Загралися в демократію – дальше нікуди

Виктор Федорончук

Проблема на самому ділі набагато фундаментальніша, ніж здається на перший погляд.
Взагалі-то, якщо дивитися на те, що відбувається останнім часом в світі, особливо в розвинутих демократичних країнах, то очевидно, що “демократія”, як базовий принцип управління державою, вже вмирає в страшних конвульсіях.

В “демократії” зажди було багато слабких місць, але зараз в умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій + вдосконалення технологій масового впливу на людську свідомість, і разом з тим абсолютне панування релігії хижацького зверхспоживання недоліки “демократії” виростають до гігантських масштабів. І значно перевищують її плюси.

Ми прийшли до моменту, коли золота акція впливу на владу в країнах розвинутої демократії належить охлосу. А розумні люди, справжня еліта та інтелектуальний цвіт нації тепер повинні підкорюватись і обслуговувати біомасу з рівнем свідомості амеби. Феодалізм навпаки.

Цивілізація прийшла до моменту, коли свідомість абсолютної більшості населення світу сформована в вигляді прямої кишки – вічно голодної, вічно невдоволеної, вічно вимагаючої “дай, дай, дай”. Джин кретинизму вже вилетів з бутилки.

Те, наскільки сьогодні “демократія” виродилась в свій антипод, легко побачити на прикладі політики Путіна і кремля, які вертять “демократичними цінностями” і оплотом демократії Європою, як їм заманеться. І якщо нічого не зміниться, то “демократія” розвалиться як замок на піску. І однаково завалить своїми уламками і охлос, і розумні залишки нації. Задовільняти і купляти охлос безкінечно не получиться, охлос така категорія людей, яким завжди мало, а апетит тільки розгоряється після кожної подачки.

Україна тут не тільки в тренді світових процесів, але пішла дальше всіх.

Важко сказати, яка модель управління прийде на зміну “демократії”, але точно не тиранія чи інші типи диктатури – еволюція це вже проходила. А значить, в майбутньому місця для такого типу вже немає. Це не значить, що спроби встановити диктатуру робитися не будуть, але ефективність таких систем в стратегічному плані буде наближатись до нуля. Хоча в тактичному плані – для наведення порядку і присмирення того ж охлосу – це буде використовуватися.

Скоріше за все, це буде система з різною вагою голосу в залежності від чітко визначених критеріїв. Чи офіційна політика відкупу від права вибирати – одержав офіційно з бюджету суму грошей, але взамін втрачаєш право голосувати.

І та країна, яка скоріше всього прийме в себе нову і прогресивну модель управління, в майбутньому буде домінувати в світі. Як в свій час це була Англія, а потім США. Але як показують останні події, навіть в цих країнах демократія вже дає серйозні збої.

Для нас зараз головне – не бути першими в світі, де демократія рухне під масою очманілого охлосу, яка хоче “все і зразу” і вибирає для цього собі лідера, який по факту є тільки куклою на палочці в руках бандитського олігархату. Хоча, першою, напевне, є Венесуела, а ми можемо бути другими.

Треба пережити цей момент і далі вже зайнятися вдосконаленням системи управління державою під сучасні вимоги еволюції.

Нам “повезло” жити не тільки в період “переселення”, а й в часи кардинальної зміни епох. І тут варіантів небагато, або прийняти виклик і боротися, або здаватися.

Автор