Відзавтра «чому не державною?» вже офіційно

Ігор Артюшенко

Як один зі співавторів мовного закону я добре пам’ятаю, як важко його було лобіювати та просувати його ухвалення в залі ВР.

Бо 300 років бездержавності, російської імперської, а потім і радянської окупації, численних заборон та системних винищень українства, млявої національної політики з 1991 року зробили свою ганебну справу – виховали комплекс меншовартості серед українців та глибоко вкорінили денаціоналізованих манкуртів серед бізнесових та політичних “еліт” держави.

Але завдяки принциповій позиції проукраїнської частини Верховної Ради, наполегливості Миколи Княжицького, Андрія Парубія і, особливо, Петра Порошенка ми змогли проголосувати мовний закон в цілому. І таким чином виправити помилку та недопрацювання всіх попередніх скликань часів Незалежності. Сторінка була перегорнута, а українська мова нарешті стала захищеною та отримала можливість для вільного розвитку.

Поступово вводяться норми закону, за який я голосував, і вже з 16 січня підприємці та інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари та послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською.

Зрозуміло, що в умовах ідеології “какая разніца” ці норми будуть саботуватися слугами. Тому українцям час об’єднуватися та політично мобілізуватися — це питання виживання нашої нації та безпеки наших життів.

Переходьте на українську та вимагайте виконання законів!


Олена Монова

Нушо.

Вже відзавтра набувають чинності норми мовного закону, прийнятого Порошенком в квітні 2019 року, які дадуть змогу доколупуватись «чому не державною?» вже офіційно. Як в державному, так і в комерційному секторі. Виключно українська мова мусить стати мовою обслуговування будь-де, і лише на прохання клієнта обслуговування може здійснюватись іншими мовами.

За порушення накладатиметься штраф в розмірі 5100-6800 гривень, чому саме такі цифри, я хз, але мрію, аби перший штраф виписав собі той, за кого я з дєцтва, і виписував доти, поки не перестане виходити в люди і балакати там на общєпанятном. Другий штраф Бужанському, просто він прикольно верещить і на лобі надувається жила.

Але я відволіклась.

Що я бачу на сьогодні. Навіть в нашому узькощелепному Харкові у тих супермаркетах, де я буваю, все більша кількість касирів переходить на обслуговування українською. Навіть якщо касир починає розмову російською, то, почувши у відповідь мою українську, продовжує вже нею. І частіше за все, що найцікавіше, володіння мовою на досить пристойному рівні. Відтак в мене питання: якого дідька тоді було, га?!

З інтернет-магазинами трохи гірше, там все ще майже тотально панує російська, але у відповідь теж переходять. За останні десять днів лише один впертий чувачок з магазину, що торгував чохлами для смартфонів, вперто теревенив російською, за що магазин отримав від мене одну зірку і словесну еквілібристику у відгуку у вигляді 3,14дюліни.

Як відомо, я кончена оптимістка, тому мені здається, що за півроку-рік бізнес вдуплить навіть без особливих штрафів, що спілкуватись з клієнтами українською ВИГІДНО. І ще я впевнена, якщо ввічливо, але наполегливо вимагати обслуговування державною мовою, то якось воно буде, бо ніколи не було такого, щоб не було нічого.

Звісно, що деякий час буде певний дискомфорт у тих, хто звик прокрастинувати або взагалі думав «це станеться з будь-ким, тільки не зі мною», а тепер буде бігати з вибалушеними очима, словником і димом із дупи. Але, повторюсь, що мене не залишає надія на те, що бізнес і громадяни адаптуються досить швидко. Тим більше, що використання мови в побуті ніяк не регулюється (і це безумовно правильно), тому в себе вдома хоч на суахілі.

Звісно, що навколо закону політичні спекуляції не закінчаться ніколи, і умовні бужанські завжди будуть намагатись довести, що держава не має права втручатись в комерційну сферу і там щось регулювати, тим більше штрафувати. Це питання міг би розглянути Конституційний Суд, якби він у нас був, а конституційної кризи не було. Але КС у нас в сраці, а його голова наразі пісяє в Перську затоку.

Але ми вперто робимо своє і говоримо українською.

Майте гарний день, люди.

 

З 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова! (інфографіка, відео)

Поділитися:

Закупівлі газу в РФ – це червона лінія, переступати яку не можна

Павло Розенко

Тут вночі трапився невеличкий БА-БАХ!

Юрій Вітренко, ну той доларовий мільйонер з Нафтогазу, великий «реформатор газового ринку», а нині головний кадровий здобуток Зеленського за останній місяць, видав у себе на ФБ, що варто почати, каже, закупати газок у «незалежних» газових компаній з Росії…

«Незалежні» газові компанії з Росії?!
Серйозно?!
Це, типу, як «зелені человєчкі» в Криму і на Донбасі?!
Ополчєнци, а «нас тут нєт»?!

Ну, як вам, прихильники сєкти «хуженєбудєт», ідейки Зеленського і його компашки?!


«Європейська Солідарність»

Заява «Європейської Солідарності»: категорична неприйнятність відновлення експорту газу з Росії – це червона лінія для влади.

Заяву виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка про плани уряду відновити експорт газу із країни-агресора у «Європейській Солідарності» розглядають як доказ намірів вищого політичного керівництва держави повернути Україну в енергетичну залежність від Москви.

Суто за формальними ознаками слід було би вимагати відставки Вітренка. Але, очевидно, що його заява не могла бути не узгодженою з Офісом Президента.

Підтверджується версія, яку «Європейська Солідарність» озвучила кілька днів тому у своїй заяві, що провокація з невмотивованим підвищенням ціни на газ мала за мету обґрунтувати повернення України в газову кабалу до Кремля.

Тепер ми не сумніваємося у тому, що головною темою Берлінської зустрічі радників Нормандського формату був не пошук миру на Донбасі, а відновлення експорту блакитного палива з РФ, що означає пряме фінансування бюджету країни-агресора.

Ці плани влади синхронізовані з пропозиціями Бойка-Медведчука. Вони у руслі відомої антиатлантичної ініціативи Коломойського щодо стратегічного розвороту України від Заходу у бік Росії. І все це поставили на порядок денний саме тоді, коли Газпром стрімко втрачає позиції на європейському ринку, а Сполучені Штати посилюють зусилля, щоб заблокували будівництво Північного потоку. В цій критичній ситуації українська влада поспішає Путіну на допомогу.

Категорична неприйнятність відновлення експорту газу з Росії – це червона лінія, подібна тій, яку суспільство провело в листопаді 2019 року напередодні саміту Нормандського формату. Україна вже понад п’ять років не купує газу в Росії, і наша енергетична незалежність від агресивної імперії є одним з головним здобутків минулого десятиліття. Відступити від цього – це значить капітулювати перед Росією.

І це питання особистої відповідальності не технократа Вітренка, хоча така заява не робить йому честі, а особисто Володимира Зеленського та Дениса Шмигаля. Обом слід перечитати статтю Кримінального кодексу про державну зраду.

«Європейська Солідарність» зробить все можливе, щоби влада зреклася свого зрадницького плану, а у разі необхідності – будемо апелювати до суспільства, щоб оновити червоні фарби під вікнами на Банковій.

Так званий дешевий російський газ – це смертоносна зброя, як дешевий сир у мишоловці. Він вже вартував Україні Криму, окупованих районів Донбасу, тисяч і тисяч життів.


Олександр Погребиський

Новоспечені представники діючої влади заговорили про «незалежні газові компанії з Росії», у яких ми маємо купувати газ.

А тепер давайте подивимось, яку схему заготували ці товаріщі ще до приходу Зеленського, і як ця схема впроваджується зараз і доходить до фінальної стадії.

– Здемонізувати «Роттердам+».
Пам‘ятаєте, скільки років лякали цією страшилкою українців із проросійських інформаційних ресурсів, скільки експертів-любителів рф розказували про злочинний «Роттердам +», а трошки згодом навіть 100%-ва прокуратура Зеленського спростувала ці страшилки.
– Відмінити «Роттердам +» і підвищити тарифи.
– Пояснити, що тарифи ми можемо знизити, якщо повернемось до закупівель газу у рф.
(ми зараз на цьому етапі)

Чи зможуть вони почати реально закуповувати газ у рф, це залежить від того, як до цього поставляться українці!

Газ з рф – це зашморг для України, зашморг, за звільнення від якого українці заплатили тисячами життів та втратою територій.


Helgi Sharp

Коломойсько-проросійске угрупування в оточенні Зе можна привітати – воно послідовно веде Україну до розблокування закупівель газу у Росії.

Безумовно, все виключно для зменшення тарифів на газ для населення, які ростуть незважаючи на падіння цін на газових хабах Європи протягом двох останніх років.

От навіщо було проганяти Януковича, якщо через 8 років ми повертаємось до тих самих баранів?


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Ви бачте, як все цікаво стається? Був президент Порошенко. І працювали за Порошенка у міністерствах і відомствах молоді, перспективні прозахідні менеджери. А поруч були активісти і антикорупціонери, які волали, що за Порошенка корупція, і тому треба, аби владою стали молоді перспективні прозахідні менеджери і нові обличчя.

Чудово. Порошенка прибрали. Молоді перспективні прозахідні менеджери з антикорупціонерами та активістами залишилися. Разом з новими обличчями вони всі стали владою.

Минуло два роки.

Активісти і антикорупціонери в безкомпромісній боротьбі з корупцією добилися… зростання корупції проти часів Порошенка. Нові обличчя все більше починають нагадувати до болі знайомих Кучму, Януковича й Табачника. А молоді й перспективні прозахідні менеджери…

Один молодий перспективний прем’єр Гончарук обвалив виробництво і створив бардак в енергетиці. Другий молодий перспективний Милованов усій країні довів, що він дебіл. Нарешті молодий перспективний Вітренко заговорив про купівлю газу у Росії – про “експорт з країн Азії та купівлю у комерційних постачальників не пов’язаних з Газпромом”.

Фокус у тому, що НІКОЛИ не було ніякого експорту газу – нам казки розповідали. Були домовленості з Москвою, що газ нам вона рахувала по ціні не свого уренгойського, а туркменського або казахського, яким Газпром забезпечує власні Сибір і Далекий Схід. Чим ми платили за таку милість, здогадатися не складно. Комерційні постачальники не пов’язані з Газпромом теж були: Ітера, Єврал Транс Газ, РосУкрЕнерго… Ви пам’ятаєте ці славетні імена? Юлія Тимошенко, Семен Могилевич, Дмитро Фірташ?.. Які бабки там крутилися?!

От саме це нам зараз і пропонує повернути “молодий, перспективний і прозахідний”. Те, від чого за Порошенка ми насилу відскіпалися. Передаю щирий привіт полум’яним патріотам України, які мали “питання до Порошенка” і тому голосували за зелених. Задоволені?

Ви за це голосували? За зростання корупції? За зростання тарифів в той час, як в Європі ціни на газ упали? За те, щоби голова Генштабу в загибелі солдата звинувачував самого солдата? За відновлення торгівлі газом з Росією за схемами часів Януковича?

Можна по різному ставитися до ролі особистості в історії. Але факт такий, що Франція з Бонапартом – це не Франція з Робесп’єром. Британія з Черчиллем – це не Британія з Іденом. США з Рейганом – це не США з Обамою. Тож, якщо одні й ті самі люди примудряються з Порошенком бути молодими перспективними й прозахідними, а без нього ставати неробами і янучарами, справа не в молодих і прозахідних – справа у Порошенко.

Не зрозуміло? Тоді скажіть самі собі. Ви готові платити за газ Москві чи платити за тарифами Зеленського? Чи може краще повернути Порошенка?


Юрій Бірюков

Вот уже это произнесено на официальном уровне – пора-пора покупать газ в России.

Понимаете, тут такая штука.

Ради «братской любви» нам россияне насуют газа очень дешево, да.
Еще свою зомби-вакцину отгрузят.
И любви много, той самой, братской.

На платежках за отопление это отразится всенепременно хорошо, пипл схавает.
И зомби-вакцину пипл схавает.
И наступит полное счастье и радость.

Новых смертей украинских военных братский народец нам тоже отгрузит. Как делает это уже семь лет.


Андрій Смолій

Зелені хочуть підсадити всю країну на кремлівську газову голку.

Уряд Зеленського-Шмигаля в особі в.о. міністра енергетики Вітренка пропонує знову закупляти російський газ у «приватних компаній» з Росії. Тільки от приватних компаній у сфері газу в Росії не існує. Це в будь якому випадку афілійовані з Путіним люди, які постачають або видобувають газ.

Тому… рухаємось до нового газового зашморгу на шиї України. Зате, за словами влади, тоді буде «дешевий газ». От тільки цей газ нам обійшовся війною та десятками тисяч загиблих.

До речі, з 4 січня Україна по суті почала закуповувати електроенергію з Росії. Це так звана «білоруська електроенергія», яка насправді є російською, адже імпортується з АЕС, що була збудована росіянами за російські кредитні кошти.

Фактично ми стаємо свідками відновлення торгівлі з державою-агресором на рівні влади. Влада Зеленського вже не криється. Вони відверто демонструють свої пріоритети співпраці з Кремлем.


Ірина Геращенко

На вулиці омріяний сніговий рай, який нагадує, що зима існує і вона буває прекрасною. Ще кілька років тому Росія завжди використовувала зиму для нарощування політичного тиску на Україну, тримаючи газовий вентиль і трубу як засіб впливу, примушення до «братської любові», упокорення. Ми надто дорого заплатили за нашу незалежність, і поки золоті хлопчики з «Нафтогазу» отримували непогані гонорари за свою геніальність, українські воїни платили своїм життям і здоров’ям, відстоюючи нашу територію. А ми, політики, зробили все можливе для енергетичної незалежності від Росії, відмовилися від російських енергоносіїв. В тому числі ціною рейтингів та іміджевих втрат, бо олігархат не прощає втрату надприбутків.

Тривожним сигналом на нараді в керівництва парламенту, яка відбулася за участі прем’єра і в.о.міністра енергетики цього тижня, стали розмови, що, мовляв, Україна і так закуповує російський газ, але реверсно, від європейських постачальників, і тому дорожче на 30%, а зараз, мовляв, головне – ціна і зробити газ дешевшим. Потім раптова зустріч радників Нормандського формату, яка до того кілька місяців блокувалася РФ. І сигнали, що говорили там не так про Донбас, як про газ.

І тепер от вже відверта заява вчорашнього «переможця в Стокгольмському арбітражі» пана Вітренка про експорт російського газу від незалежних російських компаній. Це що за маячня і на кого вона розрахована? В РФ двірники ЖЕКів залежні від Кремля. Які незалежні газові компанії? Ми всі є свідками спецоперації повернення України в залежність від РФ, в тому числі енергетичну. Почалося все з поправки Геруса, якою дозволили закупівлі російської електроенергії, зараз, не заради народу, а олігархату, заводам яких в першу чергу потрібні дешеві російські енергоносії, нас знову підсаджують на газову російську голку. Можливо, для цього і тарифи підняли – аби легше провести спецоперацію, в традиціях серіалу, з криками про народ. Слуги Кремля сьогодні при владі. Вже й не шифруються.

Р.S. Доганяти РФ в міжнародних судах, починаючи від Стокгольмського арбітражу і Міжнародного суду ООН в Гаазі, закінчуючи ЄСПЛ і Гамбурзьким морським трибуналом, – була стратегія нашої політичної команди. Позови готували урядові команди, директиви на це виписував президент Порошенко. Й дуже прикро бачити, що декому все одно, де здобувати результат – чи в стокгольмському арбітражі, чи в підписанні контрактів з «незалежними російськими газовими компаніями», аби тільки був гонорар. Серед людей з блискучою освітою і чудовими менеджерськими якостями теж є безпринципні пристосуванці. Без ідеології. Шкода .

Закупівлі газу в РФ – це червона лінія. Переступати яку не варто.


Ростислав Павленко

У геніальному фільмі за геніальною книгою «Так, пане прем‘єр-міністр» розписано «тактику салямі», яку використовували московити з часів Орди.

Перекладаючи мовою сьогоднішньої теми дня, спочатку вони змушують вас допустити прямі постачання російського газу, потім заходить компанія, яка враховує корупційні інтереси і російської, і української сторони, потім для української влади стає боляче для кишені розривати ці схеми… а потім Україна втрачає території та десятки тисяч життів, і під загрозою опиняється незалежність.

Такі сценарії треба зупиняти в зародку. Ще на рівні заяв. Щоб заяви не переросли у дії та рішення.


Володимир Ар’єв

Хотів спитати у тих, хто обіцяв скидати владу якшошо.

Відновлення прямого постачання газу з РФ буде достатньою якшошо чи не дуже?

Чи це якшошо не таке вже і якшошо?

Національно-визвольні змагання українців у 1917-21 закінчувалися дещо схожим чином.

Коли недооцінили загрозу більшовизму. І це вже не смішно.


Ігор Артюшенко

Винесу окремим дописом свій коментар під постом Юрія Вітренка.

Використання інформаційних провокаторів – стара стратегія Зеленського.

Вже не перший раз Арахамія, Разумков, якийсь депутат-слуга або маразматичний дідусь з ТКГ транслюють у інформаційний простір відверту брехню або провокаційну заяву, яку тиражують ЗМІ.

Таким чином тестують реакцію суспільства.

Якщо українці демонструють неготовність до зради, то тактика змінюється. Іноді провокатори вибачаються, іноді виправдовуються, а іноді звинувачують журналістів, які начебто “вирвали інформацію з контексту”.

Вже зараз Юрій Вітренко пише, що його не зовсім правильно зрозуміли, та мова йде тільки про певні “незалежні” компанії, а не Газпром. Хоча всі чудово розуміють, що в Росії незалежного бізнесу, особливо пов’язаного з надрами, бути не може. Як і не існує ніякої іншої труби, окрім Газпрому. І торгувати на експорт газом може виключно останній.

Сподіваюсь, що порожньою заявою та зіпсованою кармою Юрія Вітренка справа закінчиться.

Інакше Україна знову опиниться у кабальній газовій залежності від Росії. А чим це обернулося минулого разу, ми пам’ятаємо, – військовими російськими базами в Криму, проросійською культурною політикою у державі та, як результат, окупацією наших територій і тисячами українських смертей.


Валерій Прозапас

На другий день після зустрічі Єрмака з Козаком, таке враження, що Арестович перевдягнувся в Вітренка і як лайно по трубах просуває закупівлю російського газу у “хороших, правильних русскіх, а нє вот у тєх, плохіх!”. Потік свідомості такий самий, як у кожного “позитивного блогера” – беззмістовний та безпощадний.

Плюс Бойко заговорив про російський газ.

Плюс “світлі майдани” продовжуються.

Нас намагаються повільно всмоктати в старе газове газпромівське ярмо, це вже очевидно.


Mason Lemberg

Вапше не переживаю з приводу можливого відновлення постачання путінських газів, до якого закликає зеля і його клоуни.

Навіщо мені за це переживати, коли в нас є новоє ліцо – мер Львова товариш Садовий, а в товариша Садового є товариш Сироїд, Березюк, Сімьон Насіння, Єгорка, Парасюк, Саакашвілі, Герус та інший шлак. Вони всі гуртом як візьмуть і як заблокують торгівлю на крові, поповнення путінського бюджету, з якого роблять зброю, як звільнять усіх заручників… огого як то буде.
Гойра гойра…

Бачили, які вони сьогодні революційні заяви зробили щодо неприпустимості відновлення торгівлі путінськими газами?
І я не бачив. Але заяви є.

А якщо серйозно…
Ви можете не любити Порошенка, маєте на те повне право.
Але ви зараз живете в лайні та спостерігаєте за скочуванням держави в гусняву колонію тільки тому, що ця псевдопатріотична худоба брехала вам і привела до цього.

Їм було пох на те, що вони нібито відстоювали, що й демонструє їхня бездіяльність в часи реальної зради. Вони просто мали на меті скотити країну назад до Москви. І вони великою мірою цю мету реалізували, привівши до влади отєто.


Антон Швец

Я не очень понимаю, зачем вообще обговаривать, у каких компаний из РФ кто-то там хочет купить газ и обсуждать структуру собственности этих компаний. Вы можете хотеть что угодно, но есть объективная реальность.

В рашке действует ЗАКОНОДАТЕЛЬНО ЗАКРЕПЛЕННАЯ МОНОПОЛИЯ НА ЭКСПОРТ ТРУБОПРОВОДНОГО ГАЗА.

Есть российский федеральный закон об экспорте газа, который в своей третьей статье прямо говорит что:

Статья 3. Исключительное право на экспорт газа
1. Исключительное право на экспорт газа природного в газообразном состоянии предоставляется организации – собственнику единой системы газоснабжения или ее дочернему обществу, в уставном капитале которого доля участия организации – собственника единой системы газоснабжения составляет сто процентов.

Статья 3 закона РФ об экспорте газа говорит, что по трубе из РФ вы можете купить газ ТОЛЬКО У ГАЗПРОМА (как собственника российской ГТС). Вы можете писать жалобы, подавать в суды, писать письма Богу, делать что угодно – ничего не поменяется, потому что экспортная монополия Газпрома – это, безо всякого преувеличения, основная скрепа кремлевского режима.

Там есть небольшие послабления в этом законе для экспортеров сжиженного газа, но для нас это пофиг, потому что терминала для приемки СПГ газа у нас нет. СПГ плавает отдельно и к трубе отношения не имеет. Раньше, кстати, монополия у Газпрома была и на СПГ, но потом ее отменили, и это было прям эпохальное событие, которые готовили несколько лет.

Ввели эту монополию не просто так.

Газпром – дойная корова, которая содержит кремлевский режим. Он высасывает деньги из всех криминально-кланово-чиновничьих группировок, которым путинский режим дает возможность добывать газ на территории РФ, и передает их непосредственно путинским кошелькам. Это личный ресурс Путина, в отличие от нефтяхи, где свободы чуть больше.

Например, через Газпром-Медиа и Страховую Компанию СОГАЗ Кремль владеет огромным числом телеканалов. Сейчас меньшим, но во времена становления путинской вертикали именно газпромовские ресурсы использовали для консолидации кремлевской медиа-империи. Потом уже на Газпроме разожрались отдельные Ротенберги и Ковальчуки, и часть телеканалов расползлась уже по их карманам, но изначально все строилось на экспортной монополии Газпрома. Газпром, даже не будучи владельцем, использовался для дотирования ОРТ и России-1. Список собственности только Газпром-Медиа указан на скрине (см. ниже – ред.).

Насколько важна экспортная монополия Газпрома для Кремля сейчас? Настолько, что Кремль готов смириться с тем, что даже в случае достройки Северный поток-2 будет задействован всего на 50%, но Газпром продолжит быть российским экспортным монополистом. Да, вот даже так.

Когда на Севпоток-2 распространили действие Третьего энергопакета, Газпром фактически законодательно обязали зарезервировать половину его мощности или предоставить доступ к трубе посторонним (что потребовало бы изменить указанный в начале поста закон). Закон до сих пор не изменен, и его изменение даже не обговаривают (поверьте, это настолько тектоническое событие, что даже обсуждение такого бы качало башни Кремля неслабо).

Для того, чтобы отменить экспортную монополию Газпрома, вопреки планам Путина, надо объявить России войну, взять штурмом Кремль, развешать на зубцах кремлевской стены весь кооператив Озеро, и тогда в газпромовской трубе, может, появится газ посторонних компаний.

Может быть, в рамках неконтролируемого перетекания власти Сечину Путин и пойдет когда-нибудь на разрушение экспортной монополии Газпрома, но в любом случае это крайне важный для Кремля вопрос, и продавить их тут не выйдет. Только убить. Потому что для них это смерть хоть так, хоть эдак. Так что вот сначала наш флаг над Кремлем, а потом вы можете купить газ у какой-нибудь российской компании, кроме Газпрома.
А иначе никак. Все рассказы, что вы там жалобу на деревню дедушке напишете, можете сначала Северному потоку написать. С тем же эффектом.

Такие дела.

Конечно, экспортная монополия Газпрома и ее устойчивость – это факт, который известен любому человеку, хоть раз пересекавшемуся с Газпромом.


Віталій Гайдукевич

“Незалежні постачальники газу з Росії..” © Юрій Вітренко.

Майстер-клас, як проєб… втратити імідж тверезого реформатора.

Цей Вітренко зіпсувався, несіть іншого.

 

Гіфка від геніального Fill Feaouill

Поділитися:

З 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова! (інфографіка, відео)

16 січня 2021 року набирає чинності  стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, основною вимогою якої є використання української мови під час обслуговування споживачів.

Зазначені норми закону стосуватимуться усіх громадян України, а також суб’єктів господарювання усіх форм власності, які здійснюють обслуговування споживачів.

Як діяти, якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене:

1️⃣Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.

2️⃣У разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на “гарячу лінію” установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.

3️⃣У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб’єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб’єкта).

4️⃣Подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого.

5️⃣У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб’єкт/працівник суб’єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендуємо також додати докази на підтвердження.

Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.

Джерело

 

 

 

 

Поділитися:

Нові правила в’їзду до США (карантинні обмеження)

Посольство України в США

Шановні громадяни України, які подорожують до США!

Повідомляємо, що з 26 січня 2021 року набирають чинності нові правила щодо карантинних обмежень для іноземних громадян, які подорожують до США.

Зокрема вони передбачають обов’язкову наявність негативного тесту на COVID-19, зробленого впродовж трьох днів до запланованої подорожі. Подорожуючий має надати авіакомпанії в паперовій або електронній формі підтвердження проведення лабораторних досліджень або одужання від COVID-19.

Також подорожуючим рекомендується здавати повторно тест на COVID-19 в США на 3-5 день після прильоту та залишатись вдома протягом 7 днів.

Докладніше про нові правила, затверджені 12 січня ц.р. розпорядженням Директора Центрів з контролю та профілактики захворювань США, можливо дізнатися за посиланням.

Поділитися:

Епоха бідності таки закінчилася… Розпочалась епоха зубожіння та злиднів

Павло Розенко

ALARM!

В Україні вже на три тижні затримується виплата субсидій. Гроші мали прийти ще 25-28 грудня! Люди отримали платіжки з новими цінами, а платити немає чим.

Мало того, що скоротили нормативи розрахунку субсидій, то вони ще вчасно людям гроші не виплачують!

Епоха бідності таки закінчилася…
Розпочалась епоха зубожіння та злиднів! Зробили це разом!

Суттєві затримки і по дитячих виплатах, і по пільгах учасників бойових дій, і по чорнобильських…


Володимир Омелян

Тарифи підняли – люди з протестами вийшли на вулицю.

Можна довго розповідати про ринкову економіку, порівнювати лібертаріанство з кейнсіанством, що краще багато потім, аніж мало зараз, але якщо ти обіцяєш знизити тарифи удвічі, а сам тихцем їх підіймаєш удвічі, – люди вийдуть проти тебе.
І будуть праві! Бо ти порушив власне слово, хочеш всіх надурити.

Тарифи повинні бути ринковими, а нація – багатою. Тоді кожен зможе отримувати ринкові зарплати і платити ринкові ціни за отримані товари і послуги. А на перехідний період ще уряд Порошенка ввів субсидію – доплату держави окремим соціальним групам, у яких доходів не достатньо. По іншому, у казці, буває лише в популістів. Але коротко, рік-два, поки все у всіх не закінчиться.

Поки влада дбає про підвищення добробуту населення, залучення інвестицій, створення нових робочих місць (насправді – ні, «на жаль…»), Європейська Солідарність виступила з ініціативою невідкладно переглянути державний бюджет 2021 року і збільшити фінансування субсидій для тих громадян, які є соціально вразливими, особливо через економічну кризу влади Зеленського. Також необхідно проаналізувати ринковість і «справедливість» виставлених рахунків за газ, електрику, тепло і воду. І «відкорегувати» окремих улюблених олігархів Зеленського, якщо вони вирішили, що криза – це проблема для людей і можливості для них.

Але, все виявилося ще цікавішим.
Декілька годин тому Павло Розенко опублікував інформацію (див. вище – ред.), що людям затримали виплату ще старих субсидій у 2020 році.

Трішки розібравшись в ситуації, я просто шокований!
Уряд Зеленського через хронічні проблеми з бюджетом у 2020 році не придумав нічого розумнішого, аніж перенести виплати субсидій людям ще за листопад 2020 на січень-лютий 2021!

У листопаді 2020 Міністерство соціальної політики нарахувало субсидій на оплату ЖКГ та придбання твердого палива та скрапленого газу на 5,8 млрд грн.

Через кризу платежів у грудні 2020 року коштів на субсидії хронічно не вистачало. Згадаймо ще, що довелося надати додаткову позику Пенсійному фонду у 14 млрд грн через провальне планування.

Щоб не вносити зміни до держбюджету в останньому місяці року, «технічно» перенесли фінансування соцвиплат за листопад 2020 на січень 2021, що спричинило факт невиплати субсидії та інших пільг (Чорнобильські, пільги учасникам бойових дій, дитячі виплати) – це разом десь близько 10-15 млрд грн.

При цьому січень, лютий – найгірші місяці щодо надходжень до держбюджету, пенсійний фонд традиційно у січні порожній, а перехідних залишків лишилось небагато. Тобто виплата навіть цих мінімальних субсидій за 2020 і в 2021 році буде проблемною.

Технічно уряд буде намагатися затягнути час, пояснюючи це бюрократичною необхідністю погодження ліміту асигнувань на початку року, але фактом є дірка в бюджеті та невиплата урядом в належний термін навіть тих платежів, які були нараховані до підвищення тарифів на газ, опалення та електроенергію.

Зеленський має не потішні наради проводити, а невідкладно повертати своїх депутатів із закордонних округів Дубаїв та Домінікани, вносити і голосувати зміни до бюджету щодо скорочення фінансування власного офісу, фіктивних правоохоронних органів і збільшення обсягу субсидій, щоб соціально вразливі верстви спокійно перейшли зиму.

Альтернатива – збираємося всі біля каміну Зеленського в Конча-Заспі. Це державна дача, фінансується коштом платників податків, значить нас там з радістю зустрінуть.


Валерій Прозапас

Ну що, понеслась.

Наприклад, 2-кімнатна квартира, опалення минулого року було 1200,00 гривень, тепер – 1600,00, і це ще до січневого зростання. Я так зрозумів, з електрикою, водою і т.д. – до кісток обглодають.

Пам’ятаєте відосік 2019 року, в якому на нараді у Зеленського Герус казав “відмінимо Роттердам+, і одразу електрика на 15% здешевшає”? А як інший якийсь Арахамія бубочку переконував, вказуючи на те чмо Геруса, – “он за месяц найдет и вырежет все раковые опухоли, что позволит снизить тарифы”?

Те відео 2,5 мільйони переглядів набрало, і там Зеленський обіцяв знизити тарифи і прибрати монополії, прямо казав про зловживання, а тепер багато хто каже, що він не обіцяв, і взагалі це не в його повноваженнях.

Добре, що відосікі не горять, хоть поржем.

До речі, в тому ж відео воно ще знущалося з гасла “ми йдемо своїм шляхом”. Тільки от при Порошенку ми ним справді йшли, і при тому газ був дешевшим (не дивлячись, що на “європейських хабах” дорожчим), а субсидій для населення було ВДВІЧІ більше. Бородаті бабушки втрачали мільярди, бо про населення справді піклувалися, – саме тому Порошенка і прибрали, руцями самого населення.

Так що справді: немає нікакого крізіса – оні просто 3,14дят наши деньґі”. ©


Елена Подгорная

Знаете, не так страшно увеличение тарифов, как отсутствие субсидий. Потому что без субсидий и предыдущие тарифы не всем было доступно оплатить.

Я порылась в сообщениях, поспрашивала, где могла, и оказывается, что субсидии не выплатили не только за декабрь. Кое-где есть задолженности даже за ноябрь прошлого года.

Я, конечно, понимаю, что у нас дефицит бюджета не только на следующий год, а и 2020-й мы закончили с дырой, но перенести выплаты субсидий с ноябра 20-го года на январь-февраль 21-го – это, конечно, очень сильное и экономически выверенное решение.
Гениальное, чего уж там…

Мало того, что в новом бюджете денег на субсидии меньше, а тарифы на коммуналку выше, так ещё и хвосты с прошлого года сюда пытаются втулить.

В ноябре 2020 года Минсоцполитики насчитало субсидий на 5,8 миллиарда гривен. И чтобы не вносить изменения в бюджет в конце года, технически перенесли финансирование социалки на следующий год. И люди остались не только без субсидий, а и без льгот по УБД, без детских выплат, без чернобыльских. А это ещё 15 миллиардов гривен “экономии”.

А мы же все знаем, что первые месяцы года – самые пустые в плане поступлений в бюджет налогов и сборов. Если раньше там хоть какие-то остатки были и переходили в следующий период, то с новой властью такого ни разу не случилось. Они такие хозяйственники, что переносят сплошные минуса. Поэтому выплаты и в январе будут весьма проблемными.

А что происходит, когда в планы на год переносят ещё долги с прошлого года? Особенно учитывая тот факт, что экономика в жопе, а ВВП падает? И увеличения доходов в бюджет не предвидится. А происходит то, что в 21-ом году деньги закончатся не в ноябре, а в июле. Ну, может, в августе. Заманчивая перспектива, да?

Вы помните, как мы читали с вами бюджет простым человеческим языком? Там всё рассчитано на завышенном росте ВВП. Настолько завышенном, что наши писатели бюджетов не постеснялись цифры нарисовать больше, чем в Еросоюзе. Правда, тогдашний министр Петрашко оговорился, что это счастье они планируют только на 4 квартал 21-го года. А первые три квартала на голом оптимизме считали.

И да, к вопросу, что при Порошенко тоже тарифы росли. Росли, конечно. Это факт, и никто с ним не спорит. Но субсидии и скидки компенсировали рост тарифов так, что и овцы были целы, более того, сыты, и волки не в претензии.

А эти деятели решили корову больше доить и меньше кормить.

Вам какая схема больше нравится?

Поділитися:

Порошенко подякував американським друзям та союзникам за підтримку українських військових

П’ятий Президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко подякував екс-послам США, авторитетним американським військовим та експертам за підтримку українського генерала Віктора Назарова.

«Щиро вдячний американським друзям та союзникам за публічну підтримку генерала Назарова, який став жертвою упередженого правосуддя в Україні», – написав Порошенко у Facebook.

«Я цілковито поділяю позицію, що в умовах російської агресії дуже важливо зміцнювати бойовий дух, рішучість та патріотизм українського війська, захищати наших сміливих командирів, зміцнювати їх авторитет», – вважає п’ятий Президент.

«Українська влада має зробити все можливе для відновлення справедливості щодо справи генерала Назарова та не словом, а діями втілювати кращі західні стандарти військового правосуддя», – вважає Порошенко.

«Казав про це раніше і повторю зараз: перекладати відповідальність на українського генерала – це російський сценарій. Підігрувати такому сценарію не лише безвідповідально, але й небезпечно для національних інтересів України!», – переконаний лідер «Європейської Солідарності».

Петро Порошенко неодноразово наголошував, що упереджене переслідування з боку влади українських військових, ветеранів АТО та волонтерів матиме далекосяжні наслідки для обороноздатності країни.

«Я уважно стежу за справою генерала Назарова. Розумію її моральну і правову складність. Відчуваю суспільний резонанс. Поділяю і біль рідних українських воїнів, які загинули на борту ІЛ-76. Їх убив Путін. Більше того, він і далі збирається воювати з Україною», – написав Порошенко 14 грудня 2020 року.

«Переконаний, у російському Генштабі потирають руки — відповідальність за російський злочин перекладено на українського генерала. Ідеальний варіант для агресора. А вагнерівців, серед яких були і ті, хто безпосередньо причетний до збиття літаків, російські «кроти» в офісі президента України повернули Путіну. За лічені години до того, як ті мали опинитись в руках українського правосуддя. Людські життя понад усе, це беззаперечно. Але справа Назарова — це прецедент, який може мати далекосяжні наслідки для обороноздатності країни», – заявив лідер «Європейської Солідарності».

Як відомо, 11 січня була оприлюднена спільна заява, яку підписали екс-посли США, авторитетні американські генерали та експерти. Вони закликали українське керівництво переглянути рішення щодо покарання генерала Віктора Назарова у зв’язку зі збиттям проросійськими бойовиками Іл-76 в аеропорту Луганська.

Серед 16 підписантів документа – генерал у відставці повітряних сил США Філіп Брідлав, генерали США у відставці Веслі Кларк та Бен Ходжес, експосли США в Україні Джон Гербст, Вільям Тейлор, Роман Попадюк та Стівен Пайфер, колишній заступник генсека НАТО та експосол США у Росії Александр Вершбоу.

Джерело

 

«У російському Генштабі потирають руки» – Порошенко про справу генерала Назарова

Американські військові експерти застерегли Україну щодо фатальної помилки у справі Назарова

Збитий Іл-76, фобії військових ЗСУ та де 200 заґратованих командувачів США? – Віктор Назаров у “Є СЕНС” (відео)

Поділитися:

«Європейська Солідарність» вимагає негайно збільшити в бюджеті видатки на субсидії

«Європейська Солідарність» вимагає негайно збільшити видатки на субсидії, передбачені в бюджеті на 2021 рік, у зв’язку з невмотивованим підвищенням цін на газ.

За іронією долі точнісінько рік тому Зеленський пообіцяв зменшити тарифи вдвічі, натомість їх підвищив. Як справжній господар свого слова, «сам дав – сам забрав». В той же час уряд Зеленського скоротив видатки на субсидії, які є дієвим механізмом соціального захисту незаможних громадян від ринкових тарифів. Порівняно з 2018 роком обсяг субсидій зменшився майже удвічі. Його урізали з 71 млрд грн до 36,5 млрд грн.

Видатки на субсидії можуть падати лише у двох випадках: або при зниженні цін на енергоносії, або при зростанні доходів громадян. У Зеленського все з точністю до навпаки. Доходи громадян він обвалив своєю бездарною економічною політикою, а тарифи підвищив явно в інтересах відомого газовидобувача і вигодонабувача Коломойського.

Перше, що ми вимагаємо зробити у цій ситуації – збільшити видатки на субсидії та ухвалити відповідні зміни до Державного бюджету вже на першому в цьому році засіданні Верховної Ради.

Дуже складна тарифна реформа 2014-17 років, яку впроваджували уряди Яценюка та Гройсмана, була частиною боротьби за енергетичну незалежність від Росії, і ми важкою ціною «зіскочили» з російської газової голки.

У «Європейській Солідарності» не виключають, що теперішнє невмотивоване підвищення ціни на газ є частиною багатоходівки, в якій російська агентура спробує повернути Україну в енергетичну кабалу до Москви. Недарма п’ята колона вже домовляється про нібито знижку на нібито дешевий російський газ. Досвід вчить: це закінчується ще гірше, ніж дешевий сир у мишоловці – російськими танками на вулицях українських міст.

Джерело


Ірина Геращенко

Весною 19-го я проїхала пів України в рамках передвиборчого агітаційного туру. Це були важкі зустрічі, люди, отруєні телевізором, повторювали про «бариг, ліпецкую фабріку, вбитого брата» і іншу маячню. Але відкрите спілкування, чесна розмова на важкі теми війни і миру, економіки в умовах російської агресії змінювала градус дискусії в найважчих аудиторіях. Люди визнавали зміни в Армії, зростання авторитету України в світі.

Найпроблемніший момент, який залишався болючим для всіх аудиторій, – тарифи. Й навіть попри широку програму субсидій люди були озлоблені зростанням цін, нарікали, що не голосуватимуть за Порошенка, бо Зеленський пообіцяв вдвічі зменшити комуналку, взагалі, доплачувати за газ. Передвиборче підняття урядом тарифів вартувало нашій команді суттєвих відсотків рейтингу.

Зараз маємо дві аномально теплі зими, найнижчі світові ціни на енергоресурси, закриті школи та інші соціальні об’єкти, що також дає значну економію газу і електроенергії. І при цьому неадекватне зростання тарифів на фоні заморожених зарплат і пенсій, стагнації економіки, соціальної та економічної кризи. На фоні кричуще великих прибутків олігархів, яким належать сьогодні обленерго, неадекватно високих зарплат топ-менеджменту газових кампаній. На фоні суттєвого зменшення видатків на субсидії в бюджеті на 21 рік. Й, головне, на фоні ключової передвиборчої обіцянки Зеленського – знизити тарифи. Слуги ще примудрилися протягти поправки про закупівлю електроенергії в РФ і Білорусі, фінансуючи їх економіки.

Показово, що зелена команда жуликів піднімає тарифи відразу після місцевих виборів. Бо якби вони сказали про свої плани під час кампанії, очевидно, не отримали б жодного депутата.

Уряд і місцеві органи влади мають діяти негайно. Перевірити обґрунтованість тарифів і надприбутків енерго- та газових компаній, переглянути програму субсидій для незахищених і негайно подати зміни до бюджету, й перестати загравати з олігархами за їх телевізійну лояльність та інші корупційні пряники.

Поділитися:

Мама любить швидкість? А Вашингтон любить чесність (відео)

U.S. Embassy Kyiv Ukraine

Сьогодні (11.01.2021 р. – ред.) Сполучені Штати запроваджують санкції проти семи фізичних осіб та чотирьох організацій, які є частиною мережі іноземного впливу, пов’язаної з Росією та Андрієм Деркачем, проти якого були запроваджені санкції 10 вересня 2020 року, відповідно до Наказу Уряду США №13848, за його спробу вплинути на президентські вибори в США 2020 року.

Деркач, народний депутат України, вже понад десять років є активним російським агентом, який підтримує тісні зв’язки з російськими спецслужбами.

Колишні українські держслужбовці Костянтин Кулик, Олександр Онищенко, Андрій Теліженко і нинішній народний депутат України Олександр Дубінський публічно виступали разом з Деркачем або приєднувалися до нього для скоординованого поширення і просування облудних або необґрунтованих закидів стосовно кандидата на політичну посаду в США. Вони робили неодноразові публічні заяви, просуваючи зловмисні тези про участь чиновників уряду США у корупційних справах в Україні. Ці дії та тези підтримують цілі Деркача вплинути на президентські вибори у США 2020 року. Ці особи були визначені, відповідно до наказу Президента США №13848, такими, що прямо або опосередковано брали участь, спонсорували, приховували або іншим чином були причетні до іноземного втручання у спробі підірвати президентські вибори в США 2020 року.

«NabuLeaks», «Ера-Mедіа», «Only News» і «Скептик TOВ» – це медіакомпанії в Україні, які поширюють неправдиву інформацію за вказівкою Деркача та його спільників. На них поширюються санкції, згідно з наказом Президента США №13848, через те, що вони належать Деркачу чи його медійній команді або контролюються ними. Ці санкції також стосуються Петра Журавля, Дмитра Ковальчука і Антона Симоненка через те, що вони надавали фінансову, матеріальну або технологічну підтримку, надавали товари чи послуги Деркачу на підтримку його діяльності.

Санкції проти пов’язаної з Росією мережі дезінформації за її спроби вплинути на вибори у США.

Докладніша інформація про сьогоднішні дії у пресрелізі Міністерства фінансів США.


Андрій Смолій

Ну що, пане Зеленський!
Ваші люди, як Дубінський, який лив бруд на Україну та всіх патріотів, тепер під санкціями США.
Деркач, брехливим плівкам яких ви потакали, також у цьому списку.

Це яскрава ознака, якими є і будуть відносини Зеленського, його Офісу та США.
Абсолютно провальна стратегія. Абсолютно цинічні випади повернулись бумерангом. Бажання помститися опонентам виливається у великі неприємності.

Але такими не будуть відносини США та України, бо Україна – це не ефемерний «ТИ» як на бордах Зеленського, Україна – це партнер цивілізованого світу.

А Зеленському, його дубінським показали червону картку. І далі обов’язково буде. Всі договорняки з проросійськими силами та олігархами отримають гідну відповідь і гідну оцінку.

Тепер залишається хоча б одне. Вигнати Дубінського зі Слуги народу та почати реальні розслідування проти тих, хто паплюжить Україну на весь цивілізований світ. Але дуже не впевнений, що Зеленський та його «команда» на таке здатні.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Дубінського можуть наглухо забанити на Фейсбуці, Твіттері, Ютубі та Інстаграмі. Я не жартую. Просто пригадайте, що прецедент уже є – ФБ заблокував Андрія Деркача, який поширював “плівки з Байденом”. Дослівно:

“Власність та майнові права цих осіб, що потрапляють під юрисдикцію США, заблоковані, а особам з США заборонено здійснювати з ними операції”.

Пригадуєте, де знаходяться штаб-квартири Фейсбука і Гугл? Так що…

Особисто я не проти, аби Дубінського с компанією відправили голосити на Телеграмі – там він як раз буде в хорошій компанії.

Скажу більше, я б радив Штатам впровадити санкції ще проти пари десятків українських блогерів з тих, хто найбільш активно поширював деркачівську маячню на кштал “абнімаю, жму руку”. Можу підказати кількох.

* * *

 Не знаю, як ви, а я обожнюю, коли такі персонажі як відомий блогер-казкар Портнов аж так яскраво фонтанують емоціями.

Це через санкції для Дубінського і компашки.

Користуючись лексикою Портнова, хочу сказати.

Якщо він і все його ватне збіговисько вважають, що США порушили норми демократії та свободи слова, аби покарати кремлівських консерв за те, що вони намагаються сіяти хаос у світі з метою посилення там позицій Москви, вони праві.

Це саме так і є.

Штати взагалі вміють відступати від власних принципів, коли йдеться про безпеку США як держави і американську ідею взагалі.

В Штатах у 30-х жорстоко боролися з сицилійською мафією, але в Другу Світову американський уряд пішов з Коза Нострою на угоду проти нацизму. Спершу, аби знешкоджувати нацистських диверсантів, потім під час наступу армії США в Італії. Нічого особистого, просто нацизм Гітлера був загрозою більш небезпечною ніж мафія. Це для прикладу.

Порушили тоді, порушать і зараз. А потім повернуться до того, як було, коли небезпека мине.

Для тупих собачих ротів кремлівської компашки, яка нині потрапляє під санкції рило за рилом, це не віщує нічого гарного.


Alex Noinets

Братан, шо ти ниєш?
Шо ти ниєш, братан?

Який юридичний характер?
Америка ж тебе не в тюрму посадила? Вона тобі просто оголосила дефолт.
Відмовилася мати з тобою справу просто.

Ти тепер вийшов з-під зовнішнього управління просто. Бистро так вийшов, рішуче, як пробка з шампанського. Сам би ти довго виходив, а тут допомогли тобі, швидко вийшов.

Це не санкції, братан. Це навіть не “санкції”.

Твоєю мовою кажучи, це демонтаж системи зовнішнього управління.
Саме той, який прописаний в виборчій програмі вашої партії.

Це відповідь на питання – що буде, якщо почати робити те, що ви кажете треба робити.

Всі з-під зовнішнього управління вийдемо на мороз і будемо нити “а нас за чьто?”.


Serg Marco

Раз уж вчера был день, посвященный санкциям по “пленкам Деркача”, то незаслуженно был забыт генеральный прокурор.

И да, это не Рябошапка, тот как раз морозился от движа по Байдену, не находил там нарушений, и это понятно, сын Байдена – не Рифф, тут может на международном уровне прилететь, потому Байден – нит, а Риф – за решетку.

А вот у “хищной птицы” не хватило, видимо, интеллекта и на этот вывод.

Потому пожелаем Ирине Венедиктовой приятной компании в перспективе с Деркачем и прочими тупыми собачими ртами.


Helgi Sharp

Серед інших США внесли до санкційного списку нардепа від СН Олександра Дубінського.
В американському Мінфіні пояснили, що ці санкції стали частиною пов’язаної з РФ мережі впливу, яка має відношення до Деркача та Коломойського.

Мама любить швидкість? А Вашингтон любить чесність.

Цікаві часи настають – Дубінеску лише на початку харчового ланцюжка, на верхотурі якого сидять Беня зі своїм вилупком.

У порівнянні з іншими, у них єдиний привілей – їх з’їдять останніми.


Володимир Омелян

Якщо Зеленський не розуміє, то йому варто пояснити: сьогоднішні санкції проти ініціаторів скандалу навколо т.зв. «плівок Байдена» – це ще не проблема, це лише початок його особистої великої проблеми.

Попереду справа «вагнерівців» і ще багато нових агентів Кремля навколо нього.
Що тоді робити з Єрмаком?

Завершення справи ФБР щодо відмивання грошей ПриватБанку.
Куди подіти Коломойського?

Бізнес-співпраця з росіянами.
Хто такі Медведчук, Фірташ і ін?

Ключовий фігурант усіх цих справ – Зеленський.
В одних він давав вказівку ОГПУ порушувати кримінальну справу, в іншій погоджував злиття спецоперації, ще в інших брав участь у відмиванні коштів і ділив зони бізнес-впливу заради особистого збагачення і втримання на посаді.

Володимире Олександровичу, 2021 Вам запам’ятається на все життя 😎


Валерій Прозапас

Саша “собачій рот” Дубінський волає про “внешнєє управлєніє”, хоча його господар Коломойський на вкрадені з ПриватБанку мільярди накупив нерухомості не в Житомирі, а чомусь в США.

Правда, тепер його там через фінансові злочини взяла за дупу американська юстиція, а Портнова та “на 100% моего прокурора” поруч немає.

От і вижиматиме Беня з України всі соки, бо тут в населення каша в голові, і воно реально думатиме, що це не його обранці-слуги типу Дубінського грабують як не в себе, а “внєшнєє управлєніє”.

Хлопці знайшли ідеальну формулу влади над українцями, цікаво додивитись, чим закінчиться.

* * *

Я не полінувався і ще раз послухав, що казала “Генпрокурор” Венедиктова “журналісту” Шустеру стосовно “плівок Деркача”.

Ш: “Этот разговор, если когда-нибудь будет доказано, что это настоящие, аутентичные пленки с вице-президентом США – это какого рода ответственность {для Порошенко}?”
В: “Там декілька статей, які інкримінуються і внесені в ЄРДР, і все ж таки, моє особисте враження на сьогодні, і це оціночне судження, що якщо ми тут і будемо говорити про корупцію – це буде політична корупція. Доводити, що там була державна зрада – треба знов-таки це робити, і голослівно ставити, це буде замало, треба переходити все ж таки в склад злочину і розбирати цей склад злочину по елементам”.

Ну не знаю.
Я б на місці Дубінського образився.
Він собі тріпався за бабло як завжди – і під санкціями.
А Венедіктова як посадовець діяла – і нічого.

А якщо серйозно, надреп-риг Деркач + нардеп-слуга Дубінський + генрокурор-слуга Венедіктова + “журналіст” Шустер дуділи в одну дудку.

Питання те саме – хто їм видав дудку, і прі чєм тут Зєлєнскій?


Віктор Литовченко

Ошелешений американськими санкціями Дубінський щось там лепече про непорозуміння, що хтось на нього неправильно настучав, а він, бідолашний, тільки відстоював українські національні інтереси, Деркача не знає, до його “плівок” ніякого відношення не має.

То просто нагадаю, звідки йому прилетіло.

Сподіваюсь, ти на цьому хоч заробив. Бо бабло на починку рваної жопи тобі зараз ой як знадобиться.

А уся ганьба у тому, що це депутат від правлячої партії. Від правлячої президентської партії.


Олексій Петров

«В очередной раз заявляю о том, что я никогда не вмешивался в выборы в других государствах, в том числе и американские выборы, и никогда не имел отношения к обнародованию или прочим подобным действиям так называемых плёнок Порошенко-Байдена…» © А. Дубинский.

На фото: потомственный гэбэшник Деркач вместе с Дубинским проводят брифинг по так называемым «пленкам Порошенко-Байдена».

Поділитися:

Шкарпеткове планування від міністра Степанова

Dana Yarovaya

Ну что, лохи? Не могли себе посчитать, сколько носков и футболок нужно? А туалетной бумаги, прокладок, мусорных пакетов, презервативов? Нет?

Идите образовывайтесь, вон вам целый феерический (ч)удак министр Кабинета министров сказал.

А то, что в Буковеле работает абсолютно все – гостиницы, рестораны, магазины – это все фигня. То свободная экономическая зона, как при Яныке. Платишь на площадку Яныка, получаешь скипас и катаешься.


Виктор Майстренко

Неудавшийся депутат Одесской облрады, по недоразумению пока еще числящийся министром здравоохранения, людей обвиняет в том, что не додумались носками закупиться до локдауна…

Похоже, что его тоже в локдаун делали…
Хотя тогда дефицит был, и резиновых изделий на всех и без локдауна не хватало.

Клоуны.


Олена Монова

Що може підняти настрій в понеділок краще, ніж всьо.
Наприклад, наш галантерейщик Бонасьє.

Бо хулі ви ото весь грудень х*йньой страждали замість того, аби виводити формулу шкарпеток, де враховуються загальна кількість ніг в сім’ї, ступінь зношеності педикюру та омозолілості, довжина нігтів, модель взуття і мікотична змінна.

Або взагалі взять і далекоглядно скіпнуть кудись на острови, там шкарпеток взагалі не треба. Шо, дєняк немає? Ну ото сидіть і не 3,14діть.

А гламнє, що відповідь на основне питання — НАХ*Я?! — пан Бонасьє зміг обійти на віражі.
*показує Степанову педальку від Новатора*


Володимир Омелян

У суботу я почув по радіо, як міністр охорони здоров’я радить, де під час локдауну купувати цигарки!
Міністр охорони здоров’я, Карл!

Сьогодні ще одна глибокодумна цитата: «шкарпетки треба було раніше купувати!».

Реформа Супрун їх не влаштовувала лише тому, що красти було важко.
Тепер набагато легше.
Так само, як з будівництвом доріг.


Валерій Прозапас

Ну ладно носкі, тут з симпатичнейшим міністром Степановим можна погодитись, – нефіг шастать де попало в цілих носках, а на края і в штопаних можна.

А от чому мені сьогодні продали мило, але не продали губку для миття посуду, напружило.
В смислі купайся скільки влізе, тільки плати по справедливому тарифу 😆 , а от посуд скоро мити буде не треба, ну, або вилизуй.

Це так страшно…


Светлана Самборска

Поддержу министра Степанова, который заявил, что раньше про носки думать надо было.

Министр абсолютно прав: надо было думать раньше. И о носках, и о лампочках, презервативах и батарейках.

И о тарифах. И о бизнесе. И об экономике. И о медицине. И о стране. И о армии, мове и вере.

Потому что тем, кто не хочет думает об армии, мове и вере для своей страны, не будет ни экономики, ни медицины, ни бизнеса.

И носков не будет.

Гифка от гениального Fill Feaouill


Владимир Завгородний

Ну вы же понимаете, что он сейчас просто издевается?

Просто выходит такой откормленный толстомордый барин на крылечко и говорит крепостным: “Что ж вы, неразумные-то, не подсчитали, сколько носков вам надо.

А таперича всё. Таперича выкручивайтесь, такова моя воля”.

И крепостные покорно разбредаются штопать носки на лампочках, которых, кстати, тоже нет.

И страшен здесь не барин, конечно. Страшна даже не рабская покорность.

Страшно то, что даже в этот пост сейчас придёт человечек, и будет подтявкивать: да, могли бы! А вот я сделал запас в девяносто носков и восемь анальных пробок, а вы чего не сделали, раз партия велела? Отчего не посчитали? Отчего саботируете борьбу наших народных лидеров с носками чи, той, с эпидемией? Доколе, спрашивается, народец будет помехой нашему светлейшему руководству.

И страшно здесь то, что это не 37-й год, никого не расстреляют, если не выразить горячее одобрение, переходящее в овации. Но такова внутренняя потребность. Что-то поднимается в человечке из глубин, откуда-то из прямой кишки поднимается в нём что-то и требует:

– решительно осудить!
– поставить на вид!
– взять повышенные обязательства!

А потом, конечно, танцы.

Поділитися:

В кожному місті та на кожній вулиці назріває «тарифний майдан»

Володимир Омелян

Відпочив, покатався на лижах в Буковелі, повернувся в Київ, і понеслося…

Раптом тарифи виросли, план став потрібен, народ бунтує…

А можна запитати, де програма дій Уряду і стратегія Президента? Ну, оці нудні документи, де прописано, що робити в січні, що в лютому, що станеться в березні, та де ми всі будемо в грудні.

І так мінімум 5 років важкої праці.

Де оцей трильйон доларів нереалізованого потенціалу України, який виявив Шмигаль у листопаді 2020?

#блазні_Локдауну


Валерій Прозапас

Після святкового каматозу очнувся Арахамія і негайно заявив, що “слугі” приступають до розробки антикризових заходів через ситуацію з тарифами.

Заходи полягатимуть в переконуванні населення у вині Порошенка в “кінці епохі” та необхідності зімкнути ряди навколо Голобородька.

Дурдом.

* * *

Тарифи на газ для населення мають бути справедливими. Ціна на газ зростає на ринку через погодні умови та інші причини, які склалися в Європі, і ми не можемо дозволити зростання ціни для наших громадян”, – заявив Зеленський.

Ну не знаю.

Погода і Європа винуваті, що газ, який купувався по 2,90, населенню паритимуть по 9,90, щоб покрити дерибан бюджету, то ясно.

А от як це “не можемо”, якщо очєнь даже “можемо”, не ясно.

І про Порошенка якось малувато, хоча при ньому газ в Європі був дорожчим, а для населення дешевшим, та ще і з субсидіями.

Еталонна ссаніна в очі, навіть як для цих відморозків.

* * *

Зверніть увагу, як збираються “знизити ціну на газ”.
Багато пафосних слів, але з маленькою оговоркою – “для вразливих верств населення. А так як епоха бідності скінчилася, то і “вразливих” більше нема – шах і мат, парахаботікі.

Наперсточники просто розпочинають нове шоу для пограбованого та запльованого населення. На цей раз з девізом імені Шмигаля-Вітренко під назвою… “хаб мінус”. Основна ідея очевидна: “Хаб мінус” – це вам не “Ротердам+”.

Поєхалі.


Олександр Дедюхін

Давайте я зараз вам, особливо тим, хто “зробив це разом”, поясню про ціну на транспортування газу.

1. Тарифи встановлює Уряд та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
2. Теоретично, перевіряти адекватність тарифів має Антимонопольний комітет.
3. Органи місцевого самоврядування, в принципі, можуть взяти місцеву трубу на баланс громади, але зараз немає механізму такої передачі.
4. Навіть якщо Рада ОТГ і спроможеться за допомогою судів (що теж не швидко) взяти собі на баланс “трубу”, цю “трубу” потрібно обслуговувати, для цього необхідно створити власне спеціалізоване КП з відповідними спеціалістами, ліцензіями та обладнанням. Спеціалістам треба платити зарплатню, обладнання купувати, а ліцензія – це теж час та гроші. І ще не забувайте про мільйони гривень на утримання мережі.
5. Це КП має стати оператором ринку для участі в оптових торгах, щоби воно могло постачати газ до кожного домогосподарства.

Отже.
Навіть якщо припустити, що територіальна громада настільки свідома, що готова вкладати гроші у створення та обслуговування власного газорозподільчого КП, не факт, що це буде набагато дешевше, ніж зараз. Але окрім грошей є питання часу, і все це не робиться швидко. Також не факт, що той же Уряд, який заварив цю кашу, буде сприяти процесу. Не виключаю варіанту, що “нові обличчя” просто з “педагогічних” міркувань відключать газ на перехідний період дуже свободолюбивим громадам.

Тепер повернемось до того, з чого все розпочалося. Уряд та НКРЕКП вирішили зненацька підняти тарифи, економічно це не обґрунтував. Тому винні в усьому цьому безладі Зеленський та Коломойський, котрий зараз контролює всю енергетичну сферу.

А тим, хто зараз почне казати, мовляв, то Порошенко все розпочав, нагадаю, що при Порошенко субсидії збільшувалися, а зараз зрізаються, також регулярно індексувалися пенсії, чого зараз немає. Тоді підвищення тарифів було болючим, але обґрунтованим і з механізмами компенсації, а зараз це просто висмоктування останньої копійки із громадян. І виправляти, як на мене, це мають ті, хто “зробив це разом” та повівся на обіцянки “зниження тарифів”. Ви хоч наступного разу на подібну локшину не ведіться.


Олексій Петров

Я одного не можу зрозуміти! А де Юля Володимирівна?

Загубилась? Пішла на пенсію? Полетіла на Марс разом з Ілоном Маском? Зараз же її зоряний час. Та який там зоряний? Планетно-зоряно-всесвітній! Тарифний геноцид.

Усіх пограбували. Зубожилі люди обурені. Вони вже перекривають дороги. Тут би їй окупувати усі телеканали, а потім залізти на броневичок, поправити косу і заволати «Лююююдоньки! Злочинна влада Зеленського довела людей до останньої межі…».

Але часи змінились. Може, тому Юля Володимирівна мовчить, наче води в рота набрала? Чи даремно її фракція голосувала за бюджет 2021 року, де зовсім випадково почикали виплати по субсидіям? Хто зна, даремно чи ні? Але дивним чином Юля мовчить наче телеграфний стовп…

P.S. Про Міхо навіть не згадуйте…


Nick Vest

Лайфхак.

Как, будучи политическим клоуном и некомпетентным чинушей, снискать лавры спасителя и победителя среди электората.

Рецепт очень прост.

Сначала нужно повысить тарифы на 100%.
Потом выказать крайнее возмущение. Написать озабоченный проблемой пост в Фейсбук.

Собрать стопиццот комиссий, показать глубокую заботу над решением проблемы.

И, наконец, героически снизить тарифы на 20%.

И электорат твой.

Зарабатывание политических очков из воздуха, когда ты – шулер и разводила.


Роман Кулик

Підвищення тарифів командою Зеленського, а тепер «героїчна» боротьба президента за їх зниження, провал по вакцині й МВФ, дрібниці на кшталт шкарпеткоборства Степанова – все лиш підкреслює сліпоту і тотальну нездатність цієї влади до будь-якого планування чи прорахунку своїх же кроків.

«Немає часу думати стратегічно» було не просто метафорою президента, все так і є.

 


Тарас Чорновіл

Вдячні виборці Зеленського перекривають дороги, якими їздять такі самі виборці Зеленського, які чомусь невдячні йому за підвищення тарифів. Одні виборці Зеленського створюють проблеми для інших виборців Зеленського…

То при чому тут тарифи? Ніхто ж не блокує адміністрації, держрезиденції Зеленського, палаци його слуг чи ті ж газопостачальні компанії. Значить, усі всім, що робить влада, задоволені. Не задоволені лише одні виборці Зеленського іншими його ж виборцями. То так і напишіть на своїх плакатах “Ми їх ревнуємо за більшу любов до Зеленського” і не розказуйте казочок про невдоволення тарифами.

Навіть у гебістському СРСР знали, що таке невдоволення тарифною й ціновою політикою. Пригадуєте анекдот із 1970-их, коли почали дорожчати цигарки:

– Що пан палить?
– “Ватру””.
– А що буде пан палити, як “Ватра” коштуватиме цілого рубля?
– Буду палити “Ватру”.
– А як “Ватра” вартуватиме три рублі?
– Буду палити “Ватру”, іно троха меньше буду їсти.
– А як “Ватра” потягне на десятку?
– Буду палити сільраду…

А ви ходіть по переходах, протестуйте проти таких самих, як і ви в переповнених автобусах, роздовбаних “Москвичах” чи старих вантажівках. Вони точно вам щось завинили…

Не виникало питання, чому поліція таких “протестувальників” не розганяє? Та бо на них і їхні акції всім глибоко плювати, крім таких самих бідолах, кому вони створили дикі проблеми.


Андрій Смолій

В Україні назріває «тарифний майдан». Причому в кожному місті та на кожній вулиці. Влада «готує» черговий «план порятунку», принаймні так каже Арахамія. Рятувати мають від самих себе, адже саме влада Зеленського і підвищила тарифи на все, що тільки можна і не можна.

А поки Зеленський спускається з чергової гори та приходить до тями після двотижневого локдауну від державних справ, тарифи дійсно зростають. І підняли їх наші «рятівнички». Вперше газ може вартувати до 11 тисяч грн за тисячу кубів.

Неймовірно, скажете ви? Так він же не обіцяв? Він же казав? Забудьте. До його «обіцянок» додається ще підвищення цін на електроенергію, а отже на всі комунальні послуги. А отже різке подорожчання всіх товарів. Причому все це відбувається на фоні масштабного падіння і ВВП, і економіки в цілому, коронакризи та при масштабній корупції.

Вигодонабувачем цієї ситуації однозначно стає ОПЗЖ та вся п‘ята колона кремля. Влада Зеленського ніби несе в руки проросійським силам можливість все більшого нарощування рейтингів, адже в жодного органу влади, ні в Нацради, ні в СБУ немає жодних питань до медведчуківських ЗМІ та інших ресурсів ОПЗЖ.

А де зараз Зеленський, і чому він не згадує про свої відеообіцянки на тренажері? Мабуть, далі спускається зі своєї гори чи записує черговий «відосік» про попередню владу.


Ігор Артюшенко

ОПЗЖ продовжує сплановану в Кремлі стратегію з метою знищення енергетичної незалежності України.

1. По-перше, це стосується закупівлі газу в Росії, яку так активно лобіює партія Медведчука. Нібито останній рік тому домовився з Путіним про міфічну 25%-у знижку на природний газ.

Але справжню вартість таких “знижок” українці вже давно вивчили. Анексований Крим, окупована частина Донбасу, 7 років війни, більше 16 000 загиблих та унеможливлення цивілізованого європейського майбутнього для України – це все тільки частина розплати за такі “московські знижки” у минулі роки.

Минулої зими Зеленський загрався в популізм, пообіцявши знизити ціну на газ для населення в два рази, і сам спіймав себе за одне місце власною брехнею.

Бо коли сьогодні тарифи зросли, цим почали користуватися проросійські сили. Таким чином Зеленський в черговий раз створив сприятливий ґрунт для проросійської пропаганди. Я вже давно казав, що зелені своїм невіглаством та дилетантством розчищають дорогу для московської орди. І тепер ми маємо чергове підтвердження цих слів.

Протести останніх днів з перекриттям вулиць і трас – це організаційна робота ОПЗЖ. І те, що ці акції цілодобово транслюються на телеканалах Медведчука, – зайве цьому підтвердження.

Але дуже швидко ці протестні акції перейдуть у політичну площину – з вимогою почати закупівлю газу в Росії. Бо саме цього кум путіна і добивається – скористатись брехливим популізмом Зеленського та справедливим народним гнівом, щоб розвернути Україну в російську кабалу.

2. По-друге, це стосується електроенергії. Уважно слідкуйте за руками.

Одразу після приходу до влади Зеленського на догоду власнику феросплавних заводів Ігорю Коломойському Україна почала закуповувати електроенергію з Росії. В результаті державі були завдані мільярдні економічні збитки, а про моральну сторону закупівель у країни-окупанта і казати не варто. Бо очевидно, що це була спланована диверсія в інтересах олігарха.

Пізніше Зеленський налагодив відносини з Рінатом Ахметовим, якому належить ДТЕК, що виробляє електроенергію, в рази дорожчу за атомну. Внаслідок цього знову постраждали державні підприємства — атомні електростанції, які продовжили скорочення електрогенерації. Саме тоді Зеленський на публіку продукував підліткові фантазми про видобуток криптовалюти на атомних станціях, які залишилися тільки в його голові.

А вже 4 січня 2021 року Україна відновила імпорт електроенергії з Білорусі, що знову завдасть додаткових збитків українським АЕС та ТЕС. По суті, ми закуповуємо електроенергію у Росії, бо в Білорусі власної енергогенерації просто не існує, а наші державні підприємства знову зазнають збитків.

Кінцева мета такої стратегії – зупинка українських підприємств та створення додаткових залежностей України від Росії.

Півтора роки тому Зеленський переміг на виборах, обдуривши українців популістичною маячнею. І тепер йому доводиться за це все відповідати.

Але таку ж тактику фантастичної маячні тепер активно використовує ОПЗЖ і щиро сподівається, що повторить успіх Зеленського.

Що ж, маю надію тільки на одне – на те, що імунітет від подібних хвороб в українців все ж таки вже з’явився.


Тамара Горіха Зерня

Це, звичайно, добре, коли справджуються твої прогнози. Тобто нічого доброго загалом, але повчально. Але знаєте, що відрізняє одну четверту виборців від трьох четвертих? Нас відрізняє те, що ми не припиняємо думати навіть після того, як виявляємося правими.

Те, що сталося зараз, – вже пройдений етап, ми його проїхали. Не на цьому потрібно зосередитися. За шкарпетками і кульочками у супермаркеті видно значно серйознішу проблему. Видно те, чого ми боялися і одночасно очікували з весни 19-го.

Ця проблема називається «Велика Остання Гастроль». Ні, не Вовина. Вова це так, піна на воді, сьогодні є, завтра нема, і забудуть, як звали. Остання гастроль путіна.

Сподіваюсь, усі наші бачать зрежисований характер тарифних майданів. Та звісно бачать, якщо навіть на ватних пабліках задаються запитанням: ой, а як це так вийшло, що всі прям так домовилися і вийшли в один день у різних містах? Ой, а хто це там за мужчина, більше всіх на мітингу кричав, хтось його знає? І навіть, о боги, це top level, це чи майже зародки критичного мислення – «А чого це ми йдемо дорогу перекривати? При чому це дорога? Давайте йти до міської ради!».
Ну чого ви, дайте їм іще сто днів, вони здогадаються, куди треба йти.

Але виникає таке відчуття, що Бог десь наказує нас за щось… і що ста днів у нас не буде. Тому що одночасно з тарифною розкачкою ми бачимо, як нам виводять Бойка у лідери виборчих симпатій. Одночасно з Бойком бачимо, як Зе і компанія з усіх сил підіграють ОПЗЖ, словом і ділом посилюючи хаос, і одночасно знищують проукраїнську опозицію.

Одночасно зі Степановим і буковелями ми бачимо ознаки реальної, а не медійної, катастрофи і розуміємо, що до справжнього локдауну, коли зупиняться виплати субсидій, пенсій і зарплат бюджетникам лишилися лічені тижні.

Ми з тривогою піднімаємося навшпиньки і шукаємо вишеньку на торті. Вона обов’язково повинна бути, це фірмовий стиль. І знаходимо вишеньку: теракт на газопроводі у Полтавській області та сьогоднішній теракт у Вінницькому дитсадку, коли діти підірвалися на саморобному вибуховому пристрої. Вони завжди так роблять, у кожній країні, де «нє канчаются русскіє інтєрєси». Вони просуватимуть своїх креатур у димовій завісі з хаосу, паніки, терору і провокацій.

І ось у цей момент нам із вами потрібно зібратися і прямо проговорити важливе. Ми не граємо у гру «або Вова, або російський реванш». Ми не обираємо між двома сортами гімна. Ми гуртуємося довкола нашого, українського лідера і перемагаємо і на виборах, і, у разі чого, у силовому протистоянні.

На щастя, українцям є довкола кого об’єднатися, і треба бути сліпим, щоб це заперечувати.

Поділитися:

Велюровий Буковель і жорсткий локдаун – дві паралельні реальності, дві різні країни

Антон Швец

Заборона продажу господарчих товарів у продуктових супермаркетах, як і відсутність комунікації від Кабміну навіщо це, має дуже просте пояснення.
Це тупість.

Це захід, змавпований з деяких европейських заборон, і його ціль – НЕ боротьба з пандемією, а забезпечення “справедливої конкуренції”. Типу, якщо закрили дрібні магазини з продажу господарчих товарів і зобов’язали їх працювати через доставку, то треба закрити і відділи у продовольчих магазинах, і нехай також працюють через доставку.

Малий бізнес отримує допомогу та рівні умови боротьби за клієнта в деяких країнах Європи. Наші керманичи тупо скопіювали європейські міри, навіть не намагаючись зрозуміти, що вони копіюють, та як воно працює. Тому навіть не можуть пояснити всім, що вони роблять та навіщо. Ну і звісно ніякої допомоги.

Насправді, звісно, ніякої рівної конкуренції в нас не вийде, бо ніхто з Кабміну нічого не комунікував, і ніхто з бізнесу не мав можливості ні до чого підготуватися.

Такі справи.

* * *

ОПешные блогиры пишут, что в неправильном понимании гениальных правил локдауна виноваты глупенькие менеджеры супермаркетов. Типа, и сами денег не заработали, и клиентов своих раздраконили.
Найс, найс.

Как хорошо, что Офис Президента с Кабмином нас радуют прозрачностью принятия решений, предсказуемостью своей политики и рациональностью принимаемых мер.
Спасибо, спасибо.


Светлана Самборска

Не удивлюсь, если следующим номером праздничной программы будет отмена мудрым президентом локдауна, введенного глупым правительством.
Отличный сценарий.

Смешной Шмыгаль вводит максимально идиотский локдаун. Зачем?
1. Просить у Запада вакцину и при этом рисовать снижающуюся статистику – совсем тупо. Надо хотя бы какое-то движение показать, например, локдаун ввести.
2. А после той или иной реакции Запада можно и отменять.
3. При этом внутри страны обставить введение максимально идиотски, с разрешением всех контактов между людьми, но с запретом на покупку лампочек, носков, презервативов и туалетной бумаги. А когда все отпостят фоточки, насмеются, наплюются, навозмущаются, с Карпатских гор прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете и бесплатно покажет видосик, он локдаун отменит и, наверно, получит вожделенный рейтинга рост.

Старая добрая рождественская сказка про “купи козу – продай козу”.

* * *

Все-таки клоуны – во всем клоуны.

Почему вакцина через рыговскую прокладку?
– Ой, а это китайцы сказали, что без накруток и откатов вот прям жить не могут и не продадут иначе.

А что это за фигня с контрабандой Pfizer-овской вакцины и прививками вип-чиновников и депутатов от СН?
– Ой, а это мошеннические мошенники отраву под видом вакцины мошеннически продавали!

А что это за идиотизм с запретом носки продавать?
– Ой, а это как в Европе! Вы что, телевизор не смотрите?

А что это за повышение тарифов на э/э для коммунальных потребителей, при том что Коломойскому вы ниже себестоимости продаете, к тому же начали дорого в России/Белоруси покупать, а на своих АЭС блоки позакрывали?
– Ой, а вот смотрите, какие клевые фотки Зеленского с Буковеля!


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Як роблять казку про “великого і простого”?

Зранку всі соцмережі, прихильні до зелених, виставляють фото преЗЕдента, ніби сфотографоване випадковими гірськолижниками на трасах. Гарно?

А тепер розкриття сеансу магії.

Під ЗЕ закрили кілька трас. Очевидно, “випадкових гірськолижників” підвезли невипадково. Чомусь зразу пригадалися слова Подоляка про пул блогерів, лояльних до чинної влади для просування позитивних трендів.

Був такий старий анекдот: “Президент Кучма в інтерв’ю сказав, що мріє піти на пенсію і їздити як всі на трамваї. Будивництво окремої гілки трамваю вже почалося”. Хоча Кучма порівняно з ЗЕ…, я б сказав.


Андрій Смолій

Кажуть, що під час приїзду Зеленського на Буковелі закрили частину трас. На решті з‘явились величезні скупчення людей, які за свої ж гроші не могли потрапити на найдовшу трасу гірськолижного курорту.

Коронавірус, локдаун? Віп-персонам байдуже. Зеленський прилетів на ґвинтокрилах зі своєї резиденції «Синегора», всі мають розійтись і розбігтись.

До речі, на ВСІХ фотографіях президент країни, яка перебуває на карантині, не дотримується дистанції та фотографується з людьми без елементарної маски. А тим часом по всій країні закриті магазини, людей штрафують на вулицях за відсутність засобів захисту. Закон тут схоже не для «слуг народу».

Але для них все можна. І перекривати траси, і літати на ґвинтокрилах за державний кошт, і плювати на карантин та елементарну безпеку людей.

«Простий хлопець із народу» – кричали у 2019 році. Ага, з кожним днем все «народніший»…

* * *

Буковель імені Зеленського – це якась паралельна реальність. Інша Україна.

Поки абсолютна більшість ФОПів, малого та середнього бізнесу не працює, у Буковелі працюють і ресторани, і магазини. Все, щоб загрібати бабло, і плювали вони на Закони України. Коломойському і його людям вони не писані, як і їхньому Зеленському, який демонстративно в перший день локдауну його ж і порушував.

Президента в країні ніби немає. 14 днів, крім записаних відео і селфі-покатушок в Буковелі, не видно, не чути.
Жодних міжнародних контактів, жодної реакції на події в Україні. Тут і газопроводи вибухають, і люди перекривають траси проти непідйомних тарифів Зе-влади, і локдауни знищують бізнес, і весь світ вакцинується, крім України.

Влада мовчить. Всі роз‘їхались по курортах.
Головне, плюнути в обличчя всій країні та кататись далі. Це єдине, що вони вміють.


Зоя Ярош

Минулого року, в цей день, коли він був в Омані, було збито Іраном український літак. Загинуло 176 людей, геть усі. Минулоріч він не міг біля 2 діб добратись до України зі свого відпочинку, як і не міг вичавити з себе, що це саме ураження ракетою вартових Ісламської революції, а не «нещасний випадок», коли про це вже кричали усі країни, включаючи їх найвище керівництво.

Сьогодні він аж після обіду вичавив оцього постика зі співчуттями і потулив кататись на лижах у Буковель. Не втримався, так відпочити хотілось.

Не домігшись ані розслідування нормального і долучення туди України, як слід, ані суду, ані компенсацій як державі, так і родинам.

Рік.
А відпочинок триває, і радість настала!


Роман Донік

Вы все просто мещане, которые завидуют Владимиру Александровичу.

Вцепились в свою туалетную бумагу и завидуете человеку, который умеет ярко отдыхать и делать себе праздник даже в тяжелое время. Он ничего не нарушил. Имеет право. Курорт он оставил открытым заранее.

Завидуйте молча нищеброды.

* * *

Владимир Александрович – настоящий лидер. Бунтарь.

Он всем показал, что нужно делать с глупыми запретами, которые ввели министры, которых назначил какой-то президент. Они хотели нас превратить в рабов, одеть намордники, запереть по домам, какую-то социальную дистанцию придумали.

Но Владимир Александрович показал им всем и нам, что такое свободный и гордый человек.

Прочь намордники, сказал он. Собрал на лучшем и самом дорогом горнолыжном курорте сторонников и друзей в большую компанию и, стоя плечом к плечу, показал всем министрам и рабам, как может и должен делать свободный человек, поддерживающий его.


Владимир Завгородний

Я вам сейчас всё объясню!

Вот вы спрашиваете, почему запретили торговать швабрами и средством для мытья посуды. Так это для того, чтобы вы меньше ходили по улицам. И чтобы создать ощущение опасности, как завещал нам главврач Ляшко, закрывая парки.

Вы спрашиваете, почему можно купить продукты, но нельзя к ним купить полиэтиленовый пакет на кассе. Так это для того, чтобы бороться с экологией. Или за экологию. Или вместо экологии. Но, короче, 21 век на дворе, надо давно ходить с авоськой — это сейчас можно.

Вы спрашиваете, почему нельзя купить презервативы. Так это для того, чтобы рождаемость повысить! Вы видели, как сократилось население в Украине? Нас уже не сорок два миллиона. Вот и сидите дома плодитесь и размножайтесь, а то некому голосовать будет.

Вы спрашиваете, почему при этом продолжает работать “Эпицентр”. Так это ясно из названия — в эпицентре не бывает коронавируса, в эпицентре бывает ядерный взрыв, он всегда происходит в эпицентре, — это должно быть вам известно из курсов начальной военной подготовки.

Вы спрашиваете, почему закрыли рынки. Потому что «еще не доросли до того уровня сознания», – заявил главный санврач Украины Виктор Ляшко. Он, правда, это сказал по другому поводу и давно, но до того уровня сознания вы же не доросли с тех пор, правда? Правда.

Вы спрашиваете, почему же тогда, бросив страну в таком бедственном положении, Владимир Зеленский уехал отдыхать? Ну надо же ему когда-то отдыхать? Тем более, он переболел коронавирусом в особо тяжёлой Феофании, от коронавируса хроническая усталость может длиться до полугода, и это не предел — вот у некоторых хроническая усталость от президента длится с первого тура выборов, например.

Вы спрашиваете, когда же это закончится?
А вот Зеленского скоро выгоним.
Бойко выберем. Единогласно.
И вот тогда закончится сразу.
Причём всё.


Джон Сміт

В Євросоюзі Комісар з торгівлі Філ Хоган подав у відставку через порушення норм карантину після того, як відвідав компанію з гольфу за участю 80 осіб.

У Шотландії Головний медичний чиновник Кетрін Колдервуд пішла у відставку після того, як порушила карантин під час відвідин свого другого будинку.

В Австралії Міністр мистецтв Дон Харвін подав у відставку після того, як поліція оштрафувала його за порушення обмежень, запроваджених у країні через пандемію коронавірусу COVID-19.

У Чехії свій “Велюр”: міністра охорони здоров’я Романа Примулу спіймали у “закритому” ресторані для ілітки. Але у Чехії його змусили подати у відставку. У нас пани “прийшли прібарахліться і прібарахліть внуков”.

Ірландія. Міністр сільського господарства Дара Каллеарі подав у відставку після того, як стало відомо, що він порушив карантинні вимоги.

Нова Зеландія. Міністр охорони здоров’я Девід Кларк подав у відставку після того, як з’ясувалося, що в установах для проходження карантину недостатньо ретельно дотримувалися заходів безпеки. Окрім того, Кларка впіймали на тому, що під час карантину він із сім’єю влаштовував пляжні прогулянки та велопоїздки в гори.

І лише в Україні Зеленський влаштовує поїздки в гори, нахабно порушує карантин і ні у які відставки не збирається. То на Заході чиновники через таке ідуть у відставку. В Україні плювати хотіли. В Україні Зеленський цим хизується в інстаграмі. В Україні Зеленський збільшує видатки на свій відпочинок до 1,3 мільярди гривень, щоб купити Гоупро на лоба і засняти для бидла черговий тупий відосік зі своїм відпочинком.

А штрафи? А штрафи за порушення карантину він випише своєму політичному опоненту. Нехай він виправдовується.

Ми потрапили у класичний Картковий будинок. Президентом у нас – злочинець, що прикидається своїм хлопцем, але є цинічним, вигадливим психопатом, на чиїх руках кров. Схопити його і змусити відповідати – ось обов’язок всіх відповідальних людей.


Володимир Омелян

Проблема не в Буковелі, Омані, «ці руки нічого не крали», «я нічого не знаю, але все зроблю правильно, порадившись насамперед з народом».
Проблема в брехні.

Якщо Ти задаєш народу п’ять запитань, а потім взагалі не повідомляєш про результат «опитування», і Твоя монобільшість не голосує за жодну позитивну відповідь, – Ти брешеш, що Тобі цікава чиясь думка, окрім Твоїх друзів.

Якщо Ти вводиш третій локдаун поспіль без жодного пояснення і обґрунтування, а його дати дивовижним чином збігаються з відпусткою «95 Кварталу», всі розуміють, що Ти це робиш лише для того, щоб у підсумковій декларації вписати ще декілька мільйонів.

Коли Ти забороняєш роботу ресторанів, кафе, торгівельних центрів, а на гірськолижному курорті твого друга тиснява тисяч людей без масок, – це Велюр-2.

Коли Ти зранку сумуєш за розстріляними іранськими ракетами російського виробництва пасажирами і екіпажем літаку МАУ «Ромео», а сам через півгодини з безтурботною посмішкою донжуана в «Богнері» фотографуєшся на найдорожчому курорті України, де капучіно коштує 200 грн, – це свинство.

І всі одразу згадують, що минулоріч, в день загибелі авіалайнера, Ти грів пузо в Омані і 48 годин не міг повернутися в Київ. А потім ще тиждень вичавлював з себе, що винуватий не екіпаж МАУ, а Тегеран. Хоча вбивць давно вже усі назвали, а Ти ніяк не міг… бо Москва так сказала…

Шостий відпочинок за рік шостого президента країни, яка в перманентних кризах, – елементарна совість взагалі є?
Пика не лусне від накрадених сотень мільярдів гривень лише за 2020?
Ти ж обіцяв турбуватися про бідних, то чому вони платять ще більше, а отримують ще менше?
Ні, ми добре пам’ятаємо, що Ти, як справжній наперсточник на базарі, нам «нічаво нє должен».
Але й ми теж нічого не винні акторам погорілого театру.
І нам не потрібно відключати когось від твіттеру чи інстаграму, можеш перепитати в Януковича.


Роман Кулик

На початку нового і контраверсійного в суспільстві локдауну поїхати в Буковель і селфачитись там із фанатами – це да, ідеальний тайм-менеджмент ОПУ й відповідальна поведінка справжнього величного лідера і президент. 😆

 

Постер © Юрій Журавель

Поділитися:

Які держави експерти вважають «дружніми», а які ні, та чи остаточно Україна відвернулася від Росії?

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора, Директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики “Українська призма” коментує для Радіо Свобода 

Наприкінці 2020 року Рада зовнішньої політики «Українська призма» провела традиційне опитування експертів щодо міжнародної політики України. 111 експертів – представників аналітичних центрів і академічної спільноти, а також журналісти-міжнародники відповідали на запитання щодо здобутків і провалів зовнішньої політики. А також визначали «дружні» до України держави та такі, які можна назвати навіть «ворожими». Прокоментувати результати експертного оцінювання Радіо Свобода попросило заступника виконавчого директора «Української призми» Сергія Герасимчука.

Яку оцінку виставили зовнішній політиці?

Майже половина опитаних експертів (48%) «виставили трійку» за реалізацію зовнішньої політики України.

Головними причинами такої низької оцінки вони назвали:

  • відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики (71%);
  • недостатня координація органів державної влади (58%);
  • кадрові проблеми (51%).

Це деякою мірою збігається із баченням самого Міністерства закордонних справ України, де зараз працюють над Стратегією зовнішньої політики, і вдосконалюють кадрову політику.

Які «провали»?

Головними «провалами» України у міжнародній політиці експерти назвали:

  • погіршення відносин із Угорщиною;
  • відсутність прогресу в «нормандському форматі»;
  • відсутність прогресу в переговорах щодо Донбасу.

Із 40% до 7%, у порівнянні із опитуванням наприкінці 2019 року, скоротилася кількість експертів, які вважають «провалом зовнішньої політики України дії, які можна інтерпретувати як втручання у внутрішні справи Сполучених Штатів Америки».

Які здобутки?

Головними досягненнями експерти вважають набуття Україною у 2020 році статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО і ухвалення Угоди про стратегічне партнерство з Великою Британією.

У цих питаннях оцінки експертів збігаються із баченням міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

Окрім цього, експерти ще назвали:

  • збереження санкцій проти Російської Федерації;
  • збереження європейського та євроатлантичного курсу України;
  • запуск «Кримської платформи»;
  • поглиблення відносин із Туреччиною.
«Дружні» і «недружні» держави

Опитані експерти виділили держави, які найбільш дружні до України:

  • Литва (66%) опитаних експертів;
  • Канада (43%);
  • США (41%) (минулого року Штати були четвертими і набрали 27%)
  • Велика Британія;
  • Польща.

Перелік найменш дружніх (або й ворожих) до України держав не дуже змінився у порівнянні із попередніми опитуваннями.

Найбільш недружньою для України, як і раніше, є Російська Федерація.

  • Росія (92%)
  • Угорщина (54%)
  • Білорусь (якщо минулого року недружньою владу Лукашенка вважали 10% опитаних експертів, то у 2020 році – 45%).
  • Вірменія (6%)
  • Сербія (5%).
Які висновки?

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора «Української призми»:

– Невисоку оцінку зовнішній політиці України експерти ставлять через низку системних проблем. По-перше, це відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики, про яке згадують з року в рік. МЗС працює над тим, щоб заповнити цю прогалину, однак процес далекий від завершення.

Як наслідок, серед стратегічних партнерів подекуди з’являються «несподівані держави», а от партнери, що демонструють відданість безпековій співпраці – скажімо, Румунія, у цьому переліку не фігурують.

Ще одна причина – брак координації між органами влади. Можна припустити, що за цим красивим евфемізмом приховується паралельне формування пріоритетів зовнішньої політики на рівні МЗС та Офісу президента України.

Зрештою, не можна забувати про російську агресію. Протидія їй є природним пріоритетом, але відтягує на себе ресурси і подекуди оголює інші важливі напрями.

– Чи є підстави вважати, що Україна вже остаточно розвернулася у бік Заходу?

– Сталість курсу на ЄС та НАТО експерти регулярно називають серед головних досягнень зовнішньої політики України.

Проте, навіть у експертних колах зменшилась кількість тих, хто вважає Росію – ворожою країною. У попередньому опитуванні так вважали 99% експертів, а тепер – 92%.

Це свідчить про те, що наративи про необхідність «примирення» з Москвою й надалі ширяться українським інформпростором і здобувають прихильників. І хоча шансів на розворот у бік Росії мало, не виключено, що кількість тих, хто прагнутиме «гібридного миру», зростатиме. Росія грає у «довгу гру» і не полишає надій на те, що «гібридний мир» стане плацдармом для розвороту в бік Кремля.

– А є якась непроявлена тенденція, яка особисто у вас викликає обережний оптимізм?

– Чимало експертів назвали серед пріоритетів формування політики сусідства.

Це новий тренд – раніше основний фокус був на співпраці з великими державами та об’єднаннями.

З одного боку, прикро, що розуміння цього постало на тлі проблем із Угорщиною та частково Польщею. З іншого – добре, що тепер є прагнення налагодити з сусідами співпрацю і долучатися, а іноді й формувати нові регіональні формати. Такі як – «Бухарестська дев’ятка», «Тримор’я», «Люблінський трикутник».

Джерело

Поділитися:

НІСД: Публічна дипломатія США в добу холодної війни. Як США завойовували «серця та розум людей»

Висвітлено еволюцію становлення організаційної системи публічної дипломатії США з початку 60-х і до середини 80-х років ХХ століття – моменту найбільш гострого протистояння з Радянським Союзом. На базі розсекречених документів показано, як відбувався цей процес, які організації були до нього долучені, як вибудовувалася система координації різних відомств, та якою мірою до публічної дипломатії було залучене розвідувальне товариство. Подано висновки для української управлінської практики та надано рекомендації щодо можливостей імплементації цього досвіду при становленні системи публічної дипломатії в Україні.

Матеріал буде цікавий державним службовцям, які відповідають за публічну дипломатію в Україні й залучені до розбудови системи стратегічних комунікацій України, фахівцям з національної безпеки (щодо практики координування діяльності різних безпекових відомств у США), науковцям (державне управління, політологія, міжнародні відносини, історія, американістика) та особам, які вивчають розбудову державної інформаційної політики та зовнішніх комунікацій держави.

Повний текст аналітичної доповіді.

Джерело

Поділитися:

Трамп – не один у полі воїн, або Спецоперація «Наши в Белом доме»

Михайло Гончар

Події в США 6 січня – не просто фінальний акорд трампізму. Трампізм – явище багатофакторне. Але це той випадок, коли внутрішньо-американські проблеми, тенденції та вади розвитку були використані ворогом для удару по США зсередини США. Цей удар готувався довго. І справа тут не в тому, що за кадром при штурмі Капітолію звучала російська мова. Це, звісно, характерна ознака – наявність польового інструктора, але не в ній суть.

Ключова річ тут, яка дедалі більше проявляється, – омріяна радянськими/російськими спецслужбами спецоперація з посадки у найвищі владні кабінети західних держав своєї людини.

Згадайте «17 мгновений весны» – радянський книжковий і кінопропагандистський міф, який сьогодні можна трактувати як прояв прихованих намірів і планів Кремля, уловлений Юліаном Семеновим. Те, що лише частково вдавалось у випадку тоталітарного режиму в Німеччині, те може вдатися в демократичній Європі чи США. І це було небезуспішно. Ось показове свідчення ветеранів російської зовнішньої розвідки:

«Еще до войны Артур Христианович Артузов, когда он стал шефом разведки, ориентировал разведку на работу на перспективу, то есть на поиск людей перспективных с точки зрения их развития. В то время как раз была приобретена так называемая Кембриджская пятерка (ядро сети советских агентов в Великобритании, завербованных в 30-х годах XX века в Кембриджском университете»).

І тут напрошується паралель – довгостроковий проект «Наши в Белом доме», розпочатий ще в пізньорадянські часи, дав результат у 2016 році.

Показово, що Trump в перекладі з англійської – це «козир». Ну чим Трамп не перспективний? Перспективний. І такий «Козир» не міг не зацікавити ПГУ КГБ у 1987 році, коли він з’явився в СРСР. Арманд Хаммер був десятиліттями агентом впливу Москви у коридорах влади у Вашингтоні через бізнесові відносини, проте, завжди намагався «пройти між крапельками», щоб не стати жертвою з того чи іншого боку.

Поведінка Трампа в період виборчої кампанії-2016, президенства і, особливо, після виборів 2020 року зовсім інакша. Це не поведінка Хаммера. І тут на пам’ять приходять матеріали «Радіо «Свобода» 2018 року, де цитувались методики роботи з іноземцями у період горбачовської перебудови:

«Обновление и демократизацию советского общества при Горбачеве разведка воспринимала исключительно как благоприятный фактор для вербовки иностранцев».

Хоча це не означає, що Трамп був завербованим агентом. Просто «парня заприметили…» Його могли вести згідно методички:

«В любом месте, где бы ни появился объект разработки, разведка в состоянии подставить ему своего человека, который в беседах с ним будет проводить нужную разведке линию…».

Потрібна путінській Росії лінія у відносинах зі США – це не зміна політичного курсу Вашингтону з опонуючого на лояльний до Москви, нове перезавантаження чи щось подібне.

Кремлівська мета незмінна з часів холодної війни – знищити США як геополітичного супротивника.

Це не вдалось СРСР зусиллями ззовні, апогеєм якої була «Кузькіна мать» часів Хрущова та Карибська ракетна криза. Тож в Москві пішли іншим шляхом. Новація – знищити США зсередини через активізацію та накачування потенціалу внутрішньої конфліктогенності, через створення критичної маси агентури впливу, через корупцієгенні зв’язки російської пропутінської олігархії на Заході. В епоху глобалізації, соціальних мереж, кібер-проникнень та штучного інтелекту це зробити значно легше та ще й стверджувати, що «ихтамнет».

Це пояснює те, чому Трамп веде себе і в США, і у світі як слон у посудній лавці. Він – не один у полі воїн… Він – уособлення того, що стали згодом називати трампізмом. Фактично, це різновид путінізму з американською специфікою.

Трамп лише активізував внутрішній конфліктогенний потенціал в США в ході виборів-2016-го. Це створило легіони прибічників за допомогою соціальних мереж, що дозволило Кремлю сформувати угруповання різнорідних сил.

У роботі Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» 2017 року ми акцентували увагу на особливостях гібридної агресії:

«Глибинною сутністю гібридної війни є багатовимірна спрямована полідеструкція, тобто руйнування однією державою іншої комплексним комбінованим застосуванням сил і засобів військового і невійськового характеру в різних вимірах (політичному, економічному, воєнному, гуманітарному та ін.), але концентрованих на меті знищення противника не стільки на театрах воєнних дій, скільки шляхом підриву його життєвих потенціалів зсередини при певних діях ззовні через ініціювання процесу його автодеструкції. По суті, це своєрідна технологія «крекінгу» (розтріскування, розламування) країни, коли «тріщиноутворення» запускається та здійснюється як зсередини, так і ззовні з метою отримання ефекту резонансної руйнації. Гібридна війна починається не з акту відкритого збройного вторгнення, а діями агресора зсередини країни-жертви, спрямованими на його внутрішню саморуйнацію».

Сучасна гібридна війна – це війна, передусім, у мізках людей, особливо мізках істеблішменту.

Причому мова йде не стільки про те, щоб зробити їх спільниками агресора, скільки про те, щоб вони стали дисфункціональними на займаних державних посадах. Просто щоб в Час «Ч» не виконали свої функції, перейнявшись стратегічними сумнівами.

І ось для сприяння гібридній агресії проти США зсередини США путінська Росія запустила на американський Олімп влади на додаток до звабливих чапман і бутіних загони російського олігархату з тим, щоб з допомогою їхніх грошей сформувати сили трансформації мізків американського істеблішменту. Ці гроші напрацювали численні комунікації, створили відповідні фонди, які сприяли появі гібридної аналітики, що стала працювати у світі постправди.

І тут варто згадати роботу Katja Smagliy та Ilya Zaslavskiy “Hybrid Analytica: Pro-Kremlin Expert Propaganda in Moscow, Europe and the U.S.” 2018 року. Гібридна аналітика визначається нею як

«процес конструювання, розробки та просування різних псевдоакадемічних наративів підкупленими або зманіпульованими інтелектуалами, науковцями та експертами аналітичних центрів або ж замаскованими політичними лобістами, чиї організації залучаються через глобальну мережу агентів Кремля до роботи, спрямованої на формування підтримки та примирливого ставлення до міжнародного або внутрішнього порядку денного режиму Путіна, що підриває роль фактів у аналітичному дискурсі, підважує довіру до експертів, поширює дезінформацію та створює зайвий інформаційний «шум» в аналітичному середовищі та сфері публічних дебатів».

У Європі часів Шредера, Берлусконі, Саркозі, Орбана це було зробити набагато легше. США традиційно міцний горішок. Проте, 2016 рік дав Кремлю надію на успішність експерименту «Наш человек в Белом доме».

Росії вдалось спорудити на виду у американських спецслужб гігантську піраміду впливу через хибно-цільове перепрограмування американського суспільства всередині США, зробивши це за допомогою частини американської наукової та експертної еліти.

Достатньо поглянути на цю схему Roman Sohn
в роботі Катерини Смаглій, щоб зрозуміти, які мережі були створені Росією у світі, зокрема, у США. Плюс Russia Today в допомогу.

Ідеї «перезавантаження відносин з Росією» зразка другого терміну Обами чи «нового переосмислення» незадовго до минулих президентських виборів – це верхівка айсберга. Як тільки стало зрозуміло, що вибори-2020 завершились для «Козиря» Кремля невдало, через нього була запущена програма завдання максимальної шкоди американській системі влади через делегітимізацію результатів виборів. Користуючись хаосом перехідного періоду, росіяни відважились і на безпрецедентний кібер-напад на США, кульмінацією якого стали події 6 грудня 2020 року. Ну а тітушки американського зразка в Капітолії 6 січня тільки доповнили картинку хаотизації Трампом внутрішнього становища США та дискредитації їх міжнародного іміджу.

Що ж, Росії це вдалося. Звісно, що відповідь Москви буде традиційною «ихтамнет». Відповідь Вашингтону, думаю, не затримається надовго після інавгурації.

Що для нас в Україні важливо в контексті подій в США?

У нас був Янукович, якого росіяни вивели на ключову позицію в державі, зараз «бойкіє медведчекісти» – це такий же загін агентури разом з впливами (про)російських каналів. Недаремно вони кричать про «зовнішнє управління» Україною з боку США, МВФ, «соросят» і Сороса згадуть повсякчасно. Це тому що вони і є кремлівським «зовнішнім блоком керування», який той хоче вставити в державну систему управління в Україні, яка ослаблена різнокаліберною зе-єрмачнею. А стрілки, звісно, переводять на опонентів. Урок, що робити з зовнішнім ворогом, ми отримали з 2014 року. А ось урок, що робити з зовнішнім ворогом, який замаскувався під «свого» і діє зсередини, ми не вивчили.

Проте, події в США вчора показали, що тільки інституційна спроможність здатна стати на заваді антидержавним діям.

США витримали удар зсередини (хоча історія ще не закінчена). Нам належить зробити висновки. Розумні вчаться на чужих помилках…


Politico: «All of Trump’s Russia Ties, in 7 Charts» By MICHAEL CROWLEY. March/April 2017

Яка реальна історія Дональда Трампа та Росії? Відповідь досі незрозуміла, і демократи в Конгресі хочуть розібратися в цьому із розслідуванням. Але безсумнівно, що між Трампом, його соратниками та президентом Росії Володимиром Путіним існує павутинна мережа зв’язків – десь публічна, десь приватна, десь ясна, десь каламутна.
Ці схеми ілюструють десятки таких зв’язків, включаючи зустрічі між російськими чиновниками та членами кампанії та адміністрації Трампа; зв’язки його дочки з друзями Путіна; візит Трампа до Москви у 2013 році на конкурс “Міс Всесвіт”. Суцільними лініями позначені встановлені факти, а пунктирними – спекулятивні або не підтверджені зв’язки.

 

 

 

Ілюстрація © Golden Cosmos The New Yorker

Поділитися:

Марина Порошенко в ефірі програми «Люди великого міста» на телеканалі Kyiv.Live 08.01.2021 (відео)

Екс-перша леді України Марина Порошенко дала відверте інтерв’ю Юлії Литвиненко.

”Ми відчували дуже великий політичний тиск на нашу родину, коли висувалися безглузді звинувачення”, – розповіла Порошенко.

А також про рішення піти у велику політику, готовність балотуватися у президенти України, особисте життя, стосунки з чоловіком та сімейне горе, пов’язане з коронавірусом – ексклюзивно в ток-шоу “Люди великого міста”.


Петро Порошенко

Звання «Людина року – 2020» по праву має належати кожному медику, який бореться з епідемією Covid-19. Таку думку висловила Марина в інтерв‘ю для авторської програми Юлії Литвиненко «Люди великого міста» на Телеканал Kyiv Live. І я з нею абсолютно згоден.

Незважаючи на всі виклики, на всі ризики, з якими стикаються медики, які самі теж стають жертвами цієї хвороби, вони все одно виконують свій професійний обов’язок, клятву Гіппократа.

З перших днів епідемії Марина на зв’язку з колегами-медиками. І особливо зараз як голова профільної комісії Київради. І вона добре знає ситуацію зсередини. На жаль, ми бачимо, наскільки нефахово влада підійшла до подолання пандемії. Чому зараз влада говорить, що зменшилася кількість хворих? Можливо, просто зменшилося їх тестування, і за рахунок цього вони можуть показати зменшення статистики на захворювання?

Таке маніпулювання статистикою є дуже хибним, тому що потік хворих до лікарень не зменшується. І це найголовніший показник того, що хворіти не перестали. У цій ситуації, в якій зараз перебуває Україна, є дуже великий ризик втратити контроль над розповсюдженням коронавірусу.

Марина Порошенко закликала владу повернути належне фінансування культурних проектів

Суттєве недофінансування культурних проектів не дозволяє Україні рухатися вперед. У цьому переконана голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Київради, депутат «Європейської Солідарності» Марина Порошенко.

В авторській програмі Юлії Литвиненко «Люди великого міста» на телеканалі Kyiv.Live. Порошенко розповіла, що за період її керівництва Українським культурним фондом українськими митцям вдалося реалізувати близько 700 проектів. Наразі фінансування сфери культури суттєво скорочене – зауважує Марина Порошенко.

«Безумовно, проект Українського культурного фонду – це моя особиста гордість. Три роки тому він був створений за найкращими європейськими зразками. І працює за сучасними принципами прозорості, незаангажованості, підтримки культури і мистецтва в Україні. Він дійсно надихнув нашу творчу спільноту на те, що вона можливо вперше відчула, що Україні потрібен культурний мистецький продукт, що держава дійсно дбає про нашу творчу еліту», – згадує Марина Порошенко.

Вона також зазначила, що за її керівництва Фондом були профінансовані понад 700 проектів. «Українці змогли побачити, що з’явилося культурне життя в Україні. По всіх регіонах – ці проекти відбувалися в різних містах України», – нагадала Порошенко.

«Станом на кінець бюджетного 2020 року, на жаль, реалізується два бюджетних проекти. Це безпосередньо основна програма з підтримки культурних і мистецьких проектів, яка на сьогоднішній день недофінансована майже на 40%. Друга програма – це інституційна підтримка в культурній галузі. І вона недофінансована на 60%», – зауважує Марина Порошенко.

«Я дуже сподіваюся, що такий підхід щодо підтримки культури, культурної спадщини буде переглянутий. Кожна країна повинна підтримувати свою культуру. Це те, що нас ідентифікує. Це те, що дає нам підстави пишатися нашою країною, нашими культурними, творчими надбаннями. Без цього нам не можна рухатися вперед, формувати національну гордість за нашу державу», – переконана Марина Порошенко.

Вона також нагадала, що масштабні культурні ідеї реалізовані завдяки меценатству Фонду Порошенка і компанії Рошен. «Ми і раніше реалізовували власноруч багато проектів по всій країні. Тобто вони мали всеукраїнський масштаб. Я думаю, що всі українці знають ці проекти. Це і світло-музичний фонтан Рошен, і Черкаський зоопарк, і Театр на Подолі. Цієї осені ми вже презентували новий проект – це нова концертна зала, концерт-хол Рошен, який буде будуватися за всіма сучасними вимогами – і світовими, і європейськими», – розповідає Марина Порошенко.

«Ми разом з корпорацією Рошен ставимо перед собою амбітні плани побудувати його за п’ять років. У 2025 році його відкрити. Наші музиканти, якими ми так пишаємося, дуже фахові, талановиті, але вони не мають майданчиків, де реалізовувати свій талант всередині країни. Коли з’явиться такий майданчик у нас у Києві, ми зможемо запрошувати і своїх музикантів, і світових зірок класичної музики. Щоб вони приїжджали і змогли показати на сучасному обладнанні, в сучасних залах своє мистецтво», – пояснює Марина Порошенко.

Джерело

Поділитися:

Право на протест і демократія

Володимир Омелян

З американської історії ми повинні зробити єдиний висновок.
Мирно і спокійно Зеленський з посади ніколи не піде – Росія не дозволить.
Тому чим швидше – тим краще.

До речі, я сподіваюся, Зеленський не штурмував Капітолій?
Бо Москва кинула всі сили на це, а його вже тиждень ніде не видно.
Чи можна чекати відео, як вони є Єрмаком поїхали дивитися на шпілі?

П.С. Свого часу багато незрілих умів захоплено аплодували струнким шеренгам фанатів Гітлера, Муссоліні, Сталіна, Каддафі та інших популярних на злеті диктаторів. І з презирством ставилися до млявості і нерішучості демократій.

Таке ставлення тривало рівно до того моменту, допоки черговий диктатор під улюлюкання натовпу колишніх прихильників не зустрічав свою смерть в трубі з трубою в дупі.

І всі далі поверталися і лаяли демократію – найкращий з найгірших способів управління державою.


Олексій Осипенко

Быдло: врывается в Капитолий, учиняет дебош.
Хомячки: ой-ой-ой, где нацгвардия, где полиция, это же зохват власти!
Так же хомячки летом 2020: надо распустить полицию, это аппарат угнетения свободных людей!

Мораль происходящего такова: нех*й заигрывать с быдлом. Не важно, какие прогрессивные или консервативные лозунги вы перед ним толкаете. Не важно, за все вы хорошее или за все плохое. За Трампа или за Байдена. Когда кто-то спускает с поводка скот, то надо понимать, что скот полезет отовсюду, и всей полярности.

Потому что рядовой реднек, глядя как всякие БЛМы жгут участки, думает не о том, что это же ужасно, а о том, что чего это им можно, а мне нельзя?! И рядовой БЛМщик смотрит, как менты винтят упоровшегося наркотой уголовника, и такие “а хуле это нам так нельзя?!”.

Дерьмократы заигрывали с одним полюсом люмпенов, Трамп – с другим. Демократы втюхивали свою всратую идеологию, Трам потакал дебилам типа QAnon. Результат стоит на фотографии в шапке бизон-стайл.
Оба лагеря хороши.

Я надеюсь, что там все достаточно обосрались с перепугу, чтобы больше подобное не повторялось. Потому что, если сейчас не настучать по башке всей этой движе с ОБЕИХ сторон, будет 3,14дец, к гадалке не ходи. Не на эти выборы, так на следующие. Когда быдло становится весомой политической силой, 3,14дец становится неизбежен. Если не верите, оглянитесь вокруг. Мы живем в стране, где в 1917-1921 быдло всех победило.


Ростислав Павленко

Російські речники і їхні міньйони в Україні та не тільки понесли думковірус: мовляв, події у Капітолії – «ета как Майдан».

Це дуже далеко від істини. Бо оксамитова революція, яка відбувається підкреслено мирно (радикалізація може настати лише у відповідь на неадекватне насильство влади), та інспірований насильницький штурм – це глибоко різні за природою речі.

Але росіянам, для яких створення і використання хаосу – частина агресії (як-от проти України), але які не розуміють і бояться мирних масових протестів, конче потрібно створити інше враження.


Mason Lemberg

Київ-2005, Київ 2013-2014, Гонконг-2016, Гонконг-2019, Київ-травень 2019 і навіть великою мірою Мінськ-2020
VS
Сімферополь, Севастополь, Донецьк, Луганськ, Харків-2014, Алкомайдан-2014, “блокада” Донбасу-2017, “прорив грузинською свинею кордону”-2017, “штурм Жовтневого”-2017, “безтрусий Мондан колоРади”-2017 (який прикривали нібито реформами), Париж-2019 (жовті жилети), BLM-2020, мітинг в підтримку спроб клоуна розпустити Конституційний суд-2020 чи вчорашній Вашингтон.
Я не включив в цю групу Антимайдан в Києві, Йуліни/Беніни, Рабіновича путінги за гроші, бо це лайно за гроші до протестів відношення не має.
___________

То в чому ж різниця?
Адже і там, і там відбувались протести, право на які (як і право на вибір) є одним зі стовпів демократії. Але різниця є і вона, хоч малопомітна на перший погляд, але вона настільки суттєва, наскільки суттєвою є різниця між героєм і злочинцем, наскільки суттєвою є різниця між правдою і брехнею, наскільки суттєвою є різниця між свободою і рабством, наскільки суттєвою є різниця між державою і колонією.

І хоч в обох варіантах люди щиро вірили в свою правоту, різниця між ними – прірва:

1) Кожен, хто виходив на Майдан, виходив боротися за свої порушені права, за відкриту, очевидну наругу над своїми правами.
Кожен, хто виходив на антимайдан, виходив боротися зі штучноствореною інформаційним зомбуванням проблемою.
І коли в Києві чи Гонконгу права громадян, народу були очевидно порушені, то ніякого ущемлення російськомовних не було, як і не було порушень в інших випадках, які б не можна було вирішити іншим законним чином.

2) Кожен, хто виходив на Майдан, міг сформулювати, що він хоче, і зв’язати його вимоги з результатом: “фальсифікаціям – ні”, “підпиши, і ми підемо”, “покарай беркутівців, і ми підемо”, “відміни закони 16 січня, покарай винних та випусти наших, і ми підемо”, “відміни закон, який китаєзує Гонконг всупереч домовленостей, і ми підемо”.
Ніхто з тих, хто виходив на антимайдан, не міг сформулювати, як його хотєлки зв’язані з результатом. “рі-фі-рєн-дум”, і що далі? Протягнули свиню через кордон, і що далі? Реформи за 70 днів? 2.5 алкаша “заблокували” Донбас, і що далі? Звільнять заручників? Захопили конгрес, і що далі? Трамп від того став президентом?

3) Вимоги кожного, хто виходив на Майдан, стосувались законних дій тих, проти кого вони протестували, вимагаючи дій.
Покарати злочинців законно? Відмінити закони, які порушують права і домовленості, законно? Відмінити фальсифікації законно?
Вимоги кожного, хто виходив на антимайдан, були або незаконні, або недосяжні, або їх можна було вирішувати іншими методами.
Рі-фі-рєн-дум законний? Свиню через кордон протягувати законно? Можна було вирішити повернення свині законним чином, а не порушенням закону? Можна було вирішити процес підрахунку голосів в США законним чином?

4) Брехня як рушійна сила антимайдану:
“Заблокуємо Донбас, Путін припинить війну і відпустить полонених”;
“Проведемо свиню через кордон, і будуть реформи за 70 днів”;
“Трамп виграв вибори”;
“Правий сектор убіваєт русакоязичних”.

5) Антимайдан руйнував свою державу, порушував підвалини державності, руйнував і дискредитував державні інститути.
Майдан зберігав їх.
І Порошенко, БПП, програвши президентські вибори не зривали засідання ВР, яке мало призначити дату інавгурації, не кричали про фрод, не називав себе президентом, як робить Трамп. Хоч CNN не розказували, що Трамп вбив свого брата.

То ж не потрібно називати демократією класичний антимайдан, який відбувся, зокрема, вчора, тому що хвора людина ставить власні амбіції та страх вище держави. І це ж не тільки про Трампа. Те ж саме про нашого клоуна, який буде триматися за трон всіма методами з тих самих причин.


Валерій Прозапас

Наш Майдан захищав закон після того, як за відмашкою з Москви посадовці на чолі з президентом Януковичем та прем’єром Азаровим спочатку відмінили євроінтеграцію, а потім беркут побив дітей.
Тітушки захищали мафію у владі, а потім на чолі з фсбшними провокаторами захоплювали державні установи на Сході.
Я був на і на Майдані, і потім заважав “повстанцям” захопити Запорізьку ОДА, бо між цими подіями була фундаментальна різниця.

Так от хто був у Капітолії?
Захисники закону чи тітушки?

Купа добрих патріотів заговорила про “право на протест”, бо пропагандою навіть їм збито приціли, і понеслась хвиля “от бачите, що таке ваш Майдан!”.
Ну, і, звичайно, чомусь “бачите, що Порошенко наробив!”.

Кидання гранат в гвардійців під час голосування у ВР – не Майдан.
“Прорив кордону” – не Майдан.
Виступи фсбшних провокаторів з мутними гаслами – не Майдан.
Боцман, Саакашвілі та Грішин – не майданівці.

Не допомагайте пропаганді дискредитувати перемогу Майдану зими 2014 і нівелювати різницю між правом на повстання та більшовицьким бунтом, бо це і без вас давно зроблено для 4/5 населення мінімум.


Гліб Бабіч

Не Майдан

Події в Америці виявилися несподівано хорошим лакмусом ставлення до України. Глибинного. Справжнього. Ну, або помилок.
Бунт імені Трампа, і захоплення Конгресу дехто несподівано почав порівнювати… з Майданом.
Ось такі асоціації.

А мені це нагадує захоплення Верховної Ради Криму. Російськими «зеленими чоловічками». Ввічливими людьми, що купили форму і зброю в найближчому «воєнторзі». А ще нагадує захоплення державних установ на Донеччині. Ними ж. І відео з криком “Атайдітє за парєбрік!” з характерним акцентом. Тому, коли дивлюся відео натовпу, що розносить Конгрес, я не дивуюся схожесті. При всьому абсурді порівняння.

А ще це нагадує спроби захоплень обласних адміністрацій по всій Україні. Вже місцевими прибічниками «русськага міра» з російськими командирами і на російські гроші. Правда, звідти їх винесли в кривавих шмарклях. Як в моєму рідному Миколаєві, наприклад.

В Америці не було тільки російських прапорів (напевно). Бо «палевно». Бо ідея “русского міра” нескінченно далека від абсолютної більшості багатонаціональної народу США. Але Росія не вкладалася в пропаганду “русского мира” в Америці і “старій Європі”. З огляду на марність, доведену ще СРСР. І його ідеєю “всесвітньої революції” і “вічно загниваючого заходу”. Проте росія дуже вкладалася в “дружній хаос”. І в світову хвилю популізму, що веде до хаосу. І яка зачепила навіть Америку.

Можна зважувати на точних вагах Трампа і Байдена. Порівнювати і сперечатися, що краще для Америки. Але краще, коли це робитимуть американці. Нам ніхто не забороняє робити те ж саме. Бо це “думка, що ні на що не впливає”, і це правильно.

Але не можна не бачити очевидних речей. І не можна не бачити цих “асоціацій з Майданом”, що виникають не тільки там, далеко за океаном. Але навіть серед нас. Справа в суті. Справа в методах. Справа в тому, хто, як і з чиєю підтримкою проявляє агресію. І в тих, хто їй протистоїть.

Ми дуже дорого заплатили за розуміння методів “що можна” і “коли”. Ми самі ще не зовсім визначилися з розумінням меж і засобів. Але те, з чим асоціюються події, – кращий тест. Він показує, на чиєму боці ти був. Він показує, чи не помилився ти. Він показує, чи все ти правильно зрозумів із цих жорстких уроків.

Тому що це вже з нами було. Тому “вуха” наших “колишніх братів”, які стирчать із-за спин і подій, ми відчуваємо на рівні внутрішнього радара і по найменших ознаках, – це наше питання виживання.

Тому що самі ми ніколи і ні до кого не будемо лізти, щоб поправити їх реальність по своєму розумінню. Залишимо вирішувати американські проблеми американцям. Не будемо лізти до них зі своїм “планом дій”. Я, принаймні, цього не хочу. Неправильно і дуже нерозумно виглядає.

Але ми маємо право пояснити, що “ось це – не Майдан! Це, скоріше, навпаки”. А вирішувати їм. І, головне, самим все згадати. І не втрачати відчуття реальності та пріоритетів.

Ну і абсолютно приватна думка наостанок. Я не дуже вірю, в те, що Трамп може бути прямим агентом Москви. Просто він думав використовувати Москву. А вийшло навпаки. Бо не дотягує він до їх рівня у підкилимних справах. Але його поведінка на “фінішній прямій”, наростаюча істерика і готовність використовувати будь-які методи змушує мене підозрювати прості речі. Десь там, неглибоко, лежать доступні факти про “ігри з ворогом”. Які з точки зору американської Феміди можуть виглядати як кілька довічних термінів. І для того, щоб вони стали доступними, просто має змінитися влада. А може все і не так. Подивимося, наскільки я не маю рації.

До речі, щось подібне нас чекає і зі своєю нинішньою “безгрішною владою”. Так що і нам є що побачити і запам’ятати в американських подіях.

І головне, не дати змінити полюс і розуміння Майдану для нас самих. Тільки тоді ми можемо розраховувати на нього як на “останній довід”. Який рятує, а не знищує нас самих і все навколо.

А Америка з усім впорається. Вони, кажучи армійською мовою, влили стільки бетону в фортифікацію своєї державної системи, що її не взяти простим нахабством. Колись і ми будемо такими.

UPD: Ви знаєте, я прибрав з картинки і з тексту тему “хто що кричав?” Тому що всі раптом кинулися в аудіоаналіз елемента, який не має основного значення. Най вже там буде англійська мова – знімемо це питання. І ви знаєте що? Без написів картинка ще краще відображає абсурд порівняння. Так як і навпаки – зовнішню схожість ситуацій. Як кому буде завгодно.
Може тепер дехто уважніше прочитає текст.
Хто захоче подивитися, старий варіант на моїй офіційній сторінці. Там її не можна змінити.


Виктор Майстренко

Возвращаясь к вчерашнему разговору про сравнение штатовских походов в Капитолий и нашего Майдана.
Еще пособирал манипуляции и заблуждения.

Особенно понравилось, когда написали уничтожили “Украину Януковича” применительно к Майдану.
Так вот в этом вся и разница.

Нет и не было никакой Украины Януковича, как нет никакой Америки Трампа. Есть Украина. И есть США.

Майдан не сносил Януковича. Тот уехал сам, совершив кучу ошибок (сам или по указке Пу, или не сумев обуздать провокацию, – сейчас не суть важно). Требования отставки – это не свержение. Это протест. Который силами и мужеством людей, стоявших на Майдане привел к досрочной смене президента (по инициативе президента на тот момент). Но не привел к потере государственности. Государство осталось государством. И вот это первая манипуляция, какую вбрасывают. Иначе Майдан оказался бы переворотом, как его любит показывать рашка.

Вчера в штатах было нечто иное. Была попытка уничтожить именно государственность. Силой (по факту слабой, но все же силой) отменить результаты ДЕМОКРАТИЧЕСКИХ ВЫБОРОВ. Это было не несогласие с результатами. Это была попытка захвата власти. Кто-то не согласится… Но мы же видели результаты… Это в штатах. Какая фальсификация там в таком масштабе? Это выглядело так, если бы у нас в Украине после выборов 19 года Порошенко, мобилизировав сторонников, пошел бы захватывать Банковую, Раду и т.д… И это было бы попыткой узурпации власти.

Потому, повторюсь, Майдан и вчерашний захват Капитолия – это два совершенно разных по природе своей события. Это даже не антимайдан… Тут даже не вопрос стороны – кто прав или не прав. Просто разные события. Просто ПРОТЕСТ, на который имеют право свободные граждане, и НЕ ПРОТЕСТ, а ПОПЫТКА (слабая) помешать ВЫБОРУ граждан.

Да, там участвовало большое количество людей, которые действительно ЗА ТРАМПА. Америка – она разная. И они шли протестовать. Но… суть опять же в природе события.

Сравните на нашем примере.
Майдан и происходившее в Славянске, Краматорске, Луганске, Донецке. Вроде и там, и там были недовольные. Вроде бы и там, и там были убежденные. Но протест и разрушение государственности – две разные вещи. И произошедшее на Майдане – это не то же самое, что произошло весной 2014 года на ныне оккупированных территориях.

Потому не путайте. И не давайте себя запутать.

Поділитися: