Рік преЗЕдентства. Зовнішня політика

Джон Доу Джонс

Досить складно визначити, яким же принципом краще користуватися, коментуючи зовнішню політику адміністрації Зеленського, – «бритвою Оккама» чи «бритвою Генлона».

Для початку варто нагадати обіцянки Зеленського, які він дав у своїй передвиборчій програмі, що стосуються міжнародної політики та безпеки. Ось ці два абзаци.

«Ми повинні вибороти мир для України. Перед гарантами за Будапештським меморандумом і партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки. Здача національних інтересів і територій не може бути предметом жодних перемовин».

«Рух України до НАТО та інших безпекових об’єднань – запорука нашої безпеки, в яку я вірю, та яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум. Моє завдання зробити так, щоб зарплата військовослужбовців була на рівні натівських стандартів».

Отже, виборювати мир для України Зеленський почав чомусь на умовах агресора і за російським сценарієм, стрижнем якого є згода на закріплення в Конституції особливого статусу ОРДЛО та зняття з Росії міжнародних санкцій за окупацію Донбасу.

Ще до паризького саміту у «нормандському форматі» команда Зеленського погодилася на закріплення в українському законодавстві «формули Штайнмаєра». Під цією формулою насправді криється сценарій РФ з проведення «місцевих виборів» на окупованих територіях Донбасу без виведення звідти російських військ.

Під час паризького саміту в «нормандському форматі» Зеленський погодився з тим, що Україна повинна внести зміни до Конституції задля закріплення «особливого статусу» окупованих територій Донбасу. При цьому Команда Зеленського намагалася приховати цю поступку від українських громадян.

Повзуча легалізація «ДНР/ЛНР»

Під час мюнхенської безпекової конференції у лютому 2020 року Зеленський висловився за можливість проведення місцевих виборів на окупованих територіях та погодився з ідеєю «спільного патрулювання» під час таких виборів українських військовослужбовців із російськими окупантами.

Тодішній радник секретаря РНБОУ Сергій Сивохо, якого Зеленський призначив уповноваженим із питань реінтеграції Донбасу, запропонував вести переговори зі злочинцями на окупованому Донбасі через посередництво Російської православної церкви в Україні. Крім того, ці ідеї просував головний переговорник з Кремлем – глава офісу президента А.Єрмак.

11 березня в Мінську представники України Л.Кучма та А.Єрмак підписали домовленості про створення так званої «Консультативної ради». Документи фактично легалізують проросійських сепаратистів як сторону переговорів, у той час як Росія перетворюється зі сторони конфлікту на посередника – як Франція чи Німеччина. «ДНРівці» встигли заявити, що «раду» створюють для прямого діалогу з владою України. Фактичному створенню «ради» завадив лише карантин у зв’язку з епідемією коронавірусу.

Розведення військ чи втрата територій

Зеленський чомусь вирішив, що досягнути миру на Донбасі можна шляхом односторонніх поступок РФ та розведенням військ, що, звісно, не могло не завершитися невдачею.

РФ використала розведення на трьох узгоджених ділянках фронту для посилення диверсій та обстрілів українських військ, що призвело до збільшення кількості загиблих і поранених українських військових. «Мирні ініціативи» Зеленського фактично спричинили втрату територій. Як наслідок:

  • у березні – продовження атак і диверсій, у тому числі з порушенням правил війни, прицільних обстрілів (атака на медиків та школу, житлові будинки).

 

Отже, ніякого миру на Донбасі внаслідок «мирних ініціатив» не спостерігається. «Просто перестати стріляти», як про це й попереджали, не спрацювало, та й не могло спрацювати, оскільки ключ від миру від самого початку війни знаходиться в руках агресора.

Злочинці в обмін на в’язнів

Адміністрація Зеленського пішла на невиправдані поступки РФ у питанні обміну полоненими та політичними в’язнями. У 2019 році були звільнені терористи-вбивці з Харкова, Одеси та Маріуполя, цінний свідок знищення російським «Буком» пасажирського літака на Донбасі у липні 2014 р., бійці «Беркута», звинувачені у розстрілах на Майдані.

Тож тепер майбутні терористи, які скоюватимуть злочини проти України, можуть розраховувати на помилування і видачу до держави-агресора.

При цьому влада не поспішає виконати свої гучні обіцянки надати житло, медичну та психологічну допомогу звільненим з полону українцям, які залишилися наодинці зі своїми проблемами.

Видача РФ цінного свідка у справі рейсу MH17 В.Цемаха, російських терористів і беркутівців ускладнили розслідування справ про збиття малайзійського боїнга і злочинів проти Майдану. Тепер Росії легше уникнути нових санкцій і вийти з-під відповідальності за агресію.

Паспорти РФ на Донбасі в обмін на селфі в Парижі

Влада заплющує очі на проблему примусової паспортизації росіянами громадян на окупованих територіях Донбасу. Заради проведення зустрічі в нормандському форматі команда Зеленського відмовилася від розгляду та затвердження санкцій проти фізичних та юридичних осіб РФ, відповідальних за роздачу російських паспортів.

«Моніка Зеленськи»

Президент Зеленський через свій непрофесіоналізм став фігурантом імпічментного скандалу в США. Крім того, з оприлюдненої стенограми розмови випливає, що він також допустив грубі випади щодо союзників з Євросоюзу. Підставою для оголошення імпічменту Трампу була телефонна розмова Трампа з новообраним президентом України Зеленським 25 липня 2019 року. Саме під час цієї розмови, як свідчили співробітники Ради національної безпеки США, було обговорено корупційну «послугу за послугу» – Генпрокуратура України заявляє про розслідування за фактами нібито корупції сина конкурента Трампа на президентських виборах 2020 року Джо Байдена Хантера Байдена під час перебування його у наглядовій раді української компанії «Бурісма» в обмін на відновлення військової допомоги Україні та зустріч Зеленського з Трампом у Білому домі.

Скандал призвів до охолодження в американсько-українських відносинах. Трамп відтоді неодноразово висловлювався про Україну в негативному плані, називаючи країну корумпованою. Питання, що стосуються України, американський президент тепер обговорює з очільником держави-агресора без українського лідера. Принцип «ні слова про Україну без України», який дотримувався попередні 5 років, більше не працює.

Крим відійшов на задній план

Команда Зеленського шукає спосіб припинити боротьбу за звільнення Криму та «обміняти» Крим на прихильне ставлення Кремля.

З 2014 року український уряд послідовно запроваджував санкції проти посадовців окупаційної адміністрації та діячів російських політичних партій, які брали участь у так званих «виборах». Реакції нинішньої владної команди на незаконні місцеві вибори в окупованому Криму у вересні 2019 року – не було.

Високопосадовці, включаючи прем’єра другого тимчасового уряду Зеленського, озвучують ідеї щодо можливого відновлення водопостачання окупантам.

Переговорний процес про звільнення з російських в’язниць громадян україни – мешканців окупованого Криму, кримських татар, українців та росіян фактично припинився. За даними Кримської правозахисної групи, в окупованому Криму зараз 88 політичних в’язнів.

Взагалі тема звільнення Криму в інформаційному полі відсунута на задній план.

Повернення агресора в ПАРЄ

РФ позбавили права голосу в ПАРЄ в 2014 році – після анексії Криму та підтримки бойовиків на Сході України.

Однак попри те, що Росія не виконала жодної резолюції ПАРЄ, які стосуються ситуації в Криму і на сході України, 26 червня 2019 рорку російську делегацію повернули до Парламентської асамблеї Ради Європи – без жодних обмежень, попри порушення ними принципів Ради Європи. Більше того, 28 січня 2020 року віце-президентом ПАРЄ було обрано російського пропагандиста П.Толстого. Крім того, асамблея підтвердила повноваження навіть тих делегатів, які голосували за анексію Криму.

Прихильники повернення РФ у ПАРЄ були і в період 2014-2019 років. 5 років українська делегація в ПАРЄ успішно протистояла таким намірам. Але після виборів в Україні, на яких переміг «миротворець» Зеленський, стало можливим повернення агресора без виконання жодних умов, за які були накладені санкції.

Європейська та євроатлантична інтеграція фактично зупинена

Команда Зеленського руйнує напрацювання 2014-2019 років, які давали Україні вже в 2023 році можливість розпочати з НАТО та ЄС переговори про вступ. Невідомо – робиться це свідомо чи через брак професіоналізму.

Деякі приклади заяв високопосадовців нинішньої влади щодо євроінтеграції .

Відмова від енергонезалежності

Верховна Рада 18 вересня 2019 року схвалила правки народного депутата А. Геруса до закону України «Про ринок електроенергії», що дозволило купувати за двосторонніми договорами електроенергію у країн, які не є членами європейського Енергетичного Співтовариства. Після чого відбулося відновлення імпорту власне з РФ та через територію Білорусі російської електроенергії, яка не постачалась з 2015 року. Це посилило енергетичну залежність України від країни-агресора та погіршило стан власних енергопостачальників, що вже призвело до закриття деяких українських підприємств.

З огляду на пандемію коронавірусу та економічну кризу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг, 8 квітня запровадила мораторій на закупівлю електроенергії у Росії і Білорусі. Однак діятиме він лише на період карантину та ще 30 днів після його закінчення. Тобто про цілковиту відмову від імпорту електроенергії з РФ не йдеться.


Загальним підсумком року зовнішньої політики Зеленського можна вважати здачу переговорних позицій, демонтаж здобутків попередніх 5 років і втрату авторитету та суб’єктності України на міжнародній арені. 

Поділитися:

Рік преЗЕдентства. Місцеве самоврядування

Джон Доу Джонс

Дії команди Зеленського суперечать декларованій у виступах представників влади підтримці процесів децентралізації і розвитку місцевого самоврядування. Реальний стан свідчить про те, що справжні децентралізація та незалежність місцевого самоврядування владі Зеленського непотрібні.

Удари по фінансовій незалежності місцевих громад

За 2015-2019 роки доходи місцевих бюджетів зросли майже в 4 рази.

Джерело: https://decentralization.gov.ua/

У серпні 2019 року Офіс президента (не маючи на це повноважень) заблокував фінансування місцевим бюджетам у розмірі 7,6 млрд грн з Державного фонду регіонального розвитку і 2,5 млрд грн на програму соціально-економічного розвитку.

4 грудня 2019 року Кабмін змінив розподіл між місцевими бюджетами субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій і зменшив її загальний обсяг на 1,7 млрд грн, внаслідок чого не було відремонтовано і побудовано десятки об’єктів.

28 жовтня 2019 року президент Зеленський на засіданні фракції «Слуга народу» запропонував перенаправити частину «нерозподілених» бюджетних субвенцій на відновлення «соціально-економічного та інфраструктурного потенціалу Донбасу».

Уповільнення темпів об’єднання громад

У 2015 році було об’єднано 159 територіальних громад, у 2016 об’єднаних громад було вже 366, у 2017 – 665, у 2018 – 806.

Джерело: https://decentralization.gov.ua/

За час влади Зеленського перші вибори до ОТГ були проведені лише у 92 ОТГ. Станом на лютий 2020 року ОТГ нараховується 1045, ще треба створити 1400 ОТГ (на сьогодні ще 6,4 тисяч громад не об’єдналися).

Джерело: https://decentralization.gov.ua/

В уряду декларували, що у 2020 році буде завершено процес децентралізації, і 100% людей житимуть у спроможних громадах. Фактично ж, з огляду на кількість ще не об’єднаних громад, це означає, що влада має намір проводити децентралізацію без урахування думки людей.

Грабунок місцевого самоврядування під час епідемії

Через зміни у податковому законодавстві та заходи з обмеження діяльності суб’єктів господарювання місцеві бюджети втратять щонайменше 15,6 млрд грн.

Втрати одного лише бюджету Києва в умовах епідемії коронавірусу становитимуть близько 1,6 млрд грн.

Місцеву владу, яка несе найбільший тягар у боротьбі з коронавірусом, позбавляють значної частини доходів місцевих бюджетів. У громад не буде коштів на зарплати медикам, вчителям, соцпрацівникам, вихователям, працівникам транспорту і ЖКГ. У цьому зв’язку міські голови зверталися до керівництва держави з вимогою не ухвалювати цей закон.

Наступ на самоврядування Києва

З ініціативи колишнього керівника Офісу Президента здійснювалися спроби усунути від влади Київського міського голову Віталія Кличка, які Кличко заблокував через звернення до адвоката Трампа Рудольфа Джуліані і через тиск адміністрації Трампа на Зеленського.

Депутати від «Слуги народа» внесли до парламенту законопроект №2143, де пропонувалося відібрати у Києва повноваження з утворення районів у місті, віддавши їх Верховній Раді і Кабміну. Окрім того, законопроектом передбачалося:

    • перерозподілити повноваження міста на користь районних у місті Києві рад;
    • позбавити органи міського самоврядування у Києві здатності самостійно приймати рішення. Йдеться про запровадження «порядку перевірки та опротестування головою Київської міської державної адміністрації актів місцевого самоврядування». Відповідно до цього «порядку», акти всіх органів місцевого самоврядування у місті Києві (тобто, Київського міського голови, Київради, виконавчих органів Київради) підлягають перевірці головою КМДА «на предмет їх відповідності публічним інтересам територіальної громади, Конституції та/або законам України».
Спроба внесення змін до Конституції, які загрожують децентралізації

У грудні 2019 року президент Зеленський вніс до парламенту як невідкладний Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) (реєстр. №2598). Ці зміни несли ризики централізації та контролю за органами місцевого самоврядування, що суперечить духу Європейській Хартії місцевого самоврядування.

Так, серед іншого пропонувалося віднести до законодавчого регулювання «утворення і ліквідації областей, встановлення і зміни їхніх меж», що може призвести до перекроювання в ручному режимі адміністративного устрою. Якщо зараз перелік областей встановлено Конституцією, то в разі ухвалення змін ліквідовувати і створювати області можна було б ухваленням звичайного закону простою більшістю в Раді. Це могло б призвести до перекроювання країни під інтереси конкретних регіональних фінансово-політичних, і в подальшому нести ризики сепаратизму.

Також парламент на свій розсуд зміг би ліквідувати чи створити громаду, тобто йдеться про загрозу примусової децентралізації замість добровільної.

Крім того, також пропонувалося встановлювати правовий статус адміністративно-територіальних одиниць. Таким чином під видом унормування процесу децентралізації робилася спроба протягнути можливість запроваджувати простою більшістю в Раді «особливого статусу» будь-якої області чи навіть ОТГ. Це могло призвести і до визначення, наприклад, правового статусу «Донецької області – Донецької народної республіки».

В умовах, коли вся влада сконцентрована в руках однієї політсили, пропонована норма про жорсткий режим контролю з боку префекта і президента за органами місцевого самоврядування несла реальні ризики централізації та фактичного знищення місцевого самоврядування.

На цей законопроєкт із занепокоєнням відреагували й депутати Європарламенту.

Також різко негативну позицію до законопроекту №2598 зайняла Асоціація міст України.

17 січня 2020 року законопроєкт №2598 було відкликано. Проте зміни, що пропонувалися, є чудовою ілюстрацією намірів справжніх намірів влади щодо місцевого самоврядування і Конституції. Зважаючи на те, що комітет ВР 15 січня 2020 року надав позитивний висновок до законопроекту №2598, і в подальшому варто уважно слідкувати за законодавчими пропозиціями в цій сфері, оскільки існують ризики того, що подібні новації спробують внести в рамках іншого видозміненого проєкту.

Поділитися:

Рік преЗЕдентства. Економіка

Джон Доу Джонс
На порозі економічної катастрофи

Після зупинення активної фази бойових дій на Донбасі у 2015 році минула влада заклала підвалини для відродження економіки та підвищення рівня життя українців.

Починаючи з 2016 року, збільшувалися темпи економічного зростання.

У другому кварталі 2019-го, коли відбулася зміна влади, темпи зростання становили 4,6%.

Зеленський під час виборчої кампанії обіцяв кінець «епохи бідності». Після виборів до парламенту, де «Слуга народу» отримала однопартійну більшість, Зеленський заявив, що економіка зростатиме на 5-7% на рік. Однак менш ніж за рік його президентства економічне зростання змінилося стрімким погіршенням ситуації в економіці, яке почалося з перших місяців діяльності монобільшості та її уряду. Президент та його команда показали свою нездатність реагувати на ризики в українській та світовій економіці.

З кожним місяцем правління Зеленського залишена «попередниками» спадщина вичерпується, а економіка втрачає конкурентні переваги і точки зростання. Ще до початку пандемії коронавірусу держбюджет почав «тріщати по швах», ставлячи під удар субсидії населенню, видатки на охорону здоров’я, армію, освіту.

За даними Держказначейства, станом на 27 березня, коли пов’язані із Covid-19 обмежувальні заходи або ще взагалі не вплинули на ситуацію або вплинули мінімально, план доходів до державного бюджету був виконаний лише на 83,4%, а недобір порівняно з планом сягнув 39,6 млрд грн.

За даними Рахункової палати, дефіцит держбюджету 2019 року – 78 млрд грн – найгірший результат за останні 5 років.

При цьому в Законі про держбюджет на 2020 рік базові соціальні показники, передовсім прожитковий мінімум, суттєво занижено – станом на 1 січня 2020 року його визначено на рівні 2027 грн. Водночас уряд у п.8 прикінцевих положень закону про держбюджет 2020 р. визнав, що реальний розмір прожиткового мінімуму становить 4251 грн. Таким чином влада визнала, що вдвічі занизила показник прожиткового мінімуму, від розміру якого обраховується чимало різних соціальних виплат.

Збільшення дефіциту бюджету утричі означає закриття діри в бюджеті за рахунок збільшення запозичень до 300 млрд грн. Це означає понад $10 млрд додаткового боргового навантаження на тлі перспективи подальшого обвалу національної валюти.

За даними Рахункової палати, у 2019 році видатки держбюджету не були виконані на 29,6 млрд грн. У тому числі

  • на програми соціального захисту населення на надання пільг, субсидій і допомоги окремим категоріям громадян – на 8,3 млрд грн
  • на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі видатки проведені – на 2 млрд грн менше плану. Причина – несвоєчасність прийняття і запровадження порядку виплати пільг у грошовій формі.

Не забезпечено своєчасного і повного розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку між адміністративно-територіальними одиницями й інвестиційними програмами і проєктами регіонального розвитку. У 2019 році на впровадження цих проєктів перераховано на 1,7 млрд грн менше, ніж планувалося.

Малий бізнес втрачає перспективи розвитку

За даними Opendabot, за 2019 рік зареєструвалося лише 312,2 тис. нових підприємців – це на 15% менше, ніж у 2018 р. Динаміка змінилася на негативну саме після президентських виборів. Основна причина занепаду малого бізнесу – Закон про реєстратори розрахункових операцій (за власний рахунок ФОПи мають купити і підключити реєстратори розрахункових операцій. Витрати малого бізнесу на це оцінюються в 22 млрд грн. Крім цього, влада запропонувала для малого бізнесу «систему доносів» – кешбек тим, хто поскаржиться в податкову на підприємців на неправильність чи відсутність фіскального чека).

Пандемія коронавірусу може добити малий бізнес. Дозвіл ФОПам не сплачувати ЄСВ у березні-квітні 2020 року зекономить підприємцям лише 2078 грн (1039х2), що неможливо порівнювати з втратами ФОПів через карантин і відсутність продажів. Пільга ж з ЄСВ поширюється лише на самого підприємця, але не на найнятий персонал.

Загальна кількість зареєстрованих ФОПів на початок 2020 року – 1 млн 876,6 тис.

Влада вбиває промисловість

З жовтня 2019 року почалося падіння в промисловості. За результатами 2019-го воно було ще порівняно незначним (-0,5%), але у 2020-му наростає – за січень-лютий вже -3,1% (до аналогічного періоду 2019 року).

Спад промислового виробництва до відповідного періоду попереднього року:

  • у вересні – 1,1%,
  • у жовтні –5%,
  • у листопаді-грудні – 7,5-7,7%.

З початку 2020 року промисловість продовжила падіння — на 5,1% у січні (а в деяких регіонах – 10-15% й навіть 26%).

У січні-квітні 2019 року промвиробництво на 7,1% перевищувало показники за відповідний період 2015-го. Виробництво в сільському господарстві у 2019 році було на 11% більшим, аніж у довоєнному 2013-му.

З кожним місяцем криза охоплювала дедалі більше галузей економіки. Темпи зростання ВВП у 4 кварталі 2019 року знизилися до 1,5% проти 4,6% у 2 кварталі – тобто коли Зеленський став президентом. У січні 2020 року вперше з 2015 року в Україні відбулося падіння ВВП (за даними Мінекономіки – на 0,5%). У січні 2020 року був зафіксований спад у транспорті на 4%, у сільському господарстві (тваринництві) – на 0,7%.

Промисловість України залежить у тому числі й від зовнішньої кон’юнктури на основні експортні товари (передовсім, чорні метали), але промисловість потерпає також і від законодавчих змін нинішньої влади.

Так, пакет законів «про податковий терор» (закони 1209-1, 1210), зокрема, передбачає різке підвищення ренти на залізну руду, розширення прав податківців щодо визначення суми податків (при цьому особиста відповідальність податкових інспекторів за незаконно нараховані податки і штрафи скасовується), застосування правила «ділової мети» (доцільність експортних операцій) – що може суттєво вдарити по українському експорту, темпи якого і так загальмувалися майже вдвічі9,4% в 2018 році до 5,8% у 2019 році, а за січень 2020 р. зростання ще менше – 2,3%).

Ці закони також вбивають і ІТ-галузь, оскільки запроваджують додаткове оподаткування (18%) на прибутки від ІТ-послуг за кордоном.

По промисловості вдарила і штучно створена криза на ринку тютюнових виробів. Після ухвалення законопроекту 1049 (в інтересах нардепа від СН А.Холодова) основні тютюнові компанії України суттєво скоротили виробництво.

Енергетична безпека в небезпеці

Після зміни влади розпочалося обвальне скорочення видобутку ключових для забезпечення енергобезпеки країни енергоресурсів.

Так, після зростання порівняно із минулим роком видобутку газу в Україні у січні-травні на 4,2%, з червня розпочалося скорочення видобутку, темп якого стрімко зростав (з -0,5% у червні до -5,7% у грудні 2019-го). За перші два місяці поточного року видобуток газу в країні також нижчий на 3%, аніж в аналогічний період минулоріч.

Внаслідок лобізму представників команди Зеленського почав стрімко зростати також імпорт електроенергії, який у листопаді 2019-го сягнув рекордних 666,5 млрд кВт•год. Як наслідок, за підсумками надзвичайно теплого листопада Україна вперше за багато років виявилася чистим імпортером електроенергії.

Видобуток енергетичного вугілля в Україні у грудні 2019 року був, за даними Держстату, на 36,6% меншим, аніж у грудні 2018-го. У січні-лютому 2020 року видобуток вугілля залишався на 28,5% меншим, аніж в аналогічний період 2019-го.

Сільське господарство – з лідерів до…?

Навіть у сільському господарстві, яке вже давно є драйвером зростання ВВП і експортних надходжень, ситуація погіршується.

З одного боку, в Україні черговий рекорд врожаю зернових – 75 млн тонн. Але цей урожай був у прямому і переносному сенсі посіяний ще до зміни влади. Натомість з 4 кварталу 2019 року і в агросекторі розпочалося скорочення виробництва: у жовтні, листопаді та грудні воно було меншим, аніж у ті самі місяці торік – на 6,7%, 18,5 та 14,4% відповідно.

Зокрема в умовах, коли з початку року сільське господарство навіть скоротило виробництво (хоча в січні минулого року воно демонструвало зростання), за даними Рахункової палати досі не почалося фінансування бюджетних програм з надання фінансової підтримки галузі на 200 млн грн. А експортерам за січень-лютий 2020 року було відшкодовано ПДВ на 4 млрд грн менше, ніж у січні-лютому 2019 року.

Інвестнепривабливість

Зеленський обіцяв реформи, які мали сприяти притоку іноземних інвестицій в Україну вже восени 2019 року. Натомість ухвалені в режимі скаженого принтера зміни до законодавства не збільшили приток інвестицій і створили додаткові проблеми. Тим часом Україна стрімко втрачає інвестиційну привабливість та відлякує іноземних інвесторів.

У рейтингу Світового банку та компанії Pricewaterhouse Coopers (PWC) «Paying-taxes», в якому оцінюється простота сплати податків у 190 країнах світу, Україна посіла 65 місце, тоді як у 2018 році посідала 43 місце.

У рейтингу сприйняття корупції від Transparency International Україна опустилася на 6 позицій порівняно з попереднім роком.

Криза держфінансів

Державні фінанси у глибокій кризі. За даними Рахункової палати, план доходів держбюджету у 2019 році не виконано майже на 38 млрд грн — це найбільше з 2015 року.

У грудні 2019 року дохідну частину держбюджету вдалося наповнити лише за рахунок зростання частки наперед сплачених податків. Їх сума збільшилась до 9,4 млрд грн, хоч у грудні 2018 року йшлося лише про 3,9 млрд грн.

З початку 2020 року триває недофінансування закладених у бюджеті програм. Зокрема, за даними Рахункової палати, лише за січень-лютий 2020 року на 22,2 млрд грн не проведені видатки загального фонду Державного бюджету.

Недофінансовано 3,5 млрд грн24,8% усіх запланованих видатків, передбачених на забезпечення діяльності Збройних Сил, закупівлю і ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

Кінець «епохи бідності» і початок злиднів

За останній рік було втрачено темпи підвищення соціальних стандартів і доходів українців, які було задано у 2015-2019 роках у надзвичайно складних умовах російської агресії.

З весни 2015 року 4 роки поспіль в Україні стрімко підвищувався рівень доходів громадян, причому як у гривневому, так і валютному вимірі:

  • мінімальні заробітні плати з 2015 до 2019 року були збільшені майже у 3,5 разу1218 грн у 2015 до 4173 у 2019-му);
  • середня заробітна платня у травні 2019, коли відбулася інавгурація Володимира Зеленського, була у 2,5 рази більша, аніж у травні 2015-го року;
  • середня пенсія у 2019 році (понад 3 тис грн) була майже удвічі більшою, аніж у 2015-ому (1581 грн);
  • за час президентства Порошенка середні заробітки українців навіть у перерахунку на єдину європейську валюту зросли майже у 1,7 разу (від €212 у березні 2014-го до €340 у березні 2019 року);
  • у понад півтора разу зросли за цей період доходи працівників бюджетної сфери: в освіті — з €161 до €253, в охороні здоров’я — з €148 до €226;
  • з червня 2015-го по червень 2019-го середня заробітна платня в освіті зросла у 2,7 разу. Базова ставка учителя другої (найнижчої) категорії з червня 2015-го по червень 2019 року зросла у 2,9 разу (з 1,55 тис. грн до 4,46 тис. грн);
  • завдяки пенсійній реформі з 2016 по 2019 рік середні пенсії в України зросли майже вдвічі – з 1,7 до понад 3 тис грн. А навесні 2019 року відповідно до норм законодавства було в повному обсязі проіндексовано пенсії усім українським пенсіонерам.

За рік після зміни влади динаміка позитивних змін у соціальній сфері та зростанні рівня життя громадян дедалі більше втрачається.

Індекс економічної спроможності населення України у грудні 2019 року був на найнижчому рівні, починаючи з серпня 2019 року, коли було сформовано монобільшість «Слуги народу» у парламенті.

З осені 2020 року в Україні триває зниження реальних заробітних плат. Наприклад, за даними Держстату, в листопаді (10687) 2019-го та січні 2020-го (10727 грн) розмір середньої зарплатні був нижчий або на рівні жовтня 2019-го (10727) та вересня (10687 грн) 2019 року. На тлі продовження зростання цін це означає початок зниження реальних заробітних плат.

Замість обіцяного підвищення до 4 тис. доларів заробітних плат учителям відмовилися виконувати навіть ухвалену в липні 2019 року постанову №822 про підвищення заробітних плат учителям на 20-70%. Натомість бюджет на 2020 рік передбачає підвищення заробітної платні вчителям лише на 9,5% – тобто приблизно на рівні інфляції.

Заборгованість із виплати заробітної платні в лютому 2020 року досягнула 3 млрд 34 млн грн і на 16,1% або 420 млн перевищила показник лютого 2019 року. Причому заборгованість зростає за рахунок економічно активних підприємств, де вона за рік збільшилася на 465 млн грн – з 1,44 до 1,9 млрд грн.

На початку 2020 року ще й почалося стрімке знецінення гривні: із 23 грн/дол. наприкінці грудня до понад 28 грн/дол. у березні 2020 року.

Прихований секвестр соцпрограм

Обсяг соціальних видатків у бюджеті на 2020 рік закладено навіть менший, ніж у 2019 році. Щоб приховати це, в уряді передали Мінсоцполітики фінансування тих соціальних програм, на які у 2019-му 64,8 млрд грн виділялися напряму з Мінфіну. Ідеться про субвенції місцевим бюджетам на виплату соціальних допомог різним категоріям населення та надання пільг і субсидій на паливо. Крім того, у бюджеті Мінсоцполітики на 2020 рік збільшено порівняно з 2019-м підтримку Пенсійного фонду на 5,1 млрд грн.

Але витрати на всі програми Міністерства соцполітики без урахування підтримки Пенсійного фонду заплановані в розмірі 120,8 млрд грн проти 134,5 млрд грн, закладених у 2019 році. Тобто відбувається зменшення видатків на понад 10% – і це ще без урахування інфляції.

В ухваленому восени 2019 року і підписаному Зеленським законі про верифікацію виплат закладено норму про можливе стягнення з людей коштів навіть за раніше надані субсидії. У результаті лише за перші два місяці 2020 року, за даними Рахункової палати, було недофінансовано на 7 млрд грн видатків бюджету на житлові субсидії, пільги та інші виплати уразливим верствам населення. Причому витрати на субсидії у 2020 році і так заплановані на 10,4 млрд грн менші, ніж були закладені на 2019 рік. Крім того постановою уряду №878 від 20 жовтня 2019 року базову норму плати за послуги ЖКП з 1 травня 2020 року підвищено на третину: з 15% до 20% середньомісячного доходу домогосподарства.

30 березня другий уряд Зеленського змінив макроекономічний прогноз і не приховує, що ситуація надалі буде лише погіршуватися:

  • прогноз інфляції збільшено з 5,5% до 8,7%,
  • середньорічного курсу гривні – з 27 грн до 29,5 грн за долар
  • прогноз по ВВП понижено до падіння на 3,9% замість зростання у 2018-2019 роках на 3,4-3,2%.
  • очікується збільшення безробіття з 8,1% до 9,4% та зниження середньомісячної зарплати – з раніше планованих 12,5 тис. грн до 11 тис. грн – що з урахуванням інфляції навіть нижче, аніж було восени 2019 року.\

Поділитися:

Ні обіцянок, ні пробачень, Або історія великого взлому

Команда «ЗеФакТи» проаналізувала підсумки року діяльності Зеленського.

Минув рік, як Зеленського обрано Президентом України. Під час його передвиборчої кампанії було дуже багато обіцянок, в яких були задекларовані речі, які дійсно хотіли почути громадяни України:

  • економічне зростання;
  • кінець епохи бідності;
  • гідні заробітні плати, зокрема, вчителям та лікарям;
  • створення сприятливих умов для роботи бізнесу;
  • розбудова інфраструктури;
  • завершення війни на Донбасі;
  • призначення професійного уряду, а Прем’єр-міністр геній в економіці;
  • припинення призначення друзів та кумів, у владі будуть нові обличчя;
  • припинення корупції.

Схожі обіцянки громадяни чули на кожних чергових виборах, причому на будь-яких виборах, будь то вибори Президента, народного депутата, мера відповідного міста, але всі ці люди були відомі, та рівень довіри, в силу тих або інших обставин, був досить низький, разом із тим альтернатив у громадян не було.

Водночас рік тому Зеленський вселив надію в людей. Він запевнив всіх, що може все змінити, нова людина в політиці, говорить правильні речі, під час своєї професійної діяльності жорстко критикував політиків.

Перші місяці після призначення Зеленського люди бачили ролики, де Президент їздить по Україні і ніби викриває корумпованих чиновників та виганяє із залів, на його думку, розбійників.

Слід відзначити, що одразу Зеленським проводяться наради з представниками бізнесу та експертних організацій щодо розвитку України, але порядок денний на таких нарадах – не допомога у впровадженні чітких кроків, а «підкажіть, що зробити гарного, такого що до мене ще ніхто не робив».

Отже, у Зеленського насправді не було розуміння, що він «гарного» буде робити після виборів, що в подальшому вплинуло на наше з вами життя.

Економічне зростання, кінець епохи бідності, створення сприятливих умов для роботи бізнесу, гідні заробітні плати, призначення професійного уряду, Прем’єр-міністр геній в економіці, у владі нові обличчя.

Призначення Андрія Богдана Головою Адміністрації Президента 21 травня 2019 року – це перша подія, по якій вже можна було перевірити щирість намірів Зеленського виконувати обіцянки. Оскільки таке призначення напряму суперечило обіцяному, адже Богдан був далеко не новим обличчям у владі, та займав високі посади за часів президентства Януковича та підпадав під дію Закону про очищення влади.

Після цього почалися розмови про внесення змін до цього Закону з метою зміни положень, що торкались Богдана, та доповнення Закону нормами, які заборонили би призначення чиновників часів Порошенка. Але у Зеленського та його оточення гідних змін так і не винайшли, оскільки кожна із запропонованих редакцій так або інакше торкалась осіб з оточення Зеленського та заважала би йому їх призначити.

Тому від змін Зеленський відмовився та провів реорганізацію своєї адміністрації. Вона стала офісом, а 25 червня 2019 року Богдана призначено Керівником Офісу Президента.

Водночас, факт порушення Закону залишився.

Це перше, що вплинуло на довіру до Президента Зеленського.

29 серпня 2019 року запам’яталося призначенням уряду Зеленського, який очолив О.Гончарук, та новим складом ВРУ, до якого, до речі, увійшли колишні колеги та друзі Зеленського.

Водночас і в уряді не всі обличчя нові: Оксана Маркарова – міністр фінансів, Арсен Аваков – міністр внутрішніх справ, а Олексій Гончарук жодного стосунку до генія економіки взагалі не має.

Під патронатом нового уряду починається законодавчий «турборежим», ухвалюють низку законів, нібито розроблених урядом Гончарука та новою Верховною Радою.

Особливо пишались Законом про Концесію, який, до речі, було розроблено та внесено до ВРУ попереднім урядом, як і інші ухвалені в той час закони.

29 вересня 2019 року затверджено Програму діяльності уряду, яка розрахована на 5 років його роботи, ключовими результатами успішної реалізації визначено:

  • економіка України (ВВП) зросте на 40%;
  • створення 1 млн нових робочих місць;
  • залучення 50 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій;
  • відбудеться очевидний розвиток інфраструктури, зокрема всі основні дороги (24000 км) будуть приведені у хороший стан, активно розвиватиметься залізниця, буде побудовано 5 глибоководних портів та 15 аеропортів;
  • створення належних умов для розвитку бізнесу;
  • кожен українець буде забезпечений на рівні реального прожиткового мінімуму.

Тобто щороку – зростання ВВП має бути на рівні від 5 до 8%, 200 тисяч нових робочих місць, 10 млрд доларів США прямих інвестицій, 4800 км доріг, 1 глибоководний порт, 3 аеропорти та багато іншого.

У гонитві за виконанням завдань Зеленського уряд повністю втратив контроль над економікою країни.

З метою отримання позитивної реакції з боку виборців Зеленського робляться заяви про недоцільність нарощування боргів МВФ та фактично зупиняється переговорний процес щодо наступного траншу.

Починається активний продаж ОВДП, а гроші з продажу направляються не на інвестування в економіку України, а на ревальвацію гривні, що негативно вплинуло на українських виробників та експортерів.

Так, у середньому на товарному експорті ми втратили десь 3-5 млрд доларів США за рахунок укріплення гривні, а торгівельний дефіцит зріс на $0,75 млрд. Зазначені цифри не відповідають інформації Держстату, водночас вони вирахувані безпосередньо експортерами та виробниками, а їм довіри більше.

Починається невиконання плану надходжень від митної служби до державного бюджету (загалом за 2019 рік недоотримання склало 32,6 млрд грн), що в сукупності з ревальвацією гривні створює значний дефіцит державного бюджету.

Слід відзначити, що навіть зміни до державного бюджету, щодо скорочення майже на 19 млрд грн надходжень та видатків, сильно не вплинули на негативні бюджетні показники.

Тому у грудні урядом Зеленського були прийняті, на наш погляд, протизаконні рішення, щодо збільшення відрахувань до 90% від прибутку державних підприємств до державного бюджету. Таке рішення зупинило можливість державних підприємств інвестувати у свою діяльність.

Про будівництво глибоководних портів мова вже не йде, як і про будівництво аеропортів.

Більше того, вперше за 20 років заборгованість по заробітних платах становить рекордно високий рівень у розмірі 3,4 млрд грн.

Отже, кінець 2019 року, завдяки Зеленському та його команді, зустрів нас із наступними показниками:

  • темп зростання економіки зупинено порівняно з попереднім роком, спад на 0,2% (такий результат виключно «заслуга» нової влади, оскільки саме у 4 кварталі показник росту впав до позначки у 1,5%, натомість 3 квартал мав показник у 4,1%);
  • падіння промисловості за 2019 рік на 1,8% (в останньому кварталі зафіксовано рекордне падіння 7,5%);
  • реальний дефіцит бюджету склав близько 120 млрд грн (водночас уряд запевняв про дефіцит у розмірі 18 млрд грн, хоча якщо перевірити показники казначейства, недонадходження до державного бюджету склали 35 млрд грн).

Крім того, у грудні 2019 року відбувається зустріч Зеленського та Путіна, на якій Україна відмовляється від претензій на більш ніж 12 млрд доларів США за зловживання з боку РФ та погоджується на значне зниження тарифів за транзит російського газу.

Отже, якщо коротко, Україна закінчила рік у стані глибокої економічної кризи, штучно створеної командою Зеленського.

2020 рік, ми маємо державний бюджет, який не має жодного відношення до антикризового, його побудовано виключно на обіцянках Зеленського.

На перший погляд у соціальному сегменті: 100 шкіл, 100 садків, 100 стадіонів, збільшення фінансування спортсменів, особливо інвалідів, збільшено видатки на будівництво доріг, збільшення видатків на оборону та багато інших речей.

Водночас, це було лише на слайдах, але насправді все було інакше…

Чим пожертвували для цих «благих цілей»? – децентралізацією, допомогою для малозабезпечених сімей, індексацією пенсій, збільшенням заробітних плат, субвенціями до місцевих бюджетів.

Більше того, деякі видатки, подані Зеленським як збільшення фінансування, насправді не відповідали дійсності:

  • Будівництво доріг заплановано на рівні 66 млрд грн, чого не вистачило би на будівництво 4 тис. км доріг, але слід відзначити, що попередній уряд планував виділити на це близько 100 млрд грн, як це передбачалось під час створення Дорожнього фонду.
  • Видатки на оборону близько 260 млрд грн об’єднані з видатками на правоохоронні органи, тому насправді розмір був значно менший. Більш того, армія недофінансована щонайменше на 100 млрд грн.
  • На допомогу бізнесу закладається 4 млрд грн для фермерів та 2,5 млрд грн для дешевих кредитів, так звані «кредити 5, 7, 9».
  • Загалом видатків бюджет передбачав у розмірі 1,18 трлн грн.
  • Безпосередньо в бюджеті закладено дефіцит 88,4 млрд грн.

Отже, частка, закладена в бюджеті для інвестування в економіку, незначна.

Разом із тим, Зеленський починає демонстрацію інвестування в економіку, поширюються відеоролики щодо кредитів для бізнесу, які в реалії громадяни не можуть отримати через небажання банків їх видавати, а також через необхідність залишати заставу.

Пропаганда земельного закону, який був направлений виключно на продаж землі іноземцям, і скоріш за все, саме земля щороку повинна була приносити обіцяні 10 млрд дол США іноземних інвестицій.

А тим часом українські підприємства продовжують занепад — за 2 місяці 5,1% спаду промисловості, заборгованість по зарплаті й далі на рекордному рівні та перевищує 3 млрд грн.

Далі відбувається подія, яку Зеленський та його команда намагаються використати для маскування результатів своєї діяльності, а саме епідемія COVID 19, яка в короткий час перетворилась на пандемію.

Водночас, ані Зеленський, ані його команда не поспішають реагувати на світову ситуацію, яка 100% не обійде Україну.

Відбувається все як завжди — на Facebook, Youtube, телеграм-каналах розповсюджуються відео, де розповідається про готовність до коронавірусу.

Насправді жодної підготовки не відбувалось, жодного плану заходів на випадок оголошення карантину в Україні не прийнято, спеціальних фондів для запобігання не зроблено, а медичні засоби індивідуального захисту продаються за кордон.

3 березня 2020 року – перший хворий на COVID-19 в Україні, 4 березня 2020 року – призначення нового уряду на чолі з Д. Шмигалем, який у своєму презентаційному виступі не оприлюднює жодного першочергового заходу, незважаючи на те, що в попередньому уряді він обіймав посаду віце-прем’єр-міністра та був у курсі всіх справ.

Реакція уряду на коронавірус відбувається лише 25 березня 2020 року, оголошено надзвичайну ситуацію та карантин до 24 квітня.

Зупиняється робота підприємств у сфері харчування та розваг, а у скрутному становищі підприємства всіх інших галузей.

Водночас, підтримки з боку держави не відбувається, лише прийнято Закон, який передбачає такі пом’якшення:

  • фізичні особи – підприємці (ФОПи) звільняються від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за себе (з 1 березня до 30 квітня) – це дозволить зекономити кожному фопу лише 2078 грн;
  • перенесені строки реєстрації касових апаратів для ФОПів з 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року
  • з 18 березня до 31 травня 2020 року не проводитимуться податкові перевірки;
  • розширили визначення форс-мажорних ситуацій, доповнивши до таких ситуацій карантин.

Отже, реальної підтримки не запроваджено, тому підприємства вимушені провести оптимізацію своїх видатків та відправляти людей у відпустки (переважно за власний рахунок) або скорочувати їх.

Більш того, починається різке збільшення хворих в Україні та спостерігається значний дефіцит засобів для виявлення та боротьби з коронавірусом, але держава і далі не виділяє необхідні кошти для боротьби з пандемією.

У зв’язку з неспроможністю держави, велика кількість підприємств та громадських організацій починають з власної ініціативи купувати та організовувати виробництво для лікарень засобів індивідуального захисту, тестів для виявлення хвороби та апарати ШВЛ.

Під все це випускаються численні ролики Зеленського, в яких зазначається про сотні тисяч закуплених масок, десятки тисяч захисних костюмів та тестів на виявлення коронавірусу. При цьому держава і далі не витрачає власних коштів, лише кошти українського бізнесу.

Більш того, незважаючи на інформацію, розповсюджену Зеленським, про закупівлю тисяч тестів, проведення тестування населення фактично не відбувається, а кількість проведених тестів найменша навіть серед країн колишнього СРСР.

Тим часом вже у перші два тижні карантину близько 700 тисяч малих та середніх підприємств, установ сфери освіти призупинили свою діяльність, а відтак не отримають прибуток, з якого повинні сплачувати податки та обов’язкові збори, а також заробітну плату мільйонам громадян.

Лише 13 квітня ВРУ розглядає (вдруге) та приймає зміни до державного бюджету, який передбачає утворення спеціального фонду по боротьбі з COVID-19, але загалом проект дуже спірний та не містить в собі антикризових видатків, навпаки частина соціальних статей скорочується.

Отже, бюджет формується на зміненому двічі за цей рік макроекономічному прогнозі та враховує (за твердженням Шмигаля) такі показники:

  • прогноз інфляції збільшено з 5,8% до 11,6%,
  • середньорічний курсу гривні – з 27 грн до 29,5 грн за долар США
  • прогноз по ВВП понижено до падіння на 4,8% замість зростання у 2018-2019 роках на 3,4-3,2%.
  • очікується збільшення безробіття з 8,1% до 9,4% та зниження середньомісячної зарплати – з раніше планованих 12,5 тис. грн до 11 тис. грн – що з урахуванням інфляції навіть нижче, аніж було восени 2019 року.

Більше того, у запропонованих змінах закладено дефіцит у розмірі 305,79 млрд грн, і тут взагалі незрозуміло, що уряд буде робити, якщо не отримає грошей від МВФ.

Найжахливіше, що Зеленський та уряд і досі не розуміють, на яку суму вони домовились з МВФ, постійно зазначають різні суми – то 8 млрд дол США, а то вже й 10 млрд. У будь-якому випадку ця сума не дорівнює дефіциту.

Більше того, урядом закладено оптимістичний макроекономічний сценарій, за прогнозами МВФ у цьому році падіння ВВП в Україні складе 7,7%, а за оцінками різних експертних організацій падіння ВВП в Україні може сягнути 15%.

Водночас, вже у І кварталі падіння ВВП склало 3,6%, і підстав вважати, що у наступному кварталі ситуація буде кращою, немає.

Щодо рівня безробіття ситуація не краща. З часу впровадження карантину, за різними підрахунками, кількість безробітних складає від 2,2 до 2,8 млн осіб, що більше на 1 млн осіб порівняно з попереднім роком (2019 рік – 1,48 млн осіб).

Також слід звернути увагу на значне збільшення вартості продуктів за час карантину: картопля, цибуля, капуста, морква подорожчали на 35-128%; пшоно – на 24%; цукор – на 16%; макаронні вироби – 9,5%; пшенична крупа – на 11%; гречка – на 51%; борошно – на 5%; яйця – 6%.

Підсумовуючи досягнення Зеленського за рік, можна констатувати:

  1. Економічне зростання – не відбулось і не відбудеться;
  2. Кінець епохи бідності – перше слово у обіцянці слід змінити на «початок»;
  3. Гідні заробітні плати, зокрема, вчителям та лікарям – лікарям лише на час карантину, а вчителі та інші і так не працюють, отримують допомогу по безробіттю;
  4. Створення сприятливих умов для роботи бізнесу – не в нашій країні;
  5. Розбудова інфраструктури – обіцяного точно не відбудеться, про аеропорти, порти та інші об’єкти можна забути;
  6. Завершення війни на Донбасі – ціна, яку ми за це можемо заплатити, може стати наша незалежність;
  7. Призначення професійного уряду, а Прем’єр-міністр геній в економіці – економічні показники все кажуть без коментарів;
  8. Припинення призначення друзів та кумів, у владі будуть нові обличчя – Богдан, Данилюк, Маркарова, Аваков, Абромавичус, та інші;
  9. Припинення корупції – ми наведемо одне прізвище Єрмак.

Отже, рік президенства Зеленського можна охарактеризувати дуже просто – рік економічного занепаду України та руйнування мрій!

Год после выборов, или Страна Зеленского. Правовой беспредел

Елена Подгорная

Не успел Володя умостить жопу на стуле в кабинете президента, как уже сразу принялся керувать СБУ и ГБР, используя их для давления на судей, преследования оппонентов и обслуживания бизнес интересов своих спонсоров.

В ноябре 2019 года в сеть была слита пачка записей, которые явно указывали на то, что руководитель ГБР, плюя на закон, работает исключительно на команду Зеленского с ошмётками от Януковича. На этих записях словами через род товарищ Труба признаёт факты открытия уголовных производств по указке истерички Портнова для давления на оппозиционные медиа. Канал Прямой, например. Говорит, что, опять же по указке Портнова, они ищут пути привлечения к уголовной ответственности участников Революции Достоинства.

Зеленский активно пользовался услугами коррумпированных судей. Всяких. Особенно любил делать это с Окружным административным судом Киева. Там ему вовсю помогали влиять на судебную систему и в хвост, и в гриву. На эту тему есть масса журналистских расследований и результаты следственных действий НАБУ относительно главы ОАСК Павла Вовка. Все независимые эксперты сходятся во мнении, что ОАСК нужен Зеленскому для начала преследований участников Революции. И мы не знаем, зачем это? Личная неприязнь, обещания спонсорам или и то, и другое?

ОАСК принимал решения, которые должны были заблокировать сотрудничество Украины и МВФ, а также позволить вернуться во власть люстрированным чиновникам времён Януковича. Команда преЗедента через полностью подконтрольный Высший совет правосудия оставила работать судью ОАСК Аблова, который непосредственно сам и с завидным удовольствием преследовал тех, кто был на Майдане против власти Януковича. Они же назначили подчинённого судьи Вовк в ГБР для “правильного расследования” дел Майдана. Какого реванша вам ещё не хватает?

Власть начала открыто использовать правоохранительные органы и спецслужбы для преследования волонтёров и ветеранов. И наоборот. Для тех, кто нападает на активистов, суды выносят мягкие решения, как для родных. Например, Артёмовский суд абсолютно не знает и знать не хочет, что волонтёра Мирошниченко убили из-за ненависти к украинскому языку. А одного из подозреваемых (в убийстве!) суд оставил под домашним арестом.
Малиновский районный суд Одессы наложил арест на имущество волонтёров ГО “Український кіберальянс”, которое изъяла полиция во время обысков. Волонтёры утверждают, что это исполнение заказа тех, кто контролирует Одесский аэропорт.
Печерский районный суд Киева решил, что детский медик и кардиохирург Юлия Кузьменко будет сидеть в тюрьме. За что? А похожа она на человека, который, возможно, мог быть причастным к убийству Шеремета. Не похожа? Ну и ладно. Всё равно пусть сидит. Дети без операций? Кого это волнует… Апелляционный суд Киева это решение оставил в силе и даже продлил.

При всём этом экс-Генпрокурор Рябошапка признал, что доказательств в этом деле нет совсем. А тем более их нет против людей задержанных.
Думаете, это правовой беспредел?
Нет.

Правовой беспредел у нас прям сейчас в прямом эфире. Вы живёте в нём. Называется – ЧС и карантин. И если карантин – штука несомненно нужная в нашей ситуации, то ЧС и оформление этого всего – через жопу. С нарушением норм, прав и просто здравого смысла.

Я не знаю, чем это закончится. Но точно, что ничем хорошим.

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Децентрализация

Елена Подгорная

Сейчас будет тема моей любимой реформы, которую продвигал Порошенко, а помогал ему Зубко. Это тема децентрализации и местного самоуправления. Замечательная реформа, очень нужная для нашего нарида, чтобы отвыкал искать доброго царя-батюшку, который в ответе за всё – от переговоров с Америкой до разбитой лампочки в подъезде и грязной жопы собственного 3,14дюка.

30 марта уже второе суперпрофи-правительство Зеленского решило сменить макроэкономический прогноз, потому как издавать победные реляции стало глупо, народ что-то стал подозревать, поэтому решено было всё же сказать – да, жопа. И время-то удачное – пандемия вокруг и жопа везде.

Увеличили прогноз инфляции с 5,5% до 8,7%, среднегодового курса гривны – с 27 грн до 29,5 грн за доллар, прогноз по ВВП снижен до падения на 3,9% вместо роста в 2018-2019 годах на 3,4-3,2%.
Ожидается увеличение безработицы с 8,1% до 9,4% и снижение среднемесячных зарплат с 12,5 тыс. грн до 11 тыс. грн, что с учётом инфляции даже ниже, чем было осенью 2019 года.

Вся эта сказка не могла не привести к разрушению местного самоуправления. Ведь власть Зеленского стала грубо нарушать финансовые гарантии местным бюджетам.

И это при том, что доходы местных бюджетов в последние годы выросли почти в 4 раза.
Например, в августе 2019 года ОПУ, нарушив свои полномочия, заблокировал финансирование местным бюджетам 7,6 млрд. грн из Государственного фонда регионального развития и 2,5 млрд. грн на программу социально-экономического развития.

После требований центральной власти добровольно отдать деньги начались многочисленные протесты. А уже 4 декабря 2019 года Кабмин изменил распределение между местными бюджетами субвенции на социально-экономическое развитие отдельных территорий, изменив её общий объём по Украине на 1,7 млрд грн. Десятки детских садов, школ и прочих объектов не были отремонтированы, достроены, построены. Зеленский предложил направить средства, которые должны были достаться местным общинам, на попил – строительство дороги к Золотому.

28 октября 2019 года президент Зеленский, внезапно нюхнув, сгенерировал новую уникальную идею. На заседании фракции “СН” он предложил перенаправить часть нераспределённых бюджетных субвенций на восстановление “социально-экономического и инфраструктурного потенциала Донбасса”. Нет. Морду не набили. Много охраны – поди его найди среди них, и народ у нас терпеливый.

Но мы ж понимаем, что темп объединения общин при Зеленском весьма сбавил обороты.
В 2015 году объединились 159 территориальных общин, в 2016 их было уже 366, в 2017 – 665, в 2018 – 806. За время Зеленского первые выборы в ОТГ были проведены лишь в 92 ОТГ. По состоянию на февраль 2020 года ОТГ насчитывается в количестве 1045 штук, ещё нужно создать 1400 ОТГ (на сегодня ещё 6,4 тысяч общин не объединились). Замминистра В. Негода неоднократно нам обещал, что 2020 году будет завершён процесс децентрализации, и 100% людей будут жить в полноценных общинах. Фактически его слова можно услышать так: нам пофиг ваше мнение, кто куда и с кем хочет объединятся, будет так, как нам надо. А это уже не совсем та децентрализация.

Во время эпидемии на интересы местного самоуправления вообще забили. Из-за изменений в налоговом законодательстве и карантинных мер с ограничением деятельности некоторых субъектов хозяйской деятельности местные бюджеты потеряют минимум 15,6 млрд грн.
Только потери бюджета Киева будут примерно в размере 1,6 млрд грн.
Местная власть, которая принимает на себя основной удар по борьбе с эпидемией, теряет значительную часть бюджета. У общин не будет денег на зарплаты медикам, учителям, соцработникам, воспитателям, транспортникам, сотрудникам ЖКХ. 22 главы городов обращались к руководству страны, что бы пока не принимали этот закон. И как вы думаете, их услышали?

Атакам зелёных регулярно подвергается Киев. Огромный бюджет столицы не даёт спокойно спать многим хапугам. Наезд Богдана на Кличко решали на уровне адвоката Трампа Руди Джулиани. А порешали давлением администрации Трампа на Зеленского. Привет 90-е.

В парламент слуги внесли законопроект №2143 в котором предлагали забрать у Киева полномочия создавать районы города и отдать это счастье парламенту и Кабмину. Ещё хотели поделить полномочия города между его районными советами, видимо, с расчётом победить на местных выборах. Но самое главное, лишить органы местного самоуправления столицы возможности самим принимать решения. Речь шла про введение “порядка проверок и опротестовываний главой КГГА актов местного самоуправления”. Опять таки с расчётом на то, что мэр города и глава КГГА – это будут разные люди.

Кто-то надоумил Зеленского внести инициативу изменений в Конституцию (законопроект №2598) – это централизация и полный контроль за органами местного самоуправления. Жмёт нашему наноимператору свобода общин. Хочется самим создавать области, районы и кроить страну в ручном режиме. Без оглядки на Конституцию.
Такой расклад весьма удобен для желающих создать себе новые области. Под свои интересы. И мы бы могли увидеть Криворожскую область или Бессарабскую, например. Ловкость рук и никакого сепаратизма.

Из всего этого можно сделать вывод, что когда преЗедент кладёт х*й на Конституцию и закон в целом, то обосрётся даже самая суперовая реформа. Ведь в таком случае на закон забивают все, и руководит не тот, кто прав, а тот, кто сильнее. И может себе позволить требовать особый статус и прочие плюшки.

Децентрализация от Зеленского с его законотворческими инициативами – это мечта путина. Когда всё делается само собой, без особого напряга для чеченцев, под присмотром российских советников, ага. Ну и мечта Зеленского, конечно. С такой подпиской теперь можно отчитывать глав ОТГ, районов и областей, как мальчишек. А не развлекать их собственной голой задницей.

Да, пока зелёной пошести дают отпор. Вот местные выборы, которые успели пройти до введения карантина, уже показали падение рейтингов у слуг. А ведь раньше могли выбрать табуретку, только б она была зелёного цвета.
И это только начало.

Карантин играет на две стороны. Он сегодня выгоден власти. Но и показывает реальное её лицо без дурацкой клоунской маски. И многим уже не до смеха…

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Финансы

Елена Подгорная

Сейчас будем говорить о финансах. Деньги, знаете ли, счёт любят. Поэтому шутки в сторону, шуршим купюрами.
Если кому нудно – проматывайте.

В финансах у нас тоже кризис. Внезапно, да?
По данным Счётной палаты план доходов госбюджета 2019 года не исполняется почти на 38 миллиардов гривен. В 2015 году такого не было.
Уже в декабре 2019-го года доходную часть госбюджета удалось наполнить лишь за счёт резкого роста части налогов, оплаченных наперёд. Их сума увеличилась до 9,4 миллиардов гривен, хотя в декабре 2018 года речь шла только про 3,9 миллиарда гривен.
Секвестр бюджета, который в правительстве проталкивают как бы в ответ на вызов пандемии, всего лишь попытка найти оправдание масштабному урезанию расходов, которое по-любому пришлось бы делать с пандемией или без неё.

Недофинансирование заложенных в бюджет программ длится с начала 2020 года. По данным Счётной палаты только за январь-февраль 2020 года на 22,2 миллиарда гривен не проведены затраты общего фонда госбюджета.
Недофинансированы 3,5 миллиарда гривен – 24,8% всех запланированных расходов, предусмотренных на Вооружённые силы, закупку и ремонт вооружения, военной техники, средств и оборудования.

Нам обещали “конец эпохи бедности”, а по ходу получается “привет эпохе нищеты”.
Страна потеряла темп повышения социальных стандартов и доходов граждан, который был задан в 2015-2019 годах. Задан, не смотря на войну в стране.
С весны 2015 года Украина 4 года стремительно повышала уровень доходов граждан. Как в гривне, так и в валюте.
Минимальные зарплаты с 2015 по 2019 год были увеличены почти в 3,5 раза (с 1218 грн в 2015 до 4173 в 2019-ом).
Средняя заработная плата в мае 2019, когда проходила инаугурация Зеленского, была в 2,5 раза больше, чем в мае 2015-го.
Средняя пенсия в 2019 году (а она больше 3 тысяч грн) была почти вдвое больше, чем в 2015-ом (1581 грн).
В общем за время президентства Порошенко средние доходы граждан даже в пересчёте на евро выросли почти в 1,7 раз (от €212 за март 2014-го до €340 за март 2019 года).
Египты, Турции, путешествия по безвизу… И это в воюющей стране. Мне кажется, мы слишком много кушали. Как говорится, зажрались.

Более чем в полтора раза выросли доходы бюджетников.
В образовании – с €161 до €253, в здравоохранении – с €148 до €226.
В условиях войны находились возможности для повышения престижа работы учителя. С июня 2015-го по июнь 2019-го средняя заработная плата в образовании выросла в 2,7 раза. А базовая ставка учителя второй (самой низкой) категории с июня 2015 по июнь 2019 года выросла в 2,9 раза (с 1,55 тыс грн до 4,46 тыс грн).

Благодаря пенсионной реформе с 2016 по 2019 год средние пенсии в Украине выросли почти вдвое. С 1,7 до более 3 тыс грн. А весной 2019 года соответственно нормам законодательства были в полном объёме проиндексированы пенсии всем пенсионерам без исключения.

И года не прошло, а мы уже теряем положительную динамику в социальной сфере и росте уровня жизни граждан.
Индекс экономической способности населения Украины в декабре 2019 года был на самом низком показателе, начиная с августа, когда сформировали монобольшинство “Слуг народа” в парламенте.
С осени 2020 года в Украине длится снижение реальных зарплат. Например, по данным Госстата, в ноябре (10687 грн) 2019-го и январе 2020-го (10727 грн) размер средней зарплаты был на уровне октября (10727 грн) и сентября (10687 грн) 2019 года. И это всё на фоне роста цен.

Вместо 4000 долларов учителям отказались выполнять даже одобренное в июле 2019 года постановление №822 про повышение заработных плат учителям на 20-70%. Теперь бюджет на 2020 год предусматривает повышение зарплат учителям всего на 9,5%. На уровне инфляции.

Задолженность по зарплатам в феврале 2020 года достигла 3 млрд 34 млн грн и на 16,1% или 420 млн грн превысила показатель февраля 2019 года. Причём задолженность растёт за счёт экономически-активных предприятий, где за год она выросла на 465 млн грн – с 1,44 до 1,9 млрд грн.

В начале 2020 года началось стремительное обесценивание гривны. С 23 грн за доллар в конце декабря до больше 28 грн в марте 2020-го года.

Социальных расходов в бюджете на 2020 год заложено меньше, чем в 2019 году. Чтобы скрыть этот факт, в правительстве прибегли к хитрости (бусинки какие) – передали Минсоцполитики финансирование тех социальных программ, на которые в 2019-м 64,8 млрд грн выделялись прямо из Минфина. Речь идёт о субвенциях местным бюджетам на выплату социальной помощи разным категориям населения и предоставление льгот и субсидий на топливо.

Кроме того, в бюджете Минсоцполитики на 2020 год увеличена поддержка пенсионного фонда на 5,1 млрд грн. Но расходы на все программы Минсоцполитики, без учёта поддержки пенсионного фонда, запланированы в размере 120,8 млрд грн. А в 2019 году было 134,5 млрд грн. То есть расходы уменьшили более чем на 10%, не беря во внимание инфляцию. Ловкость рук и никакого мошенничества.

Всё больше становится людей, которые просто боятся подавать документы на субсидию. Они боятся ошибок в документах и последующего возврата средств со штрафами и санкциями. Ведь в одобренном осенью и подписанном Зеленским законе про верификацию выплат заложена норма про возможность взыскания средств даже за субсидии, предоставленные раньше. В результате только за первые 2 месяца 2020 года, по данным Счётной палаты, было недофинансировано на 7 млрд грн выплат бюджета на жилищные субсидии, льготы и прочие выплаты уязвимым категориям населения.

Это при том, что расходов на субсидии в 2020 году запланировано на 10,4 млрд грн меньше, чем в 2019 году.
А постановлением Кабмина №878 от 20 октября 2019 года базовую норму оплаты за услуги ЖКХ с 1 мая 2020 года повышено на треть: с 15% сейчас до 20% среднемесячного дохода домохозяйства.

Устали? Я тоже. Но это важно запомнить и записать. Мы не злопамятные, но и не забывчивые.

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Инвестиции

Елена Подгорная

Инвестиции. Нам их обещали нескончаемым потоком. Вот только диджитализируемся, создадим климат, условия, то, сё… Горничную каждому инвестору… Или няню? Ну, в общем, шо попало, да.

Депутаты монобольшинства стадом воодушевлённо скакали по всем форумам, делая вид, что понимают, о чём там говорят. И не удивительно. Это ж новая жизнь, они в таких Европах ещё не бывали.

Зеленский выступал. Но оказалось, что в этом жанре он не так интересен и немного по-другому смешон. Тексты просто сложно и по-дебильному написаны. Кто ж такую муть заучит. И с импровизацией без допинга – полный швах. А допинг не дают, говорят, – это не концерт, и презу обдолбанному среди белых людей с шампанским – не комильфо. Мало ли, забудешься, Вован, и штаны прям перед залом снимешь, а там не поймут. Не того уровня аудитория. С голой жопы не смеётся.

А ещё, а ещё…
А ещё Зеленский нам обещал вереницу реформ. Вот прям в турборежиме. И все они, эти реформы, будут способствовать тому нескончаемому потоку инвестиций, уже упомянутому в начале. Это чудо должно было произойти уже осенью 2019 года.

Хотели, как лучше. Получилось, как всегда.
Все хвалёные реформы и изменения в законодательстве, которые со скоростью бешеного принтера напринимало монобольшинство, создали больше проблем, чем пользы. Я бы сказала, что пользы в них было в количестве, стремящемся к нулю. А всё почему? Потому что в Трускавце было мало времени на учёбу. Кнопки выучили, на остальное ни ума, ни времени не хватило.

В это время Украина стремительно теряет инвестиционную привлекательность. Даже больше – отпугивает иностранных инвесторов.

По данным рейтинга Мирового банка и компании Pricewaterhouse Coopers (PWC) «Paying-taxes», в котором оценивается простота оплаты налогов в 190 странах мира Украина заняла 65 место. А в 2018 году, по данным аналогичного рейтинга, место Украины было 43-тим.
Ещё Украина опустилась в рейтинге восприятия коррупции от Transparency International. Сравнительно с предыдущим годом Украина потеряла 6 позиций.

И кто же это сделал? “Барыг”-то больше нету. Одни новые и неподкупные лица вокруг. Лещенко с Найемом молчат. Коррупции в упор не видят. Избирательное зрение у них такое. Все борцуны за всё хорошее против всей х*йни пропали в неизвестном направлении. Никто больше не митингует. Маски вон продали в разгар пандемии из госрезерва за кеш, и ничего. Не пришли “дружины”, не закидали ОПУ гандонами.

Да что там маски.
На днях брата председателя ОПы Ермака за торговлей должностями застали. И тоже ничего. Всё хорошо. Никому не жмёт.

Лещенко весь в работе, зарплату считает. Большая она, за день не справишься. Найем Укроборонпромом озадачен. Ему не до мелочей каких-нибудь. Кстати, с ними баба была. Блондинка с квартирой в самом центре Киева. Залищук. Где она? Не видно, не слышно.

Какие уж тут инвестиции? По ходу истории получаются грустненькими. Но такая она – страна Зеленского.

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Сельское хозяйство

Елена Подгорная

Вот я перебирала все направления в экономике, все отрасли народного, так сказать, хозяйства. И везде занепад, трэш, угар, местами кладбище.

Ну так же не может быть. Хоть где-то должно расти. Окей, если не расти, то хоть не падать. Например, сельское хозяйство. Что в нём может упасть? Надои?

Коровки доятся, картоха спеет, народ хомячит, как не в себя. Украинский производитель осваивает хамоны с пармезанами, и есть уже вполне приличная продукция не за все деньги в кошельке. Поля стоят засеянные, ухоженные. В моём селе только 2 фермерских хозяйства. И процветают. Хотя нужно заехать, мож, они тоже уже не так успешны…

Смотрю статистику, показатели и удивляюсь.

Ситуация ухудшается даже в сельском хозяйстве. Хотя оно-то всегда было впереди, особенно по показателям роста ВВП и экспортных поступлений.
И вот вроде бы Украина в очередной раз поставила рекорд по урожаю зерновых. 75 миллионов тонн собрали. Это вам не хвост собачий. Только вот один нюанс – этот урожай был посеян ещё при “барыгах”. При них он дал всходы. А новая власть уже только собрала плоды. Как символично, да?

А вот в 4-том квартале 2019 года и в агросекторе началось сокращение производства. В октябре, ноябре и декабре оно было меньше, чем в те же месяцы предыдущего года. На 6,7%, 18,5 и 14,4% соответственно.

В частности, в условиях, когда в начале года сельское хозяйство даже сократило производство, по данным Счётной палаты, до сих пор не началось финансирование бюджетных программ по предоставлению финансовой поддержки отрасли на 200 миллионов гривен. А экспортёрам за январь-февраль возместили НДС на 4 миллиарда гривен меньше, чем в январе-феврале 2019 года. Да и производство в начале прошлого года росло, а не сокращалось.

В общем, и тут скоммуниздили. Як пороблено.

Продолжение следует.

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Энергетика

Елена Подгорная

Вообще создаётся впечатление, что новые лица нашей власти встают утром, пьют свою чашечку кофе, с аспирином или без, а потом идут выискивать, что ещё можно сломать в стране? Где ещё напакостить? Иногда, конечно, за мзду. А иногда из любви к искусству. Или вот с энергетикой как получилось – там и мзда, и удовольствие, и бабушке Бене радость.

Был период, когда СМИ и блогеры много писали на эту тему. На тему подрыва и разрушения энергетической безопасности государства. Толк от этого, конечно, был, но и напакостить наши драгоценные новоизбранные тоже порядком успели.

С лета 2019 года, сразу после смены власти в Украине, началось обвальное сокращение добычи ключевых для обеспечения безопасности энергетики страны энергоресурсов. Добывали много газа, росла добыча (январь-март 2020 сравниваем с тем же периодом 2019) на 4,2%.

Тут бац – навыбирали. С июня уже началось сокращение добычи, и темп этого сокращения быстро рос. С -0,5% в июне до -5,7% в декабре 2019-го. За первые два месяца 2020 года добыча газа в стране стала ниже ещё на 3%, чем была в тот же период 2019-го. Нет. Не закончился газ в скважинах. Не случилось истощение слоя. Не уволились сотрудники и рабочие. Нет. Чумы не было. Хотя… Что считать чумой?

Случилась вот такая политическая воля и ещё немного гешефта для главных олигархов страны. Ну и старшего Володю порадовать было нужно. Мы ж помним, что война от нас никуда не делась. А эта саранча всё пытается капитулировать, договориться посередине, заболтать проблему. Энергетика – это один из способов. Капитуляции, навара, договорняка. Многоходовочка.

И вот, вследствие лоббизма представителей команды преЗедента Зеленского, прежде всего Андрея Геруса, начал стремительно расти импорт электроэнергии. Откуда бы, вы думали? Ну да. Конечно же, из Беларуси. У них там и креветок, и лосося, и бананов с рябчиками – завались. Вот и электричества оказалось дохрена, девать некуда.
Импорт этот в ноябре 2019 года достиг рекордных размеров. 666,5 миллиардов кВт/часов. Как вам цифра? Га?

Украинские электростанции тем временем потихоньку стали загибаться. За ненадобностью.

И как результат: по итогам чрезвычайно тёплого ноября 2019 года Украина впервые за много лет оказалась чистым импортёром электроэнергии. А добыча энергетического угля в Украине в декабре 2019 года была, по данным Госстата, на 36,6% меньше,чем в декабре 2018-го года. В январе-феврале 2020 года его добыча остаётся на 28,5% меньше, чем в те же месяцы 2019-го.

Ну что ж. Ломать – не строить. Новые керманычи так и трощат всё, что страна наработала потом и кровью за последние 5 лет. Из зависти? Из злости? Из ненависти? Из всего этого сразу плюс эффект лебедя, рака и щуки? А ещё это всё нужно умножить на коэффициент долбое*изма и профанства в экономике.

Нам с этим жить ещё 4 года. Главное, потом не выбрать шария. Бо он умный и тоже в тИливизАре, токмо в интернете.

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Промышленность

Елена Подгорная

Год после выборов. И пока нет особых просветов в этом кошмаре, в который Зеленский со своими сподвижниками и кукловодом ИгорьВалеричем, превратил страну. Давайте посмотрим на промышленность. Ведь у Коломойского есть в ней интерес. Может хоть там не так мрачно?

А, нет. Новая власть промышленность тоже убивает. С октября 2019 года там упадок и тлен.

В цифрах то выглядит так: незначительное падение в 2019-том году (-0,5%), но падение нарастает, и за январь-февраль 2020-го года это уже -3.1% (в сравнении с аналогичным периодом 2019 года).
Спад промышленного производства в сравнении с соответствующим периодом предыдущего года в сентябре составил 1,1%, а в октябре уже 5%. В ноябре-декабре стал 7,5-7,7%. С начала 2020 года промышленность продолжила падение: на 5,1% в январе (а в некоторых регионах эта цифра выросла до 10-15% и даже 26%). Вы себе эти объёмы представляете?

И это при том, что в январе-апреле 2019 года, перед передачей власти Зеленскому, производство было в плюсе на 7,1%. Да. Превысило показатели за соответствующий период 2015-го года, когда Петру Порошенко удалось остановить активную фазу боевых действий на Донбассе. Производство в сельском хозяйстве в 2019 году было на 11% больше, чем в довоенном 2013-том.

Об этом остаётся только вспоминать. Потому что сейчас сплошной кризис и он растёт, расширяется, каждый месяц, каждую неделю, каждый день и час. Захватывает всё большее количество отраслей экономики страны.

Темп роста ВВП в 4-том квартале 2019 года снизился до 1,5%. А ещё во втором квартале он был 4,6%. А потому что Зеленский уже стал преЗедентом. Уже в январе 2020 года впервые с 2015 года в Украине произошло падение ВВП, по данным Минэкономики, на 0,5%.

Зафиксирован спад в транспортной сфере на 4%, в сельском хозяйстве и животноводстве – на 0,7%.

А ведь промышленность Украины в том числе зависит от внешней конъюнктуры на основные экспортные товары. Прежде всего это чёрные металлы.

И тем не менее, в большей мере промышленность убивают идиотские законодательные инициативы новой власти.
Например? – спросите вы. Посмотрите на пакет законов, как его называют, “про налоговый террор” (законы №465-IX, №1210). Они предусматривают резкое повышение ренты на железную руду, расширение прав налоговиков относительно определения суммы налогов, при этом личная ответственность налоговых инспекторов за незаконно начисленные налоги и штрафы отменяется.

Применяется правило “деловой цели” (целесообразность экспортных операций), которое может основательно стукнуть по украинскому экспорту, темпы которого и так тормознули вдвое. В цифрах это выглядит так: с 9,4% в 2018 году до 5,8% в 2019 году, а за январь 2020 года рост ещё меньше. Всего лишь 2,3%.

Вышеупомянутые законы так же убивают и ІТ-отрасль. Чего стоит дополнительное налогообложение (18%) на доходы от ІТ-услуг за рубежом.

По украинской промышленности хорошо так ударил и искусственно созданный кризис на рынке табачных изделий. После принятия лоббистского законопроекта №1049, который в интересах нардепа от СН А. Холодова, основные табачные компании Украины значительно снизили производство на своих фабриках.

В общем и тут не получается найти никаких успехов нового преЗедента и его правительства. Куда ни глянь – везде одна жопа.

Но вы не переключайтесь. 🙂 Будем искать дальше.

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Малый бизнес

Елена Подгорная

Год после выборов, и мы продолжим подводить итоги этого масштабного перфоманса, который был устроен господином Коломойским и Ко. А возможным перфоманс стал благодаря, конечно же, мудрости и креативности отечественного избирателя.

Избирателю пообещали молочные реки, кисельные берега, печь с пирогами и яблоню с урожаем. Все эти персонажи должны были гонятся за каждым пересічним украинцем и предлагать ему – “съешь меня, выпей, закуси, хочешь бесплатную подписку на порнхаб?” Учителя должны были получать по 4 000 условных единиц, про докторов – не помню уже.

С IT-шниками встречи проводили. И с малым бизнесом тоже.
Многие очаровались, ведь столько всего обещано, с шутками и в дружеской непринуждённой атмосфере. Всё так воздушно и солнечно. Не то что со старыми монстрами из прошлого. Там всё сложно. А тут легко.

И что же малый бизнес сегодня? Как себя чувствует?
Развивается, небось, сумасшедшими темпами…
А нет.
Наоборот.
Малый бизнес в Украине теряет перспективу развития.

Такие данные нам даёт Opendatabot. Оказывается, за 2019 год зарегистрировались всего 312,2 тысяч новых предпринимателей. А это на 15% меньше, чем в 2018 году. Причём динамика изменилась и стала негативной именно после президентских выборов. Основная причина упадка малого бизнеса – Закон про регистраторы расчётных операций. За собственный счёт ФОПы должны купить и подключить эти самые регистраторы. И не то чтобы это было неправильно, но сделано властью настолько через жопу, как обычно, впрочем, что часть малого бизнеса подумала и решила, что уйти в тень – оно спокойней будет. Потратить на это всё малый бизнес в общем должен был около 22-х миллиардов гривен. Обсуждались новые системы регистрации платежей, вспоминали обещанную страну в смартфоне… Но нет. Это были слова. А на деле – всё те же старые добрые кассовые аппараты и учёт. 20-тый век ФОПс…

Кроме этого власть предложила систему доносов. Тем, кто пожалуется на предпринимателя за неправильный фискальный чек или его отсутствие, товар может достаться в подарок. Малый бизнес к такому одариванию был не готов и дружно ушёл в тень.

А пандемия, которая нынче тренд сезона, добьёт малый бизнес окончательно. Ведь везде в Европе малый бизнес в трудные времена карантина поддерживают на уровне государства, а у нас – делают вид. Далеки мы от Европы, к сожалению. Стали.

Да, нашим ФОПам с барского плеча позволили не платить ЕСВ в марте-апреле 2020 года. Это экономит предпринимателям целых 2078 гривен. Но только тем, у кого нет наёмных работников.

Сравнимо ли это с потерями многих ФОПов из-за карантина и отсутствия продаж? Нет. А есть ещё туристический бизнес. Аренда, мини-отели. Все сейчас в сложном положении, мягко говоря, и боятся заглядывать в завтра.
Арендную плату за офисы многие арендодатели в период карантина не берут. Но не все такие. О компенсациях речи нет. Коммуналку тоже нужно платить, и пофиг чем. Одно радует – в период карантина за задолженность запретили отключать коммуникации. Только вот карантин закончится, а долги останутся, как снежный ком…

Общее количество зарегистрированных ФОПов на начало 2020 года – 1 миллион 876,6 тысяч.
Давайте просто зафиксируем тут эту цифру. На память. И по осени посчитаем цыплят.

Главное, будьте все здоровы. Остальное – решаемо. Не в первый же раз.
Ну и всё так же – не переключайтесь. Позже поговорим о промышленности.

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Экономика

Елена Подгорная

А теперь подробнее про страну Зеленского. Скажем так – по пунктам, а не в общем. Даже с цифрами, что бы не быть голословными.

Поговорим об экономике.
О ней, многострадальной, было сказано много. А сейчас – итог. И в этом итоге у нас ничего утешительного, там у нас полный провал. И как я уже писала ранее, пандемия тут абсолютно не при делах. У нас экономику убила зелёная чума под названием – дураки у власти. Полные профаны, которые это понимали и ни разу не скрывали. А ещё пустая голова преЗедента, там где ветер мирно покачивает верёвочку, на которой держатся уши.

Порошенко в своё время умудрился остановить активную фазу боевых действий на Донбассе, собрать команду, в которой все со своими амбициями и скелетами в шкафах, но которая тем не менее работала эффективно. Они заложили прочный фундамент для динамичного возрождения украинской экономики и повышения уровня жизни пересічного. Этот период в учебнике так и будет называться – эпоха возрождения Порошенко.
Не оценили…

А ведь начиная с 2016 года у нас каждый год увеличивались темпы экономического роста.
Вот вам цифры: по данным Госстата, от 2,4% в 2016-том до 3,3% в 2018-том и 4,6% во втором квартале 2019-го, когда происходила смена власти. Понимаете? Власть кардинально меняется, жёсткая предвыборная кампания, кровь-кишки-распидорасило… – а экономика стабильно растёт.

И всё это счастье прое*али меньше чем за год преЗеденства. А ведь Зеленский клятвенно и красиво обещал “кінець епохи бідності” во время президентской гонки. И рост экономики на 5-7% в год, если избиратели помогут ему собрать своё однопартийное большинство в парламенте.
Помогли. Получил. И шо? И где?

Фактически, с первых же месяцев деятельности монобольшинства “Слуг народа” и сформированного ими правительства, происходит стремительное ухудшение ситуации в экономике.
Были “воры и барыги” у власти – были деньги в бюджете. Пришли “новые молодые честные лица” – денег не стало. Совсем. В минуса.
О чём это говорит? Правильно.
Это говорит о том, что новый президент, шляк би його трафив, и его команда, аналогично, показали полную непригодность к работе с предпринимательской средой и неспособность реагировать на риски в украинской и мировой экономике. Красиво я загнула, да? А по простому – рука бабушки Бени в жопе очень мешала первое время, заставляла делать всякие поступки, и вообще… При чём тут Вова? Он же учится. Хочет, как лучше, а они… А ему… Дайте ему 100 дней, жлобы. Жалко, что ли? Ресурсы не вечные. То, что оставили в наследство “барыги”, закончилось. Каждый месяц всё хуже и хуже. Без перспектив улучшения.

И тут пришла она. Пандемия.
На момент её прихода мы зафиксировали цифры для истории. Ещё не было особых ограничивающих мероприятий, и влияние карантина не отразилось на статистике. Госстат нам пишет, что план доходов в госбюджет был выполнен всего на 83,4%, а недоимка составила 39,6 миллиардов гривен.
По данным Счётной палаты в 2019 году дефицит госбюджета составил 78 миллиардов гривен. Это худший результат за все последние 5 лет.

И это при том, что в Законе про госбюджет на 2020 год базовые социальные показатели были существенно занижены. Прежде всего – прожиточный минимум. По состоянию на 1 января 2020 года этот минимум обозначили на уровне 2027 гривен. При чём само же правительство в этом же законе про госбюджет 2020 признаёт, что реальный размер прожиточного минимума составляет 4251 гривен.
Понимаете?
Власть признала, что она вдвое занизила показатель прожиточного минимума, от размера которого зависит огромное количество всяких разных социальных выплат.

В то же время увеличение дефицита бюджета в 3 раза – до почти 300 миллиардов гривен, как это было предложено в варианте секвестра от правительства, – помогло бы закрыть дыру в бюджете за счёт увеличения заимствований до 300 миллиардов гривен. По нынешнему курсу это значит более $10 миллиардов дополнительной долговой нагрузки на фоне перспективы дальнейшего обвала национальной валюты.

По данным всё той же Счётной палаты в 2019 году затраты госбюджета не были выполнены на 29,6 миллиардов гривен. В том числе на программы социальной защиты населения, на предоставление льгот, субсидий и помощи отдельным категориям граждан на 8,3 миллиарда гривен. На выплаты льгот и субсидий гражданам на оплату жилищно-коммунальных услуг в денежной форме расходов было на 2 миллиарда гривен меньше плана. Причина? Несвоевременное принятие и внедрение порядка выплат льгот в денежной форме.

Не обеспечено своевременное и полное распределение средств государственного фонда регионального развития между административно-территориальными единицами и инвестиционными программами, проектами регионального развития. В 2019 году на внедрение этих проектов перечислено на 1,7 миллиардов гривен меньше, чем планировалось.

Вот такие пирожки.
Где деньги, Зин? – спросите вы.
А в ответ – тишина…

Но вы не переключайтесь. Далі буде.

 

Год после выборов, или Страна Зеленского. Вступление

Поділитися:

Год после выборов, или Страна Зеленского. Вступление

Елена Подгорная

Вот и прошёл год после первого тура президентских выборов 19-го года. Выборов, на которых внезапно все политики получили отлуп от обычного клоуна, марионетки олигарха, звезды ведущего развлекательного телеканала и сериала про президента.
Человека с сомнительного качества шутками, бизнесом в россии, офшорами, фирмами, получающими финансирование от москвы и прячущими налоги.
Народ настолько зажрался, что захотел зрелищ.

Ну что ж.
Стране Зеленского нет ещё года. Но разница между Украиной Порошенко и страной Зеленского огромна. И печальна.

Я сейчас пройдусь по общим пунктам этой разницы, а потом остановлюсь на каждом отдельно и подробно. Всё ж историю пишем 🙂 . Может, даже для учебников.

Итак:

В стране Зеленского случился полный провал в экономике. Это как бы самый главный пункт в списке. Угробили экономику очень быстро. Справились за 3 месяца. Ещё месяц ушёл на то, чтобы привести страну на край пропасти и порог катастрофы. И дело не в пандемии, которая потом пришла и уже не знала, что ей делать. Потому что наше правительство Зеленского справилось лучше любой чумы.

Да, ещё до пандемии украинский бюджет репнув на сраці, обнажив чёрную дыру и ставя под удар все социальные программы, которые выполнялись даже в 14-том году. С пустым бюджетом, оккупацией и горячей фазой войны в стране. По женским гениталиям приготовились пойти субсидии населению, расходы на здравоохранение, армию, образование. Пенсии остались без индексации. Немного выручила тёплая зима. Повезло.

У малого бизнеса больше нет перспективы развития, его и так и эдак зажали налогами и лоббированием большого свойского бизнеса.

Досталось промышленности. Она на ладан дышит и российское электричество не помогает, а местами, наоборот, добивает уже до ручки.

У нас снова нет энергетической безопасности. У нас создают проблемы инвесторам, а потом мурчат о смотрящих за бизнесом “нянях”, прям по понятиям, как в 90-х.

Государственные финансы находятся в глубокой жопе. Пардон, для учебников же… Финансы находятся в глубоком кризисе. Правительство Зеленского, вооружившись дудочкой, ведёт украинцев в нищету, как тот мальчик Нильс – крыс. В общем, всё как в сказке.

Рушится местное самоуправление, внешняя политика тоже в жопе. Пардон, в кризисе. Зеленский пробует узурпировать власть по модели как у путина. Типа, он же тоже Вова. И не лох какой-то. 42 годика, как никак.
Нарушения прав человека становятся правилом, а не порицаемым исключением. Олигархи стали похожи на жирных тараканов – их не травят, их кормят. Страну поделили на удельные княжества.

О свободе слова я вообще молчу. Она там же, где финансы и самоуправление. Бигусы и Шуклиновы бегают, выпрашивая донаты и облизывают донатящих со словами: “о, яя, мой сладкий олигарх, сделай мне глубже, войди в меня своей соточкой гривен…” И только Лещенко смотрит на это с высоты своей охрененной зарплаты…

Угрожают даже нашей национальной идентичности. Причём регулярно. Вернулись регионалы и привычно разделили народ на сорта.

В общем, сказки как-то не получилось, но пока осталась еда. И народ уже в ах*е, но с надеждой, что ему показалось, и верой в светлое будущее…

Дальше я подробно остановлюсь на некоторых важных событиях года. Но в другом посте. Не переключайтесь.

Продолжение следует…

 

Год после выборов, или Страна Зеленского. Экономика

Поділитися: