізного мита. Важко ось тільки знайти в проєкті Бюджету-2021 надходження від ліцензування азартних ігор, про яке уряд якось забув ще в проекті бюджету, поданому до першого читання.

В такому вигляді проєкт Бюджету-2021 планується для подальшого розгляду. Чекаємо з нетерпінням…

 

Бюджет вимирання. Частина 1

Поділитися: