Антиконституційний переворот імені Зеленського

Ірина Геращенко

Сумнівний розпуск ВР > сумнівне « опитування» > сумнівні законопроекти – це шлях, який обрав Зеленський.

Скандальне рішення КС викликало справедливе обурення суспільства і наших міжнародних партнерів. Таке стало можливим виключно через слабкість держави, інституції якої щодня деградують.

Наша фракція, усвідомлюючи ризики, що виникли як всередині, так і назовні, вже напрацювала законопроекти, які вирішують правову колізію у зв’язку з рішенням КС. Ми проаналізували всі європейські практики декларування чиновників і сьогодні реєструємо законопроект, який пропонуємо прийняти як невідкладний. Він врегульовує питання відповідальності за недостовірність (враховуючи світові норми). Впевнена, ми знайдемо компроміс і порозуміння щодо необхідності негайного приведення антикорупційного законодавства до європейських стандартів, виходячи з рішення суду.

Зеленський продовжує жити в неконституційному полі, на хайпі гнатися за дешевою популярністю, рятуючи ґлупо розтриньканий рейтинг. Він в неконституційний спосіб розпустив парламент, тоді КС підіграв цьому, і суспільство, на жаль, аплодувало. Безкарно пройшло і псевдоопитування. Зараз в неконституційний сумнівний спосіб він хоче вирішити проблему, що виникла після рішення КСУ. Неконституційне рішення лише поглибить кризу. Наступною ініціативою Зе, за такою логікою, може бути указ про пожиттєве імператорство. Примітно, що в в своїй інфантильності та небажанні брати на себе будь-яку відповідальність він навіть не спромігся вийти до народу з відосиком і пояснити, що ж за законопроект подав у ВР, і які його наслідки для держави. Поштовими голубами вночі надіслав в Раду папірець, яким системно продовжує знищувати державні інститути (я зараз точно не про прізвища суддів і їх постаті, там є багато питань. Я про інституції). Завтра в такий спосіб він ліквідує парламент як непопулярний, а потім закриє за непотрібністю державу Україна.

Зеленський як гарант Конституції має сприяти виходу з конституційної кризи, а не поглиблювати її. Україна надто дорого платить за незалежність і суверенітет, не потрібно перетворювати її на фейк стейт.

* * *

Гарант Конституції вирішив знищити Конституцію.

На хайпі, під крики про зачистку скандального КС.


Володимир В’ятрович

Сім кроків проти сваволі президента та суддів

Україна – за крок до колапсу конституційного ладу. Сваволя суддів і ще зухваліша сваволя президента штовхають нас у прірву правового хаосу і руйнації державності.

У нас ніколи не було справжнього правосуддя, але те, що твориться останні півтора року руками зеленських, коломойських, портнових, медведчуків і єрмаків – просто за межею.

Дії деяких суддів, перш за все Окружного адміністративного суду Києва, а все частіше – і Конституційного Суду, руйнують правове поле держави і нищать здобутки важливих реформ.

Рішення КС про закриття реєстру електронних декларацій, скасування повноважень НАЗК і відповідальності за приховування статків поставило під загрозу антикорупційну реформу, безвіз і взагалі європейський вибір України. І це потребує негайної реакції президента й парламенту.

Але те, що ми бачимо у внесеному Зеленським законопроєкті №4288, значно гірше за найгірші рішення КС. Це відвертий замах на конституційний лад і спроба встановити безконтрольну диктатуру.

Замість того, щоб ухвалити закони, які нейтралізують ключові небезпеки рішення КС, Зеленський просто пропонує не визнавати цих рішень. Хоча Конституція (стаття 151-2) визначає, шо рішення КС «є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені».

Замість того, щоб розслідувати дії суддів і оновлювати склад суду в чіткій відповідності до Конституції, Зеленський пропонує протиправно звільнити весь склад КС, залишивши країну без єдиного органу, який може зупинити (і не раз зупиняв) неконституційні дії влади. Такого права ні президент, ні ВР не мають. Судді КС призначаються на 9 років і достроково можуть бути звільнені лише з підстав, визначених статтею 149-1 Конституції, найреальнішою з яких є вирок за вчинення злочину.

Те, що пропонує Зеленський, – це державний переворот, після якого в Україні буде або диктатура, або Сомалі.

Розігнавши КС, президент, а за ним і будь-хто, взагалі перестануть звертати увагу на Конституцію і зможуть творити все, що заманеться. Якщо можна в свавільний спосіб звільнити всіх суддів КС, чому не можна указами президента позбавляти повноважень депутатів чи мерів? Або ухвалювати закони «опитуваннями» виборців. Зупинити і без того схильну до постійних порушень Конституції владу буде просто нікому. Бо Конституційного Суду не буде взагалі, або буде сформовано слухняний склад КС, який покриватиме будь-яку сваволю Банкової.

До того ж сам КС неминуче визнає свавільний закон антиконституційним. І що далі: лукашенківщина, підтримка перевороту силовими діями поліції? Чи кілька паралельних законодавств і конституційних судів? Це шлях до перетворення України на failed state в умовах триваючою російської агресії.

Що робити?

1. Верховна Рада має дати відсіч спробам Зеленського зруйнувати конституційний лад. Кожен депутат, який проголосує за законопроєкт №4288, стане співучасником спроби державного перевороту, не менш небезпечної, ніж диктаторські закони 16 січня 2014 року.

2. Відповідальні громадяни не мають вестися на цю примітивну двоходівку влади. Треба захистити Україну і від знахабнілих суддів, і від Зеленського, а не відігравати роль масовки у діях Банкової з руйнації державності.

3. Парламент має невідкладно ухвалити зміни до антикорупційного законодавства, які максимально нейтралізують згубні наслідки рішення Конституційного Суду.

4. Президент має припинити саботаж очищення судової влади та спільно з громадянським суспільством і парламентом замінити в усіх органах, що відповідають за призначення і контроль діяльності суддів, людей з сумнівною репутацією на незалежних доброчесних фахівців. Не «своїх», а саме незалежних і доброчесних.

5. Президент має негайно внести, а ВР ухвалити закон про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва.

6. На три вакансії в Конституційному Суді мають бути так само призначені не ручні судді президента, кланів чи партій, а люди, у порядності й незалежності яких нема сумніву. І надалі робити так само з кожною вакансією, яка з’являється після завершення 9-річного терміну конкретного судді.

7. Всі дії суддів ОАСК і КС, що містять склад злочину, мають бути розслідувані, справи доведені до вироків суду. Замість звільнених після вироку суду суддів КС – призначення нових, гідних.

Так, це складніший і довший шлях, зате правовий. Як і має бути в європейській демократичній державі.


Володимир Ар’єв

Тепер серйозно. Хочеться порвати Конституційний Суд? Ще й як! Це зрозумілі емоції. Чи ми у Верховній Раді маємо право на юридично нікчемне рішення КС відповідати антиконституційними діями, як пропонує Зеленський? Хочеться, але не повинні ні в якому разі! Євросоюз це не оцінить – раз, правові основи держави остаточно підірвемо – два, failed state, про який мріють Путін з Медведчуком отримаємо – три. Наслідки уявіть.

Зверніть увагу: медведчуківська ОПЗЖ робить подання в КС, Конституційний Суд ухвалює ганебне рішення на користь медведчуківців, і тепер медведчуківські канали підігрівають ситуацію, критикуючи рішення КС!

Тому, єдиний вихід: терміново повернути е-декларування і перевірку в законодавство, відновити можливість призначення у виконавчій вертикалі та вступу на посаду міських голів та очільників районних і обласних рад. І саме від цього, єдино правильного шляху нас намагаються відвернути офіс президента і деякі антикор-активісти. А щодо повноважень і порядку формування Конституційного Суду – треба спочатку Конституцію змінити. Це довгий, однак необхідний шлях. Але в «опитуванні» Зеленського цього питання не було.


Андрій Смолій

Зеленський готує справжній антиконституційний переворот: чому «законопроект» про розпуск КС – це правова катастрофа для України.

1. Судді КС прийняли абсолютно антидержавне рішення щодо скасування декларування та відповідальності за брехню в деклараціях. По суті, кради скільки хочеш. Проте основними бенефіціаріями цього дійства є Коломойський та Медведчук, депутати яких і були ініціаторами подання. Запам‘ятайте це.

2. Зеленський вночі подав свій «законопроект» про «відновлення довіри до конституційного судочинства», яким передбачає «визнати рішення КС «нікчемним» та фактично розпустити КС.
От тільки таких повноважень Рада НЕ МАЄ!
Рада не може скасовувати рішення КС і не може нікого розпускати. Таке рішення буде суперечити Конституції та взагалі розумінні правової держави.

3. Тобто таким чином Зеленський, замість того щоб зайнятися прямими замовниками розвалу держави – Коломойським та Медведчуком, фактично намагається зламати конституційний лад та створити повністю новий – РУЧНИЙ Конституційний Суд. Ви ж розумієте, що будуть звільнені всі судді, навіть ті, хто не голосував за це антизаконне рішення. Тобто «новий» суд буде повністю набраний з представників Зеленського та «слуг народу». Хочете такого? А так буде. Зате ЖОДНОГО депутата ОПЗЖ чи «За майбутнє» не викликали на допит.

4. Вся ця ситуація насправді дуже погано смердить. Враження, ніби все це було давно продуманим планом з перетворення країни в повний хаос та безвладдя, адже виграють від цього виключно олігархи та кремлівські сили:
– Україна остаточно стає антиправовою державою;
– КС повністю контролюється Зеленським та групами впливу (а це відомо хто);
– Відбувається остаточна узурпація влади в країні.

Хто сьогодні біжить пікетувати Конституційний Суд? Люди Коломойського – Парасюк, Семенченко та інші, які півтора роки зникли і сиділи як миші. Отже, депутати Коломойського-Медведчука протиснули антидержавне рішення, а тепер люди Коломойського пікетують КС та вимагають його розпустити. Вам теж здається, що тут щось не сходиться?

Україна впевнено рухається до fail state. І локомотивом цього руху є Зеленський, його команда, Коломойський та Медведчук.


Олександр Дедюхін

Мудрі судді Конституційного Суду України (це просто так абсолютно випадково співпало, що по декому з них ведеться антикорупційне розслідування) одним рішенням знищили всі ці злі порошенківські антикорупційні органи, котрі нормальним медведчукам жити не давали.

Попутно зарубали можливість зайняти свої місця обраним депутатам і головам місцевого самоврядування та фактично скасували безвіз для українців (вангую, що карта поляка стане ще бажанішою).

Тимчасово виконуючий обовʼязки президента (на якого, як виявилося, всім начхати: від Медведчука, котрий чомусь не сидить, до суддів і простого нароту) видав указ, котрим цитую: “Увів у дію рішення РНБО щодо відновлення довіри до конституційного судочинства”. Іншими словами, схотів розігнати КС.

Я вже не можу жерти попкорн.
Цікаво, як швидко мудрі та незалежні судді із КСУ відмінять своїм рішенням цей указ найвеличнішого.
А як скоро вони відмінять самого найвеличнішого?
І саме цікаве, коли найвеличнішого відмінять, йому про це хто-небудь скаже?


Віктор Литовченко

Ітогі подвєдьом, як казав класик.

Увесь цінний вихлоп з такого шумного дня лише у фразі “Володимир Зеленський запропонував терміново розробити та внести на розгляд Верховної Ради як невідкладний законопроект про відновлення довіри до конституційного судочинства”, яка є простим набором букв. Бо що писати в цей закон не розуміє поки ніхто.

КСУ – це не простий тобі суд, який можна розігнати чи перевантажити законом. Він досить ретельно прописаний у Конституції. І щоб там щось поковирятись, це треба міняти щось у Конституції. А це довго. І для цього треба 300 голосів, які вже виглядають міфічними. Ну і якщо вони знайдуться, ця історія має пролізти через… увага!.. алє-оооп!… Конституційний суд! Та-дааам! Який такий дурний, щоб своїми руками укоротити собі віку, ага. Навіть якщо на те будуть віддалені законні підстави. Бачили ми їхню принципову законність уже…

Тому поки єдина законна тактика – дозаповнити 3 вакантних місця. І чекати, коли вийде термін перебування даних судей на троні. Звалити їх достроково – тупо нема законних підстав. Одним словом, юристам, які тушитимуть істерику Зеленського, краще не заздрити. І якщо вони знайдуть хоч якийсь законний із цього цугцвангу вихід, їм треба буде пам’ятника поставити. Судова система, яка таки отримала нехілу незалежність і конкретно в ній окопалась, свого віддавати просто так не буде. Зламати їх можна тільки незаконно. Але це відкрити ящик Пандори, який ми ще закривати толком не навчились.


Сергій Марченко

Дивіться.

З одного боку, розігнати цей, конкретний, Конституційний суд сепарів і чмошників – діло потрібне та корисне.

З іншого боку, якщо президент може розігнати незалежну гілку влади, це уже не республіка Україна, а монархія. І Зеленський вже не президент, а князь Владімір Красівий, віконт Криворіжський і сюзерен земель за канавою.

І я, правда, не знаю, що гірше: Конституційний суд чмошників чи монархія на 30-му році незалежності.


Джон Сміт

Зараз влада робить вигляд, що була не в курсі рішення КСУ, що готувалося. Отак готуються якісь рішення у Конституційному суді, а тому ж голові Одміністрації Президента Зеленського не донесли. Може ж таке бути.
Звісно, ні.

Голова Офісу має знати все, що діється в країні.

Як мінімум декілька суддів не голосували за цей досвідос. Але засланий Єрмачок мовчав.

Бо засланий Єрмачок діє так само, як діяв Портнов у часи Яника.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Трошечки хронології.

– Монобільшість у ВР зелені отримали завдяки рішенню Конституційного суду.
– У серпні НАБУ провело обшуки в Окружному апеляційному суді та намагалася вручити підозру судді Вовку.
– На записах, оприлюднених НАБУ, суддя Вовк розповідає про вплив на Конституційний суд і про те, що відміна КС закону про незаконне збагачення в останні місяці президенства Порошенка була провокацією проти Порошенка, здійсненою бандою судді Вовка.
– Справа по судді Вовку і його банді в ОАСК розвалилася тому, що генпрокурор Венедиктова поховала проект постанови в себе на столі та відсторонила прокурора, який підписав підозру.
– Конституційний суд відміняє е-декларування і повноваження НАЗК, а ОАСК остаточно звільняє директора НАБУ Ситника – вушка судді Вовка стирчать на кілометр.
– Зеленський подає повністю неконституційний законопроект про звільнення суддів КС.

В задачі запитується.

Чи існують три хороші докази того, що все це – не операція Офісу президента з перетворення руками судді Вовка Конституційного суду на повністю ручний, аби раптом КС не затвердив конституційність дострокових парламентських виборів, наприклад?


Олена Монова

Я спромоглася на великий текст, навіть попри листопадовий сплін. Бо коли я вчора побачила, як баба Бєня витягнув зі скрині і обтрусив від павутиння та нафталіну своїх козирних ліваруціонерів Парасюка з ногою і Соболєва з мохеровою жилеткою, щоб вони робили двіж під Конституційним Судом, я нашорошила вуха. І зрозуміла, що рішення КС щодо скасування деяких елементів системи електронного декларування — це гівно альбатроса на верхівці айсберга, тому треба пірнати на глибину і дивитись, з чого, власне, все починалось. І звідки йде хвиля.

А почалося все ще на початку серпня, коли фракція баби Бєні «За майбутнє» та група депутатів з ОПЗЖ, підконтрольних Медведчуку, в кількості 47 голів крупної рогатої худоби подала в КС депутатське звернення, в якому оскаржувала положення законів України Про запобігання корупції, Про прокуратуру, Про Національне антикорупційне бюро України, Про Державне бюро розслідувань, Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

І це депутатське звернення лежало собі тихесенько з серпня, закопане в мох і пожовкле листя, аж до моменту Х. Цей момент настав акуратненько одразу після місцевих виборів, бо країна достатньо збурена (а тут ще й стрімке зростання ковідних цифр і тарифів) для того, аби хитнути ситуацію ще сильніше. І в цей крихкий момент КС бере і скасовує чинність двох елементів системи електронного декларування: статтю 366-1 Кримінального кодексу, що встановлювала відповідальність за завідомо недостовірне декларування, та частину закону про запобігання корупції, яка встановлювала контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Що в результаті? А в результаті НАЗК втратило доступ до всіх реєстрів з інформацією про топ-чиновників. Так, і до реєстрів про нерухомість в тому числі. Ну і напевно так співпало (насправді ні), що по декотрим з суддів як раз ведеться розслідування стосовно їх декларацій і майна. От як, наприклад, по нерухомості в Криму, що її голова КС Олександр Тупицький придбав за російським законодавством в 2018 році. Ну і ще там троє геніїв судочинства з рилом в пуху.

Тепер ми маємо повну сраку з тим, що:
— відомство не може виписувати адміністративні протоколи за порушення антикорупційного законодавства;
— не може оскаржити в судах закони та інші акти, прийняті з порушенням антикорупційного законодавства;
— мусить закрити вільний доступ до Єдиного реєстру декларацій чиновників, суддів, силовиків etc;
— не може перевіряти, чи вчасно подані декларації, чи правильно заповнені і чи правдива в них інформація;
— немає можливості моніторити спосіб життя декларантів і зʼясовувати, чи відповідають їхні витрати доходам. Декларанти більше не повинні подавати інформацію про великі покупки, продаж майна та інші доходи.

Аргументований весь цей трешак був тим, що кримінальна відповідальність за корупцію і незаконне збагачення – це too much, треба щось інше, наприклад, папопі відшмагати мокрими трусами, а для суддів взагалі необхідно створити окрему систему декларування і перевірки декларацій, до якої мали би доступ тільки всередині судової гілки влади, і не мало би доступ НАЗК. Ну тобто судді самі собі контролери, ага.
Ну і фактично паітогу ми маємо під виглядом захисту суддів та незалежності судової гілки влади виведення з-під моніторингу і поза закон абсолютно всіх суб’єктів декларування.

В результаті всі в ах*ї, включно з Європою, і, здається, навіть для нашої влади це стало несподіванкою, так всі заметушилися і забігали, розсипаючи іскри, почали надувати щоки, і навіть був скликаний Радбез.
Але тут починається найцікавіше. Бо рішення Конституційного суду є остаточними і оскарженню не підлягають. Як мені пояснили юристи, будь-яка спроба відновити скасовані цим рішенням норми теж буде скасована.

Тобто, наскільки я зрозуміла, тепер можливі лише два шляхи: або піти ох*ївшим судєйським на поступки і запровадити для них окрему систему декларування, або щось пекельне зробити з самим Конституційним Судом. Наприклад, розігнати підсрачниками і закидати кізяками, а його повноваження передати Верховному Суду.
Зеленський вже виступив із гучною заявою, що доступ до декларацій має бути поновлений в найкоротші терміни і навіть видав президентський законопроект, його вже внесли в Раду як невідкладний; на вулиці Вова Нога і Єгорка в парадній жилетці; активісти палять шини, а Вакарчук навіть зробив селфі; судді ліниво колупають в носі, бо знають, що в будь-якому випадку не існує суто юридичного шляху для того, щоб прибрати їх з суду навіть у випадку кричущих порушень та відвертої роботи проти держави.

Бо судді до КС призначаються на 9 років. Та за нормами Конституції можуть бути звільнені лише за рішенням самих же суддів. Щоб звільнити суддю, потрібне рішення двох третин від конституційного складу Конституційного суду. Зрозуміло, що судді не дадуть звільнити одне одного, вони будуть захищати себе. Такий собі злочинний суддівський Уроборос.

Це буде дуже цікавий кейс. Тепер, як я розумію, дія перейде до Верховної Ради, з якої, власне, все і почалося. Тож спостерігаємо.


Роман Кулик

Законопроект президента “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” не вирішить проблему з Констиційним судом та його останнім рішенням №13-р/2020, а тільки наламає ще більше дрів. Як би багатьом не хотілось вірити у зворотнє.

Нормальна реакція президента виглядала би умовно так: зібрати конституціоналістів, фахових юристів, експертів і напрацювати нові законопроекти, які б повернули статтю про незаконне збагачення (звісно про всі провадження по цій статті до рішення КСУ можна забути, на жаль) і уможливили нормальну роботу НАЗК та реєстру декларацій. Такі тексти законів, до яких в КСУ було б мінімум шансів докопатись.
Паралельно напрацювати зміни до Розділу XII Конституції та закон про КСУ. Поступово і головне законно перезавантажити судову гілку влади, включно з ВРП і рештою органів. Це складно, марудно, але можливо.

Але це довгий шлях, який мало хто помітить, зрозуміє та оцінить. Натомість суспільство любить таке “махання шашкою” і розгін усього складу КСУ зустріне з радістю. Що там широкі верстви населення, багато хто з нашого кола аплодують цьому кроку.

Куди швидше й простіше продавити через Раду написаний на коліні законопроект, ніж системно підійти до судів. І не треба сьогодні згадувати 2014-й рік, народ. Контексти і ситуація в державі непорівнювані попри все, що наламала зекоманда за ці півтора роки.

Парламент не має повноважень ухвалити такий закон. І це не той випадок, де швидка непродумана реакція принесе користь. Тут же нас чекає банальна узурпація КСУ з боку ОПУ.

Розумію, що всім хочеться щось зробити з суддями, але запропронований ОПУ крок – це великий крок до хаосу та конституційної кризи.


Зоя Ярош

На неправове рішення КОнституційного суду, яке руйнує антикорупційну реформу, Президент відповів неправовим проектом закону, який руйнує Конституцію.

Правда ж, символічно, що усе це відбувається на Хеллоуін?

А ящик Пандори насправді вже давно відкрили.

Нагадайте Президенту, як він радів, коли його неправовий указ про розпуск парламенту минулоріч цей же склад КС визнав конституційним.

Отак за кожним прийдуть. Хто ще досі вважає себе на коні.

* * *

Той випадок, коли на неправові рішення також відповідають неправовими рішеннями.

Хаос впевнено набирає обертів.

Бадабумс буде гучним.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №477/2020
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 жовтня 2020 року «Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства»

Проект Закону №4288 Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства


Антон Швец

Судя по всему законопроект Зе мертворожденный.

Естественно, Коломойского и Медведчука КСУ устраивает, и никому разгонять они его не дадут.

Внутри фракции СН всякие Дубинские и Бужанские заняли позицию против любых действий по КСУ (они уже сколотили в СН группу из 40 человек примерно).
ОПЗЖ против (разве что увидят возможность увеличения хаоса и сманеврируют).
За Майбах против.
Порошенко защищает своих судей, потому ЕС тоже против.
Батькивщина против.
Возможно, голоса даст Голос, но это тоже вопрос.

Плюс к тому закон откровенно раковый, так что даже независимые депутаты из СН или не ориентированные на каких-то решал не факт что будут за него голосовать.

Плюс явно ж сами судьи будут противодействовать. Так что голоса какой-нибудь Довиры тоже можно не получить.

Короче, я хз, как они собираются это одоробло голосовать.

Мастерски себя Зе растянул. В любую сторону вилы теперь.

* * *

Всім, хто питає про правовий спосіб вирішення проблем, нагадую, наприклад, про Комісію з питань доброчесноті та етики при ВРП.

Її ніяк не можуть сформувати. Там потрібно три людини від ВРП та три людини від міжнародників. Не треба навіть одного суддю норм, бо якщо голоси поровну, то перевага у міжнародників. Далі можна трусити ВРП та ВККС. Та обирати нових представників у ВРП. Через ту ж саму комісію.

Потім нова ВРП может трусити КСУ – людину банально можна позбавити суддівського статусу, так зробили з минулим головою КСУ, до речі , коли Богдан робив переворот у КСУ.

Той же Тупицький чорний як смерть, там тупо нема де бірки клеїти.

Звісно, це буде ДУЖЕ не просто і не швидко, та потрібна буде увага всього громадянського суспільства.

Але це абсолютно законний шлях. Вимоги до ВРП створити комісію абсолютно законні. Вимоги прийняти до уваги її висновки абсолютно законні. Вимоги звільнити суддів, які мають негативний висновок, абсолютно законні. Порядок функціонування комісія створює самостійно.

І голоси у ВР непотрібні.


Елена Подгорная

В его голове закончилась война, полностью искоренена коррупция, в Украине лучшая в мире медицина, вот-вот изобретут вакцину от ковида и улетят бороздить просторы вселенной, той, которая в оперном театре, на новых космолётах…
Бля, товарищ Шмыгаль, да первое, что вы должны сделать в своём Кабмине – это полностью легализовать все те вещества, которые употребляет Зеленский. Иначе мы с ним не в потоке. И не нужно мне рассказывать, что где легализуют. Полномочия до жопы. Уже можно всё. Я так понимаю, что мы решением любого суда можем разрешить шо хош. И запретить шо не хош.

Я посмотрела сегодня, что там отменил Конституционный суд. Хорошо отменил. Замечательно. Закрыли реестр электронных деклараций, потому что нефиг холопам к величайшим лидорам в декларации заглядывать. Это слишком интимные вещи, эти декларации. Скромнее нужно быть, товарищи.

Заодно забрали у НАЗК полномочия по контролю деклараций и уголовную ответственность за незаконное обогащение. Если точнее, то в Законе “Про предотвращение коррупции” упраздняются часть 2 статьи 13 – “Повноваження уповноважених осіб НАЗК”, часть 2 статьи 47 – “Оприлюднення декларацій”.
У НАЗК отобрали статью 48 – это “Функція контролю і перевірки електронної декларації” и статью 49 – “Встановлення своєчасності подання декларацій”. Отменено полномочие проводить проверку деклараций (это статья 50), НАЗК больше не может проводить мониторинг жизни чиновников, которые подают декларации (статья 51).
“Власне, після цього скасування ст. 366-1 КК України про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення – вже дрібниця.” – написала Зоя Ярош в своём фейсбуке и тут я с ней полностью согласна.

Теперь все эти сборы и посиделки с кодовым названием СНБО уже до спины, ВладимирСсаныч. Это имитация бурной деятельности, потому что нужно что-то делать, но ты в душе не е*ёшь, что именно. Помнится мне, что когда ты Парламент распускал в прошлом году, то СНБО был не нужен. Вы с ИгорьВалеричем в этом же самом Конституционном суде быстро всё порешали. А теперь нескладушки, да? ИгорьВалерич не по сценарию играет. В свою, непонятную тебе, игру.

Уволить судей у тебя не получится. Ростом не вышел.
Никаких особых последствий ваше собрание нам не явит.
Не, ты конечно можешь внести в парламент закон, который возобновит вот это вот всё, судом отменённое. Но что-то мне подсказывает, что монобольшинством в турборежиме вы теперь можете только снять табу с анала. Ну и айкосы покурить возле корабельной сосны.
На КСУ при таких раскладах даже и замахиваться не стоит. Не допрыгнете.

И теперь сидим мы такие все красивые, любуемся на горстку лидоров, которые не хотят светить свои миллионы. От сглаза, от порчи прячут. Заодно здоровье наше берегут, что бы мы от зависти не нервничали.

Мы же теперь понимаем, что о кредите МВФ можно просто забыть, да? Никто нам в конце года денег не даст, это уже факт, а не предположение. Хотя, почему никто? Судя по развитию событий, денег может дать россия. Мы ведь в последнее время снова тип адиннарот. Санкции друг с друга снимаем, вакциной с нами делятся.

Ну и безвиз теперь у нас будет в Ханты-Мансийский автономный округ, например. Или по золотому кольцу Колымы. Курорты Баренцева моря и моря Лаптевых всегда доступны для турЫстов.
Я, конечно, шучу. Но это такие себе шутки. Со слезой на глазах.

Этими своими решениями Конституционный суд серьёзно подорвал доверие к себе. Теперь это не независимый институт, а такой же странный орган в услужении Медведчука и Коломойского, как многие другие. В которых чтобы судьёй работать, фамилиё меняют. Потому что, если судья – то Вовк.
Не стоило КСУ ломиться в политику. Иногда лучше быть сдержанным, можно за умного сойти.

Я помню, кто инициировал весь этот баттхёрт. Это ОПЖЗ и ЗаМайбутне. Но ответственность вся на тебе, Володя. Именно при тебе эти шавки не только лают, а ещё и кусаются. Именно ты допустил эту всю вакханалию, которая происходит в стране.
Что говоришь, пожизненный срок коррупционерам, да? А где они? В домике?
Угу. Когда их нет, ты можешь их даже расстреливать…
Всё через жопу.

Выборы вот тоже пострадали. Решение КС прибило не только доступ к декларациям. Теперь нереально проверить кандидатов на должности. Это паралич исполнительной власти, потому что назначать на должности чиновников без проверки нельзя. Главы будущих облсоветов, вам тоже большой привет. У вас та же проблема с вступлением в должности.

В общем, товарищ Зеленский, ты там в своей голове наведи порядок. Конституционный и вообще. Я не знаю, как вы это всё будете разруливать свой ОПошечкой, но разрулить это нужно всё. И быстро. Чтобы в Европах могли сделать вид, что ничего не заметили. Чтобы не успели высказать глубокую обеспокоенность, а обошлись лайт вариантом.
Бо народ у нас терпеливый, конечно. Но непредсказуемый.
Может так обидеться, что и карантин не поможет.


Светлана Самборска

Итоги подведьом.

Творцы нынешнего конституционного кризиса – Коломойский и Медведчук. Цель – разрушение Украины. Медведчуку понятно для чего, а для Коломойского это единственный шанс на стабильное убежище. Нигде в мире для него места нет, после смены власти не будет для него места и в Украине, а грядущая смена власти после местных выборов уже носится в воздухе.

Поэтому выход для Коломойского остался один – превращение Украины в Сомали, где нет законов, где нет центральной власти, где “страна” представляет из себя просто набор зон, контролируемых бандами. Крупными бандами вроде Днепропетровского олигархического клана и мелкими бандами вроде батальона Спарта в процветающе1 ДНР. Где нет ничего – ни закона, ни институций, ни медицины, ни социальных программ, ни полиции, ни армии, ни свободного бизнеса, где нет даже граждан, а есть бароны, их подручные и бесправные рабочие особи.

Коломойскому хорошо жилось в Женеве, но хорошо ему жилось именно потому, что крал он много и тупо. Вот из-за этой тупизны пришлось съехать из Женевы, потом съехать из Израиля. Но чтобы было куда съехать из Израиля, пришлось в Украине устанавливать квартальную власть. Но квартальная власть после местных выборов стала хромой уткой, а из Днепра съезжать Игорю Валерьевичу уже некуда. И остаться в украинском Днепре не выйдет. Что делать?

А выход вот он – за речкой. Был украинский Донецк, стал столицей бандитской ДНР. Вот и видит Беня для себя свободу и невозбранное поле для грабежа в превращении Украины в конгломерат бандитских анклавов.

Именно над этим сейчас работает говорящая собачка Коломойского – Зеленский. Именно для этого прискакали парасюки и зимины. Именно это взбодрило заскучавшего Бутусова. И вся эта мишпуха будет прыгать, крутить жопами, мамой клясться, заматываться в три слоя вышиванок и уничтожать, уничтожать, уничтожать законность, Конституцию, Украину.

Я во вчерашнем посте вспоминала прошлогодний диалог, а сегодня он еще более кстати. Процитирую абзац:
К еще большему сожалению это касается не только 73%. Я отчетливо помню комментарий одной дамы из 25% под моим прошлогодним постом о беззаконности решения КС о роспуске Рады, о неконституционности перевыборов. “А что,” – писала дама, – “надо еще погода Шуфрича в Раде терпеть?! Пусть распускают”. “Подождите,” – возразила я, – “Шуфрич никуда не денется, шуфричей станет в два раза больше”. “Может, станет, может, не станет”, – ответила дама.

Мы в эти дни увидим много такого. “А что же, терпеть беспредел судей?!”, “А что же, ждать месяцами, пока они Конституцию поменяют?!”, “А что же, пусть и дальше такое продолжается?!”.

Скажу просто: если старна пойет путем беззакония, то это и будет “пусть и дальше такое продолжается”. Потому что этим путем мы идет уже полтора года. Полтора года беззакония, полтора года исполнения хотелок Коломойского, полтора года безграничного и бесстыдного грабежа, полтора года дичайшей некомпетентности, тупости, идиотизма, приведших к жесткому конституционному кризису. Хотите еще большего беззакония? Считаете, что Зеленский недостаточно много раз возлагал свою пупырку, измученную роялем, на Конституцию? Пускай еще возложет, а вы похлопаете? Ну-ну. Ну-ну.

Продолжение беззакония – продолжение пути, которым Коломойский ведет Украину уже полтора года. И этот путь не ведет к концу эпохи бедности, если кто этого еще не понял. А тот, кто понял, не может поддерживать продолжение издевательств Зеленского над Конституцией. Просто не может. Кто поддерживает – тот поддерживает разрушение Украины. Вне зависимости от мотивации. Мотивация вообще не важна. Как не важна сейчас мотивация тех, кто голосовал за Зеленского. Как не важна сейчас мотивация тех, кто голосовал на референдуме ДНР. Ты или поддерживаешь будущее Украины, или поддерживаешь разрушение Украины. Третьего варианта нет.

Вспомните, как сразу после Майдана, после бегства Януковича, бывшая оппозиция скурпулезно, до буквы соблюдала законы. Как собирала Раду, как правдами и неправдами обеспечивала явку депутатов, в том числе рыгов, чтобы голоса были. Как голосовалось все-все-все, до последней буквы, как соблюдались сроки и этапы внеочередных выборов. Помните? А помните, скольких это бесило? Как тот же Парасюк, кстати, штурмовал Раду, когда там проходили назначения министров, помните? И тогда тварь коломойская что-то ж мутила для хозяина.

Законность или крах. Третьего варианта нет. “Поддерживаю, конечно, будущее Украины, но нельзя же терпеть такой беспредел, поэтому надо еще разок положить болт на законность” = “Поддерживаю разрушение Украины”. Всё просто.


Демократична Сокира

Позиція «Демократичної Сокири» з приводу спроби державного перевороту в Україні.

«Демократична Сокира» засуджує обидві сторони, дії яких неймовірно нашкодили Україні, згорнули антикорупційні реформи та критично загрожують відносинам України з США, країнами ЄС та цивілізованим світом.

Перша сторона – Президент України Володимир Зеленський. Він саботував реформу судів весь час свого перебування при владі. Він також користувався допомогою корумпованих суддів та їх неправосудними рішеннями – згадати хоча б розгін Верховної Ради, коли політична доцільність перемогла правосуддя, Конституційний суд виніс рішення про розгін Ради, і Зеленський цьому рукоплескав. Згадаємо і справу судді Вовка і інших корумпованих суддів, які були корисні для влади, і їх не чіпали. Зеленський і зараз намагається скористатися публічним обуренням діями Конституційного суду, щоб провести його розпуск та поставити своїх людей у КСУ. А скоріше, людей Єрмака та Портнова. Цей злочинний план є очевидним і публічно підтримується і Єрмаком, і Портновим. Він також будується на дуже характерній для Зеленського рисі «відповідати на порушення закону ще більшим та ще гіршим порушенням закону». Результати такої політики наочні.

Друга сторона – сам Конституційний суд на чолі з Олександром Тупицьким, покарання якого ми вимагаємо вже півроку. На нашу думку, у складі суду діє організована злочинна група, яка має на меті зірвати альянс України з західними союзниками, щоб кинути нашу країну під танки Росії. Саме тому судді заблокували електронне декларування, фактично заблокували діяльність НАЗК та створили умови, щоб крадії та корупціонери не мали відповідальності перед законом. Це пряма державна зрада і заколот проти України. Вона має бути покарана, і вона буде покарана. Великим щастям для суддів буде, якщо їм доведеться відповідати перед законом, а не перед розлюченими українцями зі зброєю в руках. Але зло, яке зробили судді, треба виправити, і одне покарання проблеми не вирішить. Оскільки рішення Конституційного суду оскарженню не підлягають, то виправити його вчинок буде важко.

Що ж робити?

«Демократична Сокира» пропонує системний план дій, який буде виконувати і сама, але для якого треба об’єднатися всім патріотичним силам. Це:

1. Очищення КСУ замість розпуску. Перш ніж виправляти ситуацію з рішеннями КСУ, треба усунути звідти злочинців, щоб зламати плани учасників заколоту та нейтралізувати їх. Замість дурнуватого і непрацюючого «закону про розпуск КСУ» ми пропонуємо інший шлях. Цей шлях – поетапне усунення суддів КСУ, причому не всіх, а саме тих, хто є учасником «заколоту Тупицького».

Як відомо, повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі:

1) закінчення строку його повноважень;
2) досягнення ним сімдесяти років;
3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави, що встановлено в порядку, визначеному законом;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
6) смерті.
(Закон України про Конституційний суд України, гл. 3, ст. 20)

Таким чином, треба ініціювати, швидко розслідувати, подати до суду та винести вердикт з приводу злочинів та зловживань суддів КСУ. Зловживань безліч. Навіть якщо не брати саму справу про державну зраду, суддя Тупицький, наприклад, звинувачується у ЗМІ в тому, що у 2018 році купив землю в окупованому Криму. Взагалі, все голосування відбувалося в умовах прямого конфлікту інтересів з боку його та інших суддів, які мухлювали з деклараціями, а отже, ухвалюючи це рішення, уникали відповідальності перед законом. І таких злочинів суддів КСУ безліч, і не тільки по Тупицькому. Треба розслідувати їх, домогтися обвинувального вироку і відсторонити всіх таких суддів згідно пункту 5 статті 20 закону про КСУ. За нормальних обставин це дуже не швидко, але обставини не нормальні і треба діяти екстремально. І це буде найкращим виходом для самих суддів, адже якщо не спрацює пункт 5, то залишається тільки стаття 6 (смерть), бо ж чекати досягнення суддями віку 70 років ніхто не буде.

2. Виправлення шкоди. Верховна Рада України мусить переглянути деякі положення антикорупційного законодавства та під пильним наглядом світової спільноти внести зміни до законів, які збережуть основні механізми антикорупційного контролю. А може, навіть зроблять ці механізми більш потужними. Водночас ми звертаємо увагу, що внесення цих змін має відбуватися не в рамках «кон’юнктурного рішення для вирішення сьогоднішньої кризи», а дійсно будуватися на правових засадах та узгодженості законодавства, які б унеможливлювали повторення ситуації, у якій ми опинилися зараз. За умови оновленого складу КСУ та належної якості нового закону він буде працювати і поверне надбання реформ. Дуже неприємно, що весь цей час антикорупційна робота буде заблокована. Але іншого виходу немає, адже ухвалене КСУ рішення дуже важко скасувати так, щоб не похитнулася вся держава та її легітимність.

3. Судова реформа. В рамках термінового повідомлення про партійну позицію неможливо розкрити всі складові судової реформи, за яку ми послідовно виступаємо. Але ми нагадаємо, що вона була підготовлена, обговорена, просаботована і так ніколи і не була проведена. Катастрофа з КСУ має стати для нас, українців, тим самим життєдайним рятівним копняком, щоб провести системні зміни в судах. Саме суди є на сьогодні головною перепоною України і для розвитку економіки, і для забезпечення прав людини, і для повернення державі престижу, без якого ми не виграємо війну за Незалежність.

Окрім цього партія пропонує всім проукраїнським силам визнати, що дії Володимира Зеленського несуть катастрофічну шкоду для всієї країни і наражають на небезпеку всі без виключення здобутки Революції Гідності. Ще три з половиною роки так тривати не може. Всі проукраїнські сили мають поєднати зусилля заради дострокової відставки президента Зеленського і суду над ним і його єрмаками. Ми бачимо, що проукраїнські сили, і наша сила також, вміють поєднувати свої зусилля на місцевих виборах і на вуличних акціях. Сподіваємося, ця синергія спрацює і на шляху до відставки Зеленського і призведе його на лаву підсудних.

Вже недостатньо просто критикувати. Настав час поєднувати зусилля у парламенті та на вулиці заради спільної мети – врятувати Україну від президента Зеленського.

Слава Україні!


Mason Lemberg

1. Створили масовку для мотивації внесення зелею антиконституційного закону.

2. Попри те, що антиконституційй закон на момент проведення мітингу вже був внесений, чомусь на Банкову ніхто не йшов. Ні під офіс Медведчука. Ні під офіс Бені.

3. Ті, хто кричав і розказував про узурпацію влади Порошенком (хз в чому вона полягала), зараз потурають перевороту. Хочу нагадати, що публічні заклики до перевороту прирівнюються до участі в ньому. Прівєт, Аталотій. Потім не ховайся під спідницю.

4. Маніпуляціями і брехнею блазнів знову ставлять суспільство перед штучним вибором: або неконституційне рішення Конституційного суду, або неконституційне рішення Зелі. Насправді, вибір не такий. Проблему можна вирішити змінами до законів в частині декларування і в частині відповідальності судів, але не демонтажем державності та закону, власлідок чого завтра Імператор Єрмак, опираючичь на двох парасюків, буде видавати укази про розстріл.

5. Худоба нам знову розказує про “швидкі рішення”. Треба лиш відправити суд у відставку. А далі хуже не будет, прідут новиє літса. Я вже нажерся тих нових літса з бенями, медведчуками і портновими. Досить.

Впевнений, що більшість тих, хто вийшов сьогодні під КС, вийшли щиро, за ідею. Що це світлі, добрі люди.

Але вас сьогодні знову на*пав клоун і його ручна худоба, що косить під антикорупціонерів і патріотів.
Не робіть так більше.

Причина проблеми не в КС. Причина проблеми на Банковій. Саме вона принесла ті проблеми. Саме вона має піти.


Гліб Бабіч

Я не маю права дорікати нікому з тих, хто вийшов під КСУ. Я поважаю рішення кожного з них.
Я знаю, що більшість з них там абсолютно щиро. Там багато моїх друзів, там сотні тих, кого я знаю і поважаю.
Просто так буває. Коли ти говориш, що по цій дорозі йти не можна. Там міни. Тому що такі у тебе невтішні результати аналізу ситуації, помножені на інформацію.
Але всім дуже хочеться йти. І від тебе вимагають незаперечних доказів і карти мінних полів. Ім’я та послужний список того, хто дав тобі інформацію. Тобі кажуть, що ту немає табличок «Міни», а значить, все добре.
Потім махають на тебе рукою, дивляться презирливо, як на боягуза або зрадника. І гордо йдуть по цій самій чортової дорозі.
Ти ще щось кричиш їм услід. А потім сідаєш на узбіччя та приречено чекаєш серії характерних хлопків .
Сюжет з кошмарного сну, звичайно.

Сьогодні так і вийшло. Все відбувається всупереч нашим спробам попередити, що тут щось не так. Ця дорога теж замінована. Люди, яких я знаю і поважаю, зараз під КСУ, разом з ручними бунтарями Коломойського, на тлі швидких подій підготовленого владою сценарію. Вони браво штурмують ворожі позиції. Але не розуміють, що після там піднімуть зовсім чужий прапор. Тріумфуючий Єрмак вустами надягнутого на руку Зе озвучує закон про остаточну узурпацію влади. Тому що коли вони зжеруть Конституційний суд, вони зжеруть все і всіх.
І все це благословляє аплодуючий Портнов.
Але цього ніхто не хоче бачити.

Теж сюжет з кошмарного сну. А ні. Прямо тут і зараз. Сюрреалізм.
Мене немає під судом. І я вчора пояснив чому.
Але там багато людей таких же як я. З одного боку барикади. Тому я не можу взяти і відокремити себе від всіх, хто бився разом зі мною за загальне.
Тому я не кажу «ви». Я кажу «Схоже, що МИ в перший раз «робимо це разом з ними».
І коли (дуже скоро) реальність розставить все по своїх жорстких місцях, і стане зрозуміло, хто кого зіграв, боюся, буде як завжди.
Визнавати свою помилку буде соромно. Тому всі щось придумають. Не як виправити. Як обгрунтувати.
У цьому ми всі досягли успіху. Але тільки заднім числом, на жаль.

Був би я зовсім цинічної потворою, я б взяв попкорну.
Але мені хочеться стакан горілки. Щоб хоч трохи приглушити сором.

Буду радий помилятися. Буває ж чудо?

Поділитися:

Петро Порошенко оголосив шляхи виходу з конституційної кризи (відео)

 

На додаток до епідеміологічної, економічної і безпекової кризи, країна занурюється в морок конституційної кризи. Вихід з конституційної кризи, яку спричинило бажання Зеленського отримати абсолютну владу, починається з повернення влади у правове поле. Про це у своєму відеозверненні заявив п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко.

Порошенко нагадав, що антикорупційна інфраструктура, яка була створена протягом його президентської каденції, вже неодноразово зазнавала цілеспрямованих атак. Однією з таких атак є рішення Конституційного Суду України, судді якого відчули нетерпимість Банкової до антикорупційних органів – переконаний Петро Порошенко.

«Без зайвих слів очевидно, що може думати наша команда про рішення Конституційного Суду. Команда, яка свідомо впровадила найжорсткіше у Європі електронне декларування статків високопосадовців з кримінальною відповідальністю. Команда, яка створила Національне агентство із запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Команда, яка на основі прозорих конкурсів, схвалених міжнародними експертами, оновила Верховний Суд, сформувала і запустила Вищий антикорупційний суд.  І яка передала цю систему новій владі, як я вже говорив, в повністю робочому стані. І яка, за визнанням міжнародних експертів, зробила за п’ять років більше реформ, ніж було зроблено за попередні двадцять три», – нагадує п’ятий Президент.

Він зауважив, що усі ці кроки є частиною європейського вибору і дозволили українцям отримати безвіз з Європейським Союзом. Рішення КСУ ставить під удар один із головних здобутків – застерігає п’ятий Президент.

«Але вас цинічно обманюють ті, хто крайнім намагається зробити лише Конституційний Суд. В суді лише писали рішення, а от сценарій розробили в іншому місці»,- переконаний Порошенко.

«Дозвольте нагадати, якщо хто забув. Про загрозу втрати безвізу заговорили ще на початку минулого місяця, коли Зеленський підірвав незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Комісію з обрання нового очільника САП Банкова сформувала виключно з лояльних до себе людей. Це ми декларуємося вже п’ятий рік, а «Слуги» декларуються вперше, і тому дуже нервують зараз», – говорить Порошенко.

Команда Зеленського піддає безперервним атакам НАБУ, як через парламент і суди, так і шляхом цькування в засобах масової інформації. «Це команда Зеленського створила у суспільстві атмосферу нетерпимості до антикорупційних органів, яку, звісно ж, відчули і в Конституційному Суді», – переконаний лідер «Європейської Солідарності».

«І, нарешті, ось вам вишенька на тортик. Подання до Конституційного Суду проти декларування подавала не лише ОПЗЖ, але й група «За майбутнє». Ця група з усіма потрохами належить Коломойському, близькому бізнесовому і політичному партнеру Зеленського», – нагадує Порошенко.

«Факти – річ уперта.  І вони не можуть не привести до висновку, що абсолютно антиконституційний узурпаторський законопроект Зеленського не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. Єдине, чого він прагне, це – сформувати кишеньковий Конституційний Суд, який потім визнаватиме конституційними усі ініціативи Банкової з розбудови в Україні диктатури дилетантів, невігласів та клептократів», – прогнозує лідер опозиції.

Він наголошує, що таким шляхом будувався авторитаризм в Білорусії, в Росії та країнах Центральної Азії. «Але для чого так далеко ходити? Саме через «на сто відсотків свій» Конституційний Суд Янукович наділив себе диктаторськими повноваженнями, якими і вдавився. А тепер коротає вік на підмосковній дачі», – говорить Петро Порошенко.

«Що має зробити Зеленський, щоби суспільство йому повірило?

По-перше. Почитати Конституцію і повернутися в правове поле.

По-друге. Приємно вразити прозорим конкурсом і якісними кандидатурами на вже вакантні посади в Конституційному Суді.

По-третє, організувати прозорі, а не фіктивні конкурси на очільників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і Державного бюро розслідувань.

По-четверте, продовжити судову реформу в середній апеляційній та нижній ланках судової системи.

По-п’яте. І це головне і невідкладне. Негайно подати і ухвалити закон, який відновлює жорстке електронне декларування і кримінальну відповідальність за умисне приховування інформації про реальний майновий стан. Це вирішить всі проблеми. Свій проект ми вже підготували, можемо подати як альтернативний», – перерахував лідер «Європейської Солідарності»

Щоби вийти із конституційної кризи, в яку Зеленський занурив країну, він має негайно зустрітися із лідерами парламентських фракцій. «Я особисто готовий йому допомогти знайти вихід із ситуації винятково в правовому полі. Нагадую: Президент не має права розпускати Конституційний суд. Він має право розпускати лише парламент, і то винятково на підставах, передбачених Основним законом», – нагадує Порошенко.

«Боротьба з корупцією – це частина нашої європейської стратегії. Вона залишається нашим безумовним пріоритетом. Тому маємо зробити все, щоб відновити незалежність антикорупційної інфраструктури. І парламент може це зробити доволі швидко. Але демократія – це так само частина нашого цивілізаційного європейського вибору. А той спосіб вирішення проблеми, який запропонував Зеленський, веде нас зовсім в інший бік. І не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. Він бореться за абсолютну владу, ніким і нічим не обмежену.  І підігравати йому в цьому – значить вести країну до національної катастрофи. Ми точно цього не дозволимо», – резюмує п’ятий Президент.

Джерело

Поділитися:

По всьому фронту починає розкручуватися маховик загострення

Заява Командувача об’єднаних сил

Я, як командувач Об’єднаних сил, констатую, що сьогодні, 30 жовтня, порушивши домовленості, досягнуті Тристоронньою контактною групою, російсько-окупаційні війська здійснили прицільні обстріли українських позицій.

Ворог нахабно вів прицільний вогонь із гранатометів різних систем по підрозділу Об’єднаних сил в районі населеного пункту Водяне. Із сумом повідомляю, що внаслідок обстрілу на початку доби два військовослужбовці Збройних Сил України отримали поранення , несумісні з життям. Командування Об’єднаних сил висловлює глибокі співчуття рідним та близьким загиблих воїнів.

Така зухвалість противника свідчить про те, що збройні формування Російської Федерації спрямовано йдуть на зрив домовленостей, що були досягнуті Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року. Сьогоднішній обстріл доводить, що противник не має на меті досягнути миру.

На вогневі провокації противника підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну відповідь змусивши російсько-окупаційні війська повернутись до режиму тиші.

Джерело


Олександр Турчинов

За останню добу під час обстрілів російсько-терористичними угрупованнями українських позицій на Донбасі вбили двох наших воїнів, ще двоє зазнали поранення. Ці втрати свідчать про повне фіаско розрекламованих Зеленським домовленостей про припинення вогню.

Припинення вогню діяло лише з одного боку – з української сторони. Нашим військовим забороняли відкривати вогонь у відповідь на щоденні провокації та обстріли.

Разом з тим, фактично не було жодного дня, щоб українські позиції не обстрілювали. Навіть представники ОБСЄ, які ніколи не відрізнялись надто прискіпливим аналізом ситуації, постійно свідчать про кількість обстрілів, на порядок більший, ніж повідомляє наш Генштаб.

Загибель українців на Донбасі – це закономірний трагічний фінал капітулянської позиції чинної влади, яка розповідає про «незначні втрати та величезні мирні досягнення», не реагуючи адекватно на агресію на сході нашої країни та загибель українських воїнів.

Щодо тези Зеленського про «незначні втрати», хочу відповісти президенту: життя кожного українського воїна – це значна втрата для країни, і за це ворог повинен відповідати!


Валерій Прозапас

Те, що московські окупанти не здатні ні на які домовленості, було зрозуміло всім, крім шобли Зеленського, який вчергове видавав фантазії про “перемир’я” за свої “досягнення”.

У армії забрали розвідку, зняли спостережні пункти, зруйнували щільність фронту, заборонили превентивні дії та навіть ввели мутні штрафи за вогонь у відповідь.

Тому поранені та двоє загиблих на совісті не тільки бойовиків, але і на військово-політичному керівництві, яке перетворило бійців на безпорадні мішені.

Тепер починають причитати про “зрив домовленостей”, хоча ВАС, БЛ*ДЄЙ, ПРО ЦЕ ПОПЕРЕДЖАЛИ, а ви мовчите, коли потєрпєвший розповідає про “всьго-навсього одного загиблого з початку перемир’я”.

Зате у Хомчака +1 квартира.

Це вже злочин, шановні капітулянти.


Роман Донік

Выборы прошли, россиянам не нужно больше помогать “своим” политикам предвыборной тишиной.

По всему фронту начинает раскручиваться маховик обострения.

Пока точечно, но это уже не локальные пострелушки.

А смотрящие от Хомчака продолжают требовать соблюдения тишины в ответ.


Андрій Смолій

Перемир‘я Зеленського, схоже, повністю закінчилось: двоє Захисників загинуло.

Від обстрілів російсько-окупаційних сил загинули двоє українських військових. Опівночі окупант застосував гранатомети та вів прицільний вогонь по українських позиціях біля Водяного.

Коли два місяці Зеленський катався по Україні та розповідав про «всеосяжне» перемир‘я, всі ми знали, що на Сході все одно стріляють. Все одно там бійня. Все одно окупант порушує домовленості. Але нам розповідали інше. Навіть коли окупанти влаштовували масштабні пожежі, це також був «мир». Так що, далі зелена влада буде розповідати про «досягнення» і «тишу»?

Вічна пам‘ять полеглим Захисникам…


Кирилл Данильченко

У Водяного начались замесы. Там у нас двое погибших от огня АГС.

Если посмотреть обновленные Гугл-карты в режиме спутника, то будет понятно почему. И у Широкино возле теплиц, и севернее, и в Водяном просто полосы горелого. Между Саханкой и Пикузами тоже. Даже дым кое-где видно на момент работы спутника. Погорели не просто поля и посадки. Погорели и мины, и секреты, и блиндажи кое-где, я думаю, тоже. И у 9-го полка дыры и у нас. Километры проплешин.

Будут это дело копать и восстанавливать. А значит, будет прилетать. Никто еще не научился в полях без зоны ДМЗ (демилитаризованная зона – ред.) достигать мира.

Павшим – память. Живым – месть.


Serg Marco

Про перемирие.

За последние дни усилились обстрелы, появились боевые раненые и убитые. Каждый день.

Давайте поймем, что происходит по линии, и о чем недоговаривает ООС.

Луганская область отлично горела от поджогов сепаров последнее время. Этот процесс не остановили Зеленский и ТКГ. Этот процесс остановила природа дождями и похолоданием.

Донецкое направление. Обстрелы и провокации там почти каждый день. Недавнее противостояние под Донецком, в результате которого час обстреливали украинские позициии и был боевой раненый – это огненый шквал для прикрытия своей ДРГ. Да, именно так. ДРГ пыталась зайти на позиции 18 батальона. Обычно результатом таких заходов становятся сводки ООС на тему “підірвався на невідомому вибуховому пристрої”. Или тихая отработка снайперами. ДРГ была выявлена, по ней открыли стрелковый огонь, зажмурили одного ДРГэшника, остальные разбежались по кустам. И тут грянула ответка. Утесы, СПГ, стрелковка…

И данная ситуация непохожа на то, что просто несколько человек не подчинились приказу и пошли охотиться за ВСУ. То есть дээргэшники получили приказ от командования. Был разработан план, маршрут, обзор во время передвижения, определен состав (саперы, снайпера, топтуны) и поставлена задача, которую должна была эта ДРГ достигнуть.

Их увидели. Хорошо, что увидели. Повезло. После чего натянули глаз на жопу коллаборантам, а потом посидели под обстрелом, пока противник спасал свою ДРГ от полного уничтожения. Когда противник проявляет такую инициативу, а именно системные действия в составе подразделения для уничтожения живой силы, то когда-то она будет успешной.

Еще вчера хотел написать, что теперь осталось ждать погибших, убитых в результате очередной спланированной операции, тут повезло, но так везти не будет. Перемирие не работает. Будут смерти. Написал об этом пост, а потом стер. Показалось неправильным на смертях наших бойцов ванговать.

И вот результат. Юга. Снайперская группа. Один раненый, двое убитых. Снайперская группа противника. Подползли, сработали дуплетом, поразив обоих в головы. До этого за полчаса сделали раненого в этом же подразделении.

ООС сказал, что это было в результате обстрелов, но почему-то умалчивает, что ранения и смерти – это результат согласованых тактических действий противника. И что против ВСУ сейчас активно начали работать снайпера и ДРГ. Потому что если это скажешь, то будет логичным включить какое-то противодействие. Например, отменить запрет на полеты коптеров. Запустить официально работать на линию наших снайперов и развязать им руки.
Но это логичное действие. А политического решения это выполнить, к сожалению, у руководства нет.

Потому ждем очередного заседания ТКГ. Где нам пообещают, что вот сейчас все вообще перестанут стрелять.
Только вот те, кто про это договорятся, не возьмут на себя ответственность, если эта договоренность не будет выполнена. И за следующих раненых/погибших.

А насколько я знаю настрои в армии, там сейчас уже дохрена людей с мотивацией “увижу сепара – буду стрелять, похрен, что мне командование скажет. Минус премия, выгонят из армии – та и хрен с ним”. А значит, стрелять в ответ сейчас где-то будут, просто положив болт на командование. И это неправильно. Но что поделать, если никакой альтернативы нет?

В общем, стоит ждать интересных событий на фронте. Не переключайтесь.

UPD. Люди, которые считают, что работа снайперских групп противника и заходы ДРГ на наши линии с последующими обстрелами бойцов ВСУ – это “отдельные случаи, приведшие к тяжелым последствиям” и “прекращение огня не нарушено, это единичные случаи”, это просто ссанина в глаза.

Поділитися:

Зеленський несе персональну відповідальність за руйнування антикорупційної інфраструктури – Порошенко (відео)

 

Руйнування антикорупційної інфраструктури руками ОПЗЖ та депутатів з фракції олігарха Коломойського має на меті не лише убезпечити владу від відповідальності за корупцію, а й повернути Україну в сферу російського впливу. Про це заявив п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко у відеозверненні. Він також зазначив, що у спілкуванні із західними партнерами переконує їх зберегти безвіз для українських громадян, але позбавити його всіх представників влади, відповідальних за згортання реформ. Порошенко також повідомив, що фракція «Європейська Солідарність» готує законопроект, спрямований на запобігання кризі у стосунках з Євросоюзом.

«З 2014 по 2019 рік наша команда в тісній співпраці з міжнародними партнерами, з громадськістю створила нову антикорупційну інфраструктуру. Найдосконаліше детальне електронне публічне декларування статків можновладців – найжорсткіше у світі. Національне агентство із запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Вищий антикорупційний суд,  новий Верховний Суд.  Це було потрібно для реформ всередині країни. Це стало складовою частиною нашої європейської інтеграції і передумовою для отримання безвізу», – нагадав Петро Порошенко.

Він розповів про те, що створювати цю систему було дуже непросто. «Опір усім нововведенням чинився скажений, і перетиснути його можна було лише завдяки сильній політичній волі. Так, ці новостворені структури небездоганні, кожна з них пережила свою хворобу зростання. Але система працювала, і наша команда передала її наступникам в цілком робочому стані», – зауважує Порошенко.

«Тепер, коли влада довершує її руйнування,  навіть мої опоненти визнають, що побудова цієї інфраструктури була великим досягненням. Прямо як у тій приказці «Тоді йому ціну знаєш, як його втрачаєш», – говорить п’ятий Президент.

«Державне бюро розслідувань та інші правоохоронні органи віддані на відкуп Портнову та іншим адвокатам Януковича. Вони на вимогу Зеленського перетворені на інструмент політичного переслідування опонентів влади. Офіс Президента підірвав незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, щоб Комісію з обрання нового очільника САП Банкова могла сформувала виключно з лояльних до себе людей. Підконтрольний Банковій Окружний адміністративний суд Києва нещодавнім рішенням щодо керівника НАБУ фактично блокує діяльність цього ключового антикорупційного органу», – перерахував Порошенко.

Лідер «Європейської Солідарності» також нагадав, що ще раніше Зеленський замість продовження судової реформи на середньому і низовому рівнях спробував ліквідувати незалежність успішно сформованого за оцінками міжнародних партнерів Верховного Суду.

«Те, що сталося учора, дійсно заслуговує засідання РНБО. По формі все правильно.  А по суті – це знущання. Тому що співавторами подання до Конституційного суду були народні депутати із групи «За майбутнє», неформальним лідером якої є близький політичний та бізнесовий партнер Зеленського Коломойський. То ж у нас більш ніж достатньо підстав вважати, що персональну відповідальність за руйнування антикорупційної інфраструктури несе особисто Володимир Зеленський», – переконаний Петро Порошенко.

За його словами, це відбувається, зокрема, через намагання Зеленського убезпечити «Слуг» від претензій з боку антикорупційних органів, для чого треба покласти край їхній незалежності.

«Інша відповідь – глибша.  Показово, що до ключових рішень у цьому напрямку дотичні відверто проросійська ОПЗЖ, з якою «Слуги» планують формувати коаліцію не лише на місцях,  та олігархічна партія «За майбутнє». Коломойський давно говорить, що Україні слід повернутися до сфери російського впливу. Отже, зрозуміло, чому саме їхні представники є авторами подань. І це вже геополітика», – вважає п’ятий Президент.

Він наголошує: руйнування антикорупційних органів та антикорупційного законодавства завдає точкових і болючих ударів по відносинах України із Заходом, Європейським Союзом, Сполученими Штатами, по нашому європейському вибору, провокує глибоку кризу у стосунках з міжнародними партнерами, суперечить Угоді про асоціацію, підриває довіру.

Такі дії йдуть в розріз з Конституцією України, зокрема реалізації положень щодо стратегічного курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО – зазначає Порошенко.

«Зрозуміло, що тепер ще під більшу загрозу потрапив безвіз. Навіть українські дипломати в закритому листуванні б’ють на сполох. Нагадаю, Зеленський особисто запевняв, ніби з безвізом – все гаразд. Або свідомо говорив неправду, або навіть не здатен усвідомити глибину проблеми», – зауважує Петро Порошенко.

«Я закликаю наших європейських партнерів не карати усіх українців позбавленням безвізу за гріхи влади.  Кого слід карати – це всіх осіб, причетних до руйнації антикорупційної інфраструктури, тотального згортання реформ, гальмування України на шляху до Європи.  Хай собі вільно мандрують не до Куршавелю, Монако чи Зальцбурга, а до Ростова, Москви і Магадана», – наголошує п’ятий Президент.

«Щоби якомога швидше виправити ситуацію, я дав завдання народним депутатам від нашої фракції негайно підготувати законопроект, який залатає усі пробоїни в антикорупційному законодавстві за останні півтора роки і зможе запобігти кризі у стосунках України з Євросоюзом, в яку нас занурює організаційно та інтелектуально імпотентна українська влада», – резюмує Петро Порошенко.

Джерело

Поділитися:

Шлях до падіння й повної руйнації країни тепер можна розвернути

Михайло Забродський

Ось і відбулося в нашій країні визначне політичне явище з довгою і невиразною назвою – вибори до місцевих органів влади. І хоча ще продовжуються спори і взаємні звинувачення, заяви до Національної поліції та просто заяви, і не оприлюднені ще офіційні результати, але вже можна із впевненістю сказати: вибори відбулися.

Так, із рекордно низькою явкою виборців, подекуди із ганебно незадовільною організацією з боку місцевих чиновників, із повним іноді ігноруванням карантинних обмежень всіма без виключення учасниками заходу, але сталося.

Спробуємо розібратись, що саме. Про що вже можна говорити і що аналізувати.

Почнемо з явки виборців. Можна довго говорити про побоювання зараження. Можна також наводити статистику за принципом – приблизно 55% тих, хто не прийшов, зробили це за станом здоров’я, не проживають за місцем реєстрації або були на роботі в цей день тощо. Насправді все простіше. Явка – це класичний приклад “голосування ногами”. В ній відображено все. І оцінка роботи діючої влади, і втомленість від півтора року дилетантських експериментів над країною, і недовіра, і тривога за майбутнє.

Тепер попередні результати. Незважаючи на бадьорі напівофіційні заяви можновладців і маніпуляції провладних ЗМІ, поразка діючої владної команди очевидна. Сувора політична реальність здається вирішила наочно продемонструвати самим невиправним ідеалістам – хто кому слуга. С одного боку, наполеглива політична робота нашої опозиційної ЕС та інших партій, а з іншого, інтереси зміцнілих і авторитетних регіональних еліт зробили свою справу. Примітно, що виборчі кампанії останніх будувалися практично виключно на критиці сумнівних досягнень правлячої команди. І критика ця, як видається з аналізу попередніх результатів, сприятливо сприйнята виборцями!

Що можна додати? Віднині діюча влада, а з нею і значна частина країни, починає жити в новій для себе політичній реальності. І реальність цю вже важко, якщо взагалі можливо, наповнити лише відео з сумнівними за змістом текстами. Управління країною тепер вже точно не стане нагадувати хайповий медіапроект із гучними заявами і обіцянками світлого майбутнього. Політичні сили практично всіх напрямків і толків, включно із суто виборчими технологічними “партіями”, готові до подальшої боротьби за владу, тепер на більш високих рівнях. Для цього, тепер вже об’єктивно, є все необхідне: впізнаваність, ресурси, прихильники.

Для нашої команди попереду складні і напружені часи. Наступне завдання: боротьба за представництво в центральних органах влади. Наш шлях визначений, зворотної дороги нема.


Mason Lemberg

Якщо підводити підсумки цих місцевих виборів, зачіпаючи їх стратегічне значення (так, є і такий прояв), то я б відмітив наступні моменти:

1) Це офіційний старт кінця Зеленського.

Антиукраїнського, невмілого, неадекватного керівника держави.
Особа яка, на мою думку, здійснила державний переворот, розпустивши Верховну Раду без жодних на те законних підстав, посилаючись на якісь нафантазовані “опитування про недовіру”, сьогодні отримала офіційно оформлену недовіру
Якби ця особа була хоч на 1% чесною і послідовною, то за результатами цих виборів послідувала би його власна відставка. Але “просто чєстний чєловек” – це не про нього.
У всякому разі, результат цих виборів – хоч і не юридична, але фактична делегітимізація зеленої влади.
Вони не мають ані права, ані підстав прикривати будь-який свій крок “думкою народу”, як це робили раніше, апелюючи до 73%.

2) Попри мільярди доларів, вкинуті в медведчука і ко, їх результат доволі скромний. Що не може не тішити.

3) Хочу нагадати, що ще півроку тому зелені мріяли про те, що вибори на ОРДЛО пройдуть разом з цими виборами, і проводили опитування на окупованій території, за якими їх “партія” там перемагала.

Важко й уявити, якими були б сьогодні результати в ОРДЛО. Точніше, уявити не важко. Важко прийняти ту нову реальність, до якої б це привело.
Слава Богу, цього не сталося.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Рівно рік тому ми протестували проти капітулянтських намірів ЗЕкоманди. Ми пройшли маршем “НІ капітуляції”. На тому фото я теж є – в зеленому прикордонному береті.
А сьогодні ЄвроСолідарність виграла вибори на Київщині та на Львівщині плюс показала класні результати по всій Україні. А це значить, рік минув не даремно.

Це був нереально складний рік. Коли проходили обшуки в хороших знайомих. Коли крутили справи проти Софії Федини, Марусі Звіробій, Тані Чорновол, Сергія Пояркова, власне, проти Петра Порошенка. Це був рік, коли дядько Петро влаштував зеленій ГПУ показове опускання в суді. Коли оскаженіла зелена ДБР кидалася на картини з колекції Петра і Марини Порошенків. Рік, коли просто розвалилися справи проти Гримчака та Гладковського. Коли Олег Гладковський через суд довів, що про нього поширили брехню. Коли ЗЕботва істерично волала: “Абнімаю, жму руку”, а невдовзі з’ясувалося що вони поширювали фейк російської агентури, так повідомили США. Це був рік… та я втомлюся перелічувати все, що сталося за цей рік. Колись я книжку напишу про це.

І знаєте, це був класний рік. Це був рік, коли остаточно з’ясувалося, хто біля тебе. Це був рік, коли світ навколо був наче мечем розсічений на тих, хто готовий підставити плече, і тих, хто… ні, не буду засуджувати.

Це був рік, коли ми вистояли. Вистояли та перемогли. Хай ми не виграли протистояння, а здобули лише локальну перемогу. Але з таких маленьких перемог складаються перемоги великі.

Попереду ще багато болі. Багато розчарувань. Але зараз я точно знаю, ми вистоїмо. Вистоїмо та переможемо. Та хіба може бути інакше?


Елена Подгорная

Не могу остановиться злорадствовать по поводу пролёта Зеленского и его шапито. И кто там у нас самый лузеристый лузер? Из кого не получился президент, а получилось сплошное недоразумение? Га? Срочно начинайте крутить по всем каналам сериал. Хотя уже не поможет. Лузер года. Фанера десятилетия. Лидер антирекордов.

Я гуглила и не нашла прецедента в мире, когда рейтинги обваливаются с такой скоростью. Когда-нибудь про “слуг народа” напишут диссер.

Не, ну ясен пень, что Арахамия сейчас скукожит е*учку и расскажет нам, что это всё последствия децентрализации… Нет, “слуг” не “вые*али в их собачий рот” ©. Просто так получилось. Год високосный опять же. Меркурий ретроградный, Марс в Овне… Всем остальным это, правда, не помешало. Но “слуги” – партия особая. Очень близкая к природе. Абизяны практически.

И не нужно нам втирать, что победителей нет. И что мы все ещё увидим, кто на местах сформирует власть. Мы посмотрим, куда ж денемся? Только вы тоже имейте в виду, что с таким бекграундом вы уже как неуловимый Джо. Нахрен никому не нужно с вами что-то формировать.
Всё, смиритесь. Моновласть закончилась. Адьюс.

Результат этих выборов очень ясно нам показал, почему в прошлом году Зеленский так торопился с парламентскими. Да, и поэтому тоже. Если не он, то кто-то рядом чётко понимали – команда, пришедшая к власти, способна заработать только антирейтинг. Они способны только разрушать и обсираться на каждом шагу, рассказывая избирателям, что это не говно. Это контекст выпал. Но не сложилось.

И на местные выборы Зеленский пришёл тогда, когда народ научился отличать контекст от фекалий. Желудки на ножках проголодались, а закидывать туда хоть немножко пенсий и субсидий не получилось. Что-то съели жадные мыши, а что-то просто пролюбили. Даже Янукович знал, что народ нужно подкармливать. А эта саранча думала, что зрелищ достаточно.

Страну спасла Конституция. Там было чётко обозначено, что местные выборы будут осенью 2020, и центральная власть не может провести их досрочно. Казалось бы, что такое для Зеленского Конституция? Но почему-то в этот раз проигнорировать основной закон страны лидор побоялся.

Теперь есть надежда, что фундамент всё же остался крепким. Слугам придётся договариваться. Да, они это знали заранее и даже озвучивали – где как и с кем они это будут делать. Что тоже отразилось на рейтингах. Не так, как рассчитывали, но вот.

Все понты Зеленского с заявлениями, что он де будет мэров контролировать – ничто иное, как громкий пук. Сорян, Вова, но полномочий тебе явно не хватит. Мэры тебе не подчинённые. Они такие же избранные народом руководители, как и ты. С реальной поддержкой избирателя, в отличие от тебя.

Реальным победителем этих выборов стала Европейская Солидарность. И я очень рада этому факту. Отлично получились несколько мэрских проектов, которые благодаря децентрализации смогли мобилизовать своих избирателей по максимуму.

Отличная реформа получилась у Петра Алексеевича. Как, в общем, и всё, за что он берётся. Ещё в 2014 году он рассказал о децентрализации как о части мирного плана в своей речи на инаугурации. Можно сказать, что Порошенко – отец сегодняшней победы для всех проукраинских партий.

ЕС стала единственной партией, которая прошла и получила мандаты во всех советах областных центров Украины. Даже в Краматорске и Северодонецке. В то время, как “слуги” пролетели в трёх, а ОПЗЖ – в пяти областях.

Избиратели всё же хотят в цивилизацию. Они предпочитают Евросоюз Таможенному союзу и хотят в НАТО.
А кто ещё ведёт Украину в этом направлении?
ЕС.
Больше пока некому.


Тарас Чорновіл

Надходять усе більше даних про результати виборів, на ходу корегують підсумки дещо дивних екзитполів, а головне – маємо вже результати паралельного підрахунку голосів на основі протоколів “з мокрими печатками”. Дуже професійно цей підрахунок організували в штабі ЄС. Новини хороші. У нас таки є єдина партія, яка буде представлена в усіх обласних радах і міських радах обласних центрів. І ця партія не московська Оппі за Жоппі та не партія хтивих слуг Зеленського. Це Європейська Солідарність. Також вона перемогла в багатьох громадах та в ряді обласних рад. Очевидно, що це головна новина з цих виборів. Поряд із новиною про тотальну поразку зеленої плісняви.

Усі загрози, про які писав учора, від цього не зникають. Але трагедія – це коли все погано, а в тебе нема надії й засобів для порятунку. Зараз усі ці негативи нейтралізувати чи мінімізувати можемо й мусимо. Ті, хто ще недавно розказували страшні історії, що партія Петра Порошенка не підніметься, не відновиться, не матиме впливу в країні, швидко змінюють пластинку й починають твердити, що вона таки відродилася, але там же в дуже багатьох радах більшість не в них, а в численних антиукраїнських сил, а тому нема ніякої перемоги ЄС, а скрізь тотальний програш.

Насправді, ні. Уже маємо скислу фізіономію “переможця” Бойка, який дуже добре розуміє, що насправді відбулося. А чітко про це сказав сам Порошенко. Перемога за ЄС і мерами. Це дуже непросто сприймати, бо більшість з цих мерів особи вельми негативні й мафіозні. Навіть у Кличка, який відстояв увесь Майдан, скелетів у шафі вдосталь. А про більшість інших і говорити шкода. Звісно, люди мали чудову альтернативу вибрати позитивний сценарій. У всіх обласних центрах та більшості ОТГ висувалися прекрасні кандидати від ЄС. Не прислухалися до голосу розуму, часто дали себе переконати в безнадійності такого вибору, а ще “не так тії воріженьки, як любії друзі” в спину стріляли… А шанс був практично скрізь. Бачимо за результатами виборів, що кандидати від ЄС могли перемогти в незрівнянно більшому переліку міст і ОТГ, ніж це сталося насправді. На жаль, до цього часто виявилися не готові ні самі демократичні виборці, ні тим більше потенційні партнери з демократичного табору. Буде урок для всіх на близькі позачергові президентські й наступні за ними парламентські вибори.

Але прихід у багатьох радах і на посади міських очільників чинних мерів та їхніх іменних проектів – це вже не катастрофа, до якої вела б перемога ОПЗЖ. І це набагато краще, ніж коли б перемогли ставленики злочинної зеленої влади, які мали завдання згорнути на догоду Банковій незалежність місцевого самоврядування. Не знаю, чи всі звернули увагу на слова Порошенка про те, що вони не боролися проти мерів, а розглядають їх як союзників. А ще перед початком кампанії він сказав, що чітко противником і ворогом окреслюють лише явні проросійські сили на чолі з ОПЗЖ. Знаю, що буде звичне критиканство, але доведеться боротися навіть за найодіозніших персонажів. Бо, за будь-яких обставин, вони розуміють цінність децентралізації й потужного місцевого самоврядування. І навіть найгіршим мерзотникам не захочеться, щоб над ними виник московський куратор чи в місто зайшли окупаційні війська та їхні найманці.

Тому, в підсумку:

– найкращий результат і реальний успіх отримала в масштабах України саме ЄС, навіть там, де вони не матимуть більшості й не будуть у локальних коаліціях, їхній вплив на події виявиться значним і позитивним;

– прохід навіть дуже одіозних персонажів – це не катастрофа. Це просто дуже погано. Але якщо місцеве населення хоче ще трохи пожити при феодалізмі, то на це нема ради. Але й з такими суб’єктами Порошенко вміє спілкуватися й на них впливати, тому зуміє запобігти дійсно критичним сценаріям. А зараз у нього є для цього механізм і представництво у всіх визначальних радах;

– шлях до падіння й повної руйнації країни, який запустив Зеленський, і відразу по ньому ринулися проросійські сили, можна розвернути.

Усе буде добре! А вам гарного дня й хороших новин!

Поділитися:

«Європейська Солідарність» закликає всі проєвропейські та проатлантичні сили до об’єднання (фото, відео)

Петро Порошенко

Закликаємо усіх представників проєвропейських і проатлантичних сил до об’єднання. Переконаний, лише через це об’єднання ми зможемо перемогти. Напередодні другого туру місцевих виборів, до якого пройшли кандидати від проєвропейських сил, ми хочемо без будь-яких умов зробити перший, дуже важливий крок. Наша партія і я, як її лідер, прийняли рішення про підтримку кандидата на міського голову міста Черкаси від партії «Голоc» Віктора Євпака.

Із першого до останнього дня кампанії «Європейська Солідарність» і я, як її лідер, закликали усі проєвропейські, євроатлантичні, демократичні сили об’єднатися, бо абсолютно неприйнятно, коли вони розпорошені по всіх регіонах.

Ми усі усвідомлюємо рівень загроз, які зараз стоять перед Україною. Зовнішнополітичних, пов’язаних із РФ – гібридної війни проти нашої держави, яка триває уже 7 років. Вони хотіли скористатися місцевими виборами, спрямувавши свої зусилля на дестабілізацію ситуації всередині країни та на реалізацію російського та проросійського сценарію федералізації країни.

Внутрішньополітичних – через некомпетентність і дилетанство «зеленої влади», та аполітичних – пандемія коронавірусу, яка створює небачений рівень загрози для безпеки і здоров’я кожного громадянина України.

У цих умовах для нас є неприйнятною позиція «какая разница», ми не можемо лишатися байдужими, коли на сході і півдні України у боротьбі проти ОПЗЖ, «Майбаху», «шаріївців» та іншого непотребу ми лишилися сам-на-сам. Інші демократичні сили або не висували своїх кандидатів і самоусунулися, або проводили окрему політику, яка не призвела до перемоги.

Дякую виборцям, які підтримали нас по всій Україні і, особливо, на сході: у Краматорську, де рівень нашої підтримки у Донецькій області більший, ніж у «Слуг», в об’єднаних громадах, де ми присутні у Донецькій, Луганській областях, у Харкові, у Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Миколаєві, Херсоні – усюди.

Дякую кожному, хто проголосував за «Європейську Солідарність» і забезпечив нашій політичній силі перше місце по присутності в усіх радах, і рівень підтримки, який ми наростили з 2019 року вдвічі. Кожному, хто підтримав нас – дякую!


«Європейська Солідарність» підтримала на виборах мера Черкас Віктора Євпака – Петро Порошенко

Партія «Європейська Солідарність» підтримала на виборах міського голови Черкас кандидата від «Голосу» Віктора Євпака. Про це повідомив під час спільного брифінгу у Центральному штабі партії «Європейська Солідарність» п’ятий Президент, лідер партії Петро Порошенко.

Він зазначив, що «Європейська Солідарність» єдина загальнонаціональна партія проєвропейського спрямування, яка отримала підтримку виборців по всій Україні і з минулих парламентських виборів наростила її удвічі. Він закликав усі демократичні проєвропейські партії консолідувати зусилля для підтримки кандидатів від патріотичних сил.

«Я хочу наголосити, що статус загальнонаціональної парламентської найбільшої опозиційної партії накладає на нас дуже велику відповідальність. І в цих умовах ми хочемо закликати всіх представників проєвропейських і євроатлантичних сил в черговий раз до об’єднання. Ми твердо переконані, що тільки так ми зможемо перемогти», – наголошує лідер партії «Європейська Солідарність».

«Напередодні другого туру місцевих виборів, де кандидати від проєвропейських, євроатлантичних сил пройшли до другого туру, ми хочемо без будь-яких умов зробити перший, але дуже важливий крок. В цих умовах ми – наша партія і я як її голова – прийняли рішення про підтримку кандидата на міського голову міста Черкаси від партії Голос Віктора Євпака. Точніше одна умова була – я можу бути відвертим – і це умова була така, що Віктор має перемогти», – зазначив Порошенко.

«Наша партійна організація буде робити все можливе для того, щоб закликати тих, хто нас підтримав, закликати всі проєвропейські євроатлантичні українські політичні сили обов’язково підтримати Віктора. Віктор є український патріот, професіонал і державник», – зазначив п’ятий Президент.

«Я твердо переконаний, що прикладу, який продемонструвала Європейська Солідарність в Черкасах, наслідуватимуть й інші політичні сили для того, щоб продемонструвати об’єднання в тих обласних центрах, в в містах, де буде проходити другий тур виборів», – говорить Порошенко.

«Хочу подякувати п’ятому президенту Петру Олексійовичу Порошенку і партії «Європейська Солідарність» за підтримку мене як кандидата на посаду міського голови міста Черкас від партії «Голос» . Хочу подякувати всім іншим і закликати всі політичні сили, всіх кандидатів, які зараз працюють над другим туром: подивіться на приклад Черкас, коли навколо демократичного кандидата об’єднуються всі проєвропейські, проукраїнські сили заради розвитку своїх міст і всієї України, і по-друге, проти корупції місцевої влади, яка повинна піти в минуле. Я вірю в силу єднання і закликаю всі проєвропейські, демократичні сили об’єднатися в другому турі заради перемоги», – заявив Віктор Євпак.

Джерело

Поділитися:

Хелловін, кажете? Ми його не святкуємо, ми в ньому живемо

Кирилл Данильченко

Самолет терпит кораблекрушение над островом. Выживают капитан, штурман и стюардесса. Через месяц жизни капитан сказал: «Долой разврат!» — и убил стюардессу. Ещё через месяц он опять сказал: «Долой разврат!» — и закопал стюардессу. Ещё через месяц он сказал: «Долой разврат!» — и откопал стюардессу.

Вспоминал этот анекдот сегодня, когда читал новости. ВАКС снова откопал дело Роттердам+ многострадальное. Вернее не весь ВАКС, конечно, а конкретная судья. Судья Оксана Олейник решила, что открылись какие-то новые факты, и почти сотня томов дела, которые опровергают доводы «пострадавших», не считаются. И отменила решение прокурора САП Виталия Пономаренко закрыть дело из-за отсутствия состава преступления.

Причем недавно суд признал незаконными справки об убытках, которые детективы НАБУ предоставили. В сентябре офис генерального прокурора давал комментарии о закрытии. СБУ экспертизу писала. Сначала пытались заходить через бывшего зама генерального прокурора Чумака – он жаловался на решение САП. А сейчас подал жалобу Никопольский завод ферросплавов. Владелец его, кто бы вы думали, Игорь свет Валерьевич. Пока все заняты выборами, подсчетами голосов и срачами, он показал свое бородатое кунг–фу. Заводы целые страдали от клятого Роттердама.

Понятно, что решение одной судьи – это не конечная инстанция. Но сам по себе процесс начинает напоминать вечный двигатель. Находишь подходы к судье и бесконечно откапываешь дела по Привату, по Роттердаму, по каким-то своим шкурным вопросам. Выбираешь время поудобнее, пока повестка забита шумом. И показываешь, кто решает вопросы в Украине. Закопайте уже стюардессу. Долой разврат.


Олена Монова

Натрапила в стрічці на скрін від Шабуні, орнула, канєш, з останньої фрази, навіть не повірила спочатку, подумала, може домалювали врагі для яскравості, аж пішла в телеграм перевірити. Нє, антикорупційний геній не підвів, так і пише, дайте дєняк, людоньки, бо я для вас разом з бабой Бєньой нагнув ВАКС. Вірніше, не весь ВАКС, бо то дуже дорого, а одну суддю Оксану Олійник. На суддю у баби дєняк вистачило, а на домік Шабуні вже ніочінь.

Але я відволіклась від суті.

Сьогодні одна з суддів Антикорупційного суду, пані Олійник, задовольнила вимогу Нікопольського заводу феросплавів (всі пам’ятають, кому він належить) відновити справу Роттердам+. Місяць тому інші судді цього ж Антикорупційного Суду повністю підтримали серпневе рішення САП про закриття багаторічного розслідування в зв’язку з відсутністю доказів і власне самого складу злочину. Тоді у Шабуніна і команди дуже сильно пригоріло, прозвучала обіцянка просто так це не залишити.

І от золотий бабин ключик знайшов нарешті свою дірочку (гусари, малчять!). Як тільки в гру вступили зі сторони Нікопольського заводіка, так одразу ж одна з суддів прийняла абсолютно протилежне рішення — закриття справи відмінити. В принципі, це не дивно, особливо коли згадати судові баталії, ініційовані бабою Бєньою стосовно Привату. Тут, схоже, та сама схема: якщо не можна по закону, тоді добиватись свого тиском, грошима або шантажем.

Власне, розслідування скандальної формули вже давно стало символом повної деградації антикорупційної системи, яку народжували в муках. Інспіроване Коломойським та роздуте до циклопічних масштабів телеканалом «Г+Г» і рештою медіа-кіллерів олігарха. Тепер за допомогою судді, що не встояла перед спокусою, нам будуть показувати чергову настоєбєнівшу серію цього нескінченного серіалу.

Бо у баби грошей по кишенях ще трохи є, а судді іноді бувають дуже поступливими. Як от цього разу, наприклад.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Знаєте, що об’єднує антикорупціонера Шабуніна з олігархом Коломойським? Їх об’єднує спільний позов про поновлення справи по схемі Роттердам+. Щойно вищий антикорупційний суд постановив відновити справу по Роттердам+ за позовом Центру протидії корупції Шабуніна та Нікопольського заводу феросплавів Коломойського. Активіст і олігарх – це сила!

Інтерес в обох сторін спільний. Коломойському таки кортить, аби схема була визнана злочинною – він тоді відсудить у держави Україна “завдані збитки”. В Шабуніна все цікавіше, закриття справи по Роттердаму+ по факту виставило його тим ким він є – брехуном і аферистом, який послуги з лобізму приховує під виглядом антикорупційної діяльності. Ще й кошти західних грантів розкрадає. Знову таки Венедіктова справу веде, а значить треба дружити з правильними олігархами. Знову таки, садибку відбудовувати треба. Нічого ви не розумієте, без садибки антикорупціонеру ніяк.

І чхати, що справа по Роттердам+ за кілька років так і не знайшла доказів бодай якихось ознак злочину. І чхати, що після відміни Роттердаму+ Україна вугілля закуповувати стала відчутно дорожче, прибутковий Центренерго вліз в борги, а борги перед шахтарями зросли до астрономічних значень.

У пацанів – інтереси. Яка-така Україна? Цікаво тільки, коли в ВР з’явиться фракція “За майбах”, людей Шабуніна туди візьмуть? Ну, в служках і в Голосі вже є.


Helgi Sharp

Еще немного о правовом государстве.

Три главных лжи современности:

– мы вам перезвоним;
– завтра займусь спортом;
– в Украине независимое правосудие.

Как мне надоело многолетнее таскание по судам того, что уже проверено-перепроверено, и на проверку чего ушли сотни миллионов бюджетных денег. Но потом обязательно находится какой-нибудь портнов или коломойский, который через подконтрольных судей вытаскивает на божий свет очередной затасканный скелет.

Все успели забыть про Липецкую фабрику и “Роттердам+”… Все, кроме Игоря Валерьевича, ибо судья ВАКС Оксана Олейник приняла решение удовлетворить иск Никопольского завода ферросплавов возобновить это старое дело.

Антикоррупционный суд и юристы (в том числе я) в шоке. Ибо несколько недель назад этот же суд вынес противоположное решение и закрытие расследования постановил поддержать.

Если мне кто-то скажет, что в таких зигзагах “правосудия” отсутствуют большие долларовые нули, я сочту этого человека эталоном наивности. После того, как Коломойский и его партнёры по ферросплавному бизнесу Пинчук, Медведчук и Бабаков потеряли астрономические суммы, ненависти к формуле у них хватит надолго.

А, значит, вводившего “Роттердам+” экс-главу НКРЭКУ Дмитрия Вовка ещё долго будут догонять. Как и Валерию Гонтареву, которая также вынуждена отсиживаться за границей.

При Порошенко был реформирован Верховный суд. Потом судебная реформа заглохла полностью, вследствие чего портновы и коломойские правят бал и вертят кривосудием так, как им заблагорассудится. За наши с вами деньги…

Хэллоуин, говорите? Мы его не празднуем, мы в нём живём.

Поділитися:

Рішення Конституційного суду – відверта прокремлівська операція проти України

Володимир Ар’єв

В 2010 році при владі Януковича був скасований пакет антикорупційного законодавства, який був Євросоюзом оцінений дуже високо, але так і не став чинним.

В 2020 році при владі Зеленського шматочками обдирають антикорупційну реформу, почату за часів Порошенка і яка прив‘язана до угод з Євросоюзом, в тому числі й про безвіз.

А ще Зеленський, напевно, погано пам‘ятає, що сталося з Януковичем, коли той вирішив відвернути Україну від Європи.

Був Зек, став Зе. Різниця в одну букву і 10 років. Закінчить теж достроково.


Олександр Турчинов

Єдине, що чинна влада робить системно, – це демонтаж антикорупційних органів і програм, створених і запроваджених у 2014-2019 роках.

Останньою крапкою стало скасування Конституційним Судом України відповідальності за надання неправдивої інформації в електронних деклараціях.

Конституційний Суд повністю підконтрольний владі та завжди виконує забаганки Зеленського. Згадайте лише схвалення незаконного розпуску попереднього парламенту та інші ганебні рішення.

Тепер будь-який сенс у декларуванні втрачається, тому що у декларацію чиновників можна написати все, що завгодно, або не писати взагалі нічого.


Андрій Смолій

Рішення Конституційного суду – це відверта прокремлівська операція проти України, яка реалізована людьми Медведчука та Коломойського. А головне, за повної згоди Зеленського та його офісу.

Більше того, такими рішеннями влада Зеленського провокує масштабний міжнародний скандал. Вже вчора, за даними інсайдів, до Зеленського телефонував тимчасовий повірений США у справах України. Розмова була не з приємних. Ніхто в світі не вірить, що Зеленський не втручався в рішення КС.

Так як більшість коштів від міжнародних партнерів + безвіз давалися під антикорупційну інфраструктуру, Україна матиме величезні наслідки від фактичного знищення інституційності НАЗК. Чи хтось захоче нам давати тепер кредити? Ні. Чи хтось надаватиме допомогу такій державі? Ні. Безвізу і так вже немає з березня. Є безвиїзд. Не за горами коли його остаточно можуть скасувати.

А тепер ще гірше. Це внутрішні справи України. Поданням до КС займалися дві фракції/групи у ВР – ОПЗЖ Медведчука (вважайте Путіна) і «За Майбутнє» Коломойського. Тобто це напряму вигідно олігархам, кремлівським силам і прямо Кремлю. Адже розвалена інституційно Україна без демократичних механізмів, без реальних засобів впливу на топ-корупціонерів – це те що потрібно. Вони вже почали свій бліцкриг півднем та сходом після виборів. Тепер вони через своїх людей у владі довалюють остаточно демократію в Україні.

І все це відбувається дякуючи одні команді – Зеленського, який поставив Медведчука та Коломойського вище Української Держави.


Mark Savchuk

Продолжаем парад ада. Я уверен, что вы уже окончательно запутались от количества кала, которое сыпется на нас теперь БЕСПЕРЕБОЙНО.

Объясняю очень просто, что произошло:

1) Деклараций чиновников теперь НЕТ в открытом доступе. Все – 3,14дец. Раньше вы могли просмотреть декларации чиновников. Просто ввести его имя в гугле и слово “декларация”, и вы попадали на сайт НАЗК и видели сколько у него денег.
С 18:00 сегодняшнего дня у вас больше НЕТ такой возможности.

2) За вранье в декларации теперь НЕТ уголовной ответственности. С завтрашнего дня Дубинский просто будет писать в декларации, что у него 1 машина и квартира, И ВСЕ. И ДАЖЕ ЕСЛИ КТО-ТО ДОКАЖЕТ, ЧТО У НЕГО 3,14ДЕЖ В ДЕКЛАРАЦИИ, ему будет светить максимум админка – штраф в 42К грн (это максимально возможный штраф). $1,5K – смешные бабки для тех, кто ворует миллионы.

Мы вам говорили, что Зеленский – это конец Украины. Теперь сбывается наше пророчество.


Ірина Геращенко

Створення незалежних антикорупційних органів і введення е-декларування було обов’язковою умовою безвізу. Прийняття цих законів, відкриття інформації про статки чиновників і стали тією електоральною революцією, яка змінила політичний ландшафт суспільства. Люди вивчали декларації політиків, це стало найзахопливішим чтивом, квартал присвячував «баригам» свої скетчі та саме так прийшов до влади. По дорозі забув пару раз щось задекларувати, але ж він « чесний», йому можна. Народ повірив, що ці мільйонери з офшорними рахунками своїх студій бєдниє і чєсниє.

Наша команда впровадила антикорупційну реформу. В епоху Зеленського її ліквідували.

Ці закони точно не були ідеальними, вони непросто приймалися під улюлюкання «антикорупціонерів», точно потребували вдосконалення, але не ліквідації. Ці рішення матимуть вкрай негативні наслідки для країни, населення якої, як ми пам’ятаємо, ще 2 дні тому «проголосувало» за пожиттєве для корупціонерів, а МВФ відмовив в черговому транші через непрозоре обрання конкурсної комісії САП.

Рівно тиждень тому Зеленський з трибуни ВР розпинався, що він повернув відповідальність за незаконне збагачення, перезавантажив НАЗК і розпочав хрестовий похід проти корупції.
А можна сьогодні його виступ на біс, пліз?

Слуги з усіх каналів кричали, що опозиція боїться опитування, бо не хоче боротися з корупцією. Ну-ну.
Зате виконана найяскравіша частина інавгураційної промови зеленого президента: « Я поверну всіх українців додому!» Дякуємо, дуже дякуємо!

P.S. З трибуни ВР Зеленський ще розпинався про зняття недоторканості. В першому ряду йому радісно кивав бідний, але чесний, згідно декларації, депутат Юрченко, зловлений на хабарі та випущений під мільйонну заставу. Потім ми його зустріли в буфеті. Пив каву, насолоджувався життям.


Nick Vest

Сокрушительное поражение Украины!  🙁

Вчера, когда все узнали, что по решению Конституционного суда отменяется статья, предписывающая ответственность за недостоверность поданных чиновником данных в декларации о доходах, это были только цветочки.

Ягодки созрели сегодня. Забудьте про декларации чиновников о доходах, их нет. Национальное агентство по противодействию коррупции закрыло в 18:00 28 октября реестр электронных деклараций во исполнение решения КСУ, заявил глава НАПК Александр Новиков.

«Конституционный суд признал 27 числа — и сегодня решение опубликовано — неконституционным доступ граждан к информации о доходах, расходах и имуществе как себя, так и всех лиц, получающих зарплату за счет налогов Украины. (С 18:00 на сайте, — ред.) не будет реестра деклараций», — сообщил Новиков.

Он сказал, что решение КСУ возвращает Украину «не в 2013-й, а в 1991-й год, когда вообще не существовало никакого антикоррупционного законодательства». По словам Новикова, КСУ отменил все механизмы предотвращения коррупции, выстроенные за годы Независимости.

Ви зробили це разом, довбойо*и! Это – цена вашего выбора полтора года назад. Вас, идиотов, предупреждали, что это – не шутки, что к выбору надо относится ответственно. Конченные мрази, нагадившие у себя в доме, у нас, в нашем общем доме.


Володимир Омелян

Ну що ж…

Корупція перемогла антикорупцію в Конституційному суді.

Всі антикорупційні реформи, які з таким болем народжувалися і втілювалися з 2014 року, знищено.

НАЗК фактично позбавлене повноважень.

Залишився ще лише один крок: демонтувати інститути НАБУ та Вищого антикорупційного суду.
Кажуть, це трапиться впродовж наступних днів.

Але навіть через сьогоднішні дії влади на співпраці з західними партнерами поставлено хрест: не буде більше ні підтримки, ні довіри. Адже саме антикорупційна реформа була однією з основоположних у налагодженні діалогу з Заходом.

І все це зроблено з єдиною метою – безкарно грабувати Україну далі, зруйнувати взаємодію з західними партнерами і, як наслідок, повернути російський контроль над Україною. Бо через економічну і політичну кризу, спровоковану Зеленським, нам наодинці не вистояти.

Українці впродовж багатьох років обурювалися корупцією, визначали боротьбу з нею серед топ-пріоритетів держави і влади.

В п’ятницю, 30 жовтня, о 9:00 збираємося біля приміщення Конституційного суду за адресою Жилянська 14.

А звідти можемо піти в гості до Зеленського. Щоб він потім не казав, що навіть не здогадувався…

Покажемо владі, скільки нас!
Тих, які не хочуть повернення в СРСР!

П.С. Фото протесту в Румунії проти корумпованої влади


Тарас Чорновіл

Вибори минули. Тепер можна відкрити справжнє обличчя. Навіть тиждень для добропорядного вигляду не вичекали… З ковідного фонду вирвали ще два мільярди. Не на медицину, яка вже остаточно загинається під натиском епідемії. На поліцію. А пригадуєте, який ґвалт стояв від усіх тих борцунів при кожному бюджеті часів Порошенка, що там, бачте, не лише на армію, але й на силові відомства значні суми йшли. Зараз це вже класичний бюджет поліцейської держави. Ще й украй цинічної, коли вкрадене спершу в освіти, культури та місцевого самоврядування, а опісля з медицини передають поліцейським, які мають рятувати злочинний режим від власного народу. Де масові виступи тих борцунів?

А головне, сьогоднішнє рішення Конституційного Суду. Сьогодні в Україні скасована корупція. Тобто, вона тепер може процвітати повністю безкарно. Бо скасовується покарання за первинний її вияв та ліквідується головний механізм, за допомогою якого корупціонерів можна виявляти й карати. НАЗК сьогодні ж від 18:00 на виконання цього рішення вже закрило доступ до декларацій, а НАБУ й САП будуть вимушені закрити всі відкриті провадження. Більшість з них були на фінальній стадії. Звісно, їх було занадто мало, й велися вони аж надто повільно… Але й їх більше нема. І ще, щодо розповідей Зе і його камарильї, що “скасування безвізу скасовується”. Тепер уже перейдено останню межу. Після скасування карантинних обмежень на відновлення безвізового режиму сподіватися – непомірний оптимізм. Адже саме цей антикорупційний пакет був основою Угоди про надання безвізу.

І не треба розказувати, який у нас “незалежний” КСУ. Ми це вже й на плівках Вовка чули й у рішеннях, якими легітимізували антиконституційних указ про розпуск Ради, читали. Суд “чєво-с ізволітє-с” не ризикнув би винести таке руйнівне для внутрішньої й зовнішньої політики держави рішення без височайшєго соізволєнія. Більше того, доки Зеленський загравав із уподобаннями своїх виборців питаннячком про довічне ув’язнення для корупціонерів, КСУ тихенько і таємно щось собі там розглядав у закритому режимі (з порушенням закону про КСУ). А коли вибори пройшли, слуги на них прогоріли, а “опитування” було дискредитоване самим же населенням, рішення миттєво ухвалили й оприлюднили. А те, як там будуть Зеленський і його слуги заламувати ручки й кричати, що вони все виправлять, – це тільки добавить цинічності ситуації. До речі, це рішення винесене не тільки на користь тисяч анонімних у своїй масовості різношерстних корупціонерів, а найперше заради спокійного сну самого Зеленського. Суд чітко пройшовся по больових струнах його неправдивих декларацій, приховування доходів і видатків, неправомірної вигоди тощо…

Вибори пройшли. Тепер прикидатися не треба. З нетерпінням чекаю повідомлення про остаточне рішення піднести до небес тарифи й скоротити соціальні виплати. Бідні поділяться з багатими. Бо “зробили себе разом”…


Антон Швец

Что нам говорит решение Конституционного суда?

Оно нам говорит, что судьи – это отдельная ветвь власти, и потому любой контроль над ними властью исполнительной недопустим. Потому что может использоваться как влияние на судей.

И потому НАЗК не может проверять судей. И декларироваться судьи не могут и не должны как все. У них будет своя отдельная антикоррупционная вертикаль. И свое декларирование. И все это будет починено судейскому самоуправлению.

То есть независимость судебной ветки власти КСУ трактовал как буквальную независимость.

Очень интересно. Очень свежо.

Но давайте пойдем дальше.

Охрана судов и судей тоже выполняется силами исполнительной власти. И это может быть использовано как влияние на судей. Как минимум был один случай, когда Аваков охрану из-под суда убрал.

По идее, теперь КСУ может сказать, что им нужна собственная охрана судов и судей (и членов их семей), которая бы подчинялась ВРП, например. И чего ограничиваться только судами и судьями, пусть у судей будет вообще своя служба правопорядка на случай, если судья, скажем, гуляет, чтобы на него патрулька не влияла.

Тут опять же новая проблема. Армия, которая защищает украинских судей от внешнего влияния, которое совсем внешнее. Она тоже в сфере исполнительной власти. И тоже, выходит, может влиять на судей. Потому судейской системе надо, выходит, своей армией обзавестись. Я бы остановился на паре танковых бригад, для обороны достаточно – обойдемся без авиации и флота.

Еще дороги. Когда судья на машине едет, он целиком во власти исполнительной ветви. Знаки, регулировщики, светофоры. Судье явно нужны, как минимум, свои знаки и светофоры, а лучше, конечно, свои дороги. А то вдруг регулировщик не пропустит судью, или пробка там из-за неправильной развязки, – и все, опоздал судья на заседание. Пострадала честь мундира.

Дальше таможня. И пограничники. Вот прилетает судья из командировки – и что ему как обычному гражданину таможню проходить? Погранцов вот этих? Не должно быть так. Отдельную судейскую таможню надо, отдельные коридоры, как дипломатам.

Опять же. Президент утвреждает судей? Влияние исполнительнйо власти. Не надо утверждать. Вон до сих пор КСУ не заполнен. Должно быть все сделано органами судейского самоврядування.

И это только исполнительная ветвь власти.

А есть же еще законодательная.

В рамках независимости судебной ветки власти от законодательной я предлагаю украинским судьям и уважаемому Конституционному суду наконец-то официально отказаться от использования украинских законов, принятых ВР, и в дальнейшем пользоваться только специальными законами, которые судьи напишут силами судейского самоврядування. Потому что законы, принятые ВР, могут использоваться как инструмент влияния на решение украинских судов или даже ограничивать дискрецию суда, как это сделал антиколомойский закон. А так быть не должно, ведь судьи это отдельная ветвь власти.

Сим победиши.

УПД.

Як підказали кваліфіковані люди у каментах, частину цього плану вже реалізовано.

З 2019 року у суддів є власна Служба судової охорони, яка підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. Створена вона зі спецпідрозділу МВС Грифон. Гранична чисельність працівників Служби на кінець 2021 року планується на рівні 14 тисяч осіб.

ЧОТИРНАДЦЯТЬ ТИСЯЧ ОСІБ. Піхотна дивізія майже.

Ну що ж.

* * *

Акція “Встигни наробити кухні до виборів у США”.

У прокуратурі і до рішення КСУ була акція “Злий дві своїх справи за ціною однієї”, а тепер взагалі “Приведи двох своїх друзів декларантів та всі разом йдіть з Богом з половини”. У САП складно, бо не зрозуміло, куди та як вирулить ситуація, але також є вільна каса.

В Офісі Президента всі намагаються злитися зі стінами і сказати, що не впливають на суд, взагалі на суди, на ВРП, на ВККС, на ГРД, ні на що не впливають, це не ми.

Грошей нема. І вже насправді і не буде. Але економічний блок живе так, ніби вони є. ОВДП хз як будуть продаватися. Далі без МВФ тільки примусовий викуп держбанками. А це смерть.

Поділитися:

Конституційний суд України скасував антикорупційну реформу

Корупційні практики в Україні перемагають на найвищому рівні

Судді Конституційного Суду прийняли рішення в «справі про незаконне збагачення» у власних інтересах.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду — Ірини Завгородньої та Сергія Головатого.

Це порушення статті 366-1 Кримінального кодексу України. Сьогодні судді голосували у справі про визнання цієї статті неконституційною.

Це свідчить про наявність у Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в прийнятті рішення.

Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов.

Так, у декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн. недостовірних відомостей.

У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік — 754 тис. грн.

«Розгляд цими суддями справи ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного Суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя посадовців», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Зазначимо, що під час перевірки щорічних декларацій судді Конституційного Суду Володимира Мойсика НАЗК встановило ознаки злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України — використання завідомо підробленого документа.

Раніше НАЗК також склало адміністративні протоколи щодо неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані суддями КСУ Володимиром Мойсиком та Ігорем Сліденком.

Після оприлюднення рішення ми продовжимо інформувати суспільство про подальші результати роботи в напрямку розбудови вказаних практик.

Джерело

 

 

Представники Посольства США та Представництва ЄС в Україні зустрілися з Головою Конституційного Суду України

Плідна зустріч представників Посольства США та Представництва ЄС в Україні з Головою Конституційного Суду України. Було обговорено низку питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема важливість прозорості та підтримання реформ, запроваджених після Революції Гідності у 2014 році.

Джерело

 

Голова КСУ провів низку робочих зустрічей з представниками закордонних дипломатичних установ в Україні

Сьогодні, 27 жовтня, Конституційний Суд України відвідали Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Такаші Кураі, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, Посол Матті Маасікас та тимчасовий повірений у справах США в Україні Крістіна Квін, де вони зустрілися з Головою Конституційного Суду України Олександром Тупицьким.

У ході зустрічей сторони обговорили низку питань діяльності Конституційного Суду в аспекті відповідності конституційним правилам та принципам мети створення та завдань системи антикорупційних органів.

Джерело

 

Конституційний суд заявив про тиск з боку НАБУ і НАЗК

ЗАЯВА
Зборів суддів Конституційного Суду України
до Президента України Зеленського В. О.,
Голови Верховної Ради України Разумкова Д. О.,
Прем’єр-міністра України Шмигаля Д. А.

Відповідно до частини 2 статті 149 Конституції України, статті 24 Закону України «Про Конституційний Суд України» вплив на суддю Конституційного Суду України в будь-який спосіб забороняється.

Конституційний Суд України упродовж кількох місяців перебуває під постійним тиском органів державної влади, зокрема  Національного агентства з питань запобігання корупції України, Національного антикорупційного бюро України та деяких політиків. Незаконний вплив чиниться як на окремих суддів Конституційного Суду України так і Суд в цілому з метою зупинки його роботи, підриву авторитету та втрати суспільної довіри.

Офіційно заявляємо, що всупереч спробам окремих високопосадовців та політиків дестабілізувати роботу органу конституційної юрисдикції Конституційний Суд України у своїй роботі керуватиметься Конституцією, Законом України «Про Конституційний Суд України» та діятиме виключно в інтересах Українського народу.

Попри всі обставини та умови, у яких тривалий час доводиться працювати Конституційному Суду України, незважаючи на звинувачення в упередженості та заангажованості, поширення компрометуючої інформації стосовно професійної діяльності суддів та погрози щодо їх кримінального переслідування, Конституційний Суд України і надалі забезпечуватиме верховенство Конституції України та захист прав людини і громадянина.

Рішенням зборів суддів Конституційного Суду України Голові КСУ Тупицькому О. М. доручено повідомити особисто Президента України, Голову Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України про ситуацію, що склалася.

Джерело

Поділитися:

«Європейська Солідарність» – партія, яка перемагає та об’єднує всю Україну (фото, відео, інфографіка)

Олександр Турчинов

«Європейська Солідарність», яка отримала впевнену перемогу в багатьох регіонах України та має представництво у радах всіх рівнів, готова об’єднуватися з патріотичними проукраїнськими силами для відстоювання інтересів громад і громадян. Ще рано говорити, з ким будуть формуватись коаліції в місцевих радах, тому що поки не завершений підрахунок голосів і немає чіткої інформації та розуміння, хто і в якій кількості проходить до рад.

Головне протистояння на цих виборах відбувалося між патріотичними проукраїнськими, проєвропейськими силами – з одного боку, та капітулянтськими і колаборантськими – з іншого. Український народ чітко сказав «ні» популізму, сепаратизму і капітулянтству, підтримавши «Європейську Солідарність». Тому зараз я можу тільки сказати, з ким ЄС ні за яких обставин не буде формувати коаліцію. Ні зі «Слугами народу», ні з ОПЗЖ, ні з будь-яким іншим прокремлівським проектом.

«Європейська Солідарність» виступає за єднання всіх проукраїнських патріотичних сил, щоб захистити наших громадян від корупції, свавілля та безпорадності центральної та місцевої влади!


«Європейська Солідарність» отримала більше 100 посад голів ОТГ і буде представлена в радах усіх рівнів від Сходу до Заходу – Сергій Березенко

 

«Європейська Солідарність» – партія, яка об’єднує всю Україну. Депутати від «ЄС» будуть представлені в усіх обласних радах, міських радах обласних центрів, у міських радах Кривого Рогу, Краматорська, Слов’янська, Старобільська і багатьох інших міст. Про це розповів перший заступник керівника Штабу партії «Європейська Солідарність» Сергій Березенко.

«Ми зібралися підбити попередні підсумки голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. В середньому опрацьовано понад 80% протоколів по країні, і ми можемо стверджувати, що вже намітились певні тренди, які очевидно не будуть порушені при підрахунку 100% голосів», – зауважив він.

«Європейська Солідарність» проходить і створює фракції в усіх обласних радах України і в Києві. Представники «Європейської Солідарності» створюють фракції в усіх міських радах обласних центрів всіх областей України. Окрім цього «Європейська Солідарність» проходить в міську раді міста Кривий Ріг, де утворить власну фракцію», – розповів Сергій Березенко.

«В місті Краматорськ «Європейська Солідарність» проходить впевнено і отримає понад 7,7% голосів. Також «Європейська Солідарність» утворить фракцію в раді міста Слов’янськ, який був звільнений Збройними силами України, і на сьогоднішній день мешканці Слов’янська також довірили представляти свої інтереси «Європейській Солідарності». «ЄС» в Луганський області проходить в місті Старобільськ, яке є одним із найбільш східних міст України», – прокоментував Березенко.

«До 9% «Європейська Солідарність» набирає у Харківській, Полтавській і Чернігівській областях. Від 9 до 14% ми набираємо у більшості областей. Понад 14% маємо в Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській і Рівненській областях. І понад 19% і вище ми маємо в Києві, Київській області, у Львові і Львівській області. У Львівській області – це понад 30%», – повідомив Сергій Березенко.

Він також зазначив, що в порівнянні з парламентськими виборами 2019 року, коли партія отримала перемогу тільки у Львівській області, на нинішніх виборах партія перемагає у п’яти регіонах України.

«З приводу виборів у Київську міську раду, там пораховано 100% протоколів. «Європейська Солідарність» набрала 20,29% голосів виборців. Київщина – 19,74%. Львівщина – 31,22% на даний момент, на ту кількість протоколів, які опрацьовано. Тернопільщина – 22,36% і Рівненська обласна рада – 18,77%», – прокоментував він.

«Європейська Солідарність» вже на сьогодні отримала понад 100 голів об’єднаних територіальних громад і динаміка зберігається», – наголосив Сергій Березенко.

Він також підкреслив, що у Львові до другого туру виборів мера вийшов кандидат від «Європейської Солідарності», голова обласного осередку Олег Синютка, якого підтримали 31,8% виборців, а також діючий мер Андрій Садовий з 39,8% голосів. «Різниця складає тільки 8%, тому боротьба у другому турі буде дуже серйозною, і ми сподіваємося на впевнену перемогу нашого кандидата», – зазначив перший заступник керівника Штабу.

За його словами, у Рівному у другий тур виходить Віктор Шакерзян з 19,4% голосів і кандидат від «Європейської Солідарності» Олександр Третяк з 16,7%. «Різниця в голосах до 3%, і ми прогнозуємо перемогу нашого кандидата Олександра Третяка і у місті Рівному в другому турі», – також сказав він.

Сергій Березенко додав, що і в Сумах відбудеться другий тур виборів мера, до якого вийшов кандидат від «Європейської Солідарності» Вадим Акпєров. Він також зазначив, що на парламентських виборах 2019 року на Сумщині партія набрала 5,05%. «Зараз набрала вже 11,03% – вдвічі більше, ніж ще рік тому. А наш кандидат, голова обласного осередку Вадим Акпєров набирає 16,1% на посаду Сумського міського голови. Чинний мер Лисенко – 43,5%. Також тут буде другий тур, побажаємо Вадиму Акпєрову перемоги», – сказав Сергій Березенко.

Сергій Березенко також розповів, що в Одесі після опрацювання понад 80% протоколів кандидат на посаду міського голови від партії Петро Обухов займає третє місце і обходить на 1% кандидата від «Слуг народу» Олега Філімонова.

Він додав, що «Європейська Солідарність» випередила партію «Слуга народу» на виборах в міську раду Харкова, де вже опрацьовано понад 80% бюлетенів – 8,13% набрала «Європейська Солідарність» і 8,03% «Слуги». Також в Кривому Розі «Європейська Солідарність» набрала понад 6%. Крім того, у Миколаївській області партія набирає 10,43% голосів і сформує свої фракції в усіх без виключення районних радах області.

Перший заступник керівника Штабу окремо подякував мешканцям Запоріжжя та Запорізької області, які віддали свої голоси за партію. «У Запоріжжі ми наближаємось до 10%. Я думаю, що ми будемо мати понад 10% до Запорізької обласної ради. Ми проходимо там майже всюди. Ми формуємо фракцію в Енергодарі, яку очолює в’язень Кремля, звільнений наш патріот Євген Панов», – розповів він.

«Європейська Солідарність» є тією партією, яка об’єднує всю Україну, яка представлена в усіх обласних радах і це вже остаточно. Це єдина партія, яка представлена всюди – обласні ради, міські ради обласних центрів. Міські ради таких міст як Кривий Ріг, Краматорськ, Слов’янськ, Старобільськ і багато інших міст», – резюмував Березенко.

Джерело

 

«Європейська Солідарність», яка посіла перше місце на виборах у столиці, озвучила принципи формування більшості в Київраді

 

Лідер команди «Європейської Солідарності» на виборах до Київради Марина Порошенко подякувала виборцям за підтримку і розповіла про першочергові кроки фракції. Вона повідомила, що за уточненими результатами паралельного підрахунку голосів «Європейська Солідарність» перемогла у Києві з результатом 20,29% та отримає найбільшу фракцію у Київраді.

«Сьогодні я вітаю нашу команду з перемогою на виборах до Київської міської ради. А також щиро дякую усім, хто віддав свої голоси за «Європейську Солідарність». Згідно опрацьованих 100% протоколів, «Європейська Солідарність» посіла перше місце на виборах до Київради, набравши 20,29% голосів виборців. І завдяки вашій підтримці ми матимемо найбільшу фракцію. Друге місце виборола партія діючого мера з результатом – 19,44%», – зазначила Марина Порошенко.

За її словами, «Європейська Солідарність» ніколи не допустить реваншу проросійських сил, не дасть призначати в столиці кураторів та «смотрящих» з Банкової, зможе захистити й продовжити реформи, які були започатковані ще у 2014 році. Перш за все – реформу децентралізації.

«Ми власним прикладом показали, як треба об’єднуватися демократичним силам, коли не висунули свою кандидатуру на посаду міського голови. А висловили підтримку діючому меру. Тому своєю перемогою він також має завдячувати і виборцям «Європейської Солідарності», – переконана Марина Порошенко.

«У новому складі Київської міської ради ми закликаємо об’єднуватися довкола конструктивної роботи на користь столиці та її мешканців. Разом з тим, ми будемо тією контролюючою силою, яка не дасть протягнути непрозорі рішення та корупційні схеми. Як переможці виборів, ми наполягаємо на формуванні більшості в Київраді навколо наших принципів і завдань, які потрібно вирішувати», – наголошує Марина Порошенко.

За її словами, у пріоритеті має бути невідкладна реалізація чіткого плану боротьби з Covid-19 та підтримка лікарів і забезпечення лікарень; проведення повного аудиту міського бюджету та підготовка принципово іншого, соціально-орієнтованого бюджету на 2021 рік. А також затвердження остаточного і збалансованого нового Генерального плану міста, який унеможливить хаотичну забудову та брудні схем в будівельній галузі; розв’язання проблем транспорту та інфраструктури; підтримка та захист малого і середнього бізнесу.

«Не менш важливим для нас є підтримка освіти та культура, які точно будуть нашим пріоритетом. На наше глибоке переконання, Київ завжди був особливим містом. Своєрідним форпостом для всієї країни, з якого починалися політичні та громадянські рухи, які потім поширювалися на всю Україну. Саме Київ на цих виборах сказав своє тверде слово», – переконана Марина Порошенко.

«Наша перемога – це ваш вибір майбутнього столиці, її європейського вектору розвитку та якості життя. Це вибір політичної сили, яка чітко реалізує рух України до Європейського Союзу та НАТО. Ми вдячні кожному з вас за цю оцінку і довіру. Ми докладемо усіх зусиль для того, щоб виправдати її. Київ – це точно європейська столиця», – наголошує лідер київської команди «ЄС».

Джерело

Поділитися:

Громадськість та народні депутати закликають повернути фінансування Архіву національної пам’яті

Представники культури, науки, медіа та парламентарі оприлюднили відкрите звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів, в якому наголошують, що приміщення Архіву національної пам’яті потребує реконструкції, та висловлюють стурбованість, що у проєкті Державного бюджету на 2021 рік не виділено коштів на будівництво інституції.

Підписанти листа нагадують, що у 2015 році Україна спеціальним законом “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років” остаточно відкрила архіви репресивних органів Радянського Союзу. Відтоді кожен громадянин, історик, журналіст, науковець як з України, так і з-за кордону може вільно отримати доступ до справи свого репресованого родича, дослідити питання репресій комуністичного та нацистського режимів, депортацій та іншої інформації з документів КҐБ та інших репресивних органів.

Цей же закон передбачив створення Архіву національної пам’яті (повна офіційна назва – Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті), який має зібрати в одному місці близько 4 мільйонів документів за 1917-1991 роки. Наразі ці справи зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, судах, прокуратурах та інших органах.

Архів національної пам’яті вже має приміщення в 11 тис. м² на вулиці Пухівській, 7 у Києві, а також – проєкт реконструкції та позитивний експертний звіт. Загальна сума реконструкції становить 685,7 мільйонів гривень. За умови належного фінансування Архів може бути побудований протягом двох років.

Однак у квітні 2020 року Верховна Рада вилучила в Архіву 57,6 мільйонів гривень, передбачених на реконструкцію приміщення. Ці гроші пішли у фонд боротьби з коронавірусом. Проєкт Державного бюджету на 2021 рік також не містить жодних видатків, що мали б бути спрямовані для проведення реконструкції, попри подану бюджетну заявку в обсязі 349,8 мільйонів гривень.

Серед підписантів листа – головний редактор сайту “Історична правда” Вахтанг Кіпіані, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський, члени Ініціативної групи “Першого грудня” Мирослав Маринович, Йосиф Зісельс, заслужена артистка України Анжеліка Рудницька, журналісти Акім Галімов, Едуард Андрющенко, Анастасія Рінгіс, Зоя Казанжи, співаки Віктор Бронюк, Олександр Сидоренко “Фоззі” та інші.

Повний текст звернення щодо фінансування реконструкції будівлі Архіву національної пам’яті та перелік підписантів, який оновлюється, за посиланням.

Усі охочі представники громадськості, культури, науки, медіа, правозахисники, народні депутати можуть долучитися до підписання звернення.

Джерело

Поділитися:

Перші підсумки кампанії: Попереду довга дорога, але ми будемо штовхати цей вагон

Ірина Геращенко

Зеленський радіє, що в Україні вибори демократичніші, аніж в сусідів, тобто в РФ і Білорусі. На скільки ж років відкинула демократію зелена влада, і скільки прийдеться за ними розгрібати.

А поки що перші підсумки кампанії:

1. Найнижча в історії явка, менше 40%. Звичайно, це не лише результат пандемії, а й тотального розчарування владою, зневіра виборців.
2. Ніякої партії слуг не існує. Це одноразовий проект, термін використання якого закінчується. Недарма жоден мер великого міста, попри тиск і погрози кримінальними справами, не пішов від слуг на ці вибори. Ганебна поразка включить процеси розпаду і у ВР.
3. Найдорожчі виборчі кампанії були у слуг, ОПЗЖ і « За майбутнє»: ролики, банери, їх кандидати не вилазили зі студій олігархічних каналів. За такі гроші отримати такий ляпас від виборців- треба вміти. 🙂
4. « Європейська Солідарність» ставила мету – присутність в усіх облрадах. Схоже, ми досягти цього результату, підтвердивши статус єдиної загальнонаціональної правоцентристської партії, ідеологія якої об’єднує патріотичний електорат. Буде чудово, якщо об’єднавчі процеси продовжаться після виборів, і всі проукраїнські партії згуртуються, усвідомлюючи загрозу реваншу, в тому числі аналізуючи результати цих виборів. Наша рука простягнута.
5. Ті, хто продав франшизи в регіонах, пролетіли. Або пролетять в другому турі.
6. Мери отримали найбільший зиск від децентралізації та стають реальними гравцями напередодні парламентських і президентських виборів, коли б вони не відбулися. Зе не зможе тепер нахабно ганяти «чортів-розбійників» в регіонах, навпаки, їздитиме на поклон, якщо хоче втримати країну .
7. Телевізор рулить. Канали кремлівського пулу формують електоральні симпатії кількох регіонів, бавитися з цим небезпечно.
8. Зе, який працював ВІП-агітатором слуг, спрацював на двійку, бо тільки опустив їх результат своїм недолугим псевдоопитуванням і не менш фантасмагоричним виступом в ВР, де ані слова не було про майбутнє, а багато нереалістичних «досягнень». Люди втомилися від брехні.
9. Зе не вміє брати на себе відповідальність ні за що, отже за провал на виборах нестимуть відповідальність глави регіонів і уряд. Але є одне але – лавка запасних надто коротка, не знаю, хто погодиться йти в третій уряд Зеленського. Кожне голосування в Раді тепер буде іспитом для слуг, в них вже немає 226. Донорами ж голосів ніхто просто так не захоче бути .
10. Разумков, перший номер слуг, який завів цих 254 персонажі в Раду, демонстративно не взяв участі в «опитуванні». Він, та й не лише він, думають про нові проекти, і ці процеси зараз активізуються.
11. Добре, що пролетів Пальчевський. Погано, що інші відверто фсбшні проекти набирають голоси.
12. «ЄС» має від завтра посилити партійне будівництво. Над цим і зосередимося. 🙂

* * *

Вибори в Києві дуже чітко зафіксували, що кияни категорично проти аномальних союзів, до яких Банкова підштовхувала столичного мера. Ніякої більшості слуг і «Удару» в Київраді апріорі не може бути. Кияни проголосували за коаліцію сил Майдану.

І нам потрібно ще багато зробити разом для об’єднання патріотичного середовища і розширення електорального поля . Бо на руїнах слуг піднімають голову ОПЗЖ і всякі інші фсбшні проекти, регіональні рухи. Цього не можна допустити категорично, і зупинити це можна тільки справжнім об’єднанням проукраїнського політичного середовища.

Руїнами слуг в Києві тішуся.


Володимир Омелян

Чи їздили би Ви постійно в СТО, де Ваш автомобіль замість ремонтувати зумисно ламають і виписують скажені рахунки за фіктивні ремонти?

Ні.
І так само вирішили люди, які сьогодні не прийшли і не проголосували.
Більша половина з тих, хто прийшов і проголосував, теж вже не вірять, що вічно обдовбаний ліворукий майстер на щось здатен.

Зеленський дав надію і обдурив усіх.
Так, люди щиро повірили, що зі старого Запорожця можна зробити Порше 911. Мотор ж в обох ззаду! – авторитетно заявляв майстер.

За півтора року цілком можливо розгубити нечувану підтримку у 80% людей і впасти до 10%. І це падіння триває.
Це результат, коли в команду набираєш ідіотів, пройдисвітів і злодіїв. А сам нічого не розумієш і навіть не хочеш розібратися.

Окремий привіт Єрмаку-Подоляку-Трофимову-Тимошенку, які обіцяли Зеленському 25-30% на місцевих виборах. І як аргумент приводили 70% підтримки людьми будівництва доріг.
Люди якісні дороги завжди підтримають, а от корумпованих ідіотів – ні.

Результатом – задоволений! 🙂
Правда завжди переможе.
Залишилося ще трошки.
Лупаєм сю скалу!

І, до речі, непогано було б зайнятися державою, раз вже програли, але поки Вас ще з кріслом не винесли.

Ну, оці нудні речі: економіка, медицина, безробіття, бідність, правосуддя…

* * *

Народ дав колосальний мандат довіри Зеленському в 2019: президенство, більшість в парламенті, уряд, повний контроль над правоохоронною системою.
І медовий місяць тривалістю у рік: роби, що хочеш, ми тобі віримо.
Будь-яка критика сприймалася в штики: колишні просто хочуть повернутися до влади і наговорюють на нашого лідера. Зеленський все зможе, навчиться…

Через півтора року диких метань аматорів, аферистів і хабарників Зеленського народ так само мовчки мандат довіри забрав. Мовчки, але злість на брехунів, які в грі в наперстки забрали найцінніше – надію, нікуди не поділася. Енергія образи і люті на махінаторів лише накопичується і ще не вийшла назовні.

Сьогодні рівень підтримки Зеленського – 10%. З такими темпами падіння рейтингу вона до кінця року може скоротитися до 3-5%, рівень його рольового героя – бацьки з Білорусі.
І от тоді може сповнитися пророцтво колишнього керівника Офісу Зеленського: зелених просто будуть бити на вулицях. І це не будуть сплановані акції. Це буде природна реакція звичайних людей, котрі побачили злодіїв на місці злочину…

Запит на Справедливість і Порядок нікуди не зник, зараз він актуальний як ніколи.

Влада досі не згенерувала стратегію виходу з економічної кризи. Бачення мало бути простим: максимальна дерегуляція, зменшення податкового тиску і залучення максимальної кількості кредитів і інвестицій у ключові галузі економіки. І нема чого боятися боргів – треба боятися падіння економіки чи нульового росту. Річний бюджет 45-мільйонної країни у 40 мільярдів доларів – це просто смішно. Бюджет має бути мінімум 200 млрд дол – тоді і кредити віддавати буде легше. І досягти його не так складно, як здається: достатньо вивести 50% ВВП з тіні і забезпечити ріст економіки у 10% щорічно.
Для цього необхідно лише думати, хотіти і не красти!

У правоохоронців зараз повністю розв’язані руки. Слабкі протести Зеленського чи Венедиктової не притягувати до відповідальності їх посібників і бізнес-партнерів можна повністю ігнорувати. Максимум, що зараз може зробити Зеленський – це набрати по телефону, який не відповідатиме.
Україна пронизана кримінально-корупційними схемами, жодна з яких не могла би існувати без політичної підтримки на найвищому рівні.
Якщо важко зупинити схему, але знаєте її патрона, статті про недекларування і незаконне збагачення Вам у поміч: хто де живе, на чому їздить, що їсть і де відпочиває. Швидко, просто, зручно. Тим більше, практика вже існує 😉
Що заважає зараз?

Але традиційно ніхто нічого робити не буде.
Влада не зробить належних висновків із власних помилок.
Причетні робитимуть вигляд непричетних.

Як казав покійний Каха Бендукідзе: «Країна лежала на дні. У нас не було іншого виходу, аніж впроваджувати реформи».

Чекаємо дна…

* * *

Референдум…
Соцопитування…
Екзитпул…
Почути думку народу…

Це так, як називали незаконне дійство у день виборів команда Зеленського і сам президент.

ОБСЄ вже зазначило, що опитування Зеленського частково створило неправомірну перевагу для партії влади. На доповнення до рекордних тисяч заяв про порушення на виборах у цей день.
Політичні опоненти Зеленського жорстко розкритикували такі дії президента, справедливо вважаючи, що він вийшов за рамки своїх конституційних повноважень, грубо порушив законодавство, насамперед виборче, і це може спровокувати фестиваль політичних «референдумів» за російсько-нацистським сценарієм.

Відпочатку я спокійно поставився до чергової затії Зеленського. Для мене було очевидно – це останній відчайдушний крок Президента бодай якось збільшити явку виборців і врятувати власну партію від нищівної поразки.
Не вийшло…

Про цей «екзитпул/соцопитування» теж би швидко забули і в першу чергу сам Зеленський, якби не два «але»:

1. Фінансування такого заходу оцінюється в 50-100 млн гривень. Оскільки цей захід вигаданий за тиждень до виборів, очевидно, що хтось дістав їх з кишені, вписав компанію «Зе Медіа» як виконавця і заднім числом провів всю оборудку. Було кумедно спостерігати, як Зеленський і його партія відчайдушно перекидають один на одного відповідальність за захід і його оплату. А спікер Разумков вже скоро буде говорити, що він взагалі з Зеленським не знайомий, і його президентство – велика кадрова помилка.
У рамках кримінального провадження буде дуже легко встановити основних фігурантів і вину кожного.

2. До опитування залучили неповнолітніх. Школи і університети закрили на карантин, школярів і студентів погнали за гроші до десятків і сотень людей. А коли це вилізло, очільники слуг народу розвели руками і сказали наступне: якщо це підтвердиться, то батьки сплатять адміністративний штраф…
Циніки чи аферисти?
Ні, фігуранти ще одного кримінального провадження!

Вітаю Зеленського, доведеться сидіти ще й за це!

П.С. Ніхто ж не сумнівається, що жодних рішень за результатами «соцопитувань» не буде?
Хіба щодо легалізації маріхуани.
Але краще би бюджет проголосували.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

До нових перемог

Головний висновок цих виборів – зміна парадигми в мисленні людей від готовності йти за дивовижним хлопчиком з дудочкою в країну вічного блага (не буду уточнювати, хто ходив за таким хлопчиком) до старого, надійного принципу, відомого всім програмістам: «Працює – не ремонтуй». Саме цим пояснюються те, що у всіх крупних містах більшість взяли чинні мери. Звісно, не скрізь мені подобається такий вибір, але столиця відверто порадувала.

Взагалі, якщо на те пішло, я прибічник дуже нудних виборів, коли з чинним міським головою змагається керівник департаменту, міський голова міста поменше або керівник ОДА (тобто професіонал), як це відбувається у Львові. Але не з нашим щастям і не нашим тяжінням вірити у солодкі казочки популістів.

Другий висновок – теза «нових облич» уходить у минуле. Це помітно не тільки по зелених, а й по інших політсилах, які намагалися використати образ «хорошого хлопця» патріотично чи помірковано проросійського штибу. Все. Не працює. Зеленським дискредитовано повністю. І буде дискредитуватися ще дужче, тим більше чим довше Зеленський лишатиметься президентом. Що саме собою дивовижно. Я повторю те, що не раз писав – зелене щеплення від популізму мусить бути таке, аби діяло після ЗЕ ще років 20.

По-третє уходить в минуле фактор «свинарчуків». Порошенка повалити вдалося, створивши 100500 байок про якусь неймовірну корупцію, докази якої зелена генпрокуратура і ДБР Бабікова знайти не можуть вже 1,5 роки. Те саме намагалися задіяти проти Кличка та Філатова, залучивши всіх «кращих людей» – від Бігуса до Лероса. Результат – проліт як у Верещук з парасолькою.

ОПЗЖ та її молодіжка Шарій. І що? Я не збагну, через що істерика? Для когось відкриття, що медведчукчі мають на півдні та сході чималу підтримку, і що вони там спекулюють на темах війни і «розірваних економічних зв’язків з Росією»? Так ця тема надовго. Я 1001 раз писав, що ОПЗЖ відскубає собі частину електорату зелених – тих, хто коливався між зеленими і ОПЗЖ. Навпаки. Результати ОПЗЖ відкривають дивовижні перспективи – зеленим на місцях доведеться обирати, з ким створювати коаліцію – з ЄС чи з ОПЗЖ? Зелених анігілюють обидва варіанти.

Повторюю те, що писав не раз. Будь-яка паніка через результати медведчукчів деструктивна. ОПЗЖ і Шарій – проблема, але не лихо. Якби бодай потенційно в Україні була критична маса людей, готових голосувати за Медведчука, фронт проходив би не по околиці Донецька, а по околиці Києва. Так, псувати життя медведчукчі нам будуть, але не більше. І так, сепаратистських шабашів в наших регіонах не буде, по-перше, через ці результати виборів, по-друге, тому, що зараз ми всі уже знаємо, що робити з сепарами – і без коливань.

До речі, останнім часом сильнішають чутки, що сама ОПЗЖ на межі розколу. Медведчук сильно не знаходить порозуміння з парою Бойко-Льовочкін. Побажаємо успіхів їм всім.

Що тепер? Тепер не нити. І не розслаблятися. Позасукувати рукави – і за роботу. Ми класно попрацювали ці півтора роки – коли виходили на акції, коли допомагали своїй політичній силі. В першу чергу, коли ми говорили. Без агресії, без звинувачень – коли ми просто пояснювали тим, хто був готовий слухати, чому наш вибір саме такий. І ще – коли злили впертістю в своїх переконаннях тих, хто слухати нас категорично не хотів. Злили і примушували замислитися. Завжди так. Що робила УПА, коли не могла вести відкриті бої? Вона займалася агітацією.

Те саме зараз мусимо робити всі ми. Доти – доки більшість українців не скаже з гордістю: «Армія! Мова! Віра!»

* * *

Знаєте, а мене результат кандидата в мери від ОПЗЖ Олександра Попова не здивував. І от чому.

По-перше, я дуже гарно пам’ятаю помаранчеву революцію 2004 р. і особливо все, що було після неї. Я гарно пам’ятаю, як в той час, коли я бігав на Майдан, і коли мене за помаранчеву стрічку вітав ледь не кожен перехожий, мені всерйоз здавалося, що весь Київ з нами. Але. Майдан закінчився. Я повернувся на роботу конструктора у великій виробничій фірмі. І раптом відкрилося, що не тільки в масштабах Києва, а й біля мене на роботі було до біса людей, які до Майдану ставилися, м’яко кажучи, скептично. А ще було чимало осіб, які Майдан і його учасників відверто ненавиділи. І стосувалося це далеко не тільки вихідців зі сходу. Шоком для мене було, коли я, запорожець, спілкувався з противником Майдану, галичанином, тобто людиною, яка виросла в Галичі на Франківщині.

Ну а вже коли після Майдану не потекли жадані молочні ріки й кисільні береги, я на роботі став себе відчувати просто в оточенні янучар. Вони були балакучі. Вони весь час ремствували, що навколо все не так, – і не безпідставно. Вони весь час глузували з переможців Майдану словами “Української правди” та “Дзеркала тижня”.

Ви питаєте, чому я так лояльно ставлюся до прибічників ЗЕ і закликаю не проявляти до них агресію? То ви не бачили мене в тих умовах. Знаєте, чим я вгамував тоді колег-янучар? Я став демонструвати зразковий оптимізм, ввічливо пояснювати їм, що вони помиляються, ще я розповідав їм, що в мене стало краще за майданної влади і таки знаходив приклади. Подіяло, їхній лемент добряче притух, а кілька колег всерйоз замислилися щодо своїх переконань. До речі, матеріальне моє становище тоді теж непогано поліпшилося – оптимізм в поглядах таки сприяє успіхові в справах, я переконався.

Вдруге історія повторилася під час Революції Гідності. Але ще більш жорстко. Тоді через травму та сімейні обставини на Майдані я бував нечасто, натомість кожного дня їздив на роботу і назад. І от скрізь – у метро, у маршрутках, у електричці, просто на робочому місці я не бачив ніякої масової підтримки Майдану. Я бачив інше – невдоволення тим, що “перекрили центр”, і ремства, що “поки вони там байдикують, ми тут працюємо”.

Я можу навести приклади і з періоду війни, коли два абсолютно україномовних дядька просторікували в трамваї, що з Путіним треба дружити, а війна – то все політики та Порошенко. До чого я це розповідаю? До того, що люди такі – навколо. Серед нас. Вони не гинули на фронті. Вони не засинали на ящиках, пакуючи вантажі у волонтерів. Вони втомлювалися від війни на диванах і тряслися в очікуванні мобілізації. Так, більшість з них у 2019 р. проголосували за зелених. Тепер вони розчарувалися у зелених і голосують за «міцних господарників». Нічого дивного. Вже повірте, ці люди на іншу планету не улетять. Вони будуть завжди серед нас.

Єдине, що радує, – Попов набрав менше 10% голосів. У той час, як Кличко (рахуйте – «Удар» + «ЄС) разом з Притулою – 53,2% (за екзит-полами). Так, ОПЗЖ має свій базовий електорат, який ще довго нікуди не подінеться. Але виборця патріотичного у рази більше. Все решта – тільки словесна еквілібристика.


Іван Хомяк

Теорія “все просто”

Читаю я післявиборчі дописи і не перестаю дивуватися, як народ не бачить очевидних речей.

1) Не важливо, до якої політичної сили відносить себе мер. Ні, ще й як важливо з точки зору громадянина, але неважливо з точки зору результатів виборів. Ключовою ознакою має бути не кореляція “мер-партія”, а “старий -новий”. Децентралізація започаткована за каденції Порошенко і попереднього скликання ВРУ була настільки успішною, що будь який мер виглядає Гулівером проти ліліпутів за своїх попередників. Успіхи децентралізації виборці приписують меру. Саме тому практично скрізь в 2 тур увійшли старі керівники.

2) Виборці “СН” розбіглися по інших прихильностях не через провальну політику моновлади, а через те, що вони очікували від неї. Одні дурбелики думали, що Зеленський – це “кращий” Медведчук-Бойко-Рабінович. Саме для того, щоб утримати їх прихильність, “СН” останні місяці змагалися з пострегіоналами в капітулянстві та колабораціонізмі. Другі дурбелики вірили, що Зеленський – патріот і антикорупціонер. Оці перебігли до усіляких дрібних білих пальт, які мало де переступили через 5%.

3) Не можу не погодитися з Віталієм Портніковим, що в Україні є лише три електоральних групи: “назад в УРСР”, “вперед в Європу” і “какая разница”. Останніх у нас найбільше. В весняних президентських виборах взяло участь 62% виборців. “Какая разница” зробили надзусилля, щоб обрати свій ідеал президентом. На парламентські прийшло біля 48%. А нащо, якщо “какая разница” вже обрала собі нового папіка? Так ось зелений вождь є, монобільшість є, кому потрібна якась там місцева влада – ми в минулому році все порішали? Тому ще менше “какая разница” прийшло на місцеві вибори. За рахунок пасивності ключового електорату Зеленського партії “назад в УРСР” і “вперед в Європу” отримали вищі відсотки. Тому для більш реалістичної картини потрібно рахувати кількість голосів, а не відсотки. Враховуючи три електоральні групи і число їхніх прихильників, зникає потреба знову триндіти про “теорії змови” та ” провальну молодіжну політику”.


Кирилл Данильченко

А чего все удивляются, я не понимаю? Насчет Шариев, Поповых, ОПЗЖ, Кернеса и Труханова? “Слуги народа” собрали каре на прошлых из-за латентной ватки, пророссийского электората и неявки. Сейчас неявка усилилась, ибо за кого не голосуй, а исторический барьер в 350-450 долларов средней не перепрыгивается. А все те, кто понял, что договориваются посредине и перестают стрелять весьма оригинально, побежали к Шариям и крепким хозяйственникам. Ну, а они, в принципе, крайне идеологические партии. Они не просто голосуют, а спасают родину от Бандеры верхом на Шухевиче, требуют миру-мир, вернуть 1000 долларов зарплаты и российский рыночек. Поэтому ребята одевают мохеровый берет и идут с горящими глазами на амбразуру.

А я уже сам с трудом понимаю, чем вот этот парень, который был в ПР, БПП, СН и поглядывает, куда дует ветер, отличается от того парня, который после БПП пошел в Голос. Все они прикладывают к вышиванке руку, у всех у них недвижимость строится, на Ютубе они одинаковую сечку трусят про коррупцию и путь в Европу. Хоть Гончаренко их фамилия, хоть многочисленные полезшие под местные бренды безликие ребята в костюмах. Которые хотят, чтобы кохана людина улучшила им жилплощадь.

Но идеологию в патриотических партиях вы хейтите. Это же Армовир, вот это все. “А Украина – это ты” и “путь в Европу” – не идеология. У меня трое дальних родственников на прошлых голосовали за СН, сейчас сидят в Познани, не могут выехать. Потому что не дадут карту побыта. Но исправно постят, как Порошенко разрушил санстанцию перед ковид. И Шария тоже смотрят, ага. Путь в Европу стоит 1500 гривен и изучен уже очень хорошо: телефон, “Спринтер”, вокзал Познани. И за него не нужно тратить воскресенье, чтобы толкаться в очереди на избирательных.

Поэтому набирает партия мэров, которые могут показать зоопарк, дорогу и мост, а не прыжки на ютубе и идеологические партии. А откусывают у СН, которая обещала звездочку с неба, и что никто не уйдет обиженный. А большая часть голосует ногами и нетфликсом на диванах. Не будем строить идеологические партии и не найдем противоядие российскому телевизору, будет “Ура, отпал дотационный Донбасс, и электорат ПР пошел за поребрик” меняться на “Ура, дотационный Харьков с Кернесом и Шарием, так им и надо”. В Мариуполе многие до сих пор считают, что их ВСУ обстреляло с плиточной дороги. И ни перехваты, ни суд над корректировщиком им глаза не открыл. Потому что идеология – это не о рацио.

* * *

Навального можно было фотографировать в Шарите, а Кернеса нельзя, ага. Украина – это страна, где темное фентези можно снимать. Человек из реанимации берет власть над миллионником. И Лозинский, получивший большинство в местах охоты на егерей. Это чисто не Кафка, а Дозоры Лукьяненко. Где вампиры лицензию получали и угодья. Не могу иначе объяснить чем магией. Если ты из-за Партии Регионов сбежал в Марик из Широкино, оставив там пансионат и лодку, то проголосуй там опять за ее ребрендинг. Как за Лозинского. Ну вдруг ты чего в прошлый раз не понял.

Хотя опять же результаты не должны вызывать уныния. Ибо выборы 2014 года. Оппоблок почти 9.4%, компартия почти 3.8%, “Сильная Украина” Тигипко- 3.1%. Вот вам уже 16.5%. Плюс партия мэров с коттоновым флером. Плюс те, кто отвалились от Радикальной партии, Самопомощи и Народного фронта и просто хотят кушать, встроившись в структуры на местах. Вот вам и бродячий цирк, который то в ОПЗЖ, то у Шария.

А это весна 14 года – расстрелы на Майдане, вторжение РФ, крах структуры ПР на местах, запрет Компартии позже. И хоть бы что им было. Просто если партию Черновецкого и настоятеля Павла по списку ПР в Киеве вспомнить в 2008, а сейчас там большинство у ЕС и УДАРА, то не так все и плохо.

Но есть нюансы. И эти нюансы будут дальше своим детям вливать чушь за самое вкусное мороженое и особый путь с братишками. В целом линия сдвигается на восток, но очень медленно.


Юрій Бірюков

Заламывая руки, тут вопрошают “как на 7-й год войны ОПЗЖ/Шарики/Майбах…” могли набрать 5 процентов тут, 10 процентов тут, 15 процентов там, 20 процентов сям.

Эммм… други, я страшную вещь вам скажу: розовых единорогов нет. И среди нас, граждан Украины, есть овер-дофига тех, кто любит Россию. Ага, на 7-й год войны. И хотят ее победы над нами. Ага, на 7-й год войны. И русский мир и это все.

Но есть хорошие новости – их всего 5-20 процентов, в зависимости от региона. Не 50, не 60, не 70.


Андрій Смолій

А де ж «звернення», де дешеві «ролики», де сміх та плескання в долоні?
Чому не смієтесь, пане Зеленський? Не смішно?

Зеленський мав би виходити до свого електорату. Пояснювати, звітуватись, відповідати за свої слова та дії. Але в ОП ступор, адже вся кампанія була злита. Непрофесіонали у всьому. «Кварталом» та «сватами» можна залізти у владу, можна готувати маніпуляції, можна цинічно обіцяти 4000 Євро вчителям. Але на ділі – це ж не працювати.

Зараз вони нам розповідатимуть, що це винні проукраїнська партія та місцеві еліти. Проте, зовсім ні.
Я казав і казатиму: брехнею світ пройдеш, а назад не повернешся.

Зе End. І це лише початок.

* * *

Все що треба знати про намальовані цифри так званого «опитування».
Сьогодні «слуги народу», мабуть, рятуючи свій знищений вщент імідж, презентували так звані «результати».

Ось що з цього вийшло. Вони не здатні навіть намалювати правильний результат.
Куди поділись відсотки?

Уявіть собі, що ось цей непотріб влада Зеленського буде тепер просувати на законодавчому рівні.


Валерій Прозапас

І головне – зеленої влади більше не існує.

Вона тримається виключно на залишках рейтингу того чувака, який ледь не обісрався від гучного звуку.

Далі – урядова і парламентська криза, дострокові вибори Ради та особистий крах Зеленського.

* * *

А тепер уявіть, від чого врятував націю Майдан.

Якщо гради по вікнах не навчили деяке населення, якщо вбивці знову обираються, якщо зрадникам продовжують вірити, то підписання Януковичем Тайожного союзу схавали б і не пискнули, і на незалежній Україні можна було б ставити хрест, як в 1709, як в 1918.

Проте була меншість, яка не змирилась та відстояла майбутнє держави, щоправда, і зараз це усвідомлює теж меншість.

Але то пусте, історію завжди рухала саме свідома організована меншість… якої у нас ніколи не було.

Тепер є.

Тому результати “ЄС” – досягнення.

Тому будуть ненавидіти ще сильніше.

Але то теж пусте, бо і підтримуватимуть сильніше.

За це вічна слава людям Майдану.

І немає прощення тим, хто їх зрадив.


Алла Комарова

Кілька думок по ітогу, як то кажуть.

–  Зелена мара на відмінно справилась із своїм головним завданням: бути саме марою, туманом, за яким не видно справжніх ворогів. Поки нас всіх тут розважали клоуни та корабельні сосни, за їх спинами здійнявся на ноги російський колос, на щастя, поки що на глиняних ногах. Так, я про ОПЗЖ, яка не просто на другому місці в цілому, а місцями бере більшість у обласних радах. Вітаю схід України, “братушкі” щасливі.

– Дніщєнський рівень організації процесу показує те, про що й попереджали порохоботи: зелені прийшли виключно руйнувати й знищувати, про жоден утворюючий процес не йдеться. Це дійсно пліснява: паразитуюче існування, спроможне тільки на деструкцію та розкладання. Сподіваюсь, запасів країни вистачить на те, аби потім бодай щось відновити, а не робити наново все.

– На відверті порушення Конституції, решти законів прищелєнтом вже всім настрати. Звикли. Не жував соплі на камеру – вже молодець, мамиримин красаучєг. Підвалини влади – поваги до влади! – зруйновано вщент. Мені важко уявити, ЩО має робити Порох у наступну канденцію, аби хоч трішки повернути авторитет президентської влади. Хоча, як каже падре, “ідеальний був один, і того розіп’яли”. Щось у цьому є, да.

– Низька явка – це вироктм. Вирок не тільки зеленим, які за півтора роки царювання виробили в людей стійку відразу до громадянського долгу, але й вирок всій демократичній системі суспільства в цілому. На жаль, решта ще гірші.

– Про хороше: ЄС не тільки не маргіналізувалась після крашу у 2019-му, а навіть збільшила рейтинги. Ні, про вилікування від зеленої мари мова поки не йде, але процес обнадійливий. Можна сказати, що ми, як суспільство, хоча б лежим у правильному напрямку. І не рубаємо ноги тим, хто нас туди, на світло, тягне. Так, покусююмо потроху та гімном поливаємо.

– Про хороше ще. Кличко, скоріше за все, залишається мером в один тур. Незважаючи на Притулу (привіт, галасістиє, до речі).

– І останнє, дивне. Зрозуміло, що про жодне серйозне сприйняття отого нрклм-ського “опитування” від члєнограя не йдеться, але! 70% респондентів, прастігоспадє, відповіли “ТАК” на питання щодо медичного канабісу. Це мене здивувало вкрай. Я очікувала там традиційно мракобісся та хтонь. А от поді ж ти.

Будемо жити!


Елена Кудренко

Попробую аккуратно написать свои выводы, пока что на основе экзит-полов. В принципе, они всегда были репрезентативными, поэтому поехали.

1. Харьков (потому что я здесь живу) 🙂 . Административный ресурс. Здесь щупальца РФ пущены давно и, я бы сказала, надежно. У нас, по рассказам очевидцев, россияне принимают участие в проектах Кернеса, уже сейчас, во время войны. И, собственно, ничего нового я не увидела – “стабильность” восторжествовала. Если говорить о новшествах, то партия Шария неприятно вообще засветилась в списках. НО, во-первых, ее финансируют заинтересованные люди, а во-вторых, у нас студенческий город, и именно среди недоразвитой молодежи, еще не видевшей жизни, Шарий и может набрать электорат. Я эту недо-партию вижу и в других городах, но мне кажется, что шансов у нее никогда не будет больше, чем сейчас. Это то же электоральное поле, что зелень. Шарий – не Зеленский, яркой звездочкой не вспыхнет, а процент дебилов у нас все-таки ограничен определенным числом. Так что то место, что они заняли, – вот это их потолок. Моими надеждами.

2. Одесса – аналогично. Мариуполь – аналогично. Днепр – умничка Филатов, потому что ближайшие конкуренты еще хуже. Киев – это решать киевлянам, я же региональный житель, мне здесь интереснее.

3. Что заметила: Слуги уже не конкуренты никому, это, скорее, остатки роскоши, потому что всего лишь полтора года прошло, а такое падение. Дождемся устаканенного бюджета после выборов, очередных повышений коммуналки и понижения уровня жизни, и даже Мосейчук упомянет не полвареника, а четверть. Кто кому конкурент – так это пророссийские силы и проевропейские. Причем действующие мэры на востоке и юге зачастую как раз пророссийские. Поэтому я суммирую для себя проценты победивших местных блоков мэров и следующих за ними всяких опзж. И вот в сумме это и есть та помойка, в которой жила и продолжает жить та часть страны, к которой и я принадлежу.

4. Я как рядовой обыватель не вижу особой разницы между силами Медведчука и силами Коломойского, я скорее их объединяю в одно целое. И если Батькивщина, Голос и так далее не сделают свои выводы, то мнение (ок, мое личное) однозначное: у них нет шансов стать государственниками, а только коммерческими структурами, пришедшими получать финансирование из нашего с вами кармана, ну и прочие статьи дохода. Если они не поймут для себя, зачем они вообще существуют, и какие у них перспективы, то на поле боя остается только ЕС. Слуги уже выпадают в осадок, остаются две команды, одна из которых прекрасно себя чувствует что в коридорах Российской Думы, что в Буковеле, или где он там сейчас кофе пьет.

5. Как бороться с этим вполне четко обозначенным врагом? Т.к. внутри страны сильных политических проевропейских сил, кроме ЕС, я не вижу, то надо выходить на внешний рынок. ЕС и американцы. ЕС и англичане. ЕС и страны Балтии. Это я так, как женщина, примитивно пишу, но вы меня поняли, да?

Впереди долгая дорога. Но мы будем толкать этот вагон.


Олена Монова

Трохи роздумів щодо харківських подій.

Те, що Гепа переможе в один тур, було для мене (і для всіх, хто в курсі харківської специфіки) очевидним від початку перегонів. Навіть незважаючи на те, що вже більше місяця у нас в наявності мер Шрьодінгєра. Ніхто, окрім вкрай вузького кола осіб, не знає, в якому насправді стані перебуває наразі Кернес. А ті, хто в курсі, свято дотримуються омерти.

Але, знаючи Кернеса, можна з великою долею вірогідності припустити, що він знаходиться на апараті штучного життєзабезпечення і без свідомості. Інакше ми би вже побачили або знамениту гепину «вікторію», навіть якщо він би ледь-ледь дихав, але сам, без ШВЛ, або відос би запиляли з Шаріте, або хоча б аудіо виклали. Всі розповіді про те, що в Шаріте заборонені зйомки, – суть 3,14дьож, звісно. Кернес просто недоступний продуктивному контакту.

А от тепер починається, власне, найцікавіше. Бо за законом той, хто виграв вибори міського голови, має три місяці для того, аби скласти присягу. Прийняти особисто, ніякі зами і решта худоби на це не мають права. Якщо цього не відбувається і присяга не складена, Верховна Рада призначає нові вибори. Зараз міськрада робить усе можливе для того, аби максимально відтягнути той момент, коли правда про стан Кернеса стане відомою всім.
На апараті Гепу можна тримати стільки, скільки захочуть родичі, і на скільки стане бабла. А бабла там вистачить надовго.

За місяць перебудувати і переформатувати всі зв’язки в імперії було неможливо. Але коли в кишені є чотири місяці, це вже не виглядає такою утопією. Так що в нас все тільки починається.


Елена Подгорная

Итак. Итоги подведЬом.
Выборы-выборы, кандидаты… Не все. Наши – молодцы.
Теперь про сами выборы подробнее по пунктам.

Организация выборов была крайне непрофессиональна. Я таких неорганизованных выборов не помню за всю историю страны. Такое впечатление, что “слуги” понимали свой пролёт и забили на всё, просто украв деньги на местах и дальше по вертикали.
Где-то не хватало бюллетеней, где-то они были, но почему-то погашенные, кабинки из карематов – отдельная история. Но это ещё гламурный вариант. Потому что везде кабинки лепили из подручных материалов. Тумбочек, например.
Короче, шо кАмАнда Зе, что их ЦИК – шапито, и на большее, пардон, они не тянут.

Огромное количество нарушений. Про коробочки с вопросами к лидору я даже упоминать не буду. Это такое себе сплошное нарушение. Но хватило и других.
Для сравнения – в 2015 году ОПОРА зафиксировала 668 нарушений. А в этот раз счёт идёт на тысячи. Дай, Бог, до десятков тысяч не дойти.

Нет, таки скажу и про коробочки. Этот опрос – грубейшее нарушение закона. И оно вообще за пределами здравого смысла. Я так и не поняла – зачем? Что бы что? Что бы с3,14дить 100 миллионов гривен? Но ведь не из бюджета же. Типа своих развели?
Результаты этого перфоманса абсолютно никчемны, а для агитации – как-то тупо и дорого. Хотя чего это я? У Зе всё тупо и дорого.

“Слуга народа” на этих выборах перестала быть монобольшинством. Окончательно и бесповоротно. Так просрать власть и поддержку избирателей – это нужно уметь, реально. Теперь “слугам” и поздоровкаться особо не с кем. Большинство сформировать не с кем. Даже ОПЗЖ побрезгует. Ибо зачем им это недоразумение?
Советовать думать над ошибками даже не буду. Потому что думать там нечем. Никому нечем.

Низкая явка на выборы – это не эпидемия коронавируса. Это пандемия недоверия к власти любого пошиба. И это недоверие спровоцировали именно зелёные своей работой за полтора года. Потрясающий результат. Опять-таки единственный за всю историю Украины. Молодцы, ребята.
Вава может претендовать на орден “разочарование десятилетия”.

Зато наша ЕС показала замечательный результат. Всё-таки достаточно много людей в стране поддерживают европейский вектор развития Украины. Это радует. Опять же, впервые в истории страны партия экс-президента не исчезла из политики, а уверенно наращивает поддержку избирателей.

ЕС боролась, в первую очередь, за областные советы. В двух областных центрах кандидаты от ЕС выходят во второй тур. Это происходит во Львове и в Ровно. Это говорит нам о том, что даже за деньги Коломойского не получилось купить поддержку избирателей априори. У ЕС хватает здравомыслящих симпатиков.

И о грустном – мы, как обычно, не умеем наступать на горло своим амбициям для общего дела ради страны. Если бы все патриотические силы смогли побороть своё эго и, понимая, что шансы у них мизерные, поддержали ЕС, результат у проевропейских сил был бы лучше. Но нет. Часть голосов была пролюблена на алтаре самолюбования.
Жаль, конечно. Но это так предсказуемо…

В общем и целом выборы прошли хорошо. Это моё личное мнение. И нам есть с кем работать, есть за что бороться. Вчера мы ухайдокали Зеленского и инвестиции ИгорьВалерича в “ЗАмайбутне”.
Руки не опускаем. Работаем дальше.


Тарас Чорновіл

Вибори минули. Результати поки бачимо ще дуже епізодично, хоча загальні тенденції вже доволі чітко проглядаються. Учора ввечері всі ми випустили пару через емоції, чим і я скористався. Маю більш ніж достатньо підстав для цього. Але тепер пора починати аналізувати наслідки. Їх багато. Поки виділю три блоки, про які спробую висловитися доволі схематично, далі ще матимемо час для розкладання всього по поличках.

1. Цілісність і взагалі майбутнє держави стали виглядати більш туманно, ніж до вчорашнього голосування. Цілих півтора року зелена влада через свої ментальні схильності та пост-родові травми розкручувала маховик реваншу. Зеленський визначився зі своїми ворогами з патріотичного середовища, хоча тепер це має все менше значення. Але він таким чином створив тепличні умови для максимальної розкрутки тодішніх позиційних союзників із сил реваншу та проросійської п’ятої колони. Більше того, спершу їм відверто підігрували, та й зараз не перестали. Дуже загрозливі результати в областях, які межують з РФ, недалеких від зони воєнних дій та на півдні країни, – це наслідок його ідіотської політики. Зараз він уже остаточно не потрібен ні Кремлю, ні його маріонеткам. Не знаю, чи він уже це усвідомив, але саме їх він вів до перемоги. Усе почалося з таких “дрібничок” як повернення Портнова та його альянсу з зеленою владою, а далі понеслося. Реваншистам чітко продемонстрували, що тепер вони можуть відкрито вести свою політику, а державний апарат цьому неприховано сприяв. За таких тепличних умов на інші результати розраховувати було важко. Тут мова навіть не стільки про мерів і міські ради, як про ради обласні.

Країна за електоральним вибором доволі чітко розкололася. І доки ця влада не відійде, даний процес буде поглиблюватися. Слабка й нікчемна та вже остаточно неавторитетна влада ні на що більше вплинути не зможе. Те, що проросійські ради розташовані в зоні військової та агентурної досяжності Рашистану, нарощує також безпекові загрози. Ми дожилися до того, що ряд проросійських партій і мерів у частині областей можуть бути на цих територіях чи не єдиною перешкодою аж надто стрімкій російській експансії. І то виключно з мафіозних мотивів, бо ні Кернес, ні Труханов, ні ряд інших персонажів ресурсами й можливостями ділитися не захочуть не лише з Києвом, але й з Москвою. Але це дуже слабка втіха й не надто надійна перспектива.

2. Центральна влада фактично розвалюється на очах, а сам Зеленський відтепер – уже посміховище та непотрібний рудимент навіть для своєї команди. Учорашня поведінка Разумкова була дуже показовою, але це лише те, що на поверхні. Заява зєпрізьдєнта, як він буде контролювати місцеву владу і впливати на неї, нікого більше не схвилювала. Він втратив залишки авторитету в своєму середовищі після ганебної авантюри та повного провалу свого так званого “опитування”. Своїх підставив під кримінал, собі нічого не здобув, а мовчазна більшість населення продемонструвала повне відторгнення цієї авантюри та її автора. Для місцевих еліт будь-які вказівки з центру більше не аргумент. Часто це буде приводити до катастрофічних наслідків, зокрема в умовах поширення епідемії.

Але Зеленський перестає існувати й для своїх. Йому зараз буде потрібно на когось зіпхнути відповідальність за програш. А ставати офірними цапами більше ніхто не захоче, навіть слухняний Шмигаль. Зелені мажоритарники почнуть кучкуватися навколо впливових мерів та регіональних лідерів, списочна частина фракції виставить себе на відкриті торги: хто запропонує кращі перспективи або банально більше заплатить. Готових перекупити на якийсь час частину парламенту стає все більше. І мова вже й не про людей на зразок Ахметова. Розчарований у цілковито маргінальному “Голосі” той же Пінчук запросто може прихопити значно більше нардепів під свій контроль серед слуг, якщо визначиться, що це йому потрібно. Але основними центрами притяжіння й тут будуть лідери місцевих еліт. І навіть уряд тепер більше заглядатиме в рота новим господарям життя, а не керівництву офісу на Банковій. І коли їм запропонують узяти на себе відповідальність за стан у країні, який призвів до провалу Зеленського на виборах, Шмигаль може, замість слухняно схилити голівку, піти за підтримкою до різних депутатських груп, які, цілком імовірно, просто саботуватимуть вимоги Банкової. Звісно, за відповідні бонуси за рахунок бюджету й ресурсів держави. Питання лише в тому, чи цих ресурсів вистачить надовго. Навіть позбувшись уряду, Зеленський уже не зможе зіпхнути на нього відповідальність, а новий уряд (його ще обрати треба!) уже буде йому майже непідконтрольним.

І останнє. Питання політичної легітимності. Ці місцеві вибори були не виборами партії Слуг, це були персональні вибори Зеленського. Він усе зробив для того, щоб тріумф на них (він на це розраховував!!!) став його персональним тріумфом. Але не врахував, що поразка – це його особистий програш. А ще він запустив дуже небезпечний для стабільності влади тренд підтримки населенням як легітимності влади. Не політичної, а саме юридичної легітимності! Саме під такі лозунги він розпускав попередню Раду. А бумеранг узяв і повернувся… Тепер усе більше ставатиме тих, хто прямо заявлятимуть: після такого падіння довіри пора на вихід. Не сумніваюся, що тема про дочасні вибори не Ради, а саме президента активно вирине із його політичного середовища. Поки це видається чимось геть нереальним, але за якийсь час у Раді можуть раптом появитися голоси, необхідні для імпічменту. Проста арифметика свідчить, звідки буде більша їх частина. Як би технічно не розвивалися події, але для Зеленського це вже початок кінця. От лише головним вигодонабувачем можуть стати якраз антиукраїнські сили.

3. Демократична альтернатива. Тут також є свої позитиви й негативи. Перше – така успішна альтернатива є. У плані партій і місцевих рад єдиною повноцінною альтернативою виявилася ЄС Петра Порошенка. Вона закріпилася навіть у цілком ворожих для її ідеології й лідера регіонах. Там, де інші не змогли отримати нічого, хіба палиці в колеса успішно вставляли.

Але не треба звужувати все лише до цих партійних рамок. Я б з більшою втіхою вітав у Дніпрі Тетяну Ричкову від ЄС, але, на жаль, в нинішніх реаліях це було нереально. Однак колись такий небажаний мер Філатов, отримавши повноту відповідальності за місто, виростає до рівня людини з державницьким мисленням. Моє ставлення до лідерів партії “Свобода” відоме. Але вважаю переконливі перемоги Надала й Марцінківа успіхом усіх нас. Мені симпатичні кандидати від ЄС, але в чомусь саме такий результат може бути вигіднішим для регіонів. Бо ці люди давно переросли рівень своїх партій і стали лідерами громад, а не партійних осередків. Цілий ряд місцевих лідерів на місцях показують реальність саме цієї демократичної альтернативи силам реваншу.

Однак лідерська персоніфікація відіграла значиму роль на мерських виборах і є виявом індивідуальної аномалії, як і доволі хороші результати мерських партій. А для загальноукраїнського політичного простору така сила тільки одна. І добре, що вона наростила свої впливи. Я б дуже хотів, щоб так, як я радію успіху окремих мерів від “Свободи” чи “Пропозиції”, їхні прихильники зуміли оцінити й підтримати добрим словом значне зростання результатів ЄС. Бо після ошалілої кампанії дискредитації та ударів з усіх боків ці результати дійсно надихають. Надіюся, що всі ті, хто добре усвідомлюють значення децентралізації, започаткованої Порошенком і в його (а не в збоченій позеленілій) редакції, саме так це й сприймають. Все ще сподіваюся, що до другого туру у Львові вдасться знайти порозуміння з місцевою “Свободою” й не дати Зеленському святкувати перемогу в “Українському П’ємонті”. Тут процес лише починається, але є надії на його успіх. Але центром процесу для всієї країни все ж є ЄС. І дуже сумно, що всі ці продажні пінчуківські голосята, усілякі орди та інші маргінали так і не зрозуміли, для чого їх насправді винаймали…

І на фоні трьох суб’єктивних оцінок, одна аж надто об’єктивна – це вкрай низька пофігістська явка на виборах. Куплені, мотивовані телестрашилками чи рашистською пропагандою виборці на дільниці прийшли. А “щирі українці” доволі часто продовжували гратися в своє “розчарування”. Та ж навіть у таких складних містах як Одеса можна було б боротися за перемогу (і підсумки це показали), якби свої завчасу не склали ручки й не змирилися з “завідомо неминучою” поразкою.

От десь такі перші аспірації від результатів учорашнього судного дня.

* * *

Вибори в моєму рідному Львові.

Сумно за надто низьку явку. Розчаруватися й не прийти на дільниці мали всі підстави класичні зелені виборці, але їх у Львові значно менше, ніж будь де в Україні. Львів’яни мали б усвідомити моральний вплив їхнього голосування. Навіть поза самим результатом висока активність у Львові додала б натхнення патріотичним громадянам в інших, складніших регіонах. А їхня байдужість до свого власного майбутнього деморалізує багатьох нормальних, але не пасіонарних громадян хоч в Одесі, хоч у Харкові. Колись львів’яни дуже чітко усвідомлювали свою місію перед усією Україною, а за ці роки гнилуватої місцевої влади той дух якось вивітрився. Садовому, на жаль, бодай у цій частині вдалося виконати деякі завдання того напів-міфологізованого, напівреального московського “Плану Лемберг”.

Те, що у Львові не мали жодних шансів ні відверто проросійська ОПЗЖ, ні брутальна й руйнівна команда зелених слуг, – не привід так розслаблюватися. І мене зараз тривожить навіть не настільки результат другого туру, до якого пан Андрій Садовий виходить із кращими результатами, ніж його демократичний опонент Олег Синютка. Хоча це теж дуже важливо. У Зеленського саме Львів сприймають як свій чи не останній форпост, бо принизлива лояльність Садового – це вже притча во язиціх… Тут буде все доволі складно. З одного боку, львів’яни поважають і підтримують Петра Порошенка, а його участь перед другим туром буде максимальною саме у Львові. Це колосальна й ефективна підтримка. Усі ймовірні зовнішні та внутрішні агітатори за Садового можуть хіба мінусувати. Ну що доброго для нього, якщо місцеві високопоставлені лизоблюди, які поспішили підписати заклик про підтримку партії Зеленського, раптом підпишуть таке саме звернення на користь Андрія Івановича? Нічого окрім огиди це не викличе.

Але Олегові Синютці ще треба порозумітися й знайти підтримку в інших учасників першого туру та в їхніх партій, щоб максимально мобілізувати їхніх прихильників. Той же “Голос” я б відразу списував. І не має значення, хто в них працює на місцях. З Києва прийде жорстка директива: “Аби не Порошенко”. Це не означає, що не слід апелювати до їхніх виборців. Але зі “Свободою” працювати треба. Тут вони мають серйозний пласт підтримки. Зоряний їхній час пройшов, підтримка Садового лише прискорила б повну маргіналізацію партії, але якою ціною для міста? І на Львівщині в них є вдосталь притомних людей. Та сама історія з Українською Галицькою Партією. Я пригадую, як напередодні президентських виборів її лідер спеціально приїхав до Києва, щоб на телебаченні дуже чітко виступити з підтримкою Порошенка. Місцеві мезальянси не повинні затуманити зір. Об’єднання такого неймовірного потенціалу, яким є участь Петра Порошенка, підтримка хоч когось із учорашніх опонентів та мобілізація тих львів’ян, які все ж хочуть змін, дають надію на позитивний результат. Тим більше що в Синютки явна тенденція до зростання, а в Садового такого людського ресурсу не бачу. Тільки пасивність звичайних, не заангажованих у комунальній сфері львів’ян може допомогти чинному меру.

Ну й ще один момент. Те, що мене якраз тривожить. Це вже завершені вибори до міської ради. Тут перевага ЄС безумовна. Але високі результати партії комунальних служб (а саме такою бачу “Самопоміч” у Львові) шокують. Там же давно не залишилося жодної ідеології, тільки її симулякри… Усі голоси за “Самопоміч” – це відповідь на питання: чи задоволені ви тим, як вас обслуговують, як забезпечують якість вашого життя. Знаю ж, що незадоволені… Але: “краще нічого не міняти, до цього бардаку ми вже звикли”? А у випадку перемоги не Синютки, а Садового, при такому розподілі голосів у раді чинному меру вдасться не лише зберегти навколо себе депутатську більшість, але й на 5 років усе законсервувати в місті. Це буде час цілковитої стагнації. Так само, при перемозі Синютки без проблем більшість сформується навколо Європейської Солідарності та буде поштовхом до суттєвих змін.

Тому дуже вболіваю за вибір громади свого рідного міста. На жаль, долучитися не можу, буду лише стежити й переживати.


Николай Ильинов

Кто на очереди?

Итоги выборов еще не подведены, но первые выводы уже сделать можно.

Из плохого.
Президентом, по-прежнему, остается Зеленский, и это может продлиться 3,5 года. В Верховной Раде пока еще монобольшинство Слуг, а Кабмин всё так же «зёленый», а это значит, что ожидать изменений в лучшую сторону во внешней политике и экономике пока не приходится.

Из хорошего.
Вы заметили, что все действующие мэры так называемых пророссийских городов: Харьков, Одесса, Мариуполь, Кривой Рог провели в городские советы своих депутатов не от ОПЗЖ, а создав свои партии, т.к. путинско-медведчуковская франшиза уже никому не интересна. Проведя децентрализацию власти, Порошенко показал местным воротилам, что гораздо уютнее и сытнее жить в самостоятельной Украине, чем быть очередной губернией московии. И это хорошо. Да, они будут говорить про русский язык и про дружбу народов, играя на эрогенных зонах своего избирателя, но при этом в самом страшном сне они не хотели бы видеть тут россиян. Поверьте, эти люди более осведомленные, чем их избиратели, и точно знают, чем такая дружба заканчивается. Для них не секрет, кто порезал на металлолом или вывез на расию предприятия с оккупированных территорий, и там никто не смотрел на политические пристрастия и дружбу с расией владельцев этих предприятий, ибо нет у расиян никакой сентиментальности, только бизнес, точнее сказать, только бандитизм.

Поэтому не переживайте, в расию они нас точно не приведут, но и в Европу они особенно не торопятся, так как обратная сторона европейского вектора – это диктатура закона, к которой они еще не готовы.

И еще я положительно воспринимаю информацию, когда узнаю, что дети чиновников и бизнесменов уезжают учиться за границу. Даже вернувшись, они вряд ли смогут вести бизнес «по-нашему», или говоря словами одной знакомой бизнесвумэн: «Когда я сказала дочери, чтобы она поскорее заканчивала учебу в Великобритании и приезжала управлять моим бизнесом, то после 3-х дней пребывания дома дочь ответила: «Вы тут, в Украине, никогда не будете жить нормально, если все будут работать так, как ты, мне проще в Лондоне работать менеджером среднего звена на зарплату 3 тыс фунтов, чем тут заниматься бизнесом за 20 тыс долларов».

Пройдут годы, лет 15-20, и все эти Ахметовы, Коломойские, Пинчуки уйдут в небытие, а их дети распродадут, проиграют в карты, просрут, прокурят все их бизнеса «оптом или в розницу». Вот так и закончится эпоха ху@вого олигархата, и только тогда появится реальная возможность что-то изменить.

А пока… радуемся малым победам, время клоунов уходит. Кто на очереди?


Тамара Горіха Зерня

День після виборів – це як ранок після Нового року. Ближче до обіду всі виповзають на кухню, п’ють воду прямо з крана, під ногами шарудять лушпайки від мандаринів і конфеті, на люстрі чомусь теліпаються червоні труси.

Насправді ми з вами тільки починаємо гру, яка називається «демократія здорової людини», і ми далеко не в першій лізі. Пам’ятаєте анекдот про роботу піарника – коли ти їдеш через прірву на велосипеді, і канат під тобою горить, і все навкруги горить, і ти теж гориш.

Так і у нас: тридцять років уже горить, а ми навіть не маємо чітких і постійнодіючих відповідей на прості запитання. То що ж українському виборцю треба? Чого хоче українське суспільство? Яким має бути політик твоєї мрії, українцю?

Жодна зі складових успіху у чистому вигляді не працює.
Віджили своє партії вождистського типу. Пролітають чисто ідеологічні проекти. Не працює вкачування грошей у борди і рекламу.
Політики щоразу намагаються виграти минулі вибори, а виборець щоразу підкидає новий сюрприз.

Дуже потішив програш Пальчевського і Коломойського. Хочеться вірити, що це не разова акція, а тренд.
Приємний післясмак лишився після розгрому Зеленського. Просто від розуміння, що слуги не зможуть зафіксувати втрати і не знайдуть опору, від якої зможуть відштовхнутися до наступного зростання. Ні, там шлях в один кінець, до повного колапсу.
Насторожив, але не здивував результат регіоналів. От у чому можна не сумніватися, так це у тому, що нам з ними доведеться зійтися у бою. І щоразу це буде бійка на смерть. Нічого, поборемося.
Боляче різонула перемога персонально Лозинського. Я розумію, це дрібниця, маленька піщинка епізоду на тлі загальної картини. Але як же так, люди? Він ганяв по полю вашого сусіда, давив машиною, розстріляв людину як кабана, а ви знову за нього проголосували. Невже не знайшлося не-убивці, невже все так безальтернативно у ваших головах? Страшно від думки, що ця зараза може бути невиліковною.

Результат ЄС скоріше аграрний. Це коли ти виходиш на город і бачиш перед собою безкінечні ряди картоплі. Або буряка. І така думка – боже мій, я тут здохну. Але нічого, береш потихеньку і робиш, по рядочку за раз.

Голова паморочиться від того, скільки попереду роботи. І як насправді мало часу на її виконання. Але досвід останніх років показав, що ми з вами, друзі, на правильному шляху.

Просто доведеться забути про відпустку. Не буде у нас паузи між виборами. Розбудовувати структуру, підтягувати людей, працювати, працювати і у праці сконати і долупати сю скалу до задовільного стану.

Ми іще всіх задовбемо, от побачите.

Поділитися:

«Європейська Солідарність» перемогла у 5 регіонах і заходить в усі обласні ради України – Порошенко (фото, відео)

 

Партія «Європейська Солідарність» перемагає у 5 регіонах України. Про це під час брифінгу у Центральному штабі партії заявив п’ятий Президент, лідер «Європейської Солідарності» Петро Порошенко. Він зазначив, що за підсумками паралельного підрахунку голосів, який проводить партійний штаб, «Європейська Солідарність» лідирує на виборах у Львівській, Рівненській, Тернопільській, Київській областях та місті Києві.

Відповідно до паралельного підрахунку голосів, у Львівську обласну раду «Європейська Солідарність» набирає 31,82%, у Тернопільську – 22,96%, у Рівненську – 18,60%, у Київську – 19,73%.

У Києві на виборах до міської ради «Європейська Солідарність» набирає 20,28% голосів, і це перший результат по Києву.

«Ми дуже тішимось, що міський голова Києва Віталій Кличко, якого ми підтримали на початку кампанії і не висували свого кандидата, за останніми підрахунками може перемогти вже в першому турі», – зазначив Порошенко.

Петро Порошенко також зазначив, що «Європейська Солідарність» єдина проєвропейська демократична політична сила, яка буде представлена в усіх обласних центрах України, у тому числі і в Краматорську.

«Це величезний крок вперед в порівнянні з парламентськими виборами минулого року, де «Європейська Солідарність» зайняла перше місце лише у Львівській області. На сьогоднішній день ми представлені у всіх без виключення областях і в п’яти ми зайняли перше місце. Але це ще не все. Я ще раз підкреслюю, що в усіх обласних центрах ми також перемогли на місцевих виборах», – наголошує Порошенко.

«Слуги» Зеленського не мають представництва у 3 обласних центрах, ОПЗЖ за даними нашого підрахунку голосів не долає бар’єр e шести обласних радах України. Партія Зеленського лідирує у 4 областях, ОПЗЖ лідирує у 3 областях і бореться за 4-ту», – повідомив Петро Порошенко.

«Я хотів би подякувати всім, хто чітко і послідовно своїм голосуванням підтримав політичну силу, яка стоїть на засадах європейської та євроатлантичної інтеграції, яка чітко і послідовно впроваджує реформи, реалізує курс, закладений у Конституції України щодо постійного членства України в ЄС та НАТО», – зазначив Петро Порошенко.

Порошенко також повідомив, що у Львові, Рівному та Сумах кандидати на посаду міського голови від «Європейської Солідарності» виходять до другого туру.

П’ятий Президент зазначив, що «Європейська Солідарність» буде проводити консультації з іншими проєвропейськими силами щодо спільної підтримки у другому турі демократичних кандидатів.

Фото © Михайло Палінчак

Джерело

Поділитися:

Ми захистимо результати волевиявлення громадян – Петро Порошенко (фото, відео)

Порошенко подякував виборцям і пообіцяв захистити результати волевиявлення громадян: Ми нікому не радимо порушувати закон

 

П’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко подякував виборцям за активну громадянську позицію і закликав захистити результати волевиявлення від фальсифікацій. Він наголосив – важливо не дати владі і провладним олігархам спотворити волю народу.

«Перш за все я хочу привітати з тим, що довга виборча кампанія і день голосування завершилися. Ми переходимо до післявиборної ночі, надзвичайно важливої, бо для будь-якого штабу, який організовує виборчу кампанію, 50% це проведення кампанії і донесення сенсу участі політичної сили у кампанії, і 50% – це організація роботи по захисту і збереженню результатів волевиявлення людей», – зазначив Порошенко.

«Хотів би подякувати виборцям. Незважаючи на розчарування владою – а явка свідчить про те, що люди владі більше не вірять, – тим, хто прийшли і попри загрозу коронавірусу з дотриманням соціальної дистанції зробили своє волевиявлення. Бо це обов’язок кожного громадянина України, і дуже важливо, що сьогодні це волевиявлення було продемонстровано», – зауважив п’ятий Президент.

«Більшість проголосувала за європейське майбутнє України, за повернення країни на рейки руху до Європи. Надзвичайно важливо, я сподіваюсь, що ті загрози федералізації держави або тотальної перемоги російський політичних сил у східних регіонах – ці загрози не справдилися. Через те, що українці продемонстрували дуже відповідальне ставлення до голосування», – наголошує Петро Порошенко.

«Хочу подякувати і тим сумлінним членам дільничних територіальних виборчих комісій, на плечі яких лягає безсонна ніч після дуже важкого дня. Дуже відповідальна робота по захисту волевиявлення – а де-факто захисту України. Не дати можливість ділкам, злочинцям, владі спотворити волевиявлення громадян. Я дуже розраховую на відповідальне ставлення до своїх обов’язків всіх учасників виборчого процесу», – зазначив лідер «Європейської Солідарності».

«Ми маємо дуже тривожні сигнали з низки областей України. Там, де опитування свідчать, що проект влади або інші олігархічні проекти, які захищаються і підтримуються владою, не проходять зараз – їх будуть намагатися «за вуха» протягнути до громад, до місцевих рад», – застерігає Петро Порошенко.

Він наголосив, що «Європейська Солідарність» стоїть на захисті волевиявлення громадян. Партія проводить паралельний підрахунок голосів, який вже почався і буде тривати до повного підрахунку результатів.

«Я сподіваюся, що завтра протягом дня нам вдасться оприлюднити вже перші підсумки паралельного підрахунку голосів. І той досвід, який у нас є за останні чотири виборчі кампанії, свідчить про абсолютну надійність цього механізму», – наголосив Порошенко.

«В умовах, коли хтось буде затримувати підрахунок голосів, ми будемо діяти ефективно. У нас сформовані мобільні групи, в складі яких є і депутати, і юристи, і представники громадських організацій ми нікому не радимо порушувати закон», – попередив п’ятий Президент України.

Джерело

 

Порошенко про результати виборів: Це повне фіаско влади

Попередні результати, які демонструють екзит-поли, свідчать, що українці висловили тотальну недовіру до влади. Про це сказав п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» на брифінгу у Центральному штабі партії.

«Один висновок можна зробити: результатом є тотальна недовіра до чинної влади. Це навіть не результат, а повне фіаско влади», – говорить Порошенко.

«Абсолютна більшість українського народу зробила висновок про те, що «зелена казка» закінчилася. Час фейкових новин, якими ретельно годували українців у 2019-му році, відосики та інші технології більше не працюють», – зауважує Петро Порошенко.

Він наголосив, що влада мала б виконувати свою роботу і рятувати Україну від безпекової, економічної та коронавірусної кризи. «Безпекової – пов’язаної з російською агресією. Економічної, де вона зруйнувала економічне зростання, яке нами було сформоване – майже чотири роки економічного зростання було збите і знищене владою задовго до коронавірусу. Криза пандемії, коли влада не здатна ні захистити людей, ні допомогти їм, ні врятувати людей і систему охорони здоров’я. А більше того – продемонструвала крадіжки на використанні коштів коронавірусного фонду», – наголошує Порошенко.

«Ставлення народу, яке було продемонстровано сьогодні показало, що народ не хоче більше таких «слуг», які обдурили народ як свого господаря, а ще й обікрали», – говорить лідер опозиції. Порошенко наголосив, що маніпуляції у вигляді так званого опитування партії влади не допомогли.

«Влада хотіла знати результати і спитати ставлення до себе народу? Так от народ на цих виборах чітко відповідь на це питання дав. Тільки не так, як влада хотіла, що там повиставляють за рахунок коштів учасників виборчого процесу -«Слуги Зеленського» – і так вдадуться до маніпуляцій. Народ у чіткій відповідності до Виборчого кодексу проголосував за те, щоб цій владі дати гарбуза», – наголошує Порошенко.

«Ми живемо в новій реальності після 25 жовтня. Ми маємо позитивні новини, що ці вибори не розкололи країну. Відведені були ризики мудрістю українського народу і виборців. Я сподіваюсь, що ці вибори сцементують країну. І що влада має подумати, як їй бути далі. Впевнений в тому, що це рішення має бути прийняте швидко і відповідально», – переконаний п’ятий Президент.

Він підкреслив, що наразі найважливіше завдання це захист волевиявлення громадян. №Перше завдання, яке я як голова партії поставив партійним структурам у всіх без винятку областях України – це захистити ваше волевиявлення і вибір народу. Не дати владі і провладним олігархам спотворити це. Дуже сподіваюся, що спільно в нас це вийде», – резюмував Петро Порошенко.

Джерело

Поділитися:

Петро та Марина Порошенки на виборчій дільниці проголосували за Україну, ЄС і НАТО (фото, відео)

 

Так зване «опитування Зеленського» це найбільша фальсифікація виборчого процесу за всю історію незалежної України. Про це П’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко заявив після голосування на місцевих виборах. Марина Порошенко у коментарі журналістам також розповіла про те, якими є першочергові завдання для нового складу Київради.

«Сьогодні ми прийшли, щоб виконати свій громадянський обов’язок і віддали свої голоси за політичну партію, яка на наше переконання може швидко і ефективно вирішити всі проблемні питання у новому складі Київської міськради. Ми протягом останніх місяців не тільки звертали увагу на проблемні питання, але й допомагали киянам вистояти у важкій боротьбі з хворобою. Тому що ми бачили неспроможність як центральної, так і міської влади вирішити такі питання», – говорить Марина Порошенко. Вона наголосила, що новий склад Київради має одразу переглянути бюджет столиці, щоб виділити додаткові кошти на боротьбу з коронавірусом, обладнння нових ліжок і залучення додаткового медичного персоналу.

«Також наша команда буде вимагати перегляд і аудит попереднього бюджету Києва для того, щоб виявити проблемні місця і притягнути до відповідальності за бездіяльність винних», – говорить Марина Порошенко.

За її словами, останні півроку принесли Украіні не тільки епідемію коронавірусу, а й економічну кризу. «У нас є програма для збереження робочих місць, підтримки малого і середнього бізнесу. Я впевнена, що сьогоднішній день – це день іспиту для влади. І вже скоро ми побачимо оцінку, яку українське суспільство поставить владі», – переконана Марина Порошенко.

«Ми дуже тверді і ми не змінюємо поглядів. І так, як ми голосували на минулих і позаминулих виборах, ми голосуємо і цього разу», – говорить Петро Порошенко.

«Зараз треба голосувати і підтримувати політичну силу, яка реалізує рух України в Європейський Союз і не дасть нікому звернути з цього шляху, забезпечує реформу децентралізації, ініційовану мною і реалізовану нашою командою. І перешкоджає новій владі залізти в кишені громад», – наголошує п’ятий Президент.

Порошенко також нагадав, що за його президентської каденції бездоганно, відповідно до міжнародних стандартів були проведені три виборчі кампанії. Він наголосив, що так зване «опитування Зеленського» – це масштабна фальсифікація, яку можна порівняти тільки з «виборами» часів Януковича.

«Я сподівався, що Зеленський схаменеться і цю свою виборчу агітацію, яка відкидає нас від Європи, скасує. Спочатку це називалось «референдумом», потім «опитуванням», потім «соціологією». А потім назвали тим, чим воно є насправді – назаконною передвиборчою агітацією Зеленського і його «слуг». Це найбільша фальсифікація за всю історію України», – наголошує Петро Порошенко.

«Це може бути порівняне лише з фальсифікацією часів Януковича у 2004 році. Я дуже сподівався, що виборча кампанія Януковича, яка отримала назву «Підрахуй», назавжди піде у небуття», – говорить Порошенко.

Порошенко подякував тим виборцям, які ігнорують незаконне опитування. «Нічого, крім шкоди Україні, це не принесе», – наголошує Петро Порошенко.

«Я твердо переконаний, що сьогодні робиться перший і дуже важливий крок для того, щоб повернути Україну на європейські рейки. Ще раз хочу наголосити – сьогодні це не тільки і не стільки голосування за каналізацію, за ліфти, за освітлення чи за бруківку на дорогах. Я прошу всіх пам’ятати, що сьогодні – це голосування за Україну», – наголосив п’ятий Президент.

Джерело

Поділитися:

Бомба під кремлівських гопників

Кирилл Данильченко

Радио Свобода, Bellingcat, Der Spiegel и The Insider выкатили совместное расследование. Там о том, что продолжаются работы над “Новичком”. И что его улучшили при помощи системы нанокапсул для маскировки и более “мягкого” действия на первом этапе, когда его можно купировать. О двух институтах в Москве и Питере, связанных с отравителями в Солсбери и ГРУ. В том числе и прямыми звонками исполнителям. Директор военного института звонит торговцу спортивным питанием и любителю шпилей, да.

Кроме того что в очередной раз нарушили договор и кинули ОЗХО (Организация по запрещению химического оружия – ред.), еще теперь весело читать блеянье немцев, что “Новичок – это одно, а газ в трубу – другое”. Люди, которые ограничивали продажу двигателей в Украину в 14 году и заказывают кинетические ракеты для Афганистана, чтобы, не дай, Аллах, не ранить овцу лишнюю. И сами запросто ведут дела с государством, штампующим ОМП (Оружие массового поражения – ред.), отравителями как будто из времен Медичи. Дроны заказывают такие, чтобы их можно было отозвать уже в процессе миссии, а покупают газ у убийц британских граждан.

Да и сейчас с Навальным – кто жил с ним в гостинице, кто летел в самолете, кого оставило инвалидом? Вот это европейские ценности, если их потереть монеткой. Надо учиться.


Andriy Gonchar

Як на мене, це розслідування Радіо Свобода, Bellingcat, Der Spiegel та The Insider – бомба, яка має підірвати, просто фінально знищити довіру до ереф у питаннях розробок та виробництва хімічної зброї.

Давайте так: ереф труїла радіоактивними речовинами (полоній), високотоксичними хімічними (“Новачок”) людей у країнах Європи, нещодавно це зробила знову зі своїм громадянином на своїй території, й щодо останнього випадку цікавим є те, що була використана не радянська версія “Новачка”, а модифікована (модифікація полягає у технології відстроченої дії через використання інкапсуляції отрути й її виділення у організмі через деякий час після попадання, що ніби в тому числі й маскує отруту й заважає її ідентифікувати).

Як на мене, все це результат безкарності ереф, яка б мала ще після отруєння Литвиненка бути виведена з усіх шанованих організацій та структур типу G8 (а була виведена лише після агресії проти України). Але, як ми знаємо з нещодавньої історії, всі ці витівки сходили ерефії з рук як “невеличкі пустощі”, що створювало у московитських керівників відчуття вседозволеності гопника, який не отримав жодного спротиву від жертв та правоохоронної системи. Такий гопник лише переконується, що його лінія поведінки є правильною, й що треба й далі так діяти та навіть підвищувати ставки. І все це ми спостерігали від війни проти Грузії у 2008 до теперішніх часів, при тому ереф не була обмежена нічим й навіть провела на своїй території Олімпіаду та Чемпіонат світу з футболу.

Але, сподіваюся, часи змінилися, й у цивілізованих країн як на рівні їх керівництв, так й на рівні суспільств, буде формуватися усвідомлення, що не можна ігнорувати таку поведінку й треба діяти проактивно й навіть навипередки. Такі розслідування від такої кількості шановних ЗМІ демонструють, що таки дещо змінилося. Як й політично-економічна кон’юктура змінилася, й вже не буде, скоріше за все, великих цін на нафту та газ, які дали матеріальну основу для реалізації такої гопничеської поведінки.

Поділитися: