Пастка для президента

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Знаєте, я не буду критикувати президента Зеленського за ідею поговорити з Путіним у ЗЕролику-зверненні. Скажемо чесно, такі переговори відбувалися і раніше. Москва, до речі, вже відповіла на пропозицію Зеленського – пообіцяли розглянути. Добре хоч не нагадали вимогу Путіна «встановити прямі контакти зі своїми співвітчизниками і перестати називати їх сепаратистами».

Не буду критикувати президента Зеленського за погано приховану погрозу противникам телемосту «Россия24 – NewsOne»: «Прошу вас зберігати спокій та не піддаватися на провокації. Наша реакція буде відповідною. Задля збереження спокою, порядку та інформаційної безпеки України». Прибічники екс-президента Порошенка «громити і палити телеканал» якось і не збиралися, а якщо поліція упакує тих, хто в нас полюбляє кидатися іграшковими свинями, ламати та нападати на політичних опонентів, я особисто проти не буду.

Не заперечуватиму я й того, що від ситуації виграли практично всі учасники процесу. Виграли прибічники «Європейської Солідарності», які закликали на протест – телеканал «NewsOne» пристав на їхні вимоги. Виграли лідери партії «За життя» з Медведчуком і Бойком – їхнім прибічникам продемонстрували, як «кляті бандерівці затикають рот тим, хто за дружбу з Росією». Виграв лідер Нацкорпусу Андрій Білецький – він давав 24 години на роздуми президенту Зеленському, аби той відреагував на плани провести телеміст. Зеленський відреагував, а NewsOne – відмовився. Виграли «активісти», сильно схожі на Нацкорпус, – того самого дня вони влаштували акцію під будівлею NewsOne, де вельми оригінально виглядали затиснуті між вантажівками Нацгвардії (обіцяють продовжити). Виграло керівництво Росії, яке схвалило проведення телемосту з явною метою показати, кого конкретно «гаспадін назначіл любімай женой» – з опоблоківців Вілкула ще й російські санкції не познімали. Виграла навіть Юлія Тимошенко – нагадала про себе заявою, ніби телеміст організував Порошенко. Прибічники Зеленського навіть стверджують, що виграв і Зеленський – всіх помирив. Але…



Було гарно помітно, президент Зеленський сильно схвилювався. Незважаючи на те, що це був не брифінг, а звичний вже нам ЗЕролик, де дублів можна робити скільки хочеш, емоції Зеленського розпирали. Без перебільшення скажу – Зеленський був наляканий. «Вами просто маніпулюють політики», – заявив він і зразу ж почав шалено маніпулювати. Явно натякнув, що одних телемостом збуджує Медведчук, а інших до протесту підштовхує Порошенко. «Дивіться, як я героїчно протистою куму Путіна, якого я 5 років не помічав». Ну-ну. Я мрію подивитися, як його помітить сам президент Зеленський, і чим це завершиться? Лише нагадаю, що за президента Порошенка подібні проекти не виходили за межі маргінальних «сніданків на кордоні», на відміну від зараз. З чого б це? Чи не тому, що президент практично не реагує на те, що проспекти Бандери, Шухевича та Григоренка стають проспектами Московським, Ватутіна і Жукова? Чи не тому, що за Порошенка пан Портнов мандрував між Віднем і Москвою, а зараз він вільно гуляє по Києву?

Я не втримав посмішки, коли дивився як президент Зеленський, покусуючи губи, розповідав нам, що політики-опоненти після показових бійок у Раді разом піднімають келихи з питвом вартістю у три зарплатні бюджетника. Не сумніваюся, що там п’ють політики, Зеленський знає дуже добре. Він не раз бував на тих дачах – тішив тих політиків тупенькими жартами за гонорари кілька сотень таких келихів. Проте…

Хіба можна помирити того, хто у волонтерів добами пакував форму та кровоспини, з тим, хто обожнює Путіна і дослухається до Шарія? Відповідь – так, на якийсь час стало можна. Їх об’єднало голосування за президента Зеленського. Серед прибічників Зеленського все ще і ті, і ті. Саме тому «Слуга народу» мітингів не проводить, вони уникають конкретики, даючи змогу прибічникам самим намалювати в уяві те, у що ті хочуть вірити. Тому нема для Зеленського нічого страшнішого за поляризацію виборців. Ситуацію, коли його прибічників поставлять в умови, де їм доведеться визначаться – з ким вони? Коли раптом з’ясується, що одним з них нема чого ділити з прибічниками Порошенка, а іншим ближчий Медведчук? Лихо в тому, що в такій ситуації місце для Зеленського не передбачене. Ба більше. «Тих, хто сидить на паркані, ненавидять обидві сторони» © Анджей Сапковський.

Це й була причина переляку. Звернення Зеленського було адресоване не прибічникам Медведчука та Білецького, і тим більше – Порошенка. Воно було адресоване тим, хто все ще думає голосувати за політсилу Зеленського. Все його звернення можна звести до одної фрази: «вони погані, а я хороший – не забувайте!» І це – свідчення паніки. Бо Москва, яка добряче посприяла приходу Зеленського до влади, раптом потикала його в слабке місце – можливість поляризації. Москва спіймала його в пастку. Москва дала зрозуміти – будеш погано поводитися, влаштуємо таку саму провокацію перед самими виборами, і… Вова, кого ти підтримаєш? Хто ти сам, взагалі?

Для президента-ілюзії це питання – пастка.

Поділитися:
Share

Share