Вибір борця з корупцією

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Протягом тижня сталася подія, яку я виділив би попереду усіх інших. Про підтримку кандидата Анатолія Гриценка повідомили Андрій Садовий (Самопоміч), Дмитро Гнап та нардепи, які щойно вийшли з Блоку Петра Порошенко – Найєм, Заліщук і Лещенко. Раніше про підтримку Гриценка заявили «Рідна країна» Миколи Томенка, «Хвиля» Віктора Чумака, «Європейська партія» Катеринчука, «Альтернатива» Фірсова та «Демальянс» Гацька. Таким чином навколо Гриценка зібралася дуже навіть цікава компанія. Справа от в чому.

Це все – люди, які протягом п’яти років вдували нам у вуха про те, що влада корумпована, що корупція для них неприпустима тощо й тощо. Вони всі ці роки повідомляли нам проти кого вони, але категорично ухилялися від питання, за кого вони виступають. Тепер ми знаємо, за кого. Тепер ми можемо скласти портрет особи, гідної зайняти посаду Президента України з погляду істинного антикорупціонера. Отже.

Антикорупціонерам потрібний кандидат…, здатний до зради.
Не знаю точно, чому Анатолій Гриценко не став міністром оборони в другому уряді Юлії Тимошенко, але припускаю, що ЮВТ не забула йому ну дуже мужньої поведінки зранку 8 вересня 2005 р. Тоді Гриценко на дачі Тимошенко підтримав ідею усувати від влади всенародно-обраного Президента Віктора Ющенка. Але. Заколотникам (Гриценку особисто) не вдалося залучити до своїх планів посла США. Збагнувши, що справа не вигоріла, Гриценко тут же побіг до Ющенка «стучати» на інших заколотників. Завдяки цьому він залишився в уряді і за прем’єра Єханурова, і за прем’єра Януковича.



Антикорупціонерам потрібний кандидат… боягуз.
Кадровий військовий, логіст і екс-міністр оборони Анатолій Гриценко у 2014-2015 рр. до фронту НЕ доїхав. Це в той час, коли військові спеціальності освоювали суто цивільні люди. Це в той час, коли нестача в логістах була шалена. Це в той час, коли допомагати відновлювати боєздатність країни долучився навіть літній екс-міністр Кузьмук. Як називається фаховий військовий, який прогулює війну? Здогадайтеся самі.

Антикорупціонерам потрібний кандидат… брехун.
Гриценко спершу заявив, що не був на фронті, бо ніби йому заборонив Турчинов, а коли Турчинов його слова спростував, заявив, що на фронті йому нічого було робити, позаяк він батальйоном командувати не вміє (!). Гриценко слово в слово повторив російську брехню від 2014 р. про дерева на місці розстрілу Небесної сотні, які нібито спиляли, аби приховати сліди. Гриценко хвалиться тим, що видавав військовим квартири, але не може пояснити, чому кількість квартир зменшувалася три роки поспіль непропорційно до зменшення бюджету, і чому ті квартири були удвічі дорожчі за квартири збудовані у 2017 р.? Тощо й тощо.

Антикорупціонерам потрібний кандидат…, який веде якісь незрозумілі переговори з Росією.
Фан-клуб Гриценка так і не спромігся пояснити, з якою-такою «адекватною частиною росіян, які мають вихід на Путіна», він веде переговори в обхід МЗС, про що він сам розповів в інтерв’ю «Лівому берегу»? Особливо на цьому тлі цікавить, яким він бачить вирішення питання по Донбасу, якщо військове питання він відкидає (говорить про це у тому самому інтерв’ю)? Відповіді нема.

Антикорупціонерам потрібен кандидат… корупціонер.
Це не я придумав, це незалежні журналісти підняли цілий букет веселих справ. Харків, Московський проспект, майже центр міста. 2,4 га землі, комерційна вартість біля 70 млн грн. Шляхом махінацій передані комерційним структурам у 2005 р. – повернуті державі у 2018 р. Таких історій тільки по Харкову 6 шт. Або. 24 га землі військового містечка №247 у Конча-Заспі продані підприємцям за 6 млн грн. при ринковій вартості землі 100 мільйонів доларів – заяву про цю оборудку подала до НАБУ нардеп Тетяна Чорновол. Або 147 га Біличанського лісу, передані олігарху Хмельницькому за підтримки київського мера Черновецького. Епік останньої історії в тому, що у 2014 р. подробицями цієї оборудки Гриценку псував життя… журналіст Дмитро Гнап. Так, той самий, який зараз об’явив про підтримку Гриценка.

Що все це означає? Це означає те, про що я вже неодноразово писав. Публічні особи, які називають себе антикорупціонерами, насправді просто купка політиків, які роблять собі кар’єру не розбираючи засобів. Лицемірів і циніків. Типів, які чинять за заповітами Юлії Тимошенко – «популізму багато не буває».

Розумієте, не можна бути антикорупціонером на «півшишечки». Не можна на камери боротися з корупцією і водночас підтримувати кандидата з темним минулим і наявним. Тут не може бути компромісів, Або – або. Або ти борець з корупцією, або…

Те, що вони підтримали от такого кандидата у Президенти, ясніше ясного доводить, що цікавить їх не очищення країни від корупції і не примарна «справедливість» – явище суто індивідуальне для кожної особи. Їх цікавлять депутатські корочки, квартирки (як у Лещенко та Заліщук) і доступ до грошей (типу тих, які забув передати на фронт Гнап). А антикорупція для них це те саме, що для більшовиків були рівність і свобода – красиві слова для наївних простачків. Більшовики замість рівності і свободи збудували диктатуру певної партії та ГУЛАГ. Пустіть у владу антикорупціонерів, і…

Та подивіться кого вони підтримали – все стане зрозуміло.

Поділитися:
Share

Share