Ми не маємо права підвести цю людину
Десятки тисяч робочих місць,
Мільярди гривень податків,
Сотні мільйонів на благодійність,
ППО навколо столиці за власний рахунок,
Під млрд грн (точно ніхто не знає, а він не кричатиме на кожному перехресті) на армію,
Згуртувати цивілізований світ навколо України,
За рахунок власного авторитету змусити сильних світу повірити в народ України (який добрий відсоток треба мінімум звідси вигнати), пустити до себе, в цивілізацію, в гості, пообіцяти “прийняти назавжди”,
Макро і мікро допомога,
Зброя,
Санкції,
Поступове, безапеляційне знищення одвічного ворога – росії,
Справжня Незалежність,
Відродження з попелу економіки,
Своя церква,
Своя мова,
Своя армія,
Своя ДЕРЖАВА.
Тоді на Софії я попрокушувала собі щоки і губи – намагалась стримувати сльози – до крові. Не змогла.
Я не релігійна, але віруюча – в розум, в надрозум, надмудрість, надсилу. Я була так близько і через море людей, які хапали за руки, куртку, хотіли просто доторкнутися, аби хоч так висловити підтримку, на іншому рівні – поділитись своїм теплом.
Мало хто усвідомлює, з ким має честь бачитись, спілкуватись. Мало хто просто здатен усвідомити масштаб особистості – не було таких раніше.
Я не хвилююсь за 2019, ми не маємо права підвести цю людину.
І не підведем.
