«Настоящий Полковник» удивительно последователен
Анатолий “Настоящий Полковник” Гриценко отличается удивительной последовательностью. Просто удивительной.
Вчера выложил фотографию своего сына с историей про защиту Днепропетровского аэропорта. Нормально, отцовская гордость, аэропорт сын защищал. Добровольцем пошел, это вообще круто.
Кто-то защищал Луганский аэропорт, кто-то Краматорский, кто-то Донецкий. Кому-то надо было и Днепропетровский защищать.
Предохранитель снят. Палец на спуске. Ок.
А 4 года назад у Анатолия “Настоящего Полковника” Гриценко была форменная истерика – призыв сына на службу он посчитал местью Турчинова (?!) за действия Автомайдана (?!) в виде повестки (?!) и отправки во Львовскую область (?!) на подготовку (?!).
Так добровольцем? Или призвали, причем вот прямо так “до війська негайно і сьогодні ж відправити”?
Риторический вопрос: в каком из постов Анатолий “Настоящий Полковник” Гриценко врет?
Полковник і міра піару.
Анатолій Гриценко знову видав перл, при чому такий, що хоч падай. Він похвалився своїм сином, який добровольцем пішов захищати країну і захищав її на Дніпропетровському аеродромі. Зенітником.
Круто! А от мій товариш-харків’янин теж пішов добровольцем і потрапив в ДПСУ на російсько-український кордон на Харківщині. Служив чесно, страху натерпівся, але в герої не потикається, бо розуміє, що існує різниця між КПП на Харківщині і блоком під Краматорськом. Треба буде сказати, що годі комплексувати, коли такі люди…
Захищати Дніпропетровський аеропорт безумовно похвально – не заперечую. Хлопці служили там, куди пошлють, – хтось на Придністровському кордоні, хтось на Харківщині, хтось на Чонгарі стояв. Батьківщина наказала – солдат пішов. Нічого ганебного в тому нема.
Ганебно те, що нині полковник і екс-міністр оборони Анатолій Гриценко на сині піариться, хоча у травні 2014 р. він співав зовсім іншої. Тоді пан Гриценко волав, що призов його сина – це помста влади. Бо тоді пан Гриценко вимагав усунути з посади Головнокомандувача, ТВО Президента Олександра Турчинова як нездатного. Водночас з того самого приводу Банкову пікетував «Автомайдан», керований Гриценком-молодшим.
Прикинемо, 17 березня розпочато мобілізацію до Збройних Сил. Від 16 квітня командування стягує сили на схід, аби заблокувати Слов’янськ. 30 квітня наказом ТВО Президента Турчинова починається створення батальйонів територіальної оборони. І того ж дня полковник Гриценко вимагає усунути Головнокомандувача… Цей професійний військовий, з освітою у Вест-Пойнті, не розумів складності ситуації? Він не розумів, яким ударом для країни в той момент буде зміна командування?
Але далі. Гриценко тоді, 1 травня 2014 р., вважав, що призов його сина – помста за акцію «Антимайдану». І тут же писав, що його син після повернення з Криму з полону сам (!) заявився до військкомату і сам написав заяву про бажання йти на призов. У професійного військового Гриценка не виникло думки, що заява його сина банально була розглянута та задоволена? Навіщо тоді у травні 2014-го був той пафос? Навіщо було виставляти призов сина помстою злочинної влади?
А тому, що насувалося 25 травня – вибори Президента України. А коли так – держава потерпить.
Але продовжимо розбір польотів. Олексій Гриценко, за словами батька, служив в охороні аеропорту Дніпра. Насправді, він служив у Бродах Львівської області. В Дніпрі він був тимчасово. Але нехай навіть Дніпро. Але. Гриценко пише, що на відміну від Порошенка та Пашинського він не ховав дітей в тилу.
Та так. Олексій Порошенко служив біля Краматорська – був мінометником, мусив брати чуже прізвище. Син міністра оборони Коваля Володимир служив у Нацгвардії, був під Слов’янськом. В Нацгвардії ж перебував син Пашинського Антон. Син Луценка, Олександр, воював у 55-й бригаді – по нього гарні відгуки. Пасинок голови Нацбанку Володимира Стельмаха Ігор Луценко воював в «Азові». Я так розумію, все це, з погляду полковника Гриценка, – дрібнички порівняно з обороною аеропорту Дніпра?
Політики піаряться – робота в них така. Але Анатолій Гриценко, схоже, міри піару не знає.
Треба – закличе Головнокомандувача усунути, коли доля країни на волосині.
Треба – піаритиметься на синові.
