У мене є мрія. Якщо доживу, обов’язково розповім, які люди причетні до того, що бойова підготовка була або вкрай незадовільна, або відсутня як клас. З прізвищами. З посадами. Від “інструкторів” до генералів. З переліком їх “досягнень”. З кількістю людей, яких вони формально “навчили”. І, мабуть-таки, з заявами в ДБР.
Читати далі
Якщо ви чуєте, що когось із ваших близьких не навчали перед відправкою на фронт, то не мовчіть. Бо хтось підробив документи, хтось займався фальсифікацією. Вони повинні робити свою роботу якісно. Бо це життя людей. Це життя держави.
Читати далі
Гарна новина. Поки воює Україна, Європа в безпеці. Погана новина. Якщо Україна впаде, жодна з країн Європи (крім Британії), не зможе зупинити РФ. Ніхто. Це не жарт і не перебільшення. Це просто констатація факту.
Читати далі
На політичному рівні у керівництва країни є одна дуже велика омана глобального масштабу. Вони впевнені, що в Україні нескінчений мобілізаційний ресурс, що вони зможуть нескінченно мобілізувати людей мотивованих та фахових.
Читати далі
Першу перемогу ми отримали. Ми захистили і зберегли незалежну державу. Україна була, є і буде! Попереду – важкі битви за відновлення цілісності країни, і в цих битвах ми також переможемо! Тому що ми – українці! Слава Україні!
Читати далі
Є зустрічі, які впорядковують стан речей. Повертають свідомість до порядку. От так зустрілися, поговорили, і розумієш, що все нормально. І саме головне, відчуваєш залізобетонну впевненість, що все буде добре.
Читати далі
Американські військові та експерти приїхали до нас не проліски шукати. А обговорювати речі, пов’язані з безпекою та обороною. Але на зустрічі з ними наших військових не запрошують. Просто ігнорують як клас.
Читати далі
Подобається нам чи ні, але в своїй більшості зараз Українська армія – це цивільна армія. І вони сприймають все не з точки зору військового, а з точки зору свого життєвого досвіду. Вони дуже часто не знають, як треба по-воєнному. Вони думають по-цивільному.
Читати далі
Зараз саме росіяни зробили максимальний внесок в формування нації і в національну ідею. Майже немає тих, хто ще не впевнений через кого і чому все так, як є сьогодні. Хто винен. Ніхто не хоче миритися. Ніхто не хоче домовлятися. Бо розуміють до чого це призведе. Що якщо ми не переможемо, то всі загинемо або згинемо в таборах.
Читати далі
Все зараз не дуже просто. Бо зараз в повітрі щось дуже схоже за відчуттями на перші дні вторгнення. І це не про ядерну зброю. Це про невизначеність і неясність. Це втома. Це руки трикутником над головою і – чік, я в домікє. Це спроба якось захиститись та видихнути те, що давить. Але, на жаль, ще не час.
Читати далі
Ми не можемо перемогти в лобовому зіткненні. Бо окупантів банально більше. Тому ми маємо перемагати вмінням, навченістю та ефективністю. Бо навіть новітня зброя – то люди. Бо кожен звільнений метр наших територій – то метр, який пройде своїми ногами піхота. Пройде та закріпиться на нових рубіжах. І як не крути, все впирається в піхотинця. В сьогоднішніх реаліях – в десятки, сотні тисяч цивільних людей, які ніколи не думали про військо, зброю, війну. Але сьогодні от воюють. Саме тому ми займаємося підготовкою молодших командирів піхотних відділень із вчорашніх цивільних людей.
Читати далі
За контрнаступом на сході стоять ті ж люди, які стоять за контрнаступом на півдні. Бо це одна операція. Ще не можна впевнено казати, чи ми бачимо фінальну частину операції, чи вона вже вийшла на пряму. Бо ми тут всі багаторозумні, але дядьки з ГШ та ГК все ж таки знаються трошки більше на цьому всьому.
Читати далі
Більшість людей, які зараз воюють, не вибирали собі професію військового. Вони не обирали долю – захист держави зі зброєю в руках. Вони цивільні, дуже мирні люди, яких руzька наволоч примусила взяти в руки зброю і йти воювати. Воювати і гинути. Бо війна без втрат – то тільки в кіно. Наш тренінг так і зветься – тренінг командирів піхотних відділень у військовий час. За кожним з цих людей, як мінімум, 10 його підлеглих. Бо це не АТО. Не буде часу та шансу виправляти помилки в окопах. Або залишився живий, або загинув. А саме страшне, що загибель не гарантує того, що ворог не піде далі. Тому задача піхотного відділення – дожити до піхотного бою, вступити в бій, в піхотному бою перемогти і знищити ворога. Все дуже просто. А ми просто будемо вчити, як робити це ефективніше. Ефективно вчити. Або ніяк.
Читати далі
Ми навіть не намагаємося зрозуміти, по якому краю досі йдемо. Замість цього якісь нескінченні срачі. Чи то така самотерапія? По-українські. Почав по діагоналі читати стрічку. Нерви здають. Таке враження, що дійсно щось вимикаєтеся в головах. Що з нами, люди? Війна не закінчиться через те, що ми від неї втомилися. Поки вона, війна, не втомиться через нас, вона не закінчиться. Поки ворог не закінчиться до критичного рівня, вона не втомиться.
Читати далі
У мене погана новина для тих, хто з насолодженням тягає пост про зрадоньку в Пісках та обсмоктує це. Ласкаво просимо в реальність. Може, нарешті в ваших тупих головах щось переключиться, і ви зрозумієте, що зараз таке кругом. Що кожен населений пункт, який ми залишили, ми захищали такими ж зусиллями. Кожен кілометр фронту, в 99 випадках зі 100, залишали саме так. І що було ще гірше. Так, є обережний оптимизм щодо того, що ми зупинили швидке просування, але нам треба денно і нощно готуватися. Ще нічого не вирішено. Ще під загрозою існування України.
Читати далі
Ми звернулися з пропозицією до головнокомандувача, щоб всі передові напрацювання по навчанню людей реалізувати на практиці в одному місці у взаємодії з викладачами та сержантами-інструкторами. В умовах наближених до бойових. Умовно кажучи, навчити вчорашніх цивільних, які зараз неформальні лідери в підрозділах, не просто базовим знанням, але й підготувати з них командирів відділень, які самі зможуть навчати своїх людей. Ми запропонували відкинути всю воду та академічність мирного часу і навчати прикладним речам з досвіду АТО/ООС та другої війни. І ми отримали підтримку від Залужного, від командувача одного ОУВ та від начальника одного з військових вишів. Щоб нікого не нервувати, назвали то всьо пілотними тренінгами молодших командирів піхотних підрозділів і скоро вийдемо на перший випуск.
Читати далі
