Нами правлять люди, які керують телевізором

Перше, що ми зробили по приїзді в готель – попросили адміністратора винести з номера телевізор. Ми це робимо автоматично, не задумуючись. Так у лісі ми прибираємо з місця стоянки скло та залізо, щоб діти не поранилися. Так у бабці ми просимо замкнути пса у вольєрі. Просто питання безпеки, нічого особистого.

Якщо мені скажуть, що від зомбування реально допомагають шапочки з фольги, ми з дітьми ходитимемо у шапочках. Чи каструлях, байдуже, – настільки лякають трансформації, які відбулися з досить притомними та недурними людьми. Відбулися на очах, за лічені місяці.

Ви звернули увагу на виразну сектантську риторику прихильників Зеленського? Я до останнього думала, що це боти пишуть, або просто тролі розважаються. Аж ні, проскакують реальні дописи реальних людей, декого знаю по ФБ роками, де Зеленського порівнюють і з Христом, і з Мойсеєм, і чомусь навіть із Лотом.

Раніше було простіше: 15 % активних патріотів, 15 % активних ворогів, іще 70 % – звичайні люди, у політику не пхаються, газет не читають, живуть, народжують, споживають. Вони ніколи не мали в країні вирішального голосу, просто тому, що на вибори не ходили.

Можна сто разів обурюватися цинізму технології, яка підірвала нашу пасивну більшість з диванів і доставила на виборчі дільниці. Можна без кінця щипати себе, сподіваючись, що прокинешся в іншій Україні. Можна впасти у депресію, емігрувати, замкнутися у собі.

Але від цього реальність не зміниться. На даний момент нами правлять люди, які керують телевізором. І судячи з нервової реакції європейського та американського політикуму, світом теж правлять люди, які керують (нашим?!) телевізором.

Вони створили комфортний віртуальний світ для більшості, і нам – з каструлями на голові – у цьому світі немає місця. Насправді ми несемо для них загрозу. Ми як риба-їжак у повітряній кульці.

Звичайно, нас намагатимуться вичавити. Ось ці показові судові рішення, зґвалтування Конституційного суду, обшуки у активістів, анонсований за тиждень (!) обшук в офісах Європейської Солідарності (запланований на понеділок, до речі), словесна агресія портнових та подібної раті – це все намистини одного разка.

У нашій ситуації немає розрахунку на пасіонарність молоді. Так сталося, що діти не мають імунітету до пропаганди, на відміну від нас, середнього і старшого покоління. Ми отримали ударну вакцину при совку, заполірували буремними дев’яностими, і тому виявилися більш життєздатними. Ми знаємо, що таке жити у країні, де кожне слово з вуст чиновників – брехня. Де кожна стаття чи сюжет у новинах – брехня. Де за фасадом офіційної економіки, культури, медицини, армії пульсує зовсім інше, у рази активніше життя.

Але ми також знаємо, що таке справжній саботаж. Що таке справжні горизонтальні зв’язки. Що таке справжня корупція і справжня боротьба з системою. Трагічна історія українців не могла не позначитися на таких речах, як національний характер і менталітет. І виразною, домінуючою рисою цього характеру є живучість, здатність трансформувати оточення під свої потреби.

Ми нація, що поховала Російську імперію. Ми нація, що поховала Радянський Союз. Звичайно ж, ми поховаємо і нинішню росію і доморощених підсвинків разом з нею. Питання у строках – коли?

Не знаю. Якщо я скажу, що протягом наступних п’яти років, вам полегшає?